CC BY
29
Реферат
УРОВЕНЬ СЕКРЕТОРНОГО IgA В РОТОВОЙ ЖИДКОСТИ ПОСЛЕ ДЕНТАЛЬНОЙ ИМПЛАНТАЦИИ С ПРИМЕНЕНИЕМ МАГНИТОТЕРАПИИ
Олекший П.В., Лаповец Л.Е., Уштан С.В., Горицкий В.М.
Ключевые слова: мукозный иммунитет, имплантация, секреторный IgA, магнитотерапия.
Определение статуса мукозного иммунитета имеет существенное значение для диагностики и контроля лечения ряда заболеваний ротовой полости. Поэтому особенную ценность имеют не абсолютные значения sIgA как показателя местного иммунитета, а его динамические изменения. Целью исследования было изучение уровня sIgA в ротовой жидкости пациентов до и после проведения дентальной имплантации и после применения магнитотерапии. Проведено клинико-лабораторное обследование 50 лиц, у которых были показатели к дентальной имплантации. 25-ти пациентам применялась магнитотерапия. В контрольную группу вошли 20 практически здоровые лица с санированной ротовой полостью. Установлено, что после проведения дентальной имплантации наблюдалась активация секреции sIgA. У па^ен^в, яким застосовували магштотерашю, процеси саногенезу прискорю-вались, свщченням чого е наближення рiвня sIgA до показника норми.
Summary
LEVEL OF SECRETORY IgA IN ORAL FLUID AFTER DENTAL IMPLANT PLACEMENT WITH APPLYING MAGNETOTHERAPY Olekshy P.V., Lapovets L.E., Ushtan S.V., Goritsky V.M.
Key words: mucous immunity, dental implant placement, secretory IgA, magnetotherapy.
Determining the status of mucosal immunity is essential for the diagnosis and successful treatment of a number of oral diseases. Therefore, not the absolute values of sIgA as an index of local immunity, but its dynamic changes, are of particular value. The aim of the study was to study the level of sIgA in the oral fluid of patients before and after dental implant placement and after the application of magnetotherapy. A clinical and laboratory examination of 50 persons who had indications for dental implant placement was carried out. Twenty-five patients received magnetotherapy. The control group included 20 healthy persons with a sanitized oral cavity. It was established that activation of sIgA secretion was observed after dental implantation. The patients who passed through magnetotherapy demonstrated the increase in the rate of sanogenesis proved by reaching sIgA its normal level.
УДК 616.314.17 - 008.1 - 008.87 - 08 -076: 616.995.1.161.22 Савельева Н.М.
ВИЗНАЧЕННЯ СТАНУ М1КРОБ1ОЦЕНОЗУ ПАРОДОНТАЛЬНИХ КИШЕНЬ ХВОРИХ НА ГЕНЕРАЛ1ЗОВАНИЙ ПАРОДОНТИТ НА ТЛ1 ГЕЛЬМ1НТОЗ1В П1Д ВПЛИВОМ КОМПЛЕКСНО* ТЕРАПП
Харшсыкий нацюналыний медичний уыверситет
Досл'джено ктькюний та яксний склад м'кроб'юценозу пародонтальних кишень до- та псля засто-сування розробленоТ комплексноТ терап'УУ хворих на генерал'зований пародонтит I та II ступенв тяжкост/ хронiчного перебгу на тлi гельм'ттоз'т: ентеробозу та токсокарозу. Показано, що пд впливом комплексноУ терап 'УУ у хворих на генерал'зований пародонтит I / II ступенв тяжкост/ хро-нiчного перебгу основноТ групи в'дновлюеться м'кроб'юценоз пародонтальних кишень та залиша-еться стабльним протягом 6 мюя^в псля лкування, порiвняно з аналог'чними показниками при за-стосуванн/ традицШно'У терап'УУ
Ключов1 слова: генерал1зований пародонтит, ентеробюз, токсокароз, м1кроорган1зми, м1кробюценоз пародонталыноТ кишеы, комплексна терагля.
Робота е фрагментом плановоТ науково-дослiдноi' тематики Харювського нацонального медичного унiверситету кафедри стоматологи «Удосконалення та розробка нових iндивiдуалiзованих методiв дiагностики та лкування стоматологiчних за-хворювань у дiтей та дорослих» (№ державноТ реестрацп 0112Ш02382) та «Розробка нових методiв дiагностики, лкування та профлактики патологи щелепно-лицевоТ длянки у дiтей та дорослих» (№ державноТ реестрацп 0115и000230).
АктуалЬшСтЬ переб^, часто стшкий до традицшного лкування.
0 Це пояснюетыся вщсутнютю засобiв обфунтова-
Захворювання пародонта е одыею з най- ^.. .. 3 ...
= ■■ ■■■ но1 патогенетично! терапп та недостатныою ува-
бтыш складних проблем сучаснот стоматологи. н по^оюто^
,.. . ^ 3 гою дослщниш до вивчення та виршення цыого
|| важливюты визначаетыся тим, що число оаб з ¡- . ^
пласту проблем, пов'язаних з наявнютю парази-генералiзованим пародонтитом неухилыно зрос- "н™1™. лоаппА ° пал1!п|1".,и
. . .. . г тозiв та 1х впливом на пародонталыний та сома-
тае, i дана патологiя втрачае сво! вiковi обме- й с с ,„., ^
ження [1,2]. Генералiзований пародонтит, що тичний т ту [ , ]._
1 1 . . . ^ ^ На сыогоднiшнiй дены юнуе значна кiлыкiсты
розвиваетыся на фош гелымiнтозiв, а саме енте- к ,
Pобiозу та токсокфюзу, мае тривалий ^оычний невирiшених проблем, як пов язанi з лiкуванням ^ 3 ^ 3 ^ ^ генералiзoванoгo пародонтиту у хворих з пара-
зитарними iнвазiями. Вщомо, що пародонтогенн мiкроорганiзми е стiйкими до бшьшосп протимн кробних препаратiв, тому питання застосування ефективноТ терапп генералiзованого пародонти-ту е досить актуальним [5].
Встановлено, що гельмштоз е потужним чин-ником дисбактерiозу порожнини рота, i у поед-наннi з мiкроорганiзмами ротовоТ порожнини ви-ступае як фактор пригшчення мiсцевого iмунiте-ту. Доведено, що саме на ™ зниження мюцево-го iмунiтету мiкроби ротовоТ порожнини здатнi надавати хрошчному запаленню в пародонтi елемен^в аутоiмунного процесу, сприяти гене-ралiзацiТ запального процесу, який спочатку ви-никае на обмеженiй дiлянцi пародонту [6,7].
Спираючись на зазначене, стае необхщним подальший пошук бiльш дiевих засобiв лкуван-ня та Тх рацiонального поеднання для мiсцевоТ та загальноТ терапiТ з метою досягнення позити-вних змiн в стоматолопчному статусi хворих да-ноТ категорп, подовження Тх тривалостi та попе-редження рецидивiв, оптимiзацiТ загального стану.
Мета дослщження
Визначення складу мiкробiоценозу пародон-тальних кишень хворих на генералiзований па-родонтит I та II ступешв тяжкостi хронiчного пе-ребiгу на тлi гельмiнтозiв пщ впливом комплекс-ноТ терапiТ
Матерiали та методи дослiдження
Було обстежено 360 хворих на генералiзова-ний пародонтит (ГП) I та II ступеыв тяжкост хро-нiчного переб^у, що знаходились на лiкуваннi з приводу ентеробюзу i токсокарозу. Па^енти були розподiленi на групи: I група - хворi на ГП на ™ ентеробiозу (п=180): 1-ша (п=88) - контрольна група па^етчв, яким проводилась стандартна терашя: 1а група (п=30) - ГП I ступеня тяжко-стi хронiчного перебiгу; 1б група (п=58) - ГП II ступеня тяжкост хронiчного перебiгу та 2-га група пацiентiв - основна, патентам якоТ проводилась розроблена комплексна терашя (п=92): 2а група (п=32) - ГП I ступеня тяжкост хронiчного перебiгу; 2б група (п=60) - ГП II ступеня тяжкост хронiчного перебiгу. II група - хворi на ГП на ™ токсокарозу (п=180): 1-ша (п=90) - контрольна група пацiентiв, яким проводилась стандартна терашя: 1а група (п=30) - ГП I ступеня тяжкост хроычного перебiгу; 1б група (п=60) - ГП II ступеня тяжкост хронiчного перебiгу та 2-га група па^етчв - основна, патентам якоТ проводилась розроблена комплексна терашя (п=90): 2а група (п=30) - ГП I ступеня тяжкост хронiчного перебн гу; 2б група (п=60) - ГП II ступеня тяжкост хрош-чного перебiгу.
Мкробюлопчш дослiдження [8,9] включали видiлення i iдентифiкацiю мiкроорганiзмiв з ви-користанням технiки аеробного i анаеробного культивування. Забiр клiнiчного матерiалу (вмiст пародонтальних кишень) [10] проводили за до-
помогою стандартного стерильного тампону транспортноТ системи "Sarstedit" (Нiмеччина). Для подальшого культивування використовува-ли набiр поживних середовищ фiрми "Bio Merieux" (Франтя): для аеробних i факультатив-них бактерш - шоколадний агар з PVX; для ана-еробних бактерш - Шедлер агар з додаванням 5 % еритроци^в барана; для грибiв - агар Сабу-ро з гентамщином та хлорамфенiколом. Культивування матерiалу на поживних середовищах здшснювали у термостатi при температурi 37 0С 3-5 дiб, анаеробних культур у мiкроанаеростатах фiрми "Bio Merieux". 1дентифкацш вилучених чистих культур проводили за морфолопчними, культуральними i бiохiмiчними ознаками за до-помогою дiагностичних панелей "Bio Merieux": API Staph., API Sprept, API 20Е, API 20, API Candida, API 20 CAUX. За результатами ктькю-них дослщжень мiкрофлору виражали у колоше-утворюючих одиницях в перерахунку на 1мг (КУО/мл).
Ус мiкробiологiчнi дослiдження проведенi на базi ДУ «1нститут мiкробiологiТ та iмунологiТ iм. 1.1. Мечникова» (м. Харкiв).
Для статистичноТ обробки результатiв вико-ристовували «Exel» [11, 12].
Результати дослщження та Тх обговорення
На початковому еташ мюцеве iнiцiальне лку-вання хворих на ГП 1-11 ст. тяжкост хроычного перебiгу на ™i гельмiнтозiв (ентеробiоза, токсо-кароза) уах груп спостереження виконували за традицшною схемою, а саме: передусiм хворим проводили, за необхщнютю, знеболення, усу-нення мiсцевих подразникiв пародонта, вибiрко-ве пришлiфовування зубiв, у разi наявностi, -усунення травматичноТ оклюзи, видалення над-та пiд'ясеневих зубних вщкладень, частiше за все комбшованим методом полiрування, та де-токсикацш поверхонь коренiв зубiв. Виконували закритий або вщкритий кюретаж пародонтальних кишень, у разi потреби - видалення рухомих зубiв. Здiйснювали санацш ротовоТ порожнини, постiйне або тимчасове шинування зубiв, рацю-нальне протезування. Для медикаментозноТ обробки тканин пародонту i лiквiдацiТ симптоматичного пнпв^у використовували 0,05%-0,2% роз-чин хлоргексидин бiглюконата. Усi пацiенти були навчен правильним навичкам шдивщуальноТ' п-гiени порожнини рота та мотивован до IT вико-нання. Надалi мiсцеве лiкування хворих на ГП у груш порiвняння складалося iз застосування комбiнацiТ препаратiв: «Метрогiл-Дента», «Ае-кол», «Лiнекс», «Ехiнацея композитум С» та за-собiв гiгiени - зубноТ паст та ополiскувача «Лесной бальзам» впродовж всього термшу лкуван-ня та 1 мюяця по закiнченню лiкування. Лкуван-ня основноТ групи хворих з генералiзованим па-родонтитом на тлi гельмiнтозiв проводилась у 2 етапи [13]: на I еташ лкування шсля проведення
iнiцiальних втручань вам хворим на ГП 1-11 ст. тяжкост хрошчного nepe6iry з лямблюзом: 1. проводилась iригацN тканин пародонту та шсти-ляцп у пародонтальн кишенi теплого розчину препарату «Декасан», по 30-40 мл (ГП I ст. - 10 дшв; ГП II ст. - 14 дш). 2. Через 15-20 хвилин у пародонтальш кишеш вводився препарат «Ка-томас» на турундах з подальшими аплiкацiями на ясна протягом 15 хвилин (ГП I ст. - 10 дшв; ГП II ст. - 14 дш). 3. «Олiя шавли» призначалась по 15 крапель на швсклянки води 2 рази на день до прийому Т'ж1, протягом 1 мюяця при I ст. тяжкост ГП; при II ступеш тяжкост - 2 мюяцк 4. «Кверту-лш» призначався по 1 пiгулцi 3 рази на добу шс-ля Mi, з утриманням до повного розсмоктування в порожниш рота, протягом 1 мюяця. 5. Увечерi (через 2-3 години шсля Т'ж1) застосовували iму-номодулятор «Ербюол», внутрiшньом'язово, щоденно, по 4 мл, протягом 10 дшв при I ст. тя-жкостi ГП; при II ступеш тяжкостi 20 дшв, по 2 мл. II етап лкування виконували одразу шсля закшчення I етапу: 1. У пародонтальш кишенi на турундах з подальшими аплка^ями на ясна протягом 15 хвилин вводили пародонтальний гель <^зомуко!д» впродовж 10 дшв при I ст. тя-жкостi; при II ступеш тяжкост додатково 4 дш; 2. «Масляный экстракт семян тыквы» призначали по 1-2 ч. л. 3 рази на день внутршньо протягом 1 мюяця при I ст. тяжкосп; при II ступеш тяжкост додатково 1 мюяць. 3. Зубну пасту «Lacalut flora» та ополiскувач «Грейпфрутовий» викорис-товували 2 рази на день на протязi I та II еташв
Склад мкрофлори пародонтальних кишень хворих на
лкування хворих на ГП хрошчного nepe6iry 1-11 ступеня тяжкост на тлi eHTepo6io3y та токсока-розу та додатково пiсля закшчення курсу лку-вання ГП I ступеня тяжкост хронiчного перебiгу впродовж 1 мюяця, та при II ступеш тяжкост додатково ще 1 мюяць.
Проведен дослщження стану мiкробного пейзажу пародонтальних кишень у па^енпв з генералiзованим пародонтитом I та II ступешв тяжкостi хронiчного переб^у на тлi гельмiнтозiв дозволили виявити дисбютичш змiни (табл. 1, 2). Встановлено, що шд впливом запропонованоТ терапп у хворих основноТ групи з ГП I i II ступешв тяжкостi хронiчного перебiгу на ™i гельмiнтозiв вiдбуваeться нормалiзацiя видового складу мк-роорганiзмiв пародонтальних кишень, а саме: вже на першу добу шсля закшчення терапи з пародонтальних кишень хворих на ГП I ступеня тяжкост захворювання основноТ групи хрошчного перебку не видтялися мiкроорганiзми S.aureus, S.pyogenes, Fusobacterium nucleatum, як визначалися до лкування у 43,7 % - 59,3% хворих. У невеликому вщсотку випадюв (3,1% -6,6 %) хворих i у малiй ктькосп (103 - 104 КУО/мл) виавалися мiкроорганiзми S.auricularis, S.haemolyticus, S. epidermidis, E.coli (табл. 3, 4). Звертае увагу, що у жодного хворого на ГП I ступеня не виавалися гриби роду Candida albicans, як до лкування вилучалися у 56,6 % хворих з токсокарозом та у 68,7 % - ентеробю-зом.
Таблица 1
ГП I та II ступеня тяжкостi на тл1 ентеробозу (до лкування)
Вид MiKpoopraHi3MiB ГП + ентеробюз (n = 180)
1 стушнь (n = 32/30) II CTyniHb (n = 60/58)
частота вилучення, % КУО/ мл частота вилучення, % КУО/ мл
S.auricularis 8/25,0 6/20 (7,9±0,82)х106 (7,9±0,82)х106 19/31,6 17/29,3 (4,3±0,52)х107 (4,3±0,53)х107
S. haemolyticus 11/34,0 10/33,3 (9,8±1,01)х106 (9,8±1,01)х106 27/45,0 26/44,8 (5,4±0,73)х107 (5,4±0,73)х107
S. epidermidis 21/65,6 20/66,6 (9,9±1,31)х106 (9,9±1,31)х106 48/80,0 49/84,4 (7,8±0,90)х107 (7,9±0,89)х107
E.coli 6/18,7 5/16,6 (1,2±0,40)х106 (1,2±0,40)х106 16/26,6 19/32,7 (7,2±2,3)х106 (7,0±2,1)х106
S.pyogenes 19/59,3 16/53,3 (6,4±1,58)х106 (6,5±1,57)х106 36/60,0 34/58,6 (4,6±1,40)х107 (4,7±1,40)х107
S.aureus 14/43,7 13/43,3 (8,5±0,72)х106 (8,6±0,71)х106 34/56,6 35/60,3 (6,2±0,72)х107 (6,1±0,71)х107
Fusobacterium nucleatum 13/40,6 12/40,6 (1,0±0,30)х108 (1,0±0,30)х108 29/48,3 28/48,2 (4,3±1,30)х108 (4,2±1,31)х108
Candida albicans 22/68,7 18/60,0 (3,1±0,21)х106 (3,0±0,20)х106 46/76,6 44/75,8 (8,5±2,6)х106 (8,4±2,6)х106
S.capitis 2/6,2 3/10,0 (7,9-0,1)х106 (2,1±0,87)х103 2/3,3 3/5,1 (1,1+0,1)х103 (1,1±0,18)х103
S.mitis 5/15,6 5/16,6 1,9х103;2,4х103 (1,2±0,10)х103 3/5,0 3/5,1 (0,4±0,13)х103 (0,4±0,13)х103
S.salivaris 0 0 0 0 0 0 0 0
S.mutans 0 0 0 0 0 0 0 0
Прим1тка: над рисою - показники хворих основноТ групи, пд рисою - показники хворих групи пор1вняння.
Таблица 2
Склад мкрофлори пародонтальних кишень хворих на ГПI та II ступеня тяжкост/' на тл1 токсокарозу (до лкування)
Вид мiкроорганiзмiв ГП + токсокароз (п = 180)
1 ступшь (п = 30/30) II ступiнь (п = 60/60)
частота вилучення, % КУО/ мл частота вилучення, % КУО/ мл
ВаипсШапэ 9/30,0 8/26,6 (7,4±0,80)х106 (7,2±0,80)х106 18/30,0 16/26,6 (3,6±0,44)х107 (3,5±0,43)х107
Э. haemolyticus 9/30,0 9/30,0 (8,6±0,93)х106 (8,7±0,93)х106 24/40,0 23/38,3 (4,6±0,60)х107 (4,5±0,62)х107
Э. epidermidis 22/73,3 19/63,3 (9,2±1,22)х106 (9,0±1,22)х106 49/81,6 44/73,3 (6,1±0,71)х107 (6,0±0,70)х107
Е.соН 8/26,6 6/20,0 (1,2±0,40)х106 (1,2±0,40)х106 16/26,6 15/25,0 (6,8±2,1)х106 (6,7±2,2)х106
S.pyogenes 16/53,3 14/46,6 (8,1±2,30)х106 (8,0±2,30)х106 38/63,3 35/58,3 (4,6±1,40)х107 (4,5±1,41)х107
S.aureus 8/26,6 6/20,0 (8,3±0,50)х106 (8,2±0,50)х106 32/53,3 31/51,6 (5,1±0,63)х107 (5,0±0,64)х107
Fusobacterium nucleatum 13/43,3 10/33,3 (9,0±3,00)х107 (9,0±3,00)х107 23/38,3 26/43,3 (4,0±1,31)х108 (3,9±1,30)х108
Candida аlbicans 17/56,6 19/63,3 (3,1±0,21)х106 (3,0±0,20)х106 47/78,3 43/71,6 (8,0±2,6)х106 (7,8±2,7)х106
S.capitis 2/6,66 4/13,3 (2,5+0,1)х103 (2,8±0,35)х103 2/3,3 3/5,0 (1,1-0,1)х103 (1,0±0,17)х103
S.mitis 5/16,6 6/20,0 (1,2±0,40)х103 (1,1±0,40)х103 2/3,3 4/6,6 (6,0-0,2)х102 (0,5±0,16)х103
S.salivaris 0 0 0 0 0 0 0 0
S.mutans 0 0 0 0 0 0 0 0
При цьому у вах хворих виавалася сапрофн тна мiкрофлора (S.cаpitis у 37,5 % хворих з ен-теробюзом, 40,0 % хворих з токсокарозом, S.mitis - вщповщно у 37,5 %, 36,6 % хворих, S.salivaris - у 25,0 %, 23,3 % хворих, S.mutaus -у 25,0 %, 26,6 % хворих). До лкування сапроф^-
на мiкрофлора була представлена ттьки S.cаpitis та S.mitis. S.cаpitis вилучалась у 6,2 % хворих з ентеробюзом, 6,6 % хворих з токсокарозом, S.mitis вщповщно у 15,6 %, 16,6 % хво-рих.
Вид мiкроорганiзмiв ГП + ентеробюз (п = 180)
I ступшь (п = 32/30) II ступiнь (п = 60/58)
частота вилучення, % КУО/ мл частота вилучення, % КУО/ мл
S.auricularis 2/6,2 4/13,3 (1,8-0,6)х104 (5,6±0,23)х104 4/6,6 7/12,0 (9,2±1,6)х103 (1,0±2,4)х104
S. haemolyticus 2/6,2 4/13,3 (2,4+0,2)х104 (6,1±0,27)х104 5/8,3 7/12,0 (1,1±2,7)х104 (1,5±2,6)х104
S. epidermidis 1/3,1 3/10,0 1,6х104 (1,1±0,38)х104 4/6,6 8/13,7 (1,6±0,45)х104 (1,8±0,34)х104
Е.соН 1/3,1 2/6,6 7,8 х 103 (5,6+0,3)х104 1/1,6 3/5,1 8,6х103 (9,4±0,31)х104
S.pyogenes 0/0 4/13,3 0 (5,7±1,20)х103 1/1,6 6/10,3 3,6 х 103 (7,5±1,36)х103
S.aureus 0/0 3/10,0 0 (5,1±1,15)х103 1/1,6 5/8,6 6,0 х 103 (5,7±1,1)х103
Fusobacterium nucleatum 0/0 2/6,6 0 (9,4-0,3)х103 0 3/5,1 0 (1,5±0,43)х104
Candida аlbicans 0/0 4/13,3 0 (4,6±1,15)х103 0 10/29,4 0 (5,8±1,9)х103
S.capitis 12/37,5 8/26,6 (2,5±0,7)х104 (2,2±0,68)х103 3/18,7 5/14,7 (1,3±0,36)х103 (1,1±0,33)х103
S.mitis 12/37,5 6/20,0 1,7х103;1,6х103 (1,4±0,31)х103 4/25,0 5/14,7 (1,6±0,51)х103 (1,1±0,43)х103
S.salivaris 8/25,0 3/10,0 (1,6±0,41)х103 (1,3±0,31)х103 5/31,2 6/17,6 (1,5±0,44)х103 (1,3±0,40)х103
S.mutans 8/25,0 1/3,3 2,1х103;1,9х103 1,9х103 4/25,0 5/14,7 (1,8±0,46)х103 (1,4±0,39)х103
Таблица 3
Склад мкрофлори пародонтальних кишень хворих на Гп I та II ступеня тяжкост'1 на тл1 ентеробозу (на 1 добу тсля лкування)
Таблица 4
Склад мкрофлори пародонтальних кишень хворих на ГпI та II ступеня тяжкой на тлi токсокарозу (на 1 добу псля лкування)
Вид мiкроорганiзмiв ГП + токсокароз (п = 180)
I стушнь (п = 30/30) II ступiнь (п = 60/60)
частота вилучення, % КУО/ мл частота вилучення, % КУО/ мл
З.аипсиапэ 1/3,3 3/10,0 3,1х103 (5,6±1,06)х103 4/6,6 7/11,6 (6,3±1,33)х103 (7,9±1,56)х103
Э. haemolyticus 1/3,3 4/13,3 2,9х103 (5,9±1,01)х103 3/5,0 6/10,0 (5,7±1,36)х103 (6,8±1,35)х103
Э. epidermidis 2/6,6 3/10,0 (9,1+0,2)х103 (9,6±1,31)х103 5/8,3 7/11,6 (9,4±2,03)х103 (1,1±0,36)х104
Е.соН 1/3,3 2/6,6 5,1 х 103 (4,8-0,6)х103 2/3,3 5/8,3 (6,3-0,4)х103 (7,5±2,3)х103
S.pyogenes 0/0 3/10,0 0 (5,1±1,15)х103 0 6/10,0 0 (6,3±1,51)х103
S.aureus 0/0 3/10,0 0 (3,6±0,93)х103 1/1,6 5/8,3 5,1 х 103 (4,8±0,93)х103
Fusobacterium nucleatum 0/0 2/6,6 0 (7,6+0,4)х103 0 5/8,3 0 (8,4±1,63)х104
Сап<Я<Са аlbicans 0/0 4/13,3 0 (3,9±0,80)х103 0 7/11,6 0 (4,5±1,43)х103
S.capitis 12/40,0 8/26,6 (2,8±0,8)х103 (2,3±0,5)х103 25/41,6 15/25,0 (2,3±0,34)х103 (2,1±0,33)х103
S.mitis 11/36,6 7/23,3 (2,1±0,6)х103 (1,2±0,30)х103 24/40,0 15/25,0 (2,0±0,37)х103 (1,6±0,33)х103
S.salivaris 7/23,3 4/13,3 (1,7±0,47)х103 (1,5±0,4)х103 9/15,0 12/20,0 (1,6±0,43)х103 (1,4±0,40)х103
S.mutans 8/26,6 1/3,3 (2,3±0,8)х103 2,1х103 2/3,3 4/6,6 (2,0+0,6)х103 (1,7±0,41)х103
Примiтка: над рисою - показники хворих основноТ групи, пд рисою - показники хворих групи порiвняння.
У хворих на ГП II ступеня тяжкост хрончного перебку захворювання основно!' групи шсля лн кування ттьки у поодиноких хворих (1,6%) з ен-теробюзом на 30 добу (табл. 5, 6) видтялися S.aureus, а токсокарозом - S.pyogenes, Fusobacterium пис1еа^т, СапсИс1а albicans. До 6
та II стуг
мюяця спостережень ктькють хворих, у яких ви-авалися ц мiкроорганiзми, практично не змшю-валася (табл. 7, 8). До проведення терапи ц мк-роби вилучалися у 48,3 % - 76,6 % хворих з ен-теробюзом, у 38,3 % - 78,3 % хворих з токсока-розом.
Таблица 5
Склад мкрофлори пародонтальних кишень хворих на Гп I тяжкой на тлi ентеробiозу (через 1 мсяць псля лкування)
Вид мiкроорганiзмiв ГП + ентеробюз (п = 180)
I стушнь (п = 32/30) II ступiнь (п = 60/58)
частота вилучення, % КУО/ мл частота вилучення, % КУО/ мл
S.auricularis 1/3,1 4/13,3 6,7х103 (5,9±0,23)х104 3/5,0 7/12,0 (7,5±1,5)х103 (1,0±2,4)х104
S. haemolyticus 2/6,2 4/13,3 (1,7+0,3)х104 (6,2±0,27)х104 3/5,0 7/12,0 (1,0±2,5)х104 (1,3±2,4)х104
S. epidermidis 1/3,1 3/10,0 9,4х103 (1,2±0,39)х105 4/6,6 8/13,7 (1,3±0,35)х104 (1,6±0,34)х104
Е.^Н 1/12,5 2/6,6 7,1х103 6,3х104; 8,7х104 1/1,6 3/5,1 9,3х103 (9,6±0,33)х104
S.pyogenes 0/0 3/10,0 0 (6,8±1,3)х103 0 6/10,3 0 (7,3±1,36)х103
S.aureus 0/0 3/10,0 0 (9,6±2,7)х103 1/1,6 5/8,6 5,6 х 103 (5,8±1,2)х103
Fusobacterium nucleatum 0/0 2/6,6 0 (9,8-0,2)х103 0 3/5,1 0 (1,3±0,42)х104
СапМСа аlbicans 0/0 4/13,3 0 (4,9±1,16)х103 0 10/29,4 0 (6,0±2,0)х103
S.capitis 22/68,8 8/26,6 (2,6±0,6)х103 (2,0±0,67)х103 33/55 5/14,7 (1,5±0,35)х103 (1,1±0,33)х103
S.mitis 29/90,1 6/20,0 (1,5±0,40)х103 (1,4±0,30)х103 43/71,7 6/17,6 (1,7±0,51)х103 (1,2±0,45)х103
S.salivaris 28/87,5 3/10,0 (1,7±0,41)х103 (1,2±0,34)х103 56/93,3 6/17,6 (1,5±0,41)х103 (1,5±0,42)х103
S.mutans 24/75,0 1/3,3 (2,4±0,6)х103; 2,1х103 44/73,3 5/14,7 (1,9±0,50)х103 (1,5±0,42)х103
Таблица 6
Склад мкрофлори пародонтальних кишень хворих на ГпI та II ступеня тяжкой на тлi токсокарозу (через 1 мсяць псля лкування)
Вид мiкроорганiзмiв ГП + токсокароз (п = 180)
I стушнь (п = 30/30) II ступiнь (п = 60/60)
частота вилучення, % КУО/ мл частота вилучення, % КУО/ мл
З.аипсиапэ 2/6,6 3/10,0 (3,4-0,2)х103 (4,9±0,96)х103 4/6,6 7/11,6 (7,8±1,54)х103 (8,1±1,43)х103
Э. haemolyticus 1/3,3 4/13,3 1,9х104 (5,5±1,01)х103 3/5,0 6/10,0 (5,5±1,37)х103 (6,9±1,38)х103
Э. epidermidis 1/3,3 3/10,0 6,9х103 (9,3±1,30)х103 5/8,3 7/11,6 (9,1±2,01)х103 (1,2±0,38)х104
Е.соН 1/3,3 2/6,6 4,7х103 (5,6-0,2)х103 2/3,3 5/8,3 (8,5+0,4)х103 (7,1±2,2)х104
S.pyogenes 0/0 3/10,0 0 (5,6±1,10)х103 1/5,2 6/10,0 3,6 х 103 (6,0±1,50)х103
S.aureus 0/0 3/10,0 0 (4,7±0,98)х103 0 5/8,3 0 (4,1±0,90)х103
Fusobacterium nucleatum 0/0 2/6,6 0 (6,6-0,3)х103 1/1,6 5/8,3 5,4 х 103 (7,5±1,60)х104
Candida аlbicans 0/0 3/10,0 0 (3,1±0,69)х103 1/1,6 7/11,6 3,4 х 103 (4,1±1,41)х103
S.capitis 22/73,3 8/26,6 (2,1±0,9)х103 (2,3±0,7)х103 35/58,3 15/25,0 (2,0±0,30)х103 (2,0±0,30)х103
S.mitis 28/93,3 7/23,3 (1,3±0,44)х103 (1,3±0,39)х103 45/75,0 15/25,0 (2,4±0,41)х103 (3,0±0,40)х103
S.salivaris 26/86,7 4/13,3 (1,6±0,41)х103 (1,4±0,40)х103 49/81,7 12/20,0 (1,5±0,41)х103 (1,4±0,40)х103
S.mutans 21/70,0 1/3,3 (2,4±0,8)х103 2,2х103 33/55,0 4/6,6 (2,1±0,45)х103 (1,9±0,43)х103
Примiтка: над рисою - показники хворих основноТ групи, пд рисою - показники хворих групи порiвняння.
Таю мiкроорганiзми як 5. auпculaпs, S. haemolyticus, S.epidermidis впродовж усього те-рмшу спостереження у хворих на ГП II ступеня тяжкост захворювання видтялися у значно ме-ншому вщсотку випадмв (1,5 % - 8,3 %), жж до початку лкування (у 25,0 % - 81,6 % хворих).
При цьому ступшь коложзацп цими мiкроба-
та II ступ
ми пародонтальних кишень пюля лкування був ютотно нижчим, чим до лкування i складав 103104 КУО/мл. Сапрофiтна мiкрофлора у хворих на ГП II ступеня тяжкост рiзних груп пiсля лкування була представлена S.cаpitis, S.mitis, S.mutaus (табл. 7, 8).
Таблица 7
Склад мкрофлори пародонтальних кишень хворих на Гп I тяжкой на тлi ентеробiозу (через 6 мся^в пюля лкування)
Вид мiкроорганiзмiв ГП + ентеробюз (п = 180)
I стушнь (п = 32/30) II стушнь (п = 60/58)
частота вилучення, % КУО/ мл частота вилучення, % КУО/ мл
S.auricularis 1/3,1 3/10,0 7,4 х103 (6,1±0,25)х104 3/5,0 7/12,0 (8,6±1,6)х103 (1,1±2,4)х104
S. haemolyticus 2/6,2 4/13,3 (1,6+0,1)х104; (7,3±0,31)х104 3/5,0 7/12,0 (1,1±2,6)х104 (1,3±2,4)х104
S. epidermidis 1/3,1 3/10,0 1,1х104; (1,2±0,39)х105 4/6,6 8/13,7 (1,4±0,33)х104 (1,7±0,35)х104
Е.^Н 1/3,1 2/6,6 6,5 х103 (7,9-0,4)х104 1/1,6 3/5,1 8,6х103;9,9х103 (9,7±0,33)х104
S.pyogenes 0/0 3/10,0 0 (8,4±1,40)х103 1/1,6 6/10,3 4,5 х 103 (8,9±1,51)х103
S.aureus 0/0 3/10,0 0 (6,7±2,20)х103 1/1,6 5/8,6 7,3 х 103 (6,8±1,3)х103
Fusobacterium nucleatum 0/0 2/6,6 0 (1,1+0,8)х104 1/1,6 3/5,1 9,6 х 103 (1,8±0,51)х104
Candida аlbicans 0/0 3/10,0 0 (7,3±1,43)х103 1/1,6 9/25,7 5,1х103 (6,4±2,1)х103
S.capitis 22/68,8 8/26,6 (2,6±0,7)х103 (2,0±0,68)х103 41/68,3 5/14,2 (1,4±0,33)х103 (1,0±0,34)х103
S.mitis 29/90,6 6/20,0 (1,5±0,10)х103 (1,1±0,35)х103 42/70,0 5/14,2 (1,6±0,50)х103 (1,1±0,44)х103
S.salivaris 31/96,9 3/10,0 (1,6±0,10)х103 (2,0±0,2)х104 46/76,7 6/17,1 (1,6±0,40)х103 (1,4±0,46)х103
S.mutans 28/87,5 2/6,6 (2,1±0,4)х103; (1,8-0,1)х103 44/73,3 6/17,1 (1,7±0,45)х103 (1,4±0,40)х103
Таблица 8
Склад мкрофлори пародонтальних кишень хворих на ГпI та II ступеня тяжкой на тлi токсокарозу (через 6 мюяц/в псля лкування)
Вид мiкроорганiзмiв ГП + токсока роз (n = 180)
I стушнь (n = 30/30) II стушнь (n = 60/60)
частота вилучення, % КУО/ мл частота вилучення, % КУО/ мл
S.auricularis 1/3,3 3/10,0 4,1х103 (6,8±1,21)х103 4/6,6 7/11,6 (7,7±1,53)х103 (8,5±1,44)х103
S. haemolyticus 1/3,3 4/13,3 2,1х103 (6,7±1,12)х103 3/5,0 7/11,6 (7,1 ±1,47)х103 (7,7±1,41)х103
S. epidermidis 1/3,3 3/10,0 4,3х104 (1,1±0,30)х104 4/6,6 7/11,6 (9,8±2,11)х103 (1,1±0,37)х104
E.coli 1/3,3 2/6,6 5,6 х103 (7,2+0,2)х103 2/3,3 6/10,0 (8,6+0,1)х103 (8,9±2,6)х103
S.pyogenes 0/0 4/13,3 0 (5,4±1,22)х103 0 6/10,0 0 (7,4±1,58)х103
S.aureus 0/0 3/10,0 0 (5,6±1,15)х103 1/1,6 5/8,3 5,0 х 103 (6,8±1,21)х103
Fusobacterium nucleatum 0/0 2/6,6 0 (7,5-0,3)х103 1/1,6 4/6,6 5,0 х 103 (9,7±2,10)х103
Candida slbicans 0/0 4/13,3 0 (4,1±0,70)х103 1/1,6 7/11,6 4,3х103 (5,6±1,50)х103
S.capitis 24/80,0 8/26,6 (2,6±0,8)х103 (1,9±0,6)х103 46/76,6 15/25,0 (2,4±0,36)х103 (2,1±0,35)х103
S.mitis 22/73,3 7/23,3 (1,0±0,9)х103 (1,5±0,6)х103 45/75,0 15/25,0 (2.3±0,40)х103 (1,8±0,38)х103
S.salivaris 27/90,0 3/10,0 (1,5±0,40)х103 (1,3±0,36)х103 49/81,7 13/21,6 (1,6±0,43)х103 (1,3±0,41)х103
S.mutans 28/93,3 2/6,6 (2,1±0,8)х103 (1,9-0,6)х103 43/71,7 4/6,6 (2,0±0,44)х103 (1,7±0,41)х103
Примтка: над рисою - показники хворих основно'1' групи, nid рисою - показники хворих групи порiвняння.
У хворих на ГП I i II ступешв тяжкост груп по-рiвняння з рiзними формами паразитозiв, на вщмшу вщ хворих на ГП I i II ступешв тяжкост основноТ групи, шсля закiнчення лiкування в пародонтальних кишенях виявлялися патогеннi бактерп i гриби C. albicans. У хворих на ГП I ступеня тяжкост з рiзними формами паразитозiв впродовж 1 мiсяця пiсля закшчення лiкування патогеннi бактерп, Fusobacterium nucleatum та гриби C. albicans не були виявлеш. У хворих на ГП II ступеня тяжкост через 30 дiб спостережен-ня патогены бактерп S.pyogenes виявленi тiльки у 5,2% хворих з токсокарозом, S.aureus виявлеш тiльки у 1,6% хворих з ентеробюзом, анаероби Fusobacterium nucleatum та гриби C.albicans виявлеш у 1,6 % хворих з токсокарозом. Через 6 мюя^в шсля закiнчення лiкування у хворих з ентеробюзом в 1,6% випадкв виавалися S.pyogenes, S.aureus, Fusobacterium nucleatum та гриби C.albicans, а у хворих з токсокарозом нав^ь через 6 мюя^в шсля терапи не виавався S.pyogenes.
В той же час було встановлено, що одразу шсля лкування в групах порiвняння хворих на ГП I i II ступешв тяжкост хронiчного перебiгу в значно меншому вiдсотку випадкiв вилучалися патогенш мiкроорганiзми, нiж до початку лку-вання. Виявлено, що стушнь колошзацп усiма видами мiкроорганiзмiв пародонтальних кишень шсля лкування також був значно нижчий, нiж до лкування. У групах порiвняння з ГП I i II ступенiв тяжкосп, як i у основноТ групи шсля закшчення лкування, вiдбувалося пщвищення кiлькостi хворих, у яких з пародонтальних кишень вилу-чалася сапроф^на мiкрофлора. У хворих на ГП I
ступеня тяжкосп в першш мiсяць пiсля закшчен-ня лкування сапрофiтнi бактерп висiвалися у 68,8 % - 90,1% у хворих з ентеробюзом та 70,0% - 93,3 % оаб з токсокарозом; у хворих на ГП II ступеня тяжкосп у 55,0 % - 93,3 % хворих з ентеробюзом та 55,0% - 81,7 % па^енпв з токсокарозом.
Це обумовлено рiзноманiтним негативним впливом парази^в як на загально соматичний стан патента, так i на стан та функцюнування оргашв ротовоТ порожнини, коли 1х спротив ушкоджуючим факторам значно послаблений. Ушкодження, як виникають пiд впливом парази-тiв, запускають складний каскад реакцш, у тому числi i рефлекторних механiзмiв, що призводить до подальших порушень в органiзмi [14], у зв'яз-ку з чим гельмштози не можна вважати ттьки мiсцевим патологiчним явищем, а необхщно розглядати як захворювання всього оргашзму.
З урахуванням вищезазначеного та беручи до уваги факт юнування наслщмв полiпатологiТ на тлi паразитозiв, а саме обтяжливого алерго-логiчного стану хворих, в^амшного дисбалансу, порушень у робот шлунково-кишкового тракту, печiнки, а також високу токсичнють препаратiв, за допомогою яких паразитологами була попе-редньо проведена протигельмiнтна терапiя, перед нами була поставлена задача розробки способу комплексного лкування хворих на ГП шляхом здшснення поетапного лкування з викорис-танням препаратв, здебiльше природного похо-дження. Дя цих препаратiв направлена на голо-внi ланцюги патогенезу ГП, за рахунок чого вщ-буваеться елiмiнацiя мiкробного чинника як дже-рела запалення i порушення метаболiзму паро-
дoнту та аутамуызацп oрганiзму. Самe за раху-нoк взаeмoпoтeнцюючих eфeктiв застoсoваних в схeмi лiкування прeпаратiв, якi впливають на рн зн ланки iмунiтeту, чинять iмунoмoдулюючу, ан-тибактeрiальну, фунгiцидну, антидисбioтичну, прoтизапальну, рeгeнeративну, антиoксидантну, гeпатoпрoтeктoрну, адаптoгeнну, прoтипарази-тарну дш й мoжна здiйснити рoзрив та пригш-чeння аутoiмунних прoцeсiв, активiзувати рeгe-нeративнi прoцeси i пoнoвити нoрмальну iмунo-рeактивнiсть oрганiзму хвoрих, щo й дoзвoлить iam^o пoкращити стан тканин парoдoнту, нoр-малiзувати iмуннi пoказники, дoсягти стш^! рe-мiсiï у пeрeбiгу парoдoнтита та загальнoгo oздo-рoвлeння пацieнтiв, а такoж запoбiгти рeiнвазiï хвoрих збудниками паразитoзiв.
Ввeдeння дo схeми лiкування самe oбраних прoтимiкрoбних, антиoксидантних та iмунoмoду-люючих засoбiв маe патoгeнeтичну oбумoвлe-нiсть та прoдиктoванo наступними ïx хара^ри-стиками: в^чизняний iмунoмoдулятoр «Ерб^л» e нeбiлкoвим низькoмoлeкулярним кoмплeксoм прирoдниx oрганiчниx спoлук нeгoрмoнальнoï прирoди з oригiнальним мexанiзмoм дм, вoлoдie дeтoксикуючoю, прoтизапальнoю, антиoксидант-нoю [15], мeмбранoстабiлiзуючoю [16], рeпара-тивнoю [17], гeпатoпрoтeктoрнoю [16] активню-тю, завдячуючи яким e мoжливiсть пoзитивнo впливати i на стан тканин парoдoнта, i на зага-льний стан xвoрoгo [18]. Внаслiдoк встанoвлeнo-гo факту рoзвитку у xвoриx на ГП xрoнiчнoгo пe-рeбiгу з паразитoзами аутoiмунниx прoцeсiв, найсуттeвiшими oсoбливoстями прeпарату e здатнiсть шпбувати аутoiмуннi та алeргiчнi прo-цeси та йoгo спрoмoжнiсть вiднoвлювати баланс активнoстi T - лiмфoцитiв та гармoнiзувати сшв-вiднoшeння клiтиннoгo та гумoральнoгo iмунiтeту [18,19].
Складнiсть при вибoрi антибактeрiальнoгo прeпарату для лкування xвoриx на ГП, oбтяжe-них паразитарнoю xвoрoбoю чи ïï наслщками, була пoв'язана, з oднoгo 6o^, з пoстiйнo зрoс-таючoю стшкютю дo наявних прoтимiкрoбниx прeпаратiв, а з ^oro - наявнiстю у антибютиш пoбiчнoï дiï чи нeбажаниx рeакцiй при ïx застосу-ванш, рoзвитку дисбактeрioзу, щo мoжe призвo-дити дo ускладнeння пeрeбiгу заxвoрювання, oднoчаснo викликаючи прoблeми з йoгo лкуван-ням. У зв'язку з цим, у тeпeрiшнiй час, на фoнi пeрeoцiнки дiï антибioтикiв, враxoвуючи ïx нeга-тивний вплив на макрooрганiзм, вiдрoдився ш-тeрeс дo антисeптикiв, у тoму числi i при лку-ваннi заxвoрювань парoдoнту. Тoму був вибра-ний прoтимiкрoбний прeпарат ««^касан», який такoж виявляe дeсeнсибiлiзуючi та прoтизапаль-нi властивoстi, пoзитивнo впливаe на прирoдну i спeцифiчну iмунoлoгiчну рeактивнiсть [20,21,22]. Застосування прeпаратiв рoслиннoгo пoxoджeн-ня «Oлiя шавли» на пeршoму eтапi лкування та «Масляный экстракт сeмян тыквы» - на другому, пoв'язанo з нeoбxiднiстю викoристання в шм-плeкснiй тeрапiï ГП у xвoриx з паразитозами за-
гальних i унiвeрсальниx засoбiв впливу, якi в пo-eднаннi зi спeцифiчними прeпаратами надають бiльш прoлoнгoваний парoдoнтoпрoтeктoрний eфeкт, пoсилюючи ïx антибактeрiальну, iмунo-мoдулюючу, прoтизапальну, рeпаративну, анти-oксидантну дiю [23], сприяють пiдвищeнню зага-льнoï oпiрнoстi oрганiзму, йoгo адаптацiйниx рe-зeрвiв та упeрeджують виникнeння патoлoгiчниx сташв. Наявнiсть у складi шавлiï eфiрнoï oлiï ту-йoна, яка маe глистoгiнну дiю [24], дoзвoляe при застосуванш прeпаратiв на и oснoвi запoбiгати рeiнвазiï паразитoзiв. Критeрiями вибoру для призначeння украïнськoгo вирoбництва кoмплeк-снoгo прeпарату «Квeртулiн» булo, пeрш за всe тe, щo вш, як oдин iз найбiльш eфeктивниx за^-бiв, який вoлoдie адаптoгeннoю активнiстю [25], маe здатнiсть здшснювати антидисбioтичну дiю, стимулювати зрoстання прoбioтичнoï мiкрoфлo-ри, за раxунoк чoгo усуваються явища дисба^-рioзу [26,27]. Oкрiм антидисбioтичниx властивoс-тeй, квeрцeтин, щo вxoдить дo складу Квeртулi-ну, маe антиoксидантну, iмунoмoдулюючу, ра-дioпрoтeктивну, рeпаративну, прoтизапальну [28], гeпатoпрoтeктoрну дiю [29]. Антиoксидантна активнiсть квeрцeтину пoв'язана з йoгo здатню-тю iнгiбувати пeрeкиснe oкислeння лiпiдiв, змe-ншувати вмiст вiльниx радикалiв i токсичних прoдуктiв пeрoксидацiï [30]. Застосування анти-oксидантiв - iнгiбiтoрiв вiльнoрадикальниx прo-цeсiв e нeвiд'eмним кoмпoнeнтoм кoмплeкснoï тeрапiï при запальних прoцeсаx, цe в пoвнiй мiрi стoсуeться нe тiльки систeмнoгo лiкування, а й мiсцeвoгo. Прoвeдeння такoï тeрапiï лeжить в oснoвi пoпeрeджeння утвoрeння вiльниx радика-лiв та знижуe кoнцeнтрацiю прoдуктiв пeрeкиснo-гo oкиснeння лiпiдiв, пiдвищуe eфeктивнiсть eнeргeтичнoгo мeтабoлiзму та життeздатнiсть нeрвoвиx клiтин в умoваx iшeмiï. Застoсування у кoмплeкснiй тeрапiï украïнськoгo вирoбництва прeпарату «Катомас» зумoвлeнo тим, щo цe œ-ратoпластичний прeпарат, який мiстить рoзчин ß - карoтину i в^амшу Е в сoeвiй oлiï з дoдаванням гiрчичнoï oлiï [31], вiднoсять [32] дo засoбiв з ан-тиoксидантним мexанiзмoм, щo виявляe стиму-люючий вплив на заxиснi сили oрганiзму. Важ-ливoю пoзитивнoю якютю прeпарату «Катoмас» e спoлучeння в йoгo складi карoтину з рoслин-ними жирами, якi сприяють засвoeнню карoтину i забeзпeчують oрганiзм нeнасичeними жирними кислoтами [33], якi e oбoв'язкoвим кoмпoнeнтoм будь-якoï бioлoгiчнoï мeмбрани i найчутливши-ми дo вiльнoрадикальнoгo oкиснeння [34]. Спeктр фармакoлoгiчнoï дм прeпарату «Като-мас» акумулюe разoм з антиoксидантнoю i iму-нoмoдулюючoю низку бажаних для мiсцeвoгo лн кування тканин парoдoнту активнoстeй: прoтимi-крoбну, прoтизапальну, eпiтeлiзуючу [35], пoлiп-шуe гeмoдинамiку мiкрoкапiлярнoгo русла тканин парoдoнту [33].
На другoму eтапi xвoрi на ГП xрoнiчнoгo пe-рeбiгу I-II ступeня важкoстi на ™i eнтeрoбioзу та тoксoкарoзу oтримували кoмплeкс тeрапiï, щo
дозволило з урахуванням складносп загального стану щадними методами, використовуючи пре-парати здебтьше природного походження, якi не мають побiчних ефектiв, але вимагають, як правило, тривалого часу вживання, розширити можливосп для контролю за станом хворого, ефектившше, нiж стандартна, позитивно впли-вати на вiдновлення тканин пародонту та вщно-вити мiкрофлору пародонтальних кишень при ГП.
Висновки
Виявлено дисбютичш порушення мiкрофлори пародонтальних кишень у хворих на генералiзо-ваний пародонтит I i II ступешв тяжкосп хрошч-ного перебку на тлi гельмiнтозiв. Встановлено, що шд впливом запропоновано'1 комплексно!' терапи, що включала застосування препаратв з протимiкробною, iмуномоделюючою, антиокси-дантною активнiстю, у хворих на генералiзова-ний пародонтит I i II ступешв тяжкосп хрошчного перебiгу з гельмштозами на протязi першого мн сяця пiсля лiкування вiдновлюeться мiкробiоце-ноз пародонтальних кишень та остаеться стабн льним протягом 6 мюя^в пiсля лiкування, порiв-няно з аналопчними показниками при застосу-ванш традицшно'Г терапи.
Перспективи подальших дослщжень в дано-му напрямку е проведення експериментальних дослщжень in vitro з визначенням здатносл ви-дтених мiкроорганiзмiв до формування добових бiоплiвок пiд впливом протимiкробних препара-тв.
Лiтература
1. Borrell L.N. Analytical epidemiology of periodontitis / L.N. Borrell, P.N. Papanou // J. Clin. Periodontol. - 2005. - Vol. 32, Suppl. 6. - P. 132-158.
2. Аркадьева Г.Е. Микробиоценоз ротовой полости в норме и некоторых патологических состояниях. Учебное пособие для врачей / Г.Е. Аркадьева. - СПб. : СПбГМУ им. акад. И.И. Павлова, 2000. - 23 с.
3. Добровольська М.К. Стан бюценозу кшшчних зубоясенних кишень хворих на генералiзований пародонтит / М.К. Добровольська, В.М. Гелей, Н.1. Гелей // Клтчна стоматолопя. - 2014. -№ 2. - С. 17-19.
4. Горбачева И.А. Особенности гомеостаза и комплексная его коррекция у больных генерализованным пародонтитом / И.А. Горбачева, А.И. Кирсанов, П.С. Шабак-Спасский // Пародонто-логия. - 2001. - № 1-2 (19-20). - С. 12-13.
5. Амбарцумян А.Д. Реабилитационные мероприятия при паро-донтите путем восстановления нормального биоценоза полости рта / А.Д. Амбарцумян, Т.М. Бостанджян // Пародонтология. - 2004. - № 4 (33). - С. 41-43.
6. Близнюк Г.О. Обфунтування принцишв рацюнальноТ ппени по-рожнини рота у хворих iз загостреним перебком генералiзованого пародонтиту : автореф. дис. на здобуття нау-кового ступеня канд. мед. наук : спец. 14.01.22 «Стоматолопя» / Г. О. Близнюк. - Одеса, 2006. - 27 с.
7. Кравченко Л.С. Змши бiохiмiчних та iмунологiчних показниюв фактс^в захисту ротовоТ рщини при захворюваннях слизовоТ оболонки порожнини рота / Л.С. Кравченко, Н.О. Бас // УкраТн-ський стоматолопчний альманах. -2011. - № 6. - С. 38-42.
8. Юрженко А. В. Бiохiмiчнi змши в тканинах пародонта та ротовш рщиш за умов генералiзованого пародонтиту та лкування ан-тиоксидантними препаратами : автореф. дис. на здобуття нау-кового ступеня канд. мед. наук : спец. 14.01.22 «Стоматолопя» / А.В. Юрженко. - Кив, 2009. - 22 с.
9. Приказ МЗО СССР № 535 от 22 апреля 1985 года. Об унификации микробиологических (бактериологических методов исследования, применяемых в клинико-диагностических лабораториях лечебно-профилактических учреждений. - Москва, 1985. - Стр. 3 - 65.
10. Рубинова Г.Е. Основные методы лабораторных исследований в клинической бактериологии / Г.Е. Рубинова. - М. : Медицина, 1994. - 234 с.
11. Бтько 1.П. Вимоги до взяття та доставки матерiалу для мiкробi-олопчних дослщжень / 1.П. Бтько // Сучасш шфекцп. - 2001. -№ 3. - С.106-109.
12. Колесник Н.А. Теория и практика доказательной медицины /
H.А. Колесник, В.Н. Непомнящий, Е.С. Самусев - К. : Полиграф-плюс, 2006. - 200 с.
13. Лапач С.Н. Статистические методы в медико-биологических исследованиях с использованием EXCEL / С.Н. Лапач, А.В. Губенко, П.Н. Бабич. - К. : Морюн, 2001. - 408 с.
14. Пат. 109265 U, УкраТна, МПК A61B10/00. СпоЫб комплексного лкування хрошчного генералiзованого пародонтиту 1-11 ступеня тяжкосп на mi паразитозiв (ентеробюзу i токсокарозу) / Н.М. Савельева, С.А. Шнайдер, О.В. Деньга, А.П. Левицький, 1.1. Соколова.
15. Чебышев Н.В. Гельминтозы: органно-системные процессы в их патогенезе и лечении / Н.В. Чебышев, Ю.К. Богоявленский, Е.А. Гришина - М. : Медицина, 1998. - 240 с.
16. Шипулин В.П. Оценка эффективности нового отечественного препарата "Эрбисол" у больных хроническим гепатитом / В.П. Шипулин, А.Н. Николаенко, А.А. Фомина [и др.] // Врачеб. дело. - 1995. - № 1-2. - С. 55 - 59.
17. Корсунська О.1. 1мунотропш препарати у робот лкаря загальноТ практики (фармакотерапевтичний довщник) / О.1. Корсунська, О.О. Нефьодов. - Дншропетровськ : «ГЛтограф», 2015. - 408 с.
18. Ушч П.П. Екстра Ербюол у комплекснш терапи хворих на розсн яний склероз / П.П. Ушч, С.М. Вшичук, О.Н. Нколаенко // Журнал практичного лкаря. - 2003. - № 5. - С. 38-42.
19. Николаенко А.Н. Основные направления в создании и внедрении нового лекарственного препарата Эрбисол / А.Н. Никола-енко // Новый украинский препарат «Эрбисол» : Тезисы докладов. - Киев, 1994. - С. 4-9.
20. Бычкова Н.Г. Клинико-иммунологическая эффективность нового украинского препарата «Эрбисол» у больных с хроническим гепатитом / Н.Г. Бычкова, В.П. Шипулин, А.А. Фомина [и др.] // Врачебное дело. - 1995. - № 3-4. - С. 65-71.
21. Палш В.Г. Антимiкробний лкарський препарат Декасан: страте-пя i тактика застосування для профтактики та лкування гншно-запальних захворювань / В.Г. Палш, В.М. Мороз, М.Д. Желiба [та ш.] // Вюник Вшницького нацюнального медичного ушверси-тету. - 2004. - № 8 (2). - С. 449-452.
22. Фещенко Ю.1. Антисептичний препарат декасан у профтактиц та лкуванш мюцевих гншно-запальних уражень / Ю.1. Фещенко, М.1. Гуменюк, О.О.Мухш [та ш.] // УкраТнський хiмiотерапевтич-ний журнал. - 2002. - № 1 (13). - С. 63-67.
23. Палш Г.К. Ефектившсть антисептичного препарату декасану / Г.К. Палш, В.П. Ковальчук, Н.М. Деркач [та ш.] // Biomed^al and Biosocial Anthropology. - 2010. - № 15. - С. 8-11.
24. Мельничук Г.М. Медикаментозне лкування хвороб пародонта. Групи препарат, мехашзм Тх дм, показання та протипоказання до використання Частина I. Антисептики рослинного походження (олiя шавлп) Огляд лп"ератури / Г.М. Мельничук, Л.В. Завер-бна, А.С. Мельничук [та ш.] // Новини стоматологи. - 2013.- №
I. - С. 92 - 96.
25. Беляков Д.А. Использование растений в противопаразитарных фитокомпозициях / Д.А. Беляков // Материалы III межвузовской научно-практич. конф. молодых ученых «Молодёжь и медицинская наука», Тверь, 26 ноября 2015г. — Тверь, 2015. - С. 40.
26. Квертулин. Витамин Р, пребиотик, гепатопротектор / [А.П. Левицкий, О.А. Макаренко, И.А. Селиванская и др.]. - Одесса : КП ОГТ, 2012. - 20 с.
27. Дорошенко С.1. Змши мiкробiоценозу порожнини рота в процес комплексного лкування дп"ей iз зубощелепними аномалiями та деформа^ями на mi захворювань тканин пародонта i цукрово-го дiабету I типу / С.1. Дорошенко, О.В. Саранчук // УкраТнський стоматолопчний альманах. - 2012. - № 2 (1). - С. 48-53.
28. Мкенько Б.О. Трофiчнi виразки при пiслятромбофлебiтичному синдрому сучасш пщходи до лкування хворих / Б.О. Мкенько, Л.С. Бабшець, Л.М. Мкенько, С.С. Рябоконь // Здобутки кшшч-ноТ i експериментальноТ медицини. - 2016. - № 2. - С. 99-100.
29. Буянова О.В. Комплексне лкування псорiазу з використанням «Кверцетину» та «Ербюолу» / О.В. Буянова, 1.Г. Цидто // УкраТнський журнал дерматологи, венерологи, косметологи. - 2007. -№ 4 (27). - С. 39-41.
30. Левицкий А.П. Сравнительное действие кверцетина, инулина и квертулина на состояние печени крыс после оральной аппликации липополисахарида / А.П. Левицкий, Е.М. Левченко, О.А. Макаренко // Вюник морськоТ медицини. - 2013. - № 2 (59). -С. 34-38.
31. Ковалевська I. В. Визначення фiзико-хiмiчних характеристик кверцетину / I. В. Ковалевська // Актуальш питання фармацевтичноТ i медичноТ науки та практики. - 2014. - № 1. -С. 6-8.
32. Левицький А.П. Гепатопротекторш властивост пасти з плодiв чорниц при експериментальному токсичному гепатит та киш-
ковому дисб^ / А.П. Левицький, С. Б. Осипенко, Ю. В. Цюель- 35.
ський [та iH.] // Фп"отерашя. - 2009. - № 3. - С. 26-30.
33. Ттгузова Н.А. Клшко-лабораторне обгрунтування диференцн йованого застосування препара^в-адаптогешв рослинного по-ходження в комплексному лкуванш хворих на хронiчний ката-ральний пнпвп" i генералiзований пародонти : автореф. дис. на здобуття наукового ступеня канд. мед. наук : спец. 14.01.22 36. «Стоматолопя» / Н.А. Ттгузова ; 1н-т стоматологи АМН УкраТ-ни. — О., 2002. — 19 с.
34. Деньга О.В. Адаптогенш профiлактика та лкування основних стоматологiчних захворювань у дп"ей : автореф. дис. на здобуття наукового ступеня доктора мед. наук : спец. 14.01.22 «Стоматолопя» / О.В. Деньга; Нац. мед. ун-т iм. О.О. Бого-мольця. — К., 2001. — 32 с.
Реферат
ОПРЕДЕЛЕНИЕ СОСТОЯНИЯ МИКРОБИОЦЕНОЗА ПАРОДОНТАЛЬНЫХ КАРМАНОВ БОЛЬНЫХ ГЕНЕРАЛИЗОВАННЫМ ПАРОДОНТИТОМ НА ФОНЕ ГЕЛЬМИНТОЗОВ ПОД ВЛИЯНИЕМ КОМПЛЕКСНОЙ ТЕРАПИИ Савельева Н.Н.
Ключевые слова: генерализованный пародонтит, энтеробиоз, токсокароз, микроорганизмы, микробиоценоз пародонтального кармана, комплексная терапия.
Исследованы количественный и качественный состав микробиоценоза пародонтальных карманов до- и после применения разработанной комплексной терапии больных генерализованным пародонти-том I и II степени тяжести хронического течения на фоне гельминтозов: энтеробиоза и токсокароза. Показано, что под влиянием комплексной терапии у больных генерализованным пародонтитом I и II степени тяжести хронического течения основной группы восстанавливается микробиоценоз пародонтальних карманов и остается стабильным в течение 6 месяцев после лечения по сравнению с аналогичными показателями при применении традиционной терапии.
Summary
ASSESSMENT OF MICROBIOCENOSIS IN PERIODONTAL POCKETS OF PATIENTS WITH GENERALIZED PERIODONTITIS AND CONCOMITANT HELMINTHIASIS AFTER COMPLEX THERAPY Savel'eva N.
Key words: generalized periodontitis, enterobiosis, toxocariasis, microorganisms, microbiocenosis in periodontal pocket, complex therapy.
We evaluated the quantitative and qualitative composition of microbiocenosis in periodontal pockets before and after combined therapy we designed by our own in patients with chronic generalized periodontitis of I and II degree of severity and concomitant helminthiasis as enterobiosis and toxocariasis. It has been shown that influenced by the combined therapy, microbiocenosis in periodontal pockets of the patients of the test group restores and stays stable for 6 months following the treatment, compared with the values obtained after the standard therapy.
Микитенко А.О. Патогенетичне обгрунтування ефективност мультипробютикотерапп у хворих на хрошчний генералiзова-ний пародонтит (експериментально-кшшчне дослщження) : автореферат дис. на здобуття наукового ступеня канд. мед. наук : спец. 14.03.04 «Патолопчна фiзiологiя» / А.О. Микитенко; Сум. держ. ун-т МОН УкраТни. - Суми, 2015. - 20 с. Савко Н.В. Препарати рослинного походження у комплексному лкуванш хворих на хрошчний нейродермп" (експериментально-кшшчш дослщження : автореф. дис. на здобуття наукового ступеня канд. мед. наук : спец. 14.01.20 «Шюрш та венеричш хво-роби» / Н.В. Савко ; Нац. мед. ун-т iм. О.О.Богомольця. — К., 2002. — 17 с.
УДК 616.314.2-007.26-053.2:616-071.3. Смоляр Н.1., MicbKie А.Л., Гутор Т.Г.
W _____ W
ВЗАеМОЗВ'ЯЗОК АНОМАЛ1И ПРИКУСУ З Ф1ЗИЧНИМ РОЗВИТКОМ Д1ТЕИ
Л^вський нацюнальний медичний уыверситет iменi Данила Галицького
Важливим показником здоров'я дитини е ii фiзичний розвиток. Стан фiзичного розвитку дитини певного вку е основою для прогнозування виникнення патологи, яка буде впливати на яксть жит-тя впродовж наступних рок'т. Тому, метою нашого досл'дження було визначити основн антропо-метричнi показники довжину та масу тла, та Ух взаемозв'язок iз зубощелепними аномал'ями. Нами проведено еп/'дем/'олог/'чне обстеження 981 дитини вком 7, 12, та 15 рок'т. Анал'з результат'^ об-стеження дтей показав, що поширенсть зубощелепних аномалiй в середньому, становить 74,2±1,46%. Встановлено, що у структур'1 ЗЩА найчастше зустр'чаються аномали окремих зуб'т -31,41±1,55%. Аномали зубних рядв дагностовано у 29,51±1,52% та 14,93±1,19% припадае на аномали прикусу. Аномали прикусу значно частше зустр'чаються у дтей з в1'дхиленням у ФР за 1МТ, у пор1внянн1 з дтьми з 1МТ, що в'дпов'дае &ковш нормi. О^м того, аномали прикусу частше д'агно-стовано у дтей з 1МТ вище за в/'кову норму, у пор!внянн!' з дтьми, у яких 1МТ нижче за в/'кову норму. Ключовi слова : зубощелепн аномали, фiзичний розвиток, Ыдекс маси тта.
Дане домдження е фрагментом плановоi НДР «Оцнка стоматолог/'чноГ захворюваностi у дiтей з урахуванням еколого-со^альних аспе^в та ефективнот профлактики ка^есу та хвороб пародонта», № держ. реестрацп 0115U000037.
Вступ
Фiзичний розвиток д^ей i шдл™в вщображае закономiрнiсть росту i розвитку, процес дозрн вання оргашзму, а також його морфолопчний i функцюнальний стан у кожному вковому перн
одк Стан фiзичного розвитку дитини певного вку е основою для прогнозування виникнення патологи, яка буде впливати на якють життя впродовж наступних рош [2]. За вщсутносп належ-них умов навколишнього середовища гармошя
