CC BY
233
© Кондратюк Н. Ю.
УДК 364. 444:347. 61. 007 Кондратюк Н. Ю.
ОСНОВЫ ЗАСАДИ ПРОВЕДЕННЯ ЦШЬОВОГО СКРИНШГУ В ПРАКTИЦi
СiMЕЙНОГО Л^АРЯ
ДУ «УкраГнський iнститут стратегiчних дослiджень МОЗ УкраГни»
(м.
Дане доотдження е фрагментом науково-до-слiдноI роботи ДУ «Укра!нський iнститут стратепч-них дослщжень МОЗ Укра1ни» «Методологiя роз-робки програм масового скринiнгу неЫфекцмних захворювань серед населення на рiвнi первинно! ланки медико-санiтарноI допомоги», № держ. рее-страцп0113и002873.
Вступ. На межi ХХ-ХХ1 столiть на тл формуван-ням у державах св^ принципово нових напрямкiв дiяльностi iснуючих систем охорони здоров'я, основы стратепчы завдання яких знаходяться у площин профiлактики та раннього виявлення захворювань, великого значення набули новi тдходи до оргаы-зацп профiлактичних оглядiв, що змiнило уявлення про принципи загально! диспансеризацiI населення [1, 2, 6]. Зокрема, у 2012 роц датськими вченим на основi проведених рандомiзованих клiнiчних досл^ джень було показано, що регулярне проходження перiодичних профiлактичних оглядiв не знижуе н за-гальну смертнють, нi смертнiсть вiд якихось окремих захворювань [7]. Це не стало новиною для фахiвцiв iз профтактично! медицини, адже ще у 1979 роц Ка-надська робоча група профтактичних програм ре-комендувала вщмовитися вiд загальних перiодичних медоглядiв, осктьки запровадження прицiльного профiлактичного скринiнгу найпоширенших захворювань у повсякденнiй практик сiмейного лiкаря е найбiльш ефективним та економiчно виправданим, що доведено практикою систем охорони здоров'я Канади, США, Австрали та европейських кра!н [8].
На сьогодн В Укра!ы не дивлячись на норматив-не визначення порядку проведення диспансеризацп населення залишаються не вивченими питан-ня щодо диспансеризацп здорових оЫб та осiб iз факторами ризику розвитку захворювань, а також запровадження програм скриншгу найпоширеы-ших неЫфекцмних захворювань у цiльових групах населення.
Мета дослщження - висвiтлити основнi засади оргаызаци та проведення скринiнгу лкарями загально! практики-Ымейно! медицини на основi св^ тового досвiду та результа^в сучасних дослiджень.
КиГв)
Методи дослщження - контент-аналiз, шфор-мацмно-аналггичний та бiблiосемантичний.
Результати досл1джень та Ух обговорення.
Вщповщно до чинного наказу МОЗ Укра!ни вiд 27. 08. 2010 № 728 «Про диспансеризацю населення» в Укра!ы регламентовано обов'язковий обсяг обсте-жень при проведены диспансеризацп усiх верств населення [4]. Окрiм цього на сьогодн в кра1ы ре-гламентованi перюдичы профiлактичнi огляди окремих груп населення (пра^вниюв харчових, л^валь-но-профтактичних, дитячих дошктьних та Ыших закладiв, а також тих, хто працюе в небезпечних для життя та здоров'я умовах), що е економiчно неефек-тивним та не забезпечуе виконання п. 2. 2 наказу «Про диспансеризацю населення» у частин - за-безпечити послщовнють та уникнення повторного проведення диспансеризацп у рiзних закладах охорони здоров'я.
Основною метою диспансеризацп е здмснення комплексу заходiв, спрямованих на формування, збереження та укртлення здоров'я населення; по-передження розвитку захворювань; зниження рiвня захворюваностi, iнвалiдностi та смертност населення; збiльшення активного довголггтя. Диспансе-ризацiя проводиться закладами охорони здоров'я державно! та комунально! форм власност та, за необхщнютю, iз залученням медичних навчальних закладiв, наукових установ. Що стосуеться первинно! ланки надання медично! допомоги населенню, то Ымейы лiкарi у даному процес здiйснюють ме-дичний огляд, визначають, у разi потреби, необхщы додатковi обсяги обстежень та консультаци лiкарiв iнших спецiальностей, групу диспансерного нагля-ду. 1ншими словами - проводять скриншг, основним завданням якого е формування контингент (груп ризику), як мають найбiльшу iмовiрнiсть захворiти i потребують запровадження заходiв iз попереджен-ня несприятливого впливу чинниюв ризику розвитку хвороби, а також вщбору осiб, якi дмсно е хворими на рiзних стадiях (у т. ч. донозологiчно!) захворюван-ня (Нацiональний комiтет зi скриынгу, друга допо-вiдь, 2000 р.).
Таблиця
Переваги i недолги скринiнгу
Переваги Недолки
Покращення прогнозу для деяких виявлених випадюв раку. Надм1рна д1агностика та л1кування сп1рних випадк1в захворювання.
Менший обсяг лкування, що дозволяе вил1кувати деяк1 захворювання на раншй стадп. Збтьшення тривалост1 пер1оду захворювання у випадках, коли прогноз не змлнюеться внаслщок г1перд1агностики.
Економ1я ресурав. Додаткова витрата ресурав.
Психолог1чна заспокоен1сть ос1б з негативними результатами тесту. Необфунтована заспокоен1сть ос1б з хибнонегативними результатами. Надм1рне психолог1чне занепокоення в ос1б з хибнопозитивними результатами на предмет захворюваност1 на рак. Соц1ально-медична небезпека псевдопозитивних результат1в скришнг-тесту як такого.
Скринiнговi огляди прикртле-
ного дорослого населення прово-
дяться лiкарями загально! практики
- Ымейними лiкарями (ЗП/СМ) або
дтьничними лiкарями-терапевтами
та середнiм медичним персоналом в
амбулаторiях, амбулаторiях загально!
практики - Ымейно! медицини, сть-
ських лiкарських амбулаторiях, фель-
дшерських пунктах, фельдшерсько-
акушерських пунктах (номенклатура
згiдно з наказом МОЗ Укра!ни вiд 28.
10. 2002 р. № 385); у центрах пер-
винно! медико-санiтарноI допомоги,
амбулаторiях загально! практики -
Ымейно! медицини, фельдшерсько-
акушерських пунктах, фельдшерських
пунктах в амбулаторних умовах (на прийомi у лiкаря, в денному стацюнарО або за мю-
цем проживання (перебування) патента (номенклатура згщно з наказом МОЗ Укра!ни вiд 05. 10. 2011 р. № 646) [5, 3].
Загалом скринiнговi огляди проводяться без-оплатно, метою !х проведення е ранне виявлення та попередження серед населення основних хвороб системи кровооб^, цукрового дiабету, глауко-ми, передпухлинних та злояюсних вiзуальних форм раку (товсто! та прямо! кишки, а серед жшок - шийки матки та молочно! залози), хронiчних неспецифiчних захворювань легенiв. Результати скринiнгу також використовують для вивчення поширеностi дослг джуваного захворювання (або групи захворювань), факторiв ризику його розвитку та !х вiдносного зна-чення. Основними умовами проведення скриынгу е наявнють пiдготовленого персоналу i стандартний пщхщ до виявлення дослiджувано! ознаки та оцшки отриманих результатiв. Застосовуванi методи по-виннi бути досить простими, надмними i вщтворю-ваними. Необхщно, щоб вони мали достатню чутли-вiсть i високу специфiчнiсть.
В охорон здоров'я концепцiя скринiнгу - активного виявлення захворювань та/або преморбщних стаыв у осiб, як вважаються або вважають себе здоровими, на даний час прийнята у бтьшост роз-винених кра!н. При правильному використанн скри-нiнг може бути дiевим iнструментом у профтактищ захворювань.
Проведення скринiнгових оглядiв включае: пщ-готовчий етап (формування цiльових груп, Ыформа-цiйний супровiд, запрошення на скриынг), безпосе-редне проведення сриынгу медичним персоналом первинно! ланки, заключний етап (проведення у разi необхщност дообстеження, направлення до про-фтьного спецiалiста вищого рiвня надання медич-но! допомоги, оформлення медично! документаци).
При обговореннi проблем раннього виявлення захворювань необхщно знати про переваги i недо-лiки скринiнгу, збер^ати баланс мiж граничними проявами ентузiазму i скептицизму (табл.).
Переваги скриншгу очевиднi. Для деяких патент рання дiагностика i проведення л^вання по-кращують прогноз. Лiкування хвороби на раных стадiях, як правило, е менш радикальним. Корек-щя преморбiдних станiв, лiкування захворювань на раных !х стадiях заощаджуе кошти на лiкування хвороби. ^м того, особи, якi пiсля проведення обсте-ження отримали iстинно негативы результати тесту - заспокоюються.
Недолки скриынгу бiльш складнi. У пащенпв, для яких прогноз захворювання не змЫився, пе-рiод хвороби буде бтьш тривалим i, як наслщок, вони можуть отримувати на тл основного захворювання лiкування супутых патологiчних станiв та симптомiв, потребувати проведення додаткових, на тл обв'язкових за основним захворюванням, дiа-гностичних процедур. Слщ також зазначити, що не можна виключити необгрунтовану заспокоенють серед осiб, якi отримали хибнонегативний результат скриынгу, ризик виникнення якого не можна виключити. ^м того, юнуе вiрогiднiсть, хоча i незна-чна, що скриншг-тест завдасть шкоди.
Висновки. На раз^ не заперечуючи важливостi регулярних профтактичних обстежень слiд визнати, що застосування стандартного обов'язкого обсягу обстежень при диспансеризацп не може вважатися ефективним заходом для запобiгання захворюванням. Бтьше того, i частота обстежень, i змiст перг одичних оглядiв, повиннi бути зiставленi з кожною конкретною людиною, i потрiбно бути впевненим, що дана процедура буде ктычно ефективною. На сьогоднi вважаеться, що основну увагу слiд придг лити iндивiдуалiзованим оглядам з облком !х по-тенцiйно! клiнiчно! ефективност та збору надiйно! iнформацi!, що доводить дiевiсть специфiчних профтактичних заходiв.
Перспективи подальших розробок пов'язан з вивченням ефективностi впровадження серед населення програм з раннього виявлення та попередження розвитку найпоширеыших хроычних неш-фекцiйних захворювань.
Л^ература
1. Бойцов С. А. Организация проведения диспансеризации и профилактических медицинских осмотров взрослого населения. Методические рекомендации / С. А. Бойцов, С. В. Вылегжанин, М. Г. Гамбарян [и др.]. - Москва, 2013. - 87 с.
2. Бойцов С. А. Профилактика хронических неинфекционных заболеваний. Рекомендации / С. А. Бойцов, А. Г. Чучалин // Москва, 2013. - 128 с.
3. Наказ МОЗ УкраУни вщ 05. 10. 2011 № 646 «Про затвердження нормативно-правових акпв Мшютерства охорони здоров'я УкраУни щодо реалiзацiï Закону УкраУни «Про порядок проведення реформування системи охорони здоров'я у Вшницьюй, Днтропетровсьюй, Донецьюй областях та мют КиевЬ> - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http:// moz. gov. ua/ua/portal/dn_20111005_646. html.
4. Наказ МОЗ УкраУни вщ 27. 08. 2010 № 728 «Про диспансериза^ю населення» - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www. moz. gov. ua/ua/portal/dn_20100827_728. html.
5. Наказ МОЗ УкраУни вщ 28. 10. 2002 року № 385 «Про затвердження перелшв закладiв охорони здоров'я, лкарських, провiзорських посад та посад молодших спе^алю™ з фармацевтичною освтою у закладах охорони здоров'я» -[Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www. moz. gov. ua/ua/portal/dn_20021028_385. html.
6. Приказ Министерства здравоохранения РФ от 3 декабря 2012 г. № 1006н «Об утверждении порядка проведения диспансеризации определенных групп взрослого населения» - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://base. garant. ru/70355634/
7. Тернова С. Профтактична медицина - модне гасло чи нова парадигма охорони здоров'я? / С. Тернова // Ваше здоров'я. - 2013. - № 33-34 - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www. vz. kiev. ua/ru/profilaktichna-medicina-modne-gaslo-chi-nova-paradigma-oxoroni-zdorovya/.
8. Ященко Ю. Б. Методолопя проведення скришнгу (керiвництво для амейного лкаря) / Ю. Б. Ященко, Н. Ю. Кондратюк. - К., 2013. - 68 с.
УДК 364. 444:347. 61. 007
ОСНОВЫ ЗАСАДИ ПРОВЕДЕННЯ ЦШЬОВОГО СКРИНШГУ В ПРАКТИЦ АМЕЙНОГО Л^АРЯ
Кондратюк Н. Ю.
Резюме. Вивчен cy4acHi данi надiйних дослiджень щодо пiдходiв до профiлактики найбiльш розповсю-джених хронiчних неiнфекцiйних захворювань в практик сiмейного лiкаря. Розкрито основы аспекти юную-чоУ нормативно-правовоУ бази з питань проведення диспансеризаци дорослого населення в УкраУнг Окрiм цього у статт наведено основнi переваги та недолки переходу вiд загальноУ диспансеризацii населення до цiльового скриынгу широко розповсюджених захворювань.
Ключовi слова: диспансериза^я, скринiнг, профiлактичнi огляди, Ымейний лiкар.
УДК 364. 444:347. 61. 007
ОСНОВНЫЕ ПРИНЦИПЫ ПРОВЕДЕНИЯ ЦЕЛЕВОГО СКРИНИНГА В ПРАКТИКЕ СЕМЕЙНОГО ВРАЧА
Кондратюк Н. Ю.
Резюме. Изучены современные данные надежных исследований относительно подходов к профилактике наиболее распространенных хронических неинфекционных заболеваний в практике семейного врача. Раскрыты основные аспекты существующей нормативно-правовой базы по вопросам проведения диспансеризации взрослого населения в Украине. Кроме этого в статье представлены основные преимущества и недостатки перехода от всеобщей диспансеризации населения к целевому скринингу наиболее распространенных заболеваний.
Ключевые слова: диспансеризация, скрининг, профилактические осмотры, семейный врач.
UDC 364. 444:347. 61. 007
Main Principles of Carrying out of Target Screening in Family Doctor Practice
Kondratyuk N. Yu.
Abstract. At the turn of the XX-XXI centuries on background formation in states of the world essentially new directions of activity of existing health care systems, major strategic objectives which are in the plane of prevention and early detection of diseases, the great value was got with new approaches to the organization of preventive examinations, has changed understanding about principles of general clinical examination.
The purpose of research - to highlight the basic principles of organization and screening by doctors of general practice/family medicine on the basis of international experience and results of modern researches.
Methods: Content analysis, information and analytical, bibliosemantic.
Results of research and their discussion. The main purpose of clinical examination is carry out of set of measures directed on formation, preservation and strengthening public health; preventions of diseases; reduce morbidity level, disability and mortality of the population; increase active longevity. Clinical examination is carried out by health care facilities of state and municipal ownership and, if necessary, with involvement of medical educational institutions, research institutes. As to a primary link of medical care provision, the family physicians in this process is carried out medical examinations, determine, if necessary, additional volumes of surveys and consultation of other specialists, group of clinical supervision. In other words - spend screening, whish primary goal is formation
contingents (risk groups) that have the greatest probability to get ill and need to introduce measures under prevention of adverse influence of risk factors for disease and also selection of individuals who are really sick at different stages.
In general screening surveys are spent free of charge, purpose of their carrying out is early revealing and prevention among population basic illnesses of cardiovascular system, diabetes, glaucoma, pretumoral and visual malignant forms of cancer (colon and rectum and among women - cervical and breast cancer), chronic nonspecific lung diseases. The results of screening also use for studying prevalence of researched disease (or group of diseases), risk factors of its development and their relative importance. The main conditions of screening carrying out is presence of trained staff and standard approach to identify to studying attribute and evaluation of the received results. Used methods should be simple enough, reliable and reproduced. It is necessary that they had sufficient sensitivity and high specificity.
Conclusions. Application of standard obligatory volume of inspections at clinical examination can not be considered as an effective measure for diseases prevention. Moreover, both frequency of inspections and periodic surveys content should be compared with each person, and it is necessary to be confident that the given procedure will be clinically effective. At present it is considered that the basic attention should be given on individualized surveys, taking into account their potential clinical efficiency and gathering of reliable data that proves effectiveness of specific preventive measures.
Key words: clinical examination, screening, preventive examinations, family doctor.
Рецензент - проф. Скрипник I. М.
Стаття надшшла 13. 03. 2014 р.
