CC BY
45
УДК 616.314.3 - 76:615.46
I. Ю. Попович, Т. О.Петрушанко
АНАЛ1З ЕФЕКТИВНОСТ1 Б1ОФ1ЗИЧНОГО П1ДХОДУ ДО РЕСТАВРАЦП ДЕВ1ТАЛЬНИХ Р1ЗЦ1В
ВДНЗУ «Укра'нська медична стоматолопчна академiя»
Вiдомо, що коронкову частину девггальних фронтальних зубiв можна вщновити прямим та непрямим способами [1]. Непрямий спошб реставрацii базуеться на виготовленш покривно!' коронки на зуб шсля фiксацii в ньому штифта або куксово!' вкладки [2, 3]. Кшшчш дослiдження вiдновлення зубiв iз використанням металевих штифтових конструкцiй iз подальшим виготовленням покривно!' коронки виявили низку недолшв таких конструкцiй: недостатня мщшсть; нетривалi термiни функцiонування; трудношд при замiнi коронки; жорстке зеднання коронково!' частини з штифтом [4]. Виготовлення куксових вкладок iз подальшим покриттям !'х штучною коронкою теж мае недолжи. Це наявнiсть щшини мiж литою конструкцiею та тканинами протезного ложа, що згодом може призводити до розцементування i вторинного карiесу. С висока ймовiрнiсть виникнення гальванiчних явищ у порожнинi рота [5]. Виникае також складшсть видалення лито!' конструкцп з кореня зуба без його ушкодження за необхщност повторного ендодонтичного лiкування [6,7].
Прямий спошб вiдновлення зубiв позбавлений таких недолшв. Вш передбачае реставрацiю зуба композитними матерiалами iз застосуванням внутршньоканальних штифтiв або безштифтовою адгезивною конструкщею. Показанням до застосування внутрiшньоканальних штифпв е вiдновлення зуба, в якому рашше було проведене ендодонтичне лжування, при руйнуваннi його коронково!' частини вщ 55 до 80% [8].
Сучасш внутршньоканальш штифти мають вiдповiдати таким вимогам: забезпечувати максимальну ретенцiю штифта в кореневому каналi та стшюсть кукси; максимально зберiгати структуру зуба; забезпечувати добрий естетичний результат; не призводити до переломiв кореня; не викликати корозii; мати антиротацiйнi властивостц модуль еластичностi штифтiв мае бути аналопчний модулю еластичностi твердих тканин зуба; рiвномiрно розподiляти оклюзiйне навантаження по всш довжинi кореня; мати максимальну площу контакту зi збереженими тканинами зуба i мiцний зв'язок iз ними; не мати цитотоксичност й онкогенностi; бути рентгеноконтрастними; бути зручними i простими в роботц дозволяти повторне лiкування зуба шляхом легкого видалення штифта [9, 10]. Ушм цим вимогам з погляду бюмехашки зубощелепного апарату найбiльше вщповщають еластичнi (скловолоконнi) штифти [8].
Метою нашого дослiдження стало вивчення клiнiчноi ефективностi функцiонування прямоi реставрацiйноi конструкцп девiтальних рiзцiв, вiдновлених рiзними способами.
Матерiали i методи
Для досягнення поставленоi мети була виконана реставращя девiтальних рiзцiв, коронки яких були зруйноваш на 2/3 i бшьше, трьома способами. Для цього ми сформували 3 клiнiчнi групи пащенпв. У першiй групi - 12 пащенпв (12 зубiв) - пряму реставращю коронок девiтальних рiзцiв проводили за допомогою анкерних титанових штифпв, як1 фiксували на склоiономерний цемент, модифжований композитом "Fuji plus" (GS, Япошя), та фотополiмерного матерiалу «Esthet X» ("Dentsply", Великобританiя). До другоi групи ввiйшли 19 пацiентiв (26 зубiв), коронкову частину зруйнованих рiзцiв у яких вiдновлювали за допомогою нових склопластикових «ПАСС» штифтiв фiрми «Еста» (Украша), зафiксованих на новий цемент адгезивний подвшно' полiмеризацii «ЦАПО» ("Еста", Украша), та фотополiмерного матерiалу «Еста -3»
("Еста", Украша). У третш кшшчнш груш було 14 пащенлв (16 зубiв). Пряму реставрацiю девiтальних рiзцiв проводили в них за допомогою скловолоконних штифпв "J-dental", як1 фiксували на естетичний цемент подвшно' полiмеризацii "Calibra" ("Dentsply", Великобританiя), та фотополiмерного матерiалу «Esthet X» ("Dentsply", Великобританiя). Послщовшсть реставрацii в першiй групi пащенлв вiдповiдала загальноприйнятим положенням реставрацii та фшсаци штифтiв i рекомендацiям фiрм-виробникiв. У другiй та третiй групах реставрацiю i фiксацiю склопластикових штифпв проводили за власним алгоритмом реставрацп (патент на корисну модель № 25206).
Кштчну оцiнку реставрацiйних конструкцш девiтальних рiзцiв проводили безпосередньо шсля реставрацii, через 6, 12 та 24 мюящ за такими загальноприйнятими критерiями: анатомiчна форма, крайова адаптащя, крайове забарвлення, шорсткiсть поверхнi, вторинний карiес, колiрна вiдповiднiсть, контактний пункт. Брали до уваги гшешчний шдекс OHI-S Green-Vermillion та РМА в модифжацп Parma. Визначали також температуру ясен, здшснювали бiопотенцiалометрiю в дшянщ проекцii верхiвки кореня вiдновленого зуба i зуба на протилежному бощ та обчислювали щiльнiсть перiапiкальноi юстково' тканини вiдновлюваного зуба за допомогою радiовiзiографiчних знiмкiв i програми "Trophy Windows 5.0". Термометрш i бюпотенщалометрш вимiрювали у всiх пацiентiв. Ощнку щiльностi юстково' тканини проводили в 7 пащенпв 1 групи, 13 пащенпв 2 групи та 11 пащенлв 3 групи. Отриманi результати дослщжень обробленi методами варiацiйноi статистики.
Результати дослщжень та i'x обговорення
Безпосередньо шсля реставрацп зуби, яю вщновлювали за допомогою металевих анкерних штифпв (1 група), склопластикових «ПАСС» штифпв фiрми «Еста» (2 група) та скловолоконних штифпв фiрми «J-dental» (3 група), мали показник "Alfa" за такими критерiями
реставраций aнaтомiчнa форма, крайова aдaптaцiя, крайове забарвлення, шорстюсть поверхнi, контактний пункт та вторинний кaрieс. За колiрною вiдповiднiстю пaцieнти 1 групи мали показник "Bravo", а пaцieнти 2 та 3 груп - "Oskar".
Через 6 i 12 мюящв функщонування рестaврaцiй змiн критерiïв у 2 та 3 групах не вщбулося. У 1 грyпi через 6 мюящв 8 % (1 зуб) пащенлв мали показник колiрноï вiдповiдностi "Charlie". Через 12 мюящв пiсля виконаних рестaврaцiй цей показник у 1 груш становив 17 % (2 зуби). 25 % пащенпв через 6 мюящв мали показник крайово!' адаптацп та крайового забарвлення "Bravo", а через 12 мюящв цей показник становив 33 %.
Через 24 мюящ шсля виконання реставрацш були одержaнi вщповщш результати. Aнaтомiчнa форма, крайова адаптащя, крайове забарвлення, вторинний кaрieс та контактний пункт у вшх трьох клiнiчних групах зyбiв мали показник "Alfa". Показник колiрноï вiдповiдностi в 1 груш пащенпв становив "Bravo", у 2 i 3 групах - "Oscar". Критерш шорсткост поверхш в 1 груш становив 17 % "Bravo" та 83 % "Alfa", в 2 груш - 8 % "Bravo" та 92 % "Alfa", в 3- 13 % "Bravo" та 87 % "Alfa".
За результатами проведених кшшчних спостережень було з'ясовано, що за колiрною вщповщшстю зуби пащенпв 1 групи, коронки яких вщновлювали за допомогою металевих штифпв, зафжсованих на склоюномерний цемент, модифжований композитним мaтерiaлом «Fuji plus» та реставрацшним мaтерiaлом «Esthet X», поступалися за колiрною вiдповiднiстю зубам пащенпв 2 дослiдноï групи, коронки яких вщновлювали за допомогою склопластикових «ПАСС» штифпв, зaфiксовaних на цемент «ЦАПО» рестaврaцiйним мaтерiaлом «Еста-3» за розробленою нами методикою, та зубам пащенпв 3 контрольноï групи, коронки яких вщновлювали за допомогою скловолоконних штифпв "J-dental", зaфiксовaних на композитний цемент «Calibra», та фотополiмерного мaтерiaлy «Esthet X», як зразу шсля виконання
реставрацп, так i через 6, 12 та 24 мюящ шсля виконання. Це пов'язане з використанням для реставрацп в 1 rpyni металевих штифпв, як не володшть свгаопроникшстю, i тому для перекриття темного штифта необхщно використовувати спецiальнi маскyючi агенти та вiдновлювати вiдсyтнi шари зуба не в межах природно!' топографiï зуба, не дотримуючись при цьому бiомiметичного принципу реставрацiï. Використання склопластикових i скловолоконних штифтiв iз високою свiтлопроникнiстю, навпаки, дозволяе шд час реставрацiï дотримуватися бiомiметичного принципу та отримувати при цьому кращий косметичний ефект реставрацiï в порiвняннi з металевими штифтами. Погiршення колiрноï вiдповiдностi до показника «Charlie» через 6 мюящв у 1 пащента та через 12 мiсяцiв у 2 пащенлв 1 групи пов'язано з поганою шдивщуальною гiгiеною порожнини рота.
Критерп анатомiчноï форми, контактного пункту та вторинного карiесy в реставрованих зубах ушх трьох груп пацiентiв однаковi та мають показник «Alfa». Цей факт можна пояснити правильною методикою шдготовки зуба та виконання реставрацп.
Крайова адаптащя i крайове забарвлення реставрацш у пащенлв 1 групи в порiвняннi з пащентами 2 та 3 груп були нижчими i склали 25 % через 6 мюящв шсля реставрацп та 33 % через 12 мюящв. Це пов'язане з жорстким зеднанням коронково!' частини з металевим штифтом, рiзницею мiж модулями пружност дентину та матерiалy штифта, що призводить до нефiзiологiчноï передачi навантаження через коронкову частину зуба на шдлега твердi тканини зуба та до виникнення напруження в мюцях зл еднання реставрацп з твердими тканинами зуба. Отже, критерп крайовоï адаптацп та крайового забарвлення залежать вiд рiвномiрноï передачi навантаження за допомогою склопластикових i скловолоконних штифпв, а на крайове забарвлення ще впливае стан ппени порожнини рота.
Критерп шорсткост noBepxHi реставрацiй через 6 та 12 мюящв у Bcix трьох групах мають показник «Alfa», що свщчить про задовiльний рiвень полiрування застосованих композитних матерiалiв. Отримаш результати збiгаються з характеристикою матерiалiв у анотацiï фiрм-виробникiв щодо легкост полiрування та ïï стабiльностi з часом. Через 24 мюящ щ критерп дещо знижуються. У 1 груш шорстюсть поверхш у 17 % вщповщала критерш "Bravo" та 83 % - критерш "Alfa", у 2 груш - 8 % "Bravo" та 92 % "Alfa", в 3- 13 % "Bravo" та 87 % "Alfa". Незначну рiзницю в показниках мiж 1 i 3 групами, коронкова частина в яких була вщновлена за допомогою фотополiмерного матерiалу «Esthet X», та 2 групою, в якш коронкова частина вщновлена фотополiмерним матерiалом «Еста-3», можна пояснити рiзним хiмiчним складом реставрацiйних матерiалiв.
Гшетчний стан порожнини рота пацieнтiв ушх трьох груп на початку дослщження був майже однаковий. Через 6 та 12 мюящв пiсля виконання реставрацп в пацieнтiв 2 групи стан гшени порожнини рота був значно кращий, нiж у пацieнтiв шших двох груп. Через 24 мюящ спостереження показники гiгieнiчного iндексу в пащенпв 1 та 3 груп покращилися, а 2 групи дещо попршилися i майже вирiвнялись у вшх трьох клiнiчних групах.
1ндекс РМА в пащенлв трьох груп протягом усього термшу спостереження не перевищував 25% .
Рентгенологiчна оцiнка радiовiзiографiчних знiмкiв установила, що у вшх трьох групах пацieнтiв iз часом ущшьнювалася кiсткова тканина, найрiзкiше - протягом року шсля реставрацш. Це вказуе на перерозподш передачi жувального навантаження через зуб у юсткову тканину пiсля вiдновлення коронковоï частини за допомогою внутршньоканальних штифтiв, а також на перебудову юстково!' тканини й адаптацш ïï до нових умов функщонування. Залежност змiн щшьносл кiстковоï тканини в
перiапiкальнiй д^нщ вiд виду штифта (металевого, склопластикового, скловолоконного) при порiвняннi в дослщних групах не виявлено.
За результатами вивчення показниюв термометрп в дшянщ проекцп верхiвок коренiв вщновлених зyбiв та зyбiв на протилежному бощ, як1 не були вщновленш за допомогою внyтрiшньоканальних штифтiв, виявлена рiзниця в температурних показниках мiж зубами, як1 були реставрованi за допомогою внутршьноканальних штифтiв, та зубами протилежного боку. Зареестровано пiдвищення температури до 2 градушв у зубах, як були реставрованi за допомогою внутршньоканальних штифтiв, у порiвнянi iз зубами протилежного боку. Це може свщчити про посилення мiкроциркyляцiï тканин пародонта внаслщок вiдповiдi органiзмy на екстирпащю пульпи з кореневого каналу. Ця рiзниця спостерiгаеться як до реставрацп, так i шсля 6, 12 та 24 мюящв функщонування вщновлених зyбiв. Температyрноï рiзницi мiж трьома групами зyбiв, коронкова частина яких була вщновлена за допомогою рiзних внyтрiшньоканальних штифтiв, не виявлено.
Також не визначаеться рiзниця показниюв бiопотенцiалометрiï як на боцi, де була зроблена реставращя коронковоï частини дев^альних рiзцiв, так i на протилежному бощ незалежно вiд патолопчного процесу в тканинах пародонта та способу вщновлення коронковоï частини зyбiв i вiд виду внyтрiшньоканального штифта, який використовуеться для вщновлення.
Висновки
Найближчi та вiддаленi результати клiнiчноï оцiнки реставрацп девiтальних рiзцiв свщчать про доцiльнiсть використання склопластикових та скловолоконних штифпв для вiдновлення коронковоï частини девiтальних рiзцiв. Використання влчизняних «ПАСС» штифтiв, силеру «Еста» та композиту «Еста-3» прiоритетнiше за показником собiвартостi. Виконана за розробленим алгоритмом реставрацшна констрyкцiя
дев^альних pi3^B вiдповiдаe не тiльки косметичним вимогам, а й бюмехашчним законам, оскшьки дозволяе рацiонально розподiлити жувальний тиск на зубощелепний сегмент та забезпечити тривале повноцiнне фiзiологiчне функщонування зубопародонтального комплексу.
Лiтература
1. Полевая Н. П. Сравнительная характеристика методов прямой реставрации твердых тканей зубов / Н. П. Полевая // Стоматолог. - 2007. -№ 9.- С. 5-13.
2. Капотина Т. Н. Математическое обоснование к использованию культевой штифтовой вкладки с «воротничком» при разрушении корней зубов ниже уровня десны / Т. Н. Капотина, В. М. Семенюк, К. К. Яковлев // Вестник Омского университета. - 1996. - Вып. 2. - С.17-19.
3. Копейкин В. Н. Восстановление разрушенной коронки многокорневых зубов / В. Н. Копейкин, М. В. Малик, В. И. Салиев // Стоматология. - 1987. - № 4. - С. 56-57.
4. Прохоров С. Л. Экспериментальное исследование функциональных свойств литых коронково-корневых вкладок / С. Л. Прохоров // Современная стоматология. - 2006. - № 4. - С. 125-130.
5. Morgaño S. M. Clinical success of cast metal posts and cores / S. M. Morgaño, P. Milot // J. Prosth. Dent. - 1993. - № 70. - P. 11-16.
6. Литые культевые вкладки и стандартные активные штифтовые конструкции в сравнительном аспекте / В. Ф. Макеев, В. А. Годований, А. И. Годована [и др.] // Современная стоматология. - 2006. - № 2. - С. 144149.
7. Ермилов Д. А. Канал запломбирован. Что делать дальше? / Д. А. Ермилов // Клиническая эндодонтия. - 2007. - Т. 1, № 1-2. - С. 80-90.
8. Барер Г. М. Стекловолоконные штифты. Сравнительный анализ прочности на изгиб / Г. М. Барер, М. Л. Половец, Д. А. Дмитрович // Стоматолог. - 2006. - № 11. - С. 43-44.
9. Terry D. A. Изготовление реставраций на основе корневых штифтов / D. A. Terry // Новое в стоматологии. - 2006. - № 4. - С. 16-25.
10. Агеенко А. М. Применение внутрикорневых штифтовых конструкций в практике врача-стоматолога / А. М. Агеенко // Стоматолог.- 2006. - № 1. -С. 19-27.
Стаття надшшла 9.03.2009 р.
Резюме
В статье приведены результаты клинической оценки различных способов прямого восстановления коронковой части девитальных резцов. Полученные данные свидетельствуют, что максимальная клиническая эффективность реставраций наблюдается у пациентов, которым была проведена реставрация с помощью стекловолоконных и стеклопластиковых штифтов.
Ключевые слова: биофизический подход, реставрация, девитальные резцы.
Summary
The results of clinical estimation of different methods of direct restoration of the crowns of devitalized incisors are presented in the article. The top clinical efficacy is observed in patients with the restorations conducted with the help of fiber-glass and glass-plastic pins.
Key words: biophysical approach, restoration, devitalized incisors.
