Н.О. Кравчун, О.В. Козаков, 1.П. Романова, О.В. Землянщина ЦУКРОВИЙ Д1АБЕТ 2-го ТИПУ:
ШЛЯХИ ПРОФ1ЛАКТИКИ, ЗАПОБ1ГАННЯ РОЗВИТКУ
ДУ 'Институт проблем ендокринног патологи 1м. В.Я. Данилевського НАМН Украгни", Харкгв
Проблема проф\лактики цукрового д\абету (ЦД) серед населения в усьому св\т\, а також в УкраТн\, набувае все б\льш актуального значения, оск\льки це тяжке захворювання пом\тно впливае на медико-соц\альн\ та демограф\чн\ показники, надто таю, як \нвал\дн\сть \ смертн\сть в\д обумовлених д\абетом серцево-судинних за-хворювань (ССЗ), гангрен \ пов'язаних \з ними ампутац\й нижн\х к\нц\вок, нефропат\й, втрати зору тощо [1]. Ц\ обставини спонукають св\тове ендокринолог\чне сп\втовариство до проведен-ня пост\йного пошуку нових метод\в ранньоТ д\агностики, ефективн\шого л\кування та проф\-лактики ЦД. Важливе м\сце у цьому напрямку пос\дають шляхи оц\нки ефективност\ обслуго-вування хворих на ЦД \ вдосконалення ц\еТ важ-ливоТ галуз\ медицини [2, 3].
Як \ у св\т\, в УкраТн\ розповсюджен\сть ЦД 2-го типу щор\чно зростае, сьогодн\ на його частку припадае понад 80% ус\х випадк\в д\абе-ту. Зг\дно з прогнозом, до 2025 р. к\льк\сть хворих на ЦД 2-го типу сягне 380 млн. Саме тому необх\дн\сть пошуку об'ективних критер\Тв оц\нки ефективност\ державноТ та рег\ональних ендо-кринолог\чних служб щодо проф\лактики ЦД мае бути одним \з пр\оритетних напрямк\в, оск\льки це в\дкривае шляхи для вдосконалення галуз\ у ц\лому [4, 5].
Встановлення рег\ональноТ структури чинни-к\в ризику (ЧР) будь-якого хрон\чного не\нфек-ц\йного захворювання (ХН1З) нараз\ розц\нюеть-ся як основа управл\ння здоров'ям, що надае можлив\сть розробити конкретн\ заходи [6]. Саме такий п\дх\д закладено в д\ючу зараз Все-св\тню програму управл\ння здоров'ям, метою якоТ е збереження потенц\алу здоров'я кожноТ людини [7]. ЦД 2-го типу як типовий представ-ник ХН1З характеризуемся високою розповсюд-жен\стю та пост\йним зб\льшенням захворюва-ност\, наявн\стю у переб\гу передкл\н\чноТ ста-д\Т, що може тривати до 10 рок\в.
На ц\й передкл\н\чн\й стад\Т вже починаеться розвиток д\абетичних ускладнень, в основному
це макро- та м\кроанг\опат\Т, тому ЦД 2-го типу як такий у прогностичному план\ е частиною проблеми \ серцево-судинноТ патолог\Т, а про-ф\лактичн\ заходи мають значення для обох па-толог\й. ¥рунтуються вони на робот\ з ЧР [1, 8-10].
В\дпов\дно до св\товоТ статистики, кожн\ 1315 рок\в к\льк\сть хворих на ЦД подвоюеться. Аналог\чна тенденц\я спостер\гаеться \ в УкраТ-н\: показник захворюваност\ зр\с в\д 115,6 (1993 р.) до 248,4 (2008 р.) випадк\в на 100 тис. населення. Якщо ЦД 2-го типу не д\агностуеть-ся та не л\куеться, насл\дки можуть бути катас-троф\чними - як ф\зичн\, так \ економ\чн\ [11]. Надзвичайно важливою е проблема широкого розповсюдження ЦД 2-го типу у пац\ент\в молодого та середнього в\ку, оск\льки це захворювання призводить до зменшення оч\куваноТ тривалост\ життя у будь-якому в\ц\. Така розпов-сюджен\сть ЦД 2-го типу обумовлюе небезпеку значного зб\льшення частоти серцево-судинних захворювань (ССЗ) \ смертност\, оск\льки ЦД супроводжуеться значним зб\льшенням кард\о-васкулярноТ патолог\Т, розвитком хрон\чноТ нир-ковоТ недостатност\, сл\поти, гангрени нижн\х к\нц\вок [1].
Отже, л\кування ускладненого д\абету е важ-ким тягарем як для системи охорони здоров'я, так \ для кожного пац\ента. В\дпов\дно до задач ДержавноТ ц\льовоТ програми, спрямованоТ на протистояння цукровому д\абету шляхом вчас-ного виявлення пред\абету, ЦД 2-го типу, зменшення к\лькост\ ускладнень, що призводять до \нвал\дност\ та смерт\, пол\пшення якост\ та по-довження життя населення з ЦД \ пред\абетом, \ в ц\лях зд\йснення рац\ональних витрат дер-жавних кошт\в (економ\ки охорони здоров'я) розроблено принципи проведення скрин\нгу пред\абету, ЦД 2-го типу та ускладнень ЦД (включаючи \ рекомендац\Т щодо скрин\нгу ускладнень за ЦД 1-го типу) [11, 12].
Дисметабол\зм глюкози розвиваеться задо-вго перед виникненням порушення толерантнос-
т до глюкози (ПТГ) ¡ дебюту ЦД 2-го типу [13]. Але вже на ц1й стади у хворих мають мюце прояви ¡нсулнорезистентност^ компенсаторна п-пернсулЫемт та починають розвиватися мак-росудинн ускладнення. Hер¡дко ЦД 2-го типу дебютуе безпосередньо ¡з судинних ускладнень -¡нфаркту м¡окарда, церебрального ¡нсульту. Усе це визначае актуальн¡сть проблеми раннього виявлення осЮ ¡з високим ризиком ЦД 2-го типу для подальшого регулярного контролю у них стану вуглеводного обмну, а також проведення профшактичних заходш ¡з метою отримання позитивно! динамки щодо ступеня вираженост ¡снуючих ЧР [14].
На сьогодышый день, коли на ™ вдоскона-лення технолог¡й цукрознижувальноТ терапи саме хрон¡чн¡ д¡абетичн¡ ускладнення визначають прогноз ЦД 2-го типу, проблема зниження частоти ¡ тяжкост д^бетичних ускладнень виходить на перший план у д^бетологи, для чого сформу-льовано три основн¡ напрямки:
- первинна профшактика д¡абету;
- полтшення якост¡ медичного моыторин-гу ос¡б ¡з уже розвиненим дебетом;
- скрин¡нг асимптомного ЦД.
Свтовим досв¡дом п¡дтверджено, що рацю-
нальному використанню ресурса галуз¡, полт-шенню якост¡ медичних послуг населенню сприяе система Тх стандартизац¡í з урахуван-ням м¡жнародноí практики та репональних мож-ливостей [15-17]. В УкраТ'ш в¡тчизняними та за-руб¡жними експертами розроблено Програму нацюнального стратег¡чного планування розвит-ку системи медичних стандарт^, розраховану на 2006-2016 роки.
Зважаючи на актуальн¡сть означено! проблеми, слщ зазначити, що в УкраТ'ш немае затвер-дженого протоколу (стандарту) скриынгу ЦД 2-го типу, який би гарантував забезпечення пев-ного р¡вня якост та ефективне використання матер¡альних ¡ кадрових ресурс¡в ¡снуючоТ системи охорони здоров'я [4, 18].
Виявлення ЦД в асимптомний перюд дае можлив¡сть кл¡н¡цистам проводити р¡зн¡ втручан-ня на передкл¡н¡чн¡й фаз¡, включаючи суворий гл¡кем¡чний контроль, б¡льш ¡нтенсивну антип-пертензивну та г¡пол¡п¡дем¡чну терапю, здмсню-вати програму проф¡лактики синдрому д^бетич-ноТ стопи.
Проводити цю роботу без затвердженого стандарту практично немае можливост^ бо проблема виявлення осЮ ¡з ранн¡ми порушеннями
вуглеводного обм¡ну зг¡дно з мжнародними принципами вимагае регулярного тестування великого загалу умовно здорового населення вком 45 рок¡в ¡ б¡льше, участ р¡зних фах¡вц¡в у корекц¡í виявлених ЧР. У цм робот¡ зацкавлеы, кр¡м ендокринолог¡в, с¡мейн¡ л¡кар¡, терапевти, кардюлоги, окул¡сти, невропатологи, х¡рурги. Тому ¡снуе нагальна потреба у розробц алгоритму взаeмод¡í учасник¡в скриынгу [19]. Нара-з¡ на п¡дстав¡ скрин¡нг-програм, проведених у Зах¡дн¡й бврот, запропоновано алгоритм про-цедури перевфки обстежуваного населення (рис. 1).
До загальних рекомендацм належать: опти-мЬацт гл¡кем¡чного контролю з метою зменшен-ня ризику або гальмування прогресування не-фропат¡í, оптим¡зац¡я контролю артер^льного тиску для зменшення ризику або гальмування прогресування нефропати.
З огляду на, з одного боку, важливють проблеми скриынгу ЦД 2-го типу на переданный стади, а з ¡ншого - економ¡чн¡ проблеми, пов'яза-н¡ з виконанням програми, у ргёних краíнах сьогодн¡ ¡снують своí п¡дходи до створення на-ц¡ональних програм скрин¡нгу ЦД 2-го типу [20].
Так, у США працюе група експер^в, яка ана-л¡зуe публ¡кац¡í та формуе рекомендаци з пи-тань проф¡лактичноí медицини (иБРБТР). В огляд¡, опубл¡кованому цюю групою 2008 року, в¡дзначено, зокрема, необхщысть подальших досл¡джень для встановлення додатково'|' ефек-тивност¡ суворого контролю глкеми на передкли н¡чн¡й стади щодо зниження кшькост д^бетич-них ускладнень пороняно з проведенням цих захода на ман¡фестн¡й стад¡í дебету. Водночас у даному огляд¡ вщзначено, що в ос¡б, виявлених шляхом скриынгу, ¡нтенсивна терап¡я ппер-тенз¡í та г¡перл¡п¡дем¡í зменшуе тяжкють серце-во-судинних ускладнень [21-24].
Таблиця 1 представляе резюме рекоменда-цм ц¡льовоí групи з надання профшактично'!' медичноí допомоги у США.
У Дани за результатами скриынгу в дослщ-жены Д00!Т!0Ы (2001-2006 рр.) було виявлено понад 2463 особи з високим ризиком розвитку дебету. Це були особи або з незначним тдви-щенням гл¡кем¡í натще (порушення р¡вня глюкози в кров¡ натще, ПГН), або з незначним тдви-щенням гл¡кем¡í тсля навантаження глюкозою (порушення толерантност¡ до глюкози, ПТГ). До^дження Д00!Т!0Ы проводилося з кв^ня 2009 р. до грудня 2010 р. У^м особам, як бра-
Рис. 1. Алгоритм процедури перев1рки. кГКН1 - перше вим'рювання р'шня глюкози у капшярнм кров1; кГКН2 - друге вим1рювання р'!вня глюкози у кап'шяршй кров'г, вГКН - визначення р'!вня глюкози у венозн1й кров1; ПГКН - порушення р'!вня глюкози в кров'! натще; нормГКН -нормальний р1вень глюкози в кров! натще.
ли участь у цьому дослщжены та були класифи кован як "з наявнютю ПГН або ПТГ", обстежен-ня проводили у п'яти рюних медичних закладах Дани.
Метою зазначеного дослщження було вияв-лення та кшькюна оцЫка причин розвитку сер-цево-судинних та ¡нших ускладнень ЦД в ос1б на ранн¡х стад¡ях його розвитку (ПГН ¡ ПТГ).
Спец^льна робоча група експерт¡в ДйД 2010 року розробила рекомендацп для проведення скриынгу на ЦД 2-го типу в групах ризику.
Канадська група експер^в 2003 року реко-мендувала проведення скриынгу на ЦД за р^-нем ГКН кожн 3 роки в о^б в¡ком 40 роюв ¡
б¡льше. За наявност ЧР ЦД рекомендуеться проводити тестування част¡ше й у молодшому вМ [25].
У Bелик¡й Британ¡í проблему виявлення ЦД 2-го типу на передклшннм стадп вир¡шують у межах нацюнально)' програми скрин¡нгу 1ХС шляхом до^дження р¡вня глюкози п¡сля на-вантаження. Кр¡м того, у Великм Британ¡í проведено анал¡з лтератури з економ¡чних проблем ЦД 2-го типу, що включають й економку д¡абетичних ускладнень, починаючи з 2003 р. [26]. Найважлившим висновком цього огляду е те, що ¡нтенсивна терап¡я хворих на ЦД 2-го типу виявляеться економ¡чно вигщышою пор^-
Таблиця 1
Рекомендаци USPSTF ¡з питань профшактично! медицини
Населення
Рекомендаци
Дороош без CMMnTOMÏB захворювання та з рiвнем АТ 135/80 мм рт. ст.
Проведення скринiнгу на ЦД 2-го типу Рiвень доведеностг В
Дорослi без симптомiв захворювання та з рiвнем АТ 135/80 мм рт. ст. i нижче
Вщсуты
Рiвень доведеностi: 1 (недостатнм)
Оцiнки ризику
Скринiнг-тести
1нтервали скришнгу
Пропозицiï щодо практики у випадку недостатшх доказiв
Цi рекомендаци стосуються дорослих без симптомiв ЦД 2-го типу або ознак можливих ускладнень ЦД. Рiвень АТ е важливим предиктором серцево-судинних ускладнень у хворих на ЦД 2-го типу. Згщно з рекоменда^ями першим кроком е вимiрювання АТ. Дорослi, якi мають лкований або нелiкований рiвень АТ >135/80 мм рт. ст., повинн проходити скришнг на ЦД.
Для виявлення ЦД використовують три тести:
• визначення гшкеми натще (ГКН);
• двогодинний тест iз навантаженням глюкозою;
• визначення рiвня HbA1c.
Американська дiабетична асоцiацiя (ADA) рекомендуе проводити скришнг з обов'язковим визначенням ГКН i дiагностуванням дiабету за глкемм> 126 мг/дл (7,0 ммоль/л) i здмснювати повторний скринiнг-тест у будь-який шший день для пщтвердження отриманого ранiше результату.
Оптимальний штервал проведення скринiнгу невiдомий. ADA, на пiдставi думки експертiв, рекомендуе проводити тести кожш 3 роки.
Якщо рiвень АТ <135/80 мм рт. ст., доцшьнють проведення скринiнгу можна розглядати Ыдивщуально з урахуванням даних про стан вуглеводного обмшу, що допоможе у доборi превентивно)' стратеги щодо iшемiчноï хвороби серця (1ХС), включаючи рiшення про застосування гiполiпiдемiчних препаратiв або аспiрину. Для шдивщуально'|' оцiнки користi скринiнгу лiкар повинен оцшювати 10-рiчний ризик 1ХС. Наприклад, якщо ризик 1ХС без дiабету складае 17%, а з дiабетом перевищуе 20%, скринiнг на наявнють ЦД е необхiдним, тому що дiабетичний статус визначае лiпiдну тератю. Навпаки, якщо ризик без ЦД складае 10%, а ризик iз ЦД - 15%, результати скришнгу не впливають на ршення щодо застосування гiполiпiдемiчноï терапiï.
няно з консервативними стратепями, що пов'язано з профтактикою бшьш тяжких ускладнень. Первинна профшактика ЦД 2-го типу теж виявилася економ1чно ефективною, надто у групах високого ризику. Проте вважа-еться, що отриманих даних бракуе для оцнки економ1чноТ ефективност скриынгу на ЦД 2-го типу, тому öi дослщження рекомендуеться про-довжити.
Aвстрiйською дiабетичною асоцiацieю роз-роблено рекомендаци зi скринiнгу та профтак-тики ЦД 2-го типу з 2004 р. [27].
У Бразили 2001 року проведено поеднаний скриынг ЦД 2-го типу й артерiальноï гiпертензiï пiд егiдою Miнiстерства охорони здоров'я. Було використано визначення ГКН i випадкове визначення рiвня глюкози в кровг Обстежено 22,1 млн. населення у 5561 муыципалтет Бразили. Позитивы результати тесту виявлено у 15,7% випадюв [28].
У Франци, незважаючи на вщсутысть офи цiйних постанов, практикуеться випадковий
скриынг ЦД 2-го типу [29]. Пюля аналiзу його результатiв за 2000-2001 роки зроблено таю висновки:
- найчастше недiагностований дiабет мае мюце в осiб, якi не звертаються по медичну допомогу;
- випадковий скриынг слщ проводити серед населення з найбтьшим ризиком;
- не використовуеться визначення ГКН;
- результати скриынгу часто не врахо-вуються аы лкарями, аы пацieнтами.
У Бiлорусi 2004 року було опублковано iн-струкцiю щодо скриынгу ЦД 2-го типу у населення кра'ши.
Етапами скриынгу вважаються:
1. Визначення контингенту о^б, якi пiдляга-ють скринiнгу:
1.1. yd особи вiком понад 45 роюв без наявностi 4P мають проходити обов'язкове дослiдження глiкемiï натще 1 раз на рк.
1.2. Особи, яю належать до груп ризику,
тдлягають проведению д1агностич-
ного скриынгу:
a. антропометричш показники (зр1ст, вага, IMT, ОТ, ОТ/ОС) 1 раз на рк;
b. вим1рювання AT на кожному звер-нены;
c. лтщограма 1 раз на рк;
d. глкемт натще 1 раз на 6 мю.;
e. стандартний (75 г) пероральний тест толерантное^ до глюкози 1 раз на рк.
2. За виявлення ПГН (5,6-6,1 ммоль/л) особам ¡з вщсутыстю або наявыстю 4P показано проведення стандартного пер-орального тесту толерантной до глюкози протягом 1 мюяця.
3. Kонсультац¡я ендокринолога - за вперше виявлених ПГН, ПТГ або параметрах гли кеми, характерних для ЦД 2-го типу, за випадкових значень глкеми понад 11,1 ммоль/л, а також - вщповщно до ре-комендац¡й ВОЗ - за наявност ознак дебету.
4. П¡дтвердження д¡агнозу ЦД 2-го типу на п¡дстав¡ повторного дослщження гл¡кем¡í у плазм¡ на ™ достатньоí к¡лькост¡ вугле-водш у рац¡он¡ пац¡eнта (щонайменше 150 г/добу).
Примака: чолов'кам i ж'ткам у гострий пер'юд судин-них катастроф ('¡нфаркт м'юкарда, iнсульт) обов'язко-вим е проведення досл'!дження гл'1кемп в плазмi крoвi, також бажано - гл'1кованого гемoглoбiну.
Остаными роками у Роси з'явилися публка-цп про результати виб¡ркових епщемюлопчних досл¡джень у низц¡ м¡ст. Так, було проведено скриынг ЦД 2-го типу в Удмуртськм республ¡ц¡ серед працюючого населення мют ¡ райоыв. Обстежували ос¡б в¡ком 40 роюв ¡ б¡льше, як¡ мали 4P дебету. Тестування включало на пер-шому етап¡ випадкове визначення вмюту глюкози у кров¡, а за глкемп >5,6 ммоль/л - визначення р^ня ГКН ысля навантаження глюкозою. ЦД був уперше виявлений у 3,33% випадк¡в, НТГ - у 2,58%. Автори вщзначають високу кли н¡чну ефективн¡сть скриынгу.
У практик охорони здоров'я Укра'ши нараз¡ немае достатнього досв¡ду оргаызаци пост¡йно д¡ючого скрин¡нгу ЦД 2-го типу серед населення, яке обслуговуеться певним медичним закладом. На попередньому етаы ¡снувала система, спрямована на виявлення глюкозури, але сьогод-н¡, зг¡дно ¡з сучасною мжнародною концепц¡eю
щодо скрин¡нгу ЦД, методом скриынгового до-сл¡дження е визначення гл¡кем¡í, ¡ цей факт об-^рунтовуе необх¡дн¡сть ¡нших оргаызацмних форм масового скрин¡нгу. Таку практику остаными роками вже застосовано у Коломийському райоы 1вано-Франювсько'( области де проводилась робота з¡ скрин¡нгу ЦД 2-го типу експеди-ц¡йним методом (одномоментне обстеження популяци), а також у м. Мар^пол^ де також проведено скриынг асимптомного ЦД 2-го типу серед прац^ниюв металурпйного комб¡нату ВАТ "Азовсталь" ¡з використанням досл¡дження ГКН ¡ гл¡кем¡í через 2 год. ысля вуглеводного сн¡-данку (розрахованого вщповщно до 100 г лег-козасвоювано!' глюкози) [30, 31].
Без виявлення у населення 4P значущють скриынгу рюко падае. З огляду на те, що важ-ливою й обов'язковою частиною скрин¡нгу ЦД 2-го типу е виявлення та контроль чинниюв ри-зику, необх¡дно спланувати вар^нти ¿х корекц¡í (в¡дпов¡дно до св^ового досв¡ду це ¡нтенсиф¡-кацт стилю життя, призначення метформ¡ну, п-потензивна терап¡я тощо).
Отже, проведений аналю сучасноí л¡терату-ри свщчить про актуальн¡сть проблеми скрин¡н-гу ЦД 2-го типу. Сьогоды розроблено принци-пов¡ п¡дходи до створення нацюнальних програм скрин¡нгу, у рюних краíнах робляться спроби створити сво'( програми та визначити íх еконо-м¡чн¡ аспекти. Але нараз¡ немае ¡деально)' моде-л¡, яку можна було б використати в умовах Укра'ши. Це обумовлюе необхщысть продовжен-ня даного досл¡дження.
Л1ТЕРАТУРА
1. Маньковский Б.Н. Сердечно-сосудистые заболевания у больных сахарным диабетом: большой риск, большая эффективность профилактики [Текст] / Б.Н. Маньковский // Укр. карди-ол. журн. - 2002. - № 5. - С. 5-13.
2. Мосеенко P.O. Стан ендокринолопчноТ служби Укра'ши та перспективи розвитку медичноТ до-помоги хворим з ендокринною патолопею [Текст] / P.O. МоТсеенко, B.I. Паньк1в. - К., 2006. - 42 с.
3. Сахарный диабет 2 типа: скрининг и факторы риска [Текст] / Н.А. Кравчун, A.B. Казаков, Ю.И. Караченцев [и др.]. - X.: Новое слово, 2010. -256 с.
4. Паньюв B.I. Орган1зац1я та кгмшчна ефективнють скриншгу цукрового д1абету [Текст] / B.I. Пань-к1в // Здоров'я УкраТни. - 2006. - № 16 (1). -С. 28-29.
5. Руководство по сахарному диабету 2 типа (Международная диабетическая федерация) / / Здоров'я УкраТни. - 2006. - № 14 (1). - C. 11.
6. Ермакович И.И. Профилактика хронических инфекционных заболеваний на популяционном уровне [Текст] / И.И. Ермакович, В.А. Черны-шов // Здоров'я УкраТни. - 2004. - № 23-24. -С. 108-109.
7. Методичнi п1дходи до розробки протокол1в над-ання медичноТ допомоги населенню [Текст]: метод. рекомендаци / Укр. ¡н-т громад. здоров'я; [уклад. Н.П. Ярош]. - К., 2003. - 15 с.
8. Fuller J.H. Risk factors for cardiovascular mortality and morbidity: The WHO multinational study of vascular disease in diabetes [Text] / J.H. Fuller, L.K. Stevens, S.-L. Wang // Diabetologia. -
2001. - Vol. 44, № 14. - P. 54-64.
9. Kekalainen P. Long-term association of cardiovascular risk factors with impaired insulin secretion and insulin resistance [Text] / P. Kekalainen, H. Sarlund, M. Laakso // Metabolism. - 2000. -Vol. 49, № 10. - P. 1247-1254.
10. Мамедов M.H. Метаболический синдром -больше, чем сочетание факторов риска: принципы диагностики и лечения [Текст] / М.Н. Мамедов. - М.: Верваг Фарма, 2006. -С. 7-42.
11. Mатерiали II з'Тзду лiкарiв загальноТ (амейноТ) практики УкраТни 25-26 жовтня 2005 року [Текст] // Мiжнар. мед. журн. - 2005. - Спец. вип. - 236 с.
12. Нагорна A.M. Проблеми якост в охорон здо-ров'я [Текст] / А.М. Нагорна, А.В. Степаненко, А.П. Морозов. - Кам'янець-Подшьський: Абет-ка-Нова, 2002. - 384 с.
13. Tests of glycemia for the diagnosis of type 2 diabetes mellitus [Text] / R.G. Barr, D.M. Nathan, J.B. Meigs, D.E. Singer // Ann. Internal. Med. -
2002. - Vol. 137. - P. 263-272.
14. Дубровин В.И. Алгоритм нейросетевого отбора признаков [Текст] / В.И. Дубровин, С.А. Субботин // Автоматика-2001: матерiали мiжнар. конф. з автоматичного упр., Одеса, 10-14 верес. 2001 р. - Одеса, 2001. - Т. 2. - С. 88-89.
15. Петунина H.A. Новое в профилактике сахарного диабета типа 2 [Текст] / Н.А. Петунина // Consilium medicum. - 2007. - Т. 1, № 3. -C. 10-13.
16. Promoting early diagnosis and treatment of type 2 diabetes: the National Diabetes Education Program [Text] / C.M. Clark, J.E. Fradkin, R.G. Hiss [et al.] // JAMA. - 2000. - Vol. 284. - P. 363-365.
17. Вялков А.И. Роль стандартизации в выполнении задач совершенствования медицинской помощи населению в соответствии с программой социально-экономического развития Российской Федерации на среднесрочную перспективу (2002-2004 г.) [Текст] / А.И. Вялков / / Пробл. стандартизации здравоохранения. -2002. - № 3. - С. 3-10.
18. Калита В. Медичн стандарти: досвщ, перспек-тиви [Текст] / В. Калита // Укр. мед. газета. -2007. - № 7-8. - С. 28-29.
19. Population-based stepwise screening for unrecognized type 2 diabetes is ineffective in general practice despite reliable algorithms [Text] / J.O. Christensen, A. Sandbak, T. Lauritzen, K. Borch-Johnsen // Diabetologia. - 2004. - Vol. 47. - P. 1566-1573.
20. Raikou M. The economics of screening and treatment in type 2 diabetes mellitus [Text] / M. Raikou, A. McGuire // Pharmacoeconomics. - 2003.
- Vol. 21, № 8. - P. 543-564.
21. Use of GHb (HbA1c) in screening for undiagnosed diabetes in the U.S. population [Text] / C.L. Rohlfing, R.R. Little, H.M. Wiedmeyer [et al.] // Diabetes Care. - 2000. - Vol. 23. - P. 187191.
22. Chiasson J.L. The prevention of type 2 diabetes; what is the evidence? [Text] / J.L. Chiasson, M.C. Brindisi, Rabasa-Lhoretr // Minerva Endocrinol. -2005. - Vol. 30, № 3. - P. 179-191.
23. Screening Adults for Type 2 Diabetes: A Review of the Evidence for the U. S. Preventive Services Task Force [Text] / H. Russell, K. Donahue, S. Saif [et al.] // Ann. Internal. Med. - 2003. - Vol. 138, № 3. - P. 215-229.
24. Screening Adults for Type 2 Diabetes Mellitus: Recommendations from the U. S. Preventive Services Task Force [Text] // Ann. Internal. Med. -2003. - Vol. 138. - P. 215-229.
25. Feig D.S. Screening for type 2 diabetes mellitus to prevent vascular complications: updated recommendations from the Canadian Task Force on Preventive Health Care [Text] / D.S. Feig, V.A. Palda, L. Lipscombe // CMAJ. - 2005. - Vol. 172, № 2. - P. 177-180.
26. Morrison C.L. Screening methods for diabetes in United Kingdom Primary care [Text] / C.L. Morrison, G. Morrison // Diabetologia. - 2003. - Vol. 46, Suppl. 2. - P. A151.
27. Stadler M. Type 2 diabetes mellitus - screening and prevention [Text] / M. Stadler, R. Prager // Acta Med. Austriaca. - 2004. - Vol. 31, № 5. -P. 158-159.
28. A nationwide population screening program for diabetes in Brazil [Text] / L.B. Nucci, C.M. Tosca-no, A.L. Maia [et al.] // Rev. Panam. Salud Publica. - 2004. - Vol. 16, №5. - P. 320-327.
29. Screening for diabetes in France: data from the 2000-2001 cohort of the national medical insurance system [Text] / I. Hirtzlin, A. Fagot-Cam-pagna, I. Girard-Le Gallo [et al.] // Rev. Epidemiol. Sante publique. - 2004. - Vol. 52, № 2. -P. 119-126.
30. Паньк1в B.I. Програма раннього виявлення цук-рового д1абету на 1вано-Франювщиш [Текст] / B.I. Паньюв // Ваше здоров'я. - 2004. - № 20.
- С. 8.
31. Лихоносов П.М. Виявлення цукрового д1абету серед дорослого населення мюта Мар1уполя [Текст] / П.М. Лихоносов, Б.М. Маньковський / / Кгишчна ендокринолопя та ендокринна х1рур-пя. - 2007. - № 1 (18). - С. 53-59.
РЕЗЮМЕ
Сахарный диабет 2-го типа: пути профилактики, предупреждения развития H.A. Кравчун, A.B. Казаков, И.П. Романова, О.В. Земляницына
В обзоре приведены и проанализированы существующие на сегодняшний день принципиальные подходы к созданию национальных программ скрининга в различных странах мира и в Украине. Доказана актуальность проблемы, акцентируется внимание на том, что обязательной частью скрининга сахарного диабета 2-го типа является выявление и контроль факторов риска.
Ключевые слова: сахарный диабет 2-го типа, факторы риска, скрининг.
SUMMARY
Type 2 diabetes mellitus: the ways of prophylaxis, prevention of development N. Kravchun, A. Kazakov, I. Romanova, O. Zemlyanitsyna
The existing principal approaches to development of national screening programmes in various countries and Ukraine were given and analyzed in the review. The urgency of the problem was proved. It was pointed that detection and control of risk factors was the obligatory part of the type II diabetes mellitus screening.
Key words: type 2 diabetes mellitus, risk factors, screening.
Дата надходження до редакцИ КлЫнна ендокринолопя та
12.04.2011 р.