CC BY
32УДК 616.314.1-74-77-071
Удод О. А.,
доктор медичних наук, професор, професор кафедри стоматологИ' №1 Донецького нацюнального
медичного унгверситету МОЗ Украши,
Роман О. Б., астрант кафедри стоматологИ' №1 Донецького нацюналъного медичного унгверситету МОЗ Украти
DOI: 10.24411/2520-6990-2020-12071 УДОСКОНАЛЕН1 ЩДХОДИ ДО ПРЯМОГО В1ДНОВЛЕННЯ ЗУБ1В ФОТОКОМПОЗИТАМИ
Udod O. A.,
doctor of medical Sciences, Professor of the Department of dentistry №1 Donetsk national medical
University of the Ministry of health of Ukraine
Roman O. B.,
postgraduate student of the Department of dentistry no. 1 Donetsk national medical University of the
Ministry of health of Ukraine
IMPROVED APPROACHES TO THE DIRECT RESTORATION OF TEETH WITH COMPOSITE
MATERIAL
Анотац1я
У статт1 наведено результати кл1н1чного досл1дження стану прямих фотокомпозицшних в1дновлень зубгв, виконаних з використанням для замгщення дентину змщненого скловолокном фотокомпозита, œi-тлову полгмеризацт якого проводили за ргзними режимами. Встановлено, що кшьюсть порушень в1днов-лень за застосування св1тлово'1 полгмеризацИ' змщненого скловолокном фотокомпозита у режимi «м'який старт» у термти спостережень 6 та 12 мкящв перевищуе кшьюсть порушень за «спрямовано'1» полiме-ризацИ' даного фотокомпозита, вiдповiдно, у 1,8 та 2,7 рази.
Abstract
The article presents the results of a clinical study of the state of direct photocomposition restorations of teeth performed using a glass-fiber-reinforced photocomposite for dentin replacement, light polymerization of which was performed according to different modes. It was found that the number of restoration violations for the use of light polymerization of glass-reinforced composite in the "soft start" mode during the observation period of 6 and 12 months exceeds the number of violations for "directed" polymerization of this composite, respectively, by 1.8 and 2.7 times.
Ключов1 слова: пряме вiдновлення зубiв, фотокомпозит, «спрямована» полiмеризацiя, «м'який старт».
Key word: direct restoration of teeth, photocomposite, "directed" polymerization ""soft start".
Дана робота е фрагментом НДР кафедри стоматологи №1 Донецького нацюналъного медичного ушверситету МОЗ Укра1ни «Клшко-лабора-торне обгрунтування удосконалення технологш дь агностики, л^вання, прогнозування та профшактики стоматолопчних захворювань» (№ державно! реестрацп 0119Ш01447).
Вступ. Реставрацшш технологи, завдяки яким можливо ввдновлювати анатомiчну форму зубiв та вщтворювати колiрнi ввдтшки i прозорють, що при-таманш твердим тканинам природних зубiв, доста-тньо давно увшшли в повсякденну стоматолопчну практику. Широкий вибiр вщновлювальних матерь алiв свилового тверднення, серед яких найчаспше застосовують фотокомпозити, та методик 1х клшч-ного використання дозволяють зберпати зуби, на-виъ за значного руйнування !х коронок. Особливо важливим такий щадний тдхвд видаеться за мно-жинного ураження зубiв карiесом, необхвдносп обов'язкового збереження зубiв за наявносл знач-них дефекттв зубних рядiв або у разi виршення лi-кувальних завдань естетичного характеру, що пев-
ним чином ввдбиваеться на елементах психолопч-но! адаитацп та соцiалiзацil пацiентiв, особливо молодого вшу.
Великий вибiр вiдновлювальних матерiалiв для реставрацп зубiв з карюзними та некарiозними ураженнями та постшне оновлення арсеналу фото-композитiв, адгезивних систем та додаткових аксе-суарiв, що сприяють пiдвищенню результативностi реставрацшно! роботи, спонукають лiкарiв- стома-толопв до постiйного навчання, оволодiння навич-ками роботи з новими матерiалами та технологiями. Певний час достатньо широко у кттчнш стомато-лопчнш практицi використовували унiверсальнi фотокомпозицiйнi матерiали, як1 призначенi для прямого ввдновлення фронтальних та бiчних зубiв. Властивосп таких матерiалiв дозволяють вщнов-ленням з них витримувати значнi жувальш наван-таження та, у той же час, ввдповвдати достатньо ви-соким естетичним вимогам, однак з деякими засте-реженнями та рекомендацiями [1].
Останшм часом для клiнiчного застосування пропонують фотокомпозицiйнi матерiали обмеже-ного використання з певними полшшеними власти-востями. До таких слщ вiднести фотокомпозити,
MEDICAL SCIENCES / «Ш^Ш(Ш]иМ~ЛШ®Ма1>#Ш72)),2©2©
змiцненi скловолокном. Цi матерiали, внаслвдок змщнено1 за рахунок наявностi сiтки з коротких по-перечних волокон структури, мають пiдвищену стiйкiсть до розтрiскування, тому 1х рекомендовано використовувати для замiщення дентину у великих за об'емом карiозних порожнинах у значно зруйно-ваних зубах, а також у зубах, в яких було проведено ендодонтичне лiкування з видаленням великого об'ему твердих тканин. Слiд зазначити, що такi фо-токомпозити призначеш лише для створення базису ввдновлення, його обов'язково необхiдно вкривати, iмiтуючи емаль, шаром традицiйного фотокомпозита товщиною не менше 1 мм, тобто за-стосовувати техшку «закритого сендвiчу» [2].
Серед рекомендацш з використання змщне-ного скловолокном фотокомпозита е такi, що до-зволяють вносити цей матерiал одним шаром товщиною до 4 мм та полiмеризувати свггловим потоком ввд галогенового або свилодюдного фотополiмеризатора певний час, залежно вiд штен-сивностi [2,3]. Вказiвок щодо методики або режиму свплового впливу для забезпечення тверднення цього матерiалу рекомендацп не мiстять. У той же час, ввдомо, що свиловий потiк будь-якого фотопо-лiмеризатора втрачае iнтенсивнiсть, проходячи крiзь твердi тканини зубiв або порцп фотокомпози-цiйного матерiалу, причому на втрати штенсивно-стi певним чином впливае товщина твердих тканин або порцп фотокомпозита [4]. У разi недостатньо! свплово1 енерги повноцiнне тверднення матерiалу не вiдбуваеться, i це критично, тому що стосуеться найвщдалешшого ввд джерела свiтла шару фотокомпозита, який безпосередньо прилягае до дна та станок порожнини, внаслвдок чого формуються сприя-тливi для розвитку ускладнень умови. З ще1 точки зору, доцiльно було б зменшити товщину порцп змiцненого скловолокном фотокомпозита для створення базису вщновлення або, можливо, застосу-вати свиловий потiк бiльш високо1 штенсивносп з обов'язковим обгрунтуванням режиму свплово1 полiмеризацil для забезпечення повноцiнного тверднення даного матерiалу. При цьому слiд врахову-вати, що у структурi змiцненого фотокомпозита присутнi скловолокна, як1 мають здатнiсть прово-дити свило у певному напрямку [5].
Мета дослвдження. Клiнiчна оцiнка стану пря-мих вiдновлень зубiв, яш виконанi з використанням змiцненого скловолокном фотокомпозита у техшщ «закритого сендвiчу» за рiзних режимiв свилово1 полiмеризацil.
Матерiали i методи. Клiнiчне перспективне дослвдження було проведено у комунальному неко-мерцiйному пiдприемствi «Обласна клшчна стома-тологiчна полiклiнiка Юровоградсько1 обласно1 ради» у 2018 - 2020 роках. У ходi дослвдження було обстежено 107 оаб вiком ввд 20 до 43 рок1в, з яких чоловiкiв було 49 (45,8 % вщ загально1 кiлькостi об-стежених), ж1нок - 58 (54,2 %), з середшми та гли-бокими карiозними ураженнями зубiв бiчноl групи. Загалом, було ввдновлено 107 зубiв. Дослiдження було проведено з дотриманням усiх бiоетичних ви-мог, ввдповвдно до положения Гельсинсько1 декла-рацп та Конвенци Ради Свропи про права людини
та бюмедицину, а також законодавства Укра!ни. Кожний пацieнт дав поiнформовану згоду на участь у клшчному дослiдженнi. Щд час первинного об-стеження пащенпв визначали iндекс iнтенсивностi карieсу зубiв, гiгieнiчний iндекс Федорова-Воло-дшно! та проводили професшну гiгieну порожнини рота.
Перед вщновленням попередньо визначали ко-лiрнi вiдтiнки зубiв та препарували в них карюзш порожнини з дотриманням загальноприйнятих ви-мог у разi !х подготовки для прямого фотокомпози-цiйного вiдновлення [6]. За виявлення глибокого карieсу дно порожнини закривали лiкувальною прокладкою з гiдроксиду кальщю. Далi твердi тканини дна та стшок порожнини протравлювали гелем 37% ортофосфорно! кислоти, шсля видалення яко! наносили адгезивну систему Optibond FL, Kerr, та полiмеризували ii свiтловим потоком свилодюд-ного фотополiмеризатора за рекомендацiями фь рми-виробника. Ввдновлення зубiв проводили з за-стосуванням змiцненого скловолокном фотокомпозита everX Posterior, GC, для замщення дентину та формування у техшщ «закритого сендвiчу» базису, який закривали нанофотокомпозицшним матерiа-лом Filtek Ultimate, 3M ESPE, з полiмеризацieю останнього свiтловим потоком за «м'яким стартом». Виготовлеш реставрацп шлiфували, контро-люючи оклюзiйнi контакти, та полiрували з засто-суванням полiрувальноl системи Enhance, Kerr.
Залежно ввд особливостей формування базису ввдновлення та режиму свгглово! полiмеризацil, усix пацieнтiв випадковим чином розподiлили на двi групи. До 1 групи включили 53 особи (49,5% ввд загального числа), в яких базис вщновлення форму-вали з зазначеного змiцненого скловолокном фотокомпозита одним шаром, вщповщно до рекомендацш, товщиною 4 мм та свиловим впливом у режимi «м'який старт» з кшцевою iнтенсивнiстю свпло-вого потоку свилодюдного фотополiмеризатора 1400 мВт/см2. У 2 групу ввiйшли 54 пацieнти (50,5 %), техшку «закритого сендвiчу» в яких викону-вали за тако! ж товщини шару змiцненого фотокомпозита, однак з проведениям «спрямовано!» поль меризацп свiтловим потоком свилодюдного фото-полiмеризатора постшно! високо! штенсивносл 1400 мВт/см2.
Клiнiчну оцiнку виконаних прямих реставра-цiй проводили за провщними клiнiчними критерi-ями, зокрема, «крайове прилягання», «крайове за-барвлення», «тдвищена чутливiсть твердих тканин», «вторинний карieс», наступного дня пiсля проведення реставраци, через 6 та 12 мюящв [7]. У разi виявлення порушень за зазначеними критерь ями, за наявносп згоди, стан вщновлення коректу-вали, але пацieнта виключали з подальшого досль дження. У кожний термш у пацieнтiв обох груп визначали к1льк1сть порушень за кожним клiнiчним критерieм, загальну к1льк1сть порушень та ввднов-лень з порушеннями, а також кшьшсть ввдновлень без порушень, тобто у чудовому стаиi. Отримаиi ре-зультати представляли у виглядi абсолютних та ввд-носних показник1в.
Результати дослщження та ïx обговорення.
Проведена перед ввдновленням 3y6iB iндексна ощ-нка показала, що в oci6 1 групи iндекс штенсивно-cri rapiecy 3y6iB складав 8,25±0,57, в oci6 2 групи -7,87±0,64, щодо ппешчного iндекcy Федорова-Во-лодшно].', то його значення склали, вiдповiдно, 1,21±0,18 бала та 1,37±0,16 бала, що сввдчить про добрий стан ппени порожнини рота у пацieнтiв обох груп. Статистично значущих вiдмiнноcтей мiж вiдповiдними показниками не виявлено (р>0,05), тому можна стверджувати, що пащенти 1 та 2 групи знаходились у piвних умовах доcлi-дження.
Стан виконаних ввдновлень зyбiв наступного дня тсля проведення pеcтавpацiï у вах оглянутих пацieнтiв обох груп був чудовий, порушень не виявлено, скарг у пащенпв не було.
Через 6 мюящв були оглянут yd пpямi ввдно-влення в оаб, як1 входили до обох груп. Обсте-ження вiдновлень у пащенпв 1 групи виявило деяк порушення 1х стану. Перш за все, була встановлена пвдвищена чутливють твердих тканин зyбiв, таких було 4 випадки (7,5 % ввд кiлькоcтi ввдновлених зу-бiв у пащенпв щех' групи). Було визначено також порушення крайового прилягання фотокомпозицш-ного матеpiалy до емалi у 2 ввдновленнях (3,8 %), а також наявнють крайового забарвлення за периметром у 3 ввдновленнях (5,7 %).
В оаб 2 групи було зареестровано 2 випадки щдвищено1 чутливосп твердих тканин ввдновлених зyбiв (3,7 % ввд числа ввдновлених зyбiв у пацieнтiв даноï групи), виявлено також порушення крайового прилягання фотокомпозита у 1 ввдновленш (1,9 %) та крайове забарвлення на межi матеpiалy у 2 ввд-новленнях (3,7 %). Слад зазначити, що yd визначеш порушення крайового прилягання фотокомпозита та крайове забарвлення заглиблювалися лише до межi емалi та дентину ввдновлених зyбiв пацieнтiв обох груп, а вторинний каpiec жодного разу дiагно-стований не був.
Загалом, у пацieнтiв 1 групи було встановлено 9 порушень, у пащенпв 2 групи - 5 порушень у ввд-новленнях, шлькють ввдновлень з порушеннями в оаб 1 групи складала 7 (13,2% ввд 1х числа в оаб цieï групи), у пaцieнтiв 2 групи - 4 (7,4 % ввд числа реставращй в оаб дaноï групи). Така кiлькicть ввд-новлень з порушеннями, що не ввдповвдае числу порушень, пояснюеться тим, що в одному ввдновленш може виявлятися два або дешлька порушень.
За згодою пaцieнтiв, yd встановлеш у ввднов-леннях порушення були ввдкоректоваш, пiдвищенa чyтливicть твердих тканин була пролжована, однак пащенти з ними були виключеш з подальшого дос-лiдження.
У наступний теpмiн обстеження 12 мicяцiв було оглянуто 46 пащенпв (86,8% ввд початково1' кiлькоcтi) 1 групи. У 2 випадках (4,3% вiд кшькосп вiдновлень у пaцieнтiв цieï групи в даний термш) знов була визначена шдвищена чутливють твердих тканин ввдновлених зyбiв, у той час, як у пащенпв 2 групи, а 1'х у даний термш було обстежено 50 (92,6 % ввд початково!' кшькосп), така патолопя дiaгноc-
товано не була. В оаб 1 групи було виявлено порушення крайового прилягання мaтеpiaлy у 7 ввднов-леннях (15,2 %), причому у 2 ввдновленнях (4,3 %) дефекти заглиблювалися у дентин, у пащенпв 2 групи порушень крайового прилягання були вста-новлеш у 4 ввдновленнях (8,0 % ввд числа ввднов-лень у цей термш), yci вони були у межах емалг Щодо крайового забарвлення, то воно було виявлено в оаб 1 групи у 8 ввдновленнях (17,4 %), з яких у 3 (6,5 %) забарвлення розповсюджувалося дaлi де-нтино-емалево1' меж1, у пaцieнтiв 2 групи забарвлення зycтpiчaлоcя у 3 реставращях (6,0 %) i не розповсюджувалося дaлi емалг
У цей теpмiн вперше був визначений вторинний кapiec, його дiaгноcтyвaли у 2 ввдновлених зубах (4,3 %) у пащенпв 1 групи. В оаб 2 групи це ускладнення виявлено не було.
У пащенпв 1 групи, загалом, встановили 19 порушень у 12 ввдновленнях (26,1 %), в оаб 2 групи - 7 порушень у 4 ввдновленнях (8,0 %).
Уа виявлеш порушення, за згодою пащенпв, були виправлеш.
Результати дослщження показали, що у тер-мши 6 та 12 мюящв кшьшсть порушень у ввднов-леннях зyбiв у пащенпв 1 групи систематично пе-ревищуе таку у пaцieнтiв 2 групи, зокрема, у 1,8 та 2,7 рази, вщповщно. Так само у пащенпв 1 групи б№ше вщновлених зyбiв з порушеннями, у теpмiн 6 мюящв 1'х бiльше у 1,8 рази, шж у пaцieнтiв 2 групи, а у термш 12 мюящв - навиъ у 3 рази. Стае очевидним, що за шших piвних умов проведення прямого ввдновлення, виpiшaльнy роль у розвитку порушень у реставращях вщграе свгглова полiме-pизaцiя шару змiцненого скловолокном фотокомпозита товщиною 4 мм, тобто свиловий вплив у ре-жимi «м'який старт», можливо, не забезпечуе дос-татню повноту тверднення мaтеpiaлy, що i призводить до виникнення у нaйближчi мicяцi тсля ввдновлення пвдвищенох' чyтливоcтi твердих тканин ввдновлених зyбiв, а у бшьш вiддaленi теpмiни - до розвитку вторинного кapiecy та iнших ускладнень.
Обмеження досл1дження. У зв'язку з тим, що кapiec зyбiв мае визначеш шшими доcлiдженнями зaкономipноcтi розвитку, локaлiзaцiï та пеpебiгy щодо в^, у доcлiдження не залучали оаб вшзм молодше 20 рок1в та старше за 45 рошв. Обмеження учасп у доcлiдженнi стосувалися також оаб з озна-ками пвдвищенох' cтеpтоcтi зyбiв, нaявноcтi порушень прикусу та незадов№нох' гiгieни порожнини рота. До дослвдження не включали пащенпв у раз^ якщо зуби бiчноï групи, як1 п1длягали ввдновленню, мали ураження або вiдновлення на шших поверх-нях, кpiм пеЛ, що реставрували у ходi даного досль дження.
Висновки. К1льк1сть порушень прямих в1дно-влень бiчних зyбiв, виконаних у закритш «cендвiч-технiцi» з використанням змiцненого скловолокном фотокомпозита для замщення дентину за його свпловох' полiмеpизaцiï у pежимi «м'який старт», у термш дослвдження 6 мюящв перевищуе шлькють порушень у paзi проведення «спрямованоЬ) cвiтло-вох' полiмеpизaцiï цього мaтеpiaлy у 1,8 рази, у тер-мiн 12 мюящв - у 2,7 рази.
MEDICAL SCIENCES / «Ш^Ш(Ш1УМ~ЛШ®Ма1>#Ш72)),2©2©
Перспективи подальших дослiджень. Krnm-чш дослiдження, яш плануються у подальшому, бу-дуть продовженi вiдносно вiддалених TepMiHiB спо-стереження щодо стану прямих ввдновлень, викона-них за застосування змщненого скловолокном фотокомпозита для замщения дентину з полiмepи-зацieю за piзними режимами свiтлового впливу.
Список лггератури
1. Борисенко А. В. Композиционные пломбировочные и облицовочные материалы / А. В. Борисенко, В. П. Неспрядько, Д. А. Борисенко // Медицина. - К.: ВСИ «Медицина», 2015. - 320 с.
2. Frater M. Нове поколшня реставрацш кут-шх зубiв, яш виконанi з композитних матepiалiв, посилених короткими волокнами / M. Frater, A. Forster // Современная стоматология. - 2016. - №1. - С. 27-28.
3. Wolff D. Analysis of the interdiffusion of resin monomers into pre-polymerized fiber-reinforced
composites / D. Wolff et al. // Dent. Mater. - 2012. -№28. - С. 541-547.
4. Удод О. А. Дослвджения динам1ки штенси-вносп свилового потоку фотопол1меризатора у ввд-новлювальних матер1алах / О. А. Удод, Х. I. Бекуза-рова // Укранський журнал медицини, бюлоги та спорту. - 2018. - Т. 3, № 2 (11). - С. 171-174.
5. Удод О. А. Втрати штенсивносп свилового потоку свилодюдного фотопол1меризатора в скловолоконних армуючих елементах / О. А. Удод, С. I. Драмарецька // Вюник проблем бюлоги i медицини. - 2017. - № 1 (135). - С. 376-379.
6. Николаев А. И. Практическая терапевтическая стоматология: учеб. пособие / А. И. Николаев, Л. М. Цепов. - 9-е изд. - М. : МЕДпресс-ин-форм, 2014. - 928 с.
7. Ryge G. Клинические критерии / G. Ryge // Клиническая стоматология. - 1998. - № 3. - С. 4046.
