CC BY
41
УДК 628.614.62-7 Голдоб1н П. О.
ОСНОВН1 АСПЕКТИ ПРОФ1ЛАКТИКИ МЕТАБОЛ1ЧНИХ ПОРУШЕНЬ:
ПОГЛЯД СЬОГОДЕННЯ
Приватна медична клшша «Ппократ» (м. КиГв)
pgoldobin@gmail.com
Вступ. Цукровий д\абет 1 типу вважаеться \мунолог\чно опосередкованим захворюванням, к\нцевим результатом якого е повне руйнування р-кл\тин п\дшлунковоУ залози [1,2]. Ця початкова ¡мунна реакц\я може породити додатков\ вторинн \ третиннi в\дпов\д\ органiзму, якi в сукупностi при-зводять до порушення функц\У р-кл\тин, сприяючи Ух руйнуванню, \, як насл\док швидкоУ еволюц\У цукро-вого д\абету 1 типу.
Цей деструктивний процес розвиваеться протя-гом р\зного часу, а у деяких людей нав\ть протягом багатьох рок\в. К\нцевий прояв кл\н\чних симптом\в стае очевидним т\льки тод\, коли б\льш\сть бета-кл\тин втратили функц\ю \, ймов\рно, повн\стю зни-щилися.
Тому якщо д\абет 1 типу е \мунно опосередкованим захворюванням, то втручання в \мунну систему повинно зм\нити природний переб\г хвороби \, можливо, повн\стю виключити цей кл\н\чний синдром. Як доказ того, що \мунний механ\зм може грати важливу роль в ет\опатогенез\ д\абету 1 типу, вчен\-д\абетологи усп\шно провели експеримен-ти впливу на \мунну систему тварин, що призвело до проведення кл\н\чних випробувань р\зними методами л\кування \мун\тету у хворих на цукровий д\абет 1 типу. Так, проф\лактика цукрового д\абе-ту 1 типу е лог\чною к\нцевою метою досл\дження \мунних реакц\й орган\зму, однак на сьогодн\шн\й день б\льш\сть досл\джень було проведено остан-н\м часом виявленого д\абет типу 1 лише в галуз1 зупинення патолог\чного процесу та збереження функц\У р-кл\тин.
Отже, метою даноУ статт! е розгляд т\льки тих досл\джень, що стосуються проф\лактичних захо-д\в, що спрямован\ на зм\цнення \мун\тету (первинна проф\лактика) та п\сля розвитку остр\вцевих авто-антит\л (вторинна проф\лактика). Метою такого пер-винного \ вторинного втручання до початку хвороби е зупинення процесу розвитку захворювання цукрового д\абету [3].
Б\льш\сть досл\джень \мунноУ системи на сьо-годн\шн\й день складае одну третину в\д вс\х до-сл\джень засоб\в проф\лактики у хворих з д\абетом 1 типу. Перш\ досл\дження \мунноУ системи були розпочат\ ще в к\нц\ 1970-х рок\в [4]. Лише деяю з ранн\х досл\джень в ц\й област\ проводились як контрольован\ кл\н\чн\ випробування \ включали до-статню к\льк\сть хворих для достов\рност\ висновк\в [5,6]. Метою випробувань такого втручання в \мунну систему п\д час або п\сля початку розвитку захворювання, е зупинення руйнування бета-кл\тин, що за-лишилися, \, можливо, дозволяючи цьому залишков1
також в\дновити свою функц\ю, а також зменшити тяжк\сть кл\н\чних прояв\в та прогресування захворювання. Досл\дження, як\ описан\ у ц\й статт\, були як \мунодепресивн\, так \ \муномоделююч\. На жаль, до сих п\р не було проведено комплексних кл\н\чних експеримент\в над \мунною систему в ц\лях проф\-лактики д\абету 1 типу [7].
На сьогодн\ заруб\жними вченими визнано, що б\льший акцент повинен бути зроблений на первин-них \ вторинних проф\лактичних випробуваннях з на-ступних причин:
(1) рання проф\лактика може зм\нити на краще \мунн\ процеси;
(2) збер\гаеться маса р-кл\тин, може пол\пшити ймов\рн\сть зупинення переб\гу цукрового д\абету 1 типу.
Однак така первинна та вторинна проф\лактика залежить в\д правильно вибраноУ в\ковоУ групи. Для первинноУ проф\лактики, поточна стратег\я вимагае генетичного скрин\нгу при народженн\ \ досл\джуе процеси \мун\тету в хворих з генами ризику до цукрового д\абету. Для вторинноУ проф\лактики, стра-тег\я скрин\нгу включае групи людей з генетичним ризиком розвитку ознак авто\мунних захворювань або скрин\нгу авто\мунност\ серед пац\ент\в з висо-ким ризиком, наприклад, першим ступенем спор\д-неност\ людей з д\абетом 1 типу. Члени с\м'У хворих на цукровий д\абет 1 типу мають 10- 20-тикратне зб\льшення ризику в пор\внянн\ з населенням в ц\ло-му, \, отже, виявлення випадк\в легше серед родич\в. Випробування можуть пот\м бути проведен\ в тих з ознаками авто\мунного. Цей огляд буде прид\ляти особливу увагу контрольованих кл\н\чних випробувань (табл.).
Первинн! випробування засоб!в проф1лакти-ки. Оск\льки первинна проф\лактика спрямована на пац\ент\в без ознак авто\мунноУ реакц\У або порушення обм\ну речовин, а також невизначеност1 щодо того, чи вони насправд\ хвор\ють д\абетом 1 типу, то поводження з пац\ентами були надзвичай-но безпечн\. Як насл\док, вс\ первинн\ випробуван-ня проф\лактики на сьогодн\шн\й день залучених д\етичних заход\в, що спрямован\ на переривання передбачуваних еколог\чн\ спускового д\абет 1 типу. На жаль, як було заявлено Ктр та \ншими досл\дни-ками-д\абетологами, «До сих п\р немае конкретного д\етичного фактора не був показаний, що однознач-ний фактор ризику для авто\ммунност\ р-кл\тини або д\абету 1 типу, кр\м того, \снуе ц\лий ряд суперечли-вих зауважень щодо вплив р\зних харчових продук-т\в [8]. Виходячи з цього, був запропонований ц\лий ряд р\зних п\дход\в до д\етичного харчування.
Таблиця.
Дослщження з профшактики цукрового дтбету 1 типу
Досл\дження К\льк\сть пац\ент\в В\ковий д\апазон групи Результат Проф\лактичне значення Посилання
первинна проф\лактика досл\дження
230 новонародженн\ вродженн\ аутоантит\ла 11
2160 новонародженн\ д\агноз д\абет 1 типу 13
ф\нська д\ета 1104 новонародженн\ вродженн\ аутоантит\ла 15
д\ета для новонароджених 150 новонародженн\ вродженн\ аутоантит\ла 20
123 новонародженн\ первинна стад\я хвороби 22
Вторинн\ виробування засоб\в проф\лактики
йРТ-1 парентеральний \нсул\н 339 4-45 рок\в д\агноз д\абет 1 типу 37
бельг\йський парентеральний \нсул\н 50 5-40 рок\в д\агноз д\абет 1 типу 39
йРТ-1 оральний \нсул\н 372 3-45 рок\в д\агноз д\абет 1 типу 38
поступово зростала 6-45 рок\в д\агноз д\абет 1 типу 52
1. Коров'яче молоко.
На п\дстав\ еп\дем\олог\чних досл\джень \ ме-та-анал\з\в, як\ припустили, що ранне вживання коров'ячого молока може служити провокатором д\абету 1 типу [9,10]. Дане експериментальне досл\-дження було розпочато в 1995 роц\, в Ф\нлянд\У, де, за оц\нкою, у д\тей з високими генетичними маркерами ризику розвитку д\абету 1 типу, в момент в\д-бирання зам\ни з формулою на основ\ г\дрол\зату казеУну, а не коров'ячого молока зменшують роз-виток ауто\мунних захворювань [11]. Випадково ви-бран\ 230 д\тей отримували або формулу г\дрол\зату казеУну або звичайне коров'яче молоко формули (контроль), коли грудне молоко не було доступно протягом перших 6-8 м\сяц\в життя. Прийнятн\ не-мовлята мали людський лейкоцитарний антиген (Н1_А) над\ляе сприйнятлив\стю до цукрового д\а-бету 1 типу, або, щонайменше, одного члена с\м'У з даною хворобою. Д\ти йшли за 10 рок\в для розвитку аутоантит\л \ розвитку цукрового д\абету 1 типу, пов'язаних з д\абетом. Досл\дники пов\домили, що група д\тей, що вживала в\днесена до г\дрол\зату казеУну формулою мала знижений ризик розвитку р-кл\тини авто\мун\тету (поява одного або дек\лькох антит\л) [ставлення ризик\в 0.54 (0.29-0.95) \ в\дно-шення ризик\в з поправкою на спостережувану р\з-ницю в тривалост\ впливу в\дпов\дае формула 0.51 (0.28-0.91)] [12].
Бичачий ¡нсулш. Було показано, що вплив би-чачого \нсул\ну в молочних сум\шах мае здатн\сть \ндукувати \мунну в\дпов\дь до \нсул\ну [15]. Таким чином, було \н\ц\йовано експериментальне досл\-дження, так звана «ф\нська д\етотерап\я» щодо за-поб\гання д\абету 1 типу [Р1ЫО!А], в якому досл\д-ники намагалися встановити, чи е формула в\льноУ' в\д бичачого \нсул\ну може зменшити д\абет ауто-иммунитет. Це змусило л\кар\в вивчити це питання ще глибше \, зокрема вид бичачий \нсул\н з дитячоУ' сум\ш\. Пац\енти були под\лен\ на три групи: формула коров'ячого молока (контроль), сироватка на основ\ г\дрол\зованоУ формули, або на основ\ молоч-
ноУ сироватки Р!ЫР!А, та формула, що по сут\ в\льна в\д бичачого \нсул\ну, коли грудне молоко не було доступно протягом перших 6 м\сяц\в життя. Д\ти не ходили до в\ку 3-х рок\в для розвитку аутоантит\л, пов'язаних з д\абетом. Групи призначен\ формули Р!ЫР!А мали знижену ризик розвитку р-кл\тин влас-ного \мун\тету (поява одного або дек\лькох антит\л) [ВШ в анал\з\ нам\ри-к-л\кування 0,39 (0,17-0,91) \ в анал\з\ л\кування отримав 0.23 (0.08-0.69) (Р <0,01) в груп\ Р!ЫР!А в пор\внянн\ з групою формули коров'ячоУ молочко] [16].
3 огляду на упов\льнення появи автоантит\л як за допомогою ф\нськоУ д\ети, так \ експериментально-го ТРЮЯ досл\дження, св\дчить про для потенц\алу повного ТР!ОР-досл\дження, щоб вплинути на про-ф\лактику цукрового д\абету 1 типу. У той же час, незалежно в\д того, що результати цих досл\джень, здавалося б розумним заохочувати грудне виго-довування до тих п\р, як розумно. Д\йсно, можна стверджувати, що грудне вигодовування е захис-ним, чого не може повн\стю забезпечити коров'яче молоко [10].
2. Клейковина, або глютен. Перспективы спо-стережн\ досл\дження св\дчать про те, що в\к лю-дини в якому вона починае вживати продукти або крупи, як м\стять клейковину, впливае на розвиток остр\вцевих авто\мунних кл\тин у д\тей, як\ генетично сприйнятлив\ до д\абету 1 типу [16,17]. Так, в експе-риментальному досл\дженн\ в остр\вцевих автоан-тит\л-позитивних д\тей, функц\я р-кл\тин може бути пол\пшена шляхом позбавлення клейковини протягом 6 м\сяц\в [18]. Це призвело до досл\дження на основ\ д\ети для новонароджених, яка, зменшуе чи затримка впливу глютену ризику виникнення ауто\-мунного д\абету [19]. Обран\ для експерименту 150 д\тей з першим ступенем в пор\внянн\ з д\абетом 1 типу \ вродженим генотипом в\дпов\дно до ризику розвитку д\абету 1 типу. Вони були призначен\ або першим вплив глютену у в\ц\ 6 м\сяц\в (перша група) або у в\ц\ 12 м\сяц\в (друга група). Ця програма про-водилася з метою оц\нки розвитку та появи автоан-
титт д1абету 1 типу. 3 точки зору появи автоантитт, протягом перших 3-х роюв, вага i зрют майже не вщр1знялися у дiтей з обох груп. У 11-ти дтей у пер-шiй пiдконтрольнiй групi i 13-тьох дiтей у другiй подконтрольно групi розвинувся дiабет 1 типу (З^чний ризик: 12 проти 13%, p = 0,6).
Таким чином, затримка вживання глютену до 12 мюя^в не е абсолютно здоровою i безпечною про-фiлактикою дiабету, але в той же час не суттево знижуе ризик виникнення генетично зумовленого дiабету у дтей. Цей факт пiдкреслюe наслiдки спо-стережних дослiджень, тим самим звертаючи увагу на важливiсть контрольованих профтактичних кш-нiчних випробувань.
3. Омега-3 жирш кислоти. Спостережне до^-дження показало, що дieтичне споживання омега-3 жирних кислот зменшуе ризик утворення острiвце-вих автоiмунних клiтин у дтей з пiдвищеним гене-тичним ризиком розвитку цукрового дiабету 1 типу
[21]. Тому наступне випробування оцшюе можли-востi реалiзацii повномасштабного дослiдження з метою визначення, чи е харчовi добавки з омега-3 жирно'|' кислоти, або докозагексаeновоi кислоти (далi - ДГК), протягом останнього триместру вапт-ностi та перших ктькох рокiв життя, буде запобкати розвитку клiтинних острiвцевих автоантитiл у дтей з високим ризиком розвитку цукрового дiабету 1 типу
[22]. Ппотеза полягае в тому, що добавки з омега-3 кислотами будуть запобкати розвитку автоантитт у дтей з генетичним ризиком для дiабету 1 типу. На-уково-медичий центр NIP Diabetes Pilot з цього приводу провiв багатоцентрове плацебо-контрольова-не кгмычне дослiдження. Для цього були вибран дв1 групи учасниюв дослiдження:
(1) вагiтнi жiнки з 24-го тижня ваптност^ що вжи-вали омега-3 кислоти в капсулах;
2) вапты жiнки, що вживали плацебо-капсули пщ виглядом омега-3 кислот.
Протягом вщносно короткого спостереження, не було виявлено ыяких змiн в iмунiтетi хоча iншi реакцп оргаызму (рiвень холестерину в кровi, пщвищений рiвень гемоглобiну) пiдтверджують, що цей пщхщ повинен бути вивчений надалг
4. BiTaMiH D. Biтамiн D був дослщжений дiабе-тологами, щоб запоб^и руйнуванню iнсулiну i розвитку дiабету 1 типу, що пщтвердилося в декiлькох експериментах на мишах [23]. Так, добавки втамшу D в харчуваннi в ранньому дитинствi можуть забез-печити захист вщ розвитку цукрового дiабету 1 типу. Ктька ретроспективних дослiджень пщтвердили благотворний вплив харчових добавок втамЫу D в ¿жу, що додавалися регулярно на початку життя лю-дини [23].
Однак, недавнм аналiз iмунологiчних доотджень для потенцiйного дiабету в доотдженнях центру DAISY виявив, що споживання втамЫу D протягом дитинства не було пов'язано iз ризиком острiвцевих автоантитiл або прогресування дiабету 1 типу [24]. Комплексний аналiз даних з чотирьох доотджень показав, що ризик розвитку дiабету 1 типу був зна-чно знижений (на 29%) у дтей раннього в^, якi додавали до харчування втамЫ D, в порiвняннi з тими, хто цього не робив (коефМенти можливостi 0,71,
95% Д1 0.60-0.84) [25]. Контрольованi випробування з вiтамiном D були проведен при дiабетi 1 типу знову i показали змiшанi результати [26,27,28].
Щоб адекватно i повно оцЫити вплив харчування, контрольованi дослщження проводилися з три-валим перюдом спостереження. 3 цieю метою, було показано, що можна набирати дтей iз загальноi по-пуляцii для виявлення ризику зi збiльшенням групи пщдослщних кожен мiсяць, що достовiрно оцiнять профiлактичне випробування вiтамiну D [29]. Ц1 загальнонацiональне дослiдження проводилося в Канада для щоб перевiрити гiпотезу про те, що добавка втамшу D в харчуванн може знизити ризик острiвцевих автоiмунних клiтин i сприяти профтак-тиц дiабету 1 типу. Для первинно'| профiлактики цукрового дiабету 1 типу, необхщно проводити до-слiдження в дитинствi до розвитку острiвцевих ауто-антитiл. Якщо доказiв на безпеку i ефективнiсть не виникае, то таю дослщження повинн зводитися до окремих пащен^в з генетичними маркерами висо-кого ризику. Бiльшiсть таких дослщжень включали спецiальну дieту. Необхщы подальшi дослiдження. щоб з'ясувати, яю харчовi компоненти найкраще змiненi в спробах первинно'| профiлактики цукрового дiабету 1 типу. На сьогодышнм день таких дослi-джень ще не проводилося.
Вторинна профшактика.
BiTaMiH В-6.
Нiкотинамiд е водорозчинним втамшом (B6), що отримуеться з нкотиново'| кислоти. B експериментах на тваринах з набутим та вродженим дiабетом. нiкотинамiд сприяв збiльшенню синтезу шсулшу i при регулярному вживаны перешкоджав розвитку дiабетy
Ще в 1947 роц^ було доведено, що нкотинамщ, пригнiчуe розвиток дiабету у оброблених алоксаном щурiв [30]. Згодом було встановлено, що це ефек-тивно працюе в запобiганнi стрептозотоциночнду-кованого дiабету [31] i, щоб запоб^и розвитку на-бутого дiабету в осiб, якi не страждають ожирiнням [32]. Цiкаве дослiдження профтактики з нiкотинамi-ду було проведено в 1988-1991 в м. Окленд^ Нова Зеландiя [33]. У цьому дослщжены приймали участь школярi у вМ 5-8 рокiв (без ознак спадкового дiа-бету) щоб пройти перевiрку на наявнiсть острiвце-вих кттин антитiл. B цiлому 20 195 дтей прийняли участь у цьому експериментг Швидкiсть розвитку цукрового дiабету 1 типу був 8,1 / 105 в рк в нкоти-намiд-групi, обробленоi в порiвняннi з 20,1 / 105 в рк в грут порiвняння (Р = 0,03). Швидкiсть в тих, хто вщмовився тестування було 15,1 / 105 в рк.
Побiчних ефеклв у пацieнтiв не спостеркало-ся. Контрольованi кJliнiчнi випробування оцшювали вплив нiкотинамiду в групи ризику родичiв осiб з дiабетом 1 типу. Науково-медичний центр Diabetes Intervention Study (DENIS) у Ымеччиы нкотинамщ щентифковав пацieнтiв у вiцi 3-12 роюв з цукровим дiабетом 1 типу вважаються ризику розвитку цукрового дiабету 1 типу протягом 3 роюв [34]. Вони рандомiзованi 55 суб'екпв або високi дози нкоти-намiд-повiльного вивiльнення (1,2 г м-2 день-1) або плацебо. Вони слщували програмi у контрольова-ному дослщжены. Швидкiсть розвитку цукрового
д\абету типу 1 була однаковою в обох групах протягом усього пер\оду спостережень (максимум 3,8 року, мед\ана 2,1 року). Ця конструкц\я забезпечуе посл\довне 10% ймов\рност\, через помилки типу !! в ставленн\ до зменшення загальноУ захворюванос-т\ д\абетом в 3-х рок\в в\д 30 до 6% по н\котинам\ду. Випробування було припинено, коли другий про-м\жний анал\з посл\довного п\сля одинадцятого раз1 д\абету показали, що випробування не вдалося ви-явити зниження загальноУ захворюваност\ д\абетом в\д 3-х рок\в до 30 до 6% (Р = 0,97).
Приблизно через 4 роки спостереження, швид-к\сть розвитку цукрового д\абету 1 типу була майже однакова в обох групах, як н\котинам\д \ плацебо, з нескоректованим в\дношення ризику для розвитку д\абету 1 типу з 1,07 (95% Д1 0.78-1.45; р = 0,69) \ сп\вв\дношення ризику з поправкою на базову л\н\ю в\ку, толерантн\сть до глюкози \ к\льк\сть остр\вцевих аутоантит\л 1.01 (95% Д1 0.73-1.38, р = 0,97). Таким чином, н\котинам\д може перешкодити появ\ або за-тримати розвиток д\абету 1 типу, що е специф\чною терап\ею е проф\лактики цього захворювання. Вихо-дячи з цього, мае м\сце концепц\я про те, що в\дпо-в\дне введення автоантиген\в д\абету мае великий потенц\ал для первинноУ проф\лактики даноУ хворо-би з метою контролювати авто\мунн\ реакц\У орган\з-му шляхом в\двол\кання \мунноУ системи. Кр\м того, використання антиген\в, ймов\рно, ц\лком безпечне, воно е специф\чним л\куванням д\абету 1 типу, де не оч\куеться кардинальна зм\на загальних \мунних реакц\й. Слизов\ введення антиген\в (пероральним або \нтраназальним способом), зокрема, сприяють перемоз\ захисному \мун\тету над деструктивним.
Як \нсул\н найб\льш ясно р-кл\тин-специф\чний антиген, к\лька досл\джень спробували втручання за допомогою \нсул\ну р\зними шляхами.
Проф\лактика д\абету 1 типу (ДПТ-1), що провела досл\дницька група \з США провела два досл\джен-ня одночасно, де для оц\нки вводиться \нсул\н пац\-ентам з прогнозованим 5-р\чним ризиком на 50% \ перорального \нсул\н у пац\ент\в з проектованими 5-р\чний ризик 25-50%. Ц\ досл\дження охопили 339 \ 372 ос\б, в\дпов\дно в обох випробуваннях, з\ втручанням контролю над ними сп\вв\дношення 1:1. Однак, щоб визначити придатних 711 ос\б для дано-го досл\дження, довелось перев\рити 100 000 роди-ч\в хворих на цукровий д\абет 1-го типу.
ДПТ-1 досл\дження парентерального \нсул\ну протестовано не т\льки на те, як \нсул\н в якост\ антигену може модулювати \мун\тет, але також \ як використання \нсул\ну призводить до «\нших р-кл\тин». тим самим зменшуючи вироблення антигену \мунноУ системи. Суб'екти були остр\вцевих кл\тин \ антит\-ла або знижену першоУ фази \нсул\новий в\дпов\дь на внутр\шньовенне введення глюкози або непере-носимост\ глюкози п\д час перорального тесту на толерантн\сть до глюкози. Втручання була викорис-тана дв\ч\ щоденн\ \н'екц\У пролонгованоУ д\У \нсул\-ну «и!1га!еп1е» (загальна добова доза 0,25 од/кг), а також 96-год безперервноУ внутр\шньовенноУ \нфуз\У \нсул\ну на вих\дному р\вн\, а пот\м щор\чно. Важли-во в\дзначити, що 5-р\чний курс розвитку д\абету типу 1 справд\ було б\льше, н\ж 50% -у тому, обидв1
групи мали швидк\сть близько 65% в\д д\абету типу 1 протягом 5 рок\в.
Досл\дження, проведене Бельг\йськиим \нсти-тутом «Ред1в1:гу 01аЬе1ез» також оц\нювали, чи може парентеральне \нсул\ну затримати розвиток д\абе-ту типу 1. У цьому досл\дженн\, регулярний \нсул\н вводять дв\ч\ на день до найбагатших вуглевод\в Уж\, поняття того, що б краще викликати «р-кл\тин зали-шок» н\ж \нсул\н тривалоУ д\У, який використовуеться в досл\дженн\ ОРТ-1. Випробовуван\ в\к 5-40 рок\в, з !А-2 антит\л \ нормальноУ оральноУ толерантност\ до глюкози. Там не було н\якоУ р\зниц\ в швидкост\ про-гресування д\абету типу 1.
ДПТ-1 досл\дження порожнини рота \нсул\ну було рандом\зоване, плацебо-контрольоване кл\-н\чне випробування, тестування чи доставки через слизову оболонку \нсул\ну може призвести до захис-ний \мун\тет упов\льнення розвитку д\абету 1 типу. Суб'екти були обидва остр\вцевих кл\тин \ антит\л \нсул\ну аутоантит, \нтактний першоУ фази \нсул\но-вий в\дпов\дь на внутр\шньовенне введення глюкози \ нормальноУ толерантност\ до глюкози [3].
Для вторинноУ проф\лактики цукрового д\абету 1 типу характерний ряд втручань в \мунну систему, як були випробуван\, а також т\, що в даний час ще на стад\У оц\нки. На жаль, досл\дження до тепер\шнього часу не показало затримку або проф\лактику д\абету 1 типу у первинному анал\з\, хоча апостер\орн\ анал\-зи проб перорального \нсул\ну ДПТ-1 \дентиф\кува-ли п\дгрупу з очевидною перевагю над хворобою, як описано вище [3].
Проте, все завершен\ контрольован\ випробу-вання використовували доброяк\сн\ втручання н\-котинам\ду або \нсул\ну. Проведен\ досл\дження з використанням \муномодулюючих засоб\в мають певний сприятливий ефект при цукровому д\абет\ 1 типу.
На жаль, на сьогодн\шн\й день, як для первин-них \ вторинних досл\джень по проф\лактиц\ не було однозначним св\дченням кл\н\чноУ корист\ в\д будь-якого втручання, що тестуеться. Серед досл\-джень первинноУ проф\лактики, п\дтвердили свою користь усунення б\лк\в коров'ячого молока в дитя-ч\й сум\ш\ в експериментальному досл\дженн\ Оздо-блення ТРЮР [11] \ додавання бичачого \нсул\ну в дитяч\й сум\ш\ у ф\нському досл\дженн\ [15], привели до зменшення утворення остр\вцевих аутоан-тит\л. Серед досл\джень вторинноУ проф\лактики, едина ознака затримки д\абету 1 типу в\дбуваеться з п\дгрупи, \дентиф\кованоУ апостер\орного анал\зи ДПТА-1 оральних проб \нсул\ну [3].
Результати п\лотного ТРЮР досл\дження в даний час потребують подальшого вивчення в повному об-сяз\ [13], яка е повн\стю нададуть св\й первинний результат в к\нц\ 2017 року.
Проте, приборкання \мунноУ реакц\У орган\зму як видаеться, е складним завданням. Як для на-правлення в первинноУ та вторинноУ проф\лактики, питання безпеки мае до цих п\р обмежували число п\дход\в. Щоб бути усп\шним, це може бути, що по-тр\бно дивитися на належний баланс безпеки, по-тенц\йноУ ефективност\ та впливу д\абету типу 1, якщо н\яких д\й не робиться. Швидше за все, це буде
означати використання антиген-специф1чно1 вакци-ни або вакцини проти передбачуваних ¡нфекц1йних тригер1в для первинноУ профтактики. Для вторинно! профтактики, в залежност вщ прогнозованого ризику розвитку д1абету 1 типу, оцшка ¡муномодулюю-чих агентiв, ймовiрно, поширюеться.
Висновки. Отже, ми розглянули дослщження, спрямован на профiлактику виникнення цукрового дiабету 1 типу у рiзних вкових групах. Роз'яснено взаемозв'язки мiж добавками до харчування та ри-зиками виникнення цукрового дiабету, наведено ре-зультати втручань у ¡мунну систему людини, а також узагальнено результати доогмджень европейських
вчених, що ставили експерименти на толерантнють до шсулшу.
Для покращення профiлактичних заходiв щодо цукрового дiабету сiмейним лiкарям треба бтьш ретельно проводити просвiтницьку роботу щодо корекцп способу життя в Ым'ях з потенцiйним ризиком розвитку цього захворювання, особливо серед оЫб, як мають спадкову схильнють, надмiрну масу тiла, порушення лтщного обмiну, пiдвищений AT. За-вдяки тюнм спiвпрацi сiмейного лiкаря з патентом можна зберегти здоров'я кожного окремого члена родини i сусптьства в цiломy
^¡TepaTypa
1. Akerblom H.K. The case for elimination of cow's milk in early infancy in the prevention of type 1 diabetes: the Finnish experience / H.K. Akerblom, E. Savilahti, T.T. Saukkonen [et al.] // Diabetes Metab Rev. — 1993. — № 9. — P. 269-278.
2. Bizzarri C. IMDIAB Group. No protective effect of calcitriol on D-cell function in recent-onset type 1 diabetes: the IMDIABXIII trial /
C. Bizzarri [et al.] // Diabetes Care. - 2010. — № 33. — P. 1962-1963.
3. Bluestone J.A. Genetics, pathogenesis and clinical interventions in type 1 diabetes / J.A. Bluestone, K. Herold, G. Eisenbarth // Nature. — 2010. — № 464. — P. 1293-1300.
4. Chase H.P. The Type 1 Diabetes TrialNet NIP Study Group. Nutritional intervention to prevent (NIP) type 1 diabetes: a pilot trial / H.P. Chase [et al.] // Infant Child Adolesc Nutr. — 2009. — № 1. — P. 98-107.
5. Chatenoud L. Clinical immunologic interventions for the treatment of type 1 diabetes / L. Chatenoud, K. Warncke, A.G. Ziegler // Cold Spring Harb Perspect Med. — 2012. — № 2. - P. 88.
6. Eisenbarth G.S. Banting Lecture 2009. An unfinished journey: molecular pathogenesis to prevention of type 1A diabetes / G.S. Eisenbarth // Diabetes. - 2010. — № 59. — P. 759-774.
7. Elliott R.B. The use of nicotinamide treatment in the prevention of type 1 diabetes / R.B. Elliott, C.C. Pilcher, A. Stewart,
D. Ferguson, M.A. McGregor // Ann N Y Acad Sci. — 1993. — № 696. — P. 333-341.
8. European Nicotinamide Diabetes Intervention Trial (ENDIT): a randomized controlled trial of intervention before the onset of type 1 diabetes. Lancet // European Nicotinamide Diabetes Intervention Trial (ENDIT) Group. - 2004. — № 363. — P. 925-931.
9. Gabbay M.A. Effect of cholecalciferol as adjunctive therapy with insulin on protective immunologic profile and decline of residual ß-cell function in new-onset type 1 diabetes mellitus / M.A. Gabbay, M.N. Sato, C. Finazzo, A.J.S. Duarte, S.A. Dib // Arch Pediatr Adolesc Med. - 2012. — № 166. — P. 601-607.
10. Gerstein H.C. Cow's milk exposure and type I diabetes mellitus. A critical overview of the clinical literature / H.C. Gerstein // Diabetes Care. — 1994. — № 17. - P. 13-19.
11. Hummel S. Primary dietary intervention study to reduce the risk of islet autoimmunity in children at increased risk for type 1 diabetes: the BABYDIET study / S. Hummel, M. Pflbger, M. Hummel, E. Bonifacio, A.G. Ziegler // Diabetes Care. - 2011. — № 34. — P. 1301-1305.
12. Knip M. Infant feeding and the risk of type 1 diabetes / M. Knip, S.M. Virtanen, H.K.Akerblom // Am J Clin Nutr. — 2010. — № 91. — P. 1506-1513.
13. Knip M. Finnish TRIGR Study Group. Dietary intervention in infancy and later signs of beta-cell autoimmunity / M. Knip [et al.] // N Engl J Med. - 2010. — № 363. - P. 1900-1908.
14. Lampeter E.F. The Deutsche Nicotinamide Intervention Study: an attempt to prevent type 1 diabetes / E.F. Lampeter [et al.] // DENIS Group. Diabetes. — 1998. — № 47. — P. 980-984.
15. Lazarow A. Protection against alloxan diabetes / A. Lazarow. — Anat Rec., 1947. — P. 97.
16. Leslie R.D.G. Immunosuppression of acute insulin-dependent diabetics. In: Irvine WJ, editor. Immunology of Diabetes / R.D.G. Leslie, D.A. Pyke. — Edinburgh: Teviot Scientific Publications Ltd., 1980. — P. 345-347.
17. Norris J.M. Timing of initial cereal exposure in infancy and risk of islet autoimmunity / J.M. Norris [et al.] // J Am Med Assoc. — 2003. — № 290. — P. 1713-1720.
18. Norris J.M. Omega-3 polyunsaturated fatty acid intake and islet autoimmunity in children at increased risk for type 1 diabetes / J.M. Norris, X. Yin, M.M. Lamb, K. Barriga, J. Seifert, M. Hoffman [et al.] // J Am Med Assoc. — 2007. — № 298. - P. 1420-1428.
19. Pastore M.R. Six months of gluten-free diet do not influence autoantibody titers, but improve insulin secretion in subjects at high risk for type 1 diabetes / M.R. Pastore, E. Bazzigaluppi, C. Belloni, C. Arcovio, E. Bonifacio, E. Bosi // J Clin Endocrinol Metab. — 2003. — № 88. — P. 162-165.
20. Schmid S. BABYDIET, a feasibility study to prevent the appearance of islet autoantibodies in relatives of patients with type 1 diabetes by delaying exposure to gluten / S. Schmid, D. Buuck, A. Knopff, E. Bonifacio, A.G. Ziegler // Diabetologia. — 2004. — № 47. — P. 1130-1131.
21. Simpson M. No association of vitamin D intake or 25-hydroxyvitamin D levels in childhood with risk of islet autoimmunity and type 1 diabetes: the Diabetes Autoimmunity Study in the Young (DAISY) / M. Simpson, H. Brady, X. Yin, J. Seifert, K. Barriga, M. Hoffman [et al.] // Diabetologia. — 2011. — № 54. — P. 2779-2788.
22. Skyler J. S and the Type 1 Diabetes TrialNet Study Group. Update on worldwide efforts to prevent type 1 diabetes / J. Skyler // Ann N Y Acad Sci. — 2008. - №1150. - P. 190-196.
23. Skyler J.S. Immune intervention studies in insulin-dependent diabetes mellitus / J.S. Skyler // Diabetes Metab Rev. — 1987. — № 3. — P. 1017-1035.
24. Skyler J.S. Immune intervention in type 1 diabetes mellitus / J.S. Skyler, J.B. Marks // Diabetes Rev. — 1993. — № 1. — P. 15-42.
25. Takiishi T. Effects of vitamin D on antigen-specific and non-antigen-specific immune modulation: relevance for type 1 diabetes / T. Takiishi, T.V. Belle, C. Gysemans, C. Mathieu // Pediatr Diabetes. — 2012. — № 1 (Oct). - P. 67.
26. Tiittanen M. Finnish TRIGR Study Group. Dietary insulin as an immunogen and tolerogen / M. Tiittanen, J. Paronen, E. Savilahti, S.M. Virtanen, J. Ilonen, M. Knip [et al.] // Pediatr Allergy Immunol. — 2006. — № 17. — P. 538-543.
27. TRIGR Study Group. The Trial to Reduce IDDM in the Genetically at Risk (TRIGR) study: recruitment, intervention and follow-up / H.K. Akerblom, J. Krischer, S.M. Virtanen, C. Berseth, D. Becker, J. Dupra [et al.] // Diabetologia. — 2011. — № 54. — P. 627-633.
28. TRIGR Study Group. Study design of the Trial to Reduce IDDM in the Genetically at Risk (TRIGR) // Pediatr Diabetes. — 2007. — № 8. — P. 117-137.
29. Vaarala O. Removal of bovine insulin from cow's milk formula and early initiation of beta-cell autoimmunity in the FINDIA pilot study / O. Vaarala [et al.] // Arch Pediatr Adolesc Med. — 2012. — № 166. — P. 608-614.
30. Walter M. No effect of the 1 n,25-dihydroxyvitamin D3 on п-cell residual function and insulin requirement in adults with new-onset type 1 diabetes / M. Walter, T. Kaupper, K. Adler, J. Foersch, E. Bonifacio, A.G. Ziegler // Diabetes Care. — 2010. — № 33. — P. 1443-1448.
31. Wicklow B.A. Feasibility of a type 1 diabetes primary prevention trial using 2000 IU vitamin D3 in infants from the general population with increased HLA-associated risk / B.A. Wicklow, S.P.Taback // Ann N Y Acad Sci. - 2006. — № 1079. — P. 310-312.
32. Yamada K. Preventive and therapeutic aspects of large dose nicotinamide injections on diabetes associated with insulitis: an observation in non-obese diabetic (NOD) mice / K. Yamada, K. Nonaka, T. Hanafusa, A. Miyazaki, H. Toyoshima, S. Tavui // Diabetes. — 1982. — № 31. - P. 749-753.
33. Ziegler A.G. Early infant feeding and risk of developing type 1 diabetes-associated autoantibodies / A.G. Ziegler, S. Schmid, D. Huber, M. Hummel, E. Bonifacio // J Am Med Assoc. — 2003. — № 290. — P. 1721-1728.
34. Zipitis C.S. Vitamin D supplementation in early childhood and risk of type 1 diabetes: a systematic review and meta-analysis / C.S. Zipitis, A.K. Akobeng // Arch Dis Child. — 2008. — № 93. — P. 512-517.
УДК: 628.614.62-7
ОСНОВН1 АСПЕКТИ ПРОФ1ЛАКТИКИ МЕТАБОЛ1ЧНИХ ПОРУШЕНЬ: ПОГЛЯД СЬОГОДЕННЯ Голдобш П. О.
Резюме. Проблема цукрового д1абету зумовлена значною поширенютю захворювання, тим що BiH е базою для розвитку складних супутых захворювань та ускладнень, ранньоУ Ывалщност та смертностг Основу ¿х складають дiабетичнi мкроанпопатп та нейропатп.
Все вищезазначене призводить до значних матерiальних витрат, спрямованих на л^вання цукрового дi-абету та його ускладнень. Основою л^вання цукрового дiабету I i II е дieтотерапiя. Вона мае бути фiзiологiч-ною, адекватною до енерговитрат, розрахованою на «щеальну» масу тта з урахуванням стат^ в^, професп.
Мета досл'/дження. Pозгляд тих доогмджень, що стосуються профтактичних заходiв, що спрямован на змщнення iмунiтету (первинна профтактика) та пюля розвитку острiвцевих автоантитт (вторинна профтак-тика). Метою такого первинного i вторинного втручання до початку хвороби е зупинення процесу розвитку захворювання цукрового дiабетy
Висновки. Були розглянут доотдження, спрямован на профтактику виникнення цукрового дiабету 1 типу у рiзних вкових групах. Pоз'яснено взаемозв'язки мiж добавками до харчування та ризиками виникнення цукрового дiабету, наведено результати втручань у iмунну систему людини, а також узагальнено резуль-тати дослщжень европейських вчених, що ставили експерименти на толерантнють до ЫсулЫу. Для покра-щення профтактичних заходiв щодо цукрового дiабету Ымейним лкарям треба бтьш ретельно проводити просвтицьку роботу щодо корекцп способу життя в Ым'ях з потенцмним ризиком розвитку цього захворювання, особливо серед оЫб, як мають спадкову схильнють, надмiрну масу тта, порушення лтщного об-мЫу, пщвищений артерiальний тиск. Завдяки тюнм ствпрац Ымейного лкаря з патентом можна зберегти здоров'я кожного окремого члена родини i сусптьства в цтому.
Ключов1 слова: цукровий дiабет 1-го типу, метаболiчнi порушення, рiвень цукру в кров^ профтактика цукрового дiабету, автоiмуннi захворювання, омега-3 жиры кислоти, глютен, втамш D, шсулЫ, нкотинамщ. втамЫ В-6, р-кл^ини, дieтичне харчування при цукровому дiабетi, первинна та вторинна профтактика при цукровому дiабетi.
УДК: 628.614.62-7
ОСНОВНЫЕ АСПЕКТЫ ПРОФИЛАКТИКИ МЕТАБОЛИЧЕСКИХ НАРУШЕНИЙ: СЕГОДНЯШНИЙ ВЗГЛЯД
Голдобин П. А.
Резюме. Проблема сахарного диабета обусловлена значительной распространенностью заболевания, тем, что он является базой для развития сложных сопутствующих заболеваний и осложнений, ранней инвалидности и смертности. Основу их составляют диабетические микроангиопатии и нейропатии.
Все вышеперечисленное приводит к значительным материальным затратам, направленных на лечение сахарного диабета и его осложнений. Основой лечения сахарного диабета I и II является диетотерапия. Она должна быть физиологической, адекватной энергозатрат, рассчитанной на «идеальную» массу тела с учетом пола, возраста, профессии.
Цель исследования. Pассмотрение тех исследований, касающихся профилактических мероприятий, направленных на укрепление иммунитета (первичная профилактика) и после развития островковых аутоанти-тел (вторичная профилактика). Целью такого первичного и вторичного вмешательства до начала болезни является остановка процесса развития заболевания сахарного диабета.
Выводы. Были рассмотрены исследования, направленные на профилактику возникновения сахарного диабета 1 типа в разных возрастных группах. Pазъяснено взаимосвязи между добавками к питанию и рисками возникновения сахарного диабета, приведены результаты вмешательств в иммунную систему человека. А также обобщены результаты исследований европейских ученых, ставили эксперименты на толерантность к инсулину. Для улучшения профилактических мероприятий по сахарного диабета семейным врачам надо более тщательно проводить просветительскую работу по коррекции образа жизни в семьях с потенциальным риском развития этого заболевания, особенно среди лиц, имеющих наследственную предрасположенность, избыточную массу тела, нарушения липидного обмена, повышенный артериальное давление. Благодаря тесному сотрудничеству семейного врача с пациентом можно сохранить здоровье каждого члена семьи и общества в целом.
Ключевые слова: сахарный диабет 1-го типа, метаболические нарушения, уровень сахара в крови, профилактика сахарного диабета, автоиммунные заболевания, мега-3 жирные кислоты, глютен, витамин D, инсулин, никотинамид, витамин В6, р- клетки, диетическое питание при сахарном диабете, первичная и вторичная профилактика сахарного диабета.
UDC: 628.614.62-7
KEY ASPECTS OF PREVENTION METABOLIC DISORDERS: TODAY'S VIEW
Goldobin P. O.
Abstract. The problem of diabetes is due to a large prevalence of the disease, as it is the basis for the development of complex concomitant diseases and complications, early disability and mortality. They are based on diabetic microangiopathy and neuropathy. In patients with diabetes, there is a significant risk of atherosclerosis and coronary heart disease. More than 40% of amputations of the lower extremities are the consequence of diabetic foot syndrome. Diabetes mellitus is also the most common cause of blindness in humans.
All of the above leads to significant material costs, aimed at treating diabetes and its complications. The basis of treatment for diabetes I and II is diet therapy. It must be physiological, adequate to energy consumption, calculated on the "ideal" mass of the body, taking into account gender, age, occupation.
Moreover, diabetes is a chronic disease that requires continuous medical care and patient self-management education to prevent acute complications and reduce the risk of long-term complications. The prevalence of diabetes has reached epidemic proportions in most populations. According to the UN World Health Organization (WHO) more than 220 million people worldwide have diabetes, from which more than 70% live in low- and middle income countries. It is expected that the number of diabetic subjects grows to 366 million by 2030, a figure that is more than twice the number in 2000. Epidemiologic evidences suggest that unless effective preventive measures are implemented the global prevalence will continue to rise.
The aim of the study. Consideration of those studies related to preventive measures aimed at strengthening immunity (primary prevention) and after the development of islet autoantibodies (secondary prevention). The purpose of such an initial and secondary intervention before the onset of the disease is to stop the development of the disease of diabetes mellitus.
Conclusions. Were considered studies aimed at preventing the occurrence of type 1 diabetes in different age groups. Interrelations between dietary supplements and risks of diabetes mellitus are explained, the results of interventions in the human immune system are presented. Also, the results of researches of European scientists who put experiments on insulin tolerance are summarized. In order to improve preventive measures for diabetes, family doctors need to carry out more thorough educational work on lifestyle correction in families with a potential risk of developing this disease, especially among those with hereditary predisposition, excessive body weight, lipid metabolism, elevated blood pressure. Due to the close cooperation of the family doctor with the patient, one can preserve the health of each individual member of the family and society as a whole.
For example, we suggest that the cow's milk hypothesis could be productively reframed around mucosal immune function in type 1 diabetes. Breast milk contains growth factors, cytokines, and other immunomodulatory agents that promote functional maturation of intestinal mucosal tissues. In the NOD mouse model, environmental cleanliness may influence diabetes incidence through mucosal mechanisms, and exposure of the mucosa to insulin (present in breast milk) induces regulatory T-cells and decreases diabetes incidence.
As for directions in primary and secondary prevention, safety concerns have heretofore limited the number of approaches taken. To be successful, it may be that one needs to look at an appropriate balance of safety, potential efficacy and the impact of Type 1 diabetes if no action is taken. This likely will mean use of vaccines—antigen-specific vaccines or vaccines against putative infectious triggers—for primary prevention. For secondary prevention, depending on projected risk of Type 1 diabetes, evaluation of immunomodulatory agents is likely to expand.
Keywords: sugar diabetes of 1-st type, metabolic violations, level of sugar in blood prevention of diabetes, аutoimunnic diseases, omega-3 fat acid, gluten, vitamin D, insulin, nicotinamide, vitamin B6, p-cells, diet nutrition for diabete, primary and secondary prevention of diabete.
Рецензент — проф. Бобирьова Л. €.
Стаття надшшла 05.06.2017 року
