CC BY
150
УДК 656.2
1ННОВАЦШШ ТЕХНОЛОГИ РЕАЛ1ЗАЦП ТРАНЗИТНИХ МОЖЛИВОСТЕЙ ТРАНСПОРТНО1 СИСТЕМИ УКРА1НИ
Якименко Н.В., к.е.н., доцент (УкрДАЗТ)
В cmammi визначаються прогресивнi, за 3MicmoM iнновацiйнi заходи щодо реалгзацИ транзитних можливостей транспортной системи Украши.
Ключовi слова: комбшоват перевезення, експорт, шпорт послуг; лог^тичний центр, транзитний потенщал.
Постановка проблеми та и зв'язки з науковими та практичними завданнями.
Транспортна галузь е ключовим елементом економiчного розвитку Укра!ни i суттевим джерелом наповнення державного бюджету: у загальному обсязi послуг, що реалiзованi в державi у 2010р., частка транспортних послуг становила майже 7 %. 1з загального обсягу експорту транспортних послуг близько 30 % припадае на кра!ни £С; обсяг iмпорту транспортних послуг на 40 % формуеться державами Евросоюзу. Отже, е очевидною стльна зацiкавленiсть у поглибленн штеграцп укра!нсько! транспортно! галузi до ринку транспортних послуг £С.
Метою штеграцп укра!нських перевiзникiв до ринку транспортних послуг кра!н £С е забезпечення розвитку експорту транспортних послуг, ефективне використовування транзитного потенцiалу, тдвищення конкурентоспроможносп вiтчизняного транспорту на мiжнародному ринку транспортних послуг.
Аналiз остантх до^джень та публшацш довiв iснування значно! юлькостг наукових праць з питань реалiзацi! транзитних можливостей транспортно! системи Украши. Особливо! уваги потребують пращ Вшникова В.В., Диканя В.Л., Прейгера Д.К. [1-3]. Дана проблематика багаторазово визначаеться як тема заадань "круглого столу», який проводиться Нащональним шститутом стратегiчних дослвджень [5]. Досить висока розроблетсть проблеми транзитного потенцiалу та можливостей транспортно! системи Укра!ни та и складових, все ж таки, мае деяк1 недостатньо розкрип моменти. Вони стосуються органiзацi! комбiнованих перевезень та взаемоди видiв транспорту при !х здiйсненнi.
Метою статтi е розкриття iнновацiйних технологий реалiзацi! транзитних можливостей транспортно! системи Укра!ни, серед яких комбшоват перевезення, обслуговуванням яких займаються логiстичну центри.
Виклад основного матерiалу досл^ження. У структурi експортованих послуг наземного транспорту (без трубопроводного) прюритет належить залiзничному транспорту, частка якого
становить понад 82 %. Залiзничний транспорт Укра!ни залишиться на тривалу перспективу головним видом транспорту, зокрема на европейському напрямку для перевезень вантажв. Актуальним у впровадженн евроштеграцшно! моделi залишаеться доведення якосп транспортних послуг на залiзницi до вимог европейських стандарта, формування даево! транспортно-лоriстично! системи як на сходному, так i на захвдному напрямках, у т.ч. для забезпечення транзитних перевезень на значну вщстань у змiшаному сполученнi (iнтермодальнi перевезення). Перевагами тако! схеми управлiння вантажними перевезеннями «ввд дверей до дверей», що тдготовлюються i виконуються тд единим керiвництвом одного центру, е: ефективна органiзацiя перевезень, забезпечення комплексного обслуговування споживачiв транспортних послуг, створення умов для активiзацi! застосування комбшованого транспорту, зниження екологiчного навантаження на довкшля. Використання логiстичних систем на транспорт! дозволяе зменшувати загальнi витрати на 12-35 %, у т.ч. транспорта витрати - на 7-20 %, витрати на навантажувально-розвантажувальт операци та збереження матерiального потоку на 15-30 %, пришвидшувати обiг матерiальних ресурсiв на 2040 %, скорочувати !х запаси на 50-200 %.
До прюритетних напрямiв ствробгтництва Укра!ни та £С у галузi транспорту належать:
- розвиток транспортно! шфраструктури Укра!ни та !! штегращя до загальноевропейсько! транспортно! системи;
- тдвищення рiвня безпеки на транспорт! та адаптащя вiдповiдного нац1онального законодавства iз залученням проекту £К TWINNING;
- модертзащя та оновлення основних фондiв i рухомого складу транспорту.
Товаропотоки £С все бiльше спрямовуються за межi европейських кра!н у напрямi кра!н, що стрiмко розвиваються. Активний розвиток економiк Китаю, 1нди, Пiвденно! Коре!, РФ ввдкривае новi можливостi для кра!н £С в активiзацi!
© Якименко Н.В.
Вкиик економiки транспорту i промисловостi № 36, 2011
товарообороту з цими крашами. У 2010 р. у crpyKTypi експорту товарiв з краш £С сумарна частка Китаю, РФ, ПШвденно! Коре!, Япони, 1нди становила 22,7 %, у стрyктyрi товарного iмпортy до £С на щ краши припадало 38,4 %.
Зростання обсяпв торгiвлi £С з Китаем, Роаею та Iндiею обумовило шщювання Китаем бyдiвництва високошвидк1сно1 зaлiзничноí маriстралi з £вропи до Китаю. Оч^еться, що перша транснацiональна магистраль пройде маршрутом Лондон-Париж-Берлш-Варшава-Ктв-Санкт-Петербург-Москва-£катеринбург-Астана-1ркутськ-Улан-Батор-Пекш Також плануеться побудувати плки з твдня Китаю до Сiнrапyрy, Таланду i Малайзií, а з mвночi - через Казахстан i Узбекистан до 1нди. Зведення залiзничноí мапстрал дозволить пасажирам до!хати з Лондона у Пекш за 2 доби, швидшсть потягу становитиме близько 320 юломе^в за годину.
В ракурс цiеí подií в Укрш'т необхвдний пошук нових пiдходiв до розвитку трaнспортноí системи, нових технологий i рaцiонaльних шляхов освоения перевезень вантаж1в i пaсaжирiв, налагодження рiзних форм ствробгтництва у формата, насамперед, Украша - £С. Вже нинi здшснюеться робота за участю Укрзaлiзницi, ВАТ «Росшсью зaлiзничнi шляхи» i ЗАТ МАВ Карго (угорський вaнтaжо-перевiзник) з питань орraнiзaцií контейнерних поíздiв у сполученш Китай-£вропа через прикордонний перехвд Забайкальськ, а також пропуску поезда з Китаю до Чехи транзитом через Казахстан, Росш, Украшу.
1снують можливостi спiвробiтництвa Укрaíни з крашами £С у розвитку транс'европейських транспортних мереж (TEN-T), трaнснaцiонaльних осей. £вропейський Союз ухвалив програму TRANS-EUROPEAN TRANSPORT NETWORK POLICY (TEN-T), спрямовану на утворення окремоí мyльтимодaльноí мереж1, яка об'еднае наземний, морський, повiтряний транспорт. Одночасно £С здiйснюе реaлiзaцiю 30 прюритетних проекпв (осей), частину з яких уже завершено.
Для Укрaíни перспективним виглядае проект РР06: зaлiзничнa ось Люн-
Трiест-Дiвaчa / Копер-Любляна-Будапешт-кордон Украши. Iмовiрно, коридор за проектом РР06 завершиться прикордонним переходом
Чоп (Укра1на)-Захонь (Угорщина), тому слад шщювати переговори з крaíнaми-yчaсницями проекту щодо бyдiвництвa на yкрaíнськiй територи м1жнародного лопстичного центру для обслуговування iнтермодaльних перевезень у напрямку РФ, Казахстану, Китаю. У межах пункту перетину кордону на територи Укра1ни зосереджет потужш термiнaли, склади, перевантажувальт комплекси та iншa транспортна шфраструктура, необхвдна для комплексное' обробки тд митним контролем значних обсяпв експортжймпортних i транзитних вантаж1в.
Перспективним напрямом реалiзащl проекту РР06 е щдготовлений Украшою разом iз Словаччиною, Авст^лею i Росiею мiжнародний проект продовження коли шириною 1520 мм ввд Чопа до Вiдня територiями Словаччини та Австри, а також будiвництво коли шириною 1435 мм тершщлею Украши на напрямках Мукачеве-Стрий-Львiв, Вадул-Сирет - Чернiвцi - 1вано-Франк1вськ - Ходорiв - Львiв, Львiв-Мостиська-П, що дозволить залучити додатковi транзитнi вантажопотоки за напрямами Румушя-Польща та Угорщина-Польща. Вказаний проект сприятиме штеграци та розвитку спiвробiтництва з крашами £С, зокрема Румунiею, Угорщиною Польщею.
Серед достатньо нових технологий реалiзацil транзитних можливостей транспортно! системи Украши - комбшоват перевезення, яш зараз здiйснюються контейнерними та контрейлерними потягами, як1 формуються на територи як Украши ("Вшнг", "Зубр", "Ярослав"), так i iнших кра1н, насамперед РФ. У робой комбiнованоrо пойду «Зубр» остантм часом спостерirаються певт труднощi (зокрема, у 2010 р. Украша та Естошя не використовували потяг для перевезення сво1х вантаж1в, у цiлому потяг вiдчувае жорстку конкуренцiю з боку автомобiльних перевiзникiв контейнерiв), як1 можна подолати шляхом додаткового залучення вантажу як iз скандинавських кра1н, так i з Туреччини, спрощення процедури проходження контрольних перевiрок щодо вантажу (це великогабаритт контейнери), повно1 координацл роботи уСх учасник1в перевезень. У цiй сферi вже дшть спецiальнi (мiждержавнi) тарифт умови та спрощенi процедури митного та прикордонного догляду контейнерiв, разом з тим, оптимальних сшвввдношень м1ж варлстю перевезень, комплексним обслуговуванням "ввд дверей до дверей", часом доставки вантажу i повернення порожнiх контейнерiв ще не досягнуто. Зокрема, вщстань у 2162 км потяг долае за 83,5 години, або зi середньою швидюстю лише 26 км/год, тодi як автотранспорт витрачае на цей шлях ввд 50 до 150 годин, з яких до 7 годин вщбирають контрольнi процедури.
Слщ звернути увагу на недостатньо ефективне використанням можливостей потягу комбшованого транспорту «Вшнг», який часто повертаеться з Бшоруа недозавантаженим. Варто спшьно з Бiлоруссю, Литвою вирiшити питання щодо пришвидшення руху потягу через вдосконалення i спрощення митно1 процедури, розширення кола краш, як1 могли б скористатись його послугами (вже ввдбулися позитивнi переговори з Туреччиною, доцiльно розглянути iнтереси РФ, Азербайджану, 1рану, Грузи, Молдови, Казахстану, твтчно-африканських та
близькосхвдних краш). Це сприятиме розширенню вантажопотоку до/з цих кра1н, у т.ч. через територш
Вкиик економiки транспорту i промисловостi № 36, 2011
БшоруС. Вигоди потягу полягають у тому, що вiн з'еднуе ланцюг морських контейнерних i контрейлерних лiнiй Балтшського моря з аналопчною системою Чорного i Каспiйськоrо морiв.
Характеризуючи стан i перспективи розвитку в Украíнi мультимодальних перевезень, сл1д враховувати, що в £врот останнiми роками двi третини мiжнародних перевезень вантаж1в здiйснювались у змшаному сполученнi. В Украíнi найбшьш активно використовуються
мультимодальнi перевезення ванташв з використанням автомобiльноrо, залiзничноrо та морського вида транспорту.
Сучасною тенденщею розвитку ринку транспортних послуг, що поеднуе iнтереси всiх учасник1в ринку, е формування мiжнародних транспортно-термiнальних систем вантажних перевезень, де базовими елементами управлiння товарними потоками стають лопстичт центри. Розробки вiтчизняних вантажоперевiзникiв свщчать про доцiльнiсть створення у вузлi Чоп-Захонь м^жнародного лопстичного центру (де зосереджет потужнi термiнали, склади, перевантажувальт комплекси та iнша транспортна шфраструктура для комплексное' обробки значних обсяпв експортно-iмпортних i транзитних вантажв), що можна оцiнювати як новий реальний механiзм штеграцл транспортних послуг украíнськоí залiзницi до ринку послуг залiзничного транспорту краíн £вропи. Створення единого комплексу з обслуговування вантажопотоку, в т.ч. контейнерного, в напрямку «захвд-схвд-захщ» за участю транспортних компанш украш^ко^ угорсько!, словацькоí та росшсько! сторiн дасть можливiсть суттево скоротити час доставки вантажв, пiдвищити ефективтсть використання потенцiалу залiзниць.
Отже, як правило, пунктом взаемоди залiзничного та автомоб№ного транспорту, в процесi оргатзацп комбiнованих перевезень, е логiстичний центр (ЛЦ), де кожен вид транспорту розглядаеться як окрема ланка. Задача оптимальноí взаемоди ланок ЛЦ базуеться на принципах тдвищення ефективностi використання вах наявних технiчних засобiв (платформ, навантажувачiв, автомобiлiв). При розробцi критерив оптимальноí взаемоди рiзних видiв транспорту враховуеться наступи характеристики системи:
- техшчт та технологiчнi можливостi вида транспорту;
- техшчт та технолопчт можливосп обробки вангаж1в;
- економiчнi показники логiстичних витрат, що впливають на надiйнiсть функцiонування ланцюга постачання;
- оцшка виробничих потужностей ЛЦ з точки зору мimмiзацu часу, що витрачаеться на перевангажувальнi процеси.
Основними компонентами, як1 забезпечують функцiонування ЛЦ, е: (рис.7):
- тдсистема «залiзничний транспорт»;
- тдсистема термшальт комплекси;
- тдсистема автомобшьний транспорт.
1снуе псний зв'язок мiж функцiональним
призначенням тдсистем i рiвнем вiдповiдностi цiеí системи лопстичнш сутностi. Таку вiдповiднiсть можна описати наступними ознаками: як1стю надаваних послуг, надiйнiстю, економiчнiстю, структурованiстю, ступенем дублювання, ефективнiстю, результативнiстю, керованiстю, наявтстю зв'язк1в сильного типу м1ж учасниками транспортно-лопстичного бiзнесу. Неввдповщтсть або часткова вщповщтсть перерахованим вище ознакам призводить до появи додаткових логiстичних витрат учасниюв лог^стичного процесу.
Розглянемо математичну модель лог^стично! взаемодií залiзничного транспорту з автотранспортом в межах лопстичного центру. Умову сформуемо наступним чином: на територи
тттт • • Ыт=\...м
ЛЦ знаходяться вагони рiзних видiв 4 ' з
„ . п( п = 1,...,#) рiзними типами контейнерiв ^ '.
Передбачаеться, що кожна платформа (вагон)
утримуе контейнера одного типу. ЛЦ в процеа
обробки контейнеропотока здiйснюе !х
навантаження-вивантаження, сортування i
формування контейнерних по^здв для подальшоí
передачi на залiзничну станц1ю. Подача
здiйснюеться в рiзнi перiоди часу доби
на
ЛЦ, де вони в подальшому подаються
е—е(е=1...,Е
на ' вантажно-розвантажувальнi
фронти. Розвантаження здiйснюеться вантажно-розвантажувальними механiзмами рiзного
Аз=],...,^)
виду , яке або вивантажують
(завантажують) контейнери на майданчики, або працюють за прямим варiантом, тобто перевантажують (вивантажують) !х з вагонiв
безпосередньо на автомобш ^ Х типiв.
При побудовi математичноí моделi необх1дно ввести ряд обмежень, як1 враховують специф^ роботи системи. Так сумарна кшьюсть вагонiв т — го
типу, що подаються з контейнерами п городу на вантажний фронт 1 йза всi перiоди
i вагони, як1 не були подаш пiд вантажнi -розвантажувальнi операци у зв'язку iз зайнятiстю вантажних фронпв або з iнших техшчних причин,
. „ . . . т — го
дорiвнюе загальнiй к1лькосп вагонiв типу з
контейнером п го роду, як1 прибули у ЛЦ у
розглянутий
перюд.
Вiсник екч>мом1к,и транспорту i промисловосл № 36, 2011
Е ЕХт(г) + итп (г) = Хт(г) т = 1,М; п = 1,N t = 1,Т
(1)
хт {г)
- ЕЕ хт {г)
~п \-> - загальна к1льк1сть вагонiв т го типу з „„ п
де
контейнерами п го роду, наявними в ЛЦ до
т — го
- юльюсть вагонiв типу з
моменту
г •
контейнерами
п — го
и.
'{г)
т го
пiд вантажнi операцil на
г;
роду, як1 повинт бути поданi вантажний фронт на
I -й
шльюсть вагошв типу з момент
контейнерами п — городу, як1 не були подаш на Т - юльюсть змiн за добу.
г • Загальна к1льк1сть вагонiв, як1 надходять на
один ЛЦ мае в1дпов1дати умовi:
момент часу
Е Е хт (г) < хс
1 = 1, I; t = 1,Т
(2)
де ' - юльюсть вагонiв, що подаються на
1 й ЛЦ на тдсташ затверджено! угоди з кожним 1з них, але при цьому виконуеться обмеження, зг1дно з яким загальна довжина груп вагонiв, що одночасно подаються на вантажний фронт, не перевищуе довжину шляху вантажного фронту.
Умови взаемоди описуються системою обмежень такого вигляду:
- при перевантаженнi загально! к1лькост1
w
п ]1г
контейнер1в на рухомий склад (складський вар1ант) виконуеться така умова:
"е-. < ЕЕ утр+ЕЕ +ЕЕ
! о П1 / V / V у пе1 / V / V пщ / 1 / 1
w
т]1г
t = 1, Т; щ = 1, Ф; £ = 1,Е
(3)
■ умова, яка виконуеться ильки при прямому варинп:
х-Я- <ЕЕwmí!!, t = Т7т
(4)
] 1
w . • • п — го
де пе' - к1льк1сть контейнерiв роду, яка
повинна
бути
перевантажена
вантажно-
] - го
розвантажувальними машинами виду на
автомоб1ль 1 — го виду з вагону т—го типу,
поданого на
е — й
вантажний фронт до моменту
г •
у ■ п — го
■/п" - к1льк1сть контейнер1в роду, яка
г- т — го
повинна бути вивантажена з вагошв типу на
контейнерну площадку е го вантажного фронту
/ — го
вантажно-розвантажувальними машинами виду в г — й перюд;
п — го типа, оброблена
е — м
- кшьюсть контейнер1в вантажним фронтом та перевантажена в
щ — и
тип площадки ЛЦ на момент часу
г .
с . П_го
п' - середне завантаження вагон1в типа, з
контейнером п — го роду, як1 над1йшли в 1 и ЛЦ;
Така математична модель дозволяе для кожного роду контейнера пвдбрати поеднання транспортних та технолог1чних умов для забезпечення м1н1мальних витрат при максимально можливш ефективност1 завантаження ЛЦ.
Висновки даного до^дження та перспективи подальших робт у цьому напрямку. Св1тов1 тенденци у вдосконалент технологи перевезення вантаж1в за участю зал1зничного транспорту на сьогодн1шн1й день пов'язат з1 зростанням контейнерних перевезень по 1нтермодальних транспортних коридор1в, як1 стають основою едино! транспортно! мереж1 XXI стол1ття. Формування под1бно! транспортно! мереж1 -головне завдання евроаз1атсько! транспортно! пол1тики. Якщо в Захвднш 1 Центральн1й £врош, де комушкаци розвинут1, базова система транспортних коридор1в в основному створена, то в Ази, при високих темпах економ1чного зростання, цей процес т1льки почався 1 стр1мко розвиваеться.
Вiсник економжи транспорту i промисловостi № 36, 2011
х
Особлива роль у реал!заци транзитних можливостей вичизнянох транспортно1 системи належить транспортно-логiстичнiй систем!, яка повинна характеризуватися високою пропускною здаттстю, при низьк1й собiвартостi лог1стичних послуг.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Винников, В.В. Перспективы развития логистической стратегии в транспортной отрасли Украины / В.В. Винников // В1сник економ^ транспорту i промисловост1. З61р наук. праць -Харк1в, УкрДАЗТ. - 2010. - № 29. - С. 204-207.
2.Дикань, В. Л. Становление и развитие транспортной системы путем создания торгово-транспортной сети «DOOR-TO-DOOR» [Текст] / В.
Л. Дикань // В1сник економ^ транспорту i промисловост1: Зб. наук. праць. - Харюв: УкрДАЗТ.
- 2007. - № 18. - С. 68 - 70.
3. Дикань, В.Л. Актуальность улучшения системы комбинированных перевозок в международной транспортной сети [Текст] / Дикань В.Л. // В1сник економши транспорту i промисловосп. З61р наук. праць - Харюв, УкрДАЗТ.
- 2006. - № 13 .- С. 13.
4. Прейгер, Д. К. Транспортная инфраструктура Украины: состояние и проблемы посткризисного развития [Текст] / Д. Прейгер // Экономика Украины. - 2011. -№ 5.- С. 23-31.
5. Круглий стш "Стратепчт напрями розвитку транспортно1 голуз1 Украíни у п1слякризовий перiод" [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/articles/601/.
Аннотация. В статье определяются прогрессивные, по смыслу инновационные мероприятия по реализации транзитных возможностей транспортной системы Украины.
Ключевые слова: комбинированные перевозки, экспорт, импорт услуг; логистический центр, транзитный потенциал.
Summary. The article defined the progressive, innovative activities related to the implementation of transit capabilities of the transport system of Ukraine.
Keywords, combined transport, export, import services, logistics center, transit potential.
Рецензент к.е.н., доцент УкрДАЗТ Токмакова 1.В. Експертредакцшног колегп к.е.н., доцент УкрДАЗТСлагт Ю.В.
УДК 681.518:656.2
ЕФЕКТИВН1СТЬ УДОСКОНАЛЕННЯ IНФОРМАЦIЙНОÏ СИСТЕМИ НА ЗАЛ1ЗНИЧНОМУ ТРАНСПОРТ
Якименко О.М,. економ^т (управлтня ПЗ), Мирошниченко Ю.В., асистент (УкрДАЗТ)
В статтг розглянут1 основы дЮчг автоматизованг системи управлтня на зал1зничному транспортi та ïx функцгональнг значення. Запропоноваш заходи щодо подальшого розвитку та удосконалення дтчих систем.
Ключовi слова: автоматизована система, шформацшна система, зал1зничний транспорт, впровадження.
Постановка проблеми. Залiзничний транспорт Украши е найбшьш потужним серед краш £вропи (^м Росп). До складу господарств залiзничного транспорту входять понад 250 окремих юридичних оСб ( в тому чи^ 6
залiзниць), понад 1100 вантажних станцш, понад 1200 структурних шдроздшв.
Функцюнування залiзничноï галузi неможливо без застосування потужних автоматизованих систем керування у вСх
© Якименко О.М., Мирошшченко Ю.В.
BiciiiiK економжи транспорту i промисловост № 36, 2011
