CC BY
19
УДК 332.021:330.341.1 DOI: 10.5281/zenodo. 1400640
ЖИХОР ОБ., БАРАНОВА В.В, БУРКУН 1.Г.
Врахування особливостей шновацшного розвитку репошв у peгioнальнiй полггищ держави
На сьогодн немае сумн'1в1в у тому, що формування ¡нновац1йно1 полтики репонального розвитку мае базуватись на теор'ях репональноi економки, оскльки вони дають уявлення про законом1р-ност соц\ально-економ'чного розвитку репоыв, процеси репонального вдтворення, змогу виро-бити запоб 'жн заходи для повторення деяких негативних економ'чних явищ, а також можлив'1сть прогнозувати розвиток репошв. У цлому основи теорй репональноi економки е ¡нтелектуальним науково обгрунтованим ¡нструментом вироблення ефективних р1шень та рекомендаций щодо розвитку репон'в, що в 'щпов'щають вимогам сучасносл. При формуванн ¡нновац1йно! полтики розвитку репон'в та вибор'1 основних пр'юритет'/в // реал1зацИ' необхдно ор'ентуватися на зазначен та ¡нш1 економ1чн1 доктрини та теорИ. Адже, вони в юнцевому результатi забезпечуватимуть ефективнсть ¡нновацйних шлях\в для розвитку репошв та дадуть можливсть «обминути» численн етапи у про-цес репонального розвитку. А це в свою чергу е в'щм'нною рисою ¡нновац1йно! полтики розвитку репошв вщ ¡нших репональних полтик. Саме тому, важливим завданням е врахування дослджень цього питання вченими в царин ¡ннова^йно/' д\яльност\ та ¡ннова^йно/' полтики.
Ключовi слова: ¡нновацн, ¡нновацйний розвиток, ¡нновац1йна д\яльн\сть, репональна полтика держави, соц\ально-економ\чний розвиток репоыв.
ЖИХОР Е.Б., БАРАНОВА В.В, БУРКУН И.Г.
Учет особенностей инновационного развития регионов в региональной политике государства
На сегодня нет сомнений в том, что формирование инновационной политики регионального развития должно базироваться на теориях региональной экономики, поскольку они дают представление о закономерностях социально-экономического развития регионов, процессах регионального воспроизводства, возможности выработать меры для повторения некоторых негативных экономических явлений, а также возможность прогнозировать развитие регионов. В целом основы теорий региональной экономики являются интеллектуальным научно обоснованным инструментом выработки эффективных решений и рекомендаций по развитию регионов, отвечающих требованиям современности. При формировании инновационной политики развития регионов и выборе основных приоритетов ее реализации необходимо ориентироваться на указанные и другие экономические доктрины и теории. Ведь они в конечном итоге обеспечивают эффективность инновационных путей для развития регионов и дают возможность «обойти» многочисленные этапы в процессе регионального развития. А это в свою очередь, является отличительной чертой инновационной политики развития регионов от других региональных политик. Именно поэтому, важной задачей является учет исследований этого вопроса учеными в области инновационной деятельности и инновационной политики.
Ключевые слова: инновации, инновационное развитие, инновационная деятельность, региональная политика государства, социально-экономическое развитие регионов.
ZHYKHOR O.B., BARANOVA V.B., BURKUN I.G.
Recognition of the peculiarities of innovative development of regions in the regional policy of the state
Today, there is no doubt that the formation of an innovation policy for regional development should be based on theories of the regional economy, as they give an idea of the patterns of socio-
© ЖИХОР ОБ, БАРАНОВА ВВ, БУРКУН 1.Г., 2018
economic development of regions, regional reproduction processes, the ability to develop measures for the recurrence of some negative economic phenomena, development of regions. In general, the foundations of regional economic theories are an intellectual scientifically grounded tool for developing effective solutions and recommendations for the development of regions that meet the requirements of the present. When forming an innovative policy for the development of regions and choosing the main priorities for its implementation, it is necessary to focus on these and other economic doctrines and theories. After all, they ultimately ensure the effectiveness of innovative ways for the development of regions and provide an opportunity to «get around» numerous stages in the process of regional development. And this, in turn, is a distinctive feature of the innovation policy of regional development from other regional politicians. That is why, an important task is to take into account research on this issue by scientists in the field of innovation and innovation policy.
Keywords: innovations, innovative development, innovative activity, regional state policy, social and
economic development of regions.
Постановка проблеми. В умовах бороть-би за конкурентоспроможнють одним i3 важли-вих чинниюв економiчного зростання на сьогод-ышый день стае Ыновафйний розвиток регюыв. Джерелом економiчного зростання повинн стати Ыновафйы процеси що об'еднують науку, тех-нiку, економку, пiдпри8мництво й управлiння в репонах УкраТни. На думку Семiв Л.К., Ынова-цiйний шлях розвитку пов'язаний з конкуренто-спроможнiстю економiки i передбачае ефективне функцiонування науково-техычно(, виробничоТ, фЫансово(, софально(, мотивафйно(, духовноТ сфер, природного середовища життeдiяльнос-тi людини та важливих суспiльних iнститутiв [5]. Як зазначае Бутко М.П., сучасному регюнально-му розвитку бракуе ефективност використання матерiальних та iнтелектуальних ресурЫв, рiвня прибутковостi виробництва, досконалоТ струк-тури експорту та детУзацм економки [1]. Тому значна увага мае придтятись переходу регiонiв виключно до Ынова^йно!' моделi розвитку.
Aналiз останшх досл'!джень та публта-цш. Результати дослщжень впливу впроваджен-ня Ынова^й i розвитку iнновацiйних процесiв на розвиток репоыв загалом висвiтлено в працях О.М. Алимова, О.1. Амош^ 6.1. Бойка, А.С. Гальчин-ського, В.М. Гееця, З.В. Герасимчук, С.В. Захарг на, М.А. Козорiз, А.1. Сухорукова, Л.1. Федулово!', В.С. Яцкова та Ыших. Однак, слiд зауважити, що питанням виокремлення особливостей Ынова^й-ного розвитку репону придiля8ться недостатньо уваги i тому це потребуе подальших дослiджень.
Мета статт - визначення особливостей Ыно-вацiйного розвитку репоыв Укра1ни в залежностi вщ репонально[ полiтики держави.
Виклад основного матерiалу. На сьогодн0-нiй день наявний науково-техычний потенцiал
регiонiв використовуеться малоефективно, кть-кiсть пiдпри8мств, що застосовуе Ыновацм, не-значна, а конкурентоспроможнють вп"чизняно( промисловостi знаходиться на низькому рiвнi [2]. Також, дослщження вчених показали, що впрова-дження iнновацiй суттево вiдрiзня8ться в розрiзi регiонiв, що зумовлюе загострення диспропор^й соцiально-економiчного розвитку регiонiв, низь-ку конкурентоспроможнють та Ывестиц^ноНн-новацiйну активнють суб'8ктiв господарювання. Зазначенi фактори визначають необхщнють ана-лiзу та створення концепцм регюнально[ Ынова-ц^но[ полiтики направлено( на пiдвищення частки оргаызацй що здiйснюють розробки та впрова-джують Ыновацм, збiльшення частки Ыновац^но[ продукцм у загальному обсязi промислового виробництва та частки високотехнолопчних товарiв в експортi регiону. Зазначимо, що питання вщне-сення тих чи Ыших регiонiв Укра1ни до депресив-них, проблемних чи слаборозвинених на сьогод-нi залишаеться дискусiйним. Пов'язано це з тим, що за останн чотири роки зд^снюються рефор-ми в усiх галузях економiчного розвитку кра1ни, зокрема, в бюджетый системи та системi освг ти. Саме ц складовi допомагають зд^снювати та впроваджувати Ыновацм в репонах. Те, що Ынова-цй необхщы повсюдно, в тому числi i в оргаызацм дiяльностi, нi в кого не викликае сумнiву. Напри-клад, в Постановi Кабiнету Мiнiстрiв вiд 6 серпня 2014 р. № 385 (редащя вiд 12 тня 2018 року) «Про затвердження Державно( стратеги регг онального розвитку на перюд до 2020 року» [4] стверджуеться, що з огляду на посилення ролi об-ласних центрiв у загальноекономiчному розвитку вони i надалi продовжуватимуть значною мiрою визначати характер подальшо( територiальноí ди-ферен^ацп соцiально-економiчного становища в
кра'1'Hi (динамка економГчного зростання у великих мюьких агломерацiях пришвидшить Mirpaôié-ний рух ¡з сiльських населених пунк^в та малих мют з обмеженим потенцiaлом розвитку), про-тягом тривалого перюду вiдбувaлоcь формуван-ня неефективно''' системи державного упрaвлiння регiонaльним розвитком та непрозорого мехаыз-му фЫансового забезпечення розвитку регiонiв, яке характеризуемся вiдcутнicтю чiтко визначе-но''' державно!' полiтики у cферi регiонaльного розвитку, застартим мехaнiзмом взaeмовiдноcин на рiвнi «держaвa-регiон» та регiонiв мiж собою, не-доcконaлicтю системи територГально''' оргаызацм' влади та проведенням реформування мюцево-го самоврядування та адмУстративно-територг ального устрою. Все це небезпщставно наводить на думку, що питання, якими повинн бути ¡нновацм' в кра'У, а тим бiльше в тих чи ¡нших регiонaх, за-лишаються диcкуciйними по нинiшнiй день. У результату крiм економiчних проблем розвитку за-значених регюыв, на фонi вiдноcно високого рiвня середньо''' заробп"но''' плати порiвняно з ¡ншими областями, зросли внутрiшньорегiонaльнi дис-пропорцм' щодо розвитку iнфрacтруктури, надання послуг населенню у cферi оcвiти, культури, охоро-ни здоров'я та навколишнього природного серед-овища та ¡ншк Розвиваються в основному обласн центри, а шaхтaрcькi та сшьсью територм' занепа-дають. Наслщком зазначених тенденцгй е значне розшарування населення за ргвнем доходгв, без-робгття, соцгальне невдоволення мешканцгв регю-нгв, створення пщфунтя для проявгв сепаратизму. Поди', що вщбулися з початку 2014 року на територм' пгвострова Крим та у пгвденно-схщних регг онах Укра'ни, е наслщком прорахункгв та недолив державно''' внутргшньоТ та зовнгшньоТ полгтики, в тому числг i полгтики регюнального розвитку. Ска-зане засвщчуе те, що ¡нновацгйна дгяльнгсть та ¡н-новацгйна полгтика повинн знайти належне вг дображення у регюнальый полгтицг держави. Це вщображення повинно мати ктькюний, якюний та просторовий аспекти [3]. Якщо уважно придиви-тися до словосполучення «просторовий потенцг ал соцгально-економнного розвитку регюну», то очевидно, що розумгння змюту цгеТ складно''' дефг нщм' пов'язане з трактуванням сут понять «про-слр», «потенцгал», «соцгально-економгчний розвиток», «регюн».
Пщ репональною полгтикою держави розумг ють, зазвичай, сукупнють заходгв, засобгв, ме-
хангзмгв, гнструментгв та взаемоузгоджених дгй центральних i мюцевих органгв виконавчо''' влади та органгв мюцевого самоврядування з метою досягнення визначених на певний перюд цтей розвитку регюыв. Отже, врахування ¡нно-вацгйного розвитку регюыв у регюнальый по-лгтицг Укра'ни - це виокремлення таких заходгв i дгй, як сприятимуть впровадженню гнновацгй, поширенню ¡нновафйно''' дГяльност у тих чи ¡н-ших репонах вщповщно до стратепчних завдань '''х розвитку. Безумовно, таю заходи i дм' пови-нн забезпечити, насамперед формуванню по-зитивних ктькюних оцЫок впливу ¡нновацГй на зростання ВВП як в цтому по Укра'н так i в роз-рГзГ ïï регюыв. Слщ зазначити що ¡нновацГйна дг яльнють здГйснюеться з метою впровадження досягнень науково-техннного прогресу у ви-робництво та соц^льну сферу, яка включае: ви-пуск та розповсюдження принципово нових ви-дГв технки та технолопй, прогресивн мГжгалузевГ структуры зсунення, реал^ацш довгострокових науково-техычних програм з великими строками окупност витрат, фЫансування фундамен-тальних дослщжень для зд^снення якюних змЫ у становищ! виробничих потужностей; розробку та впровадження ново''', ресурсозабезпечуючо'' тех-нологм', що призначена для полтшення со^аль-ного та еколопчного стану.
Отже, заходи, спрямован на концентрацш ре-сурсю на певних територГях, слщ здГйснювати разом ¡з заходами, спрямованими на пщвищен-ня рол! «точок зростання» на прилеглих до них територтх, для поширення на бтьшу територш позитивного впливу таких захода. За умови об-меженост фЫансових ресурсГв, як КабЫет Mi-нютрю Укра'ни може спрямувати на розвиток територГй, необхщно визначити прюритети роз-подГлу ресурсГв та сконцентрувати ''х на тих заходах та територтх, що можуть забезпечити найви-щий результат у найкоротший строк та матимуть довготривалий i комплексний вплив на розвиток не лише дано''' територм', але i сусщых регюыв [4]. Якщо посилатися на статичний збГрник «Наукова та ¡нновафйна дГяльнГсть» за 2015 рГк [6] в яко-му стверджуеться, що упродовж 2015 року нау-ков! та науково-технГчн! роботи в Укра'ы викону-вало 978 органГзацГй, 44,3% з яких вщносилися до державного сектору економки, 40,3% - до пщприемницького, 1 5,4% - вищо''' освГти. Най-бГльша кГлькГсть оргаызац!й (183) була пГдпоряд-
кована НАН УкраТни, МОН УкраТни - 115, На-цiонaльнiй академм аграрних наук УкраТни - 85, МУстерству аграрноТ полiтики та продовольства УкраТни - 60, МУстерству економiчного розвитку i торгiвлi УкраТни - 40, МУстерству охоро-ни здоров'я УкраТни - 35, Нацюнальый академм медичних наук - 34, Нацюнальый академм пе-дaгогiчних наук - 13 оргаыза^й. У розподiлi за галузями наук частка оргаыза^й технiчних наук порiвняно з 2014 р. зменшилась на 2,4 в.п., що при незначних змЫах кiлькостi оргaнiзaцiй Ыших галузей (частка оргaнiзaцiй гумaнiтaрних наук збтьшилась на 0,3 в.п., а сусптьних наук та ор-гаыза^й багатогалузевого профiлю зменшилась на 0,5 та 0,3 в.п. вщповщно) призвело до змен-шення загальноТ юлькосп оргaнiзaцiй на 2,1%.
На нашу думку, держава повинна селективно допомагати репонам у боротьбi за новi Ывестицм (включаючи iноземний кaпiтaл), без яких немож-ливо впроваджувати Ыновацп, а отже регiонaльнa полiтикa мае спрямовуватись на забезпечення репоыв вщповщними iнструментaми державноТ пiдтримки. Важливо забезпечити державну пщ-тримку для нарощення нaуково-технiчного по-тенцiaлу в репонах УкраТни. В результaтi мож-на очкувати формування прибутковоТ складовоТ Ыновафйного процесу у виглядi надходжень вщ продажу технологм, самоТ продукцп, «готового» дшчого бiзнесу й iсну8 в умовах практичноТ вщ-сутностi конкуренцп на вiдповiдних ринках. Також, важливо у репональый полiтицi УкраТни вщвести належну увагу для aктивiзaцiТ розвитку в репонах УкраТни технопарюв, як зможуть Ытенсифкува-ти iнновaцiйну дiяльнiсть в Тх межах. Незважаючи на значн доробки в теоретичнiй бaзi дослiджень iнновaцiйних процесiв, у даый сферi залишаеть-ся багато нерозв'язаних проблем. Одыею iз най-актуальыших е формування ефективноТ державноТ Ыновац^ноТ системи, побудова якоТ повинна враховувати не ттьки сучасний адмУстратив-но-територiaльний подiл, але й мaкроекономiчне районування. При цьому, необхiдно оцЫити Ыно-вaцiйний потенцiaл регiонiв УкраТни, визначити Тх iнновaцiйну сприйнятливiсть та запропонувати шляхи вдосконалення репональноТ ЫновафйноТ полiтики. Необхiдно врахувати i те, що в умовах ринковоТ економки знання стають основним ба-зовим ресурсом, що забезпечуе розвиток краТ-ни та IT регiонiв. При цьому основним фЫансовим джерелом розвитку е Ывестицп.
Висновки
Проaнaлiзyвaвши сучасний стан Ынова^йного розвитку eкономiки УкраТни можна зробити висно-вок, що найактивышими учасниками iнновaцiйниx процеав на регюнальному рiвнi е представники на-yково-оcвiтнього комплексу, представники Ынова-ц^но'Т iнфрacтрyктyри, а також мicцeвi органи влади, як на cьогоднi знаходяться в стадп реформування та самоспйносп забезпечення мicцeвиx бюджeтiв (за рiзними напрямами) власними коштами. Отже, головний змют регюнально'Т полiтики УкраТни мае полягати у формуванн у репонах ЫновацйноТ' мо-дeлi eкономiчного розвитку. Репональна Ынова^й-на cтрaтeгiя, в свою чергу, повинна стати потужним Ыструментом стимулювання для ycпiшного розвитку мюцевоТ eкономiки, особливо для регюыв, що мають високий Ынова^йний потeнцiaл.
Список використаних джерел
1. Бутко М.П. Передумови трансформацп та меха-н1зми регулювання репональних економк // Еконо-мка i прогнозування. - 2004. - № 2. - С.10.
2. Верхоглядова Н.1. Репональна Ыновацмна полiти-ка: необхщнють та оcобливоcтi формування (на при-клaдi ДнiпропeтровcькоТ облacтi) / Н.1. Верхоглядова, 1.В. Олiнiчeнко // Економка i рeгiон. - 2013. - № 3 (30). - С. 22-25.
3. Жихор О.Б. Просторовий потен^ал со^ально-еко-номiчного розвитку репону та його оцiнкa в контекст формування i рeaлiзaцiТ iнновaцiйноТ' полiтики / О.Б. Жихор, В.В. Баранова, М.В. Тимченко // 1нновацп у маркетингу i менеджмента Моногрaфiя / за заг. ред. С.М. 1лля-шенка. - Суми: «Патрус», 2013. - С. 122-131.
4. Постанова КабЫету Мiнicтрiв УкраТни вщ 6 серпня 2014 р. № 385 «Про затвердження ДержавноТ стратеги репонального розвитку на перюд до 2020 року» (редащя вщ 12 ciчня 2018 року) // [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon3.nada.gov.ua/ laws/show/385-2014-%D0%BF
5. Сeмiв Л.К. Репональна полiтикa: людський вимiр: моногрaфiя / Л.К. Сeмiв, - Львiв: 1РД НАН УкраТни, 2004. - С.8.
6. Статистичний збiрник «Наукова та Ыновацм-на дiяльнicть УкраТни» за 2015 рк - К.: Держкомстат УкраТни, 2016. - 257 с.
References
1. Bytko, M.P. (2004). Penedymovu tnansfonmacij ta mexanizm negyluvannia negionalnux ekonomik [Prerequisites fon transformation and mechanisms fon regula-
tion of regional economies]. Ekonomika i prognozyvannia
- Economics and Forecasting, 2, 10. [in Ukrainian].
2. Venxogliadova, N.I. & Olinichenko, I.V. (2013). Regionalna innovacijna politika: neobxidnist te osobluvosti formuvannia (na pnukladi Dnipnopetnovskoj oblasti) [Regional innovation policy: necessity and peculiarities of formation (on the example of Dnipnopetnovsk region)]. Ekonomika i region -Economy and region, 3(30), 22-25. [in Ukrainian].
3. Zhykhon, E.B., Bananova, V.V., Timchenko, M.V. (2013). Pnostonovuj potencial socialno-ekonomichnogo nozvutky region ta jogo ocinka v konteksti fonmyvannia i nealizacii innovacijnoi politiki [Spatial potential of socioeconomic development of the region and its assessment in the context of the formation and implementation of innovation policy]. Innovacij y manketungy i menedgmenti
- Innovation in marketing and management (pp. 122131). Sumy. «Papirus» [in Ukrainian].
4. Postanova Kabinety Ministniv Uknainy (2014). «Pro zatvendgennia Dengavnoj stnategij negionalnogo nozvutky na period do 2020 roku» [Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine «On Approval of the State Strategy fon Regional Development fon the period up to 2020»] zakon.nada.gov.ua. Retrieved from http://zakon3.nada. gov.ua/laws/show/385-2014-%D0%BF
5. Semiv, L.K. (2004). Regionalna politika: ludskij vumin [Regional policy: human dimension]. Lviv: IRD NAN Uknainy [in Ukrainian].
6. Statustuchnuj zbinnuk (2015) «Naykova ta innovacijna dijalnist Uknainy» [Statistical collection «Scientific and innovative activity of Ukraine» fon 2015], 2016, 257. [in Ukrainian].
Даш про автор1в
Жихор Олена Борис'тна,
д.е.н., професор, професор кафедри економки та маркетингу, Нацюнальний aeрокоcмiчний уыверситет iм. М.£. Жуковського «Харювський aвiaцiйний Ыститут»
e-mail: [email protected]
Баранова Валер'т Вадим'тна,
к.е.н., доцент, доцент кафедри туристичного бiзнecy та краТнознавства, Харювський нацюнальний уывер-ситет iмeнi В.Н. КаразЫа
e-mail: [email protected] Буркун 1рина Григор'тна,
к.е.н., доцент, доцент кафедри еконо1УлчноТ теорп, Нацюнальний аерокоаулчний уыверситет iM. М.£. Жуковського «Харювський авiацiйний Ыститут» e-mail: [email protected]
Данные об авторах Жихор Елена Борисовна,
д.э.н., профессор, профессор кафедры экономики и маркетинга, Национальный аэрокосмический университет им. М.Е Жуковского «Харьковский авиационный институт» e-mail: [email protected] Баранова Валерия Вадимовна, к.э.н., доцент, доцент кафедры туристического бизнеса и страноведения, Харьковский национальный университет имени В.Н. Каразина e-mail: [email protected] Буркун Ирина Григорьевна, к.э.н., доцент, доцент кафедры экономической теории, Национальный аэрокосмический университет им. М.Е. Жуковского «Харьковский авиационный институт» e-mail: [email protected]
Data about the author Olena Zhykhor,
Doctor of Science (Economic), Professor of the Department of Economics and Marketing, N.E. Zhukovsky National Aerospace University «Kharkiv Aviation Institute» e-mail: [email protected] Valeria Baranova,
PhD in Economic, Associate Professor of the Department of Tourism Business and Country Studies V.N. Karazin Kharkiv National University e-mail: [email protected] Irina Burkun,
PhD in Economic, Associate Professor of the Department of Economic Theory, N.E. Zhukovsky National Aerospace University «Kharkiv Aviation Institute» e-mail: [email protected]
