CC BY
16
Лiтература
1. Третяк A.M. HayKOBi основи економши землекористування та землевпорядкування / А.М. Третяк, В.М. Другак. - К. : Вид-во ЦЗРУ, 2003. - 337 с.
2. Податковий кодекс Украши вiд 02.12.2010 р., № 2755 // Офщшний вiсник Украши : укр. шформ. бюлетень. - 2010. - № 92, т. 1. - Ст. 3248.
3. Шульга Т. Земельный податок як джерело бюджетных доходш: проблеми теори i практики / Т. Шульга // Юридичний вiсник. - 2009. - № 2(28). - С. 47-51.
4. Держкомзем Украши. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.dkzr.gov.ua.
5. Мартин А.Г. Платшсть сшьськогосподарського землекористування в УкраМ потребуе ре-формування / А.Г. Мартин, В.В. Жсецький // Землеустрш i кадастр : наук.-виробн. журнал. - К. : Вид-во ДП "Головний нayково-дослiдний та проектний шститут землеустрою". - 2012. - С. 50-55.
6. Лупенко Ю.О. Агрохолдинги в Украши та заходи з унормування i посилення сощально! спрямовaностi 1хньо1 дiяльностi / Ю.О. Лупенко, М.Ф. Кропивко // Економжа АПК : мiжнaр. наук.-виробн. журнал. - 2013. - № 7. - С. 5-21.
Ибатуллин Ш.И., Гадайчук В.М., Бокоч В.В. Направления усовершенствования платности землепользования в Украине
Проанализирован существующий механизм платы за землю и обоснована необходимость его усовершенствования. Осуществлен расчет потенциальных научно обоснованных ставок земельного налога с указанием дополнительных поступлений в бюджет в случае их утверждения. Как характерная черта землепользования и отдельная часть механизма платы за землю рассмотрена арендная плата. Изменения условий землепользования, переход экономики страны на рыночные принципы, что обусловливает капитализацию природных ресурсов и качественное состояние ресурса, требуют пересмотра существующих величин ставок земельного налога и арендной платы.
Ключевые слова: плата за землю, земельный налог, ставка земельного налога, арендная плата, сельскохозяйственные угодья, функции земельного налога.
Ibatullin Sh.I., Gadajchuk V.M., Bokoch V. V. Directions of improvement of land use payment in Ukraine
The existing mechanism of land payment and the necessity to improve it have been analyzed in the article. Calculation of potential science-based land tax rates, indicating additional revenues, if they installed, was performed. Land rent is considered as a characteristic feature of the land and a separate part of the mechanism of payment. Changes in land use conditions, the transition to market economy principles, resulting in the capitalization of natural resources and their qualitative state require a revision of the existing values of the land tax and rent.
Keywords: land payment, land tax, land tax rate, rent, agricultural land, land tax functions.
УДК 336.714 Проф. О.З. Ватаманюк, д-р екон. наук;
магктр М.В. Бундзило - Львiвський НУ т. 1вана Франка
РЕЗУЛЬТАТИ I ПЕРСПЕКТИВИ 1НСТИТУТ1В СПЫЬНОГО 1НВЕСТУВАННЯ В УКРАШ1
Проаналiзовано динамжу розвитку шститупв спшьного швестування (1С1) в Укра-!ш напередодт фшансово-екож^чно! кризи 2008-2009 рр. та у роки виходу з не!. Показано, що навпъ у найусшшшший перюд вггчизняш 1С1 не стали реальною альтернативою банювським депозитам. З'ясовано основы перешкоди на шляху формування ефективно! системи сшльного швестування в Укршш.
Ключовi слова: шститути стльного швестування, компанш з управлшня активами, швестицшш фонди.
Важливою передумовою забезпечення стабшьного тдгрунтя для сталого зростання економжи е формування ефективних каналш перемщення грошових
кошпв вщ заощадаиюв до позичальниюв. Для економши Украши, де, за рiзними ощнками, на руках у населення знаходиться вiд 40 до 70 мшьярдав доларiв США, це завдання залишаеться одним i3 ключових. Перспективним напрямом його ви-рiшення е докладання належних зусиль для швидкого розвитку фондового ринку i вiдповiдноï шфраструктури, ефективне функцiонування яких значно розширить можливостi для залучення кошпв вичизняних заощадникiв пiдприемствам реального сектору та уряду краши.
Вагомим компонентом системи фшансового посередництва у крашах iз розвиненою економiкою е шститути спiльного iнвестування (далi - ICI), ят про-понують доступ до риншв цiнних папер1в заощадникам, що володають навiть незначними вшьними коштами. ICI забезпечують цим iндивiдуальним швесто-рам зниження трансакцiйних витрат, диверсифжащю ризику та iнформацiю, пре-тендуючи на вiдносно незначну оплату за сво1 послуги. Придбанням акщй та сертифшатав iнститутiв спiльного iнвестування щкавляться, передовым, схильнi до ризику особи, ят розглядають ICI як привабливу альтернативу банк1вським депозитам.
В Укршш у тш чи iншiй формi шститути сшльного iнвестування присутнi вже майже два десятилiття. Аналiз ïхньоï даяльносп здiйснено у багатьох чимало публшащях та регулярних аналiтичних оглядах (див. напр. [1-3]). Мета пропоно-ваного до^дження - проаналiзувати особливостi i чинники динамiки iнститутiв спльного швестування напередоднi кризи 2008-2009 рр. та у посткризовий перь од i з'ясувати основш перешкоди на шляху розвитку ефективно!' системи спшь-ного швестування в УкраЫ.
Основи нормативно-правово!' бази дiяльностi iнститутiв стльного швестування в УкраЫ було закладено на початку 1994 р., коли указом Президента "з метою забезпечення функщонування фондового ринку i об^у приватизацiйних паперiв" було затверджено Положения про швестицшш фонди та швестицшш компанiï [4]. Тобто, поява ICI на цьому етапi зумовлювалася потребою забезпечення даевого iнструментарiю масово1 приватизацiï. Iивестицiйнi фонди i взаемш фонди iнвестинiйних компанiй акумулювали приватизацшш майновi сертифжа-ти громадян, купували на них акцiï приватизованих тдприемств i формували власнi портфелi активов. Наприкiннi 1990-х рр. стало очевидно, що тодашш ICI загалом виконали покладену на них посередницьку функщю у приватизанiйних процесах i значною мiрою вичерпали свiй потенщал.
Новий етап у розвитку системи стльного iивестувания в Украïнi розпо-чався з ухваленням у березш 2001 р. Закону Украши "Про шститути спльного iивестувания (пайовi та корпоративш iнвестицiйнi фонди)" [5]. Закон передбачав можливкть виходу iз бiзнесу або трансформацию наявних ICI i створював умови для появи нових - корпоративних i пайових швестищйних фонд1в. Вiн запрова-див серйозш вимоги до учасниюв ринку спльного iивестувания та управлiння активами (КУА), багаторiвневий контроль за дiяльнiстю компанш з управлiння активами, жорсткi норми диверсифжацл та iншi обмеження, вдарив додатковi можливостi для дiяльностi венчурних фонд1в [6]. Грунтовне удосконалення зако-нодавчо-нормативно1 бази на фош вiдновления з 2000 р. економiчного зростання в Украïнi створило сприятливi умови для динамiчного розвитку спльного швестування, що почало вщчутно даватися взнаки вже у 2003 р.
Перiод 2003-2007 рр. став дуже успiшним для шститутш спльного швес-тування в УкраЫ. Юльккть компанiй з управлшня активами зросла з 5 станом на кшець 2002 р. до 334 на кшець 2007 р., юльккть фондш у ïx управлшш збшь-шилася, вiдповiдно, з 6 до 834, а варткть активiв в управлшш перевищила 40 млрд грн1. Особливо ефектно виглядають результати 2007 р., коли на фош зростання фондового iндексу ПФТС на 135,3 % варткть активш ICI збшьшилася на 137,9 %, зокрема венчурних фондш на 131 %, закритих (не венчурних) на 158,5 %, iнтервальниx на 679,9 % i вiдкритиx на 821,8 %.
Водночас треба зазначити, що левова частка активш ICI у цей перюд (заз-вичай, понад 90 %) припадала на венчурнi фонди, як! меншою мiрою в!дповвда-ють класичному розумiнню сшльного iнвестування i часто використовуються у вiтчизнянiй економiцi для оптишзаци оподаткування2. Сектор венчурних ICI не помнив кризи 2008-2009 рр., варткть його чистих активш з того часу зросла ще учетверо i досягнула наприкiнцi 2012 р. 129,5 млрд грн. Надалi зосередимо увагу на аналiзi не венчурних шститутш спльного iнвестування.
У таблиц подано основнi даш щодо сектору не венчурних ICI у 2007 р.
Табл. Сектор не венчурних ICI у 2007 р. [2]
Показники / типи фондiв Вщкри-тi 1нтер-вальш Закрип (не венчурш) Разом
Варткть чистих активiв, у млн грн. 463,18 241,82 2414,90 3119,90
Приркт ВЧА, у % 647,55 552,33 124,05 165,11
Середня дохщнкть, у % 66,20 52,30 83,99 —
Частка витрат у ВЧА, у % 1,28 2,18 1,42 —
Частка фiзичних оиб-резиденпв у ВЧА, % 41,48 73,84 30,59 36,25
Частка юридичних осiб-резидентiв у ВЧА, % 5,64 21,41 60,59 49,02
Як видно з таблищ, приркт вартосп чистих активiв (ВЧА) не венчурних фондш забезпечувався як припливом кошпв нових вкладнишв, так i високою до-xiднiстю, яка у кшька разiв перевищила доxiднiсть депозита у вiтчизнянiй валю-тi (15 %). Шдвищення рiвня конкуренцiï, спричинене швидким зростанням юль-кост! новостворених ICI, зумовило значне зменшення частки витрат КУА у вар-тост! чистих активiв, особливо помiтне у вщкритих (1,28 % проти 2,90 % у 2006 р.) та шгервальних (2,18 % проти 3,64 %) фондах. Основними вкладниками котив у не венчурнi ICI були юридичш особи-резиденти, як! здебiльшого обирали закрип фонди, натомкть ф!зичш особи-резиденти надавали перевагу штер-вальних фондам.
Cвоeрiдними символами найусшшшшого дос часового перюду для в!т-чизняних ICI стали результати даяльносп двох швестицшних фондв компанл з управлшня активами Кшго. Закритий недиверсифжований корпоративний швес-тицшний фонд "Cинергiя" (перюд д!яльност! 20.03.2003-20.03.2006) забезпечив зростання вартосп чистих активш у розрахунку на одну акцда з 10000 грн. до
1 Звщси i над^ yci подаш числовi даш, на як немае безпосереднiх посилань у TeKCTi, запозичено з офщшного сайту Укра1нсько1 асодiадiï швестидшного 6i3^cy (УА1Б) або розраховано на пiдставi статистичних даних з цього сайту ([2]).
2 На погляд багатьох фахгвдгв, переважна бiльшiсть венчурних фондiв в Украïнi виконуе двi основш фyнкдiï: оптимiзадiя управлшня активами та зниження податкового навантаження. Див. напр. [7].
79937,6 грн.; це дало змогу виплатити акщонерам 71922,46 грн. на одну акцш, що означало середньорiчну дохiднiсть (з урахуванням податкiв та комiсiйних КУА) на рiвнi 79,3 %. Закритий недиверсифiкований корпоративний швести-цiйний фонд "Синерпя-2" (перiод дiяльностi: 30.05.2005-28.02.2008) забезпечив зростання ВЧА у розрахунку на одну акцш з 10000 грн до 52094,69 грн; акщоне-ри отримали виплати у розмiрi 45853,11 грн на одну акцш, що означало се-редньорiчну дохiднiсть (з урахуванням податюв та комiсiйних КУА) на рiвнi 71 % [8].
Однак, незважаючи на надвисокi темпи зростання протягом 2003-2007 ро-кв, вклади в iнститути сшльного швестування не стали реальною альтернативою банювським депозитам. Обсяг активiв усiх ICI досягнув у 2007 р. позначки у 5,8 % ВВП проти 39,9 % для кошпв, залучених банками, але частка у ВВП акти-вiв не венчурних ICI була ще на порядок меншою. 2008 р. вiдзначився приходом гостро'1 фiнансово-економiчноï кризи, обвалом фондового ринку в Укра'М майже на 75 % i змiною тенденцiй у системi не венчурних ICI.
Сумарна вартють чистих активiв не венчурних шститулв сшльного швес-тування у 2008 р. ще зросла майже на 30 % - швестори спершу не втрачали опти-мiзму i вважали обвал ринку акцш лише корекщею, яка дещо затягнулася. Проте вже у другому кварталi вартiсть чистих активiв вiдкритих та штервальних фондiв знизилася, i з того часу цей сегмент ринку ICI перебувае у стагнацп* (див. рис. 1). Станом на кшець 2012 р. частки ВЧА вщкритих та штервальних фондiв у сумар-нш ВЧА не венчурних ICI знизились вiдповiдно до символiчних 1,64 % та 1,6 %.
Рис. 1. ДинамЫа ВЧА eîÔKpumux та штервальних ICI в УкраМ
Основною причиною тако'1 динамки вартосп чистих активiв шститулв спiльного iнвестування стала динамка дохщносп (див. рис. 2). Шсля катастрофи у 2008 р. (-30,33 % в середньому для вщкритих i -35,15 % для штервальних фон-дiв) у 2009-2010 рр. ситуащя полiпшилася, проте у 2011-2012 рр. швестицп у таю ICI знову виявилися глибоко збитковими (вщповщно -21,5 % та -12,6 % для вщ-критих i -18,6 % та -12,1 % для штервальних). Для порiвняння, депозити у вггчиз-нянш валютi забезпечили вкладникам прибуток за цей перюд у 17,4 % (2011 р.) та 21,3 % (2012 р.). Як наслщок, залишаеться все менше iнвесторiв, якi ще вiрять у потенщал ICI; вiдповiдно, понад 80 % зниження ВЧА вiдкритих фондiв у 2012 р. припало на вщплив коштiв.
Водночас у 2007-2012 рр. простежувалося достатньо динамiчне зростання закритих не венчурних ICI в Укра'М - вартють 1х чистих актив1в зросла з 2,4 млрд грн до майже 9,5 млрд грн. Проте це зростання значною мiрою "пройшло мимо"
громадян Украши: частка фiзичних оаб-резиденпв у ВЧА цих фоидiв на кшець 2012 р. становила лише 23,1 %. До того ж, у першому niBpi44i 2013 р. вартiсть чистих активiв закритих ICI також стрмко зменшилася - аж на 13,8 %.
исередня дохщшсть вщкритих ICI псередня дохщшсть ¡нтервальних ICI и середня дохщшсть закритих ICI ■ середня дохщшсть депозитив у гривнях
Рис. 2. Порiвняльна doxîômcmb ICI та бантвських deno3umie в УкраМ
Сьогодш учасники ринку ICI покладають нади на новий закон про шсти-тути сшльного iнвестування, який набуде чинносп з 1 сiчня 2014 р. [9]. Ключо-вою його перевагою вважають усунення частини обмежень щодо дивеpсифiкацií iнвестицiй за допомогою запровадження так званих спецiалiзованих та кваифка-цiйних iнститутiв спiльного швестування (досi багато представнишв КУА ствер-джують, що в умовах гостро'1 нестачi якiсних i надiйних цшних папеpiв на вггчиз-няному фондовому ринку сувоpi вимоги щодо диверсифкацп активiв надмipно сковують ïхнi ди). Водночас iнвестоpи вже на етапi вибору конкретного ICI мати-муть достатньо iнфоpмацiï для оцшювання потенцшних pизикiв i пpибутковостi вкладених кошпв з огляду на характеристики активш, в якi iнвестуe цей фонд.
ктотним позитивним моментом пiсля ухвалення згаданого закону влiтку 2012 р. називали той факт, що залишалося ще цщих пiвтоpа року на приведения у вщповщшсть iз ним чинно!* нормативно'1 бази i розроблення низки додатково необхiдиих для ефективного функцюнування усieï системи спшьного швестування нормативно-правових актiв. Проте сьогодш, через рк пiсля цieï важливо'1 поди, оптимiзму значно поменшало. Натомiсть упродовж лiта 2013 р. достатньо несподiвано з'явилися законодавчi шщативи, якi можуть вкрай негативно впли-нути на перспективи ICI в Укра'М.
Проект закону щодо внесення змiн до Податкового кодексу, тдготований Мiнiстеpством доходiв i збор1в, передбачае докоpiннi змши чинно'! системи опо-даткування iиститутiв спiльного iивестувания. Запропоновано виключити з пере-лiку доход1в, якi не враховуються пiд час визначення податково'1 бази для сплати податку з прибутку, суми кошпв, залученi iнститутами спiльного iнвестувания та доходи вщ опеpацiй з активами ICI, а також застосовувати акциз до операцш з ^естицшними сертифкатами. Такi заходи стосуватимуться не лише венчурних, але i не венчурних фондiв, що суперечить загальноприйнятим у свт тдходам до оподаткування шститупв спшьного iнвестувания.
На небезпеку, пов'язану з цими змiнами, вказала Украшська асоцiацiя ш-вестицiйного бiзнесу (УАШ) - самоpегулiвна недержавна оpганiзацiя, яка об'еднуе усi вiтчизиянi компани* з управлшня активами, наголосивши, що реаль
100
-20-40-
защя запропонованих норм "матиме руйн^вт наслщки для економши Украши внаслвдок масового вдаоку катталу, заморожування швестищйних процес!в, зменшення доходов бюджету та стр!мкого попршання швестищйного !мщжу Украши" [10]. Про серйозшсть ситуаци опосередковано свщчить i той факт, що по-зищю професшних учасниюв ринку шдтримав державний регулятор - Национальна комкк з цшних папер!в i фондового ринку (НКЦПФР) [11].
Водночас НКЦПФР, з! свого боку, також "вданачилася", схваливши на початку серпня Концепцию проекту Закону Украши "Про Фонд гарантування ш-вестищй на фондовому ринку" [12]. Ухвалення под!бного документа обгрунтову-ють необхщшстю виконання зобов'язань Украши щодо приведення вичизняного законодавства у вщповщшсть до вимог бвропейського Cоюзу, зокрема з Директивою 97/9/6C бвропейського Парламенту та Ради ввд 3 березня 1997 року "Про схеми компенсацц швесторам" [12, с.1]. У законопроект! запропоновано встано-вити обсяг компенсащ!' швесторам-ф!зичним особам на р!вн 90 % в!д суми втра-чених швестицш, а максимальну суму компенсацц - 210 000 грн. [12, с.6]. Результатом створення такого мехашзму захисту мае стати тдвищення дов!ри населенна до швестицш за допомогою шструменпв фондового ринку i створення сприятливих умов для сталого розвитку ринку цшних папер!в.
Натомкть представники УАIБ наголошують, що запропонована законопроектом схема створення i функщонування Фонду гарантування !нвестищй на фондовому ринку насправда суперечить м!жнародному досвщу i не вщповщае згаданш Директив! "як в частин окреслення кола ос!б та !нвестицшних послуг, на яш поширюеться дая ще!' Директиви (зокрема щодо нерозповсюдження запропонованих механзмш на даяльнкть ICI), так i в частиш визначення тдстав для от-римання !нвестором покриття з в!дпов!дно1 компенсащйно!' схеми" [13]. Законопроект не здобув тдтримки шд час круглого столу за участ! професшних учасни-юв ринку та м!жнародних експерпв. Проте альтернативний вар!ант концепци, який в!дповщав нормам европейського законодавства, НКЦПФР вщхилила.
Розробники згаданого законопроекту у НКЦПФР проводять паралел! з! створенням Фонду гарантування вкладш ф!зичних ос!б, який свого часу ввдграв важливу роль у стабшзаци даяльносп банювсько!' системи в УкраЫ. Проте вщ-м!нносп тут е очевидними i принциповими. Iнвестування у цшн папери, за виз-наченням, пов'язан з ризиком; зпдно з чинним законодавством КУА не беруть зобов'язань повернути !нвесторов! вкладен кошти, не гарантують i не мають права гарантувати певний ршень прибутковост! швестицш. Cеред шших диску-айних положень законопроекту - недиверсифжовашсть розм!рш внесюв КУА у такий Фонд (незалежно в!д якост! активш, в як! швестують кошти), очевидна нестача кошпв у Фонда запропонованих розм!рш внесюв i необхщшсть бюджетного фшансування, значн адшшстративш витрати його д!яльност!, розпливчас-ткть тдстав для отримання компенсащйних виплат !нвесторами-невдахами.
Загалом, як тдсумовуе УАЩ створення Фонду гарантування швестицш на фондовому ринку на засадах, визначених у законопроект!, НКЦПФР "няким чином не забезпечить захисту швестицш, а, навпаки, призведе до зменшення доходав швесторш, дискримшацл швесторш - юридичних оаб, додаткових витрат професшних учасниюв ринку та утворення ще одше!' бюрократично! структури" [13].
Як видно з проведеного анал!зу, цшт папери шститутав спшьного !нвес-тування в УкраЫ не змогли стати реальною альтернативою банювським вкладам як шструмент заощадження населення. Cьогоднi перспективи вичизняних шсти-тутв спшьного !нвестування, а особливо не венчурних, викликають обфунтова-не занепокоення. Перюд динам!чного п'ятир!чного зростання з розгортанням фь нансово-економ!чно!' кризи 2008-2009 рр. змшився перюдом стагнацц, який, во-чевидь, надто затягнувся. Для змши ситуаци на краще потр!бно, передовсш, ви-ртити низку задавнених проблем: сформувати врештьрешт стратепчне бачення важливосп фондового ринку для забезпечення сталого зростання вичизняно! економжи; впорядкувати нормативно-правову базу розвитку ринку щнних папе-р!в та супутньо! шфраструктури; вщмовитися ввд ухвалення несистемних та не-передбачуваних ршень, спрямованих виключно на виртення поточних завдань.
Лiтература
1. 1н-ти спшьного швестування в умовах глобал1зац11 свггових фшансових ринкв. - Сер.: М1жнародний б1знес / В.А. Вергун, О.1. Ступницький, В.М. Коверда, Т.В. Волковинська. - К. : ВПЦ "Кшвський унiверситет", 2009. - 512 с.
2. Квартальш та р1чн1 огляди ринку ICI. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.uaib.com.ua/analituaib/publ_ici_quart.html.
3. Публ1чш ш-ти спiльного швестування. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://ru-rik.com.ua/our-research/branch-reviews/1190.
4. Положення про швестицшш фонди та швестицшш компани вщ 19.02.2004 р., № 55/94. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/55/94.
5. Про ш-ти спшьного швестування (пайов1 та корпоративш швестицшш фонди) : Закон Украши вщ 15.03.01 р., № 2299-III. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/2299-14.
6. Сьогодш Закону Украши "Про ICI" виповнилося десять роюв. [Електронний ресурс]. -Доступний з http://old.epravda.com.ua/press/2011/03/15/277006.
7. Слободян О. Венчурний ICI - феномен втизняного спiльного швестування чи правова фiкцiя? / О. Слободян. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://minfin.com.ua/blogs/jaglex/17255
8. Синерня // Юнто. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://kinto.com.ua/funds/synergy/ finalresult.html.
9. Про ш-ти спшьного швестування : Закон Украши вщ 05.07.2012 р., № 5080-VI. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/закон Украши про ш-ти спшьного швестування.
10. УА[Б: змши до Податкового кодексу в нишшнш редакци призведуть до масового вщ-току кашталу та заморожування швестицшних процесiв. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.uaib.com.ua/aktual_kua/183800.html.
11. Максимчук Н. С инвестиций снимают лишнее / Н. Максимчук. [Электронный ресурс]. - Доступный с http://www.kommersant.ua/doc/22104112.
12. Концепця проекту Закону Украши "Про Фонд гарантування швестицш на фондовому ринку". [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.uaib.com.ua/files/articles/1865/53_4.doc.
13. УА[Б: Концепцш законопроекту "Про фонд гарантування швестицш на фондовому ринку" грунтуеться на хибних шдходах i не забезпечить захисту iнвесторiв. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.uaib.com.ua/about_uaib/vectors/fond_gar/186556.html.
Ватаманюк О.З., Бундзило М.В. Результаты и перспективы институтов совместного инвестирования в Украине
Проанализирована динамика развития институтов совместного инвестирования (ИСИ) в Украине накануне финансово-экономического кризиса 2008-2009 гг. и в годы выхода из него. Показано, что даже в самый успешный период отечественные ИСИ не стали реальной альтернативой банковским депозитам. Определены главные препятствия на пути формирования эффективной системы совместного инвестирования в Украине.
Ключевые слова: институты совместного инвестирования, компания по управлению активами, инвестиционные фонды.
Vatamaniuk O.Z., Bundzylo M. V. Results and Prospects of the Mutual Investments Institutions in Ukraine
The dynamics of mutual investments institutions in Ukraine before and after the financial-economic crisis in years 2008-2009 is analyzed. It is shown that even during the most successful period domestic mutual investments institutions failed to became real alternative for the bank deposits. The main obstacles on the way of effective mutual investments system forming in Ukraine are considered.
Keywords: mutual investments institutions, asset management company, investment
funds.
YffK336.113:342.4 npotp. E.Á. Kapnmcbmü, rnHd. eKOH. HayK -
HbeiecbM dep;maem (iwHcoea amdeMin
flEP^ABOTBOPHHH nATPIOTH3M HA^Ï AK OCHOBA ^IHAHCOBOrO 3AEE3nEHEHHfl KOHCTHTY^HHOrO ^A^Y
(HACTHHA II)1
Po3raaHyTO cyraicTb gep^aBoTBop^oro naTpioTH3My 3 tooh^ï nogaTKoBoï goMiHamm. Bnepme 3giHCHeHo nopiBHsabHHH aHajii3 KoHCTmry^H ^ogo ^maHcoBoro 3a6e3neneHHa gep-^aBOTBopeHHa. npoaHaji3OBaHo eBoaKffljro nigxogiB go KijbKÎcHoï CKjagoBoï b yKpaïHcbKHx KoHCTHTyujax. Bnepme amemroBaHO yBary Ha TOMy, ^o hhhí He npocTO 3MeHmyeTbca hh-ceabHicTb rpoMagaH YKpaÏHH - HaHrogoBHime, 3 no3H^ï cTpaTeriHHHx MoramiocTeH gep^a-bh, 3MeHmyeTbca HmceatmcTb naaTHHKiB nogaraÍB. OSrpymroBaHo noipeSy BBegeHHa b Koh-CTHTyujro YKpaÏHH пpннцнпoвoï napagmrMH ^ogo gep^aBoTBopnoro naTpioTH3My Hanjï 3 no-знцiï nogaTKoBoï goMÍHamm.
kjiwhobí aioba: gep^aBoTBop^HH naTpioTH3M нaцiï, ^ÍHaHcoBe 3a6e3neneHHa, kohcth-Ty^HHHH aag, ^ÍHaHcoBi pecypcm, nogaTKH, onogarayBaHHa, naaTHHKH nogaraÍB.
ÁHaró OKpeMHx KoHCTmy^ft ^ogo ynacT rpoMagHH y gep^aBOTsopeH-hí b KOHTeKcT nogaTKoBoï goMÍHaHTH. nigKpecnaMo, mp b TaKOMy KOHTeKCTi Bagí-neHHH kWbkíchoi goMÍHarnu gep»aBoTBopnoro naTpioTH3My нацiï - npo6neMa He name KoHCTHTy^ï YKpaÏHH. TaK, OKpeMi CTpaTerinm acneKTH mpgo BHgíneHHH Ta Haro-nomyBaHHH oco6nHBocTea ^opMyBaHH» MaTepiantHHx 3acag KOHCTmy^HHHx nono-»eHB He 3ayBa»Hna KOHCTrny^HHHKH 6araTtox gep»aB. Ha gyMKy aBTopa, TaKa ch-Tya^H chañaca HacaMnepeg TOMy, mp пpaвoзнaвцi, nonÍTHKH 3HanHoro Miporo npo-TaryroTB, no6iroroTB cboe - BnacHe 6aneHHH Ha ochobí He 3aB»ga BacoKoro po3yMÍH-hh Ta h ^axoBoro píbhh y ^maHcoBo-eKoHoMinma nnornam, aKnpmyroHH i bhkophc-ToByrona npa ^oMy noniTonorinm a6o npaBo3HaBHÍ 3acaga Ta 3MÍmyroHH averna y TeopeTHHHy KoMnoHeHTy. 3oKpeMa, b YKpaïHi TaKaa Haronoc ctsbhtlch Ha npaBoBo-My 3Haxog»eHHÍ pÍBHoBara mí» rinKaMH Bnaga, mp nproBogaTt go nocTÍHHoro B3aeMono6oproBaHHH Ta 3MÍm£HHH perynroBantHHx aKnemÍB (Ha gyMKy ko»hoï 3 ctopíh). ToMy npo цi npo6neMHÍ nono»eHHH 3HaroTt i go hhx nacra noBepTaroTtca Ha pÍ3HHx pÍBHHx ynpaBnÍHCbKoi BepTHKani (3BHHyBanyroHH ogaH ogHoro y nepeBH-m£HHÍ npaB). BogHonac, npo6neMa KoHCTHTy^faoro ^maHcoBoro (nogaTKoBoro) Ha-noBHeHHH gep»aBHoï œapÔHH^ hkocb ckpomho 3aTHpaeTí>ca i 3aMoBHyeTí>ca 3a 3a-rantHHMH naTpioTHHHHMH no3yHraMH Ta MmnapTÍHHoro "TpicKoTHero".
1 npogoB^eHHa. - ^acT. I y BHn. 22.12 ^oro 36ipHHKa
