Захисне лісорозведення в агроландшафтах Південно-Східної частини байрачного степу Текст научной статьи по специальности «Сельское хозяйство, лесное хозяйство, рыбное хозяйство»

УДК 630*266

ЗАХИСНЕ Л1СОРОЗВЕДЕННЯ В АГРОЛАНДШАФТАХ П1ВДЕННО-СХ1ДНО1 ЧАСТИНИ БАЙРАЧНОГО СТЕПУ

Ю.М. Ыла1, Л.1. Ткач2

Дослщжено сучасний рiвень лiсомелiоративного захисту аграрних угiдь регюну i запропоновано сучаснi пiдходи щодо забезпечення ефективного захисту земель за до-помогою систем захисних насаджень. Потрiбну кiлькiсть захисних лiсових насаджень розраховують на регiональному рiвнi шляхом урахування мiсцевих природних та ан-тропогенних проблем, що негативно впливають на сiльськогосподарське виробництво. Важливими для удосконалення просторово! структури сучасних агролюоландшаф™ е запропонованi прогнознi обсяги захисних люових насаджень рiзних просторово-щльо-вих форм, яю Грунтуються на сучаснш нормативнiй базi. 1х можна використати для планування оптимальних з агроеколопчно! точки зору зональних агроландшафтiв та забезпечення стабшьного сiльськогосподарського виробництва, економiчноí доцiльностi господарювання i створення належних соцiальних умов.

Ключов1 слова: агроландшафт, несприятливi природнi явища, захисш лiсовi наса-дження, нормативи захисно! лiсистостi.

Вступ. Природнi умови швденно-схвдно! частини пiвнiчного (байрачно-го) степу ввдзначаються низкою несприятливих для ведення сшьського госпо-дарства явищ [1] та ця територ1я пiддаeться надмiрному техногенному наванта-женню, особливо за останш роки. Тому дедалi частше спостерiгаються екстре-мальнi прояви ктмату, якi завдають значних збиткiв землеробству [2]. Це вима-гае застосування сучасних методiв захисту агроландшафтав, насамперед заходами постшно! дл, серед яких чiльне мiсце належить полезахисному л^орозве-денню. Щоб уникнути подальшого збiльшення площ деградованих та малопро-дуктивних Грунтав, особливо ввд посушливих явищ та ерози Грунтав, потрiбно розробити i впровадити на орних землях ефективш системи полезахисних насаджень переважно лiнiйного типу.

Водночас, розроблеш новi нормативи [3] та правила, яю забезпечують формування стiйких, екологiчно збалансованих агроландшафтiв та методолопя адаптивно-ландшафтно! лiсомелiорацii [4, 5], яю унеможливлюють та швелю-ють зазначенi негаразди. Станом на 01.01.2013 р. за шформащею Держзема-гентсва Украши облжовано на територи Лугансько! обл. 30,2 тис. га полезахисних люових смуг; 115,5 тис. га шших категорш захисних насаджень; 17,9 тис. га не вкритих люовою рослиншстю земель; 11,9 тис. га шших люових земель; 17,6 тис. га вкритих деревною та чагарниковою рослиншстю земель.

Люи та iншi вкритi лiсовою рослиннiстю землi становлять 355,9 тис. га, зокрема 308,5 тис. га вкритi люом. Щкавою е iнформацiя про площi лiсiв та ш-ших вкритих люовою рослиннiстю земель запасу та земель, не наданих у влас-нiсть та постiйне користування в межах населених пунклв станом на 01.01.2013 р., осюльки структура ландшафтав Донецького регiону е своерiдною. Близько 47 тис. га лЫв е у межах населених пунклв, 25,4 тис. га люових смуг

1 ст. викл. Ю.М. Бша - Харювський НАУ 1м. В.В. Докучаева;

2 доц. Л.1. Ткач, канд. с.-г. наук - Харювський НУ мкького господарства 1м. О.М. Бекетова

та 11,9 тис. га шших категорiй захисних насаджень знаходяться без власника, а також 10,8 тис. га вкритих деревною та чагарниковою рослиншстю земель.

Площi полезахисних лiсових смуг, яю перебувають у власностi або ко-ристуваннi, розподiленi таким чином: у великих сшьськогосподарських тд-приемств - 2,7 тис. га, у громадян - 0,5; у закладах, установах та оргашзащях -0,2; у тдприемств та оргашзацш транспорту i зв'язку - 0,2; у люогосподарських пiдприемств - 1,4 тис. га. Тобто бiльшiсть захисних насаджень е без належного лiсiвничого догляду та тепершнш стан 1х викликае значне занепокоення, особливо з урахуванням подш останнiх двох рокiв. Тому застосування сучасних нормативiв на основi адаптивно-ландшафтно! методологи е важливим i акту-альним завданням для регюну дослiджень як засiб подолання системних пору-шень екологiчних параметрiв агроландшафтав швденно-схщно! частини швшч-ного (байрачного) степу та створення сприятливих умов для ефективного вико-ристання бюктматичного потенцiалу орних земель.

Мета дослвдження - науково обгрунтувати та розробити прогнозш об-сяги захисних люових насаджень агроландшафтiв, якi грунтуються на сучаснш нормативнiй базi.

Матерiали, методи та об'ект дослiдження. В основу методологи досль джень покладено ландшафтно-еколопчний принцип землекористування, який передбачае створення еколопчного балансу на територи упдь агроландшафтiв, важливою частиною iз яких е лiсомелiоративнi насадження. Вони ввдграють основну роль у збереженнi ресурсного потенщалу агроландшафтiв i його плано-мiрному вiдновленнi [6, 7]. Вивчення люово! компоненти агроландшафтiв як сукупноси захисних насаджень рiзних просторово-цiльових форм проведено за типовими в агролюомелюраци методиками з урахуванням фундаментальних на-укових розробок i сучасно! нормативно-доввдково! бази, що об'ективно ввдтво-рюе наявний екологiчний стан агроландшафтiв [8, 9].

Об'ектом досл1дження були типовi за структурою угiдь i природними умовами агроландшафти та розмщеш у 1х територiальних межах захисш насадження лiнiйного типу та 1х системи. Для мiсцевостей з переичним рельефом здiйснено натурнi дослвдження у базовому господарствi агрофiрми "Донбас" Антрацитавського району. Захиснi лiсовi насадження i Грунтовi умови цього господарства характерш для господарств Центрального Донбасу. Розташоване господарство на пiвденному схит центрально! частини Донецького кряжу на швдш Антрацитiвського району в Донецькш пiвнiчно-степовiй фiзико-геогра-фiчнiй провiнцii, належить до Донецького недостатньо вологого агроктматич-ного району.

У грунтовому покривi переважають чорноземи короткопрофшьш мало-потужнi на неглибокому елюви глинистого сланцю, щебенюватi та дерновi роз-винутi на елюви сланцю i щiльних порiд. Чорнозем глинистий i суглинистий на елюви щшьних карбонатних порiд представлений на 4249,7 га або 50,3 % вщ загально! площi. Чорнозем звичайний на дрiбноземистому щебенистому елюви сланщв - 4162,9 га. Чорнозем звичайний на елюви шсковиюв - 86,8 га, на елюви шсковиюв - 57,3 га, на елюви вапняюв - 12,8 га.

Рельеф достатньо складний, мiсцевiсть мае загальний ухил на пiвдень у бiк заплави р. Нагольна, з вододшом мiж рiчками Крiпенька-Нагольчик i р. На-гольчик-балка Орiхова. Пiвденна частина вододшу роздiляеться на двi части-ни - лiвобережну (р. Крiпенька) i правобережну (р. Нагольчик). Лiвобережжя розчленовано багатьма балками на мiжбалковi вододши з гребенеподiбними вершинами i схилами швденно-захвдно! i швшчно-захщно! експозици, крутизною 1-2 2-3 3-5 Схили вододiлiв коротю з грядово-бугристим рельефом, крутизною ввд 1-2 ° до 5-7 ° Вершини слабо вираженi, висотою 15-35 м.

Результата та обговорення. Для планування люомелюративних заходiв на ландшафтно-еколопчний основi землекористування потрiбно встановити ви-хiднi данi про територiю господарства. Склад упдь господарства представлено у табл. 1, а розподш земель за ухилом поверхнi - у табл. 2. Всього земель у сшьськогосподарському виробнищт - 8206,6 га.

Табл. 1. Розподгл земель за елементами рельефу

Категорiя земель Всього, га Зокрема

плато вузью плато заплави, балки

Сшьськогосподарсью упддя 3661,1 121,2 163,2 550,0

Рiлля 1729,0 89,4 92,8 330,0

Лiсовi площi 755,0 0,6 11,8 70,0

Полезахиснi лiсовi смуги 51,2 43,1 2,1 6,0

Загальна площа землi - 8447,9 га, зокрема на привододшьнш частинi -6890,9 га, а гiдрографiчна мережа мае площу 1557,0 га. Як сввдчать данi табл. 1, площа земель на вододш становить 81,6 % ввд загально! площi. Схиловi землi крутизною 2-3 ° i 3-5 ° становлять 18,4 %. Сiльськогосподарськi угiддя на плато займають площу 284,4 га або 7,8 %.

Категори захисних лiсових насаджень уточнювали у процесi проведення польових дослщжень. 1з загально! площi 58,16 га захисних люових насаджень полезахиснi лiсовi смуги представленi 58,9 %, зокрема на вододт - 26,9 %, на привододш - 31,9 %. Стокорегулювальш смуги становлять 33,9 % ввд 1х загально! площ^ а яружно-балковi насадження - 4,16 га (7,15 %). Захиснi лiсовi наса-дження виконують роль полезахисних як на вододiлi (плато), так i на приводо-дiльних елементах рельефу з ухилом поверхш в межах до 2 °. Смуги розташова-нi впоперек схилу i виконують також стокорегулювальну роль.

Табл. 2. Розподгл земель за категориями уггдь та ухилом поверхт

Схиловi землi Всього, га 1-2 ° 2-3 ° 3-5 ° 5-7 ° 7-10 ° 10-15 °

Ршля 1204,3 728,0 339,5 128,3 7,9 0,2 -

Пасовища 1590,5 340,0 569,0 389,5 165,6 67,9 -

Всього сшьгоспупддя 2794,8 1073,0 910,0 518,0 173,5 68,1 -

Лiсовi площi 668,6 100,9 141,8 134,6 168,8 75,4 47,1

Полезахиснi лiсовi смуги 41,1 17,5 15,2 6,9 1,3 0,2 -

Чагарники 8,0 - 0,4 2,1 2,6 0,2 0,1

Всього 3512,5 1185,5 1065,9 661,4 346,1 143,9 47,2

Натурш обстеження безпосередньо захисних люових насаджень показали залежшсть ix вiд piзних фaктоpiв i, насамперед, вiд асортименту деревних поpiд та aгpотеxнiки ix створення, що piзною мipою дало змогу адаптуватись насадженням до Грунтово-ктматичних умов i виконувати покладеш на них ме-лiоpaтивно-зaxиснi функцй в склaдi агроландшафту. Насамперед варто зазначи-ти, що Гpyнтовi умови в бшьшоси випaдкiв зaдовiльнi i добpi для створення стiйкиx захисних насаджень piзниx кaтегоpiй на piзниx, хоч i складних елемен-тах рельефу.

Головною i переважаючою породою в бшьшоси насаджень е pобiнiя звичайна (бша акащя, Robinia pseudoacacia L.), яка поширена у 55 % смуг. Як супутню породу в крайш ряди введено абрикос звичайний (Armeniaca vulgaris Lam.) або грушу звичайну (Pyrus communis L.). Смyговi насадження, в основному, п'ятирядш, розмщення 3,0x1,0 м, aжypноi або продувно] конструкци. Ча-гapниковi породи в деяких смугах введено почерговим змшуванням у рядах уз-люь, зpiджено i тому вони не виконують Грунтозахисних фyнкцiй. Переважно це акац1я жовта (карагана деpевоподiбнa, Caragana arborescens Lam.), смородина золотиста (Ribes aureum L.), жимолость татарська (Lonicera tatarica L.), мен-ше клен польовий (Acer campestre L.) i вишня магалебська (Prunus mahaleb). Зiмкненiсть намету не перевищуе 0,5-0,7. Поверхня Грунту, як правило, задернована злаковою рослиншстю i степовим piзнотpaв'ям.

Бiльшiсть захисних насаджень iз Грунтовими умовами чорнозем звичайний неглибокий щебенюватий на середньоглибокому елюви сланцю (D1) або на Грунтах дернових (D1-C1), мають незaдовiльний або умовно задовшьний стан. За люомелюративною оцiнкою цi насадження вiднесено до категори "3 а" або "3 а-2 а", що через недостатнш догляд i породний склад не досягли проектно] висоти i неповною мipою виконують мелiоpaтивнi функцй'. Вони становлять майже 73,6 % ввд загально] площi насаджень i потребують ремонту i реконстру-кци. За результатами обстеження територи господарства встановлено потен-цiйнi площi захисних люових насаджень за категор1ями, як1 наведено в табл. 3.

Табл. 3. Розподгл паявших захисних лЬсових насаджень (ЗЛН) за категориями на елементах рельефу агроландшафтгв твденно-схгдного байрачного степу

Обстежено наявних ЗЛН

Категор1я ЗЛН га до загально! середньозваже- довжи-

площ^ % на висота, м на, м

Всього ЗЛН 58,16 100,00 8,7 38850

Полезахисних л1сових смуг, з них: 34,26 58,90 7,7 24450

на вододш 15,69 26,98 7,6 10750

на привододш 18,57 31,93 7,7 13700

Стокорегулювальн1 19,74 33,94 10,3 11750

Всього: стокорегулювальн1 i полезахисш 54,0 92,8 8,6 36200

Яружно-балков1, 4,16 7,15 10,3

зокрема прирусловi 1,56 2,68 12,6 1040

Стокорегулювальнi на приитковому земельному фондi 4,0 6,9 10,6 2667

Всього на гiдрографiчному фондi 23,90 - - 14579

Розрахунок потенцшних площ захисних лiсових насаджень лшшного типу для модельного агроландшафту пiвденно-схiдного байрачного степу наведено в табл. 4. Поширення еродованих Грунтiв на схилах рiзноí крутизни (% ввд загально! площi схилiв) взято до уваги пiд час розрахунку площ для суцiльного залюення орних земель та пасовищ, враховуючи сильний ступiнь !х еродованос-т i подальшо! непридатностi до використання у сшьськогосподарському вико-ристаннi [10].

Табл. 4. Розрахунок потенцшних площ захисних лкових насаджень лшшного типу для модельного агроландшафту пiвденно-схiдного байрачного степу

Категорiя угiдь Всього, Зокрема за ухилами поверхш

га 1-2 ° 2-3 ° 3-5 ° 5-7 ° 7-10 °

Рiлля, зокрема: 1204,3 728,0 339,5 128,3 7,9 0,2

полезахиснi смуги 38,04 25,48 12,56 - - -

стокорегулювальш смуги** 8,3 - - 7,7 0,6 0,2*

Пасовища, зокрема: 1590,5 340,0 569,0 389,5 165,6 67,9

сильно еродоваш грунти 129,02 - 39,8 11,88 9,44 67,9

пасовищезахиснi смуги 134,4 12,6 21,1 23,4 9,9 -

колки 129,02 - 39,8 11,88 9,44 67,9*

Гiдрографiчна мережа, зокрема: 1557,0 297,7 32,3 780,46 88,7 331,64

рiлля 330,0 297,7 32,3 - - -

полезахисш смуги 6,0 11 0*** 1 19*** - - -

яружно-балюм насадження на схилах 956,0 - - - - 956,0

смуговi насадження 2,6 - - - - 2,6

прирусловi 1,56 - 1,56 - - -

mсовi площi 70,0 35,0 35,0

чагарники 8,0 - 0,4 2,1 2,6 0,2

Всього вкритих лiсовою рослиншстю земель 1366,11 49,08 76,65 43,08 54,94 1061,9

Примггка: * площа сущльного залюення; ** рекомендована захисна люистють 6 % [10]; *** площа додаткових люових смуг.

Виходячи з цих даних i характеристики земельного фонду, площа госпо-дарства становить 8447,9 га. Земл^ що використовуються в сшьськогосподарському виробницт - 8206,6 га. Вкритих люовою рослиннiстю земель за розра-хунками мае бути 1366,11 га. Захисних люових насаджень 58,16 га. Загальна розрахункова люистють господарства мае складати 16,2 % (була 8,9 %). Полеза-хисна прогнозна люислсть рiллi (полезахиснi i стокорегулювальнi смуги) - 7,3 (була 3,2 %), а сiльськогосподарських упдь - 11,1 % (була 1,6 %). Треба брати до уваги i той факт, що майже 73,6 % вiд обстежених насаджень господарства потребують ремонту i реконструкци. Тiльки за таких умов буде забезпечено повний люомелюративний захист модельного агроландшафту.

Висновки. Застосування ландшафтно-еколопчно! методологи землеко-ристування передбачае максимальне усунення еколопчних загроз у територь альних межах агроландшафтiв. 1з низки потрiбних заходiв для вирiшення зазна-чених проблем люомелюраци належить домiнантна роль як основному заходу постшно! ди. Значнi площi земель, що не використовуються у сшьськогосподарському виробницт (мелюфонд), можна надавати для створення захисних люових насаджень. Це кам'яниси землi i крутосхили. Для створення в цих умо-

вах захисних люових насаджень потрiбно використовувати сучасш науково обгрунтованi нормативи.

Складшсть рельефу господарств швденно-схвдно! частини байрачного степу потребуе поеднання мелiоративного впливу люових насаджень лшшно! форми i люових масивiв. Останнi створюють як захисш та реабiлiтацiйнi на землях з високим ступенем ерози Грунтiв. У захисних лiсових насадженнях рiз-них категорiй потрiбно поетапно проводити ремонт i реконструкцiю деревоста-ну iз замiною головно! породи - робши звичайно! на дуб звичайний.

Пвд час упровадження рекомендованих заходiв загальна розрахункова люисисть господарства мае становити 16,2 % (була 8,9 %), полезахисна прогнозна люисисть рiллi (полезахисш i стокорегулювальнi смуги) - 7,3 (була 3,2 %), а сшьськогосподарських угiдь - 11,1 (була 1,6 %). Лiсомелiоративний комплекс у перспективi забезпечить подальшу охорону Грунтав вiд руйнування, пiдвищення врожайностi та загальну екологiчну безпеку агроландшафту.

Лггература

1. Технiчна документацiя по характеристик сiльськогосподарських угщь по механiчному складу Грунпв i ознакам, якi впливають на родючiсть фуштв / Луганський фшал НД1 землеус-трою. - Луганськ, 1996. - 264 с.

2. Фисуненко О.П. Природа Луганской области / О.П. Фисуненко, В.И. Жадан - Луганск, 1994. - 234 с.

3. Гладун Г.Б. Уточнеш нормативи мшмально необхщно! захисно! лiсистостi для природ-но-клiматичних зон Укра'ни : рукопис / Г.Б. Гладун, В.Ю. Юхновський, Н.М. Орик та iн. - Хар-юв : Вид-во УкрНД1ЛГА, 2011. - 12 с.

4. Гладун Г.Б. Люомелюративне забезпечення еколопчно! компоненти сталого розвитку рiвнинних агроландшафтiв Укра'ни : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра с.-г. наук: спец. 06.03.01 "Лiсовi культури та фиюмелюрацш" / Г.Б. Гладун. - К., 2012. - 41 с.

5. Павловский Е.С. Концепция современной агролесомелиорации / Е.С. Павловский. - Во-логоград, 1992. - 38 с.

6. Фурдичко О.1. Лю у Степу: основи сталого розвитку / О.1. Фурдичко, Г.Б. Гладун, В.В. Лавров; за наук. ред. акад. УААН О.1. Фурдичка. - К. : Вид-во "Основа", 2006. - 496 с.

7. Довщник з агролюомелюрацн / за ред. П.С. Пастернака. - Вид. 2-ге, [перероб. та доп.]. -К. : Вид-во "Урожай", 1988. - 286 с.

8. Методика системных исследований лесоаграрных ландшафтов. - М. : Изд-во ВАС-ХНИЛ - ВНИАЛМИ, 1985. - 112 с.

9. Родин А.Р. Лесомелиорация ландшафтов : учеб. пособ. для студ. по направлению 656200 / А.Р. Родин, С.А. Родин, С.П. Рысин. - Изд. 3-е, [перераб. и доп.]. - М. : Изд-во МГУЛ, 2001. -123 с.

10. Шелякин Н.М. Построение эрозионно-устойчивых высокопродуктивных агроландшаф-тов - основа охраны почв / Н.М. Шелякин // Охрана почв и оптимизация агроландшафтов : сб. науч. тр. - Луганск, 1998. - С. 75-79.

Надшшла до редакцн 25.03.216 р.

Белая Ю.М., Ткач Л.И. Защитное лесоразведение в агроландшафтах юго-восточной части байрачной степи

Исследован современный уровень лесомелиоративной защиты аграрных угодий региона и предложены современные подходы по обеспечению эффективной защиты земель с помощью систем защитных насаждений. Необходимое количество защитных лесных насаждений рассчитывается на региональном уровне путем учета местных природных и антропогенных проблем, негативно влияющих на сельскохозяйственное производство. Важным моментом для совершенствования пространственной структуры современных агролесоландшафтов являются предложенные прогнозные объемы защитных лесных насаждений разных пространственно-целевых форм, основанные на совре-

менной нормативной базе. Они могут быть использованы для планирования оптимальных с агроэкологической точки зрения зональных агроландшафтов и обеспечения стабильного сельскохозяйственного производства, экономической целесообразности хозяйствования и создания надлежащих социальных условий.

Ключевые слова: агроландшафт, неблагоприятные природные явления, защитные лесные насаждения, нормативы защитной лесистости.

Bila Yu.M., Tkach L.I. Protective Afforestation of Agricultural Landscapes in the South-Eastern Part of the Steppe Gully (Bayrak)

The current level of protection of forest reclamation of agricultural lands in the region is studied. Modern approaches to ensure the effective protection of the land with the help of protective stands systems are offered. The required amount of protective forest stands is calculated at the regional level by taking into account local natural and man-made problems, negatively affecting agricultural production. The important point to improve the spatial structure of modern agro&forest landscapes are proposed expected volumes of protective forest plantations of different spatial and target shapes, based on a modern regulatory framework. They can be used to plan the best from the point of view of agroecological zone agricultural landscapes and provide a stable agricultural production, economic feasibility and to create appropriate social conditions.

Keywords: agro landscape, adverse natural phenomena, protective forest stands, forest cover protection regulations.

УДК 630*644.2

ПРОДУКТИВШСТЬ ЯЛИЦЕВИХ ДЕРЕВОСТАН1В БАСЕЙНУ Р1ЧКИ БИСТРИЦЯ СОЛОТВИНСЬКА (ПЕРЕДКАРПАТТЯ) В.Г. Мазепа1,1.П. Тереля2,1.Ф. Коляджин3

Наведено результати аналiзу стану деревосташв переважаючого типу люу Перед-карпаття - волого! смереково-буково! суяличини. Встановлено тенденцп змш фактич-но'1 продуктивност деревосташв, !х тишв, а також лгавничо! ефективност використан-ня люорослинних умов люовими дшянками у цьому тиш люу за останшх 20 роюв. Се-реднiй фактичний запас деревосташв у наведеному вище типi люу за останш роки ю-тотно зменшився i становить 206 м3та-1, а потенцiйнi можливостi лiсорослинних умов використовуються на 63 %. За аналiзований перiод спостережено тенденцiю до збшь-шення площi корiнних мшаних ялицевих деревостанiв унаслiдок зменшення площi ялинникiв (на 11,4 %), букняюв (11,4 %) та сосняюв (4,7 %).

Ключовi слова: продуктивнють, суяличина, тип лiсу, запас, коршний та похiдний деревостани, група вшу.

В умовах глобально! змши ктмату та посилення антропогенного впливу на довкшля особливо! уваги заслуговуе проблема тдвищення стiйкостi та про-дуктивноси лiсостанiв. Вiдомо, що в прських умовах лiси виконують неоцшен-ш екологiчнi функци. Найкраще !х виконують коршш високопродуктивнi деревостани за рацюнального ведення лiсового господарства в цих умовах при мож-ливому поeднаннi рiзних принципiв господарювання, враховуючи басейновий та типологiчний.

1 проф. В.Г. Мазепа, д-р с.-г. наук - НЛТУ УкраТни, м. Льв1в;

2 доц. 1.П. Тереля, канд. с.-г. наук - НЛТУ УкраТни, м. Льв1в;

31.Ф. Коляджин, канд. с.-г. наук - ДП "Брошшвське лкове господарство"