CC BY
7Ученые записки Таврического национального университета имени В.И. Вернадского Серия «Экономика и управление». Том 26 (65). 2013 г. № 2. С. 125-131.
УДК 338.439:338.24.001
УДОСКОНАЛЕННЯ УПРАВЛ1ННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖН1СТЮ
тдприемств харчово! промисловст1
Ротанов Г.М.
Тавршський нащональний ушверсишет шет В.1. Вернадського, м. Сшферополь, Украта E-mail: g.n.rotanov@gmail.com
У статп удосконалено тдходи щодо управлшня конкурентоспроможнiстю тдприемств харчово! промисловосп, а також виявлено особливосл i розроблено практичнi рекомендаци з полшшення вико-ристання потенцiалу конкурентоспроможносп на тдприемствах харчово! промисловостi. Ключовi слова: управлшня, конкурентоспроможтсть, харчова промисловгсть, тдприемництво, криза, конкуренцш, стратегiя.
Постановка проблеми.
Конкурентоспроможтсть тдприемств харчово! промисловосп е складною багатоаспектною категор1ею, що синтезуе та штегруе в соб1 значну кшьюсть фактор1в, що можуть характеризуватися й оцшюватися не тшьки в реальному масштаб! часу, але й у майбутньому, тому вона шдроздшяеться на фактичну й стратепчну. Отже, у тепершньому час конкурентоспроможтсть об'екту е фактичною, а в перспектив! - стратепчною.
Фшансово-економ1чна криза в цей час ще бшьше загострюе проблему конкурентно! боротьби й визначае необхщтсть пошуку нових, бшьш ефективних шдход1в до управлшня конкурентоспроможшстю тдприемств харчово! промисловосп на вс1х !! 1ерарх1чних р1внях.
Аналiз останшх дослiджень та публiкацiй.
Дослщження теоретичних основ та практичного застосування р1зних систем управлшня конкурентоспроможносп тдприемств знайшли свое вщображення в працях вчених: Дмитр1ева I.A. [1], Захарченко В.1. [2], З1нченко В.А. [3], 1гнашкшо! Т.Б. [4], Кирчато! I.H. [5], Пархоменко Н.О. [6], Продiус 1.П. [7], Сухарево! К.В. [8].
При всш значущосн проведених наукових дослщжень, окрем1 питання управлшня конкурентоспроможшстю промислових тдприемств вивчеш недостатньо. Вимагають подальшого розвитку питання розробки конкретних мехашзм1в пошуку i реал1зацн внутршшх резерв1в тдвищення конкурентоспроможносп виробниюв харчово! продукцп.
Метою статп е удосконалення управлшня конкурентоспроможшстю тдприемств харчово! промисловосп, а також виявлення особливостей i розробка практичних рекомендацш з полшшення використання потенщалу конкурентоспроможносп на тдприемствах харчово! промисловосп.
Основнi результати дослiдження.
Економша харчово! промисловосп в цей час знаходиться на пороз! етапу нео1ндустр1ального розвитку, що характеризуемся такими особливостями, як: прискореною структурною перебудовою, переходом переважно сировинного виробництва до виробництва високотехнолопчних, конкурентоспроможних
125
харчових продукпв; формуванням i розширенням сектору сучасних шновацшно-iндустрiальних пiдгалузей харчово! промисловостi.
Продiус 1.П. та Щьокiна С.Ю. вiдзначають, що «...в умовах ринково! економiки функщонування i розвиток пiдприeмств багато в чому обумовлеш ефективною роботою !х iнновацiйного механiзму, а також ефективнютю реалiзованих !м нововведень» [7,с.154].
В сучасних умовах для розумшня сутносп конкурентоспроможностi, необхiдне застосування системного пiдходу до аналiзу взаемозв'язюв як загальноекономiчних, так i територiально вiдособлених. Представляеться, що харчову галузь необхвдно розглядати як пiдсистему, що функщонуе вiдповiдно до загальних вимог економши та враховуе характернi риси. При цьому розвиток шдприемств харчово! промисловосп необхiдно розглядати як комплексний процес змш його економiчно!, сощально! та iнших сфер, що призводять до якiсних перетворень i, в остаточному шдсумку, до змiн умов функщонування, тобто виконання його головно! мети.
У практику управлiння шдприемствами харчово! промисловостi останнiм часом все бшьше впроваджуеться концепцiя ефективного управлшня. Причиною переходу до ефективного управлшня найчастше е динамiзм i невизначешсть зовнiшнього середовища.
Пiдприемства харчово! промисловостi безпосередньо реалiзують сощально-економiчну полiтику держави. При цьому стратепю на рiвнi виробника харчово! промисловостi ми розглядаемо як систему концептуальних пiдходiв, що пов'язаш з економiчним i сощальним розвитком та включають: ресурсне забезпечення, визначення принципiв побудови економiчних вщносин тощо.
Концепцiя ефективного функцiонування шдприемств харчово! промисловосп заснована на соцiально-економiчнiй ефективностi, яку необхiдно розглядати як результатившсть будь-яко! дiяльностi в окремому шдприемств^
Саме за рахунок мобшзащ! активностi пiдприемств харчово! промисловостi i пiдвищення ефективностi використання !х ресуршв, можливо провести сощально-економiчнi перетворення, з одного боку, що дозволяють збiльшити валовий внутрiшнiй продукт i пiдвищити якiсть життя населення, а з шшого боку здiйснити комплекс заходiв щодо посилення конкурентних позицш виробникiв харчово! продукцi!. Стратегiчною метою шдприемств харчово! промисловосп на даному еташ розвитку е забезпечення глобально! конкурентоспроможность
Зiнченко В.А. наголошуе на те, що глобальна конкуренщя змушуе держави пiдтримувати конкурентоспроможнiсть економiки таким чином, сприяе !хньому економiчному розвитку. Проте глобалiзацiя, за його словами також провокуе диференщащю кра!н за рiвнем життя та нее^валентний товарообмiн мiж ними i може бути джерелом нестабшьносп, пов'язано! з кон'юнктурною поведiнкою транснацiональних корпорацiй [3, с. 25].
При цьому досягнення мети забезпечення конкурентоспроможносп пiдприемств харчово! промисловосп спрямоване на: забезпечення ефективно! iнтеграцi! виробникiв; прискорення соцiально-економiчного розвитку виробниюв за рахунок правильного (вщповщно до логiки дi! ринкових сил) розподшу продуктивних сил; розвиток системи соцiально-економiчного зростання; розвиток
126
УДОСКОНАЛЕННЯ УПРАВЛШНЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖН1СТЮ ПЩПРИСМСТВ
ХАРЧОВОIПРОМИСЛОВСТ1
шфраструктурно! бази соцiально-економiчного зростання; формування конкурентних у глобальному Ma^Ta6i виробничих кластерiв.
Заслуговуе на увагу думка 1гнашкшо! Т.Б. та Шури Н.О., за яко! кластеризацiя дозволяе за допомогою рiзноманiтних математичних залежностей порiвняно з простим типовим вщбором бiльш точно та науково обгрунтовано пiдiйти до вибору типових представниюв пе! чи шшо! групи (кластера) [4, с. 23].
Значення розробки та реалiзащ! мехашзму управлiння конкурентоспроможнютю в цей час зростае, у першу чергу, внаслщок майбутнього економiчного зростання пiдприемств харчово! промисловостi, яке повинно наступити шсля спаду фiнансово-економiчно! кризи.
Сутнiсть розвитку конкурентоспроможностi шдприемств харчово! промисловосп, на нашу думку, насамперед, базуеться на переходi економши виробника харчово! продукцп в новий якюний стан на основi шновацшних перетворень у всiх !хнiх сферах.
Ми погоджуемося з Дмитрiевим I.A. та Шершенюком Е.Н. в тому, що промисловi iнновацi! здатнi створювати ефект вiдновлення не тiльки для окремих пiдприемств i галузей, але й для певних територш - регюшв [1, с. 4].
Метою розвитку конкурентоспроможносп шдприемств харчово! промисловосп повинно стати досягнення сталих конкурентних переваг у довгостроковш перспективi, що забезпечують сталий соцiально-економiчний розвиток в майбутньому й на цш основi забезпечення високого рiвня життя пращвниюв.
Призначення управлiння конкурентоспроможнiстю пiдприемств харчово! промисловосп полягае в наступному: у встановленш й ранжируванш важливих i довгострокових цiлей вiдтворювального процесу, як вiдповiдають вимогам розвитку в цшому; в оцiнцi й критичному розглядi ймовiрних шляхiв досягнення встановлених стратепчних цiлей у передбачуваних зовнiшнiх i внутрiшнiх умовах функцiонування; у виборi й поетапнiй реалiзацi! рiшень, що забезпечують з одного боку, рацюнальне виконання економiчно обгрунтованих проектiв в умовах юнуючо! економiчно! системи, а з шшого боку - ефективну адаптащю вiдтворювального процесу до несподiваних зовнiшнiх змiн.
Захарченко B.I. вщзначае, що процес адаптаци до зовшшшх умов, що зазнае змiн, потребуе вщ малоконкурентних пiдприемств мобiлiзацi! внутршшх ресурсiв i пошук на економiчному просторi «шшЬ>, що бiльше шших вiдповiдае умовам ефективного функцiонування даного шдприемства [2].
Перевагами ефективного управлшня е: забезпечення спрямованост всiх шдприемств харчово! промисловосп на досягнення цшей; ефективний розподш ресурсiв i швестицш у стратегiчно обгрунтованi проекти; можливють об'еднати рiшення керiвникiв всiх рiвнiв управлiння, що зв'язанi iз стратепею.
Оцiнюючи сутнiсть i змiст управлшня конкурентоспроможнютю шдприемств харчово! промисловосп, варто визнати, що !х ефективне управлшня - один з багатьох шструменпв впливу на економiчну систему. Використання шструменпв ефективного управлiння конкурентоспроможнiстю шдприемств харчово! промисловосп багато в чому обумовлюеться !х особливостями й ефективнютю прийнятих управлiнських рiшень.
127
Предметом дослщження управлшня конкурентоспроможносп тдприемств харчово! промисловосп е вивчення теоретико-методолопчних основ i аспектiв формування концепцi! ефективного конкурентного розвитку.
Об'ектом управлшня конкурентоспроможносп е економша тдприемств харчово! промисловосп, як складна система, що динамiчно розвиваеться, яка змшюе у часi й просторi сво! параметри, пiддаеться впливам з боку зовшшнього середовища за принципом зворотного зв'язку.
За своею предметною суттю управлiння конкурентоспроможнiстю звертаеться лише до основних процесiв на пiдприемствi харчово! промисловосп й за його межами, придшяючи увагу не стшьки наявним ресурсам i процесам, скiльки можливостям нарощування економiчного конкурентного потенцiалу.
У ринковш економiцi кiнцевий результат виробничо-господарсько!, фiнансово!, iнновацiйно!, iнвестицiйно!, екологiчно!, сощально! дiяльностi пiдприемств харчово! промисловостi зводиться до забезпечення пдного рiвня життя його робiтникiв, що багато в чому визначаеться наявним у !х розпорядженнi економiчним конкурентним потенцiалом, що е штегральною характеристикою, яка виражаеться в максимальних можливостях досягнення поставлених цшей.
Пiд конкурентним потенцiалом тдприемств харчово! промисловосп ми розушемо сукупшсть наявних ресурсiв i резервiв для реалiзацi! розроблено! концепцi! розвитку конкурентоспроможносп. При цьому основною особливютю управлшня конкурентоспроможшстю тдприемств харчово! промисловосп е орiентацiя на майбутне. У цьому зв'язку необидно чпко визначити орiентири розвитку конкурентоспроможносп, тобто до чого прагнути, яку мету ставити.
Особливо яскраво методи ефективного управлшня проявляють себе саме в галузi управлшня конкурентоспроможшстю тдприемств харчово! промисловосп, де таю змши в зовшшньому середовищ^ як фiнансово-економiчна криза, змушують постшно проводити пошук нових пiдходiв до виршення завдань, що постiйно виникають.
Необхiднiсть управлiння конкурентоспроможнiстю пiдприемств харчово! промисловосп обумовлюеться, насамперед, швидкими змшами зовнiшнього середовища, виникненням важко передбачуваних економiчних i фiнансових ситуацiй у кризовий час.
Пархоменко Н.О. та Дашч В.М. вщзначають, що кризовий стан тдприемств характеризуеться попршенням фшансових результатiв дiяльностi, нездатнiстю отримання прибутюв. Враховуючи, що виникнення кризи несе загрозу самому юнуванню пiдприемств, втрап конкурентних переваг i пов'язане з вщчутними втратами капiталу його власниюв, можливiсть настання фiнансово! кризи мае обов'язково прогнозуватися [6, с. 27].
У цих умовах управлшня конкурентоспроможшстю визначаеться як комплекс стратепчних ршень, що визначають довгострокове забезпечення розвитку тдприемств харчово! промисловосп, що стае в сучасних умовах основою поступального розвитку вше! виробничо! соцiально-економiчно! системи.
Таким чином, одним з основних призначень управлшня конкурентоспроможшстю тдприемств харчово! промисловосп е довгострокове
128
УДОСКОНAЛЕННЯ УПРAВЛIННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖН1СТЮ ПЩПРИСМСТВ
ХЛРЧОВО1ПРОМИСЛОВСТ1
зaбезпечення сгабшьного тдвищення ïx конкyрентниx перевaг в yмовax зовнiшнього середовищa, що швидко змiнюeться.
Дiяльнiсть щодо yпрaвлiння конкyрентоспроможнiстю пiдприeмств xaрчовоï промисловосп спрямовaнa в першy чергy та досягнення ïx лiдирyючоï конкyрентноï позици, що повиннa зaбезпечyвaти тривaлy конкyрентоспроможнiсть.
Сyxaрeвa К.В. нaголошye, що конкyрентоспроможнiсть пiдприeмств - це бaгaтогрaнне поняття, яке розкривae сyтнiсть вiдповiдностi виробнита yмовaм ринку. Вонa визнaчaeться певним табором пaрaметрiв i зaлежно вщ ïx змiни змiнюeться й iнтегрaльний покaзник конкyрентоспроможностi, тобто знaчний штерес споживaчa прямо зaлежить вiд високоï конкyрентоспроможностi [S, c. 70].
Змютовну склaдовy yпрaвлiння предстaвляють полiтикa, стрaтегiчнi цiлi, стрaтегiя й ресyрси для ïxньоï реaлiзaцiï. Кiнцевий продукт yпрaвлiння конкyрентоспроможнiстю можнa предстaвити у вигщщ двоx склaдовиx: сформовaний стрaтегiчний конкурентний потенцiaл пiдприeмств xaрчовоï промисловостi, який здaтний зaбезпечити конкyрентоспроможнiсть у довгостроковш перспективi нa вiтчизняномy й свповому ринкax; створенa внyтрiшня стрyктyрa шдприемств xaрчовоï промисловостi, що зaбезпечye чутливють до змiн у зовнiшньомy середовищь
Тaким чином, yпрaвлiння конкyрентоспроможнiстю пов'язaне з формyвaнням i розвитком мaйбyтнього конкурентного потенцiaлy пiдприeмств xaрчовоï промисловосп, що мютить у собi ïx здaтнiсть вiдновлювaти тa формyвaти новi мaтерiaльнi, iнвестицiйнi, iнновaцiйнi, фiнaнсовi, кaдровi й iнформaцiйнi ресурси, a тaкож виробляти новi конкyрентоспроможнi xaрчовi продукти, що створеш нa 6asi новж теxнологiй, якi мaють високу якють тa рiвень конкyрентоспроможностi, новизну й будуть користyвaтися попитом у споживaчiв.
Здaтнiсть пiдприeмств xaрчовоï промисловостi безупинно формyвaти, постiйно обновляти й розвивaти свiй конкурентний потенцiaл служить вaжливим i основним покaзником ефективностi yпрaвлiння конкyрентоспроможнiстю.
В yмовax тривaлоï фiнaнсово-економiчноï кризи пiдприeмствa xaрчовоï промисловостi як соцiaльно-економiчнi системи повиннi не тшьки вмiти ефективно використовyвaти свiй ресурсний i конкурентний потенцiaл, aле й створювaти умови для формyвaння новиx конкyрентниx перевaг.
Подолaння кризи нaдaсть можливiсть продовжити життeдiяльнiсть пiдприeмств xaрчовоï промисловостi, зaбезпечити ïxнe вiдродження та тому ж aбо вищому рiвнi оргaнiзaцiï тa ефективностi. Порушення циктчност (невиxiд з кризового стaнy) зумовлюе припинення ïxньоï дiяльностi як суб'екпв господaрювaння.
Пiдвищення рiвня конкyрентоспроможностi економши пiдприeмств xaрчовоï промисловостi обумовлено необиднютю зростaння нa цiй основi зaгaльного рiвня соцiaльно-економiчного розвитку в перспективi i пiдсyмковоï мети - тдвищення рiвня життя робiтникiв.
Крiм того, при розробщ концепцiï yпрaвлiння конкурентоспроможнютю шдприемств xaрчовоï промисловостi необxiдно врaxовyвaти вплив глобaлiзaцiï, що сприяе розвитку конкуренци господaрюючиx сyб'eктiв, зaлyченню прямж i портфельниx iнвестицiй, що об'ективно порушуе економiчнy рiвновaгy. У дaниx
129
умовах перевага тдприемств харчово! промисловосп обумовлюеться наявною в них стратепею розвитку високих технологiй, шновацшного пiдприемництва й ефективно! економiчно! полпики.
Ми погоджуемося з Кiрчатою 1.Н. та Шершенюком Е.Н. в тому, що в ситуаци, яка сформувалася в даний час, пiдвищення штенсивносп iнновацiйно! дiяльностi -найважливiша умова забезпечення динамiчного розвитку й сталого становища промислових пiдприемств, пiдвищення конкурентоспроможносп. Саме тому особливого значення набувають науково обгрунтованi методи виявлення резервiв, що сприяють створенню високоефективного мехашзму, який забезпечуе безперервне генерування i якнайшвидше використання науково-технiчних досягнень в дiяльностi виробникiв промислово! продукцп [5, с. 15].
Все викладене вище визначае необхiднiсть формування концепци управлшня конкурентоспроможшстю тдприемств харчово! промисловосп, ошташзаци !х ресурсного потенцiалу на основi науково обгрунтованих методичних пiдходiв i технологiй. Однак недостатня розробленiсть науково-методичних основ формування тако! концепцi! веде до виникнення проблем, що ютотно знижують ефективнiсть !! реалiзацi!.
Таким чином, виршення проблеми ефективного управлшня конкурентоспроможшстю вимагае розробки вщповщно! концепци, алгоритм яко! передбачаеться у вигщщ формування логiчного ланцюжка таких !! основних компонентiв, як цiлi й стратепя, що перебувають у единому взаемозв'язку.
Полпика пiдвищення конкурентоспроможностi економши пiдприемств харчово! промисловостi забезпечуе основу для розробки й аналiзу цшей i стратегi! в сферi конкурентоспроможносп. При цьому пол^ика конкурентоспроможностi тдприемств харчово! промисловосп - це !х основш перспективнi напрямки й цш, що офiцiйно сформульованi керiвництвом виробниюв харчово! продукцi!, що випливають iз !х загально! полiтики, яка передбачае шдвищення сощально-економiчного рiвня, i в першу чергу рiвня життя працiвникiв.
Стратегiчнi цiлi в сферi пiдвищення конкурентоспроможностi встановлюються, щоб служити орiентиром для пiдприемств харчово! промисловосп, яю визначають бажанi результати розвитку !х економiки в майбутньому й сприяють ефективному використанню ресурсiв для !хнього досягнення.
Полiтика в галузi управлiння конкурентоспроможнiстю пiдприемств харчово! промисловосп як елемента системи регулювання, повинна мати:
- чпко сформульоваш цш й стратегiю;
- органи управлшня, що реалiзують функцi!, якi забезпечують досягнення сформульованих цiлей;
- шформацшну систему, що формуе iнформацiйне уявлення об'екпв регулювання, достатню для реалiзацi! функцiй стратегiчного управлiння.
Висновки.
1. Встановлено, що у практику управлшня шдприемствами харчово! промисловосп останшм часом все бшьше впроваджуеться концепцiя ефективного управлшня. Причиною переходу до ефективного управлшня найчаспше е динамiзм i невизначенiсть зовнiшнього середовища.
130
УДОСКОНАЛЕННЯ УПРАВЛ1ННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖН1СТЮ ПЩПРИСМСТВ
ХАРЧОВО1ПРОМИСЛОВСТ1
2. Визначено, що сутнють розвитку конкурентоспроможносп шдприемств харчово! промисловосп складаеться в переходi економши виробника харчово! продукцп в новий якiсний стан на основi iнновацiйних перетворень у вшх !хнiх сферах.
3. Доведено, що ефективне управлшня конкурентоспроможнютю шдприемств харчово! промисловосп е одним з багатьох шструменпв впливу на економiчну систему. Використання шструменпв ефективного управлшня конкурентоспроможнютю шдприемств харчово! промисловосп багато в чому обумовлюеться !хшми особливостями.
Список лггератури
1. Дмитриев И.А. Определение направлений активизации инвестиционно-инновационной деятельности промышленных предприятий/ И.А. Дмитриев, Е.Н. Шершенюк // Б1знес-шформ. -
2010. - № 9. - С. 4-9.
2. Захарченко В.И. Оценка и анализ конкурентоспособности предприятий / В.И. Захарченко // Машиностроитель. - 2001. - №11. С. 13-17.
3. Зшченко В.А. Анал1з зовшшньоеконотчно! дiяльностi промислових шдприемств Укра!ни / В.А. Зшченко, Л.1. Григорова-Беренда // Проблеми економши. - 2011. - № 2. - С. 25-35.
4. 1гнашкша Т.Б. Формування галузевих кластерiв промислових шдприемств Дншропетровсько! обласп з метою анал1зу ввдтворювальних проце^ / Т.Б. 1гнашк1на, Н.О. Шура // Б1знес-шформ. -
2011. - № 7(2). - С. 23-30.
5. Кирчатая И.Н. Резервы повышения инновационной активности промышленных предприятий / И.Н. Кирчатая, Е.Н. Шершенюк // Б1знес-шформ. - 2009. - № 7. - С. 13-16.
6. Пархоменко Н.О. Процес прогнозування фшансово! кризи як шструментарш забезпечення майбутшх конкурентних переваг тдприемства / Н.О. Пархоменко, В.М. Дашч // Б1знес-шформ. -
2012. - № 2. - С. 27-29.
7. Продiус 1.П. Стан та тенденцп розвитку промислових шдприемств Одесько! обласп / 1.П. Продiус, е.Ю. Щьокгна// Економка: реалй часу. - 2012. - № 2(3). - С. 153-159.
8. Сухарева К.В. Напрямки дослщження системи управлгння конкурентоспроможн1стю товару тдприемства суб'екта зовшшньоеконом1чно! д1яльност1 / К.В. Сухарева // 1нновацшна економ1ка. -2012. - № 11 (37). - С. 67-71.
Ротанов Г.Н. Совершенствование управления конкурентоспособностью предприятий пищевой промышленности / Г.Н. Ротанов // Ученые записки Таврического национального университета имени В.И. Вернадского. Серия: Экономика и управление. - 2013. - Т. 26 (65), № 2. - С. 125-131. В статье усовершенствованы подходы к управлению конкурентоспособностью предприятий пищевой промышленности, а также выявлены особенности и разработаны практические рекомендации по улучшению использования потенциала конкурентоспособности на предприятиях отрасли. Ключевые слова: управление, конкурентоспособность, пищевая промышленность, предпринимательство, кризис, конкуренция, стратегия.
Поступила в редакцию 01.06.2013 г.
131
