CC BY
36
«ТРАНСПОРТЫ СИСТЕМИ ТА ТЕХНОЛОГИ ПЕРЕВЕЗЕНЬ»
Зб^рнпк наукових працъ ДНУЗТ ш. акад. В. Лазаряна. Вип. 13. 2017р.
УДК 656.212.7
О. В. ЛАВРУХ1Н 1*, Б. М. НЕМИРОВСЬКИЙ 2*
1 Каф. «Управлiння вантажною i комерцшною роботою», Украшський державний унiверситет залiзничного транспорту, майд. Фейербаха, 7, 61050, м. Харкв, Украша, тел. +38 (057) 730 10 85, ел. пошта: tilavalval@gmail.com,
ORCID 0000-0003-1302-4960
2 Харювське вщдшення фши «Центр транспортного сервiсу «Люки» публiчного акцiонерного товариства «Укра1нська затзниця», вул. Бiологiчна 6, 61030, м. Харкв, +38 (050)-171-05-74, bogdan.nemirovskiy@ukr.net,
ORCID 0000-0002-4171-6123
УДОСКОНАЛЕННЯ ТЕХНОЛОГИ РОБОТИ КОНТЕЙНЕРНИХ ТЕРМ1НАЛ1В НА ОСНОВ1 ВПРОВАДЖЕННЯ 1НТЕЛЕКТУАЛЬНИХ ПЕРЕДОВИХ ТЕХНОЛОГ1Й
Мета. Метою роботи е розробка системи для спрощення роботи козлового крана та технологи роботи контейнерного термшалу. Контейнернi майданчики являють собою важливу складову контейнерних термь налiв, разом з робггниками як1 вiдповiдають за навантаження-вивантаження та сортування контейнерiв на залiзничному та автомоб^ному транспортi. Не дивлячись на те, що технологiя роботи i спосiб розташуван-ня та складування контейнерiв на всiх площадках однаковий, юнуе багато варiантiв технiчного оснащення контейнерного пункту. Методика. Контейнерний термшал являе собою складну iнфраструктурну систему, при його робот взаемодшть прийомоздавальник, товарний касир, крановщик, залiзничне та автомобшьне сполучення. Результати. Запропонована технолопя забезпечуе спрощення роботи для прийомоздавальника, а також впливае на точшсть при навантаженнi та розватнеженнi контейнерiв. Наукова новизна. В статтi розглянуто аналiз площадки станци Харк1в - Люки, запропонована система удосконалення роботи контейнерного термшалу вказуе на те, що робота крана стане 61льш читаю та швидшою. Практична значимкть. Практична значимiсть полягае в тому, що застосована технолопя дозволяе пришвидшити навантажувально-розвантажувальнi операци, переоформлення документiв, пришвидшуе сортувальний процес.
Ключовi слова: контейнерний термшал, кран, контейнер, CTMS - система, прийомоздавальник, товарний касир, автоматизащя, оптимiзацiя.
Вступ
Контейнерш термшали ¡з середшми обсяга-ми роботи в основному розташовуються на ва-нтажних станщях загального користування. При 1х проектуванш обсяги роботи були значно бшьшими, шж зараз, тому емшсть контейнерних площадок на сьогодш перевищуе потр1бну. Частину площадок було законсервовано, але це викликае додатков1 щор1чн1 витрати на 1х утри-мання, тому окрем1 кер1вники уклали угоди з тдприемствами, яю постшно виконують роботу з контейнерами, на оренду окремих контей-нерних площадок або на окрем1 частини 1х площ.
На жаль сучасний стан контейнерного гос-подарства на зал1зничн1й мереж1 Укра1ни неза-довшьний. Так, серед 275 вантажних станцш роботу з контейнерами виконуе понад 66 %, в тому числ1 понад 50 % - ¡з середньотонажними, близько 13 % ¡з середньо- та великотонажними i тшьки 4 % - з великотонажними. Робота з 30-тифутовими контейнерами практично вся зосе-реджена на Центр Транспортного Сервюу «Шс-
doi: https://doi.org/10.15802/tstt2017/110768
ки», де використовуються нов1 техшчш засоби.
1з 115 контейнерних термшатв на Ивден-но-Захщнш регюнальнш фши нараховуеться 29, Швденнш фши - 24, Придншровськш фши - 19, Льв1вськ1й фши - 16, Донецькш фши - 15 та Одеськш регюнальнш фши - 12.
Серед 150 козлових крашв типу КК-5; КК-6,3; ККС-10, КДКК-10, КПБ-10, КК-20 у робо-чому сташ знаходиться тшьки дв1 третини; ви-магають каттального ремонту бшя 20 крашв. Кожна десята контейнерна площадка закрита для експлуатацп через незадовшьний стан тд-кранових колш, на кожному четвертому терм> нал1 вщсутш автостропи. Простш перевантажу-вально1 техшки складае щор1чно понад 100 тис год i п'ята частина - через техшчну не-справшсть [1].
Ремонтна база майстерень застарша, практично всюди недостатньо зварювальних апара-т1в, двигушв р1зних потужностей, кабельного обладнання, запасних частин тощо.
У таких умовах удосконалення конструкти-вних та технолопчних параметрiв контейнерних термшал!в з метою досягнення максималь-
© Лаврухiн О. В., Немировський Б. М. 2017
ного ресурсозбереження при заданих обсягах переробки е одним iз актуальних завдань.
При складанш оперативних планiв роботи термiналiв практично неможливо урахувати нерiвномiрнiсть надходження рухомого складу з збоку залiзничних пiдроздiлiв та автотранспорту, що суттево впливае на заповнення секторiв контейнерних площадок i вимагае змши !хньо! спещалiзаци по вщправленню i по надходжен-ню, а також за призначення плану формування. Це викликае додатковi перепробiги крашв i зб> льшуе довжину холостих рейсiв.
Особливу невизначенiсть у плануванш роботи кранiв викликае сортування контейнерiв, перемiщення яких можливе безпосередньо з вагону у вагон в межах роботи одного крану або в декшькох райошв, а також з додатковим перевантаженням на контейнерну площадку i навт з передачею на iншу площадку.
Хронометражш спостереження роботи коз-лових кранiв показали, що дальнiсть !хнього перемiщення залежить в основному вщ штен-сивностi надходження вагонiв та автомобшв до вантажних фронтiв, а також спецiалiзацil дшя-нок i секцiй вiдповiдних секторiв та наявносп резерву вiльних мiсць [2].
На сьогодшшнш день регiональнi фши в основному задовольняють потреби суспшьного виробництва та населення у перевезеннях. Про-те стан виробничо-техшчно! бази залiзниць i технологiчний рiвень перевезень за багатьма параметрами не вщповщае зростаючим потребам суспшьства та европейським стандартам якостi надання транспортних послуг, що най-ближчим часом може стати перешкодою для подальшого соцiально-економiчного розвитку держави.
Постановка проблеми
Починаючи з пiдписання у 1994 рощ Угоди про партнерство i сшвроб^ництво з Европей-ським Союзом, Укра!на дотримуеться накрес-леного полiтичного курсу, здшснюе послiдовнi кроки на його реалiзацiю, в тому числi i в галузi транспорту. Важливим напрямком транспорт-но! полiтики в зазначеному контекст е розви-ток мiжнародних транспортних зв'язкiв, вико-ристання та розширення транзитного потенща-лу кра!ни i iнтеграцiя нащонально! транспорт-но! системи до европейсько!, як один з шляхiв прискорення штеграцп Укра!ни до Евросоюзу. Одним з прюритетних напрямкiв державно! транспортно! полiтики е реалiзацiя положень заключних документiв Пан-Свропейських транспортних конференцiй щодо розвитку транс-
портних зв'язюв Укра!ни i Транс'европейсько! мережi, з якою наша транспортна система по-еднуеться маршрутами мiжнародних транспортних коридорiв. Розбудова мережi мiжнародних транспортних коридорiв е одним з шляхiв ште-граци до Евросоюзу.
У наш час виконуеться ряд дослщжень щодо тдвищення ефективностi вантажних перевезень взагал^ та контейнерних перевезень зок-рема.
Досвщ економiчно розвинутих кра!н доводить, що ефектившсть мiжнародних авто-мобiльно-залiзничних перевезень зростае. За оцiнками фаивщв, для Укра!ни, яка мае стшю автомобiльнi зв'язки з державами Центрально! та Захщно! Свропи, а також з кра!нами СНД, розвиток контейнерних перевезень мае страте-гiчний характер. Очевидно, що найбшьшого ефекту на ринку транспортних послуг можна досягти завдяки оргашзаци контейнерних перевезень у мережi мiжнародних транспортних коридорiв.
Оскiльки, всi початковi i кiнцевi операцi! з контейнером виконуються саме на контейнер-них площадках i термiналах, необхвдним е удо-сконалення технiко-технологiчного удоскона-лення саме цих пiдроздiлiв. Для досягнення найкращих результат необидно використову-вати такi ршення, якi забезпечать максималь-ний економiчний ефект при мiнiмальних екс-плуатацшних витратах. У цьому аспектi дощ-льно спиратися на iнтелектуальнi методи реал> зацi! технологi! роботи контейнерних термша-лiв на основi передових досягнень.
Техшчна характеристика контейнерного пункту станцн Харкiв-Лiски
На дiючому термiналi станцi! Харкiв - Люки, який було збудовано у 1970 рощ i спроекто-вано на переробку контейнеропотоку того пер> оду, встановлено i дiе два електрокозлових крани з робочим прольотом 25 метрiв. Робоча довжина контейнерно! площадки становить 165 метрiв. Вiдповiдну корисну довжину мають залiзнична колiя, на яку подаються вагони, та автомобшьна дорога. При збшьшенш контейнеропотоку у наслщок нерiвномiрностi контей-нери встановлюють у другий ярус, що дозволяе збшьшити емнiсть контейнерно! площадки вдвiчi.
Контейнерний термшал станцi! спецiалiзо-ваний для переробки великотоннажних контей-нерiв масою брутто до 30 т.
На площадщ здшснюеться: навантаження, вивантаження мюцевих i сортування транзит-
них контейнера, завезення-вивезення, техшч-ний i комерцшний огляди, а також поточний ремонт контейнерiв, оформлення вантажних i перевiзних документiв, iнформацiя вантажоо-держувачiв, iншi операцiï, що забезпечують збер^ання вантажiв i контеИнерiв[3].
Станом на сьогодш спостерiгаeться :
- техшчне i моральне старiння iснуючих ва-нтажно-розвантажувальних механiзмiв, якi вже неможливо замшити на такi самi;
- збшьшення перелiку операцiИ: митнi та лщензшш операцiï, формування та переробка контейнерних поïздiв, переробка 40-футових контейнерiв;
- переключення значноï частки контейнеро-потоку, особливо у мiждержавному сполученш, на перевезення автотранспортом.
Подальшi впровадження повиннi враховува-ти також структурш змiни контеИнеропотокiв, змiни технологiчних нормативiв роботи нових вантажно-розвантажувальних машин i мехашз-мiв, ефекти вiд застосування електронно-обчислювальноï технiки при оформленш вантажних та перевiзних докумешгв, складання облiкових та звiтних форм з роботи контейнерного термшалу.
Практично вс визначенi проблеми прита-маннi iснуючим контейнерним термiналам, як на територп Украши, так i на територи iнших краш СНД та Балти. Необхiдно, переробка та вдосконалення технологiï роботи контейнерного термшалу на основi передових технологш; здiИснити розмiтку контейнерно].' площадки, з веденням бiльш жорстко1' спецiалiзацiï його д> льниць, видiленням дiльницi для митно1' перевi-рки вантажу, розширенням i посиленням ремо-нтно1' бази, вивченням доцшьносп влаштування автопроïздiв. Необидно провести розширення та посилення покриття автопроïздiв.
Починаючи з пiдписання у 1994 р. Угоди про партнерство i сшвроб^ництво з Свропей-ським Союзом, Украша дотримуеться накрес-леного пол^ичного курсу, здiИснюе послiдовнi кроки на його реалiзацiю, в тому чи^ i в галузi транспорту. Важливим напрямком транспортно!' полiтики в зазначеному контекст е розви-ток мiжнародних транспортних зв'язкiв, вико-ристання та розширення транзитного потенща-лу краши i iнтеграцiя нацiональноï транспортно!' системи до европейсько1', як один з шляхiв прискорення штеграцп Украши до Евросоюзу. Одним з прюритетних напрямкiв державно!' транспортно!' пол^ики е реалiзацiя положень заключних докумешгв Пан-Свропейських транспортних конференцiИ щодо розвитку транс-
портних зв'язюв Укра!ни i Транс'европейсько! мережi, з якою наша транспортна система по-еднуеться маршрутами мiжнародних транспортних коридорiв. Розбудова мережi мiжнародних транспортних коридорiв е одним з шляхiв штеграцп до Евросоюзу.
Ефективнють контейнерних перевезень мо-жливо пiдвищити при прискореному перем> щеннi вантажiв по безперервному ланцюгу мiж пунктами виробництва та споживання у легкiй тарi при механiзованому навантаженнi та роз-вантаженнi контейнерiв та транспортних засо-бiв. На практицi цi умови часто не виконуються через вщсутшсть необидно! координаци у робот рiзних видiв транспорту вiдправникiв та отримувачiв вантажу та загальнотранспортного регулювання. Наслщками наведених недолiкiв е попршення використання контейнерiв вагонiв та автомобшв втрати перевiзних ресурсiв зни-ження якост транспортних послуг та ефективнють контейнеризаци [4].
Подальший розвиток контейнерних переве-зень потребуе проведення ряду значних захо-дiв:
- розширення iснуючих i будiвництва нових контейнерних пунктiв;
- автоматизацп застроплення i вщстроплен-ня контейнерiв;
- застосування спецiалiзованих платформ i автомобiлiв-контейнеровозiв;
- впровадження АРМ;
- впровадження систем «шдикаци» i «Строп».
Основним показником використання контейнера за часом е його обт Вш встановлюеть-ся для репональних фiлiй та дирекцiй. На зал> зничнiй мережi норма об^у виражае середнiй час, необхiдний для виконання циклу операцш вiд одного завантаження контейнера до iншого, або ж час мiж сумiжними завантаженнями контейнера. На регюнальнш фш! та в Дирекцi! норма об^у встановлюе середнiй час тд завантаження або прийому його (контейнера) в заван-таженому сташ iз сусiдньо! фiлi! чи Дирекци до наступного завантаження або здачi його на су-сiдню фшю чи Дирекцiю.
У загальному виглядi нормування часу обiгу контейнера повинне передбачити плановi нор-ми за п'ятьма елементами цього показника:
V. = T + Т + Т + Т + Т ,
k ван тео рух тех сорт '
(1)
де T - час перебування контейнера на стан-
щях магiстрального транспорту, що обслуго-вують райони навантаження i вивантаження ко-
rnräHepiB без облшу часу, пов'язаного з вико-нанням транспортно-експедицiйних операцiй (ТЕО), год;
- час, витрачений на виконання транс-
портно-експедицiйних операцiй у районах на-вантаження i вивантаження контейнерiв (обчи-слюються вщ моменту подачi рухомого складу з контейнерами на площадку до моменту заюн-чення навантаження контейнера на рухомий склад магiстрального транспорту), год;
^рух - час у рус контейнеру на мапстраль-
ному транспорт без облiку просто1'в рухомого складу з контейнерами в пунктах техшчного обслуговування по шляху прямування контейнера, год;
^тех - час перебування контейнера у пунктах техшчного обслуговування рухомого складу мапстрального транспорту без облшу часу перебування контейнера в пунктах сортування, год;
^сорт - простш контейнера тд сортуванням
на сортувальному чи об'еднаному вантажосор-тувальному контейнерному пунктах, год.
Оптишзащя техшчного оснащення контейнерного пункту доцшьно провести шляхом роз-витку шформацшних технологiй у сферй ван-тажно1 та комерцiйноï роботи. Цей напрямок передбачае автоматизацiю та iнтелектуалiзацiю термшально-складсько1' дiяльностi, створення сучасних мультимодальних термiналiв, осна-щених iнформацiйними системами, яю дозво-ляють моделювати процес вантажопереробки i перемiщення вантажiв на територп наявних те-рмiнальних комплексiв [6].
Умовно будь-який контейнерний термшал можна подшити на таю шдсистеми:
- контора прийомоздавальника контейнерного майданчика i товарна контора;
- зона роботи автомобшьного транспорту;
- зона роботи залiзничного транспорту;
- зона роботи морського транспорту (якщо йдеться про морський контейнерний термшал);
- вантажно-розвантажувальш мехашзми [11].
Розглянемо деякi iнновацiйнi технологiчнi ршення i новiтнi пристроï, якi можуть бути за-стосованi на украшських термiналах для вдос-коналення ïx роботи.
З метою оптимiзацiï роботи приймальникiв i товарних касирiв контейнерних термiналiв пропонуется використовувати автоматизовану систему управлiння контейнерним термшалом CTMS (ConsIDTransportManagementSystem).
CTMS забезпечуе управлшня роботою пере-
вантажувальноï техшки, транспорту i персоналу, а також контроль перемщення контейнерiв, оперативне планування завдань персоналу з урахуванням поточноï обстановки.
Усi операцiï тд управлiнням автоматизова-ноï системи управлшня контейнерним термшалом виконуються з використанням мобiльниx термiналiв збору даних (МТСД). Результат виконання будь-яко1' операцiï заноситься в CTMS i ТСД. При цьому на контейнерному термiналi повинна бути розгорнута радюмережа (WiFi) або на контейнерному термiналi може бути за-дiяна RFID технолопя (метод автоматично!' щентифшаци об'екпв, в якому за допомогою радiосигналiв зчитуються або записуються даш, що зберiгаються в так званих транспонде-рах, або RFID-мiткаx) для щентифшаци кон-тейнерiв при виконанш операцiй з ними. Однак у другому випадку кожен контейнер при прийо-мi повинен бути забезпечений радiомiткою [5].
Ршення CTMS пiдтримуе таю основш фун-кцiï:
1. Ведення довщниюв системи: довiдника контейнерiв, довщника вантажiв, довiдника власникiв контейнерiв, довщника контрагент, довiдника вантажно1' теxнiки.
2. Управлшня простором контейнерного майданчика. Зонування контейнерного майдан-чика.
3. Управлшня операшями з контейнерами: вивантаженням, вантаженням, доглядом, зва-жуванням, ремонтом.
4. Управлшня стратепями перемщення контейнера на контейнерному термшал^
5. Управлшня угрупованням контейнерiв в штабелi за рiзними критерiями.
6. Управлiння роботою перевантажувально1' теxнiки.
7. Управлiння обробкою транспорту: авто-мобiльного i залiзничного.
8. Формування виробничо1' звiтностi.
Крiм того, CTMS пiдтримуе ряд ютотних додаткових функцiй. Так, за погодженням iз замовником, в рамках проекту автоматизацп контейнерного термiналу, можуть бути також автоматизоваш операцiï управлiння роботою автомобшьного i залiзничного транспорту на територи контейнерного термiналу.
При перевiрцi контейнера в CTMS систему заноситься шформашя: номер контейнера; стан придатний або дефектний; статус завантажено-eri: навантажений або порожнiй; дата побудо-ви; клас небезпеки вантажу.
Модуль управлшня роботою залiзничного транспорту на контейнерному термiналi дозво-
ляе прискорити обробку прибулих по залiзницi або вщвантажених на залiзничний рухомий склад контейнерiв.
Функцп модуля таю:
1. Контроль прибуття рухомого складу на залiзничну колiю.
2. Опис прибулих вагошв: номер, тип, влас-ник, ознака придатностi.
3. Опис (перевiрка) контейнерiв на вагонi.
4. Змша станiв вагона в залежност вiд стадп його обробки.
5. Формування комплекпв вагонiв на вiдва-нтаження: у напрямку, власнику рухомого складу, сумарному вазi контейнерiв.
6. Управлiння навантаженням-розвантажен-ням контейнерiв на вагони.
7. Реестращя виходу вагонiв з ТРТ [7].
Для оптимiзащl управлiння роботою Рiчста-кери (навантажувачiв типу «KALMAR») мо-жуть бути застосованi RF-ID технологи. При цьому RF-ID мпки розмiщуються на контейнер при приходi контейнера i знiмаються при до-глядi. Так само слiд встановити RF-ID зчитувач на рiчстакерам. RF-ID зчитувач встановлюеться на один з захоплень Рiчстакери. RF-ID мiтка кршиться на контейнер на бiчну стшку. Вико-ристання RF-ID щентифшаци дае збшьшення швидкостi введення шформаци при виборi за-вдань обробки контейнера i позбавляе оператора вiд ручного введення при робот [10].
Для того, щоб застосувати цю систему на територи Укра!ни, нам необидно визначити оптимальний режим роботи козлового крана, на основi визначення часу, а також як ресурси застосовуються i впливають на рiзноманiтнi фактори по навантаженню-розвантвженню контейнера. З ще! позици необхiдно дотримувати-ся умов, як будуть сприяти зменшенню загаль-ного часу роботи транспортно! одиницi. З щею метою, в першу чергу, необхщно сформувати цiльову функцiю визначеного процесу у зага-льному виглядь
З наведеного виходить:
C(fc) = in=iCn^min (2)
Де С1 - пошук вщповщного контейнера;
С2 - поставка контейнера на платформу;
С3 - зняття контейнера з платформи;
С4 - пошук оптимального мюця для розта-шування контейнера;
С5 - сортування контейнера на площадщ;
С6 - пошук контейнера для а/м;
С7 - навантаження контейнера на а/м;
С8 - розвантажування контейнера з а/м;
С9 - час на захват контейнера.
t
норм
^норм — ^нк — ^нп;
норма часу навантаження контейне-
ра;
tHp - навантаження одного контейнера;
tHn - навантаження Bcieï партiï.
Отже, для того щоб система CTMS запра-цювала на територiï Украïни, необхiдно враху-вати Bci перерахованi показники та залучити iнтелектуальнi засоби до даноï програми.
Висновки
Запропонована технологiя використання си-стеми забезпечуе спрощення роботи для при-йомоздавальника, а саме скорочуе час на зна-ходження контейнера та та його обробку. До-помагае товарному касиру швидко дiзнатися найменування вантажу, одержувача, операцп якi вiдбувалися з даним контейнером та шше.
Задана технологiя, значною мiрою скорочуе не тiльки час роботи прийомоздавальника але й впливае на швидюсть та точнiсть при наванта-женнi та розвантаженнi контейнерiв з платформ та машин. Що автоматично зменшуе людський фактор i ряд шших чинникiв, якi впливають на процес роботи.
Б1БЛЮГРАФ1ЧНИЙ СПИСОК
1. Котенко, А. М. Удосконалення технологiï пе-реробки i зберiгання контейнерiв на вантажних ста-нцiях / А. М. Котенко, К. В. Крячко // Зб. наук. праць.
- Харюв: УкрДАЗТ, 2003. - Вип. 56. - С. 48-54.
2. Альошинський £.С. Пропозицп по удоскона-ленню технологiï контейнерних перевезень Украши / £. С. Альошинський, Д. I. Мкртичьян, Г. I. Шеле-хань // Зб. наук. праць. - Харшв: УкрДАЗТ, 2007. -Вип. 80. - С. 70-75
3. Технолопчний процес роботи контейнерного пункту станци Харкав - Люки. Типовий технолопчний процес роботи контейнерного пункту. - Кшв, 2007. - 28 с.
4. Данько, М. I. Сучасш техшко-технолопчш особливосл оргашзацп перевезень вантажiв у вели-котонажних контейнерах / М.1. Данько, О. М. Хода-к1вський // Iнформацiйно-керуючi системи на залiз-ничному транспортi. - 2006. - № 1. - С. 3-8.
5. Мамонтов, I. Ю. Современные технологии и устройства оптимизации терминальной деятельности [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http://www.be5 .biz/ekonomika1/r2012/1511.htm
6. Carlo, H. J. Storage yard operations in container terminals: Literature overview, trends, and research directions [Text] / H. J. Carlo, I. F. A. Vis, K. J. Roodbergen // European journal of operational research.
- 2014, Jun. - Vol. 235, № 2. - P. 412-430.
7. Carlo, H. J. Transport operations in container terminals: Literature overview, trends, research directions
and classification scheme [Text] / H. J. Carlo, I.F.A. Vis, K.J. Roodbergen // European journal of operational research. - 2014, Jul. - Vol. 236, № 1. - P. 1-13
8. Wang, L. Rail mounted gantry crane scheduling optimization in railway container terminal based on hybrid handling mode [Text] / L. Wang, X. Zhu // Computational intelligence and neuroscience. - 2014, Jan. - Vol. 2014, Art. №. 31. - P. 7.
9. Wu, Y. Scheduling multiple yard cranes with crane interference and safety distance requirement [Text] / Y. Wu, W. Li, M.E.H. Petering, [et al] // Transportation Science. - 2015. - Vol. 49, №. 4. - P. 990-1005.
10. Guo, P. Gantry crane scheduling with interference constraints in railway container terminals [Text] / P. Guo, W. Chenga, Z. Zhanga [et al] //
A. B. HABPYXHH, E. M. HEMHPOBCKHH
International Journal of computational intelligence systems. - 2013. - Vol. 6, № 2. - P. 244-260
11. Ломотько, Д. В. Formation of fuzzy support system for decision-making on merchantability of rolling stock in its allocation / Д. В. Ломотько, А. О. Ковальов, О. В. Ковальова // Eastern-European Journal of Enterprise Technologies. - 2015. - Т. 6. - №. 3 (78). - С. 11-17, http://dx.doi.org/10.15587/1729-4061.2015.54496.
Стаття рекомендована до публ1кацИ' д.т.н., проф. Козаченко Д. М. (Украгна)
Надшшла до редколеги 25.05.2017.
Прийнята до друку 27.05.2017.
УСОВЕРШЕНСТВОВАНИЕ ТЕХНОЛОГИ РАБОТЫ КОНТЕЙНЕРНЫХ ТЕРМИНАЛОВ НА ОСНОВЕ ВНЕДРЕНИЯ ИНТЕЛЛЕКТУАЛЬНЫХ ПЕРЕДОВЫХ ТЕХНОЛОГИЙ
Цель. Целью работы является разработка системы для упрощения работы козлового крана и технологии работы контейнерного терминала. Контейнерни площадки представляют собой важную составляющую контейнерных терминалов, вместе с рабочими которые отвечают за погрузку-выгрузку и сортировку контейнеров на железнодорожном и автомобильном транспорте. Несмотря на то, что технология работы и способ расположения и складирования контейнеров на всех площадках одинаковый, существует много вариантов технического оснащения контейнерного пункта. Методика. Контейнерный терминал представляет собой сложную инфраструктурную систему, при его работе взаимодействуют приемосдатчик, товарный кассир, крановщик, железнодорожное и автомобильное сообщение. Результаты. Предложенная технология обеспечивает упрощение работы для приемосдатчика, а также влияет на точность при нагрузке и розватнеженни контейнеров. Научная новизна. В статье рассмотрен анализ площадки станции Харьков - Лиски, предложенная система совершенствования работы контейнерного терминала указывает на то, что работа крана станет более четкой и быстрой. Практическая значимость. Практическая значимость заключается в том, что применена технология позволяет ускорить погрузочно-разгрузочные операции, переоформление документов, ускоряет сортировочный процесс.
Ключевые слова: контейнерный терминал, кран, контейнер, CTMS-система, приемосдатчик, товарный кассир, автоматизация, оптимизация.
A. LAVRUHIN, B. NEMIROVSKIY
IMPROVEMENT OF CONTAINER TERMINALS OPERATION ON THE BASIS OF INTRODUCTION OF INTELLIGENT ADVANCED TECHNOLOGIES
Purpose. The aim of the work is to develop a system for simplifying the operation of the gantry crane and the technology of the container terminal operation. Container pads are an important part of container terminals, along with workers who are responsible for loading and unloading and sorting containers in railway and road transport. Despite the fact that the technology of operation and the method of location and storage of containers at all sites are the same, there are many options for technical equipment of the container point. Methodology. The container terminal is a complex infrastructural system, when it operates, the transponder, commodity cashier, crane operator, railway and automobile communication. Findings. The offered technology provides simplification of work for the transceiver, and also influences accuracy at loading and розватнеженни containers. Scientific novelty. The article analyzes the site of the Kharkiv-Liski station, the proposed system for improving the operation of the container terminal indicates that the operation of the crane will become more clear and fast. Practical value. Practical significance lies in the fact that the applied technology allows to accelerate the loading and unloading operations, the re-registration of documents, speeds up the sorting process
Keywords: container terminal, crane, container, CTMS-system, commodity cashier, automation, optimization.
