CC BY
313
Марiя Олександрiвна €льникова,
асniрант кафедри конститу^йного права Украни Нацональний юридичний унверситет iменi Ярослава Мудрого, м. Харкв
УДК 342.7 (477)
УДОСКОНАЛЕННЯ МЕХАН1ЗМУ РЕАЛ1ЗАЦ11 ТА ЗАХИСТУ ПРАВ ЛЮДИНИ В УКРА1Н1
У статт1 розглянуто складовI проблеми мехатзму реал1заци та захисту прав I свобод людини I громадянина в Украгт. Визначено проблеми функщонування мехатзму безпосередньог реал1зацй прав I свобод громадян, гх причини та можлив1 шляхи усунення.
Ключовi слова: права людини, проблема реалiзацíi, правовий мехатзм захисту, шляхи усунення проблем, вдосконалення мехатзму реалiзацíi i захисту прав людини.
Не викликае сумнiвiв той факт, що стутнь розвитку шституту прав людини в державi е показником рiвня розвитку само1 держави, а належний мехашзм реалiзацii норм, що закршлюють права людини, свiдчить про демократизм, правопорядок, законшсть та наближення держави до рiвня правовой Незважаючи на закрiплення прав людини як нормативних положень у мiжна-родних актах i законодавствi окремих держав, вони не отримують вщповщного здiйснення. Вочевидь, що одного приведення прав людини у статус правових норм недостатньо для того, щоб вони «працювали» в певному сустльств^ тому повинен кнувати механiзм iх реалiзацii [1, с. 112].
Проблемi реалiзацii конституцiйно-правових норм, що регламентують права людини, придiляли увагу таю науковщ, як: Ю. Барабаш, Л. Завад-ська, 6. Захаров, О. Зайчук, В. Колкник, А. Колодш, М. Козюбра, О. Лука-шова, А. Олiйник, В. Погорiлко, М. Рабшович, В. Речицький, О. Скрипнюк, Т. Слшько, Ю. Тодика, М. Хавронюк, В. Яворський та багато шших.
У цш статтi ми ставимо за мету дослщити складовi проблеми правового механiзму реалiзацii та захисту прав людини i громадянина в Украшь
Проблеми механiзму реалiзацii та захисту прав i свобод людини в останнш чвертi ХХ - на початку ХХ1 ст. набули, можна стверджувати без перебшь-шення, свiтового, глобального значення i вийшли на перше мiсце у мiжнарод-нiй системi критерiiв оцшювання рiвня розвитку демократii у певнш державi та у цiлому свш.
Цей процес мае як об'ективне, так i суб'ективне шдГрунтя й зумовлений, з одного боку, iсторiею становлення i розвитку свггово! цивШзацп та !! демо-кратичних шститупв, а з iншого - волею «сильних свiту цього» (окремих най-бiльш економiчно i пол^ично розвинутих держав i суспiльств: США, Япошя, Китай, Велика Британiя, Шмеччина, Францiя), -спрямованою на створення единого свггового порядку, побудованого на загальноприйнятнш iде! захисту прав людини та боротьби з тероризмом. Таке ставлення до ще! проблематики в свт е значною мiрою об'ективним та, на жаль, часто-густо мае яскраве полЬ тичне забарвлення i залишатиметься таким ще багато рокiв [2, с. 28].
Що стосуеться мехашзму реалiзацi! права, то його визначають як дiяль-нiсть суб'екта права, зобов'язано! сторони, законотворчого органу та наявш юридичнi норми, якi регулюють !х дiяльнiсть. Необхiдно зупинитися на тому, що поняття реалiзащ! прав людини тюно пов'язане з поняттям забезпечення останшх. Забезпечення прав людини визначаеться як система !х гарантування з боку державних шститупв, що функщонуе у правовому режимi; до ще! сис-теми включають так елементи: компетенцiя, охорона, захист, створення необ-хiдних умов для реально! реалiзацi! людиною сво!х прав [3, с. 3]. З наведеного визначення випливае, що реалiзацiя прав людини входить до !х забезпечення, оскшьки низка умов останнього передуе вщповщнш реалiзащ! [1, с. 113].
В Укра!ш на сьогоднi досить актуальною е проблема ефективного викори-стання потенщалу Конституцп для державотворчого процесу, втшення !! при-писiв у реальне життя, визначення !"! чинниыв, якi негативно впливають на реалiзацiю конституцiйних норм. Конституцiйнi норми втшюються в Основному Законi здебшьшого у виглядi норм-засад i е нормами узагальненого порядку. Вони деталiзуються в поточному галузевому законодавств^ саме це дае можливють створити ефективний мехашзм реалiзащ! функцiй держави, захисту вщповвдних прав людини i громадянина [4].
Тому права i свободи людини та громадянина, яы в ст. 3 Конституцп Укра-!ни набули статусу найвищо! соцiально! щнноси, потребують, на наше глибоке переконання, - впровадження юридичного мехашзму забезпечення !х реалiза-цГ! та гарантування.
Права i свободи людини, громадянина мають бути не тiльки обумовлеш соцiальними потребами i юридично закршлеш, визнаватися i охоронятися державою в особi !"! органiв та посадових осiб, а головне - вщповщати можливос-тям !х реалiзацi!. Звiдси, ефективне забезпечення принципу прюритету прав i свобод людини прямо залежить вщ економiчних, полiтичних, сощокультур-них чинникiв, вiд домiнуючо! в суспiльствi правово! культури (i субкультур), яка впливае на здатшсть особи розумгги !"! правовi можливостi, усвщомити сво! свободи не лише як загальш цiнностi, а й як шдивщуальш цiннiснi орiентацi!, навчитися вмшому !х використанню [5, с. 19].
Однак в Укра!ш права людини виступали та продовжують виступати свого роду заручниками складних процесiв державотворення, об'ектом системних полггичних спекуляцш з боку практично усiх полiтичних сил, що значною мiрою у сусшльнш свiдомостi нiвелювало й саму щншсть прав людини.
Такий знеособлений шдхщ формуе сощальну вiдчуженiсть особи й громадянина, унеможливлюе вироблення реально!" дieвоï державно!" полiтики, i тим паче ïï реалiзацiю, створюе несприятливi умови для розвитку потенщалу особистостi й соцiуму загалом. Адже в такому разi людина виступае засобом, а не цiллю дiяльностi держави.
В Украïнi немае практично жодного права, яке б не порушувалося. З року в рж зростае кшьысть порушень прав людини та вчинених злочи-нiв. На жаль, громадяни Украши не звикли до можливост судового захисту сво'1'х прав i свобод та не використовують цей засiб в повнш мiрi. Це обумовлено тим, що: по-перше, строк розгляду справ законодавчо ч^ко не встановлений, тому громадяни роками не можуть захистити сво'1 права, а це породжуе недовiру, непошану громадян до суддiв та судово'1 системи загалом; по-друге, через неспроможшсть бiльшостi громадян сплатити державне мито та скористатися послугами адвоката; по-трете, кнуе велика кшьккть колiзiй в украшському законодавств^ нестабiльнiсть, часто змiнюване зако-нодавство. Судова система страждае ввд надмiрного навантаження, недофЬ нансування, що породжуе ïï корумповашсть [6].
Ще можна видшити такi проблеми щодо реалiзацiï прав людини i громадянина: низький рiвень правово'1 культури i правово'1 свiдомостi переваж-но'1 бшьшост членiв нашого суспiльства; незадовiльний рiвень зовнiшнього виховного впливу на кожну людину з боку суспiльства та самовиховання за наявност у багатьох людей реального вщчуття власно'1 чест та гiдностi; низький рiвень дотримання правопорядку (законной) у життi сусшльства i держави та беззастережно'1 ввдповвдальност кожно'1 особи без винятку перед собою й оточенням за процес i результати свое'1 дiяльностi; нерiвноправнiсть гiлок та органiв державно'1 влади та недосконалкть функцiонування мiсцевого самоврядування територiальних громад у реальному життц низький рiвень професiоналiзму у сферi полiтичного та державного менеджменту i його виняткова залежшсть вiд особистих i групових (кланових) штере^в; вщсут-нiсть чiткоï структурованостi громадянського сусшльства i громадянського контролю за дiяльнiстю в^х органiв державно'1 влади; високий рiвень коруп-цп на в^х рiвнях i щаблях державного i сусшльного життя та вiдсутнiсть пол^ично!" волi у його зменшеннi; ввдсутшсть прямо'1 обопiльноï залежностi мiж людиною i громадянином та державою i сусшльством без ввдповвдально-стi посадових осiб та самих громадян [7, с. 41].
До проблем реалiзацiï прав людини також вщносять: бездiяльнiсть орга-нiв державного управлiння (правоохоронних оргашв); роз'еднанiсть рiзних соцiально-культурних груп у сусшльствц вiдсутнiсть ефективно'1 взаемодп державних органiв та правозахисникiв; ввдсутшсть належно'1 експертизи зако-нотворення i нормотворення щодо дотримання прав i свобод людини i громадянина; бщшсть украшщв, яка робить ïx зручним об'ектом для машпулювання з боку власниюв капiталiв [8].
Зпдно з даними сощолопчних дослщжень, тепер 3 % населення живуть як багатп, 12 % - у достатку, а решта - у злиднях, бщноси, щодня вщчуваючи на co6i тягар ринку, безгрошiв'я, страх перед злиденнiстю, безробтям, хворобою, невиплатою зарплати та шшими випробуваннями ринковоТ демократы. Постае запитання: а чи е можливють задеклароваш Конституцiею УкраТни права i свободи громадян УкраТни реально гарантувати? [9, с. 27].
Традицшно болючим е питання забезпечення полiтичних прав. Важливою умовою реалiзацiТ громадянами своТх прав i свобод е наявшсть ефективного законодавства в цiй сферь В УкраТнi прийнятi i дшть багато законодавчих актiв, якi по сут визначають механiзм реалiзацiТ пол^ичних прав i свобод. Проте на сьогодш залишаеться фактом вiдсутнiсть законодавства у сферi реалiзацiТ права на проведення мирних зiбрань, правовi позицп, вислов-ленi Конституцiйним Судом УкраТни при розглядi справи щодо завчасного сповщення про мирнi зiбрання, орiентують законодавця на врегулювання правовiдносин у повному обсязь Зокрема, Суд зазначив: «Право громадян збиратися мирно, без зброТ i проводити збори, м^инги, походи i демонстраций закршлене в статтi 39 Конституцп УкраТни, е ... одшею з конституцшних гарантiй права громадянина на свободу свого св^огляду i вiросповiдання, думки i слова, на вiльне вираження своТх поглядiв i переконань, на викори-стання i поширення шформацп усно, письмово або в шший спосiб - на свiй вибiр, права на вiльний розвиток своеТ особистостi тощо...».
Актуальним досi залишаеться питання щодо мехашзму реалiзацiТ та захисту сощальних прав i свобод людини. Соцiологiчнi дослiдження, проведен ще наприкiнцi 2010 р., показують, що 37 % опитаних вважають, що соцiальнi права е в груш з трьох основних прав, яы порушуються найчастiше в Укра'Тш, а 20 % респондентiв називають право на справедливий судовий розгляд (на п'ятому мющ) - як право, яке також е одним iз прав, яы порушуються i не викону-ються на достатньому рiвнi.
Як випливае з Доповда УкраТнськоТ ГельсiнськоТ спiлки з прав людини «Права людини в Укра'Тш 2009-2010. Доповвд правозахисних оргашзацш», УкраТна, як i ранiше, досить далека ввд умов, за яких кожен може реалiзу-вати своТ сощальш права в повному обсязi. бвропейсьш стандарти в галузi соцiального забезпечення права залишаються недоступними для УкраТни до цих шр. Показник «гарантованого рiвня прожиткового мiнiмуму», що вико-ристовуеться в УкраТнi, суперечить украТнському законодавству та незаконно обмежуе рiвень соцiальних виплат. Використання цих «сурогатних» показникiв вiдображае нездатнiсть держави гарантувати базовi соцiальнi стандарти i забезпечити пiдвищення рiвня життя для населення. Система сощального забезпечення е неефективною в Укра1Ш через ввдсутшсть пов-ного бюджетного фiнансування. Саме тому основш соцiальнi стандарти не ввдповвдають европейським, бiльшiсть з конституцшних сощальних стан-дартiв залишаються лише декларащями [10].
Пiдсумовуючи, можемо зазначити, що украТнська влада постiйно намага-еться експериментувати з питаннями сощального забезпечення. I це щлком
природно для краши з нестшкою економжою та незначними фшансовими ресурсами. Вочевидь, що шсля 20 роыв незалежностi буде вкрай складно не тшьки перебудувати економжо-правову складову систему соцiального захисту (що слщ було робити на початку незалежного поступу), а й змшити стерео-типне мислення щодо названого питання з боку громадян [11, с. 19].
Мошторинг стану дотримання культурних прав сввдчить, що багато проблем у цш сферi залишаються нерозв'язаними. Так, в освггнш галузi досi не подолано негативних тенденцш минулих рокiв, зокрема продовжуе скорочу-ватися мережа дошкшьних навчальних закладiв, кризовий перiод переживае сiльська школа, нiвелюеться виховна роль освгги, залишаеться незадовiльною ситуацiя з шдготовки робiтничих кадрiв, неналежно забезпечуеться та контро-люеться якiсть наданих освгтшх послуг, вища освiта залишаеться недоступною для багатьох громадян iз сощально незахищених категорiй населення. Як наси-док, не всi громадяни нашо1 держави нинi мають можливють повноцiнно реа-лiзувати конституцiйне право на освпу та свiй освггнш потенщал [12, с. 281]. За офщшними статистичними даними, 8 тисяч д^ей в Украïнi не вщвщують шкiл. А фактично - значно бшьше, бо тiльки безпритульних д^ей налiчуеться близько 129 тис. Зпдно зi ст. 53 Конституцп УкраТни громадяни мають право безоплатно здобути й вищу освпу в державних i комунальних навчальних закладах на конституцшнш основа Проте реальну можливкть здобути таку освiту конкретному громадяниновi дуже важко. По-перше, через наявшсть корупцп пiд час прийняття до вищих навчальних закладiв, а по-друге, i це головне, - через матерiальну малозабезпечешсть [13]. Уповноважений з прав людини переконана, що розвиток системи освпи та ïï реформування е справою загальнодержавного значення. Це стосуеться кожного громадянина краши, тому в основу майбутшх змш слщ закласти стратепчш напрямки й дп для реального захисту прав людини на в^х рiвнях освiтнього забезпечення. Крiм того, як найшвидше треба розв'язати проблему якост навчання, що е не лише запорукою особистого благополуччя людини, а й основою економiчного роз-витку держави та духовного збагачення [12, с. 317 ].
Необхщно зазначити, що забезпечення конституцшних прав i свобод людини i громадянина в повному обсязi е доволi непростим процесом. Зокрема, юнуе ютотна невщповщшсть мiж сучасними правовими регуляторами, юри-дичними засобами та справжнiм станом реалiзацiï культурних прав i свобод людини в Украшь
Ситуацiя з дотриманням прав людини невпинно попршуеться в регюнах УкраТни, якi не контролюються украшською владою. У Донецькш та Луган-ськiй областi грубi порушення прав людини, такi, як викрадення та тортури, вже не лише стосуються активкпв, журналкпв та полгтиыв, а застосовуються озброеними людьми щодо населення краю в щлому. Як зазначено у доповщ Верховного комюара ООН, що у результат бойових дiй в Донецькiй i Луган-ськiй областях бiльше п'яти мшьйошв жителiв районiв, що безпосередньо постраждали вщ конфлiкту, не можуть реалiзувати сво1 основнi права протягом 6 мкящв, позбавленi сво1х основних прав на освпу, охорону здоров'я, житло
i можливост заробляти на життя. Шд час збройного конфлшту багаторазово вщбувалося незаконне затримання та кримшальне переслвдування украшських вiйськовиx, яы потрапили в полон до сепаратиста або склали зброю i само-стiйно перейшли на територiю РФ. Найбшьш вiдомим випадком е викрадення, затримання i кримшальне переслщування украшсько! льотчицi Нади Савченко.
У червш 2014 р. до украшського законодавства були введен положення про можливють тимчасового обмеження прав i свобод людини в район прове-дення АТО. Згодом керiвникам СБУ та МВС Украши в областях було надано повноваження проводити превентивне затримання осiб на строк до 30 дiб за шдозрою у вчиненш терористично! дiяльностi, а прокурорам - обирати три-мання пiд вартою таких осiб на той же строк. Однак, хоча усi щ змiни i спря-мованi на боротьбу з тероризмом у надзвичайно складнш ситуацп в краïнi, але, тим не менш, не ввдповщають положенням Конституцп i мiстять загрозу сва-вiльного позбавлення людей свободи за вщсутшстю судового контролю [14].
Порушення прав людини, якi викликала ане^я Криму, здiйснена всупе-реч резолюцп Генасамбле! ООН 68/262, нараховують щлий список: вiд питань реестрацп недержавних органiзацiй, свободи слова, свободи зiбрань, свободи релiгiйниx органiзацiй до переслщувань священикiв Украшсько! православно! церкви Кшвського патрiарxату, мусульманських громад та оргашзацш, пере-шкоджання в робот Меджлiсу кримськотатарського народу [15].
Сучасне украшське суспiльство переживае етап глибокого усвщомлення прав i свобод людини, який можна розглядати як початок духовного вщро-дження Украши. Сама щеолопя прав стае бшьш загальновизнаною та затре-буваною у державному i сусшльному життi. Пiд кутом зору дано! щеологп вiдбуваеться переоцшка поглядiв на радянське i пострадянське минуле та фор-муеться проекщя на ближне й вiддалене майбутне Украши.
На жаль, Украша ще не може похвалитися особливими досягненнями у галузi прав людини. Однак й те, що зроблено за часи незалежноси, не може не викликати захоплення. Це, насамперед, новосформоваш шститути захисту прав людини - Уповноважений Верховно! Ради Украши з прав людини, Конституцшний Суд Украши та адмшктративш суди тощо. Разом з тим, реа-лiзацiя прав особистоси - складне i багатогранне явище, що включае в себе не тшьки дiяльнiсть правозастосовчих оргашв, а й активну дiяльнiсть само! особистостi. Законодавець, визначаючи модель реалiзацiï правово! норми, яка закршлюе права людини, багато в чому орiентуеться на можливiсть безпо-середнього !х використання особистiстю. Проблема активной особистостi в меxанiзмi реалiзацiï безпосередньо залежить ввд рiвня !Т правосвщомоси, правово! культури та iнформованостi.
Шдводячи пiдсумки про шляхи вдосконалення мехашзму безпосередньо! реалiзацiï прав i свобод потрiбно зазначити, що iснуе необхщшсть вдосконалення процесуально-процедурно! регламентацГ! прав, реалiзованиx безпосередньо. Зокрема, необхщно прийняти закон, що регламентуе порядок реалiзацiï таких конституцГйних прав громадян, як право збиратися мирно, без збро! i проводити збори, мггинги, походи i демонстрацп. Для забезпечення дотри-
мання в державi прав i свобод людини та громадянина необхщно, щоб кож-ний громадянин високо усввдомлював важливють дотримання прав i свобод людини. Важливо, щоб проекти нормативно-правових акпв, яы вносяться до парламенту, а також змши, яю пропонуються внести до чинного законодавства, у жодному разi не звужували змюту та обсягу юнуючих прав i свобод.
Список л^ератури:
1. Разметаева Ю. С. Права людини як фундаментальна цштсть громадянського суспшь-ства : моногр. / Ю. С. Разметаева. - Х. : Финарт. - 196 с.
2. Сущенко В. М. Проблеми реал1зацп та захисту прав i свобод людини та громадянина в Укра'М / В. М. Сущенко // Науков1 записки НаУКМА. Юридичш науки. - 2012. - Т. 129. -С. 28-32.
3. Скрипнюк О. Правове забезпечення прав i свобод людини та громадянина в процеш реа-л1зацп державного управлшня / О. Скрипнюк // Право Украши. - 2007. - № 4. - С. 3-4.
4. Жильткова Н. Д. Реал1защя прав людини i громадянина в контекста принципу верховенства права [Електронний ресурс] / Н. Д. Жильшкова // Науково-практична штернет конфе-ренщя «Актуальна юриспруденщя» - 04.10.2011 [Електронний ресур] - Режим доступу : http:// legalactivitycom.ua/index. php?option=com_content&view=article&id=95% 3A2011-10-05-04-30-24&catid=14%3A-2&Itemid=10&lang=ru.
5. Громадянське суспшьство i права людини: матерiали мiжнар. наук.-практ. семiнарy м. Харюв, 9 груд. 2010 р. / Нац. акад. прав. наук Украши, НД1 держ. будiвництва та мкц. само-врядування, Нац. юрид. акад. Украши 1м. Я. Мудрого ; редкол. : Ю. П. Битяк, I. В. Яковюк, Г. В. Чапала. - Х. : НД1 держ. буд-ва та мкц. самоврядування, 2010. - 251 с.
6. Баржова I. О. Змшт конституцшного права на судовий захист [Електронний ресурс] / I. О. Баржова // Мшштерство юстицп Украши. - Режим доступу : http://www. minjust.gov.ua/8158.
7. Пильгун Н. В. Проблеми реалiзацiï та захисту прав i свобод людини i громадянина в контекста функцюнування принципу верховенства права в Укра'М / Н. В. Пильгун, М. В. Рощук // Науковий вксник Ужгород. нац. ун-ту - 2014. - Вип. 26. - С. 40-43.
8. Колесшченко В. Захист прав людини - найголовшша нацюнальна вдея Украши [Електронний ресурс] / В. Колесшченко // Украшська правда. - 09.02.2012. - Режим доступу : http:// blogs.pravda.com.ua/authors/kolesnichenko/4f3365b57204.
9. Оренко В. Сучасний стан реалiзацiï основних прав i свобод людини та громадянина в Укра'М / В. Оренко // Право Украши. - 2009. - №4. - С. 22-28.
10. Булгакова М. Реалiзацiя права на сощальний захист в Украш: проблемш аспекти [Електронний ресурс] / М. Булгакова // Експертно-дорадчий центр «Правова аналгтика». - Режим доступу : http://legalanalytics.com.ua/uk/component/content/article/73-socprava.html.
11. Барабаш Ю. Сощальт права громадян та можливоста 1х захисту Конституцшним Судом Укра'1ни / Ю. Барабаш // Публiчне право. - № 1. - 2011. - С. 15-21.
12. Карпачова Н. С. Стан дотримання та захисту прав i свобод людини в Укра'М : доповвдь Уповноваженого Верховно1 Ради Украши з прав людини / Н. С. Карпачова ; ред. О. Кузьмша, Н. I. Карпачова. - К., 2008. - 400 с.
13. Мальцевич М. Тип правового регулювання як фактор реалiзацiï конституцшних культурних прав i свобод людини та громадянина [Електронний ресурс] / М. Мальцевич // Вiче. -2011. - №24. - Режим доступу : http://www.viche.info/journal/2889/.
14. Токарев Г. Збройний конфлжт на сходi Украши в аспекта дотримання прав людини [Електронний ресурс] / Г. Токарев // 1нформацшний портал Харювсько1 правозахисно1 групи. -31.10.2014. - Режим доступу : http://www.khpg.org/pda/index.php?id=1414750772.
15. Щур Марiя. Украшщв Сходу залякують, вони живуть в атмосферi страху - зви ООН [Електронний ресурс] / Марiя Щур // Радю свобода. - 19.06.2014. - Режим доступу : http:// www.radiosvoboda.org/content/article/25427569.html.
Ельникова М. А. Совершенствование механизма реализации и защиты прав человека в Украине.
В статье рассмотрены составляющие проблемы механизма реализации и защиты прав и свобод человека и гражданина в Украине. Автор определяет проблемы функционирования механизма непосредственной реализации прав и свобод граждан, их причины и возможные пути устранения.
Ключевые слова: права человека, проблема реализации, правовой механизм защиты, пути устранения проблем, совершенствования механизма реализации и защиты прав человека.
Ielnykova M. A. The mechanisms of realization and protection of human rights in Ukraine.
Problem Setting. There is no doubt that the institution of human rights development degree in the country is the indicator of the development level of the state itself, and the proper mechanism for the implementation of the norms reinforcing the human rights, shows democracy, the rule of law, legality and the proximity of the state to being a rightful state. Despite the consolidation of human rights as statutory regulations in international instruments and the laws of separate states, they do not get proper implementation. Obviously, the only reduction of the human rights to the status of statutory regulations is not enough for them to "work" in a given society, so there must be a mechanism of their implementation.
Analysis of the recent researches and publications. The problem of the implementation of constitutional and legal regulations governing the human rights was addresses by such scholars as: Y.u Barabash, L. Zavadska, Ye. Zakharov, O. Zaichuk, V. Kolisnyk, A. Kolodii, M. Koziubra, A. Lukashova, A. Oliinyk, V. Pohorilko, P. Rabinovych, V. Rechytskyi, A. Skrypniuk, T. Slinko, Yu. Todyka, M. Havroniuk, V. Yavor-skyi and many others.
Paper objective. The article presented aims to investigate the components of the problem of legal mechanism for the implementation and protection of the civil and human rights in Ukraine.
Paper main body. The problems of the mechanism for the implementation and protection of human rights in the last quarter of the twentieth and early twenty-first century have become, without exaggeration, of the world, global significance and came in first place in the international system of the criteria for the evaluation of democracy development level in a particular country and around the globe. It is necessary to focus on the fact that the concept of the implementation of the human rights is closely connected with the concept of enforcement of the latter. The enforcement of human rights is defined as a system of their guarantee by public institutions operating in legal regime; this system includes the following elements: competence, protection, defense, creating the conditions for actual implementation by persons of their rights. From the information given above it follows that the implementation of the human rights falls within their enforcement, since a number of conditions of the last precedes the appropriate implementation.
Conclusions. We can highlight the following issues concerning the rights of human and citizen: low level of legal culture and legal consciousness of the majority of our society members; unsatisfactory level of external educational influence on each person by the society and self-education in the possession by many people of the real sense of personal honor and dignity; low level of adherence to the rule of law (legality) in the society and the state and unconditional responsibility of every person, without exception, to themselves and the environment for the process and the results of their activities; inequality and branches of state and local governments and the imperfection of local self government and territorial communities functioning in real life; low level of professionalism in the political and public management and its exclusive reliance on personal and group (clan) interests; lack of clear structuring of the civil society and civil control over the activities of public authorities; high level of corruption at all levels and stages of public life and the lack of political will in its reduction; lack of direct mutual dependence between the human and the citizen and the state and the society without the liability of officers and the citizens themselves.
Key words: human rights, the problem of realization, legal protection mechanism, positive solution to the problems of improving the mechanism of realization and protection of human rights.
Надшшла до редколегп 19.03.2015 р.
