CC BY
4
УДК 332.146:330.322 DOI: https://doLorg/10.37405/1729-7206.202L2(41)100-105
€вген Анатолшович Ситник
канд. екон. наук, доц.
докторант ORCID 0000-0001-8260-4032
e-mail: eugen_sytnik@ukr.net,
1нститут економки npoMuaaoeocmi НАН Украти, м. Кшв
УДОСКОНАЛЕННЯ РЕГУЛЯТОРНО1 ПОЛ1ТИКИ ТА ШВЕСТИЦШНО-Ф1НАНСОВИХ РОЗРАХУНК1В ДЛЯ ФОРМУВАННЯ СПРИЯТЛИВОГО ШВЕСТИЦШНОГО СЕРЕДОВИЩА У СТАРОПРОМИСЛОВОМУ РЕГ1ОН1
Актуальнiсть проблеми. Першочерговим завдан-ням у контекст розбудови сучасно! конкурентоспро-можно! економiки Укра!ни е розвиток П реального сектору, в основу якого закладено забезпечення тех-нолопчно! та шновацшно! модершзацп й оновлення. Удосконалення структури економiки, модернiзацiя старопромислових регюшв, реалiзацiя проектiв регю-нального розвитку потребуе масштабних швестицш-них вкладень. Однак регуляторна полiтика далека вГд досконалостi, банкГвська система не забезпечуе еконо-мiку достатнiми обсягами доступних кредитних ресур-сiв, насамперед довгострокових, а пiдчас швести-цшно-фшансових розрахункГв, що здiйснюються в процес обГрунтування iнвестицiйних проектiв, не вра-ховуються трансакцiйнi витрати.
Аналiз останшх дослiджень та публiкацiй. Науково-методолопчш основи регюнально! полiтики заклали вiдомi вiтчизнянi вченi М. Чумаченко, О. Амоша, М. Долiшнiй, С. Дорогунцев, З. Герасимчук, Д. Сте-ченко, М. Паламарчук. Сучаснi проблеми регюнально! економiки в умовах нових виклиюв i загроз висвГтлю-ють у сво! працях В. Пила (науково-правове забезпечення державно! регюнально! политики, створення ВЕЗ), О. Гарасюк (регюнальний розвиток, фiнансовi та органiзацiйно-економiчнi мехашзми, засоби подо-лання економiчно! депресГ!), О. Чмир (методи дГагнос-тики та механiзми розвитку регiональних сощально-економiчних систем, особливi територГально-госпо-дарськГ утворення у формi ВЕЗ i ТПР), Ю. Краснов (проблеми гуманГтарно! полiтики i людського розвитку, методолопчш основи визначення депресивних те-риторiй), В. Толстов (iнвестицiйний ктмат в регiонах Укра!ни i аналiз привабливостi), В. Ляшенко, I. Петрова (аналiз промисловостi економiчних райошв та визначення стратегiй розвитку) [1-3].
У напрямку дослiдження старопромислових репошв та сумГжних проблем працюе О. Снiгова (структурна трансформащя економiки старопромислових ре-гiонiв Укра!ни), а також багато iнших дослщникГв не тальки в украшськш академiчнiй, але й у вузiвськiй науць Слiд згадати також таких вчених, як В. Усти-менко, О. Зельдша, О. Гостева, В. Гришко (територГ! прiоритетного розвитку (ТПР) у Донецькгй та Луган-ськгй областях) — авторГв нещодавно видано! колектив-но! монографГ! з цГе! тематики тд назвою «ТериторГ! прГоритетного розвитку як шструмент виршення со-щально-економГчних проблем Донецько! та Лугансь-ко! областей» (Ки!в, 2021 р.).
Цш статтi — аналГз недолГкГв державних стратегш економГчного розвитку Донецько! та Лугансько! об-
ластей як старопромислового регюну, недолтв регу-ляторно! полГтики з точки зору зростання трансак-цшних витрат, а також розробка пропозицш щодо удосконалення шституцшно-фшансових розрахункГв, здшснюваних пщчас обГрунтування швестицшних проекпв для формування сприятливого швестицш-ного середовища у старопромисловому регюш.
Викладення основного матерiалу дослщження. Останшми роками, незважаючи на певш успГхи Укра-!ни у мГжнароднш терпки та у сферГ европейсько! ш-теграцГ!, в економщ кра!ни помГтна низка негативних процеетв Г проблем, що не виршуються роками. 1н-вестицГ! в основний та оборотний капГтал в Укра!ш з 2016 р. мають тенденщю до зниження удвГчГ — з 21,7% у 2016 р. до 7,5% у 2020 р. У 2021 р. швестицп зали-шаються удвГчГ нижчими, нГж в шших кра!нах Центрально! та СхГдно! бвропи, що розвиваються. Попр-шенню стану економГки сприяе вГд'емний торпвель-ний баланс Укра!ни. За 2006-2020 рр. вщ'емне сальдо зовншньо! торпвлГ становило 125 млрд $, що зумо-вило нарощування боргових зобов'язань, курсову не-стабГльшсть, «вимивання» створено! додано! вартоси з кра!ни, втрату потенцшних швестицшних ресуретв вГтчизняних виробникГв.
Але недостатня увага з боку держави, вщсутшсть виважено! регГонально! полГтики призвели до зрос-тання регГональних диспропорцГй Г загострення еко-номГчних Г соцГальних проблем, суттево збГльшили по-тенщал економГчно! Г суспГльно-полГтично! дестабЫ-зацГ!. Попри заяви уряду про створення на 2020 р. юридично! основи для подальшого стратепчного пла-нування та фГнансування регГонального розвитку й ус-пГшну реалГзацГю реформи мюцевого самоврядування та територГально! реорганГзацГ! влади, насправдГ не вГдбулося помГтного збГльшення реальних можливос-тей для покращення розвитку громад Г регГонГв.
Базовий закон, який мае регламентувати загальш принципи створення та дГяльностГ ТПР зГ спецГальним режимом ГнвестицГйно! дГяльностГ, тГльки планують прийняти у вересш 2021 р. [4].
АналГз тенденцш розвитку вГтчизняних ТПР зГ спецГальним режимом швестицшно! дГяльностГ у 1990-х роках свГдчить як про позитивний, так Г нега-тивний вплив на економГчний розвиток регГонГв. До негативних результатГв дГяльностГ ТПР належить неви-конання суб'ектами пГдприемництва зобов'язань щодо залучення швестицш, розвитку виробництва, створення нових Г збереження юнуючих робочих мюць, не-доотримання запланованого економГчного ефекту, зловживання при ввезеннГ на пГльгових умовах това-
рiв, необхщних для реал!зац!1 проeкгiв, а також при вивезенш готово! продукц!1.
Промисловий сектор здагний бути потужним ка-галiзагором економiчного розвитку завдяки шнова-щям. Проте, у 2020 р. лише 16,8% промислових щд-приемств були шновацшно активними, а впроваджу-вали шновац!1 лише 14,9% з них, тобто 2,5% ус!х щд-приемств. Частка продукц!1 високогехнологiчних ви-робництв у переробнш промисловосгi становила лише 2,3% [5, с. 58].
У 2019 р. промисловють була провщним видом економ!чно! дiяльносгi iз найвищою часткою ВДВ вiд 30 до 61% у 9 областях (Донецька, Дншропетровська, Полтавська, Запорiзька, Харювська, Черкаська, 1вано-Франк!вська, Сумська, Вiнницька) проти 11 у 2017 р. та 15 у 2012 р.
Структурна незбалансовашсть i монополiзацiя укра!нсько! економiки в металургiйнiй, енергетичнiй, гiрничо-добувнiй та хiмiчнiй галузях суттево поглиб-люе технологiчний розрив iз розвиненими кра!нами i закрiплюe 11 залежнiсть вщ експорту сировини та продукц!1 нижчих технолопчних укладiв. Недостат-нiсть обсяпв виробництва продукц!1 з високою дода-ною вартiстю компенсуеться шляхом нарощення !м-порту. За останнi 10 роив частка iмпорту у загальному обсязi внутрiшнього споживання промислово! продукцп зросла з 42,8 %у 2010 р. до 47,6% у 2020 р., зо-крема машинобущвно! — iз 77,7 до 94,9%, харчово! — iз 13,6 до 21,6% [5, с. 58].
Промисловють залишаеться основним спожива-чем сировини, енерг!1 та води. Близько половини обсяпв реал!зац!1 промислово! продукцп припадають на енергоeмнi та сировинш галузi. Високий рiвень ресур-соемносп укра!нсько! економiки зумовлений 11 техно-логiчною структурою та застар!лими технолопями виробництва, наприклад, у металург!! значна частка на-лежить мартешвському виробництву, всупереч пере-
Стратегiя передбачае запровадження механiзмiв для стимулювання розвитку регюну, зокрема забезпе-чення сприятливих умов для iнвесторiв, як! мають створити робочi мiсця i наповнити бюджет, аби вздовж лш!1 дотику створити «пояс устшноси», як територ!1 нового розвитку i нових можливостей, а не як територп кризи.
Для розв'язання проблем, пов'язаних з швести-цiйною дiяльнiстю, передбачаеться застосування спе-
довим свiтовим тенденщям. Обсяги споживання енергоресурсiв домогосподарствами у рази перевищу-ють европейськ! норми.
Донецька та Луганська областi — складний старо-промисловий регiон, що потребуе негайно! модернiза-цГ! i е iндустрiально-аграрним господарським комплексом, в якому перевага надавалася розвитку важко! промисловостi (вугiльнiй, металургiйнiй, важкого ма-шинобудування, енергетичнiй, хiмiчнiй). Пдприем-ства були розташованi до збройно! агресГ! кластерами. Бiльшiсть галузей спецiалiзацi1 мали мiжрегiональне та м1жнародне значення. На Донецьку та Луганську об-ластi припадало чверть загального експорту Укра!ни. Продукцiя пiдприeмств експортувалася до 141 кра!ни свiту. Питома вага кра!н 6С становила 25,7%. Регю-нальна економiка була переважно орieнтована на РФ, обсяги експортних поставок становили 19,7% загального обсягу експорту.
Зараз Укра!на — кра!на зi значним рiвнем за-бруднення територп мшами та iншими вибухонебез-печними предметами. Збройна агрес1я РФ, катастро-фiчне руйнування економiки, людсью втрати вимага-ють розв'язання низки проблем. Серед них втрата трудового та штелектуального потенцiалу внаслiдок тру-дово! i освiтньо! мiграцi!, висок1 темпи депопуляцГ! та старiння населення, застарела матерiально-технiчна база та структурна розбалансованiсть промислового комплексу, вщсутшсть сучасних фiнансових, правових та страхових iнструментiв на швестицшному ринку Укра!ни, вiдсутнiсть заiнтересованих iнвесторiв у вкладаннi коштiв у розвиток Донецько! та Лугансько! областей, деградащя людського капiталу.
Першим стратегiчним документом, який розкри-вае на конкретному регюш iде! Нацiонально! еконо-мiчно1 стратегГ! на перiод до 2030 р., е Стратепя еко-номiчного розвитку Донеччини та Луганщини [6], на пiдставi яко! можна скласти табл. 1.
цiальних iнструментiв економiчного, правового та ор-ганiзацiйного характеру. А саме, у першому стратепч-ному напрямi передбачено створення ТПР.
У Закош Укра!ни «Про зайнятють населення» [8] вперше впроваджено в юридичний обiг поняття ТПР. Закон надав можливють у депресивних регюнах, де проблема зайнятостi населення була досить гострою, впроваджувати спецiальний режим швестицшно! дi-яльностi. ТПР характеризуються як спецiально визна-
Таблиця 1
Структура Стратеп? економiчного розвитку Донецько? та Лугансько? областей на перюд до 2030 р._
№ з/п Напрями реалiзацi1 Стратег!! 1шщативи
1 Удосконалення iнституцiйно-фiнансових iнструментiв та регуляторно! пол!тики Створення сприятливого бiзнес-клiмату
Фiнансування та податкове стимулювання
2 Розвиток реального сектору економiки, iндустрiалiзацiя та iнновацi! Розвиток ланцюжюв додано! вартоси у про-мисловому виробнищга
Розвиток сучасного с1льгоспвиробництва
3 Розбудова критично! шфраструктури та лог!стики Вiдновлення та розвиток енергетики
Створення сучасно! транспортно! iнфра-структури
4 Формування регюнального рику працi та захист природного середовища Сприяння розвитку людського катталу
Полiпшення якост! життя людей
Покращення якост! довкшля
5 Налагодження комунiкацiй Створення комушкацшно! стратег!!
Створено автором на пiдставi аналiзу зазначено! вище Стратег!!.
ченГ територГ!, на яких запроваджуеться особливий економГко-оргашзацшний режим з метою виршення проблем активГзацГ! економГчно! дГяльностГ, змГни га-лузево! структури, розвитку реального сектору еконо-мГки, вирГшення екологГчних проблем, пГдвищення рГвня життя населення. До «стандартного» набору за-ходГв, якГ мають забезпечити ефективне запровад-ження ТПР, належать: скорочення обсяпв та сфер впливу державного контролю, звГльнення нових пГд-приемств вгд податку на доходи з катталу, продаж пГд-приемцям земель, що знаходяться у суспГльнГй влас-ностГ.
ВГдповГдно до специфГки завдань старопромисло-вого регГону «Стандартний комплекс заходГв» пГдлягае коригуванню. ТПР у межах двох адмГнГстративно-територГальних одиниць Укра!ни — Донецько! та Лу-гансько! областей — створюються з метою формування
сучасно! економГки регГону на основГ ГнновацГйно! мо-делГ розвитку, сталого розвитку територГальних громад, стимулювання пГдприемницько! дГяльностГ, ство-рення сучасно! Гнфраструктури, змГцнення мГжрегю-нальних зв'язкгв та пГдвищення добробуту громадян. ТПР у старопромисловому регГонГ створюеться з трьома рГнями спецГальних режимГв: на територГ!, прилегло! до лГнГ! розмежування з тимчасово окупованою територГею (ТОТ), на всш пГдконтрольнГй уряду тери-торГ! Донецько! та Лугансько! областей Г на територГ! окремих виробничих та рекреацшних кластерГв, зо-крема ГнновацГйних та ГндустрГальних.
Пдходи до оргашзацн управлГння та реалГзацГ! економГчних процесГв на такГй територГ!, спецГальний режим ГнвестицГйно! дГяльностГ визначено у законГ Укра!ни «Про спецГальний режим ГнвестицГйно! дГяль-ностГ на ТПР у Донецькгй та ЛуганськГй областях» [4].
Таблиця 2
Суб'екти спецiального режиму швестицшно? дiяльностi у старопромисловому регiонi_
№ з/п Назва державного органу та гн-ших суб'ектгв спецгального режиму швестицшно! дГяльностг Склад, структура органу Завдання органу управлгння
1 Консультацгйна рада Стратеги економгчного розвитку Донецько! та Лугансько! областей на пергод до 2030 р. Представники органгв державно! влади, мГжнародних фгнансових органгзацгй, мГжнароднг експерти Постгйна актуалгзацГя, монгторинг, оцг-нювання результатгв, звгтування
2 Орган управлгння ТПР Орган управлгння вГдповГдною те-риторгею: Донецька ОДА, Луган-ська ОДА Управлгння ТПР, забезпечення комунгка-цг! учасникгв г реалгзацг! Стратеги через розроблення та реалгзацгю програм, проектгв, координацГя зусиль всгх учасникгв, залучення ргзних джерел фгнансу-вання, забезпечення економгчно! та еко-логгчно! безпеки ТПР
3 Фонд консорцгумного фгнансу-вання Не визначено; буде визначено у спгвпрацг з мГжнародними фГнан-совими гнституцГями Страхування вгйськово-полгтичних ризи-кгв, фгнансування розвитку пргоритетних гнвестицгйних проектгв, залучення мгж-народно! фгнансово! допомоги, форму-вання достатнього ргвня спроможностг громад
4 Державний венчурний фонд та розбудова Укра!нського фонду стартапгв У станг розробки 1нвестування на ТПР в Донецькгй та Лу-ганськгй областях, або гншг форми пгд-тримки нових бгзнес-проектгв, забезпечення цГльового фгнансування пгдтримки розвитку малих пГдприемств реггону
5 ФГлГя МГжнародного арбгтраж-ного суду На цей час — лише проект Запровадження нових гнструментгв за-хисту гнвестицгй на ТПР шляхом поши-рення юрисдикцг! МГжнародного арбгт-ражу
6 Учасники швестицшно! дГяльностг, зафгксованг у реестрг ре-зидентгв ТПР при внесеннг суб'екта господарювання до реестру або виведення з реестру Резиденти ТПР — юридичнг та фг-зичнг особи — пГдприемцг, за-реестрованг в законодавчому порядку на ТПР АктивгзацГя швестицшно! дГяльностг, створення робочих мгсць, розвиток реального сектору, змгна галузево! структури, пГдвищення ргвня життя населення, пропозицг! щодо полгпшення роботи державних органгв, удосконалення правово! бази гнвестування
7 Фонд розвитку Гнновацгй у складг державних агенцгй роз-витку У станг розробки Залучення гнвестицгй у малг пгдприемства реггону
8 Факторингова платформа Банки, що мають факторинговг лг-мгти для учасникгв публгчних за-купгвель Розвиток факторингу, адаптованого до потреб реггону, надання кредитних лгмг-тгв мгсцевим пгдприемствам, якг е замов-никами у публгчних закупгвлях
9 Реггональнг кредитнг спГлки АсоцгацГ! пГдприемцгв або окремих пГдприемств
10 Служба гнвестора для сприяння залученню гнвестицгй у реггон Стимулювання реалгзацг! проектгв гз значним обсягом гнвестицгй
Створено автором на пгдставГ аналГзу зазначено! вище Стратеги.
OKpiM зазначених оргашв управлшня, передба-чено систему пщтримки 6i3Hecy шляхом створення центрiв регюнально! компетенцп в основних держав-них структурах тдтримки бiзнесу — Рада б!знес-омбу-дсмена, Державна Установа Юкрейншвест, Державна установа «Офiс з розвитку пщприемництва та експорту», ДО «Агенщя з питань державно-приватного партнерства», Обласш (регiонапьнi) центри у виглядi об'еднаних представництв органiзацiй.
Наведений перел!к суб'ектiв спецiапьного режиму швестицшно! дiяльностi свiдчить про занадто велику !х к!льк!сть, невизначенiсть складу, структури, дублювання функдiй, особливо при виршенш головного питання щодо пошуку джерел фiнансування, що зб!льшуе трансакцшш витрати.
Окрiм того, занепокоення викликае те, що для розв'язання проблем, пов'язаних з швестицшною д!я-льшстю, у Стратег!! пропонуеться вiдкриття фтатв м!жнародних комерцiйних арбiтражiв з розповсю-дженням !х юрисдикцп на ТПР Донецько! та Лугансько! областей. Це свщчить про деградащю судово! та правоохоронно! системи Укра!ни, яка неспроможна вир!шити проблему захисту права взагал!, та прав ш-вестор!в зокрема. Так! пропозиц!! також призводять до фактичного ур!зання державного суверештету Укра!ни над правоохоронною сферою. Про небезпеку поступо-во! втрати сувереттету в сфер! державно! поливки, управл!ння економ!кою та у правов!й систем! автор попереджав, наприклад, у 2016 р. у стати «Семипо-сольщина, семипрокурорщина... Новая Малороссийская коллегия?» на сайт! украшського шформагент-ства «Остров» [9]. Вважаю, що захищати права швес-тор!в, як i всього б!знес-середовища в Укра!ш, вщ ко-рупц!йних прояв!в та зловживання регуляторними процедурами треба насамперед за допомогою вгтчиз-няних, украшських правоохоронних шститупв, тим б!льше, що за останш 3 роки !х було створено багато (НАБУ, САП, НАЗК, Антикорупцшний суд, в планах — т. зв. Бюро економ!чно! безпеки, або БЕБ) на додаток до вже !снуючих (Нац!ональна пол!ц!я, прокуратура, СБУ, податкова мшщя ! деяк! !нш!).
Розглядаючи стратег!!, прийнят! у надрах держ-апарату Укра!ни, не важко побачити, що у цих про-грамних документах в!дчуваеться певний брак ч!тких формулювань щодо прюритетних вид!в економ!чно! д!яльност!, вщсутнш мехашзм !х обГрунтування та методики в!дбору.
До сильних стор!н Стратег!! можна вщнести те, що розвиток регюшв розглянуто за стратепчними на-прямами. Зокрема, для Донецько! та Лугансько! областей визначено: комплексна реструктуризащя та техшчне переоснащення вугшьно! промисловосп; структурна перебудова виробничо-територ!ального комплексу та збалансування розвитку основних галу-зей спещал!зац!! з потребами сусп!льного господарства Укра!ни; техшчна реконструкция перспективних щд-приемств базових галузей промисловост!, розвиток нових галузей; нарощування потужностей легко! та харчово! промисловосп; полшшення еколопчно! ситу-ац!! шляхом перепроф!лювання пщприемств; розвиток с!льськогосподарського виробництва, модершзащя робочих м!сць [10].
Але на практищ економ!чному зростанню зава-жае надм!ршсть регуляторних процедур, обтяжливе адмшстрування сплати податюв пщприемствами, що створюе пщвалини для корупцшних злочишв ! отри-
мання HenpaBOMipHo! вигоди державними службов-цями.
Для вимipювaння сприятливосп бiзнeс-клiмaту скористаемося складовими рейтингу «Doing Business» щодо легкосп ведення бiзнeсу за м!жнародними по-piвняннями. Вадою бiзнeс-сepeдoвищa зараз i вже до-сить тривалий час е те, що пщприемства регюну мають обмежений доступ до кредитних ресурав. Кредиту-вання характеризуеться невисоким значенням iндeксу piвня захисту кредитних операцш i показника охоп-лення кредитним реестром. Банювсью кредити е дорогими не тшьки через висок! мaкpoeкoнoмiчнi ри-зики та низький кредитний рейтинг кра!ни, як прий-нято вважати на офщшному piвнi, а насамперед тому, що в банювському сeктopi Укра!ни недостатньо пра-цюе антимонопольне законодавство. Банювський сектор Укра!ни штучно перетворено на зону пщвище-ного визискування позичальниюв, де вщсотки за кредитами е лихварськими на свiтoвoму тл! Звiдси ви-пливае i та проблема, що банки перевантажеш про-блемними позиками, бо дpaкoнiвськi вщсотки велика частина доброчесних пoзичaльникiв неспроможна сплачувати.
Процедури iз сплати податюв та oблiку е ресур-совитратними не тiльки з причини значно! корупцш-но! складово!, але й тому, що офщшш, бiлi процедури занадто oбтяжливi i потребують забагато часу i видат-кiв на свое виконання. Так, час на здшснення оподат-кування складав у 2016-2020 pp. вщ 355,5 до 328 годин [7]. Вггчизняш пщприемщ щopiчнo втрачають 199 годин на ведення податково! звiтнoстi. У пopiвняннi з Молдовою, де цей показник становить 55 годин, в Ру-мунп 56, а в Словаччиш — 84, бiзнeс-клiмaт Укра!ни виглядае не досить привабливим. 1ндекс процедур пiсля пoдaчi звiтнoстi та сплати податюв, який визна-чаеться за шкалою вщ 0 до 100, з кожним роком зростае: вщ 79 бaлiв у 2017 р. до 86 у 2020 р.
Пpoaнaлiзувaвши статистику, наведену Doing Business [11], можна дшти висновку, що реестращя пiдпpиемств в Укра!ш теж характеризуеться збшьшен-ням юлькосп процедур у пiвтopa раза у перюд з 2016 до 2020 р.
Бiльшa частина цих видатюв часу та грошей може бути вщнесена до трансакцшних витрат. Отже, транс-aкдiйнi витрати в Укра!ш oстaннiми роками збшьши-лися нaстiльки, що !х вже не можна ^норувати, а слщ враховувати у iнвeстицiйнo-фiнaнсoвих розрахунках, яю застосовуються пiдчaс обГрунтування швестицш-них проекпв, у тому числi i в державних стpaтeгiях, в регуляторнш пoлiтицi. Мiж тим, у обох згаданих уря-дових стpaтeгiях цього немае, а також замало теоретичного обГрунтування виршення oптимiзaцiйних завдань при формуванш реальних iнвeстицiйних про-грам у старопромислових peгioнaх.
Щоб заповнити цей нeдoлiк, треба звернутися до критерпв eфeктивнoстi при oптимiзaцi! iнвeстицiйнoгo портфеля, але мoдepнiзувaти зaгaльнoвiдoмi формули для урахування збiльшeних трансакцшних витрат.
Основним кpитepiем eфeктивнoстi при oптимiзa-ц!! портфеля нaйчaстiшe на практищ обирають внут-piшню норму доходности (IRR > WACC) або шдекс peнтaбeльнoстi (PI >1). Але розрахунок вказаних по-кaзникiв здшснюеться без урахування тpaнсaкцiйних витрат (TE), як! п!д впливом !нституц!йних реформ в Укра!ш не зменшилися, а збшьшилися та сприяють формуванню негативних тенденцш. Ставка внутрш-
ньо1 норми доходносп характеризуе максимально припустимий вщносний р1вень витрат, яю вщбува-ються при реал1зац11 швестицшного проекту. При цьому показник чисто! приведено! вартоси дор1внюе нулю.
Без урахування трансакцшних витрат, тобто у за-гальноприйнятому вигляд1 ця формула мае такий ви-гляд:
IRR = r1 +
NPV
r\n
NPVr .„ - NPV.,
-Ol -r2) . (1)
У свою чергу, розрахунок NPV, заснований на методологи дисконтованого грошового потоку вщ швес-тицш, зараз вщбуваеться за наступною формулою:
^ CF NPV = У -'— -Inv.
tl(l + r)'
(2)
У
PI = -
S'A + r )'
Inv
(4)
З урахуванням трансакцшних витрат загально-прийнята формула набувае наступного вигляду:
У
CF'
PI =■
(l + r)'
(5)
1ПУ + FVTE
де п — кглькгсть перюдГв експлуатацГ! ГнвестицГй; Invi — швестицшш витрати в г-му перюдГ; г — ставка дисконтування; Ср1 — чистий грошовий потГк у г-му перГодГ.
Якщо до реалГзацГ! проекту можливГ декглька не-залежних ГнвестицГйних проектГв, коли обсяг ГнвестицГй не перевищуе обмежеш фшансовГ ресурси, то у такому випадку ГнвестицГйний портфель мае максимГзу-вати сумарний ефект вгд вкладень капгталу. Критергем обираеться максимГзацГя сумарно! чисто! приведено! вартоси е NPV. Проекти впорядковуються за змен-шенням гндексу рентабельностг.
Якщо ГнвестицГйнГ ресурси, доступш для фшан-сування впродовж декглькох послГдовних рокгв, обме-женг у межах кожного року, то портфель мае мгнгмгзу-вати сумарш втрати NPV.
1ндекс втрат мае зараз загально прийнятий ви-
гляд:
NPV - PVNPV
I = _пл
Inv
(6)
де NPVm — чиста приведена вартють проекту без вщ-кладання його реал1зацГ! на один рж або шше у чает;
PVNPV гш — чиста приведена вартють проекту за умови вщстрочки його реал1зацГ! у чает;
Inv — швестицп по проекту. А з урахуванням трансакцшних витрат формула набувае наступного вигляду:
I =
NPV, - PVNPV,.,
(7)
Оскшьки трансакцшш витрати вдаграють все бшьшу роль у витратах ф1рми, !х слщ теж врахувати в формуль
n CF
NPV = У-'— - (Inv+ FVTE), (3)
tl(1 + r)' ' '' U
де FVTE — майбутня (нарощена) вартють трансакцш-них витрат на момент отримання дозволу на ведення д1яльност1 на ТПР.
1ндекс доходности (PI) е показником р1вня дохо-д1в вщ швестицш щодо кожно! одинищ швестицшних витрат за !х тепершньою вартютю:
CF'
Inv+FVTE
Використання модифшованих з урахуванням трансакцшних витрат формул, наведених вище 1ндек-етв i показниюв, дозволить наблизити фшансово-ш-вестицшш розрахунки до реалiй бiзнес-клiмату Укра-!ни, а також приймати бшьш обГрунтоваш рiшення щодо того, яю iнвестицiйнi проекти з певними показ-никами NPV можуть бути вщтермшовано, а яю вщ-термшувати не варто.
Висновки. Для розв'язання проблем, пов'язаних з швестицшною дiяльнiстю, пропонуеться вiдкриття фь лiалiв м1жнародних комерцiйних арбiтражiв з роз-повсюдженням !х юрисдикцп на ТПР Донецько! та Лу-гансько! областей; змша системи контролю з боку дер-жавних органiв на функцiю добровольного страхування вiдповiдальностi власниюв бiзнесу; усунення надмiр-ного регулювання господарсько! дiяльностi.
Надмiрне податкове регулювання разом iз недо-вiрою iнвесторiв до збер^ання впродовж тривалого часу правових гарантш, незмiнностi статусу ТПР i умов швестування негативно впливае на бiзнес-сере-довище.
До перешкод формування сприятливого швести-цiйного клiмату в статтi виявлено надмiрнi витрати на реестрацiю тдприемств, низький рiвень кредиту-вання, складне оподаткування, витратний процес забезпечення виконання контракив, неефективне вирь шення проблем неплатоспроможностi.
Список використаних джерел
1. Державне регулювання економiки Украши: ме-тодологiя, напрями, тенденцп, проблеми / за ред. М. М. Якубовського. Ки!в: НДЕ1 Мiнiстерства еконо-мiки Укра!ни, 2005. С. 99-140.
2. Чмир О. С., Панченко В. Г., Гусев Ю. В., Пила В. I. Вггчизняна практика та свгговий досвщ ВЕЗ i ТПР: монографiя. Донецьк: Постер Принт, 2013. 252 с.
3. Ляшенко В. I., Петрова I. П., BCG-аналiз про-мисловостi Приднiпровського та Донецького еконо-мiчних районiв: визначення смарт-прюритепв та стратеги розвитку. Вкник eKOHOMÎHHOï науки Украти. 2021. №1(40). С. 35 — 46. DOI: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2021.1(40).35-46.
4. Проект Закону Украши «Про спещальний режим швестицшно! дiяльностi на територiях прюри-тетного розвитку в Донецьюй та Лугансьюй областях».
5. Аналiтична доповщь до щорiчного Послання президента Украши до Верховно! ради Украши. 30 роив перетворень. Ки!в: Нацюнальний шститут страте-гiчних дослiджень, 2021. 142 с.
6. Стратепя економiчного розвитку Донецько! та Лугансько! областей на перюд до 2030 р.: Розпо-рядженням КМУ вiд 18.08.2021 р. № 1078-р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1078-2021-р#Text.
7. Про затвердження Державно! стратеги регю-нального розвитку на 2021-2027 роки: Постанова КМУ вщ 05.08.2020 р. № 695. URL: https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/695-2020-rn#Text.
2
8. Про зайнятють населення: Закон Украши вщ 01.03.1998 р. № 803-XII. BidoMocmi Верховноi Ради Украши. 1991. № 14. Ст. 170.
9. Сытник Е. Семипосольщина, семипрокурор-щина... Новая Малороссийская коллегия? Остров. 2016. 24 марта. URL: https://www.ostro.org/blogs/ sitnik/161447/.
10. Положення про критерп визначення прюри-тетних видiв економiчноí дiяльностi в спецiальних (вшьних) економiчних зонах та на територiях 3i спещ-альним режим швестицшно! дiяльностi i порядок ix застосування: Наказ Мшстерства економiки вiд 14.03.2000 р. № 28/51 iз змiнами мiнiстерства еконо-мiки та з питань европейсько'1 штеграцп; Наказ вiд 11.03.2003 р. № 54/198 (z 0236 - 03). URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/z0206-00#Text.
11. The World Bank. Doing Business. URL: www.doingbUsiness.org.
References
1. Yakubovskyi. M. M. (Ed.). (2005). Derzhavne rehuliuvannia ekonomiky Ukrainy: metodolohiia, napriamy, tendentsii, problemy [State regulation of the economy of Ukraine: methodology, directions, trends, problems]. Kyiv, Research Institute of the Ministry of Economy of Ukraine [in Ukrainian].
2. Chmyr, O. S., Panchenko, V. H., Husiev, Yu. V., Pyla V. I. (2013). Vitchyzniana praktyka ta svitovyi dosvid SEZ i TPR [Domestic practice and world experience of FEZ and TPD]. Donetsk, Poster Print. 252 р. [in Ukrainian].
3. Liashenko, V. I., Petrova, I. P. (2021). BCG-analiz promyslovosti Prydniprovskoho ta Donetskoho eko-nomichnykh raioniv: vyznachennia smart-priorytetiv ta stratehii rozvytku [BCG-analysis of the Industry of the Prydneprovsk and Donetsk Economic Regions: Definition of Smart Priorities and Development Strategies]. Visnyk ekonomichnoi nauky Ukrainy, 1(40), рр. 35-46. DOI: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2021.1(40).35-46 [in Ukrainian].
4. Proekt Zakonu Ukrainy «Pro spetsialnyi rezhym investytsiinoi diialnosti na terytoriiakh priorytetnoho rozvytku v Donetskii ta Luhanskii oblastiakh» [Draft Law of Ukraine "On the special regime of investment activity in the territories of priority development in Donetsk and Luhansk regions"] [in Ukrainian].
5. Analitychna dopovid do shchorichnoho Poslannia prezydenta Ukrainy do Verkhovnoi rady Ukrainy. 30 rokiv peretvoren [Analytical report to the annual Address of the President of Ukraine to the Verkhovna Rada of Ukraine. 30 years of transformation]. (2021). Kyiv, National Institute for Strategic Studies. 142 p. [in Ukrainian].
6. Stratehiia ekonomichnoho rozvytku Donetskoi ta Luhanskoi oblastei na period do 2030 r.: Rozporiadzhennia KMU vid 18.08.2021 r. # 1078-r [Strategy of economic development of Donetsk and Luhansk regions for the period up to 2030: Order of the Cabinet of Ministers of 18.08.2021 № 1078-r]. Retrieved from https://zakon.rada. gov.ua/laws/show/1078-2021-p#Text [in Ukrainian].
7. Pro zatverdzhennia Derzhavnoi stratehii rehio-nalnoho rozvytku na 2021-2027 roky: Postanova KMU vid 05.08.2020 r. № 695 [On approval of the State Strategy for Regional Development for 2021-2027: Resolution of the Cabinet of Ministers of 05.08.2020 № 695]. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/695-2020-n#Text [in Ukrainian].
8. Pro zainiatist naselennia: Zakon Ukrainy vid 01.03.1998 r. № 803-XII [On employment: Law of Ukraine of March 1, 1998 № 803-XII]. (1991). Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy — Information of the Verkhovna Rada of Ukraine, 14, Art. 170 [in Ukrainian].
9. Sytnyk, E. (2016). Semyposolshchyna, semypro-kurorshchyna... Novaia Malorossyiskaia kollehyia? Ostrov, March 24. Retrieved from https://www.ostro.org/ blogs/sitnik/161447/ [in Russian].
10. Polozhennia pro kryterii vyznachennia priory-tetnykh vydiv ekonomichnoi diialnosti v spetsialnykh (vilnykh) ekonomichnykh zonakh ta na terytoriiakh zi spetsialnym rezhym investytsiinoi diialnosti i poriadok yikh zastosuvannia: Nakaz Ministerstva ekonomiky vid 14.03.2000 r. № 28/51 iz zminamy ministerstva ekonomiky ta z pytan yevropeiskoi intehratsii; Nakaz vid 11.03.2003 r. № 54/198 (z 0236 - 03) [Regulations on the criteria for determining priority economic activities in special (free) economic zones and territories with special investment regime and the procedure for their application: Order of the Ministry of Economy of 14.03.2000 № 28/51 as amended by the Ministry of Economy and European Integration ; Order of March 11, 2003 № 54/198 (z 0236 - 03)]. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/z0206-00#Text [in Ukrainian].
11. The World Bank. Doing Business. Retrieved from www.doingbusiness.org.
Crarra Hagiöm.na go pegaK^i 05.11.2021
Формат цитування:
Ситник 6. А. Удосконалення регуляторно! поливки та швестицшно-фшансових розрахунюв для форму-вання сприятливого швестицшного середовища у старопромисловому регюш. Вкник економтног науки Укра'ти. 2021. № 2 (41). С. 100-105. DOI: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2021.2(41).100-105
Sytnyk, Ye. А. (2021). Improvement of Regulatory Policy and Investment and Financial Calculations for the Formation of a Favorable Investment Environment in the Old Industrial Region. Visnyk ekonomichnoi nauky Ukrainy, 2 (41), pp. 100-105. DOI: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2021.2(41).100-105
