CC BY
26
С.В. Саллц М.К. Терещенко, В.В. Ситник
ОСОБЛИВОСТ1 ПОБУДОВИ EKOHOMIKO-MATEMATO4HOÏ МОДЕЛ1 РОЗВИТКУ ШАХТИ
Розвиток шахти в чаш та просторi е об'ективною необхщшстю й обумовлений iстотною властивiстю мшерально! сировини (у даному випадку - вугшля) - його невщ-творшстю. Також установлено, що все рiзно-манiття конкретних форм корпоративного управлшня розвитком окремих шахт можна звести до таких напрямiв:
збереження або змша потужностi шахти; змiна меж прничого вiдведення; перехiд на вщпрацювання iнших плас-
тiв;
удосконалення шахтного господарства. Звичайно розвиток шахти у реальних умовах вщбуваеться за декiлькома з указаних напрямiв. Наприклад, при змiнi меж прничого вщведення змiнюеться потужнiсть шахти, i одночасно вона переходить на вщпрацю-вання iнших пластiв, або вщбуваеться вдосконалення шахтного господарства шляхом замiни устаткування очисних вибо!в на прогресивнiше. Проте й у випадках таких багатонаправлених змш як переважаючий, або головний, можна видшити один iз перерахованих напрямiв. Необхiднiсть такого видiлення викликана переважанням певного комплексу робiт, вiдповiдного цьому напряму [1].
Збереження або змша обсяпв видобутку пов'язанi з виконанням комплексу робiт iз простого (шдтримка потужностi) або розши-реного вщтворення. Змiна потужностi обов'яз-ково зачшае всi або деякi основнi технолопчт процеси. Цьому можуть сприяти змши iнших елементiв шахти i меж прничого вщведення, але вони шдлегт головному напряму, наприклад намiчене збшьшення або пiдтримка потужностi шахти може мати своею складовою частиною замiну устаткування за яким-небудь елементом шах-ти.
Змiна меж гiрничого вщведення позначаеться на основних технологiчних i паралельно-послiдовних процесах, зокрема на шдземному транспортi, ремонтi гiрничих
виробок i iнших елементах, зокрема може змшитися потужнiсть шахти, проте i тут вс цi змiни сприяють головному напряму - змш меж шахтного вщведення.
Перехщ на вщпрацювання шших плас-тiв мае рiзнi шдстави: вичерпання запасiв пластiв, що розробляються, прагнення вщ-працьовувати у близькш перспективi запаси корисних копалин у сприятливших умовах, наприклад, на пластах бшьшо! потужностi, бiльш витриманих за площею, у стiйкiших бiчних породах тощо. Такому переходу завжди сприяють змши рiзних елементiв шахти, зокрема вш позначаеться на пiдготовчих роботах, шдземному транспорт^ ремонтi й шдтримщ гiрничих виробок, можливо, на кондицюнуванш повiтря й iн.
Удосконалення шахтного господарства охоплюе велику кiлькiсть заходiв. Перш за все, це стосуеться модершзацп устаткування по будь-якому з елеменпв шахти. Сюди можуть вщноситися й комплекси робiт iз вдосконалення шахтно! поверхнi щодо технологiчного комплексу i поза ним, зi спрощення пiдземного господарства у випадках багатостушнчатого пiдземного транспорту й iн. Навггь реконструкцiю шахти можна вважати вдосконаленням шахтного господарства. Задля додання цьому напряму бiльшоl чiткостi й по можливосп однозначного тлумачення приймемо умову про те, що даний напрям охоплюе порiвняно невеликий комплекс роб^, як правило, обмежений замшою устаткування на досконалiше i не мiстить таких робiт, яю вiдносяться до iнших iз вказаних напрямiв [2].
Загальною межею вшх перерахованих напрямiв розвитку шахти е необхщшсть iнвестицiй для виконання певного комплексу роб^, без чого не може бути досягнута поставлена мета. Разом iз цим вiдбуваеться змша собiвартостi видобутку вугiлля або безпосередньо як наслщок здiйснення на-мiчених робiт, наприклад, збiльшення обсягу видобутку або удосконалення шахтного
© Салт Серг1й Володимирович - кандидат техшчних наук, доцент; Терещенко Марина Костянтишвна - асистент. Нац1ональний прничий ун1верситет, Дн1пропетровськ. Ситник В'ячеслав Володимирович - кандидат економ1чних наук, доцент. Дшпропетровський нац1ональний ун1верситет зал1зничного транспорту.
ISSN 1562-109X
господарства, або переходу до корпоративних форм видобутку вугшля [3]. Бажашсть цих змiн протилежна, тому вiдкриваeться можливють пошуку таких рiшень, якi дадуть найсприятлившу або найефективнiшу взаeмодiю величини iнвестицiй i змiни собiвартостi.
Вугшьш шахти повнiстю iндивiдуаль-нi, тому досягнення одного й того ж результату при корпоративному управлшш пов'язане з виконанням рiзних комплексiв робгг, отже, iз рiзною величиною швестицш i неоднаковою змiною собiвартостi. Але й у межах конкретно! шахти досягнення одше! i •па ж мети, наприклад збiльшення обсягу видобутку, може бути здшснене рiзними шляхами - збшьшенням кiлькостi очисних вибо!в або збiльшенням навантаження на очисний забш при збереженнi й навт зменшеннi !х числа. 1стотним е i той факт, що цш намiчених заходiв можуть бути неоднаковими й мютити рiзнi альтернативи.
Найреальшший шлях пошуку - еконо-мшо-математичне моделювання процесу. Роз-глянемо деяю передумови, якi необхiдно враховувати при побудовi моделi. Принциповим е питання про визначення мети моделювання, тобто постановки пе! проблеми, яка мае бути виршена. Якщо розглядати або порiвнювати мiж собою безлiч рiзних шлях1в досягнення певного результату, то природно прийняти як мету побудови моделi визначення кращого варiанта. Проте поняття «кращий» неоднозначне й неабсолютне, воно залежить вiд того, за яким критерiем визначаеться.
Рiзнi критерп виконують в оцiнцi результатiв дiяльностi шахти далеко не однакову роль. Зважаючи на суперечшсть одно- i багатокритершно! оцiнки пропонуеться рiшення. Вибiр кращого варiанта серед тих, що розглядаються, здiйснюеться поодинцi найзагальнiшому критерiю, а т чинники, якi цей критерш не враховують або не можуть оцшити, слiд розглядати або оцшювати (не завжди кiлькiсно) додатково. При цьому мае бути використане поняття економiчноl та сощально! заборони. Наприклад, не можна приймати розробку некондицшних пластiв, оскiльки це призводить до дискомфортних умов працi, або не можна скидати у вiдкритi водоймища стоки, що мiстять отруйнi або радюактивш речовини. Якщо це положення виправити неможливо, то виробництво, на-вiть економiчно ефективне, мае бути закрите.
Проте стосовно вугшьно! шахти ухвалення прибутку як критерiю не доцшьне, зважаючи на збитковiсть бшьшо! частини шахт i галузi в цшому. Тому е достатньо обгрунтованим ухвалити як вартiсний критерiй витрати або собiвартiсть видобутку вугiлля. Цей показник ураховуе витрати всiх чинниюв виробництва i при даному рiвнi цiн характеризуе прибуток пiдприемства. Перевагами цього критерда, окрiм його загального характеру, е простота, а також наявшсть звiтностi, що фiксуе величину собiвартостi, що дозволяе одержувати необхiднi початковi данi для техшко-економiчних розрахунюв.
На наш погляд, найважливiшим економiчним показником будь-якого варiанта розвитку тдприемства е його iнвестицiйна привабливiсть, i враховувати цей чинник необхiдно, оскшьки фiнансовi ресурси завжди обмеженi. Якщо керуватися щею обставиною безпосередньо й iзольовано, то критерiем кращого варiанта завжди буде мiнiмум iнвестицiй. Проте такий критерш не може бути прийнятий у принциш, оскiльки вш стимулюе прiоритет найдешевших варiантiв розвитку шахти, що в перспективi приршае економiку
пiдприемства на застiй.
Збшьшення iнвестицiй (дорожчий варь ант) дозволяе виршити в бажаному напрямi ряд найважливших економiчних проблем: збiльшення обсягу видобутку вугшля, тд-вищення його якосп, пiдвищення рiвня концентрацil виробництва, зниження (або уповiльнення зростання) собiвартостi. Проблема полягае у спiввiдношеннi обсягу швестицш i досягнутого ефекту. Тому швестицп в моделi доцiльно враховувати у виглядi обмеження шляхом ухвалення граничного лiмiту, який не може бути перевищений.
Зазначеш мiркування на користь параметра собiвартостi обумовлюють критерiй вибору кращого варiанта. Разом iз тим, з огляду на те, що ефектившсть використання iнвестицiй мае велике значення, доцiльно розглянути як критерш показник термшу окупностi. Вiн може бути визначений як статичний показник окупносп додаткових капiтальних вкладень або як динамiчний показник по чистому дисконтованому доходу.
При статичнш оцiнцi необхiдно встановити, порiвняно з яким варiантом приймаються додатковi iнвестицil. Тут можна запропонувати нижченаведену схему.
Припустимо, що розглядаеться п варь ант1в розвитку шахти, що ранжуються по каштальних вкладеннях К1< К2<.. .< Кп-1< Кп. Цим варiантам вiдповiдае собiвартiсть видобутку Си С2, ..., С п.
Розглянемо термiн окупностi за варiан-тами по спiввiдношенню
т = ^^, (1)
! С - с _ де Т - термiн окупностi (г = 1, п); К1 -
швестици; - собiвартiсть видобутку.
Ус порiвняння робляться з базовим першим варiантом iз якнайменшими швести-цiями вкладеннями, що забезпечуе зютав-нiсть одержаних термiнiв окупностi. Серед варiантiв iз термiнами окупностi Т[ е один з якнайменшим термшом окупностi.
За цим критерiем вш е кращим варiан-том iз розглянутих. Але це ще не служить ос-таточною шдставою для його ухвалення, ос-кiльки навт найкращий варiант, прийнятий при такш порiвняльнiй оцiнцi, з якихось причин, наприклад, через високу катталоем-нiсть, може виявитися неприйнятним. Умова, що варiант мае бути кращим при порiвняль-нiй оцiнцi, е необхщною, але вона мае стати i достатньою. 1накше кажучи, окупносп як по-казнику ефективностi потрiбно додати не тiльки вiдносний, але й абсолютний характер.
Пропонуеться така процедура. Виходитимемо з того, що, розглядаючи один який-небудь варiант (у даному випадку кращий iз порiвнюваних), завжди е другий варiант - вiдмова вiд здшснення кращого варiанта, тобто збереження юнуючого стану, що також потребуе певних капiтальних вкладень для пiдтримки потужност пiдприемства. Тому логiчно порiвняти додатковi швестици по кращому варiанту з швестищями по варiанту вiдмови ^ якщо термiн окупностi цих додаткових каштальних вкладень виявиться прийнятним, то доцшьно здiйснювати кращий варiант. Якщо ж термш неприйнятний, то кращий, а разом iз ним i вся решта варiантiв, мають бути знехтуваш, i проблема буде розгля-датися знов. Таким чином, при використанш як критерiю вибору кращого варiанта термь ну окупностi слщ виконувати двi умови:
т = К^ ^ i = К^ ^
С - С, 0 ^ С0 - С 0
(2)
де Ё3, Сг - iнвестицil та рiчнi поточнi витрати по кращому варiанту при порiвняльнiй оцiнцi; Ё 0, С0 - те ж по
варiанту вiдмови вщ здiйснення проекту; Т0 - бажаний термш окупносп додаткових iнвестицiй порiвняно з варiантом вiдмови.
Ураховуючи динамiчний характер ву-гiльних шахт, модель мае охоплювати певний розрахунковий перюд. Иого трива-лiсть може впливати на вибiр кращого варiанта, особливо у випадках, коли у процеш експлуатацil шахти потрiбнi значнi швестици. При визначенш розрахункового перiоду виникае певна суперечшсть. З одного боку, бажано, щоб розрахунковий перюд був великим, оскшьки це дозволяе пов-шше оцiнити розвиток шахти. Проте оцшки на довгий час уперед малодостовiрнi, ос-кшьки неможливо передбачити всi майбутнi зовшшш чинники, те саме п1дприемство розвиваеться не в точнш вiдповiдностi iз проектом.
1з цiеl причини бажано мати менший розрахунковий перюд, що буде сприяти бшьшш достовiрностi вироблених оцiнок. У зв'язку з такою суперечшстю рекомендуеться приймати тривалiсть розрахункового перюду в межах 10 роюв, але, якщо мiж десятим i двадцятим роками передбачаеться здiйснен-ня заходiв iз великими iнвестицiями або змшами потужностi (обсягу продукцil) шдприемства тощо, то тривалiсть розрахункового перюду може бути збшьшена до 15-20 роюв. Заходи, здiйснення яких лежить за межами вказаних термшв, iз сучасних позицiй вже не мають великого практичного значення i розглядатимуться в шших умовах.
Пропонуеться така схема управлшня розвитком конкретно! шахти залежно вщ И iнвестицiйно! привабливостк
КР = (/)
I
г=1
ОА
I »и
->ш1п; г = 1, п ,
Р =ЛI (Е - Е0 )2,
К=1
(3)
(4)
Кр= ф (V1:.), г = 1, п, г = 1, Т, ] =1,1, (5)
Кр<К, (6)
де Рг - швестицшна привабливють /-! шахти
в г-му рощ; - середня собiвартiсть по г-му варiанту за розрахунковий перiод; -видобуток готово! вугшьно! продукцi! по [му варiанту в г-му року; - собiвартiсть 1т готово! вугiльно! продукци по г-му варiанту в г-му рощ; г - поточний рш розрахункового
г=1
перюду; T - розрахунковий перюд; Kit -капiтальнi вкладення по i-му BapiaHTy в t-му pоцi; Vijt - j-й BapiaHT розвитку i-ï шахти в t-му рощ, (наприклад, замша устаткування, змша piвня концентрацп i iн); Ki - граничний piвень iнвестицiй, що не впливае на пpиpiст потyжностi шахти; Кр - можливий piвень швестицш у розвиток шахти з швестицшною пpивaбливiстю Pi; E, E0 - вщповщно дiaгностичнi ознаки у стандартизованому мaсштaбi дaноï шахти i шахти-еталона.
Здiйснення piзних зaходiв щодо розвитку шахти пов'язане з необхщшстю швестицш, що приводить до змши амортизацшних вщрахувань у двох напрямах: до зменшення суми aмоpтизaцiйних вiдpaхyвaнь у зв'язку з вибуттям деякоï частини ддачих основних фондiв i до збшьшення цих вiдpaхyвaнь у зв'язку з введенням нових основних фоцщв. Величина цих змiн залежить вщ конкретних умов шахти i характеру зaходiв щодо ïï розвитку. Як правило, вщбуваеться досить ю-тотне зростання aмоpтизaцiйних вiдpaхyвaнь, особливо у зв'язку зi значним збiльшенням вартосп бyдiвництвa.
Пpиpiст aмоpтизaцiйних вiдpaхyвaнь може перевищити зниження собiвapтостi, викликане зростанням видобутку, i тодi пiсля здшснення нaмiчених зaходiв собiвapтiсть видобутку може зрости.
Щодо величини допустимо!' погрш-ностi iснyють piзнi точки зору. Ураховуючи piзнонaпpaвленнiсть погpiшностей, iстиннa величина яких залишаеться невiдомою, а також можливють досить точних pозpaхyнкiв, приймаемо, що piзними будуть тi вapiaнти, для яких значення цiльових функцш вiдpiзняються бiльше, нiж на 5%.
Найскладшшим е визначення фyнкцiï ф у спiввiдношеннi (5), оскiльки воно залежать вiд конкретного змiстy нaмiченого вapiaнтa розвитку шахти. Кожен вapiaнт розвитку шахти мiстить нaбip зaходiв, за допомогою яких може бути досягнута поставлена мета, i цей нaбip визначае необхвдш iнвестицiï i формуе собiвapтiсть. 1стотну роль у моделi виконують обмеження - тi вимоги, яю мають бути виконaнi як обов'язковь Це сшв-вiдношення (5), яке потребуе виконання умо-ви, щоб пpиpiст потyжностi для бyдь-якоï шахти не може перевищувати 500 тис. т на рш, оскiльки витрати при цьому зiстaвнi з бущвництвом сучасно1, велико^ глибокоï шахти потужшстю 1,8-2,1 млн. т на рш. Тобто корпоративне yпpaвлiння дiючою шахтою iз приростом потyжностi 300-500 тис. т на рш
потребуе практично тих же швестицш, що й нове бущвництво [4].
Поняття «розвиток шахти» може охоплювати шахту в цшому або зaчiпaти ïï окpемi елементи, наприклад пiдземний транспорт. У цьому випадку використання як цiльовоï функцп сеpедньоï собiвapтостi по шaхтi в цшому за розрахунковий перюд важливо оскшьки на собiвapтiсть, окpiм шдземного транспорту, впливають багато iнших чинниюв. У цих випадках рекомендуеться замють собiвapтостi приймати мiнiмyм витрат за розрахунковий перюд.
Висновки.
1. Bi^ip шахт у групи першочергового державного та недержавного швестування мае вестися за кpитеpiями обсягiв та якосп промислових зaпaсiв вyгiлля, piчноï виpобничоï потyжностi й piвня pезеpвiв iз пpопyскноï спpоможностi ланок. Види робгг i необхiднi витрати для стабшзацп та нарощування видобутку визначаються iснyючим станом гipничого господарства й виробництва й можуть значно в^^знятися на piзних шахтах дaноï групи.
2. Процес yпpaвлiння швестицшною привабливютю окремих шахт е елементом системи, пов'язaноï з пiдтpимкою ix потyжностi i з урахуванням piзного ступеня ефективностi з видобутку вугшля. При цьому швестицшна пpивaбливiсть може бути представлена як нaбip фоpмaлiзовaниx, так i нефоpмaлiзовaниx чинникiв або критерпв, стандартизованих за единим принципом для коpектноï зiстaвностi.
3. Поняття корпоративне управляння шахтою при вщпрацьовуванш зaпaсiв, досить складна, досить вщносна i значною мipою, невизначена кaтегоpiя з точки зору прничо-геологiчниx умов залягання залишкових запашв. Саме тому yпpaвлiння iснyючими прничо-геолопчними умовами можливе лише одним - негативним шляхом: вiдмовленням вiд роботи в тих або шших складних умовах. Доцшьшсть корпоративного yпpaвлiння вщпрацьовуванням може вважатися обгрунтованою, якщо собiвapтiсть видобутку вyгiлля по шaxтi в цшому знизилася на AS на фош зниження собiвapтостi в межах корпо-ративних дiлянок поpiвняно iз собiвapтiстю до розробки нових дшянок.
Лiтература
1. Воспроизводство шахтного фонда и инвестиционн^1е процессы в угольной промыш-
ленности Украины / Г.Г. Пивняк, А.И. Амоша, Ю.П. Ященко и др. - К.: Наук. думка, 2004. - 331 с.
2. Павленко И.И. Управление инвестиционными процессами в угольной промышленности Украины. -Днепропетровск: НГУ, 2007. - 253 с.
3. Кабанов А.И., Стариченко Л. Л., Пономаренко Н.А., Череватский Д.Ю. Негосударственный капитал в системе инвестирования развития предприятий угольной промышленности // Уголь Украины. - 2003. - № 12. - С. 14-16.
4. Амоша О.1, Саллi В.1, Трифонова О.В., Симоненко О.1. Кшьюсш параметри швес-тицшно! привабливостi вугiльних шахт. -Дшпропетровськ: НГУ, 2007. - 110 с.
