CC BY
16
П.1. Пономаренко, О.О. Марченко
УРАХУВАННЯ ОСНОВНИХ ЧИННИК1В ПРИ ВИЗНАЧЕНН1 ЕКОНОМ1ЧНО1 ДОЦ1ЛЬНОСТ1 В1ДПРАЦЮВАННЯ МАЛИХ ЗАЛИШКОВИХ ЗАКОНСЕРВОВАНИХ ЗАПАС1В ВУГ1ЛЛЯ
У ходi реструктуризаци вугшьно'1' галузi Украши було закрито близько 95 шахт. Унаслщок скорочення шахтного фонду рiзко знизився обсяг видобутку вугшля i було погiршено основн техшко-економiчнi показники роботи галузь Оскiльки вугiлля е основним енергетичним ресурсом краши й основою и енергетично'1' безпеки, актуальною е проблема збереження i нарощування шахтного фонду. Одним зi шляхiв його збшьшення е будiвництво нових шахт. Проте, ураховуючи стан економiки краши, будiвництво нових шахт для компенсаци вибулих потужностей е найближчими роками маловiрогiдним через вщсутнють фiнансових ресурсiв на це в держбюджеть Залучення ж вгтчизняних i iноземних iнвесторiв е практично неможливим, оскшьки для будiвництва шахт потрiбнi значнi капiталовкладення, а термш 1'х окупностi буде великим.
У зв'язку iз цим необхiдний пошук альтернативних способiв збереження i пiдтримки юнуючого шахтного фонду [1]. Одним iз таких шляхiв е доопрацювання залишкових вугiльних пластiв, якi в даний час практично законсервоваш в межах прничих вiдведень закритих шахт або тих, яю не було закрито, але видобуток вугшля на них було припинено. На деяких закритих шахтах залишковi запаси вугшля склали вщ 10 до 30 млн. т. Як приклад можна навести таю шахти,
як iм. Абакумова, «Булвка-Донецька», «Жовтневий рудник», iм. Чапаева, iм. Че-
люскiнцiв та ш. [2].
Залишковi запаси вугiлля на деяких закритих шахтах розробляються такими тдприемствами, як ДВАТ
«Шахтоуправлшня «Донбас», а також приватними тдприемствами, як структурно е як невеликими приватними шахтами, так i окремими (самостшними) видобувними дiльницями. Як правило, бiльшi пiдприемства використовують гiрничу техшку для видобутку вугiлля i його транспортування вщ очисних вибо'1'в до денно'1' поверхнi.
Проте останнiми роками з'явилося багато дрiбних так званих шахт-копанок. Вони працюють на виходах тонких пласпв, близьких до поверхш, або розробляють бiльш потужнi цшини вугiлля. Для цих шахт використовують вщновлеш ранiше частково засипанi гирла колишшх шурфiв, похилих i вертикальних стовбурiв i навiть штольнi, проведет в горбистш мiсцевостi, останне характерно для Торезсько-Стжнянського району Донбасу.
Незважаючи на низьку мехатзащю видобутку i значнi трудовитрати, сумар-ний обсяг видобутку вугшля на так званих шахтах-копанках е ютотним. За шформащею Президента Украши В.А. Ющенка, наведеною у його вистут перед директорами шахт на День шахтаря у м. Красноармiйськ, в Укра'1'т таких шахт-копанок налiчуеться понад 300. Слiд вiдзначити, що багато з них працюе нелегально з уама вiдповiдними наслiдками, у тому чист й економiчними.
© Пономаренко Павло 1горович - доктор техшчних наук, професор; Марченко Олена Олекспвна - асистент. Нац1ональний прничий ун1верситет, Дн1пропетровськ.
ISSN 1562-109X
Для nopiB^Hra наведемо приклад роботи дpiбних приватних вугшьних
шахт у Кита! - один i3 cniBaBTopiB дано! CTaTTi вивчав дoсвiд вугшьно! галузi у цiй кра!ш. Досить сказати, що ще в 1997 р. у Кита! працювало бiльше 80 тис. шахт. Переважна бшьшють i3 них - дpiбнi гipничoдoбувнi пщприемства. Вони працюють у тяжких умовах, як правило, i3 числом трудящих бшьше семи oсiб, використовуючи пpимiтивну видобувну техшку.
Незважаючи на те що з 1993 по 2003 р. у Кита! було закрито бшьше 54 тис. дpiбних шахт, у даний час ще працюе багато провшцшних дpiбних шахт, загальний обсяг видобутку яких становить бшьше 19 млн. т на рш.
Слщ зазначити, що i в Укра!ш в пiслявoeннi роки працювали дpiбнi неглибoкi так званi мiсцепpoмoвськi шахти. Вони видобували незначний обсяг вугшля i поставляли його для мюцево! пpoмислoвoстi, а також населенню.
Проте в даний час в Укра!ш й шших кра!нах вiдсутнi методичш пiдхoди до визначення екoнoмiчнoi доцшьносп повноти ви!мки вугiлля на дpiбних шахтах, а також ви!мки залишкових запасiв корисних копалин на шахтах, яю закрито. Розробка таких пiдхoдiв е актуальним важливим науковим i практичним завданням.
Найбiльш значний внесок у виршенш проблеми повноти ви!мки запасiв корисних копалин належить таким дослщникам, як О.1. Амоша, О.С. Астахов,
А.М. Агошков, В.Ф. Беседш, В.А. Вюя-щев, Г.В. Верещагш, Н.В. Володомонов, О.С. Галушко, В.О. Кропачев, О.М. Омель-ченко, Р.М. Постоловський, Б.Л. Райхель, Т.Б. Решетшова, В.1. Саллi, С.Г. Струмшн та iншi.
Дoслiдження poбiт цих i iнших автopiв дозволило встановити, що ощнка
повноти ви!мки корисних копалин проводилася ними переважно для вшьних дшянок родовищ. Тому розроблеш ранiше методики економiчно! оцiнки родовищ не можуть бути повнютю використаш для оцiнки залишкових або законсервованих запаав вугiлля в полях дшчих шахт, бо вiдпрацювання таких запаав мае певнi особливостi.
Останнiми роками деяю аспекти ще! проблеми було висвгглено в рiзних роботах. Проте при юнуванш рiзних пiдходiв до ощнки повноти ви!мки корисних копалин, проблема економiчно! доцiльностi повноти ви!мки малих залишкових законсервованих запасiв практично не дослщжена.
Автори звертають увагу на те, що запаси корисних копалин, яю залишилися в межах прничих вiдведень закритих шахт, не можна вважати втратами. Те, що корисш копалини до недавнього часу вважалися i часто явно або у прихованш формi вважаються i зараз безкоштовним благом природи, на створення якого не витрачено пращ людини, дозволяе констатувати, що частина запаав, яка залишаеться недобутою, не е втратами вугiлля. Однак за умов, що змшюються, щ запаси можуть бути вiдпрацьованими, i !х слiд вважати законсервованими (у проектах на закриття шахт передбачена «суха» i «мокра» консервацiя).
Пщ консервуванням запасiв корисних копалин автори розумшть тимчасове припинення робiт iз виймання запасiв за умов, що щ запаси в майбутньому будуть добутими, якщо ж вони не будуть вийнятими, то !х слщ вважати втратами.
Метою статл е обгрунтування урахування змiни основних чинниюв у часi, що зумовлюють економiчну доцiльнiсть ви!мки законсервованих запасiв на шахтах, яю закрито.
В основу дослщження покладено роботи [1-5]. У робот [3] слщ вщзначити результати, якi необхiдно
використовувати при аналiзi стану шахтного фонду i визначеннi доцiльностi видобутку вугiлля на шахтах iз малими залишковими запасами. Результати вищезазначено! статтi грунтуються на роботах [4, 5]. Розглянемо основш чинники, як зумовлюють економiчну повноту законсервованих запаав вугiлля на закритих шахтах. Чинники, що зумовлюють повноту ви!мки запасiв вугiлля, роздiляються на двi групи: природнi (гiрничо-геологiчнi умови) та шдус^альш (технiка, технологiя, оргашзащя виробництва).
1з численних природних чинниюв, що характеризують якiсть i умови видобутку вугшля, на повноту вшмки запаав впливають: глибина залягання, потужнють i витриманiсть пластiв, що розробляються. З iндустрiальних чин-никiв найбшьш iстотно впливають: глибина розробки з уама вiдповiдними наслiдками, потужнiсть вугшьно! шахти, механiзацiя основних i допомiжних виробничих процесiв.
Природнi чинники обмежують потенцiйнi можливостi повноти ви!мки запаав. Наприклад, велика порушенiсть пластiв перешкоджае вийманню запасiв; дуже мала потужнють пласлв зумовлюе низьку економiчну ефективнють роботи шахти i створюе тенденци до повно! або частково! вщмови вiд ви!мки цих запасiв. 1ндус^альш чинники обмежують можливостi процесу вшмки запаав корисних копалин. Наприклад, висока газоноснiсть при великiй глибиш розробки примушуе знижувати навантаження на лаву i тим самим зменшуе обсяг видобутку. Те ж вщноситься до можливостi вшмки дуже тонких пласлв потужнiстю менше за 0,60,7 м. Останш чинники негативно
впливають на потужнють пщприемства, знижуючи 11, що попршуе економiчнi результати роботи пiдприемства -тдвищуеться собiвартiсть 1 т готово! вугшьно! продукцп.
Показником повноти ви!мки запасiв е коефiцiент ви!мки (ke), який представляе вщношення фактичного або за проектом видобутку запаав (2 ) до
запаав, видобуток яких бажаний або можливий за даних умов ), тобто
(1)
У зв'язку з тим, що повнота ви!мки запасiв обмежуеться геолопчними й iндустрiальними чинниками, розрiзняють геологiчну повноту ви!мки запасiв i економiчну повноту ви!мки запасiв. Пщ геологiчною повнотою ви!мки запасiв розумiеться частина промислових та позабалансових запаав, яка при досягнутому
рiвнi технiки i технологи може бути практично видобутою. Пiд економiчною повнотою ви!мки запаав розумiеться час-тина запасiв, видобуток яких при досягнутому рiвнi техшки i технологи визнаеться для даного родовища економiчно доцiльним. Межею економiчно1 повноти ви!мки запасiв е межа економiчно1 ефективностi шахти, тобто двократне перевищення
середньогалузево! собiвартостi готово! вугшьно! продукци. Обгрунтування величини цього перевищення наведене в роботi [3].
Фактична (справжня) собiвартiсть видобутку вугiлля мае визначатися сумою звггно! собiвартостi i диференщально! ренти. Проте, оскшьки диференцiальна рента прямо не враховуеться при визначенш
собiвартостi, то на практицi реально юнуюча рента знижуе
собiвартiсть у прихованш формi. Тому коефщент повноти ви'мки запасiв корисних копалин слщ визначати сумою звино! собiвартостi видобутку на шахтi й диференщально! прничо! ренти при вийманнi цих запаав.
Для тих дрiбних шахт, яю вiдпрацьовують залишковi
законсервованi запаси вугшля закритих шахт, економiчна повнота ви'мки вугiлля обумовлена перш за все рiвнем юнуючо! технiки, що мiнiмiзуе витрати на видобуток, а також найбшьш рацiональною технологiею розробки пласта (або його цшини) для конкретних умов видобутку, що дозволить при юнуючш оргашзаци працi знизити собiвартiсть видобутку.
Економiчна повнота вшмки запаав
(кек) мае своею верхньою межею геоло-
пчну повноту ви'мки запасiв (кгеол), а
остання дорiвнюе загальному коефщенту ви'мки за спiввiдношенням (1), тобто
к < к . (2)
ек геол V /
Випадок, коли показники економiчноi та геолопчно! повноти ви'мки запаав рiвнi, е граничним i на практищ недосяжним. Отже, при здшсненш економiчноi повноти ви'мки запасiв завжди залишатиметься недобутою частина запаав, величина яко'1 може бути визначена таким сшввщношенням А г:
z — г
А г _ геол_ек.
(3)
г.
де ггеол - запаси корисних копалин геологiчнi, млн. т; гек - запаси корисних копалин економiчнi, млн. т; гб - запаси, видобуток яких бажаний або можливий за даних умов, млн. т.
Слщ зазначити, що змшюються природш чинники (гiрничо-геологiчнi умови погiршуються) i iндустрiальнi (вартiсть ново'1 гiрничоi технiки,
наприклад, iз часом збiльшуеться). Тому необхщний облiк 1'х змiни в чаа при визначеннi економiчноi доцшьносп ви'1'мки законсервованих залишкових запасiв вугшля.
При визначенш економiчноi доцiль-носп ви'1'мки законсервованих
залишкових запасiв вугшля особлива увага придшяеться повнотi вшмки запаав, за межами яко'1 стае економiчно невигiдним 1'х вiдпрацювання. Методичш пiдходи до обгрунтування доцiльноi економiчноi
повноти ви'1'мки за конкретних прничо-геологiчних i гiрничо-технiчних умов базуються на економжо-математичнш моделi Нацiонального прничого унiверситету (далi - НГУ) (м. Дншропетровськ) iз визначення економiчноi доцшьносп повноти ви'мки запасiв вугiлля [5] i визначеннi економiчноi ефективностi вщпрацювання законсервованих запасiв шляхом спiввiдношення загального обсягу видобутку по галузi до обсягу видобутку залишкових запаав на рашше закритих шахтах i тих, що знаходяться у процеа закриття [6].
Подальшi дослiдження, на нашу думку, необхщно проводити з урахуванням змши чинника часу, вартосп розкриття законсервованих запасiв,
використовуючи економшо-математичну модель НГУ.
Отже, удосконалено метод економiчноi оцiнки корисних копалин, який вiдрiзняеться тим, що при вщробгтку законсервованих запасiв у межах прничого вщведення закрито'1 шахти залишковi запаси вугшля не вважаються втратами, а за економiчних умов, що змшюються, можуть бути вщпрацьоваш з урахуванням чинника часу (змши вартосп розкриття законсервованих запаав, прничого устаткування, електрично'1 та
пневматично! енерги, заробгтно! плати тощо).
При формуванш ЕММ цiльовою функцiею для вибору найбшьш доцiльного варiанта ви!мки запаав прийнято мiнiмум витрат iз розрахунку на 1 т видобутих запаав, що враховують витрати на власне видобуток вугшля, на закриття шахти, з урахуванням чинника часу, на компенсащю потужносп, що вибувае, i втрати диференщально! ренти у зв'язку з неповним видобутком запаав корисних копалин. Варiантами служить рiзна повнота ви!мки запасiв.
Цiльова функцiя
£ ^ min, / = 1, п,
(4)
£ -
де ¿>1 - повна сума врахованих витрат на 1 т видобутих запаав за i-м варiантом, тис. грн.;
г - iндекс варiанта виймання запасiв;
п - число варiантiв виймання запасiв.
В умовах дшчо! шахти запаси вугiлля, що залишилися невидобутими, не можуть бути яким-небудь шляхом використаш i е втратами. Проте запаси мають певну щннють, залежну вщ !х якосл i гiрничо-геологiчних умов, хоч i не мають вартостi i, отже, цiни. У данiй роботi ми приймаемо, що щннють запасiв корисних копалин визначаеться диференщальною рентою, яка була одержана, хоч i у прихованiй формi, при !х вiдпрацюваннi i, отже, буде втрачена в результат неповного видобутку запаав. Ц втрати визначаються таким сшввщношенням:
а =£ (1 - ) ^ , г = (5)
(1 + Е)' ' ' ' ^
де Кш - коефiциент виймання промислових запаав за i-м варiантом;
гпР - промисловi залишковi запаси, млн. т;
dit - диференцiйна рента за им варiантом у иму рощ, грн./т;
т - перюд, протягом якого вий-маються запаси, роюв;
Е - коефiцiент дисконтування.
Коефщент допустимого
збiльшення собiвартостi при
вщпрацюванш залишкових запасiв прийнятий виходячи з таких положень: собiвартiсть вугшля при вщпрацюванш залишкових запаав мютить витрати, якi при звичайному визначенш собiвартостi не враховуються (закриття шахти, компенсащя потужностi, що вибувае, щннють втрачених запасiв). 1з великою часткою ймовiрностi можна припускати, що залишковi запаси з об'ективних причин доведеться вщпрацьовувати у вiдносно складнiших прничо-геоло-гiчних умовах, що мае призвести до зростання собiвартостi. Проте подальше збшьшення допустимо! величини собiвартостi (тобто граничне
подорожчання бшьш нiж у два рази порiвняно з середньогалузевою собiвартiстю) призведе до
необгрунтованого висновку, що слщ вiдпрацьовувати будь-якi залишковi запаси. З iншого боку, зменшення граничного значення цього коефщента може призвести до необгрунтованого зменшення запаав, видобуток яких ще доцшьний. На пiдставi цього коефiцiент допустимого подорожчання прийнятий 2,0.
Через об'ективш причини залишковi запаси вщпрацьовуватимуться з вищою собiвартiстю, шж запаси, що ранiше вiдпрацьовувалися на цьому пщприемсга. I чим бшьшим буде обсяг видобутку цих запаав, тим збитковiшим буде цей процес для шахти. Проте з
державних позицш необхщний повнiший видобуток запаав корисних копалин у межах наданого проектом прничого вщведення, щоб окупнють витрат на пiдготовку i розробку шахтного поля була вищою. Тому виршення питання про доцiльну величину вщробггку залишкових запасiв i величину втрат можна прийняти тшьки на пiдставi вартiсноï характеристики, яка е узагальнюючою, оскiльки вона вiдокремлена вщ конкретних прничо-геологiчних i прничотехшчних умов.
Висновки. Удосконалено метод визначення меж економiчноï доцiльностi повноти вщпрацювання малих залишкових запасiв корисних копалин, що вiдрiзняеться вiд iснуючих сумою звiтноï собiвартостi та диференцiальноï гiрничоï
ренти, за умови, що ця сума не перевищить середньогалузевоï
собiвартостi в установленш або прийнятiй величинi.
Перспективи подальших дослщ-жень у зазначеному напрямi полягають в обгрунтуваннi величини втрат
диференцiальноï ренти у зв'язку з неповним видобутком залишкових запаав i пошуку нових методiв економiчноï оцiнки запасiв, рiзних для запаав на дiючих шахтах i запаав у вiльних полях.
Лггература
1. Пономаренко П.И., Васильев С.В., Марченко Е.А. Резервы сохранения
шахтного фонда в Украине и экономическое обоснование методов их реализации// Школа подземной разработки: Материали междунар. науч.-практ. конф. - Днепропетровск - Ялта: Национальный горный университет, 2008. - С. 277-282.
2. Марченко О.О. Результати економжо-математичного моделювання економiчноi доцшьносп повноти витягу залишкових запаав вугшля // Економiчний вюник Нацюнального прничого ушверситету. - 2006. - № 4. -С. 22-29.
3. Радченко В.В., Марченко Е.А. Извлечение угля на шахтах с малыми остаточными запасами // Уголь Украины. - 2006. - № 7. - С. 6-8.
4. Марченко О.О. Урахування чинниюв, що зумовлюють економiчну повноту вшмки запаав вугшля при закритп шахт // Економжа: проблеми теори та практики. - 2006. - Т. 3. - С. 756761.
5. Марченко О. Економжо-матема-тична модель виймання запаав вугшля на шахтах з малими залишковими запасами // Схщ. - 2006. - № 6 (78). -С. 48-52.
6. Марченко Е.А. Инновационный подход к обоснованию необходимости экономической оценки полноты выемки угля // Проблеми i перспективи шновацшного розвитку економши Укра'ни: Матерiали мiжнар. наук.-практ. конф. - Дншропетровськ: Нацюнальний гiрничий унiверситет, 2006. - С. 74-75.
