CC BY
17
УДК 004:303.722.4:336.76(477) Э01: https://doLorg/10.37405/1729-7206.2019.2(37)190-195
В. Б. Мшура канд. екон. наук,
В. В. Володченко
канд. техн. наук,
ДВНЗ «Донбаська державна машинобудгвна академгя»,
м. Краматорськ
ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ 1Т-КЛАСТЕР1В В УКРА1Н1 НА ОСНОВ1 ВЕНЧУРНОГО Ф1НАНСУВАННЯ
Постановка проблеми. У сучасних умовах прюри-тетноси переходу до формування ново! економiки, яка базуеться на знаннях та цшностях шформацшного су-спшьства, розвиток шформацшного простору та ш-формацiйних технологш е потужним чинником сти-мулювання економiчного зростання, пiднесення гро-мадянського суспшьства, пiдвищення рiвня конкурен-тоспроможносп нацюнально1 економiки, суспшьно-полпично! та економiчноí штеграцп кра!ни [1]. При-скорення процесу впровадження сучасних шформа-цiйно-комунiкацiйних технологiй у всiх сферах сус-пiльного життя краши, розвиток електронно! еконо-мiки та нащонально! шформацшно1 iнфраструктури, 11 iнтеграцiя до свггового iнформацiйного простору, по-лшшення стану шформацшно1 безпеки е прюритет-ними завданнями Нацюнально1 програми шформати-зацп та Стратеги розвитку шформацшного суспшьства в Украшь Разом з тим, упродовж останшх роив тривае тенденщя до активiзацií процесiв створення нових ме-режевих органiзацiйних форм та кластерно1 взаемоди у сферi iнформацiйних технологи на основi штеграци зусиль IT-пiдприемств, науково-освiтнiх установ, дер-жавних структур, громадських органiзацiй та шших учасниюв.
Утворення кластерiв у сферi iнформацiйних технологи дае змогу не тшьки оптимiзувати управлшня економiчними процесами пiд час створення, впровадження та використання шформацшних технологш, продукив та послуг 1Т-тдприемств, але й сформувати потужнi штегроваш об'еднання з високим економiч-ним потенщалом — як важливi суб'екти розвитку на-цюнально1 економiки [1]. Для стимулювання розвитку IT-кластерiв на базi венчурного фiнансування в Укра-!ш потрiбнi не тальки привабливi стартапи в IT-сферi, але й державна тдтримка, що спрямована на сприят-ливе iнституцiйне та економiчне середовище для розвитку венчурного бiзнесу в кра'ш, активiзацií процеав залучення коштiв венчурних iнновацiйних фондiв.
Анал1з останн1х дослщжень 1 публжацш. Рiзнi ас-пекти вивчення науково-практичних проблем розвитку шновацшних кластерiв, активiзацií процесiв кластерно1 взаемоди в окремих видах економiчноl дiя-льноси, i зокрема, в сферi шформацшних технологш, вщображено в низцi праць зарубжних та укра1нських дослiдникiв, зокрема: О. Амош^ Б. Андрушюва, Ю. Бажала, 6. Безвушко, М. Войнаренка, В. Гейця, О. Гудзя, П. Друкера, Я. Жалша, Г. Iцковiча, М. Кас-тельса, Л. Калшченка, Б. Кваснюка, Ч. Кетельса, Г. Клейнера, О. Кузьмiна, А. Поручника, Б. Мшьнера, А. Моюя, М. Бутко, В. Новицького, Ю. Павленка,
А. Пилипенка, С. Розенфельда, Т. Тарасенко, В. Ма-таенко, Е. Тоффлера та ш.
Метою статп е визначення перспектив розвитку IT-кластерiв в Укра'ш на основi венчурного фшансу-вання.
Виклад основного матер1алу дослщження. У сучасних умовах глобально1 конкуренци кластеризацiя е ефективною формою внутршньорегюнально1, внут-ршньонацюнально1 та мiжнацiональноl штеграци, яка дае змогу забезпечити розвиток нащонально1 еконо-мiки на основi створення самостiйних локатзованих гравщв, яю, зокрема, здатнi конкурувати на мiжна-роднiй платформi. Макроекономiчнi синергетичш ефекти кластеризаци полягають у пщвищенш соща-льно-економiчних показниюв розвитку краши (полш-шення торговельного балансу, пщвищення рiвня якостi продукцп, збiльшення зайнятосп та темпiв iнновацiйного розвитку шляхом створення системи передачi нових знань i технологiй); розвитку сектору малого та середнього пщприемництва через створення нових шновацшних пщприемств з високим рiвнем спецiалiзацil в певних сферах економiки; пiдвищення рiвня залучених венчурних швестицш, швестицшно1 привабливостi та конкурентоспроможноси кластерiв, регiонiв i кра1ни загалом. Мiкроекономiчнi ефекти ви-значають розширення сфери дiяльностi та ринюв збуту продукцп, пiдвищення частки iнтелектуального продукту у валовш доданiй вартоси, нарощування ста-бiльностi й стшкосп позицiй на ринку, пiдвищення продуктивности завдяки доступу до висококвалiфiко-вано1 робочо1 сили, шформаци, технологiчних знань, консалтингових послуг тощо. Як показуе досвщ роз-винутих iноземних держав, одним з найефективнших засобiв подолання дефщиту iнвестицiйних ресурсiв е венчурне (ризикове) фiнансування iнновацiй шляхом створення венчурних фондiв, яю iнвестують сво! кош-ти насамперед купуючи акци фiрми-реципiента. Перевагою венчурного фшансування е те, що об'екту ш-вестицiй не потрiбно надавати заставу, крiм того йому не потрiбно сплачувати iнвестору вiдсотки, як у ви-падку з банювським кредитом [5].
На рис. 1 представлено джерела фшансування шновацшних процеетв в Украшь
Венчурне фiнансування здiйснюеться в довго-строкових (на 5—7 роив) швестищях в акцiонерний капiтал новостворених або ддачих малих iнновацiйних тдприемств. Данi операци характеризуються високим ступенем ризику, тому венчурнi капiталiсти ретельно вiдбирають об'екти для iнвестування i проводять од-ночасно к1лька венчурних операцш, створюючи новi компанп й працюючи iз вже iснуючими. Таким чином,
190
В1СНИК ЕКОНОМИНО1 НАУКИ УКРА1НИ ф
типова стратепя венчурного фонду — швестувати в компанп, що представляють швидкозростаючi гапузi та здатнi зростати разом з ринком, i вийти з швестищ! до того, як потенщал зростання ринку буде вичерпа-ний. Венчурнi швестищ! е шструментом для одер-жання частки у володшш фiрмою; вони мають при-бутковiсть вище за середнiй рiвень, але разом з тим вони здшснюються в умовах невизначеностi, що ство-рюе ризик. Характерною рисою венчурного фшансу-вання е те, що швестор практично нiколи не прагне
придбати контрольний пакет акцш компанИ, в яку ш-вестуе, чим принципово вiдрiзняeться вiд «стратепч-ного швестора» або «партнера». Вкладаючи кошти у венчурнi пiдприeмства, швестори бажають збшьшити свiй капiтап не менш чим в 5-10 разiв за 5-7 роив. Таким чином, венчурний iнвестор перетворюеться у власника пакета акцiй, що користуються попитом на фондовш бiржi, i може одержати доход за рахунок продажу сво'1х акцш на суму, яка ютотно перевищуе обсяг спочатку вкладених коштiв [5].
Джерела фшансування iнновацiйних процесiв
Рис. 1. Джерела фтансування тновацшних процеЫв в Украш (сформовано авторами на основi джерела [5])
У сучасних умовах глобально! конкуренцп система формування гармошзованого та сприятливого ш-ституцiйного забезпечення розвитку IT-сектору повинна оперативно враховувати вплив шституцшних (зокрема i неформальних), полiтичних, економiчних, соцiальних i глобальних чинниюв на дшову актившсть IT-компанiй у процесi узгодження стратепчних прю-ритетiв пiдтримки розвитку сфери шформацшних технологiй. Незважаючи на позитивну динам^ венчурного iнвестування в IT-сектор та успiшнi приклади розвитку ^^знесу Украши, як украшська шнова-
цiйна екосистема, так i система венчурного швесту-вання досi перебувають у процесi становлення. Зокрема, аналгтичш дослiдження показали:
— головними суб'ектами шдустрп венчурного ш-вестування в Украïнi виступають компани з управ-лiння активами (КУА) та шститути спального швесту-вання (ICI) закритого типу, яю перебувають у к уп-равлiннi. Незважаючи на негативну динам^ останнiх чотирьох роив, упродовж 2005—2016 рр. чисельшсть КУА виросла майже в 2 рази, а середньорiчна дина-мiка зростання чисельноси ICI становила 10,7%. За
цей перюд рiвень концентрацil управлшня активами ICI зростав в середньому на 10,3% щорiчно;
— вщбуваеться зростання рiвня концентраций ш-дустри на користь Киева та Ктвсько! областi, зокрема !х питома вага в загальнш чисельностi ICI за результатами 2016 р. становила 73,05%;
— за 10 роив бшьш як у 2 рази зросла чисельшсть венчурних фонщв, яю становлять 87% ICI (на 30.06.2016 р.), з часткою активiв 95,5%;
— упродовж 2010—2016 рр. у структурi активiв венчурних ICI частка цiнних паперiв скоротилась на 50% (вщ 70,2 до 20,2%), що пов'язано зi стагнацieю фондового ринку Украши загалом (скорочення зага-льно! кiлькостi цiнних паперiв, допущених до торпв на фондових бiржах, деактиващя торгiвлi ними); го-ловними вкладниками в украшсью венчурнi фонди за-лишалися вiтчизнянi iнвестори — юридичш особи (по-над 80% загальних вкладень), яю за останнi 7 роив
швестували понад 710 млрд грн. Проте спостерiгаeться тенденцiя до зростання розмiрiв вкладень та часток шоземних юридичних осiб та украшських шдивщуаль-них iнвесторiв [9].
Розроблена концептуальна модель оргашзацшно-економiчних прюритепв державного регулювання IT-кластерiв в нацюнальнш економiцi (рис. 2) гармошзуе суспiльнi та економiчнi iнтереси учасниюв кластерного об'еднання, i спрямована на: формування державно! кластерно! политики на основi пiдвищення конкурентоспроможноси IT-сектору та комерцiалiза-ци IT-шновацш; державне регулювання кластерно! взаемоди в IT-секторi на основi соцiально-економiч-них прюритепв розвитку кра!ни; створення сприятли-вого органiзацiйно-iнституцiйного середовища розвитку IT-кластерiв [2, 3].
Оргашзащйно-екожмчт прюритети державного фшансування 1Т-кластер1в в Украш
I
Реал1зац1я державноï кластерно! полггаки на основ1 тдвищення конкурентоспроможност IT-сектору та комерцiалiзацiï IT-1нновац1й
- сприяння iнституцiйному розвитку IT-кластерiв та створення умов для вста-новлення ефективно! шфор-мащйно! взаeмодiï мiж його учасниками;
- координащя шформатиза-цiï окремих сфер дiяльностi в державних i галузевих цi-льових програмах;
- формування сприятливих умов для розвитку IT-сектору та IT-кластеризации в тому числ^ на основi тд-вищення ефективностi сис-теми професiйноï освiти, сприяння розвитку ствпра-цi мiж пiдприeмствами та освишми органiзацiями
Qрiентацiя системи державного регулювання кластерно! взаемо-дiï в IT-сектср на основi соща-льно-еконо]шчних прiоритетiв розвитку краïни
Tактичнi завдання
- вдосконалення нормативно-правово! бази залучення венчурних iнвестицiй та стиму-лювання iнновацiй в сферi IT-технологiй;
- пiдтримка створення та розвитку шновацшних малих пiдприемств в сферi IT при наукових установах та вищих навчальних закладах;
- оргашзащя експертного ствтовариства в сферi IT-технологш, покликаного за-безпечити пiдприемства кластера шновацшними щеями, оцiнювати i обгрунтовувати вибiр системоутворюючих iнновацiйних проектiв;
- просування вггчизняних iнновацiй в сферi IT на ринках зарубiжних кра!н
Формування сприятливого органiзацiйно-iнституцiй-ного середовища розвитку IT-кластерiв
- проведення аудиту юну-ючих заходiв пiдтримки iнновацiйних пiдприемств i тдприемств IT-сектору;
- удосконалення мехашз-му i прозоростi держзаку-твель i держзамовлення по розробцi программного забезпечення та IT-послуг, вiдкритiсть тендерiв;
- розробка програми державно! тдтримки центрiв компетенций, створених у межах IT-кластеру, за ключовими напрямами програмування, в тому числ^ з розширення вико-ристання вiльного про-грамного забезпечення в держструктурах i бюджет-нiй сферi
Рис. 2. Концептуальна модель оргатзацшно-економ1чних npiopumemie державного регулювання IT-кластергв у нацюнальнш економщ (сформовано авторами на основi джерел [2, 3])
Украша, не володдачи розвиненою шновацшною iнфраструктурою для створення та тдтримки шнова-цiй, продовжуе залишатися економiкою з низьким рiвнем додано! вартоси та конкурентоспроможностi власно! продукци через недостатнi темпи розвитку ви-
сокотехнологiчних секторiв. IT-сектор в Укра!ш е одним iз сегменпв iнновацiйноï економiки, який найди-намiчнiше розвиваеться, зокрема i щодо експорту, та е одним iз найважливших джерел зростання м1жна-родно! конкурентоспроможноси Украши в найближ-
192
ВГСНИК EKQHQMI4HQÏ НАУКИ УКРАÏНИ ф
чш перспективь Саме ГГ-проекти е найбшьш затребу-ваними серед украшських та закордонних iнвесторiв. Каталiзатором зростання числа угод стала швести-цшна активнiсть 2015 р., яка була показана в Оглядi UVCA 2015. Коли в свт побачили зростання швести-цiй i успiх ряду украшських 1Т-компанш на глобальному ринку, кшьюсть угод почала збшьшуватися. З урахуванням того, що в середньому угода вщбуваеться через 8-12 мюящв пiсля початку спiлкування, можна прогнозувати продовження зростання як юлькоси ш-вестицiйних угод, так i загальних сум. Пiдтвердженням цього е швестищя 110 млн дол. в Grammarly, яка вже вщбулася, але увiйде лише в наступний Огляд. Таким чином, результати 2016 р. дають уявлення не тальки про сьогодшшнш стан iнвестицiйного та 1Т ринку Украши, та й покажуть перспективи його розвитку та ш-вестицiйну привабливiсть кра'1ни. 2016 р. також характеризуемся появою на укра'1нському iнвестицiйному ринку великих мiжнародних гравцiв, в тому чист з Кремшево! Долини. Близько 60% швестицшних угод
140
120
100
| 80 х
60 40
20 0
Починаючи з 2011 р., спостер^аеться значне по-жвавлення венчурного фiнансування в IT-сектор, який мае сво! фiнансовi (вищий рiвень прибутковостi) та податковi переваги, нижчi стартовi суми коштiв для розвитку IT-проекту — вiд 10 тис. дол. США, тодi як в реальному сектс^ економiки — 0,5—1 млн дол. США. Упродовж 2011—2016 рр. середньорiчна динамжа зростання IT-сектору становила 80%, незважаючи на значний спад швестицшно! активностi в 2015 р. (-55%, або 49 млн дол. США порiвняно з 2014 р.). Найвищi темпи зростання IT-сектору Укра!ни зафiксовано в 2013 та 2014 рр. —1-150% та +47% вщповщно, й особливо в 2016 р., коли загальний обсяг венчурних швестицш стрiмко зрiс на 238% (або на 93 млн дол. США) порiвняно з 2015 р. [9].
За останш п'ять роив обсяг венчурних швестицш зрю у рази, що свщчить про високий рiвень попиту на новi ще!, ршення та продукти. Вiдповiдно до рейтингу, складеного бiзнес-школою IESE (1спашя) за 2015 р., iз 120 кра!н найбiльш привабливими для Private Equity й Venture Capital е США, Великобрита-шя та Канада. Вони стабильно перебувають на найви-щих позицiях рейтингу разом iз Сiнгапуром (4 мiсце),
укладено за участю м1жнародних iнвесторiв, при цьому iноземний капiтал склав больше 80% загального обсягу швестицш в 2016 р. (без урахування нерозкритих угод). Найприваблившою галуззю для iнвесторiв, вщ-повiдно до огляду UVCA, стали Онлайн послуги — 16 угод, 9 млн дол. на поетвнш стади. Згiдно з опиту-ванням Асощаци, очiкування на 2016 р. у понад 68% швестс^в виправдалися. Ще одним дуже важливим сигналом успiшностi iнвестицiйного ринку Украши стала поява перших екзитав — !х було 8 в 2016 р. Уперше в юторп Укра'1ни цей показник настiльки високий, i це е стимулом i показником полiпшення ш-вестицшного клiмату кра'1ни. Ми також сподiваемося, що стартапи будуть зростати не тшьки юльюсно (сьо-годнi 1х близько 3000 в Укра!ш), а й яюсно. Це стане додатковою мотивацiею для зростання iнвестицiй i приходу в кра'1ну ще бшьшо! кiлькостi м1жнародних iнвесторiв [3]. На рис. 3 представлена динам^ обсягу венчурних швестицш в ГГ-сектор Украши за 20112016 рр.
100
- 90
- 80 - 70
- 60
- 50
- 40
- 30
20
- 10 0
Япошею (5 мюце), Гонконгом (6 мюце), Шмеччиною (7 мюце) й шшими розвиненими кра!нами Захщно! бвропи та Ази. У свою чергу, Укра!на перебувае на 78 мiсцi рейтингу разом з Ганою та Ботсваною, хоча у 2014 р. наша кра!на була на 74 позицп, а в 2013 р. — на 73-й. Проте Укра!на перебувае вище багатьох держав СНД i Центрально! бвропи (Сербп, Вiрменi!, Чорногорп, Бiлорусi, Молдови та iн.) [9].
Проведене бвропейською Асоцiацiею Венчурного катталу вивчення дае наступну картину ощнки ролi та значення венчурних швестс^в з боку власни-юв venture-backed компанiй (компанiй з венчурним капiталом) — бiльшiсть з них зiзнаються, що iнвестори привносять до бiзнесу дещо больше нгж просто фь нанси. Тiльки 12% вважають, що !х iнвестори — зви-чайнi «менеджери фонду». А 52% вважають, що вони дшсно е «партнерами» [9].
Венчурш фонди залучають велику частину свого фiнансування вщ iнституцiйних iнвесторiв i, як правило, вкладають велик суми в фiрми з потенцiалом до швидкого зростання. Статистика на рис. 3 показуе кшьюсть венчурних фондiв, яю функдiонували на ринку венчурних швестицш в 6С з I кварталу 2012 р.
l'.-.'.-.'.-J Обсяг венчурних ШВеСТИЦШ □ КШЬШСТЬ угод
Рис. 3. Динамка обсягу венчурних твестицш в укратськ IT-компани за 2011—2016 рр. (сформовано авторами на основi джерела [3])
до I кварталу 2016 р. У IV KBapTani 2013 р. загалом 41 фонд функцюнував на ринку венчурних швестицш 6С (це найбшьша кшькють за цей перюд). Пiсля 2013 р. почався спад, i на I квартал 2016 р. кшькють фондiв становила 25. Найменше венчурних фондiв функдiонувaло в III квaртaлi 2013 р. [10]. Треба заува-жити, що в структурi венчурних iнвестицiй за 2010— 2015 рр. електронна комерцiя та програмне забезпе-чення е провщними та нaйприбугковiшими штернет-сегментами (у 2015 р. ïx сумарна частка становила 77%, або 109,3 млн дол. США). У структурi джерел фЬ нансування нових та тдтримки вже наявних IT-проекгiв в Украш середньорiчнa частка венчурного катталу за aнaлiзовaний перiод становила майже 60% вщ загального обсягу фшансування, а за 2015 р. його обсяг зрю бшьше нж у 4 рази (вщ 3,2 до 13,8 млн дол. США). Украшським IT-компашям у 2015 р. вдалося залучити 1,6 млн дол. США через краудфандинг, що в 4 рази бшьше за показник 2013 р. Бшьшють устшно проведених краудфандингових кампанш украшських IT-пiдприемств представляють сегмент споживаць-кого iнтернету (consumer Internet) та штернету речей (Internet of Things). Проблема у тому, що лише де-клька венчурних фондiв в Укрaïнi здaтнi пiдтримувaти шновацшне чи теxнологiчне пiдприемство впродовж повного циклу венчурного швестування. Серед пози-тивних зрушень у контекстi вдосконалення системи державного упрaвлiння в Украш варто вщзначити створення незалежно'1 електронно'1 системи державних зaкупiвель ProZorro (економiя бюджетних коштiв за час свого функцюнування майже 5,5 млрд грн), впро-вадження та розширення покриття послуг стандарту 3G, системи електронного документооб^ та окремих вщкритих електронних державних реес^в.
Треба звернути увагу, що одним iз найбшьш ди-нaмiчниx та провiдниx нaпрямiв IT-сектору в Украш е IT-аутсорсинг (розроблення та продаж програмного забезпечення i надання IT-послуг), обсяг експорту продукцИ якого за 2015 р. охоплюе 57,3% всього ринку сектору, впродовж 2003—2015 рр. зрю у 22 рази (вщ 110 млн до 2,51 млрд дол. США). Причому, конкуренты переваги Украши власне у великш кшькосп спещалютав та високому рiвнi ïx квaлiфiкaцiï, одному з найнижчих рiвнiв оплати прaцi. Тому чотири украшських IT-компанп (EPAM System, Intetics, Luxoft та Miratech) потрапили в м1жнародний рейтинг 100 свь тових aутсорсерiв. Послуги украшських аутсорсинго-вих IT-компaнiй е одним iз ключових нaпрямiв на-цюнального експорту (4 мiсце в 2016 р.) з потенщалом виходу на провщну позицiю в Укрaïнi до 2025 р., адже дiяльнiсть 90% IT-компанш зосереджена в напрямку надання яюсних та нaдiйниx послуг на глобальному ринку. IT-послуги в 2015 р. становили 43% вщ загального обсягу украшського експорту послуг у США [12]. Провщш aутсорсiнговi IT-компaнiï стали ядром сфор-мованих в Украш дев'яти IT-клaстерiв, яю розмiщенi в Киевi, Львовi, Харков^ Одесi, Днiпрi, Луцьку, ^ано-Франювську, Черкасах та Чернiвцяx. Отже, привабли-вiсть краши для венчурного швестування, як одного з основних компонента шновацшно1 екосистеми краши, визначае потенцшш можливостi для aкгивiзaцiï розвитку високоприбуткового сегменту IT-сектору та внутршнього ринку IT, i безпосередньо залежить вщ делового клiмaту та стану бiзнес-середовищa краши, а також вщ рiвня розвитку нaцiонaльноï iнновaцiйноï екосистеми та ефективноси ïï функцiонувaння.
Висновки. Пщсумовуючи викладене вище, можна констатувати, що в сучасних умовах глобально'1 конкуренции та грaнснaцiонaлiзaцiï фактс^в економiчного зростання, клaстеризaцiя е ефективною формою внутрiшньорегiонaльноï, внутрiшньонaцiонaльноï та м1жнацюнально1 iнтегрaцiï (кооперування), котра дае змогу забезпечити розвиток нацюнально'1 економiки. Зважаючи на високий потенцiaл клaстерiв у сферi ш-формaцiйниx теxнологiй як ключових учасниюв розвитку нацюнально1 економiчноï системи, розроблено проблемно-цшьову модель концептуaлiзaцiï оргашза-цiйно-економiчниx прiоритетiв державного регулювання IT-клaстерiв в економщ Украши, що спри-ятиме ïx шституцшному розвитку. Незважаючи на по-зитивну динaмiку венчурного iнвестувaння в IT-сектор та успшш приклади розвитку IT-бiзнесу, як украшська шновацшна екосистема, так i система венчурного швестування доа перебувають у процеа ста-новлення. Низькою е присутшсть украшських венчурних фондiв iз прозорими iнвестицiйними стрaтегi-ями та довгостроковими життевими циклами, а в структурi венчурних iнвестицiй частка фiнaнсового забезпечення шновацшних пiдприемств сфери високих теxнологiй е низькою через високу ризиковiсть про-екгiв, порiвняно зi сферою фiнaнсовиx послуг та роз-дрiбноï торгiвлi. Полiтичнa та мaкроекономiчнa неста-бiльнiсть, недосконала система захисту приватно'1 та iнтелектуaльноï влaсностi, перешкоди для ведення м1жнародно1 торгiвлi та залучення iноземниx швести-цiй, непослщовна система регулювання iстотно попр-шують можливостi для розвитку IT-сектору Украши та знижують його конкурентоспроможнiсть.
Список використаних джерел
1. Амоша O.I., Сaломaтiнa Л.М., Передерiй С.Л. (2011). Анaлiз причин низкоi iнновaцiйноï активноси високотеxнологiчниx пiдприемств Украши. Економка промисловость 2011. № 4. С. 165—179.
2. Андрушюв Б. М. Вплив економiчного потенщ-алу регiону на розвиток кластерних об'еднань пщпри-емств. ЕкономНний npocmip. 2013. № 79. С. 46—54. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ecpros_2013_79_7.
3. Асощащя. (2018). Украшська Асощащя !нвес-тицiйного Бiзнесу УАIБ: Квaртaльнi та рiчнi огляди ринку Id в Украш. URL: http://www.uaib.com.ua/ analituaib/publ_ici_quart.html; Бюлетень. (2013). ОфЬ цiйний сайт Нацюнального Iнформaцiйного Центру зi Спiвробiтництвa з 6С у сферi науки i технологи. "IKT у рaмковiй прогрaмi "Горизонт 2020". Бюлетень № 1, Лютий. URL: http://www.fp7-ncp.kiev.ua/index.php/uk/.
4. Бутко М., Пепело О. Венчурне фшансування як мехашзм зaдiяння iнновaцiйного потенщалу пщ-приемницького середовища регiону. Економст. 2014. №3. С. 20-22.
5. Рынок прямых и венчурных инвестиций Украины. URL: http://www. kyivstar.ua.
6. Тарасенко Т. В. Механизм венчурного финансирования инновационного предпринимательства. Бизнес Информ. 2004. №5—6. С. 49—51.
7. Мапенко В.М. Венчурне фшансування шнова-цшно1 дiяльностi пщприемств. ЕкономНний вюник Дон-басу. 2008. № 1(11). С. 156-158.
8. Поручник А.М., Антонюк Л.Л. Венчурний ка-ттал: заруб1жний досвщ та проблеми становлення в Украш: моногрaфiя. Ктв: КНЕУ, 2000. 172 с.
194
В1СНИК EKOHOMI4HOÏ НАУКИ УКРАШИ ф
9. 2016 European Venture Capital Report. 2017. URL: https://blog.dealroom.co/wp-content/uploads/2017 /01/2016 - European-Venture-Capital-Report. pdf.
10. Бутенко А.I., Уманець Т.В., Гриневич Л.В. Методолопчш основи дослщження шновацшного по-тенщалу технолопчного тдприемництва в yKpaÏHi. ЕкономНний eicHUK Донбасу. 2017. № 2 (48). С. 177-186.
11. Нащональна шновацшна система: заруб1жний досвiд, стан в Украшь Анапiтичнi матерiапи до парламентских слухань // за ред. В.М. Гейця, Л.1. Федуло-во'1. Ктв: 2007. 184 с.
12. Шюфоров П.О., Гладчук О.М. Проблеми розвитку венчурного катталу в Украш та свiтi. URL: http://www.nbuv.gov.ua.
References
1. Amosha O. I., Salomatina L. M. & Perederii S. L. (2011). Analiz prychyn nyzkoi innovatsiinoi aktyvnosti vysokotekhnolohichnykh pidpryiemstv Ukrainy. Ekono-mika promyslovosti, 4, 165—179 [in Ukrainian].
2. Andrushkiv B. M. (2013). Vplyv ekonomichnoho potentsialu rehionu na rozvytok klasternykh obiednan pidpryiemstv. Ekonomichnyi prostir, 79, 46—54. Retrieved from: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ecpros_2013_79_7 [in Ukrainian].
3. Asotsiatsiia. (2018). Ukrainska Asotsiatsiia Investy-tsiinoho Biznesu UAIB: Kvartalni ta richni ohliady rynku ISI v Ukraini. Retrieved from: http://www.uaib.com.ua/ analituaib/publ_ici_quart.html [In Ukrainian]; Biuleten. (2013). Ofitsiinyi sait Natsionalnoho Informatsiinoho Tsentru zi Spivrobitnytstva z YeS u sferi nauky i tekhnolo-hii. "IKT u ramkovii prohrami "Horyzont 2020". Biuleten № 1, Liutyi. Retrieved from: http://www.fp7-ncp.kiev.ua/ index.php/uk/ [in Ukrainian].
4. Butko M., Pepelo O. (2014). Venchurne finan-suvannia yak mekhanizm zadiiannia innovatsiinoho poten-tsialu pidpryiemnytskoho seredovyshcha rehionu [Venture Financing as a Mechanism for Using the Innovative Potential of the Entrepreneurial Environment of the Region]. Ekonomist — Economist, 3, рр. 20-22 [in Ukrainian].
5. Rynok pryamykh i venchurnykh investitsiy Ukrainy [Direct and venture capital investment market of Ukraine].
(n.d.). Retrieved from http://www. kyivstar.ua [in Russian].
6. Tarasenko T. V. (2004). Mekhanizm venchurnogo finansirovaniya innovatsionnogo predprinimatel'stva [The mechanism of venture financing of innovative entrepre-neurship]. Biznes Inform — Business Inform, 5—6, pp. 49— 51 [in Russian].
7. Matiienko V.M. (2008). Venchurne finansuvannia innovatsiinoi diialnosti pidpryiemstv [Venture financing of enterprise innovation activity]. Ekonomichnyi visnyk Donbasu — Economic Herald of the Donbas, 1(11), pp. 156158 [in Ukrainian].
8. Poruchnyk A.M., Antoniuk L.L. (2000). Venchur-nyi kapital: zarubizhnyi dosvid ta problemy stanovlennia v Ukraini [Venture Capital: Foreign Experience and Becoming Problems in Ukraine]. Kyiv, KNEU [in Ukrainian].
9. 2016 European Venture Capital Report. (2017). Retrieved from https://blog.dealroom.co/wp-content/up-loads/2017/01/2016-European-Venture-Capital-Report. pdf.
10. Butenko A.I., Umanets T.V., Hrynevych L.V. (2017). Metodolohichni osnovy doslidzhennia innova-tsiinoho potentsialu tekhnolohichnoho pidpryiemnytstva v Ukraini [Methodological bases of research of innovative potential of technological entrepreneurship in Ukraine]. Ekonomichnyi visnyk Donbasu — Economic Herald of the Donbas, 2 (48), pp. 177-186 [in Ukrainian].
11. Heiets V.M. & Fedulova L.I. (Eds.). (2007). Natsionalna innovatsiina systema: zarubizhnyi dosvid, stan v Ukraini. Analitychni materialy do parlamentskykh slukhan [National innovation system: foreign experience, situation in Ukraine. Analytical Materials for Parliamentary Hearings]. Kyiv [in Ukrainian].
12. Nikiforov P.O., Hladchuk O.M. Problemy rozvytku venchurnoho kapitalu v Ukraini ta sviti [Problems of Venture Capital Development in Ukraine and in the World]. Retrieved from http://www.nbuv.gov.ua [in Ukrainian].
Crarra Hagiöm.na go pegaK^i 28.02.2019 npHHHATo go gpyKy 19.12.2019
Формат цитування:
Мшура В. Б., Володченко В. В. Перспективи розвитку IT-кластерiв в Украш на основi венчурного фшан-сування. Вкник економтно'г науки Украти. 2019. № 2 (37). С. 190-195. doi: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2019.2(37).190-195
Mishura V. B., Volodchenko V. V. (2019). Prospects for the development of IT-clusters in Ukraine on the basis of venture financing. Visnyk ekonomichnoi nauky Ukrainy, 2 (37), рр. 190-195. doi: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2019.2(37).190-195
