Научная статья на тему 'Модифицированная оценка конкурентоспособности предприятия по добыче запасов'

Модифицированная оценка конкурентоспособности предприятия по добыче запасов Текст научной статьи по специальности «Экономика и экономические науки»

CC BY
33
16
Поделиться
Ключевые слова
КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНіСТЬ ПіДПРИєМСТВ / ВУГіЛЬНА ГАЛУЗЬ / ЕКОЛОГіЧНі НАСЛіДКИ / КОНКУРЕНТОСПОСОБНОСТЬ ПРЕДПРИЯТИЙ / УГОЛЬНАЯ ОТРАСЛЬ / ЭКОЛОГИЧЕСКИЕ ПОСЛЕДСТВИЯ

Аннотация научной статьи по экономике и экономическим наукам, автор научной работы — Бардась А.В.

Розглянуто вплив природних і економічних факторів на перспективи діяльності вугільної шахти. Запропоновано здійснювати оцінку конкурентоспроможності підприємств вугільної галузі на основі модифікованого ромбу М. Портера.Рассмотрено влияние естественных и экономических факторов на перспективы деятельности угольной шахты. Предложено осуществлять оценку конкурентоспособности предприятий угольной отрасли на основе модифицированного ромба М. Портера.The influence of natural and economic factors on future operation of coal mines is considered. It is proposed to estimate coal mines competitiveness on the basis of a modified M. Porter's diamond.

Похожие темы научных работ по экономике и экономическим наукам , автор научной работы — Бардась А.В.,

Не можете найти то что вам нужно? Попробуйте наш сервис подбора литературы.

Текст научной работы на тему «Модифицированная оценка конкурентоспособности предприятия по добыче запасов»

А.В. Бардась

МОДИФ1КОВАНА ОЦ1НКА КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТ1 ШДПРИеМСТВА З ВИДОБУТКУ ЗАПАС1В

Основною метою дiяльностi комерцiйних органiзацiй е одержання прибутку, який би компенсував витрати власниюв i забезпечив останнiх надшним джерелом фiнансових ресурсiв протягом тривалого часу. В абсолютнiй бiльшостi випадюв здатнiсть пiдприемства до успiшного функщонування визначаеться конкурентоспроможнiстю його продукцп, тобто 11 вiдповiднiстю iснуючим ринковим умовам. Традищйна на сьогоднiшнiй день модель ощнки конкурентоспроможностi, що запропонована М. Портером, розглядае шдприемство як об'ект ди п'яти основних сил - галузевих конкурентiв, потенцiйних конкурентiв, постачальниюв, покупцiв i товарiв-субститутiв. Таким чином, виршальними стають для пiдприемств фактори технолопчш, маркетинговi, економiчнi (цiни i витрати виробництва). Данi положення не викликають нiяких заперечень для тдприемств бiльшостi галузей, починаючи вiд торгiвлi i завершуючи машинобудуванням, але iснують iстотнi особливостi для прничовидобувно! i, зокрема, вугшьно1 промисловосп.

Питання розробки стратеги тдприемств фундаментально дослщжеш у працях М. Портера; досвщ розробки довгострокових плашв дiяльностi вугiльних шахт в умовах реструктуризаци галузi описаний у пращ I. Лугшо! та К. фон Хiршхаузена [6]; специфiчнi аспекти швестування процесiв простого i розширеного вщтворення шахт дослiджено у працi Г.Г. Ивняка i В.1. Саллi [9], О.1. Амошi [4], напрями подальшого розвитку вiтчизняних шахт описано у працях [2, 5, 8].

Метою дослщження е розробка мехашзму вибору стратеги закриття вугiльних шахт iз врахуванням необхiдностi компенсаци втрат запашв.

По-перше, для пiдприемств вугшьно1 галузi на першому мiсцi знаходяться фактори природш, або гiрничо-геологiчнi. Наявнiсть або вщсутшсть родовищ вугiлля е

виршальним фактором, який не можна компенсувати аш унiкальним технологiями видобутку, аш налагодженою системою збуту продукцп. Вугшля як мiнеральна сировина створена природою, е невщ'емною частиною природного середовища, причому цю сировину людина не може створити чи вiдновити. Другим фактором, який тюно пов'язаний iз першим, е рiвень витрат виробництва. А саме - рiвень витрат на шдготовку лав, видобуток, збагачення i транспортування вугiлля, а також на вщновлення порушеного природного середовища. Висок витрати на природоохоронну дiяльнiсть у поеднанш зi складними гiрничо-геологiчними умовами або наявшстю шкiдливих речовин у вугiллi роблять економiчно недоцiльним видобуток навт великих за обсягами родовищ вугшля. Частково ситуащя може бути змшена за рахунок розробки й упровадження якiсно нових технологiй вуглевидобутку, якi знiвелюють зазначенi вище негативш фактори, але на сьогоднi в Укра1ш, як i в бшьшост кра!н свiту, технологiя видобутку передбачае вщокремлення корисно! копалини вiд масиву оточуючих гiрських порiд за допомогою живо1 працi.

Отже, фактично для вуглевидобувно1 галузi на першому мющ знаходяться геолого-економiчнi фактори, яю в свою чергу залежать вщ природних умов родовища й юнуючих технологiчних можливостей вiдпрацювання геологiчних запашв.

У сучасних умовах нашо1 краши методологiя економiчноl оцiнки мшерально1 сировини значною мiрою визначаеться ефектом, який И вщпрацювання принесе власнику (надрокористувачу) i меншою мiрою - грошовими втратами для нащонально1 економiки в результат вiдмови вiд вилучення балансових запасiв. Перше пояснюеться вiдмовою держави з пол^ичних i економiчних мiркувань вiд самостшно1 та безпосередньо1 участ у розробцi надр, з передачею таких прав приватному бiзнесу. Друге твердження - стосовно ощнки втрат

© Бардась Артем Володимирович - кандидат eKOHOMiHHm наук, доцент. Нащональний прничий унiверситет, Днiпропетровськ.

ISSN 1562-109X

для нацюнально! економши - е бшьш складним i заслуговуе детального аналiзу. У цьому випадку питання ставиться про те, що вiдбудеться з нащональною економiкою, якщо деяке родовище або якась частина його економiчних (балансових) запасiв виявиться невикористаною. Приймаючи рiшення про лiквiдацiю конкретно! вугшьно! шахти ми в бiльшостi випадюв приймаемо рiшення про втрату тих запашв вугiлля, якi е розвщаними i знаходяться на балансi даного шдприемства. Найпоширенiшою практикою при цьому е порiвняння пiдприемств вуглевидобутку мiж собою, з метою визначення бшьш перспективних. Однак бiльш доцiльним методом е ощнка здатностi пiдприемства функщонувати на основi модифiкованого ромбу Портера [1] для ощнки конкурентоспроможностi шахти.

У модифшованому виглядi ромб Портера (рис. 1) для ощнки конкурентно! позици вугшьно! шахти включае шють складових: вугiльнi шахти, що борються за iнвестицi! i за споживачiв на ринку; покупцiв -шдприемства енергетики, хiмi!,

комунального господарства i населення, дiяльнiсть яких залежить вiд пропозицi! вугiлля i щни на нього, а платоспроможнiсть яких визначае економiчну доцiльнiсть вiдпрацювання запашв; шдприемства-постачальники, продукцiя яких споживаеться вугiльними шахтами i якi потенцшно е провiдниками технологiчних змiн; субститути - альтернативш технологi! i товари, яю дозволяють задовольнити потребу покупщв у мiнеральнiй сировинi для енергетики i хiмi! без використання вугшля.

До зазначених вище факторiв додаються соцiальнi - пов'язанi зi зростанням безробiття i необхiднiстю збiльшення державних витрат на пiдтримку депресивних регюшв, де закриваються вугiльнi шахти, а також небезпеку розвитку неконтрольованих природних процесiв на мiсцi розташування вугшьно! шахти -викидiв метану, просщання денно! поверхнi, пiдтоплення територiй, забруднення питних водоносних горизонтiв, виникнення екзогенних i ендогенних пожеж. Взаемодiя ушх цих факторiв мае бути врахована при прийнятп рiшення про економiчну доцiльнiсть видобутку наявних на шахт запасiв вугiлля, але складнiсть полягае у !х

протилежнiй спрямованостi. Так, шдтримка шахти у дiючому сташ, збереже робочi мiсця, але перехвд споживачiв на альтернативнi технологi! (наприклад, використання енергi! сонця для виробництва електрики) полiпшить екологiчну ситуащю, а у випадку iмпорту продукцп з-за кордону може зменшити !х виробничi витрати. Збереження дiючих вугшьних шахт сприятиме розвитку пiдприемств-постачальникiв продукцп

Не можете найти то что вам нужно? Попробуйте наш сервис подбора литературы.

вугшьно! галуз^ але консервуе юнуючу виробничу структуру нацiонально! економiки. Запровадження бiльш суворих екологiчних вимог адмшютративними методами у поеднаннi iз бшьш жорсткими економiчними санкцiями полiпшить еколопчну ситуацiю, але зробить економiчно неефективним вщпрацювання бiльшо! частини вiтчизняних запашв вугiлля. Фактично можна вести мову про наявнють чотирьох сил конкуренци, або чотирьох основних факторiв для вугшьно! шахти, що визначають !! конкурентоспроможнють -ринково! сили держави, оскшьки остання визначае економiчний ктмат для суб'ектiв господарювання, соцiальну пол^ику i контролюе природокористування; ринкову силу споживачiв (покупцiв), оскiльки саме !х здатнiсть i готовнiсть купувати вугшьну продукцiю визначають попит на не!; ринкову силу постачальниюв, якi встановлюють щну на свою продукцiю або послуги i цим визначають вартють вугiлля; ринкову силу зовнiшнiх конкурент i товарiв-субститутiв - шахти не можуть встановлювати щну на свою продукщю довшьно, оскiльки якщо вартють тони вугшля перевищить вартiсть тисячi кубометрiв природного газу, то споживач перейде на використання товару-замшика, у даному випадку - газу.

До цих чотирьох зовшшшх факторiв варто додати конкуренцiю мiж вугшьними шахтами всерединi галузi: так, у перюд кризи вона проявилася в тому, що при скороченш попиту на вугшля держава купуе вугшьну продукщю одних шдприемств, а iншi (переважно недержавнi) мають самi дбати про !! реалiзацiю. Усi зазначеш чинники впливають на конкурентоспроможнiсть шахти ютотним чином, але е ще один фактор, який не було згадано - це вплив конкурентно! позицi! шахти на стан нацюнально! економши. Дiяльнiсть або

зупинка конкретно! шахти буде якимось залежатиме вщ значимосп родовища чином впливати на стан економiчно! системи (шахтного поля), що розробляеться. в цшому, проте мiра цього впливу

Рис. 1. Модифтований ромб оцгнки конкурентоспроможностг шахти

Для того щоб оцшити значимють родовища, необхщно визначити, що вщбудеться у нацiональнiй економiцi, якщо дане родовище або якась його частина буде втрачена або лишиться невикористаною. Якщо експлуатащя запасiв родовища дозволяе уникнути негативних для нацюнально! економши наслiдкiв, то в цьому i буде полягати економiчний ефект вщ використання цього родовища. Негативним наслiдком вiдмови вiд використання корисно! копалини е необхiднiсть компенсаци покинутих запасiв за рахунок залучення нових джерел сировини або за рахунок скорочення споживання.

Другий варiант е небажаним (хоча укра!нська економiка iз надмiрною енергоемнiстю мае величезний потенцiал щодо впровадження енергозбертаючих технологiй) через те, що розвиток будь-яко! економiки супроводжуеться зростаючим споживанням енергоресурсiв. Тому залишаеться единий варiант - компенсацiя втрачених запасiв вугшля, що мали б надшти на ринок, за рахунок альтернативних ресуршв чи збiльшення видобутку на шших -iснуючих або нових родовищах. Що стосуеться альтернативних по вщношенню до вугшля ресуршв, то в бшьшосп кра!н свiту вугiлля займае значну частину в

нацiональних енергетичних балансах, тому його повне змщення в найближчiй перспективi неможливе з суто технолопчно! точки зору (кокшвне вугiлля е необхiдною сировиною для коксохiмiчно! та металургiйно! галузей промисловосп), економiчно! (вартiсть вугiлля менша за вартють iмпортованого газу i нафти), пол^ично! (бiльшiсть кра!н забезпеченi вугшлям i це дозволяе уникати ризику залежносп вiд iмпортера-монополiста у поставках енергетичних ресуршв).

Що ж в такому разi являе собою процедура компенсаци запасiв конкретно! лiквiдовано! вугшьно! шахти? Для вщповщ на це питання необхiдно дати економiчну оцшку тим запасам, вiд яких збираються вщмовитися. Економiчна оцiнка природних ресуршв мае вiдповiдати загальним принципам ефективного використання ресурсiв i базуватися на теорi! економiчно! ефективност виробництва. Згiдно з нею порiвняння рiзних варiантiв розвитку пiдприемства передбачае зютавнють таких варiантiв, зокрема, за обсягами i строками випуску продукцп. В шшому випадку, за вщсутност зiставностi варiантiв, йдеться про задоволення потреб споживачiв продукцi! в рiзний спосiб.

Класичний тдхщ на основi теори ефективност передбачае, що за наявностi двох варiантiв розвитку ситуаци на пiдприемствi (назвемо !х варiанти А i Б, причому АПБ), до складу варiанта А варто ввести додаткову компенсуючу продукщю, що надходитиме з шших джерел. Наприклад, теплоелектростанцiя, яка споживае вугшля шахти, потужтсть яко! зменшиться, або коксохiмiчний завод, що вщчуе нестачу продукцп в результат зупинки лави. Пiсля введення додатково1 продукцп та задоволення таким чином попиту, розглядаються варiанти А i Б - останнiй у незмшному виглядi.

Процедура введення компенсуючих ви-трат дозволяе з двох рiвноцiнних за обсягами варiантiв обрати найвипдшший. Так, якщо теплоелектростанцiя за рш споживае 100 тис. т вугшля, то щ 100 тис. т можна видобути на украшських копальнях, завезти з-за кордону або поеднати щ обидва варiанти, видобувши частину необхщного вугiлля в Укра1ш й iмпортувавши решту. Витрати за кожним iз запропонованих варiантiв i дозволять обрати найкращий iз них з економiчноl точки зору.

Специфiчними для економiчноl оцiнки родовищ е декшька моментiв. По-перше, мiнеральнi ресурси, до яких вiдноситься i вугшля, е вичерпними i невiдновними.

По-друге, компенсащя недобору продукцп за варiантом А передбачае, що продукцiя-замiнник буде надходити з iншим рiвнем витрат, шж за варiантом Б. Це пояснюеться тим, що якщо продукщя-субститут надходить з iншого родовища або шшого блоку шахтного поля, то витрати на И видобуток вiдрiзнятимуться у результат ушкальност прничо-геолопчних умов нового родовища або частини шахтного поля.

По-трете, специфiчною е динамша компенсуючих витрат, якi збiльшуються в чаш внаслщок виснаження (вiдпрацювання) кращих блоюв шахтного поля i бшьш якiсних родовищ вугiлля.

У практичному застосуванш це виглядае таким чином: юнуе двi шахти -«Степова» i iм. Засядька, причому запаси по першш становлять 20 млн. т, а по другш -100 млн. т. Виробнича потужшсть першо1

шахти становить 1 млн. т, а друго1 - 5 млн. т, витра-

Не можете найти то что вам нужно? Попробуйте наш сервис подбора литературы.

ти на видобуток вугшля 320 i 360 грн./т вщповщно (собiвартiсть товарного вугiлля). Перш шж порiвняти мiж собою щ двi шахти, необхiдно ввести до складу шахти «Степова» граничш витрати на видобуток 4 млн. т вугшля на рш, прийнявши !х рiвними 400 грн./т. Загальш витрати по шахтi «Степова» при цьому зростуть з 320 грн./т до (320х0,2+400х0,8)=384 грн./т. Загальна величина рентного доходу за скомпенсованим варiантом шахти «Степова» буде рiвною (400 грн/т - 384 грн./т)х100 млн. т = 1600 млн. грн. Питома ж вага цього доходу за скомпенсованим варiантом шахти «Степова» зменшиться з 80 грн./т (400 грн./т i 320 грн./т) до 16 грн./т (400 грн./т i 384 грн./т вщповщно). За питомим значенням рентного доходу скомпенсований варiант шахти «Степова» у 2,5 раза прший за аналопчний рентний дохщ на шахтi iм. Засядька, що робить визначення останньо1 як бшьш ефективного шдприемства

беззаперечним.

Проте в реальному житт ситуацiя може бути ускладнена тим, що повне вичерпання запашв шахтного поля деяко1 шахти призведе до зростання витрат на видобуток на нових шахтах не на 16 грн./т, а декшька разiв. Фактично, у таких умовах ринку виршальними стають питання еластичностi попиту на вугшля. Для деяких споживачiв зростання собiвартостi вугiлля i зростання щни його реалiзацil призведе до необхщносп шукати субститути цiеl сировини на ринку, переходити на альтернативнi технологи або вийти з ринку. Таким чином, компенсащя зростаючих витрат зростанням щни вугшьно1 продукцп призведе до втрати виручки вщ реалiзацil внаслщок зменшення обсягiв продажу.

У бшьшосп управлiнських ситуацiй при прийняттi ршення про подальшу долю шахти, питання компенсаци запашв вугiлля не беруться до уваги. У той самий час зменшення пропозицн товарного вугiлля на ринку, за умови незмшного попиту на нього, призведе до змщення криво1 пропозицн вугшля 8вуг лiворуч i до зростання ринково1

щни m товaрне вyгiлля з Р1 до Р2, як це покaзaно нa грaфiкy нa рис. 2.

При тaкомy пiдxодi aвтори ввaжaють, що дефiцитнa нa ринку продукщя (дефiцит виникae внaслiдок виведення з експлyaтaцiï чaстини зaпaсiв шaxтного поля) компенсyeться з тим сaмим рiвнем питомиx витрaт, iз яким видобyвaeться основнa продyкцiя з того блоку шaxтного поля, що продовжye розроблятися. Але нaспрaвдi компенсyвaти ззовнi втрaти зaпaсiв iз тим

Р

сaмим рiвнем витрaт нa видобуток неможливо, оскшьки y природному середовищi не iœye двоx aбсолютно однaковиx родовищ вугшля - кожне iз ниx мae сво! особливостi, i в якомусь вiдношеннi буде дещо крaщим, a в деякому вiдношеннi -дещо пршим порiвняно з aльтернaтивним

P2

Pl

Рис. 2. Зменшення пропозицИ

инку вна^док зменшення пQтужностi шахти

родовищем. Нaявнiсть виробничо! iнфрaстрyктyри, прничо-геолопчш умови, витрaти нa рекyльтивaцiю тa збaгaчення рядового вyгiлля зaвжди будуть призводити до виникнення вiдмiнностей y собiвaртостi компенсyючиx зaпaсiв.

Iснye й iншa точкa зору, вiдповiдно до яко! втрaти зaпaсiв певно! чaстини шaxтного поля зaвжди компенсуються всередиш пiдприeмствa зa рaxyнок зaлyчення до вiдпрaцювaння iншиx блокiв, тaк що потужшсть шaxти лишaeться незмiнною. До того ж величита витрaт та видобуток iз сyсiднix блокiв e не нaбaгaто вищою порiвняно з витрaтaми нa втрaченiй дiлянцi. Подiбний пiдxiд дie не зaвжди i не m всix пiдприeмствax, i особливо сктадним його зaстосyвaння CTae в yмовax yкрaïнського Донбaсy, де переxiд нa новi дiлянки не зaвжди можливий, a якщо можливий, то пов'язaний iз зросганням витрaт через склaдностi вiдпрaцювaння зaпaсiв. 1ншими словaми, компенсaцiя втрaчениx зaпaсiв y

стaропромисловиx гiрничовидобyвниx

Не можете найти то что вам нужно? Попробуйте наш сервис подбора литературы.

регiонax зaвжди пов'язaнa зi зросганням склaдностi гiрничиx робгг i не зaвжди вiдбyвaтиметься компенсaцiя всерединi пiдприeмствa, оскiльки доступ до вугшля m ньому виявиться неможливим

(невщповщшсть кондицiям зa потyжнiстю плaстiв, тектонiчнi порушення тощо). Це пiдтверджyeться сyчaсним досвiдом

господaрювaння, коли вугшьш шaxти вiдпрaцьовyють зaлишенi в цiликax тa нa верxнix горизонтax зaпaси через вiдносно вищу якiсть i менший обсяг iнвестицiй, необxiдниx для ïx освоeння.

Pезyльтaтом прaгнення дaти економiчнy оцiнкy зaпaсaм вyгiлля, що втрaчaються y нaдрax, стaло виникнення поняття «грaничниx витрaт». Трaдицiйно ця концепцiя зводилaся до iснyвaння деякж, грaнично високиx для споживaчa вугшьно! продyкцiï тa через це нaйгiршиx y гaлyзi витрaт, порiвняно з якими експлyaтaцiя конкретно!' чaстини шaxтного поля стae

економiчно доцшьною aбо недоцiльною. B yмовax pинкy i глобaлiзaцiï, якa пеpедбaчae вiльне пеpемiщення кaпiтaлy, pесypсiв i товapiв мiж piзними кpaïнaми, yкpaïнський споживaч yже не обмежений пpопозицieю вiтчизняниx вyгiльниx шaxт. Для нього piвною мipою e доступними вс тi зaпaси, якi пpопонyються та свiтовомy pинкy вyгiлля, пpичомy вapтiсть вугшля нa свiтовомy pинкy бyде меншою зa вapтiсть вiтчизняного y pезyльтaтi бiльшоï конкypенцiï тa нaявностi шaxт-пpодaвцiв, що пpaцюють y бшьш с^иятам^ гipничо-геологiчниx yмовax.

Тaк, m почaткy столiття собiвapтiсть тонни шмецького вyгiлля стaновить 150 дол. США, a вapтiсть тонни aвстpaлiйського y eвpопейськиx поpтax доpiвнювaлa 35 дол. США. Це пояснювaлося yмовaми вiдпpaцювaння зaпaсiв y ФРН (глибокi шaxти, сyвоpе екологiчне зaконодaвство i висога вapтiсть живо1' пpaцi, бiднiшi п-гасти вyгiлля) i Aвстpaлiï, де видо6уток здiйснювaвся вiдкpитим способом iз шдпотужнж плaстiв [б]. Тому виникae пшвння: зa якиx умов гpaничнi витpaти e дiйсними компенсaтоpaми зaпaсiв, що вибyвaють, i чи в ydx випaдкax виpобничa компенсaцiя зaпaсiв зводиться до пеpеxодy до нaйгipшиx (зaмикaючиx) pодовищ. Biдповiдь нa пеpшy чaстинy питaння можнa сфоpмyлювaти тaк: гpaничнi витpaти e лише окpемим випaдком бiльш зaгaльного поняття компенсyючиx витpaт, a дpyгa чaстинa вiдповiдi полягae у тому, що не вс випaдки компенсaцiï зaпaсiв пов'язaнi iз зaлyченням до вiдпpaцювaння гipшиx зa якiстю (piвнем витpaт) шaxтниx полiв i pодовищ.

Biдповiдно до концепци гpaничниx витpaт [7] втpaтa будь-яко1' конкpетноï кiлькостi зaпaсiв вyгiлля ^изводить до необxiдностi компенсyвaти цю кшьюсть зa paxyнок додaткового введення в експлyaтaцiю pодовищ, зaпaси якиx до того моменту pозглядaлися як неекономiчнi (зaбaлaнсовi). Це, у свою чеpгy, мaксимiзye оцiнкy втpaт зaпaсiв вугшля в нaдpax, оскiльки iз введенням в експлyaтaцiю зaмикaючиx pодовищ втpaченi зaпaси стaють бiльш економiчно ефективними, aле недоступними для нaс. Недоступшсть ïx пояснюeться тaк звaною «гipничою догмою» - втpaченi в нaдpax зaпaси втpaченi

нaзaвжди, оскiльки повтоpний доступ до ниx пов'язaний iз нaдзвичaйною склaднiстю, високими витpaтaми pесypсiв, a iнодi e пpинципово неможливим.

Зпдно з концепцieю компенсyючиx витpaт усе вищезaзнaчене вiдноситься лише до зaпaсiв, втpaтa якиx не може бути компенсовaнa введенням в експлyaтaцiю iншиx зaпaсiв iз сyсiднix дшянок (блокiв) шaxтного поля i не потpебyвaтиме пеpеxодy до вiдпpaцювaння зaмикaючиx pодовищ. Рaзом iз тим компенсaцiя всеpединi шaxти мae чiтко визшчений коpоткостpоковий xapaктеp, a пpискоpене вичеpпaння зaпaсiв шaxти в мaйбyтньомy потpебyвaтиме введення в дiю aльтеpнaтивниx полiв (pодовищ) iз вищими витpaтaми. Tara втоpиннa компенсaцiя, вiддaленa у мaйбyтнe, i ïï нaслiдки для пiдпpиeмствa потpебyють ypaxyвaння фaктоpy чaсy: економiчнi нaслiдки тaкого зaмiщення зaпaсiв e aбсолютно незнaчними для вyгiльниx шaxт iз великим зaлишковим теpмiном служби (i великою кшьюстю бaлaнсовиx зaпaсiв вyгiлля, вiдповiдно). Реaльним нaслiдком втpaти окpемиx дiлянок шaxтного поля m шaxтax, зaбезпечениx зaпaсaми нa кшьта десяткiв pокiв, буде низкa шсл^овн^, пpискоpениx пеpеxодiв iз вiдпpaцювaння менш глибокиx чaстин поля до бшьш склaдниx зa сво1'ми гipничо-геологiчними yмовaми, i менш якiсниx зa xapaктеpистикaми вyгiлля.

Оскiльки бiльшiсть вiтчизняниx шaxт мaють мaлi зaлишковi теpмiни служби, для ниx компенсaцiя втpaчениx зaпaсiв зa paxyнок пеpеxодy нa новi дiлянки e неможливою aбо pезyльтaт тaкоï компенсaцiï буде незнaчним. Фaктично, пеpевaжнa бiльшiсть yкpaïнськиx вyгiльниx шaxт знaxодиться в пеpiодi спaдy, що сyпpоводжyeться зменшенням доxодiв, згоpтaнням виpобничиx пpоцесiв, шуково-теxнiчниx pозpобок, вщпливом pобочоï сили.

Bизнaчaючи конкypентнy позищю однieï шaxти поpiвняно з шшими, легко пpипyститися помилки, викоpистовyючи концепщю гipничиx витpaт у стaтичнiй фоpмi. Taк сaмо, як фyнкцiонyвaння шaxти пеpедбaчae постiйне пpоведення гipничиx pобiт i pyx лiнiï очисниx вибо1'в, тaк i сaм pозмip гpaничниx витpaт буде постiйно змiнювaтися у мipy пеpеxодy шaxт нa новi й

новi частини шахтних полiв. Так, у ринкових умовах власник може оцшювати економiчнi втрати вiд залишення одше! тонни запасiв павлоградського вугiлля (350 грн./т) i зiставляти !х iз граничними витратами, наприклад, на видобуток одше! компенсуючо! тонни вугiлля у Львiвсько-Волинському басейнi (600 грн./т). Але насправдi залишення однiе! тонни павлоградського вугшля в надрах буде компенсовано видобутком шшо! тонни вугшля з сусщньо! дшянки тiе! ж шахти i в додатковому введенш потужностей у Львiвсько-Волинському регiонi потреби не виникне. 1з точки зору аналiзу ринку тут буде йтись не про зютавлення двох шахт i конкуренцiю мiж ними в конкретнш галузi нацiонально! економiки, а про внутршне право суб'екта господарювання (вугiльно! шахти Павлоградського регiону) обирати, якi саме запаси i як йому вiдпрацьовувати. Реальними наслiдками втрати тонни бшьш дешевого вугiлля стане бшьш раннш перехiд на глибшi горизонти того самого басейну, де видобуток того самого обсягу вугшля буде коштувати вже не 380 грн./т. У вщдаленому майбутньому ця втрата призведе до дострокового вичерпання останньо! тонни запашв цього родовища. I тодi вже в результат дп економiчних законiв споживачам буде необхщно переходити на бшьш дорогу продукщю конкурентiв дано! шахти або на товари-субститути. В умовах окремого нацюнального ринку споживачам доведеться переходити з вугшля Донецького басейну на видобуте у Львiвсько-Волинсь-кому басейш або на територi! Харкiвсько! обласп, причому собiвартiсть однiе! тонни ос-таннього буде вже значно вищою за 600 грн., оскшьки гiрничi роботи на той момент уже будуть проводитися на шших глибинах, з iншими умовами водо- i газонасиченостi, стiйкостi прських порiд i температурного режиму.

Споживач може взагалi вiдмовитися вiд дорогого втизняного вугiлля на користь бiльш дешевого iмпортного, отримавши додатковий прибуток завдяки зменшенню витрат на сировину. У таких умовах збитки для нацiонально! економши вiд прискореного вичерпання запасiв шахт будуть настшьки вiддаленими в чаш, що не впливатимуть на сьогодшшш оцшки запасiв вугiлля.

Загальною вимогою економiчно! оцiнки родовищ е усунення вiдмiнностей у величинi запасiв, що порiвнюються мiж собою. Розглядаючи питання

компенсацiйних витрат необидно проводити економiчну оцiнку варiантiв за такими критерiями:

Не можете найти то что вам нужно? Попробуйте наш сервис подбора литературы.

питомi й повш витрати;

диференцiйний рентний дохiд;

прибуток (збиток).

У випадку оцiнки за величиною питомих витрат i рентного доходу на одну тонну, шахта «Степова» е кращою, але вона мае меншу величину запашв корисно! копалини. Загальна величина рентного доходу на повш запаси е вищою на шахт iм. Засядька. Оскшьки запаси шахт, що порiвнюються мiж собою, е неоднаковими, до шахти «Степова» треба ввести компенсуючи (в даному випадку - граничш) витрати, загальна сума яких складе: 400 грн./т х (100 млн. т - 20 млн. т) = =32 млрд. грн. Разом iз ними повна сума витрат за скомпенсованим варiантом для шахти «Степова» складе 320 грн./т х 20 млн. т + 32 млрд. грн. = 38,4 млрд. грн., порiвняно iз 36 млрд. грн. для шахти iм. Засядька. За повною величиною витрат скомпенсований варiант для шахти «Степова» прший, порiвняно iз шахтою iм. Засядька, у 1,06 раза. Без компенсаци шахта «Степова» здатна запропонувати на ринку в п'ять разiв меншу кшьюсть вугшьно! продукци, нiж шахта iм. Засядька, а за питомими витратами «Степова» була в 1,12 раза кращою. Пюля ж введення компенсуючих запасiв

спiввiдношення за питомими витратами на тону вугшля змшюеться: шахта iм. Засядька стае у 1,06 раза кращою по собiвартостi товарного вугшля (384 грн./т на «Степовш» i 360 грн./т на iм. Засядька). Вiдповiдно, при попереднш компенсацi! запасiв висновки про порiвняльну ефективнiсть родовищ за показниками повних i питомих витрат спiвпадають.

Надаючи економiчну оцiнку запасам згаданих двох шахт за значеннями питомо! i повно! величини диференцiйного рентного доходу можна вщзначити, що за вщсутност компенсуючих витрат питомий дохiд для шахти «Степова» буде вдвiчi бшьшим, нiж на шахтi iм. Засядька, а за загальною величиною рентного доходу показник буде у 2,5 раза

пршим, шж на шахтi îm. Засядька. Исля проведення компенсацiï загальний рентний доход на шахт «Степова» лишаеться незмшним, оскiльки граничнi запаси вводяться в експлуатащю з нульовою рентною оцiнкою, а питома величина рентного доходу змшиться - до 16 грн./т (400 грн./т - 384 грн./т).

Таким чином, питома величина рентного доходу для шахти «Степова» i3 врахуванням компенсуючих витрат зменшиться в 5 разiв (80 грн./т i 16 грн./т вщповщно), або буде в 2,5 раза меншою, порiвняно з шахтою Засядька (40 грн./т). Це доводить, що при застосуванш показника загального рентного доходу процедура компенсаци може не проводитися, оскшьки при нульовiй рентнш оцiнцi граничних витрат величина доходу для шахти лишаеться незмiнною. При використанш питомоï величини того самого доходу, урахування компенсацiï граничними родовищами найпростiше вiдображаеться дiленням початковоï величини питомого доходу на конкретнш шахт на запаси Teï шахти (родовища), де вони е бiльшими.

При зютавленш альтернативних родовищ (вугiльних шахт) за ^m^ieM прибутку, процедура компенсаци запаав е обов'язковою. 1снуюча ситуащя зi збитковiстю бiльшостi шахт ускладнюе застосування критерiю прибутковостi, а збитковють частково пояснюеться тieю роллю, що вщшрае держава у господарськiй дiяльностi вугiльних шахт. Перехвд бiльшостi тдприемств вуглевидобутку до вiдтворення, що звужуеться, супроводжуеться реалiзацieю власниками або контролюючими фiрмами стратегiï «збирання врожаю», яка супроводжуеться мiнiмiзацieю iнвестицiй, вилученням катталу i згортанням дiяльностi. Поряд iз тим завжди iснували й юнують досi вугiльнi шахти, якi iз рiзних причин - бiльш сприятливих гiрничо-геологiчних умов, бiльш цiнних марок вугшля, бшьш досконалого виробничого обладнання -потенцшно можуть отримувати або отримують прибуток вiд виробничо1' дiяльностi.

При економiчнiй оцiнцi таких шахт може виникнути ситуацiя, коли критери прибутковостi - питомi i загальш -вступають у протирiччя мiж собою.

Наприклад, питомий прибуток на тонну товарного вугшля буде бшьшим на шахт i3 меншим обсягом запасiв i меншим на шахт, що забезпечена запасами на бшьш тривалу перспективу. У результат перша з шахт при високому значенш питомого прибутку буде поступатися другш за величиною сумарного прибутку. Для розв'язання ще! суперечност i застосовуються компенсацiйнi витрати, за допомогою яких ураховуються економiчнi наслiдки замши запашв одше! з шахт, яка плануеться до закриття.

Висновки. Удосконалено економiчний механiзм управлiння природокористуванням шляхом його узгодження з необхiднiстю забезпечення позапланових втрат

потужностей iз вуглевидобутку та вiдповiдних компенсацшних обсягiв готово! вугшьно! продукцп для збереження рiвня економiчноl безпеки держави.

Л^ература

1. Портер М. Конкурентная стратегия: Методика анализа отраслей и конкурентов. -3-е изд. - М.: Альпина Бизнес Букс, 2007. -453 с.

Не можете найти то что вам нужно? Попробуйте наш сервис подбора литературы.

2. Азимов Б.В., Афендиков В.С. Стратегия развития угольной промышленности в условиях экономической реформы // Уголь. - 1994. -№ 8. - С. 8-11.

3. Акмаев А.И., Кравченко К.В. Миссия и цели деятельности угольных корпораций. - Донецк: ИЭП НАН Украины, 1998. - 19 с.

4. Амоша А.И., Ильяшов М.А., Салли В.И. Системный анализ шахты как объекта инвестирования. - Донецк: ИЭП НАН Украины, 2002. - 68 с.

5. Кабанов А.И., Стариченко Л. Л., Пономаренко Н.А., Череватский Д.Ю. Негосударственный капитал в системе инвестирования развития предприятий угольной

промышленности // Уголь Украины. - 2003. -№ 12. - С. 14-16.

6. Лугина И., К. фон Хиршхаузен. Реструктуризация угольной промышленности: европейский опыт и ситуация в Украине // Вопросы экономики. -1998. - № 5. - С. 90-92.

7. Макконнелл К.Р., Брю С.Л. Экономикс: Принципы, проблемы и

политика. В

2 т. - М.: Республика, 1992. - Т. 1. - 399 с.

8. Маренич А., Астахова И. Управление конкурентоспособностью

предприятия // Бизнес-Информ. - 1996. - № 5. - С. 23-27.

9. Пивняк Г.Г., Салли В.И., Байсаров А.В. Инвестиции в угольную промышленность: реальность и прогнозы // Уголь Украины. -2003. - № 5. - С. 4-8.