CC BY
144
УДК 616.314.17-002-08
Дубина В.О., Силенко Б.Ю., Силенко Г.М. УДОСКОНАЛЕННЯ КОМПЛЕКСНОГО Л1КУВАННЯ ХВОРИХ НА ГЕНЕРАЛ1ЗОВАНИЙ ПАРОДОНТИТ
ВДНЗУ «Украшська медична мтоматолопчна мкаде1^я», м. Полтава
Генерал/'зований пародонтит е однею з основних проблем сучасноУ стоматологи. Медичне i соц/'альне значення цього захворювання визначаеться наявнстю патолог'чних процесв у пародонт'! та послабленням функцИ зубощелепного апарату. На сьогодн'шнш день юнуе багато метод'т i схем лкування захворювання, що включае рiзноманiтнi лiкарськi засоби i прийоми, проте не визначено, яке з снуючих е достатньо ефективним лкуванням. Одним iз сучасних удосконалених метод'т лкування ХГП е використання наноматер'ал'т. Метою роботи став аналiз в 'домих метод 'т лкування генерал'зованого пародонтиту. Ключов1 слова: пародонтит, наночастинки, фулерен С60, Купрал, Унлмаг, Траумель С.
Робота е фрагментом комплексноi НДР ВДНЗУ «УМСА» «Застосування матерiалiв наповнених наночастками в стоматологи». Номер держ. реестрац/Г 0111U006298.
Захворювання пародонту займають друге мюце в свт за поширенютю серед стоматолопчних захворювань i мають тенденцш до розповсюдження незалежно вщ вку, стат та мюця проживання [15,17,26,43]. Разом i3 прогресом цив^заци поширенють захворювань пародонту рiзко зросла i досягла 95-100% [15].
Згщно з даними ВООЗ (2000) штактний пародонт зус^чаеться лише в 21% спостережень, пародонтит II ступеня тяжкост - у 25-45%, Ill ступеня - у 5-20% спостережень, при цьому поширенють захворювань пародонту у вковш груп 35-44 рош по св^у становить 94,3% [26], юнуе тенден^я також до «омолодженням» цього захворювання [14,12,28,7,25]. Науковi дат пщтверджують, що запалення тканин пародонту попршуе стан всього оргашзму в цтому [11,47].
Тотальна поширенють, складнють i тривалють лiкування захворювань тканин пародонту зумовлюе центральне мюце ^е'Г патологи в робот не тiльки лiкаря пародонтолога, але i стоматолога загально' практики [34]. Незважаючи на велику ктькють схем i методiв комплексного лкування, це питання продовжуе залишатися одшею з актуальних проблем у стоматологи [18,19,25,36,39]. Поширенють запальних захворювань пародонту визначае високу потребу в пошуку оптимальних методiв лкування, важливим етапом якого е консервативна терашя. Осктьки ХГП визнаний iнфекцiйним захворюванням [3], ключовою ланкою в консервативному лкуванш е вибiр ефективного антибактерiального засобу.
Вщповщно до сучасно'' точки зору, запальн захворювання пародонту вiдносяться до шфекцшних хронiчних захворювань, тому, нормалiзацiя мiкрофлори порожнини рота е невщ'емною умовою Тх рацюнально''' терапп [19]. I перше, з чим стикаеться стоматолог при виршенш питання про застосування антибактерiальноТ терапп - вибiр антимiкробного препарату [19,27].
Бiльшiсть дослщниш вважають, що пародонтит е полiетiологiчним захворюванням, в основi розвитку якого лежить комплекс патолопчних порушень, як вiдбуваються в порожнинi рота, що пов'язан з мiкробiологiчними та iмунологiчними змiнами [2,8,16,25,37,41].
При вiдсутностi у патента важких загальносоматичних захворювань на перший план, як причина ХГП, виходить фактор зовшшньо''' бактерiальноТ агресп, який вiдбиваеться на станi гемодинамки пародонту та мiсцевого iмунiтету порожнини рота [35]. Ц два невщ'емних компонента пародонтального комплексу, в свою чергу, е показниками стану дано''' системи. Вплив на основний етюлопчний фактор антибактерiальними препаратами, як наслщок, тягне за собою змшу не ттьки мiкрофлори пародонтально' кишенi (ПК), але i параметрiв гемодинамiки i мiсцевого iмунiтету.
У пародонтальнiй кишен з активним запаленням домiнують анаеробн мiкроорганiзми, якi спiльно з грамнегативними бактерiями е найбiльш токсичними для оргашзму [38,45].
На сьогодшшнш день найбтьш ефективними i поширеними лкарськими препаратами, що дiють бактерицидно на анаеробну мiкрофлору, е метронiдазол у поеднанн з хлоргексидином [12]. Однак, необхщний диференцiйований пiдхiд до застосування антибактерiальних препаратiв, що включають активы компоненти рiзноТ концентраци [12,14].
Потрiбно враховувати. що не всiм патентам показане застосування антибактерiальних препаратiв, у зв'язку з наявнютю у них алерпчноТ реакцп тощо.
Крiм того, в спе^альнш лiтературi недостатньо даних про змшу гемодинамки при використанн цих засобiв, про вплив антибактерiальних препаратiв на стан мiсцевого iмунiтету порожнини рота при хронiчних запальних захворюваннях пародонту. Вщсуты чiткi показання для застосування антимiкробних лiкарських препаратв залежно вiд ступеня тяжкостi запальних процеав, iмунологiчного статусу та мiкрофлори ПК.
Не викликае сумнiвiв, що в етiопатогенезi пародонтиту найважливiшу роль в^грають порушення асоцiативних взаемовiдносин представниш автономно' флори порожнини рота: часткове або повне витюнення характеристичних видiв, посилене розмноження бактерiй, не властивих для мiкробiоценозу порожнини рота здорово'' людини [16,40].
В ходi еволюцп при взаемоди оргашзму людини з оточуючими його м^рооргажзмами вiдбувся вiдбiр певних видiв мiкробiв, здатних до прикрiплення та колоызаци на слизових оболонках, якi використовують органiзм господаря як нове середовище проживання [4].
В наш час зростае ктькють захворювань, викликаних умовно патогенною мiкрофлорою. Система мiкрофлори отримала новi умови для своеТ життeдiяльностi, завдяки зниженню iмунних захисних властивостей популяцп в цiлому, високого ступеня адаптацп мiкрофлори [10].
Змiна морфолопчних властивостей мiкроорганiзмiв може бути наслщком антибактерiальноТ терапп, трансформаци факторiв гуморального та тканинного захисту людини. Тому диференцшований пщхщ до застосування антибактерiальних препаратiв з урахуванням механiзму Тх дм е важливою умовою рацюнальноТ терапи i сприяе ефективному лкуванню хворих. З iншого боку iснуючi данi ряду дослiджень показують, що антибактерiальнi препарати чинять згубний вплив, як на патогены мiкроорганiзми, так i на сапрофiтну мiкрофлору порожнини рота. За одними даними ефект вщ лкування може бути не тривалим, так як вже через мюяць вщновлюеться як кiлькiсний, так i якiсний склад патогенних мiкроорганiзмiв, а також цi процеси часто супроводжуються дизмiкробiоценозом, змiщенням переваги в порожнин рота грибковоТ мiкрофлори. За даними деяких зарубiжних авторiв поширенють активно'' колонiзацiТ дрiЖЦжоподiбними грибами роду Candida ПК у пацiентiв з ХГП становить 40-69,2% випадкiв [46]. В робот A.C. Носик видтяеться така форма патологiТ пародонту, як кандид - асоцшований пародонтит [24].
1мунолопчы зрушення при пародонтитi характеризуются порушеннями у взаемодiТ факторiв неспецифiчноТ резистентностi органiзму, пригнiченням специфiчного кл^инного i гуморального iмунiтету, а також придушенням вiдносно автономноТ системи, мюцевого iмунiтету з дисбалансом показникiв цитомшв [9,16,37,42,44].
Стан iмунiтету порожнини рота у хворих ХГП характеризуеться актива^ею кл^инного iмунiтету, що мае двояке значення. З одного боку мiкрофлора зубноТ бляшки, спiвтовариство якоТ представлено як патогенними, так i умовно патогенними мiкроорганiзмами, виступае у ролi пускового механiзму в активацiТ макрофапв пародонту. Макрофаги, в свою чергу, е основними учасниками фагоцитозу, а також вони викликають шдукцш прозапальних цитоюыв, що викликае пошкодження тканин пародонту, а з шшого боку дають можливють проявити грибковiй мiкрофлорi своТ агресивнi властивостi, сприяючи посиленню запального процесу в тканинах пародонту [2].
Тому антибютикотерашя i використання мюцевих антибактерiальних препаратiв, як метод етютропноТ терапiТ, займають лiдируючi позици в лiкуваннi пародонтиту, але до них може розвиватися резистентнють мiкроорганiзмiв. До того ж, застосування антибютиш мае суворий кiлькiсний i часовий лiмiт, не кажучи вже про частий розвиток небажаних побiчних дш.
Для лiкування ХГП також використовують гомеопатичн препарати. Широкого застосування набув Траумель С з вираженою протизапальною дiею, що досягаеться за рахунок наявност в його складi потужних рослинних i мiнеральних сполук. Компоненти цих лшв змiцнюють судинну стшку, покращують мiкроциркуляторнi процеси в яснах i, таким чином, зменшують набряк i запалення, усувають явища венозного застою, а також стимулюють загальний i мюцевий iмунiтет. «Траумель С» не блокуе фермент циклооксигеназу, тобто не мае побiчних явищ (гастрит, виразкова хвороба травного тракту, шлунковi кровотечi та перфораци, порушення функцп нирок i печiнки), викликаних застосуванням нестероТдних протизапальних засобiв, якi рашше були популярними в терапевтичнiй стоматологи [13].
Позитивы результати отримали i iншi дослiдники використовуючи препарат «Траумель С» при лкуваны ХГП [30].
Таке розмаТття методiв, способiв i застосування великоТ кiлькостi рiзноманiтних препара^в говорить про недосконалiсть вiдомих методiв лiкування генералiзованого пародонтиту, що змушуе й надалi вести пошук ефективних лкарських засобiв.
Одним iз сучасних методiв лiкування ХГП е використання наноматерiалiв. Наноматерiали - це нанорозмiрнi структури, гомогеннi чи гетерогеннi по складу, структурна одиниця яких мае розмiри вщ 1 до 250-300 нм. За походженням дтяться на оргашчш (напр. фулерени, дендримери) i неорганiчнi (металiчнi i кварцевi наночастинки).
Фулерени - третя шсля алмазу i графiту алотропна форма молекули вуглецю з загальною формулою Сп, де n кiлькiсть атомiв вуглецю i може бути 60, 70, 74, 76, 80, 82 i 84 у виглядi пустотiлих сферичних утворень. Найбтьш поширеним i доступним е фулерен С60 (або бакмшстерфулерен) [20]. Бiологiчно активна добавка (БАД) фулерен, пройшовши доклiнiчнi дослiдження, показала вщсутнють гостроТ i хроычноТ токсичност та можливоТ генотоксичностi при IT використанш [20,29]. Похiднi фулерена С60 використовуються як противiруснi (Schinazi et al., 1993) i антибактерiал ьн (Bosi et al., 2000) агенти. Також, в експериментах на тваринах, були виявлен протизапальнi, противиразковi, антиоксидантш, антиатеросклеротичнi, протипухлиннi, регенеративнi, мембраностабiлiзуючi, адаптогенш, нейропротекторнi властивостi фулерена С60 [21].
При використанш фулерену як доповнення до традицшного лкування хворих з виразковими хворобами шлунка i дванадцятипалоТ кишки вдалося досягти позитивних ефек^в за коротший термiн лiкування, а саме: покращення ключного стану хворих, нормалiзацiя показникiв клiнiчного аналiзу кров^ повноцiнне загоенна виразок, за даними ендоскопи, що дозволяе зробити
припущення про безрецидивний ефект лкування. Також доведене повне зупинення втьнорадикальних процеав, покращення процеав всмоктування амiнокислот в ШКТ, функцiонального стану гепатоцитiв, призупинення протеол^ичноТ «атаки» та нормалiзацiя ^тинного i гуморального iмунiтету всього ШКТ [31]. Препарат приймали внутршньо. В дослщженш впливу препарату на кл^ини печiнки при хронiчних токсичних гепатитах [32] було доведено позитивний вплив на кл^чний переб^ захворювання i функцюнальний стан гепатоцитiв, а саме: нормалiзацiя перекисного окислення лiпiдiв, стаб^за^я мембран клiтин, регуляцiя обмiну речовин, пщвищення iнтенсивностi вiдновних процесiв, вщновлення адаптацiйно-пристосувальних реакцiй органiзму, показникiв метаболiчних процесiв в органiзмi.
Так як головну роль в розвитку деструктивно-запальних процеав в пародонт грае стан мембранних структр судин ясен, то вщновлення проникност судинно!' стшки е одним з ключових завдань лкування ХГП. Порушення цiлiсностi мембран кл^ин, викликане активацiею процесiв лiпопероксидацiï, призводить до змши функцюнально! активностi кл^ин, i як наслiдок, органа [1]. В експеримент [2l] на бтих безпородних крисах було встановлено, що ВРГФ в дозi 1,8 мл/кг проявляв виражену мембраностаб^зуючу дiю, про що свщчить достовiрне пригнiчення ступеню гемолiзу еритроцитiв майже в 2 рази в порiвняннi з штактним контролем. Це свiдчить про мембраностаб^зуючу та антицитолiтичну дiю наноматерiалу, що може бути використане в якост ефективного лкувального i профiлактичного лкарського засобу при захворюваннi тканин пародонта.
Метали у виглядi наночастин мають високу бiологiчну активнiсть i пролонговану дю В медицинi наночастини найбтьш часто використовують у формi бюсумюних магнiтних рiдин, якi представленi суспензiею магнiтних частин у водних буферах водних розчишв рiзного складу.
Ушмаг - протизапальний, бактерицидний засiб i е магштною рiдиною iз стабтьною суспензiею наночасток магнетиту (метаферiта). Наночастки магнетиту сферично! форми, розмiром 10-15 нм, магшточутлив^ рентгеноконтраснi, характеризуються високою проникаючою здатнiстю i багатобiчною дiею. Мiкробiологiчними дослiдженнями встановлено, що Ушмаг сприяе зниженню обсiмiненнiстi осередку ураження патогенними мiкробами. Велике значення мае пщвищення чутливост мiкрофлори до антибактерiальних препаратiв на тлi лiкування Ушмагом. Даний препарат пiдсилюе фагоцитарну активнють мiкро- i макрофагiв, що виявляеться пщвищенням фагоцитарного числа, фагоцитарного шдексу i показника завершеностi фагоцитозу. Встановлено прщвищення iндексiв пролiферацiï i диферен^ацп, що вказуе на прискорення процеав регенерацп на фонi використання нанопрепарату. Було проведено дослщження при лкуванш генералiзованого пародонтиту у 50 хворих iз застосуванням препарату Унiмаг i отримаш наступнi данi: зниження абсолютно!' ктькосп мiкроорганiзмiв в порожнинi рота як на 7-8, так i на 14-15 дн лкування; замщення патогенно' грамнегативно! флори грампозитивною, характерною для порожнини рота; значне пщсилення фагоцитарно!' активност полiнуклеарiв периферично!' кровi вже на 10-14-й день шсля початку лiкування. В результатi лкування значно знизилась або зовсiм припинилася кровоточивють ясен, зменшилася набряклiсть, шфтьтра^я. За результатами функцiональних дослiджень при вживанш препарату Унiмаг позитивний результат спостер^ався у 67,5% пацiентiв.
Ефективне придушення патогенно!' мiкрофлори i активiзацiя захисних механiзмiв з боку оргашзму в осередку ураження при вживанш препарату Ушмаг сприяе швидкому кушруванню запалення, посиленню процесу пролiферацiï i скороченню термов лiкування.
Купрал (гщроокис мiдi-кальцiю) - водовмiсна паста, дшчими компонентами яко! е високозарядженi негативш наночастинки гiдроокисi мiдi-II i анюни гiдроксокупрата. Дана паста володiе полiвалентною i постiйно регенеруючою бактерицидною активнютю по вiдношенню до всiх видiв мiкроорганiзмiв (анаеробам, грибкам i шшим), в тому числi !'х невегетативним формам. Виключае розвиток резистентность Стимулюе остеогенез. При лкуванш пародонттчв дiя препарата не iнвазивна, тобто обмежуеться нежиттездатними тканинами. В здоровi тканини практично не потряпляе. Мехашзм дм препарату при лiкуваннi захворювань тканин пародонта: протеолiз в тканинах пародонта залишш нежиттездатних тканин; бактерицидна дiя за рахунок вiд'еднання сiрки вщ амiнокислот; покриття пародонтально!' кишенi гщроокисом мiдi-кальцiю, що забезпечуе тривалу стерильнють i стимулюе утворення кiстковоï тканини в данш дiлянцi (за рахунок активацп остеобластiв шляхом злужнення середовища).
Купрал вносять в пародонтальн кишен шпателем або за допомогою ватних кульок пщ тверду пародонтальну пов'язку.
В комплексному лкуванш ХГП широко використовуються антибактерiальнi засоби, в особливосп, антибiотики, що дозволяе в вщносно короткi сроки досягти певно! стерильност пародонтальних кишень. Однак можливостi таких препаратв суттево обмеженi швидко виникаючим зниженням чутливост до них пародонтопатогенно! мiкрофлори. Тому актуальною залишашаеться розробка нових антибактерiальних препаратiв, до яких буде довгий час залишатись чутливють бактерш. Одним з нових напрямюв розробки лiкарських засобiв е використання наночастин маталiв з антибактерiальними властивостями, найбтьшо!' уваги привертають наночастинки золота i срiбла. За рахунок маленьких розмiрiв вони легко проникають в тканини i кл^ини. Особливiсть даних препаратв в тому, що вони легко утворюють кластери i коло'ди, а за рахунок невеликих розмiрiв значно зростае !'х загальна плаща контакта з бактерiями i вiрусами, що значно пiдсилюе бактерициднi властивост [22,33]. В залежностi вiд дози наночастинки металiв можуть посилювати
чи пригшчувати процеси фагоцитозу, також пщвущують piBeHb iмуноглобулiнiв А, М, G в ротовш рiдинi хворих на генералiзований пародонтит [22,33]. Мiкробiологiчними дослщженнями показано антибактерiальну дiю препаратiв з наночастинками золота на стандарты штами мiкроорганiзмiв пародонтальних кишень [5]. А.В.Борисенко i iн. [6] в дослщжены на 35 крисах лшп Вютар з експериментальним пародонтитом використали мукозальний 3% гель натрiевоТ солi карбоксиметилцелюльози з включенням 500 мкг/г наночастин золота розмiром 5 нм. Препарат наносили на тканини ясен 1 раз в день на протязi 5 дыв. Було досягнуто таю результати: зниження запальних процеав (зниження активност уреази в 1,5 раза, зниження рiвня маркерiв запалення, еластаза й МДА, до рiвня норми), пщвищення рiвня неспецифiчного iмунiтету порожнини рота (пщвищення рiвня лiзоциму ясен в 1,9 раза), досягнуто пщвищення рiвня палуроновоТ кислоти майже до рiвня норми, пригнiчення процесу атрофи кiстковоТ тканини щелепних кiсток. Таким чином можна стверджувати, що препарати з наночастинками металiв, особливо золота, мають пародонтопротекторну дiю, тому дослщження в данiй галузi медицини ще довго залишатиметься актуальним.
Також юнуе проблема створення препаратв кальцю з ефективною бiозасвоюваною здатнiстю. Цю проблему вдалося подолати науковцям з фiзико-технiчного шституту та державноТ медичноТ академп Росп створенням модифкованоТ' нанодисперсноТ рентгеноаморфноТ лкарськоТ' форми офiцинального препарату каль^я глюконату - механоактивований кальцiю глюконат (МАКГ). В дослiдженнях лiкування ХГП Ill ступеню, препарат приймали перорально протягом 45 дшв. Спостерiгали: зменшення рухомостi зубiв, проходило активне ремоделювання кiстковоТ тканини. Пародонтит Ill ступеню переходив в II - I стядш. При цьому ефективнють препарату не залежала вщ вiку хворих [23].
Таким чином, актуальнють даного дослщження була зумовлена вищевикладеними проблемами, а невиршеш питання у цш сферi визначили мету i завдання роботи.
Лтература
1. Белоцкий С.М. Воспаление. Мобилизация клеток и клинические эффекты / С.М. Белоцкий, Р.Р. Авталион. - Г. : Изд-во БИНОМ, 2008.
- 240 с.
2. Беляева О.В. Состояние местного иммунитета больных пародонтитом при комплексной терапии с применением современных облицовочных материалов : автореф. дис. канд. мед. наук / О.В. Беляева-Пермь, 2002. - 19 с.
3. Богданова В.О. Клинические возможности использования метаболитов микрофлоры в диагностике и лечении воспалительных заболеваний пародонта / В.О. Богданова, В.В. Свирин, М.Д. Ардатская // Стоматология для всех. - 2009. - № 4. - С. 46-50.
4. Бондаренко В.М. Ранние этапы развития инфекционного процесса и двойственная роль нормальной микрофлоры / В.М. Бондаренко, В.Г. Петровская // Вестн. РАМН. -1997. - № 3. - С. 7-10.
5. Борисенко А.В. Влияние оральных аппликаций силикагеля, содержащего наночастицы золота или серебра на степень дисбиоза десны крыс после воздействия липополисахарида /А.В. Борисенко, О.Б. Ткач, А.П. Левицкий // Вюник стоматологи. - 2013. - № 3 (84).
- С. 2-4.
6. Борисенко А.В. Экспериментальное обоснование применение препаратов нанозолота для лечения заболеваний пародонта / А.В. Борисенко, О.Б. Ткач, О.В. Линовицкая [и др.] // Стоматолог - практик. - 2014. - № 1 (239) - С. 58-62.
7. Брагина О.М. Изучение ранних проявлений заболеваний пародонта и тонуса жевательных мышц у лиц с интактными зубными рядами и пациентов с частичной потерей зубов / О.М. Брагина // Нижегородский медицинский журнал. — 2008. - № 2, вып. 2. — С. 141-142.
8. Булгакова А.И. Изменение показателей местного иммунитета десны и ротовой полости больных при лечении хронического пародонтита / А.И.Булгакова // Пародонтология. - 2002. - № 1-2. - С. 55-59.
9. Воложин А.И. Иммунологические нарушения в патогенезе хронического генерализованного пародонтита / А.И. Воложин, Г.В. Порядин, А.Н. Казимирский [и др.] // Стоматология. - 2005. - № 3. - С. 4-6.
10. Воронин В.Ф. Обоснование основных направлений развития кариесологии с позиции системного подхода : автореф. дис. д-ра мед. наук / В.Ф. Воронин. - Москва, 2000. - 25 с.
11. Горбачева И.А. Связь заболеваний внутренних органов с воспалительными поражениями полости рта / И.А. Горбачева // Пародонтология. - 2009. - № 3 (52). - С. 3-7.
12. Грудянов А.И. Профилактика воспалительных заболеваний пародонта / А.И. Грудянов, В.В. Овчинникова. - М. : МИА, 2007. - 80 с.
13. Дегтярева И.И. Заболевания органов пищеварения / И.И. Дегтярева. - К. : Демос, 2000. - 321 с.
14. Еременко А.В. Комплексное лечение пародонтита легкой и средней степени тяжести лекарственными композициями на основе пористой гидроксиапатитной керамики : автореф. дис. канд. мед. наук : 14.00.21 / Алла Владимировна Еременко. — Волгоград, 2007.
- 24 с.
15. Жулев Е.Н. Клиника, диагностика и ортопедическое лечение заболеваний пародонта / Е.Н. Жулев. — Н. Новгород : НГМА, 2003. — 276 с.
16. Зайцева Е.М. Клинико-микробиологические параллели и цитокиновый профиль у больных пародонтитом на фоне комплексного лечения с использованием линимента циклоферона : автореф. дис. канд. мед. наук / Е.М.Зайцева. - Саратов, 2007. - 24 с.
17. Кудрявцева A.B. Особенности течения воспалительных заболеваний пародонта у ВИЧ-инфицированных и обоснование местного лечения : дис. канд. мед. наук : 14.00.21, 14.00.16 / Кудрявцева Александрина Владимировна. - М., 2004. - 180 с.
18. Кучумова Е.Д. Применение новых противовоспалительных средств в комплексе лечебно-профилактических мероприятий при заболеваниях пародонта / Е.Д. Кучумова, А.А. Леонтьев, О.В. Калинина // Пародонтология. - 2008. - № 1. - С. 83-88.
19. Лукиных Л.М. Болезни пародонта: клиника, диагностика, лечение и профилактика / Л.М. Лукиных, E.H. Жулев, И.Н. Чупрунова. — Н.Новгород : НижГМА, 2005. - 322 с.
20. Мазник Н. Отчет «Изучение возможного генотоксичного действия гидратированного фуллерена С60 (ГФС60) в виде его водного раствора (ВРГФС60)» // Мазник Н. - 2010. - 10 с.
21. Малоштан Л.М. Отчет «Изучение специфической активности и токсичного действия водного раствора гидратированного фуллерена С60 (ВРГФ)»» // Л.М. Малоштан, О.М. Шаповал, О.В. Должикова, О.М. Шаталова, И.М. Мудрик, К.О. Степанова. - 2009. - 11 с.
22. Москаленко В.Ф. Науковi основи наномедицини, нанофармакологп та нанофармацп / В.Ф. Москаленко, В.М. Люовий, !.С. Чекман [та ш.] // Науковий вюник нацюнального медичного ушверситету iм.О.О.Богомольця. - 2009. - № 2. - С. 17-31.
23. Стрелков Н.С. Новая механоактивированная нанодисперсная аморфная форма кальция глюконата для профилактики и лечения костных и стоматологических заболеваний, обусловленных нарушением обмена кальция в организме / Н.С Стрелков, Г.Н. Коныгин, В.В. Поздеев [и др.]. // [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://www.sanatoria.ru/text.php?id=665 .
24. Носик A.C. Разработка методов лабораторной диагностики и лечения кандид-ассоциированного пародонтита : автореф. дис. канд. мед. наук / А.С. Носик. - Москва, 2004. - 23 с.
25. Орехова Л.Ю. Использование адгезивного бальзама «Асепта» при лечении воспалительных заболеваний пародонта / Л.Ю. Орехова, В.В. Тэц, С.Б. Улитовский // Пародонтология. — 2007. - № 3 (44). - С. 3-7
26. Почтаренко В.А. Изучение влияния генетического полиморфизма человека на особенности течения воспалительных заболеваний пародонта : дис. канд. мед. наук : 14.00.21 / Почтаренко Виктория Александровна. — М., 2005. - 120 с.
27. Рунова Г.С. Клинико-лабораторное обоснование применения 25% геля метронидазола для лечения пародонтита / Г.С. Рунова, О.В. Соловьева // Пародонтология. - 2008. - № 1 (46). - С. 66-69.
28. Саакян М.Ю. Планирование стоматологической имплантации у пациентов с заболеванием пародонта, осложненными частичной потерей зубов / М.Ю. Саакян, Д.В. Станчева // Нижегородский медицинский журнал. - 2008. - № 2, вып. 2. - С. 111-112.
29. Сиротенко А.С. Особливост макроскошчних змш слизовоТ оболонки езофагогастродуоденальноТ зони при рецидивуючому переб^ виразковоТ хвороби дванадцятипалоТ кишки / А.С. Сиротенко, О.О. Крилова, Г.В. Майкова // Сучасна ентеролопя. - 2005. - № 2 (22). -С. 63.
30. Скрипникова Т.П. Примененение препарата «Traumel S» в комплексном лечении пародонта / Т.П. Скрипникова, Г.Ф. Просандеева, Л.М. Хавалкина // Дентальные технологи. - Харков. - 2003. - № 2 (11). - С. 40.
31. Хворостинка В.Н. Отчет «Эффективность применения фуллерена в комплексной терапии больных язвенной болезнью» // Хворостинка В.Н., Журавлева Л.В., Цивенко О.И., Кривоносова Е.М. - 2009. - 12 с.
32. Хворостинка В.Н. Отчет «Эффективность применения биологически активной добавки «водный раствор гидратированного фуллерена С60» в комплекской терапии больных хроническими гепатитами токсического генеза» // Хворостинка В.Н., Журавлева Л.В., Цивенко О.И., Лахно О.В. - 2009.
33. Чекман И.С. Нанотехнологии и наноматериалы: применение в стоматологии и челюстно-лицевой хирургии / И.С. Чекман, В.А. Маланчук, М.А. Гордейчук // Укр. Мед. Часопис - 2009. - № 6 (74) - XI/XII - С. 95-97.
34. Цепов Л.М. Заболевания пародонта: взгляд на проблему / Л.М. Цепов. - М. : МЕДпресс-информ, 2006. - 192 с.
35. Цепов Л.М. Факторы, определяющие сопротивляемость пародонта патогенным воздействиям / Л.М.Цепов, Н.А. Голева, А.И. Николаев // Пародонтология. 2008. - № 2 (47). - С. 3-8.
36. Цепов Л.М. Хронический генерализованный пародонтит: ремарки к современным представлениям / Л.М. Цепов // Пародонтология. — 2010. - № 1 (54). - С. 3-7.
37. Шмидт Д.В. Состояние местного иммунитета у больных с хроническим генерализованным парод онтитом / Д.В. Шмидт, К.В. Шмагель, Л.А. Мозговая [и др.] // Стоматология. - 2008. - № 4. - С. 33-38.
38. Carvalho R.P. Relationship of neutrophil phagocytosis and oxidative burst with the subgingival microbiota of generalized aggressive periodontitis / R.P. Carvalho // Oral Microbiol Immunol. - 2009. - Vol. 24, № 2. - P. 124-132.
39. Fernandes L.A. Treatment of experimental periodontal disease by photodynamic therapy in immunosuppressed rats / L.A. Fernandes // J. Clin Periodontol. - 2009. - Vol. 36 (3). - P. 219-228.
40. Gorshkova M.A. Combined method for testing microflora in oral specimens / M.A. Gorshkova, E.N. Egorova, R.A. Pustovalova [et al.] // Klin. Lab. Diagn. 2008. - Jul. 7. - P. 53-55.
41. Hallén U. Binding of the periodontitis associated bacterium Porphyromonas gingivalis to glycoproteins from human epithelial cells / U. Hallén , A.E. Bjorkner, E.C. Hallberg // Oral Microbiol Immunol. - 2008. - Vol. 23, № 7. - P. 367-371.
42. Hagewald S. Salivary IgA subclasses and bacteria-reactive IgA in patients with aggressive periodontitis / S. Hagewald, J.P. Bernimoulin, E. Kottgen [et al.] // Periodontal. - 2002. - Vol. 37, № 2. - P. 333-339.
43. Higashi Y. Periodontal infection is associated with endothelial dysfunction in healthy subjects and hypertensive patients / Y. Higashi // Hypertension. - 2008. - Vol. 51 (2). - P. 446-453.
44. Liu D. Phenotypic and genotypic identification of Candida dubliniensis from subgingival sites in immunocompetent subjects in Argentina / D. Liu, J.K. Xu, L. Figliomeni // J. Mol. Med. - 2003. - Vol. 11, № 5. - P. 17-21.
45. Matthews J.B. Neutrophil hyperresponsiveness in periodontitis / J.B. Matthews // J. Dent Res. - 2007. - Vol. 86, № 8. - P. 718-722.
46. Jewtuchowicz V.M. Subgingival distribution of yeast and their antifungal susceptibility in immunocompetent subjects with and without dental devices / V.M. Jewtuchowicz, M.I. Brusca, M.T. Mujica [et al.] // Acta Odontol. Latinoam. - 2007. - Vol. 20, № 1. - P. 17-22.
47. Soskolne W.A. The relationship between periodontal diseases and diabetes: on overview / W.A. Soskolne, A. Klinger // Ann. Periodontol. -2001. - № 6. - P. 91-98.
Реферат
УСОВЕРШЕНСТВОВАНИЕ КОМПЛЕКСНОГО ЛЕЧЕНИЯ БОЛЬНЫХ С ГЕНЕРАЛИЗОВАННЫМ ПАРОДОНТИТОМ Дубина В.А., Силенко Б.Ю., Силенко Г.М.
Ключевые слова: пародонтит, наночастицы, фуллерен С60, Купраль, Унимаг, Траумель С.
Генерализованный пародонтит является одной из центральных проблем современной стоматологии. Медицинское и социальное значение этого заболевания определяется наличием патологических процессов в пародонте и ослаблением функции зубочелюстного аппарата. На сегодняшний день существует много методов и схем лечения заболевания, включающих разнообразные лекарственные средства и приемы, однако не наблюдается достаточно эффективного лечения. Одним из современных усовершенствованных методов лечения ГП является использование наноматериалов. Целью работы стал анализ известных методов лечения генерализованного пародонтита.
Summary
IMPROVEMENT OF COMPLEX TRETMENT OF GENERALIZED PARODONTITIS (literary review)
Dubyna V.A., Sylenko B.Yu., Sylenko G.M.
Keywords: parodontitis, nanoparticles, fullerene С60, Traumeel S.
Generalized parodontitis (GP) is one of the key challenges in modern dentistry. Medical and social significance of the condition is determined by pathological processes in periodontium and by improper functioning of dentofacial apparatus. To date there are many different approaches and therapeutic tactics for managing the condition. They include various medications and techniques, but do not always result in satisfactory outcomes. One of the up-to-date improved therapeutic approaches in the management of GP is based on the use of nanoparticles. This report is aimed to analyze the therapeutic approaches available.
