CC BY
52
Перспективи реформування оргашзацшно-правового MexaHi3My забезпечення прав i свобод людини та громадянина
Prospects for Reforming the Organizational and Legal Mechanism for Ensuring Human and Civil Rights and Freedoms
Мирослав Ковaлiв 1, Серий €амов 1, Руслана Крамар 2, Руслан Скриньковський 2
Myroslav Kovaliv, Serhii Yesimov, Ruslana Kramar, Ruslan Skrynkovskyy
1 Lviv State University of Internal Affairs 26 Horodotska Street, Lviv, 79007, Ukraine
2 Lviv University of Business and Law
99 Kulparkivska Street, Lviv, 79021, Ukraine
DOI: 10.22178/pos.27-7 JEL Classification: K10
Received 21.09.2017 Accepted 25.10.2017 Published online 31.10.2017
Corresponding Author: Ruslan Skrynkovskyy uan_lviv@ukr.net
© 2017 The Authors. This article is licensed under a Creative Commons Attribution 4.0 License L©-^J
Анотащя. Метою статт е аналiз перспективи реформування оргашзацшно-правового мехашзму забезпечення прав i свобод людини та громадянина в УкраТш з позицп системного пщходу. На основi методологи системного аналiзу розглянуто перспективи реформування оргашзацшно-правового мехашзму забезпечення прав i свобод людини та громадянина УкраТни у контекст асощацП" з бвропейським Союзом. Проаналiзовано ключовi чинники, якi впливають на ефективнiсть поданого органiзацiйно-правового мехашзму. Представлено заходи, як спрямованi на удосконалення нормативно-правого регулювання, що сприятиме забезпеченню конституцiйних прав i свобод в умовах реформування вах сфер жит^яльност суспiльства.
Ключовi слова: забезпечення прав i свобод людини та громадянина; оргашзацшно-правовий механiзм; европейська штеграця; нормативно-правове регулювання; перспективи реформування; системний пщхщ.
Abstract. The purpose of the article is analyzing the prospect of reforming the organizational and legal mechanism for ensuring the rights and freedoms of individuals and citizens of Ukraine from the systemic approach. Based on the methodology of system analysis, the prospects of reforming the organizational and legal mechanism for ensuring the rights and freedoms of men and citizens of Ukraine in the context of association with the European Union are considered. The key factors that influence the effectiveness of the submitted organizational and legal mechanism are analyzed. The measures aimed at the improvement of normative-legal regulation, which shall promote the maintenance of constitutional rights and freedoms in the conditions of reforming all spheres of society's life, are presented.
Keywords: provision of human and citizen rights and freedoms; organizational and legal mechanism; European integration; legal regulation; prospects for reform; system approach.
ВСТУП
Укра'на знаходиться в сташ реформування pi3H^ сфер сустльного життя. Основы на-прями перетворень визначеш в Стратеги ста-лого розвитку Украша-2020 i Нащональнш стратеги сприяння розвитку громадянського сустльства в Укра'ш на 2016-2020 роки. В даних документах позначеш конкретш заходи, якi покликанi забезпечити динамiчний розвиток кра'ни у вах сферах, склавши едину
програму дш, акумулювавши прагнення народу Укра'ни про асоцiацiю з бвропейським Союзом. Визначено першочерговi завдання: уточнення загальних принципiв оргашзацп мкцевого самоврядування; розвиток фшан-сово-незалежно'' влади на мкцях, пол^ично'' конкуренцй; вдосконалення пол^ичних ш-ститутiв, створення умов для 'х вiдкритостi та ефективносп; перехiд на европейськi засади функщонування державно'' служби; розвиток реально'' конкуренцй'; вщкриття бю-
джетно! сфери для державно-приватного партнерства та сощально-орiентованого бiз-несу; оптимiзацiя бюджетно! сфери за раху-нок скорочення неефективних витрат i ланок, зняття бар'eрiв для самостшност бюджетних установ тощо. Звщси очевидна важливiсть i актуальнiсть комплексного розгляду проблем реформування у сукупносп з оргашза-цiйно-правовим мехашзмом забезпечення конституцiйних прав i свобод людини та громадянина.
Аналiз останнiх дослщжень i публiкацiй свщ-чить про те, що перспективи реформування оргашзацшно-правового механiзму забезпечення прав i свобод людини та громадянина в Укра!ш дослiджували такi науковцi, як О. Бандура, е. Пда, О. Гончаренко, О. Горова, М. Давидова, А. Колодш, О. Майданник, Н. Онщенко, В. Погорыко, П. Рабшович, О. Скри-пнюк, В. Тацш, Ю. Шемшученко та шшь Вод-ночас, незважаючи на значну юльюсть нау-кових праць, присвячених тематищ забезпе-ченню прав i свобод людини та громадянина в Укра!ш, iснують проблеми в теоретичному осмислеш дiяльностi механiзму забезпечення прав та свобод в умовах реформування.
Тому метою статтi е аналiз перспективи реформування оргашзацшно-правового мехашзму забезпечення прав i свобод людини та громадянина в Укра!ш з позицп системного пiдходу.
РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛ1ДЖЕННЯ
Реформування в Укра!ш охоплюе одночасно всi сфери життедiяльностi сустльства (еко-номiчну, полiтичну, соцiальну та культурно-духовну). Послiдовне та системне реформування зггкнулися з низкою проблем. Зокрема, коли мова йде про дiяльнiсть оргашв державно! влади, не завжди придiляеться належна увага зв'язкам з громадянським сустльством.
Досвщ краш-члешв европейського Союз по-казуе, що розвиток правово! держави безпо-середньо залежить вiд рiвня розвитку грома-дянського суспiльства, а штереси особи зi сфери державного функщонування все быь-ше перемiщуються у сферу активiзацii грома-дянського сустльства. Однак, ця закономiр-шсть не достатньо дослiджена. Водночас, к-нуе певна протидiя, що носить двостороннш характер: по-перше - держава не делегуе сво! повноваження громадянському сусшльству,
не маючи вiдповiдного нормативно-правового мехашзму реалiзащi; по-друге -громадянське сусшльство не проявляе защ-кавленостi у процесi аутсорсингу. Така ситуа-цiя не може позитивно позначитися на функ-цiонуваннi оргашзацшно-правового мехашзму забезпечення прав i свобод людини та громадянина, який виступае стабШзатором правоохоронних i правозахисних вщносин держави та суспiльства, як розвиваються. 6 прямий зв'язок розвитку держави, сустльства та оргашзацшно-правового мехашзму за-безпечення прав i свобод людини та грома-дянина (далi - оргашзацшно-правовий меха-шзм), який виражаеться в тому, що в тоталь тарнш державi з нестабiльною полп'ичною i економiчною обстановкою не може бути дос-коналого органiзацiйно-правового мехашзму.
Не випадково Президент Украши у своему Посланш Верховнiй Радi Украши «Про внут-рiшне та зовшшне становище Украши в 2017 рощ» звернув увагу на те, що в умовах агресп Росшсько1 Федерацп, саме державi сьогоднi адресованi основш суспiльнi запити: забезпе-чити територiальну цiлiснiсть кра'ни, гаранта громадянських прав i справедливiсть, зни-зити рiвень насильства i сощально1 нерiвнос-тi тощо [1].
У контекст европейсько'' штеграцп сутнiсть справедливостi в правовш державi не встано-влення загально'' справедливостi в краш, а максимально ефективна реалiзацiя принципу верховенства права та законность Бо право через закон е вщображенням справедливость маючи силу загальнообов'язкового виконан-ня. Мова в даному випадку йде про те, що абстрактно! справедливости взагалi немае, i бути не може. Вона носить конкретний ктори-чний i сощальний характер. Те, що справедливо для одного, то може бути несправедливо шшому. Максимально рiвний розподы справедливостi та несправедливостi повинен в умовах демократы регулювати закон. Р. Джабраыов на засiданнi Президп НАН Украши 29 березня 2017 р. зазначив: «У ти-пологп категорп «справедливкть» додатково виокремлюють «зрiвняльну справедливiсть», що передбачае досягнення максимально! рiв-ностi прав i можливостей соцiальних суб'ектiв» [2]. На це повинна бути спрямована политика оргашв влади, вщ яких залежить яюсть конструктивного дiалогу держави та громадянського сустльства. Насюльки усш-шно це вдасться зробити, настыьки правова
система буде носити демократичний характер. Спроби ж затвердити в сустльсга систему права на базi щей вщмшних вщ справедливость закладених у ршеннях европейсь-кого суду з прав людини та основоположних засадах европейського Союзу, веде не до верховенства права та закону, а утвердження но-вих форм тоталитаризму, як можна сьогодш побачити на пострадянському просторь
Зазначений пщхщ дозволяе зробити окремi висновки. Политики забезпечують справед-ливкть, включаючи прийняття законiв, що вважаються бiльшiстю населення кра!ни справедливими, а правова система забезпечуе рiвнiсть всiх перед законами, в тому чи^ через адекватне трактування та застосування на практищ. Якщо такого стану не буде дося-гнуто, то вщбудеться порушення балансу рь вного розподыу несправедливостi в сустльс-твi, що призведе до ситуацп використання неправових механiзмiв для стабШзацп поль тично! i соцiально-економiчноi системи сус-тльства.
Подiбного роду приклади мають мкце. Держава, вiдхиляючись вiд принципу верховенства права та забезпечення принципу законность рiвностi вах перед законом i судом по-роджуе негативнi прояви. А проголошення принципу справедливостi без урахування можливосп держави, в умовах реально! агре-сп Росп або пол^ично! дощльносп, ризикуе стати потужним iдеологiчним i емоцiйним обГрунтуванням практики використання неправових механiзмiв. Повернути ситуацiю назад (в правовi рамки) буде вкрай важко, якщо взагалi можливо. У зв'язку з цим повшстю ш-длягае реформуванню оргашзацшно-правовий мехашзм забезпечення прав i свобод людини та громадянина, пронизаний, як сустльство корупцiею, бюрократизмом та шшими соцiальними негараздами.
европейська iнтеграцiя визначае процес роз-витку держави та сусшльства, детермiнуе характер реформування оргашзацшно-правового механiзму забезпечення прав i свобод людини та громадянина. Даний фактор зумовлюе необхiднiсть врахування особ-ливостей, помилок i проблем минулих i (в межах можливого) майбутнiх реформ i свое-рщшсть зв'язкiв мiж ними. До того ж, щоб за-безпечити ефектившсть i динамiзм його фун-кщонування, необхiдно враховувати характе-рнi риси та особливост стадп реалiзацГ! Угод
про асощащю мiж Укра!ною i европейським Союзом.
Сьогоднi чинний оргашзацшно-правовий ме-ханiзм в межах конкретно! стадГ! функцiонуе вiдповiдно до принцитв правово! держави, поеднання централiзацГ! та децентралiзацГ!, пiдтверджуючи здатнiсть адекватно i оперативно реагувати на протидп, якi продукують протирiччями в сустльних вiдносинах, у самому механiзмi з метою досягнення оптимального результату. Ця оптимальшсть, у кон-текстi дослiдження А. Бернюкова, повинна визначатися стосовно стану мiж щеальним правовим принципом i реальнiстю, яка скла-лася [3]. У сферi забезпечення конституцiй-них прав i свобод людини та громадянина продовжуе зберiгатися складна ситуацiя. Го-ловними причинами е низька ефектившсть державно! влади та корупщя.
Оргашзацшно-правовий мехашзм, у контекст застосовування шновацшних технологГ! та передових методiв як це передбачалось Стра-тегiею реформування державно! служби та служби в органах мкцевого самоврядування в Укра!ш на перiод до 2017 р. та планом захо-дiв щодо !! реалiзацii, не вдалося захистити вщ впливу цього негативного явища i транс-формувати в быьш ефективний i менш ко-румпований [4].
Без яюсного державного управлшня, без ви-соко! персонально! вщповщальносп тих, хто цим займаеться, не можливо виршити за-вдання, що стоять перед сусшльством i кра!-ною. Ключовими для ново! моделi державного управлiння повиннi стати таю принципи: орiентацiя роботи вах ланок державного ме-ханiзму та рiвнiв влади на прозорий i зрозу-мiлий для суспiльства результат роботи та впровадження нових форм i методiв контролю. Головним критерiем оцiнки ефективностi влади, що надае послуги громадянам мае стати громадська думка [5].
Свобода громадсько! думки, на думку М. Бул-гаково!, пов'язана зi свободою особистостi, прюритетом прав i свобод людини та громадянина, цшностями демократичного, грома-дянського суспiльства, головними напрямка-ми розвитку державносп [6]. Для досягнення позитивного результату в цьому напрямi не-обхiдний комплекс заходiв оргашзацшного, правового, фiнансового характеру. Зокрема, потрiбно планомiрно посилювати покарання за злочини корупцшно! спрямованостi.
В Укра!ш вщповщно до ст. 20 Конвенцп ООН проти корупцп визнано незаконне збагачен-ня державно!' посадово! особи злочином. По-каранням за дане протиправне дiяння е кон-фiскацiя майна. Встановлена кримшальна вь дповiдальнiсть за надання недостовiрних вь домостей про доходи, про майно та зо-бов'язання майнового характеру, ведомостей про доходи, про майно та зобов'язання май-нового характеру сво!х дружини (чоловжа) i неповнолiтнiх дiтей. Бiльш того, необхщно встановити заборону для дано! категорГ! осiб довiчно обiймати посади на державнш службi та службi в органах мкцевого самоврядуван-ня. Одночасно потрiбно передбачити стиму-лювання громадян i посадових осiб за надання шформацп про корупцiйнi злочини, на-приклад, у виглядi певного вщсотка вiд кон-фiскованих незаконних засобiв. Крiм того, для таких заявниюв необхiдно розробити дь евий мехашзм !х захисту.
Важливим напрямом е просвггницька робота в засобах масово! шформацп, спрямована на формування в сусшльнш свiдомостi громадян позитивного образу заявника про корупщю. Дiевим iнструментом протидГ! корупцГ! е пщ-вищення прозоростi антикорупцiйних процедур, за допомогою, наприклад, проведення регулярних публiчних слухань з найбiльш ре-зонансних корупцiйних справ.
Досвiд минулого i виклики, якi виникли у ходi реалiзацГ! Угоди про асощащю Укра!ни та 6в-ропейського Союзу висунули численнi про-блеми, виршення яких зумовлюе необхщ-нiсть комплексного пщходу. Подолання одш-е! проблеми не е можливим без системного впливу на ва iншi, що знаходяться в системному зв'язку з першою.
Зусилля, спрямоваш, наприклад, на локалiза-цiю корупцГ!, протистояння екстремiзму та сепаратизму, вимагають нейтралiзацГ! всiх шших негативних явищ. У цьому полягае складшсть здiйснення реформування оргаш-зацшно-правового механiзму. 1снують i iншi причини. Головною з них е вщсутшсть зага-льно! концепцГ! (моделi, стратеги, програми), продумано! економiчно, прораховано! соща-льно та забезпечено! належними зусиллями влади вах нaпрямiв i рiвнiв. Необхiдна кон-центрaцiя зусиль юриспв, економiстiв, сощо-логiв, полiтикiв так, як вщсутшсть методик, технологш оргашзацп та здшснення охорони i захисту конституцшних прав i свобод люди-
ни не сприяе ефективному застосуванню ор-гaнiзaцiйно-прaвового мехaнiзму.
Другим чинником е нерозумшня громадянами вaжливостi захисту сво!х прав, свобод i за-конних штереав. О. Прiешкiнa вiдстоювaлa точку зору, згщно з якою захист суб'ективних прав, свобод i штереав громадян можлива не тiльки за допомогою застосування норм права уповноваженими на те органами, але i до-пустимий в формi безпосередньо! захисту iн-дивiдом сво!х прав i свобод. Необхiдно вважа-ти й те, що ниш в Укра!ш набувае поширення теорiя визнання людсько! гiдностi, яка е ште-гративною влaстивiстю природи людини та виступае як один з шституцшних джерел !! основних прав. У зв'язку з цим у загальнш те-орГ! права сформульовано антропогенну ш-терпретaцiю людсько! гщносп, поняття яко! визначаеться як самощншсть людини як унi-кально! родово! бiосоцiaльно! iстоти. Зазна-ченi доктринальш позицГ! у ближнiй перспе-ктивi вимагатимуть вiдповiдно! нормативно-правово! i нaвiть конституцiйно! регламента-Ц1! [7].
Захист у вах сво!х проявах е правова консти-туцiйнa гаран^я здiйснення права на захист, закршлена в КонституцГ! Укра!ни. У вах ви-падках це одностороннi дГ! уповноважено! особи, спрямовaнi на захист сво!х прав, свобод i законних iнтересiв, якi здiйснюються без звернення за допомогою до державних оргашв. Дaнi дГ! визнаються всiмa галузями права прaвомiрними.
Юридичну основу захисту, ^м КонституцГ! Укра!ни, становлять гaлузевi норми: про са-мозахист цивыьних прав (ст. 19 Цивiльного кодексу Укра!ни), про необхiдну оборону (ст. 36 Кримшального кодексу Укра!ни, ст. 19 Кодексу Укра!ни про адмшктративш право-порушення), про крайню необхщшсть (ст. 39 Кримiнaльного кодексу Укра!ни, ст. 18 Кодексу Укра!ни про aдмiнiстрaтивнi правопору-шення) тощо.
Метою правового шституту сaмостiйного захисту прав е безпека особи i вироблення та вдосконалення оргашзацшно-правового мехашзму забезпечення конституцшних прав i свобод людини та громадянина. Тому досль дження правового регулювання самостшного захисту прав i свобод е особливо актуальним для Укра!ни з теоретично! та з практично! точки зору.
TpemiM чинником е декларативний характер Конституцп Украши. Права i свободи людини та громадянина, гарантп ïx захисту проголо-шеш та визнанi найвищою цiннiстю, але ор-ганiзацiйно-правовий меxанiзм забезпечення цих прав i свобод ш Конституцп, ш в прийня-тих на ïï основi iншиx нормативно-правових актах Гстотно не визначений. Згiдно ст. 68 Конституцп Укра'ш: «Кожен зобов'язаний не-ухильно додержуватися Конституцп Украши та закошв Украши, не посягати на права i свободи, честь i гщшсть шших людей». Однак принцип вщповщальносп, щодо органiв державно'' влади за невиконання зазначено'' статт не тГльки не закршлений, але i не названий. Мае мГсце вГдсутнГсть вщповщальносп органiв державно'' влади за порушення прав i свобод людини та громадянина, як вь дповГдно до Конституцп повинш бути голов-ним орГентиром 'х дГяльностГ.
Четвертий чинник. ДГяльшсть багатьох дер-жавних оргашв, покликаних здГйснювати заходи забезпечення законность охорони та захисту прав i свобод людини та громадянина в рядГ випадюв залишаеться закритою та без-контрольною, а шодГ створюеться видимГсть прозоростГ ''х дГяльностГ. Разом з тим демократична держава неможлива без дГевих гара-нтГй правомГрностГ та справедливости в робо-тГ державного апарату, в тому числГ без вщк-ритого контролю, не тГльки з боку само'' держави, а й громадськосп.
Оргашзащя державно'' влади в кра'нах бвро-пейського Союзу зумовлюе характер взаемин особи та держави, надГляючи громадянина: правом брати участь в встановлених законом межах в прийнятп та реалГзацп ршень, якГ зачГпають його Гнтереси; контролю за 'х ви-конанням; можливГстю вступати в дГалог з суб'ектами, що здГйснюють функцп публГчно'' влади, з метою вщстоювання приватного та публГчного Гнтересу, пов'язаного з тдтри-манням i забезпеченням законностГ та кон-ституцГйного правопорядку [8]. Це е не-вГд'емною характеристикою нормативного змГсту конституцГйних засад взаемних вщно-син людини з суспГльством i державою i еле-ментом конституцГйних гарантш охорони та захисту прав i свобод людини та громадянина уама, що не суперечать закону засобами, е одним з необхщних i важливих складових комплексного права на участь в управлшш справами держави та мГсцевого самовряду-вання в демократичному сусшльствь Указа-
ний пщхщ повнГстю вГдповГдае положенням Конституцп Украши, згщно яким носГем су-веренГтету i единим джерелом влади в Укра'-нГ е народ; народ здшснюе свою владу безпо-середньо i через органи державно' влади та органи мГсцевого самоврядування (ст. 5 Конституцп Украши).
П'ятий чинник - це низький рГвень правосвь домост та правово'' культури громадян Укра-'ни, що на думку М. Кравчука пов'язано з дов-гостроковим перебуванням у складГ шозем-них держав [9]. ПГдвищення правово'' культури громадян, представниюв всГх рГвнГв влади, актуально в нишшнш ситуацп, коли держава реформуе систему надання сощальних послуг населенню. У зв'язку з цим першочерговим завданням вах освГтшх установ Украши мае стати навчання культурГ прав людини, способам 'х охорони та захисту, яке повинно поши-рюватися на вах без винятку людей, яю про-живають на територГ' кра'ни. Подолання ще' ситуацп залежить, перш за все, вщ знання, вГд навчання знань про права i свободи людини та громадянина, як про важливий елемент правово'', культури. Ц знання ставлять в яко-стГ головно'' мети не тГльки виховання людей, прищеплення позитивних уявлень про права людини як необхщну умову свободи та рГвно-CTi, а й створення досконалого громадянсько-го суспГльства та правово'' держави, де права i свободи людини та громадянина, дшсно, е найвищою цшшстю.
Розпочата судова реформа, яка позначила початок формування ново'' парадигми державно'' влади в Укра'ш, що здшснюеться на засадах ïï подГлу на законодавчу, виконавчу та су-дову ще далека вщ завершення. Прояв демократа в процесГ участГ громадян держави в прийнятп правових ршень i контролГ за 'х виконанням реально. Але, якщо Гснування демократичних основ ставиться в залежшсть вщ вГдповГдних демократичних ГнститутГв, то важливо встановити вГдсутнГ або тГ, що недо-статньо ефективно функцГонують на даний момент структури, якГ виступають Гндикато-ром демократизму.
ДемократизацГя дГяльностГ державно'' влади повинна бути такою, щоб виключити можли-вГсть будь-кому звинувачувати державу в дГяльностГ направлено'' на попршення сощаль-но-економГчного рГвня, настанш шкГдливих наслГдкГв при загально вГрнш дГяльностГ демократичного спрямування.
Назван чинники, на наш погляд, найбГльшим чином залежать вщ стану юридичного забез-печення дiяльностi оргашв державно! влади та, вщповщно, вiд адаптацГ! нацiонального законодавства до вимог бвропейського Союзу щодо реалiзацГ! роздiлу III «Юстищя, свобода та безпека» Угоди про асощацш. Водно-час, в Укра!ш проблемою охорони i захисту прав i свобод громадян займаються. З'являються нормативнi акти з правозахис-ного законодавства; створюються центри правового захисту та допомоги; видаеться юридична лiтература розрахована на широке коло читачiв у друкованому i електронному варiантах; рееструються правозахиснi оргаш-зацп, якi прагнуть внести свiй вклад в право-захисну дiяльнiсть, охорону та захист прав i свобод.
Для реалiзацi! Угоди про асоцiацiю мiж Укра!-ною i бвропейським Союзом щодо охорони та захисту прав i свобод людини та громадянина необхщш не тГльки вiдповiднi заходи щодо полшшення якостi законодавства в цш сферi, вдосконалення дiяльностi виконавчо! та су-дово! влади, оргашв мкцевого самовряду-вання, але й тдвищенню активностi громадян у контекст реалiзацi! права захищати сво! права та свободи всiма способами, не за-бороненими законами. Реалiзацiя на практицi охорони та захисту прав i свобод людини та громадянина - тривалий i поступовий процес перетворень всього суспiльства. Однак, цей процес мае певш часовi межi визначенi Угодою про асощацш мiж Укра!ною i бвропейським Союзом. Якщо зобов'язання в економiч-нiй, управлiнськiй i шших сферах кра!на ус-пiшно виконае, без забезпечення належного захисту прав i свобод людини та громадянина Укра!на не стане членом бвропейського Союзу.
Водночас, поступовкть цього процесу не применшуе потребу створення комплексного оргашзацшно-правового механiзму забезпечення конституцшних прав i свобод людини та громадянина, що поеднуе в собi економiч-нi, полiтичнi, юридичш, адмiнiстративнi i iншi засоби та дозволяе виключити або мiнiмiзу-вати випадки порушення прав i свобод лю-дини та громадянина, або застосувати проце-дури вiдновлення, якщо вони порушенi. У цьому суть розумшня конституцiйного обов'язку держави визнавати, дотримуватися i захищати права i свободи людини та грома-дянина.
Реформування оргашзацшно-правового ме-хашзму носить складний характер, але Грун-туеться на досвiдi кра!н-члешв бвропейського Союзу. Комплексний пщхщ до реформу-вання оргaнiзaцiйно-прaвового мехaнiзму е найбыьш обГрунтованим i ефективним в умовах перюду адаптацГ! нaцiонaльного за-конодавства та реформування державного управлшня. Але важливими залишаються до-тримання головного напряму - асощащя Укра!на-6С та визначення прiоритетiв у сис-темi розв'язуваних проблем. Тыьки в таких умовах проявляються фактори стшкога та динaмiчного саморозвитку сощально! систе-ми. Тiльки стiйкa система сощального управ-лiння здатна зшмати проблеми, пiдкрiпленi aгресiею Росiйсько! ФедерацГ!. Сталий розви-ток суспiльствa i його соцiaльних систем - це питання здатносп просуватися в майбутне, однак це проблема не майбутнього, а сього-дення. Реформування та сталий розвиток взaемопов'язaнi поняття. Реформа мкцевого самоврядування повинна наблизити Укра!ну до европейсько! правово! системи захисту прав людини [10].
Вщсутшсть програми системного проекту реформування оргашзацшно-правового ме-хашзму забезпечення прав i свобод людини в Укрa!нi набули характеру змши регулювання окремих ланок даного мехашзму. Перспекти-вним напрямом е перехщ до стрaтегiчного планування, що включае розробку програм, прогнозiв забезпечення прав i свобод людини та громадянина, !х методичне забезпечення. Стратепчне планування мае забезпечити стабыьний i поступальний розвиток оргaнi-зацшно-правового мехaнiзму забезпечення конституцiйних прав i свобод людини та громадянина на довгострокову перспективу. Воно повинно включати в себе комплекс за-ходiв щодо досягнення високого рiвня безпе-ки, соцiaльно! стaбiльностi i якосп життя на-селення. До прюритетних нaпрямiв слiд вiд-нести не тыьки вдосконалення дiяльностi суб'ектiв, залучених до сфери охорони i захисту прав i свобод людини та громадянина, а й боротьбу з корупщею i бюрократизмом, пщ-вищення прaвосвiдомостi, розширення взае-модГ! держави та iнститутiв громадянського сусшльства тощо. Як зазначае В. Омельчук: «Затвердження Нaцiонaльно! стратегГ! у сферi прав людини е свiдченням того, що засаднича конституцшно-правова проблема, пов'язана з дiевiстю утвердження, забезпечення та гара-нтування прав i свобод людини iз застосу-
ванням усього необхГдного потенщалу мож-ливостей держави, набула потужно'1 динамiки розв'язання» [11].
ВИСНОВКИ
У час радикальних перетворень, зумовлених асощащею мiж Украшою i Свропейським Союзом, в iнтересах нацюнально'1, економГчноь екологiчноï та будь-який шший видiв безпе-ки, видаеться доцГльним розроблення Стра-тегГï розвитку оргашзацшно-правового меха-нiзму забезпечення конституцГйних прав i свобод людини та громадянина в Укра'1'ш до 2030 року, яка би передбачала поетапне створення яюсно нового оргашзацшно-правового мехашзму. При цьому, подана стратепя повинна запобИти випадкам нео-бумовленого реформування оргашзацшно-правового механiзмy, що динамГчно розвива-еться. Ïï критерiем повинна бути не тГльки здатнiсть вирГшувати численнГ проблеми, але
i не допускати ïx появи. Практика перетворень вимагае постiйноï оцГнки ситуацп з метою уточнення стратег^ реформування, роз-робки державноï политики та програм дГяль-ностГ владних структур, визначення прюри-тетГв розвитку. У функцп багатьох органГв, установ, органГзацГй нацГональних i мГжнаро-дних входить забезпечення прав i свобод лю-дини та громадянина. Цю функцГю вони зо-бов'язанГ здГйснювати як за власною Мща-тивою, так i на вимогу людини та громадянина, яка надГлена правом самостшно здГйснювати охорону та захист сво1х прав i свобод. НадГлення певних суб'ектГв вГдповГдною ком-петенщею не означае, що права i свободи автоматично втГлюються в життя. Для цього необхГдно передбачене Конститущею Укрш-ни i нормативно-правовими актами функщо-нування правоохоронних i правозахисних систем, в першу чергу державних, i сощальна актившсть громадян i 1х об'еднань.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ / REFERENCES
1. Poroshenko, P. O. (2017, Veresen 7). Poslannia Prezydenta Ukrainy do Verkhovnoi Rady Ukrainy
"Pro vnutrishnie ta zovnishnie stanovyshche Ukrainy v 2017 rotsi". URL: http://www.president.gov.ua/news/poslannya-prezidenta-ukrayini-do-verhovnoyi-radi-ukrayini-pr-43086 (in Ukrainian)
[Порошенко, П. О. (2017, Вересень 7). Послання Президента Украти до Верховноi Ради Украти «Про внутршне та зовншне становище Украти в 2017рощ». URL: http://www.president.gov.ua/news/poslannya-prezidenta-ukrayini-do-verhovnoyi-radi-ukrayini-pr-43086].
2. Dzhabrailov, R. A. (2017). Pryntsyp spravedlyvosti yak osnova transformatsii ekonomiko-pravovoi
systemy derzhavy [Principle of justice as the basis of transformation of economic and legal system of the state]. VisnikNacional'noi'Academii'Nauk Ukrai'ni, 07, 74-80. doi: 10.15407/visn2017.07.074 (in Ukrainian)
[Джабраыов, Р. А. (2017). Принцип справедливой як основа трансформацп економжо-правово! системи держави. Вгсник Нащональног академи наук Украти, 7, 74-80. doi: 10.15407/visn2017.07.074].
3. Bernuykov, A. (2014). Ontolohiia pravovoi realnosti [The ontology of legal reality]. Chasopys
Kyivskoho universytetu prava, 1, 16-20 (in Ukrainian)
[Бернюков, А. М. (2014). Онтолопя правово! реальность Часопис Кш'вського утверситету права, 1, 16-20].
4. Stratehiia reformuvannia derzhavnoi sluzhby ta sluzhby v orhanakh mistsevoho samovriaduvannia
v Ukraini na period do 2017 roku [The Strategy of Reforming the Civil Service and Service in Local Government Bodies in Ukraine for the Period until 2017] (Ukraine), 18 March 2015, No 227-p. Retrieved September 1, 2017, from http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/227-2015-%D1%80 (in Ukrainian)
[Стратепя реформування державно! служби та служби в органах мкцевого самоврядування в Укра!ш на перюд до 2017 року (Укра!на), 18 березня 2015, № 227-р. Актуально на 01.09.2017. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/227-2015-%D1%80].
5. Ihnatenko, O. S., & Dudar, V. I. (2016). Kryterii otsinky efektyvnosti vzaiemodii mistsevykh orhaniv
vlady v Ukraini [Criteria of efficiency of interaction between local authorities in Ukraine]. Bulletin of the NAPA under the President of Ukraine. Series: Public Administration, 3, 43-47 (in Ukrainian) [1гнатенко, О. С., & Дудар, В. I. (2016). Критерп ощнки ефективност взаемодп мкцевих оргашв влади в Укра'ш. BicHUK Нащональноi академи державногоуправлшня при npe3udeHmoei Украши. Серiя: Державнеуправлтня, 3, 43-47].
6. Bulhakova, M. (2013, June 27). Svoboda vyrazhennia pohliadiv u praktytsi Yevropeiskoho sudu zprav
liudyny [Freedom of expression in the practice of the European Court of Human Rights]. Retrieved from http://cedem.org.ua/analytics/svoboda-vyrazhennya-poglyadiv-u-praktytsi-yevropejskogo-sudu-z-prav-lyudyny (in Ukrainian)
[Булгакова, М. (2013, Червень 27). Свобода вираження поглядiву практиц Европейського суду з прав людини. URL: http://cedem.org.ua/analytics/svoboda-vyrazhennya-poglyadiv-u-praktytsi-yevropejskogo-sudu-z-prav-lyudyny].
7. Priieshkina, O. V. (2017). Prava liudyny v Ukraini: problemy ta perspektyvy rozvytku [Human rights
in Ukraine: problems and prospects of development]. Pravova derzhava, 26, 33-40 (in Ukrainian)
[^Гешим, О. В. (2017). Права людини в Укра'ш: проблеми та перспективи розвитку. Правова держава, 26, 33-40].
8. Hryhorian, O. O. (2012). Svitovyi i vitchyznianyi dosvid zabezpechennia prozorosti ta vidkrytosti
orhaniv derzhavnoi vlady v realizatsii publichnoi polityky (informatsiinyi aspekt) [World and domestic experience to ensure transparency and openness of public authorities in realization of public policy (information aspect)]. Derzhavne upravlinnia: teoriia ta praktyka, 1. Retrieved from http://academy.gov.ua/ej/ej15/txts/12GOOPIA.pdf (in Ukrainian) [Григорян, О. О. (2012). Свгговий i вггчизняний досвщ забезпечення прозоросп та вщкритосп оргашв державно' влади в реалiзащi пу6лГчно'' полники (шформацшний аспект). Державнеуправлшня: теорiя та практика, 1. URL: http://academy.gov.ua/ej/ej15/txts/12GOOPIA.pdf].
9. Kravets, M. O. (2017). Problemy realizatsii konstytutsii v Ukraini [Problems of implementing the
constitution in Ukraine]. Pravo isuspilstvo, 1, 14-17 (in Ukrainian)
[Кравець, М. О. (2017). Проблеми реалiзацii конституцп в Укра'ш. Право i сустльство, 1, 14-17].
10. Rohovenko, O., Zapara, S., Melnik, N., & Cramar, R. (2017). The current status ofthe local self-
government reform in Ukraine: preliminary conclusions and outlook. Journal of Advanced Research in Law and Economics, 8(1), 178-185.
11. Omelchuk, V. (2015). Natsionalna stratehiia u sferi prav liudyny yak chynnyk aktualizatsii zavdan
operatyvno-rozshukovoi diialnosti: administratyvni problemy realizatsii [National strategy in the field of human rights as a factor of tasks actualisation of operational-search activity: administrative problems of realization]. VisnykNatsionalnoi akademiiprokuratury Ukrainy, 4, 17-23 (in Ukrainian)
[Омельчук, В. (2015). Нащональна стратепя у сферi прав людини як чинник актуалiзацГi завдань оперативно-розшуково' дГяльносп: адмшктративш проблеми реалiзацii. Вкник Нащональног академи прокуратури Украти, 4, 17-23].
