CC BY
21
УДК 336.714:339.923(477) DOI: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2020.2(39).75-79
1рина ¡ватвна Лях
головний економст ORCID 0000-0003-0568-1549,
1нститут економки промисловостг НАН Украти, м. Кшв
МОЖЛИВОСТ1 ВЕНЧУРНОГО Ф1НАНСУВАННЯ В УМОВАХ ШТЕГРАЦП УКРАШИ ДО еВРОПЕЙСЬКОГО ШНОВАЦШНОГО ПРОСТОРУ
Постановка проблеми. У сучасних умовах глобаль-hoï конкуренцп та транснацiоналiзацiï факгорiв еко-HOMi4Horo зросгання розвигок кожно'1 iнновацiйноï екосисгеми залежить вщ здагносгi освоюваги новi ринки, передовi технологи, сингезуваги новi знання i впроваджуваги ïx в практику. Розкриття цих пигань е вагомим i актуальним як для уах краш свiту, так i для Украши, тому що без шновацш не може бути тривалого потужного економiчного пiдйому. Тому особлива роль в формуванш м1ждержавних i транс-кордонних iнновацiйниx просторiв належить венчурному (ризиковому) бiзнесу, що вiдрiзняеться вiд iншиx форм реалiзацiï шновацш за методами мобЫзацп катталу, структурою джерел i умовами залучення швес-тицiй, а також використанням нових фшансових ш-струментiв. У розвинених крашах свiту цей ризик значною мiрою компенсуе держава, тдтримуючи створення венчурних фондiв, яи стають однiею iз ви-гiдниx сфер вкладення капiталу. Але в Украш не iснуе сучасних меxанiзмiв залучення i використання венчурних швестицш, не визначено реальну потребу шд-приемств у фiнансуваннi створення шновацшних про-дуктiв, тобто не здшснюеться оцiнка здатностi еконо-мiки до сприймання венчурних швестицш.
Аналiз останн1х дослщжень i публiкацiй. Теоре-тичш, методологiчнi засади визначення, а також рiз-номанiтнi аспекти функцiонування та розвитку венчурних фондiв були розроблеш багатьма провiдними вченими, серед яких слiд назвати таких дослщниив як З.А. Мацуку, Л.В. Дщенко, А.М. Ватояна, М.А. 6рьо-мшу, 6.А. Носову [1-3] та багато шших. Значну увагу проблемам законодавчого забезпечення процеав венчурного фшансування, а також виявлення особливос-тей дiяльностi венчурних фондiв у сучасних умовах придшяли фаxiвцi 1нституту економiки промисловостi НАН Украши А. I. Землянин, Г. О. 1лына, I. М. Ко-чешкова, Н. В. Трушина [4-5]. Проте, незважаючи на чималу ильисть наукових праць, питання розкриття теоретичних основ функцюнування венчурних фондiв як iнститутiв спального швестування (ICI) та перспектив 1х розвитку в iнновацiйнiй екосистемi нашо'1 дер-жави залишаеться вiдкритим. Зокрема, необхщним е виокремлення основних причин стримано'1 дiяльностi цих iнститутiв у сферi iнновацiй та шляxiв 1х вирь шення.
Метою статл е виявлення особливостей сучас-ного стану украшського iнвестицiйного ринку, а також обГрунтування можливостей венчурного фiнансування у контекста штеграцп Украши до европейського шно-вацiйного простору.
Виклад основного матерiалу. Для розвитку ринку венчурного катталу та залучення iнвестицiй в крашу важливим кроком стало прийняття у 2020 р. Закону Украши «Про внесення змш до деяких законодавчих актiв Украши щодо спрощення залучення iнвестицiй та запровадження нових фшансових шструментав» [6].
Законом комплексно регулюються вирiшальнi питання функцюнування ринив деривативних (опцiонiв, ф'ючерсних контракгiв) фiнансових iнструментiв, ринив катталу та оргашзованих товарних ринив, а також розбудови к iнфраструктури.
У цьому законодавчому акта викладено у новш редакци Закони Укра!ни «Про товарну бiржу» та «Про цшш папери та фондовий ринок», змшивши назву останнього на Закон Украши «Про ринки катталу та оргашзоваш товарт ринки», а також внесет вщпо-вiднi змiни до Цивильного, Господарського i Кримь нального кодекетв, Кодексу Укра!ни з процедур банк-рутства, Закону Укра!ни «Про державне регулювання ринку цiнних паперiв в Укра!ш» та значно! кiлькостi шших законодавчих актав Укра!ни. Законодавчi та нормативно-правовi акти Нацюнально! комюи з цш-них паперiв та фондового ринку, зазначеш в цьому За-конi, спрямованi на iмплементацiю акив законодав-ства бвропейського Союзу та запровадження на ринках катталу Укра!ни передово! м1жнародно! практики. Зауважимо, що повноцiнне функцiонування та по-дальший розвиток ринив капiталу сприятиме збшь-шенню iнвестицiй в економ^ Укра!ни, зокрема через пiдвищення довiри внутрiшнiх та iноземних iнвесторiв у результата введення цивЫзованих i ушфжованих правил на органiзованому ринку, що е вкрай важливим для зростання украшсько! економiки.
Ресурсне забезпечення шновацшного розвитку в Укра!ш за рахунок використання шдустрп венчурного катталу значно поступаеться провiдним кра!нам свиу, у яких рейтинги протягом останшх трьох роив е най-вищими, тобто е крашами-лщерами, — це США, Франщя, Канада, 1зра!ль. Зазначимо, що нестабшь-нiсть венчурного фшансування мае негативш наслiдки навiть у розвинених кра!нах, таких як Швещя та Фш-ляндiя, яи не змогли утримати позищю лiдерства у 2014-2016 рр.
За показником «угоди з венчурним катталом» у щорiчному м1жнародному рейтингу «Глобальний шно-вацiйний iндекс 2020» Укра!на тднялася на 2 позицп, i зайняла 45 мiсце. У глобальному рейтингу поруч з Укра!ною таи кра!ни: В'етнам, Грецiя, Та!ланд, Руму-шя, Росiйська Федерацiя та Iндiя. Очолила рейтинг Швейцарiя, за нею йдуть Швещя, США, Сполучене Королiвство i Нiдерланди [7]. Зауважимо, що у 2018 р. вона займала 79 мюце i експерти Г11-2016, 2017, 2018 ощнювали, що Укра!на, яка тальки в останш роки почала с^мко розвивати ринок венчурних швестицш, мала несприятливу тенденщю розвитку венчурного бiзнесу [8].
Свiтовi реалп венчурного фiнансування свiдчать, що багато найбшьш iнновацiйних молодих компанiй залежать вiд постiйного припливу грошей венчурного катталу (ВК). Раптовий прихщ пандемп COVID-19 рiзко позначився на багатьох аспектах сватово! еконо-мiки. Нащональним бюро економiчних дослiджень (м. Кембридж, Великобриташя) було проведено до-
слщження впливу COVID-19 на промисловiсть вен-чурних пщприемств, появи величезно! KinbKicTi ново! форми невизначеноси в економiку i, потенцшно, в ш-вестицп у венчурний каттал. Природа ще! невизначеноси, ймовiрно, суттево вiдрiзняеться вiд типу невизначеноси, яку юторично ощнювали ВК.
Провiдними вченими Нацiонапьного бюро було проведено опитування бшьше 1000 шститущональних та корпоративних венчурних каттатв у бшьш н1ж 900 рiзних фiрмах, щоб дiзнатися, як пандемiя COVID-19 пов'язувала !х рiшення та швестицп [9]. Дослiдження пiдтвердило, що венчурнi капiтапiсти уповшьнили темпи фшансування (71% вiд норми) i розраховують iнвестувати 81% вiд свое! звичайно! iнтенсивностi в майбутнiй рiк. 6 незвичним, що вони придшили бшьше часу керiвництву портфельними компанiями в умовах пандемп. Венчурнi капiталiсти повщомляють: 52% !х портфельних компанiй вщчули позитивний вплив пандемп або незачеплеш пандемiею; 38% по-страждали; i 10% серйозно постраждали. У цшому вони очГкують, що пандемiя матиме невеликий нега-тивний вплив на IRR (показник внутршньо! норми прибутковоси) !х ФондГв (-1,6%) i MOIC (показник темпу приросту власного катталу) (-0,07). Було вияв-лено незначш змши в розподЫ !х часу на пщтримку портфельних iнвестицiй пор1вняно з пошуком нових iнвестицiй.
Останш декшька роив стали поворотними як для украшсько! економiки в цшому, так для ll шновацш-но! екосистеми. Проведене дослiдження на основ! збору та аналiзу шформацп щодо стану секторiв приватного та венчурного катталу свщчить, що протягом останшх роив спостерiгаеться стабшьне збшьшення украшського ринку iнвестицiй. Незважаючи на те, що
у 2019 р. пройшли вибори, тривае вiйна, а також в умовах запроваджених урядом карантинних обмежень для боротьби з пандемiею COVID-19 в Украïнi, що разом з шшими факторами спричинили значний еконо-мiчний спад у II кварталi 2020 р., протягом останшх роив спостертаеться тенденщя помiрного та екстен-сивного росту украшського сектору управлiння активами, переважно за рахунок активностi нових фондiв.
Тривае зростання iнвестицiй у низку галузей, зо-крема, у сфери, яю пов'язанi з розробкою програм-ного забезпечення, хардверних продукпв та онлайн-сервiсами. Звiти про швестицп в украшсью стартапи також демонструють, що в Украïнi дшсно е значний потенцiал для швестування [10]. Так, загальний об'ем венчурних швестицш в украшсью IT компанп досяг 544 млн дол. США та вперше перевершив рiвень тв-мшьярда. Больше 20 нових фондiв венчурного капiталу вщкрили сво'1 офюи в Украïнi за останнi декшька роив [11].
Украшський сектор управлiння активами, зо-крема, iнститутiв спального швестування, у 2019 р. продовжував здебшьше зростати кшьюсно i вартiсно, попри незначне скорочення чисельноси компанiй з управлшня активами наприкiнцi року (див. таблицю). У цей час, всупереч с^мкому зростанню та притоку катталу на мiжнародних ринках, украшсью швести-цiйнi фонди перебували у пошуку доходностi, а швес-тори загалом усе больше перемикали свою увагу на ICI з приватним розмщенням, що iнвестують в активи поза фондовим ринком. Основними активними вклад-никами ICI були iндивiдуальнi швестори, а також мiсцевi корпоративнi учасники, що продовжували на-рощувати сво'1 кошти у фондах — переважно венчур-них.
Регiональний розподiл КУА з активами венчурних фонд1в, ICI та ïx актив1в
Таблиця
№ з/п Обласи КУА ICI Активи в управлшш Венчурш фонди Недержавш фонди
1 Дншропетровська 6,57 6,02 5,79 6,86 3,39
2 Запор1зька 1,38 1,89 1,97 1,69 0
3 Донецька 1,73 1,28 0,65 0,97 3,39
4 Кровоградська 0,69 0,14 0,24 0,16 0
5 Льв1вська 3,46 5,61 5,18 6,48 3,39
6 Одеська 2,42 0,88 0,54 0,49 0
7 Харк1вська 6,57 5,95 3,96 6,22 3,39
8 Iваио-Франкiвська 1,73 3,18 0,45 3,40 5,08
9 м. Кшв та Кшвська область 71,28 73,36 80,79 72,19 76,28
10 1нш1 4,15 1,69 0,43 1,54 5,08
Усього 100,0 100,0 100,0 100,0 100,0
* Складено за джерелами [12; 13].
В Укра'1ш тривае проведения реформи «децентра-лiзацiï» сектору управлiння активами. Даш таблиц свiдчать, що у 2019 р. за кшьюстю КУА (майже 71,3%), ICI (73,4%), венчурних фодщв (72,2%), а також за кшьюстю активiв в управлшш (80,8%) питома вага м. Киева та Ки'1всько'1 обласи е найбшьшою, а решти iнших регiонiв — дуже мiзерна. Тобто, як i ранiше, вщбуваеться зростання рiвня концентраций фондiв венчурного бiзнесу переважно в столицi та Ктвсьюй областi.
Кшьюсний вплив фшансових активiв на сус-пiльне виробництво визначаеться обсягом фшансових ресуретв, що мобМзуються та розподшяються за допо-могою iнститутiв спшьно iнвестування. Проте визна-чальним е не сам обсяг наданих фiнансових послуг у
процес торгiвлi фiнансовими активами, а процес 1х формування та умови використання. Зазначимо, що дiяльнiсть репональних венчурних фондiв спрямована ильки на певш суб'екти кра!ни, як1 е лiдерами за вкладом у розвиток економiки, де i розвиваеться венчурний бiзнес: Ки'шський, Харювський, Дншропетров-ський i деяю iншi регiони. Тому iснуе високий стутнь диференщацп суб'ектiв Укра!ни за рiвнем швестицш-но! привабливостi, який пов'язаний з такими факторами: ресурсними, сировинними, виробничими, фь нансовими та кадровими, а також рiвнем швестицш-них ризик1в, як1 пов'язанi з економiчними i полттич-ними змшами умов ведення господарчо! дiяльностi. Основною причиною вибору таких напрямiв швестування, насамперед, е вщсутшсть ефективно! законо-
давчо'1 бази регулювання венчурного бiзнесу, яка в змозi гарантувати правовий захист iнвесторiв та стра-хувати ризики у сферi iнвестування.
В остаточному оглядi екосистеми венчурного катталу США, який представлено Нацюнальною асощ-ацiю венчурного катталу (NVCA) за 2019 р., зроблено висновок, що в довгостроковш перспективi актившсть угод з венчурним капггалом триватиме подiбними темпами. Новi технологи в таких сферах, як охорона здоров'я та кгбербезпека, залучають безпрецедентнi рiвнi укладення угод з венчурним капггалом [14]. Не-зважаючи на те, що компани з активiв венчурного ка-пiталу натикаються на специфiчнi ситуаци, бгльшГсть iнвесторiв добре обiзнанi про невизначеностi в глобальному макроекономiчному середовищi в наступи роки. Навiть при довгостроковому xарактерi венчурних iнвестицiй ринковГ сили можуть вплинути на укладення угод, якщо виникають велик! економiчнi про-блеми. Для шновацшно! екосистеми Украши залучення большого об'ему венчурного капiталу та побу-дова мщних взаемозв'язкгв зГ свГговими ринками е значними викликами в довгостроковш перспектив!.
АналГз венчурних угод компанш з управлшня активами серед шститупв спгльного швестування доводить [12]:
1) в Украш функцюнуе 289 КАУ, на баланс! у яких 1237 одиниць венчурних фондГв;
2) дГяльшсть венчурних фондГв майже зовсГм не пов'язана з шновацшною сферою;
3) венчурш фонди практично не вкладають кош-ти у високотехнолопчш галузГ, за виключенням деяких напрямГв фшансових послуг та IKT.
НайпоширеншГ випадки надання фшансово! пщ-тримки з боку венчурного катталу в Украш стосу-ються таких видГв економГчно! дГяльноста, як: бущв-ництво, торпвля, готельний i туристичний бГзнес, пе-реробка сгльгосппродукци, страхування, видавнича дГяльшсть [13]. Як бачимо, орГентащя на шновацИ, створення нових компанш, технопарков, технополГсГв, виконання шновацшних проекпв, тощо не е характерною рисою поведшки сучасних венчурних ICI. Ак-тиви вкладаються здебгльшого у середньоризиковГ ш-вестицшш проекти з диверсифГкащею сво!х ризикгв.
Для кращих умов юнування венчурного бГзнесу в Украш, дослщники Шституту економГки промислово-ста неодноразово звертали увагу на необхщшсть створення державного венчурного шновацшного фонду (ДВГО), про який неодноразово наголошувалось у програмних документах i нормативно-правових актах [15].
Так, у Постанов! Кабшету МшстрГв Украши «Про пщсумки сощально-економГчного розвитку Украши у 2005 рощ та заходи щодо полшшення еконо-мГчно! ситуаци» вщ 13 березня 2006 р. № 273 було ви-значено про необхщшсть розробки проекту постанови уряду про створення за участа держави венчурного ш-вестицГйного фонду, орГентованого на швестування ГнновацГйних проектГв у високотехнологГчних секторах економГки, але жодних зрушень у цьому напрямГ не вщбулося [16].
В умовах сьогодення розвиток венчурного фшансування шновацшно! сфери в Украш неможливий без державно! пщтримки, оскгльки попри значне зрос-тання кглькоста венчурних фондГв обсяг коштГв, що йде на фГнансування шновацшно! дГяльностГ, залиша-еться дуже малим. Одним Гз важливих чинникгв, який зможе суттево збгльшити залучення венчурного катталу в шновацшш пщприемства, створить додатковГ гаранта! для швесторГв, мае стати така форма взаемодГ! держави та ринку як мехашзм державно-приватного
партнерства у спосГб створення сучасного ГнвестицГй-ного фонду.
На сьогодш Укра!нською асоцГацГею венчурного i приватного катталу (UVCA) спгльно з Мшстерством цифрово! трансформаций Украши розпочато процес реалГзацГ! ГнГцГативи створення Фонду ФондГв, обговоривши з керГвниками венчурних фондГв та фондГв пря-мих швестицш важливоста створення фонду в краш як шновацшно! шституцГ! для держави [17].
Втручання держави у функцюнування такого Фонду може пщштовхнути венчурний i стартапний бГзнес до розвитку. ПрикладГв успГху багато, серед значних видглимо ВеликобританГю, !зрашь, ФГнлян-дГю та 6С у цглому. Кожна кра!на розробляе сво! ме-ханГзми роботи Фонду ФондГв. Щкавим для нас е бри-танський досвГд, коли для залучення швестицГ! в розвиток високотехнолопчного бГзнесу у 2005 р. краша запустила програму Enterprise Capital Funds, при тому що на ринку засобГв було недостатньо. Результатом стало те, що за 11 рокгв щ компани залучили понад мгльярд евро ГнвестицГй [18].
Таким чином, для пщтримки ГнГцГатив бГзнесу та швесторГв з метою збгльшення припливу ГнвестицГй в Украшу та створення нових робочих мюць необхщним е виршення своечасного питання:
створення Фонду ФондГв — надоргашзаци, що складаеться з капГталу переважно мГжнародних фшансових шституцш, i лише на 5-10% — капГталу держави. Це дозволяе залучити додатковГ фшансовГ ресурси в крашу, а ще спрощуе процес фандрейзингу для венчурних фондГв, який саме е засобом залучення фшансових та шших ресурсГв вщ благодшних фондГв та при-ватних осГб для реалГзацп сощально значимих проблем.
Фонд ФондГв мае стати реальним Гнструментом: залучення додаткових ГнвестицГй в крашу, вклю-чаючи шституцюнальних ГнвесторГв, якг не швестують в окремГ компани;
стимулювання конкуренцГ! на ГнвестицГйному ринку,
розвитку нацюнально! шновацшно! екосистеми; спрощення доступу до капГталу, що змушуватиме пщприемщв пщшмати сво! компани в Украш, не ви-!жджаючи за кордон, тощо.
Створивши свш Фонд ФондГв, украшська держава повинна вкладати у венчурш фонди теж кошти, а решту венчурний фонд повинен буде залучити вщ приватних ГнвесторГв. Зараз через високг ризики для ГнвесторГв у венчурних фондГв е складнощГ Гз залучен-ням грошей, але для початку необхщно забезпечити початковий каттал фонду. На даному етат окремо! стаггГ фГнансування для такого проекту в державному бюджета немае.
Висновки. ПГдсумовуючи викладене вище, можна констатувати, що в сучасних умовах глобально! конкуренции та транснацюналГзаци факторГв економГчного зростання, формування мгждержавних i транскордон-них ГнновацГйних просторГв венчурне фГнансування виступае як ефективний шструмент внутршньорегю-нально!, внутрГшньонацюнально! та мгжнацюнально! штеграцГ! (кооперування), котрий дае змогу забезпечити розвиток шновацшно! екосистеми Украши.
Розвиток венчурних швестицшних фондГв в Украш фокусуеться у регюнах-лщерах за вкладом в еко-номГчний розвиток кра!ни. Як i ранше, вГдбуваеться зростання рГвня концентраций фондГв венчурного бГзнесу переважно в столищ та Ктвськш областа, питома вага яких у загальнш кглькостГ ICI за результатами 2019 р. становила 72,2%. Це пов'язано з проблемами,
яю юнують в конкретному perioHi i на р1зному piBHi господарювання, основними з яких е:
— нерозвинешсть регюнально'! шфраструктури, що забезпечуе появу нових шновацшних тдприемств;
— вщсутшсть економ1чних стимул1в для залу-чення прямих швестицш у високотехнолопчш пщпри-емства;
— низький авторитет шновацшно'! пщприем-ницько'1 д1яльност1 в сфер1 малого i середнього б1знесу в окремих регюнах;
— вщсутшсть ефективно'! законодавчо'1 бази щодо венчурного б1знесу, що гарантуе правовий захист ш-вестор1в та страхуе ризики у сфер1 швестування;
— необхщшсть у прозоросп податково'1 системи;
— недостатня шформацшна пщтримка венчурно'1 шдустрп;
— вщсутшсть освгтнього р1вня пщприемщв у сфер1 венчурного б1знесу;
— недостатня ефектившсть захисту прав штелек-туально'! власность
З точки зору виршення питання регюнально'! асиметрп щодо надання фшансових послуг ICI, вир1-шальне значення мае посилення взаемодп м!ж шсти-тутами спшьного швестування, з одного боку, та шве-стор1в i емгтенпв цшних папер1в, з шшого боку, що сприятиме забезпеченню ефективност швестування та зниженню пов'язаних з цим процесом трансакцш-них витрат. Для цього важливим е створення вщпо-вщно'1 екосистеми шновацшного швестування, яка за-безпечить доступ до фшансових послуг, що надаються ICI, вс1м потенцшним швесторам на ринку щнних па-пер1в (громадянам та б1знес-спшьнот1 краши) неза-лежно вщ регюнально'! приналежность Розкриття ще'1 проблеми i е перспективою подальших дослщжень.
У сучасних складних умовах функщонування украшського швестицшного ринку необхщно ство-рити принципово нову модель венчурного швесту-вання з урахуванням передового европейського до-свщу [19, с. 123]. Для цього визначальним е прийняття нового закону про шститути спального швестування, в якому врегулювати: питання створення Фонду Фонд1в як швестицшного фонду, який буде використовувати швестицшну стратег1ю, засновану на збор1, категори-зацп та анал1з1 портфеля шших швестицшних фонд1в, на в1дм1ну в1д прямого швестування в акцп, обл1гацп та шш1 ц1нн1 папери; визначення правового статусу фонду, порядку провадження д1яльност1 корпоративного фонду та його компетенцп; поняття венчурних швестицш та к використання, венчурного фшансу-вання, венчурного б1знесу, тощо.
Результати досл1дження тдтверджують конку-рентоспроможн1сть украшського венчурного б1знесу на м!жнародному ринку, профес1онал1зм спец1ал1ст1в, а також як1сть продукт1в, що вироблеш в Украшь З покращенням геополгтично'! ситуацп в кра'ш зросте залучення большого об'ему венчурного катталу та по-будова м1цних взаемозв'язюв з1 св1товими ринками.
Список використаних джерел
1. Мацук З. А. Ощнка рег1онального розподшу ф1нансових послуг шституив спального швестування в Украшь Економка та держава. 2018. № 11. С. 55-60. doi: 10.32702/2306-6806.2018.11.55.
2. Дщенко Л. В., Ватоян А. М., брьомша М. А. Роль венчурних шституив спшьного швестування в забезпеченш шновацшного розвитку Украши. Еконо-мка i суспЛьство. 2018. №19. С. 143-151. doi: https: //doi.org/10.32782/2524-0072/2018-19-22.
3. Носова G. А., Могге Д. Б. Сучасний стан та особливост1 функц1онування венчурних швестицшних фонд1в в Украшь Ефективна економка. 2017. № 3. URL: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=5491.
4. Землянкин А. И., Ильина Г. А. Венчурное инвестирование как фактор активизации инновационной деятельности. Економжа npoMUCAoeocmi. 2005. № 5(31). С. 87-93. URL: http:// pdfs.semanticscholar.org.
5. Кочешкова I. М., Трушюна Н. В. Тенденцп розвитку венчурного швестування в Украшь Ekohomî-чний всник Донбасу. 2016. № 2(44). С. 129-135.
6. Про внесення змш до деяких законодавчих ак-т1в Украши щодо спрощення залучення швестицш та запровадження нових ф1нансових шструменив: Закон Украши в!д 19.06.2020 р. № 738-IX. URL: https: //zakon.rada.gov.ua/laws/show/738-20#Text.
7. Украша п1днялася в рейтингу шновацшних краш св1ту. URL: http://irtafax.com.ua/news/2020/09/ 2020-09-03-15.html.
8. Global Innovation Index. 2018. URL: https: //www.wipo.int/-edocs/pubdocs/en/wipo_pub_gii_2018. pdf.
9. Gompers P., Gornall W., Kaplan S. N., and Strebulaev I. A. (2020). Venture Capitalists and COVID-19. NBER Working Paper. 27824. September. URL: http://www.nber.org/papers/w27824.
10. Швестицп в украшсью стартапи у 2019: огляд украшського венчурного та приватного катталу. Украшська асощащя венчурного та приватного катталу. URL: http: //uvca.eu/ua/news/investments-into-ukrainian -startups-in-2019-overview.
11. Що оч1куе Украшська асощащя венчурного та приватного катталу в1д нового Президента Володи-мира Зеленського та його команди. Украшська асощащя венчурного та приватного катталу. URL: http://uvca.eu/ua/news/what-uvca-awaits-from-the-new-president-v-zelensky.
12. Аналгтичний огляд д1яльноси шдустрп управлшня активами в Украшь Iнститути спшьного швестування 4-й квартал 2019 року та 2019 р1к. Украшська асощащя швестицшного б1знесу. URL: https: //www.uaib.com.ua.
13. Компанп з управлшня активами. Украшська асощащя швестицшного б1знесу. URL: https: //www.uaib.com.ua/companyandfunds/amc.
14. Venture monitor. National Venture Capital Association. URL: https://nvca.org/wpcontent/uploads/ 2020/01/Q4_2019_PitchBook_NVCA_Venture_Monitor. pdf.
15. Лях I. I. Роль мехашзму венчурного фшансування в пщтримщ нацюнально! шновацшно! системи Украши. Стратегiчнi прюритети. Сер1я: Економжа. 2015. № 4. С. 66-72.
16. Про пщсумки сощально-економ1чного розвитку Украши у 2005 рощ та заходи щодо полшшення економ1чно'1 ситуацп : Постанова Каб1нету Мш1стр1в Украши в1д 13.03.2006 р. № 273. Офщшний вюник Ук-раши. 2006. № 11. Ст. 711.
17. Крок на шляху до створення Фонду Фонд1в в Украшь URL: http://uvca.eu/ua/news/another-step-taken-to-create-fund-of-funds-in-ukraine.
18. Борняков А. Рост ВВП 40% — это предел? URL: https://nv.ua/opinion/venchurnye-fondy-v-ukraine-kak-privlech-investicii-novosti-ukrainy-50058476.html.
19. Пщоричева I. Ю. Шновацшна екосистема Придншровського економ1чного району: актори, 1х яюсть та повнота. Вкник eK0H0Mi4H0Ï науки Украти. 2020. № 1 (38). С. 116-130. https://doi.org/ 10.37405/ 1729-7206.2020.1(38).116-130.
References
1. Matsuk Z. A. (2018). Otsinka rehional'noho rozpo-dilu finansovykh posluh instytutiv spil'noho investuvannya v Ukrayini [Evaluation of the regional distribution of the collective investment funds' financial services in Ukraine]. Ekonomika ta derzhava, Vol. 11, pp. 55-60. doi: 10.32702/2306-6806.2018.11.55 [in Ukrainian].
2. Didenko L. V., Vatoian A. M., Yeromina M. A. (2018). Rol venchurnykh instytutiv spilnoho investuvannia v zabezpechenni innovatsiinoho rozvytku Ukrainy [Role of ventures collective investment institutions in providing innovative development of Ukraine]. Ekonomika i suspilstvo — Economy and Society, Vol. 19, pp. 143-151. doi: https: //doi.org/ 10.32782/2524-0072/2018-19-22/ [in Ukrainian].
3. Nosova Ye. A., Mohhe D. B. (2017). Suchasnyy stan ta osoblyvosti funktsionuvannya venchurnykh inves-tytsiynykh fondiv v Ukrayini [Current state and features of venture investment funds in Ukraine]. Efektyvna ekonomika, Vol. 3. Retrieved from http://www.economy.nayka. com.ua/?op=1&z=5491 [in Ukrainian].
4. Zemlyankin A. I., Il'ina G. A. (2005). Venchur-noye investirovaniye kak faktor aktivizatsii innovatsionnoy deyatel'nosti [Venture investment as a factor in enhancing innovation]. Econ. promisl., 5(31), pp. 87-93. Retrieved from http://pdfs.semanticscholar.org [in Russian].
5. Kocheshkova I. M., Trushkina N. V. (2016). Tendentsii rozvytku venchurnoho investuvannia v Ukraini [Trends in the Development of Venture Capital Investment in Ukraine]. Ekonomichnyi visnyk Donbasu — Economic Herald of the Donbas, Vol. 2(44), pp. 129-135 [in Ukrainian].
6. Supreme Council of Ukraine (2020). Pro vnesennia zmin do deiakykh zakonodavchykh aktiv Ukrainy shchodo sproshchennia zaluchennia investytsii ta zaprovadzhennia novykh finansovykh instrumentiv: Zakon Ukrainy vid 19.06.2020 r. № 738-IX [On amendments to some legislative acts of Ukraine to simplify the attraction of investments and the introduction of new financial instruments. The draft law of Ukraine of 19.06.2020. № 738-IX]. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/738-20#Text [in Ukrainian].
7. Ukraina pidnialasia v reitynhu innovatsiinykh krain svitu [Ukraine has risen in the ranking of innovative countries in the world]. Retrieved from http: //irtafax. com.ua/news/2020/09/2020-09-03-15.html [in Ukrainian].
8. Global Innovation Index (2018). Retrieved from
https://www.wipo.int/-edocs/pubdocs/en/wipo_pub_ gii_
2018.pdf.
9. Gompers P., Gornall W., Kaplan S. N. and Strebulaev I. A. (2020). Venture Capitalists and COVID-19. NBER Working Paper. 27824. September. Retrieved from http://www.nber.org/papers/w27824.
10. Investytsii v ukrainski startapy u 2019: ohliad ukrayinskoho venchurnoho ta pryvatnoho kapitalu
[Investing in Ukrainian startups in 2019: a review of]. Ukrainian Venture and Private Capital Association. Retrieved from http://uvca.eu/ua/news/investments-into-ukrainian-startups-in-2019-overview [in Ukrainian].
11. Shcho ochikuie Ukrainska asotsiatsiia venchurnoho ta pryvatnoho kapitalu vid novoho Prezydenta Volodymyra Zelenskoho ta yoho komandy [What the Ukrainian Venture and Private Equity Association expects from the new President Volodymyr Zelensky and his team]. Ukrainian Venture and Private Capital Association. Retrieved from http://uvca.eu/ua/news/what-uvca-awaits-from-the-new-president-v-zelensky [in Ukrainian].
12. Analitychnyi ohliad diialnosti industrii upravlinnia aktyvamy v Ukraini. Instytuty spilnoho investuvannia 4-y kvartal 2019 roku ta 2019 rik [Analytical review of the asset management industry in Ukraine. Mutual investment institutions 4th quarter of 2019 and 2019]. Ukrainian Association of Investment Business. www.uaib.com.ua. Retrieved from https://www.uaib.com.ua [in Ukrainian].
13. Kompanii z upravlinnia aktyvamy [Asset management companies]. Ukrainian Association of Investment Business. www.uaib.com.ua. Retrieved from https://www. uaib. com.ua/companyandfunds/amc [in Ukrainian].
14. Venture monitor. National Venture Capital Association. Retrieved from https://nvca.org/wpcontent/ uploads/2020/01/Q4_2019_PitchBook_NVCA_Venture_ Monitor.pdf [in Ukrainian].
15. Lyakh I. I. (2015). Rol mekhanizmu venchur-noho finansuvannia v pidtrymtsi natsionalnoi innovatsiinoi systemy Ukrainy [The role of the venture financing mechanism in supporting the national innovation system of Ukraine. Strategic priorities]. Stratehichnipriorytety, Vol. 4, pp. 66-72 [in Ukrainian].
16. Cabinet of Ministers of Ukraine (2006). On the results of socio-economic development of Ukraine in 2005 and measures to improve the economic situation. Official Gazette of Ukraine, Vol. 11, Art. 711 [in Ukrainian].
17. Krok na shliakhu do stvorennia Fondu Fondiv v Ukraini [A step towards the creation of the Fund of Funds in Ukraine]. Retrieved from http://uvca.eu/ua/news/ another-step-taken-to-create-fund-of-funds-in-ukraine [in Ukrainian].
18. Bornyakov A. Rost VVP 40% — eto predel? [GDP growth of 40% is the limit?]. Retrieved from https://nv.ua/ opinion/venchurnye-fondy-v-ukraine-kak-privlech-investi cii-novosti-ukrainy-50058476.html [in Russian].
19. Pidorycheva I. Yu. (2020). Innovation ecosystem of Pridneprovsky economic region: actors, their quality and completeness [ Innovative ecosystem of Prydniprovsky economic district: actors, their quality and completeness]. Visnyk ekonomichnoi nauky Ukrainy, Vol. 1 (38), pp. 116130. doi: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2020.1(38). 116-130 [in Ukrainian].
Crarra Hagiöm^a go pegaK^i 08.09.2019
Формат цитування:
Лях I. I. Можливоси венчурного фшансування в умовах штеграци Украши до европейського шновацшного простору. Вкник економтног науки Украши. 2020. № 2 (39). С. 75-79. doi: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2020.2(39).75-79
Lyakh I. I. (2020). Possibilities for Venture Financing under the Integration of Ukraine into the European Innovation Space. Visnyk ekonomichnoi nauky Ukrainy, 2 (39), рр. 75-79. doi: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2020.2(39).75-79
