© Цанько I. I., Кондратюк Н. Ю.
УДК 616. 12-008. 331. 1-084 Цанько 1.1., Кондратюк Н. Ю.
УДОСКОНАЛЕНА СИСТЕМА ОРГАН13АЦП ВТОРИННО1 ПРОФ1ЛАКТИКИ
Г1ПЕРТОН1ЧНОТ ХВОРОБИ
Державна наукова установа «Науково-практичний центр профшактично'Г
та клш1чно'Г медицини» Державного управлшня справами (м. КиГв)
Дана робота е фрагментом НДР «Розробка модел1 оргаызацп багатофакторноУ профтактики та управ-лЫня якютю медичноУ допомоги при окремих хроыч-них нешфекцмних захворюваннях прикртленого на-селення», № держ. реестрацп 011411002118.
Вступ. Одним ¡з прюритетних напрям1в охорони здоров'я визнана профiлактика, яка дозволяе сутте-во полiпшити здоров'я населення та попередити його ускладнення, зокрема при захворюванн на пперто-нiчну хворобу. УкраУна вiдноситься до краУн з високим рiвнем поширеност гiпертонiчноУ хвороби (ГХ): за да-ними епiдемiологiчних дослiджень у 34 % дорослого населення рееструеться пщвищений рiвень артерi-ального тиску (АТ) [1, 2]. Подiбна тенденцiя просте-жуеться також у державних службов^в (ДС), серед яких доведено зростання захворюваност та поши-реностi хвороб системи кровооб^ (ХСК), зокрема ппертоычноУ хвороби [3]. За умов впровадження у 92 % локального протоколу надання медичноУ допомоги хворим на ппертоычну хворобу (ЛПНМД) [15] встановлено, що 65,8 % ДС не дотримуються принцитв здорового способу життя, у 67 % виявлено психоемоцмне напруження на робочому мiсцi [4, 5, 6]. При вивченн причин такого стану встановлено, що 66 % ДС мають бажання виконувати рекомендацп здорового способу життя, але не можуть Ух виконати у зв'язку з ненормованим робочим днем.
Разом з цим, важливим у покращенн стану здоров'я хворих на ппертоычну хворобу е прихильнють Ух до л^вання. За даними в^чизняних дослiдникiв [14] 48 % серед усього населення УкраУни припиняють л^вання у зв'язку з дорого вартютю ппотензивноУ терапiУ, серед сшьського населення 20 % [13]. Прове-денi нами дослiдження серед ДС показали, що у 19 % серед вЫх причин порушення прийому ппотензивноУ терапiУ е вартiсть, при цьому 74,0 % призначених ппо-тензивних препара^в е iноземного виробництва, як е значно дорожчими.
Мета дослщження - обгрунтувати напрямки удосконалення системи оргаызацп вторинноУ про-фтактики гiпертонiчноУ хвороби, та визначити УУ ефективнiсть.
Об'ект I методи дослщження. Використан ме-тоди: соцiологiчний системного пiдходу, проектного моделювання. Порiвняльна оцiнка якостi життя державних службов^в, якi хворiють на гiпертонiчну
хворобу здмснювалась на основi опитувальника Е11-РОИ!8 (основна група п = 125, контрольна п = 100); експертна оцшка надавалась фаховими спещалюта-ми з «соцiальноУ медицини, оргаызацп та управлiння охороною здоров'я» (п = 18).
Результати досл1джень та Тх обговорення. Ви-щезазначенi результати власних дослщжень пред-ставлених вище стали базовою основою при обфун-туваны напрямкiв пiдвищення медико-соцiальноУ ефективнос^ вторинноУ профiлактики гiпертонiчноУ хвороби при збережены трудових, кадрових, та фi-нансових ресурсiв. Комплексне вирiшення завдання досягнуто шляхом здiйснення функцiонально-струк-турних перетворень закладу охорони здоров'я [8], яю полягали в наданнi додаткових функцм пункту охорони здоров'я (ПОЗ) для забезпечення саытарно-про-св^ых, лiкувально-профiлактичних та оздоровчих заходiв за мюцем працi ДС, завдяки впровадженню в ньому комплексу «здоров'я-зберiгаючих» технолопй.
Пункт охорони здоров'я е структурним пiдроздi-лом ДНУ «НПЦ ПКМ» ДУС, який створений для надання невщкладноУ, лiкувально-профiлактичноУ та саы-тарно-освiтньоУ допомоги державним службовцям, яю працюють у вищих органах державноУ влади та розташований у примщеннях вiдповiдних державних установ. Забезпечення кращоУ реалiзацiУ рекоменда-цiй здорового способу життя досягнуто завдяки ство-ренню в ньому ф^нес-аудититорп, в яюй ДС хворi на ГХ мають можливють виконувати фiзичнi навантажен-ня в умовах професмноУ дiяльностi. Окрiм цього створено додатковий кабЫет для проведення консуль-тацiй лкарями спецiалiстами в умовах професiйноУ дiяльностi ДС (рис. 1).
Це забезпечило можливють виконувати рекомендовав фiзичнi навантаження, отримувати кон-сультацiУ щодо здорового способу життя. У зв'язку з наближенням надання медичноУ допомоги до умов пра^ ДС юнуе зворотнм зв'язок мiж хворим та лi-карем терапевтом ПОЗ. За наявнос^ показань, вiн органiзовуe консультативну допомогу сумiжних спе-цiалiстiв: реабiлiтологом, дieтологом, психологом, яка також реалiзовуeться в умовах професмноУ дiяль-ностi ДС. Дieвiсть удосконаленоУ системи органiзацiУ вторинноУ профтактики гiпертонiчноУ хвороби забез-печуеться комплексом функцiонально-iнтегрованих ланцюгiв мiж структурними пiдроздiлами закладу
Рис. 1 Орган\зац\йна структура пункту охорони здоров'я.
охорони здоров'я, завдяки яким реал130вуються са-н\тарно-просв\тн\, проф\лактичн\ та л\кувально-оздо-ровч\ заходи, д\яльн\сть кожного з яких знаходяться п\д оперативним та методичним контролем апарату управл\ння (рис. 2).
Орган\зац\я вторинноТ проф\лактики ГХ у ДС вклю-чае в себе складний комплекс соц\альних \ медичних заход\в. Саме тому рац\ональна, \ разом з тим, реальна система ТТ \нформатизац\Т може гарантувати повноц\нн\сть процесу динам\чного спостереження за станом здоров'я ДС, як\ хвор\ють на ГХ [9, 10]. Практичне застосування \нформатизованих техноло-г\й при зд\йсненн\ мон\торингу за станом здоров'я ДС забезпечено шляхом створення реестру ДС як\ хво-р\ють на г\пертон\чну хворобу (Дал\ - Реестр), який функц\онуе на баз\ структурного п\дрозд\лу закладу - \нформац\йно-анал\тичного центру.
Ще одним важливим напрямком в удосконален-н\ системи орган\зац\Т вторинноТ проф\лактики ГХ е
забезпечення економ\чноТ доступност\ г\-потензивного л\кування та впровадження науково обфунтованоТ системи в\дбору л\карських засоб\в та Тх рац\онального ви-користання на вс\х етапах орган\зац\Т ме-дичноТ та фармацевтичноТ допомоги. Як в\дм\чають автори [11], особливо гостро проблема в\дбору ЛЗ постае у багато-проф\льних амбулаторно-пол\кл\н\чних закладах, до яких в\дноситься \ наш заклад. За умов значного деф\циту бюджетного ф\нансування та наявност\ великоТ к\лькост\ зареестрованих на в\тчизняному ринку г\потензивних препарат\в аналог\ч-них за фармакотерапевтичними характеристиками, \снуе потреба Тх вибору л\ка-рями. По ц\й причин\ нами рекомендовано створення в заклад\ локального формуляру з метою проведення систематичного мон\торингу за спожи-ванням г\потензивних препарат\в як за видом вироб-ника, так \ за ц\новою категор\ею. Це, в свою чергу, надасть можлив\сть кер\вництву апарату управл\ння приймати р\шення щодо пр\оритетност\ в закуп\вл\ економ\чно доступних та найб\льш широко вживаних г\потензивних препарат\в [12]. Окр\м цього запро-поновано також необх\дн\сть враховувати ф\нансов\ можливост\ хворого для призначення фармако-еко-ном\чно рац\ональноТ \ндив\дуальноТ г\потензивноТ терап\Т.
Ефективн\сть удосконаленоТ системи орган\зац\Т вторинноТ проф\лактики г\пертон\чноТ хвороби позитивно оц\нили вс\ 100 % експерт\в. Середн\й бал щодо важливост\ впровадження з використанням шкали ва-гомост\ експерт\в становив - 4,5 ± 0,2 (за 5-и бальною шкалою). При цьому, максимальну оц\нку - 4,9 ± 0,3 експертами надано критер\ю, який в\дображае
2
ч
о &
к о
о ^
к
а
53 рр
о
со
со К
ш
сЗ X <и
КОНСИЛ1у/\Л
Завщувач вщдшення кардюлог Науковий ко н сул ьта нт
Рис. 2. Удосконалена система орган1зацГГвторинно'Гпрофшактики ппертон1чно'Гхвороби -розширення ф-й; -удосконалення зв'язмв; -удосконалення процесу диспансерного спостереження.
соц\альний ефект, а м\н\мальну - 3,8 ± 0,4 економ\чно-му ефекту. На Тх думку, удосконалена модель вторинноТ проф\лактики забезпечить максимальне усунення фактор\в ризику з одночасним зростанням як моти-вац\Т (4,5 ± 0,2) так \ можливост\ реал\зац\Т виконання рекомендац\й здорового способу життя (4,8 ± 0,1); покращиться як\сть виконання л\кувально-проф\лак-тичних та оздоровчих заход\в (4,6 ± 0,2); п\двищиться р\вень в\дпов\дальност\ л\кар\в при виконанн\ своТх профес\йних обов'язк\в (4,4 ± 0,3), державних служ-бовц\в за власне здоров'я (4,9 ± 0,1), та п\двищиться взаемод\я м\ж ними (4,8 ± 0,2); знизиться к\льк\сть ускладнень (4,5 ± 0,2), в результат\ чого буде забезпе-чено максимальний соц\альний (4,9 ± 0,3), медичний (4,6 ± 0,3) та пом\рний економ\чний ефект (3,8 ± 0,4).
Разом з цим встановлено, що як\сть життя у ДС як\ хвор\ють на г\пертон\чну хворобу, яким надавалась медична допомога в умовах удосконаленоТ системи орган\зац\Т вторинноТ проф\лактики г\пертон\чноТ хво-роби е кращою. В ц\лому, достов\рно доведено ТТ за такими критер\ями: задоволен\ б\льше своТм власним здоров'ям (53,6 ± 4,5 %), (р < 0,05); можливостями справлятись з буденними справами (50,4 ± 4,5 %), (р < 0,05); б\льше задоволен\ взаемостосунками з \ншими людьми (25,6 ± 3,9 %), (р < 0,05); мають до-статньо сил для повсякденного життя (45,6 ± 4,5 %), (р < 0,05).
Висновки.
1. Обгрунтовано удосконалену систему орган\-зац\Т вторинноТ проф\лактики г\пертон\чноТ хвороби у державних службовц\в, яка полягае у наданн\ до-даткових функц\й \снуючим структурам за рахунок наближення «здоров'я-збер\гаючих» технолог\й до м\сця прац\ державних службовц\в; удосконаленн\ зв'язк\в м\ж ран\ше \снуючими ТТ елементами (апарату
управл\ння та структурними п\дрозд\лами); створенн\ як\сно нових ТТ елемент\в (Реестру хворих на г\перто-н\чну хворобу), забезпеченн\ хворих економ\чно до-ступними г\потензивними засобами.
2. Перевагами удосконаленоТ системи орган\-зац\Т вторинноТ проф\лактики г\пертон\чноТ хвороби е системн\сть та комплексн\сть п\дходу до корекц\Т чинник\в ризику, п\двищення мотивац\Т та можливос-т\ реал\зац\Т рекомендац\й здорового способу життя та контроль за його виконанням, мон\торинг ц\льових значень р\вн\в АТ на робочому м\сц\, персон\ф\кова-ний п\дх\д до вибору комплексу л\кувально-проф\-лактичних та оздоровчих заход\в, удосконалення ме-хан\зму зворотнього зв'язку м\ж л\карем та пац\ентом при реал\зац\Т заход\в вторинноТ проф\лактики г\пер-тон\чноТ хвороби державним службовцям.
3. Ефективн\сть удосконаленоТ системи орган\за-ц\Т вторинноТ проф\лактики г\пертон\чноТ хвороби доведена експертами (за п'яти бальною шкалою) \ п\д-тверджена ТТ соц\альна (4,9 ± 0,3), медична (4,6 ± 0,3), та економ\чна (3,8 ± 0,4) ефективн\сть. Перевага ТТ визначилась також кращою як\стю життя серед державних службовц\в з г\пертон\чною хворобою, а саме: задоволен\ б\льше своТм власним здоров'ям (53,6 ± 4,5 %), (р < 0,05); можливостями справлятись з буденними справами (50,4 ± 4,5 %), (р < 0,05); б\ль-ше задоволен\ взаемостосунками з \ншими людьми (25,6 ± 3,9 %), (р < 0,05); мають достатньо сил для повсякденного життя (45,6 ± 4,5 %), (р < 0,05).
Перспективи подальших дослщжень. В по-дальшому плануеться систематичне вивчення причин невиконання рекомендац\й здорового способу життя у державних службовц\в, та створення в заклад\ л\карського формуляру з метою мон\торингу спожи-вання найб\льш економ\чно доступних г\потензивних препарат\в.
Л1тература
1. Алехин А. Н. Психологические факторы кардиометаболического риска: история и современное состояние проблемы / А. Н. Алехин, Е. А. Трифонова // Артериальная гипертензия. - 2012. - Т. 18, № 4. - С. 278-291.
2. Анал\з соц\ально-г\г\ен\чного досл\дження щодо вибору призначення л\карями г\потензивних препарат\в / I. I. Цанько, Я. I. Клебан, Л. Б. Дрофа [та \н.] // Л\ки УкраТни «+». - 2013. - № 2. - С. 57-59.
3. Асадов А. Г. О факторах риска профессиональной дисквалификации по состоянию здоровья / А. Г. Асадов, К. Ф. Агаева // Проблемы управления здравоохранением. - 2010. -№ 5 (54). - С. 62-64.
4. Дячук Д. Д. Динам\ка стану здоров'я населення працездатного в\ку / Д. Д. Дячук, Г. В. Курчатов, С. М. Сердюк // Щор\чна допов\дь про стан здоров'я населення УкраТни та сан\тарно-еп\дем\чну ситуац\ю. 2010 р\к / МОЗ УкраТни, ДУ УкраТнський \нститут стратег\чних досл\джень МОЗ УкраТни; Г. О. Слабкий, Ю. Б. Ященко, Л. А. Чепелевська, Д. Д. Дячук; за ред. О. В. Ан\щенка. - К., 2011. - С. 46-50.
5. Дячук Д. Д. Управл\ння структурно-функц\ональними зм\нами в л\кувально-проф\лактичних закладах на сучасному етап\ (на приклад\ багатопроф\льноТ пол\кл\н\ки) / Д. Д. Дячук // УкраТна. Здоров'я нац\Т. - 2008. - № 2. - С. 143-148.
6. Дячук Д. Д. Щодо захворюваност\ дорослого населення УкраТни на не\нфекц\йн\ хвороби / Д. Д. Дячук // В\сник соц\альноТ г\г\ени та орган\зац\Т охорони здоров'я УкраТни. - 2011. - № 1. - С. 19.
7. Котв\цька А. А. Науково-методичн\ п\дходи до формування локального формуляру багатопроф\льного л\карняного закладу: методичн\ рекомендац\Т / А. А. Котв\цька, О. I. Красуля, I. В. Кубарева. - КиТв, 2013. - 32 с.
8. Медико-соц\альн\ аспекти хвороб системи кровооб\гу / В. М. Коваленко, В. М. Корнацький, Т. С. Манойленко [та \н.]. -К., 2009. - 146 с.
9. Методичн\ п\дходи до впровадження локальних кл\н\чних протокол\в в амбулаторно-пол\кл\н\чну практику / Д. Д. Дячук, М. М. Чумаченко, Г. З. Мороз, I. М. Г\дзинська // В\сник соц. г\г\ени та орг. охор. здоров'я. - 2009. - № 3. - С. 66-70.
10. Навчук I. В. Розробка та обгрунтування модел\ первинноТ та вторинноТ проф\лактики артер\альноТ г\пертенз\Т у с\льського населення : автореф. дис. на здобуття наукового ступеня канд. мед. н.: спец. 14. 02. 03 «Громадське здоров'я \ охорона здоров'я» / I. В. Навчук. - КиТв, 2009. - 23 с.
11. Розробка та ефективн\сть системи комплексно! \нформатизац\Т медичного закладу / Д. Д. Дячук, К. В. Вовк, I. П. Мар-хонь, В. М. Кубатко // Главный врач. - 2012. - № 12. - С. 70-79.
12. Удосконалення проведення диспансерного динам\чного спостереження державних службовц\в: методичн\ рекомендац\Т / Д. Д. Дячук, I. Ю. Лисенко, I. I. Цанько [та \н.]. - К., 2013. - 38 с.
13. Цанько I. I. Динамка стану здоров'я деравних службовц1в та члешв ïx амей на хвороби системи кровооб1гу / 1.1. Цанько, I. Ю. Лисенко // Проблеми вмськово' охорони здоров'я: збiрник наукових праць. - К., 2011. - № 30. - С. 286-291.
14. Цанько I. I. Дотримання здорового способу життя державними службовцями / I. I. Цанько, А. Я. Базилевич // Evropean Applied sciences. - 2013. - № 1. - С. 101-103.
15. Цанько I. I. Умови професмно' дiяльноcтi державних службов^в - як фактор ризику прогресування та ускладнення ппертошчно''' хвороби / I. I. Цанько // Укра'нський кардюлопчний журнал. - 2012. - № 6. - С. 129-132.
УДК 616. 12-008. 331. 1-084
УДОСКОНАЛЕНА СИСТЕМА ОРГАН13АЦИ ВТОРИННО1 ПРОФ1ЛАКТИКИ Г1ПЕРТОН1ЧНО1 ХВОРОБИ
Цанько I. I. Кондратюк Н. Ю.
Резюме. Представлена обфунтована з пiдтвeрджeною ефективнютю удосконалена система оргаызацп вторинно' профтактики ппертоычно' хвороби забезпечила багатовекторний вплив на покращення та збере-ження стану здоров'я державних cлужбовцiв з ппертоычною хворобою за рахунок максимального залучен-ня хворого до л^вально-оздоровчого процесу. Це вдалося забезпечити за рахунок удосконалення зв'язюв мiж ранше icнуючими елементами системи (апарату управлЫня та основних структурних пiдроздiлiв); раы-ше icнуючиx, але функцiонально змЫених (впровадження «здоровя-збeрiгаючиx» тexнологiй в пункти охорони здоров'я); якicно нових (консульта^я психолога, рeабiлiтолога, дieтолога в умовах професмно' дiяльноcтi); забезпечення хворих eкономiчно доступними гiпотeнзивними засобами.
Ключов1 слова: ппертоычна хвороба, дeржавнi cлужбовцi, оргаызащя вторинно' профiлактики ппертоыч-но' хвороби, «здоров'я-збертаючЬ> технологи», eкономiчна доcтупнicть ппотензивних прeпаратiв.
УДК 616. 12-008. 331. 1-084
УСОВЕРЕШЕНСТВОВАННАЯ СИСТЕМА ВТОРИЧНОЙ ПРОФ1ЛАКТИКИ ГИПЕРТОНИЧЕСКОЙ БОЛЕЗНИ ГОСУДАРСТВЕННЫМ СЛУЖАЩИМ
Цанько И. И., Кондратюк Н. Ю.
Резюме. Представлена обоснованная с подтвержденной ефективностю усовершенствованная система организации вторичной профилактики гипертонической болезни обеспечила многовекторное влияние на улучшение и сохранение государственным служащим за счет максимального привлечения больного к лечебно оздоровительному процесу. Это удалось достигнуть за счет усовершенствования связей между раньше существующими элементами системы (апарату управления и основных структурных подразделений); ранее существующих, но функционально измененных (внедрения «здоровья-сохраняющих» технологий в пункты охраны здоровья); качественно новых (возможность получить консультацию психолога, реабилитолога, диетолога в условиях профессиональной деятельности), создание Регистра больных с гипертонической болезнью); обеспечения больных экономически доступными гипотензивными средствами.
Ключевые слова: гипертоническая болезнь, государственные служащие, организиция вторичной профилактики гипертонической болезни, «здоровье-сохраняющие технологии», экономическая доступность гипотензивных препаратов.
UDC 616. 12-008. 331. 1-084
Enhanced System of Management of Secondary Prophylaxis of Essential Hypertension
Tsanjko I. I., Kondratiuk N. Yu.
Abstract. Prophylaxis is recognized as one of the priority areas of public health care, which allows improving significantly the health of the population and preventing its complications, particularly in essential hypertension morbidity. Epidemiological studies have reported that Ukraine is assigned to countries with high level of essential hypertension morbidity rate, as 34 % of adult population is registered with elevated level of blood pressure. Similar tendency is also observed among the civil service employees. A high morbidity rate and prevalence of circulatory system diseases has been proved by evidence. It has been established that, in conditions of implementation 92 % of local protocol of medical care provision for sufferers from essential hypertension, 65,8 % of civil service employees were not adhere to the principles of healthy life-style, 67 % of individuals experienced psycho-emotional tension at their workplaces. The analysis of such condition has revealed that 66 % of civil service employees demonstrated their intent to keep to recommendations of healthy life-style, but could not implement them due to irregular working hours.
At the same time longing for the therapy of sufferers from essential hypertension is an important factor in the im-provent of their health. National researchers have reported that 48 % of all population of Ukraine (20 % of rural population) terminated their treatment in connection with high cost of antihypertensive therapy. Findings of our studies made among civil service employees have shown that 19 % of all reasons for antihypertensive therapy termination were its cost.
The abovementioned findings constituted the basics in validation of directions for enhancement of efficiency of secondary prophylaxis of essential hypertension in saving of manpower, human and financial resources. Complex solution of the task has been reached by functional structural transformation of the institution aimed at provision of additional functions for medical care center to ensure community health, medioprophylactic and health promotion program at the on-the-job sites of civil service employees due to implementation of system of "health-preserving" techniques.
Medical care center is a structural unit of the State scientific institution, called "Theoretical and Practical Center for Preventive and Clinical Medicine", affiliated to the State Adminstration Management. It was organized to provide the civil service employees, engaged in supreme body of state power, with emergency, medioprophylactic and community health care and is housed at the appropriate state agency. Provision with the best implementation of healthy life-style guidelines have been reached by creation of fitness room, where civil service employees can do in-service physical training. Moreover, there is another room where they can consult a nutritionist, specialist in medical rehabilitation and psychologist.
Another important area of enhancing the system of secondary prophylaxis of essential hypertension is the ensuring of economic accessibility to antihypertensive therapy. In conditions of considerable government deficit and a great amount of medications, registered at the national market, including generic antihypertensive drugs, the physicians have to select them. The abovementioned motivated the physicians to study this problem and grounded the necessity to take into account patient's financial soundness while prescribing individual antihypertensive therapy.
Keywords: essential hypertension, civil service employees, management of secondary prophylaxis of essential hypertension, "health-preserving" techniques, economic accessibility to antihypertensive drugs.
Рецензент - проф. Голованова I. А.
Стаття надшшла 10. 09. 2014 р.