CC BY
28
О.В. Белозерцев
МЕТОДИЧНИЙ П1ДХ1Д ДО ОЦ1НКИ ПЕРСПЕКТИВ ФУНКЦ1ОНУВАННЯ ЗБИТКОВИХ ШАХТ У ПРОЦЕС1 РЕСТРУКТУРИЗАЦП
Вугiльна галузь Украши, яка е важливою складовою в питаннях забезпечення енергетично! та економiчно! незалежностi краши, у даний час перебувае у складному економiчному становищ^ що фахiвцями оцiнюеться як кризове. Фшансова нестабiльнiсть бiльшостi шахт, попршення гiрничо-геологiчних умов ведення гiрничих робгг, а також вiдпрацювання бiльш продуктивних пластiв вугiлля актуалiзували питання щодо проведення реструктуризаци вугшьно! галузi i розробки вщповщно! програми.
Подiбнi завдання, пов'язаш зi структурними перетвореннями у вугшьнш галузi, у рiзнi часи виршувалися й в iнших крашах. Як правило, основною метою процешв реструктуризаци е пiдвищення ефективностi роботи галузi в цiлому шляхом закриття нерентабельних i збиткових шахт, iз наступною концентрацiею ресурсiв на найбiльш привабливих вуглевидобувних пiдприемствах.
Свiтовий досвiд проведення структурних перетворень у вугiльнiй галузi передбачае поетапне виршення завдань реструктуризации що включають:
комплексну оцiнку економiчного стану шахт i розподiл !х на групи; закриття безперспективних шахт i усунення або мiнiмiзацiю еколопчних, економiчних i соцiальних негативних наслщюв !х закриття; пошук шляхiв виршення завдань щодо забезпечення потреб краши у твердому паливi, або за рахунок iмпорту, або за рахунок концентраци та штенсифшаци робiт на перспективних пiдприемствах вугшьно! галузi [1, 2].
Реалiзацiя процедур реструктуризаци дозволила багатьом крашам iстотно знизити витрати на забезпечення потреб економши краши вугшьною продукцiею, а в деяких випадках навiть за рахунок втрати свое! енергетично! незалежность
1з метою шдвищення ефективностi роботи вуглевидобувно! галузi в Украш була розроблена програма реструктуризаци з використанням свiтового досвщу. Початком структурних перетворень в Укра1ш, що передбачають оптимiзацiю шахтного фонду, можна вважати Указ Президента Украши "Про структурну перебудову вугшьно! промисловосп" вiд 07.02.1996 р. № 116, яким передбачався розподш шахт на групи й лшвщащя безперспективних.
При цьому у процес реалiзацil етапу оцшки економiчного стану шахт було запропоновано рiзнi методичнi пiдходи, що грунтуються на використаннi комплексного врахування ряду показникiв (фiнансових, виробничих, техшко-технолопчних,
економiчних, гiрничо-геологiчних тощо) i дозволяють подшити всi вуглевидобувнi пiдприемства на три основш групи [3-5].
I група представлена найбшьш перспективними, усшшно функцiонуючими пiдприемствами, iз високим рiвнем технiко-економiчних показникiв, що забезпечеш значними обсягами балансових запасiв, вщпрацювання яких дозволяе за рахунок використання власних ресурсiв i потенцiалу забезпечити не тшьки свое виживання в короткостроковш перспективi, але i стшкий розвиток у довгостроковiй.
II групу складають шахти iз середнiм або порiвняно низьким рiвнем технiко-еконо-мiчних показникiв, що забезпеченi балансови-ми запасами i можуть за рахунок реалiзацil власних ресурсiв i потенщалу забезпечити виживання, але не здатш розвиватися без залучення додаткових дотацш та iнвестицiй.
До III групи фахiвцi традицiйно вiдносять вуглевидобувнi шдприемства з дуже низьким рiвнем технiко-економiчних показникiв i нестiйким економiчним станом. Як правило, шахти ще! групи мають або незначш обсяги балансових запашв, або запаси, вiдпрацювання яких у даних умовах
© Белозерцев Олег Валершович - кандидат економ1чних наук, доцент. Донбаський державний техшчний ун1верситет, Алчевськ.
ISSN 1562-109X
розвитку економши недоцшьне й потребуе значних капiталовкладень тiльки на пiдтримку свое! життездатность
Однак слiд зазначити, що основним недолiком даних методик е використання як критерив оцiнки фактично досягнутих на даний момент технiко-економiчних показникiв, що недостатньо повно вщображае перспективи розвитку цих шахт, i призводить до помилок при виршент питання про !х закриття. Крiм того, до найбiльш численно! третьо! групи вiднесено шахти з рiзним економiчним та iнновацiйним потенцiалом, яю потребують бiльш обгрунтованих рiшень щодо !х дострокового закриття.
Метою статп е розробка методичного пiдходу до оцшки перспектив функцiонування збиткових шахт у процес реструктуризаци вугшьно! галузь
З огляду на те що значна кшьюсть шахт Украши е збитковими й основш рекомендаций що стосуються перспектив розвитку нерентабельних шахт, зводяться до 1х лшвщаци, доцшьним е проведення дослiджень щодо пошуку альтернативних варiантiв виживання i забезпечення стабшьно! роботи збиткових шахт.
У процес реалiзацil програми реструктуризаци вугшьно! галузi протягом 1991-2008 рр. був значно скорочений шахтний фонд за рахунок лшвщацл безперспективних шахт, однак мета реструктуризаци щодо забезпечення стшкого розвитку галузi повною мiрою не була досягнута [6]. Така ситуащя обумовлена впливом ряду об'ективних i суб'ективних факторiв, особливостями процесу реструктуризаци вугшьно! галузi в Укра1ш (рис. 1).
Особливостi процесу реструктуризаци вугшьно! галузi в Украш
Рис. 1. Особливостг процесу реструктуризаци вугыьног галузг в УкраШ
За час проведення структурних перетворень у галузi було розроблено ряд програм И реформування, як постiйно коригувалися з урахуванням змiни факторiв зовшшнього i внутрiшнього середовища. Разом iз тим слiд зазначити, що щ програми активно реалiзовувалися тiльки щодо фiзичного закриття шахт, при цьому
недостатня увага придiлялася питанням, пов'язаним iз лiквiдацiею наслiдкiв закриття шахт, концентрацл та штенсифшаци видобутку на перспективних пiдприемствах.
Для пiдтримки функцюнування шахт iз боку держави видшяються бюджетнi дотаци. При цьому слщ зазначити, що основна частина цих дотацш направляеться
на часткове покриття витрат на co6iBapTicTb, витрат i ïx розвитку (рис. 2). що не сприяе стимулюванню зниження
8
7 -6 -5 -4 -3 -2 -1 -0
Обсяги дотацш, млрд. грн.
2004
2005
2006
2007
2008 Роки
В Державш дотаци на тдтримку вугiльноï r^y3i □ У т.ч. дотацiï на часткове покриття витрат i3 собiвартостi продyкцiï
Рис. 2. Динамгка змгни обсяггв державноХ тдтримки шахтам М!нвуглепрому Украши
Проведений аналiз наукових публшацш дозволив виявити, що основнi причини, через яю приймалися рiшення щодо лшвщацл шахт, пов'язанi з низькими технiко-економiчними показниками !х роботи, вщсутшстю фронту очисних робiт i значними витратами на видобуток вугiлля.
Разом iз тим, як показав анатз стану закритих шахт, можна вщзначити, що багато з них мали значнi запаси вугшля i при вщповщних iнвестицiях, обсяги яких значно меншi витрат на лiквiдацiю шахт, могли б функцюнувати й далi [7, 23]. При цьому дослщженнями встановлено, що збитковiсть бiльшостi лшвщованих шахт була обумовлена однiею або комплексом причин, пов'язаних: зi складшстю прничо-геологiчних умов залягання вугшьних пластiв; недостатнiми обсягами власних фшансових ресурсiв i неефективним !х використанням, а також невiдповiдним ринковим вщносинам рiвнем менеджменту. Усунення цих причин дозволило б забезпечити полiпшення економiчного стану лiквiдованих шахт.
Таким чином, незбалансована робота шахт е необов'язковою умовою для И закриття, оскшьки кожне пiдприемство мае сво! внутрiшнi резерви для пiдвищення
економiчного потенцiалy й полiпшення резyльтатiв роботи.
Ураховуючи значyщiсть вyгiльноï галyзi в питаннях забезпечення народного господарства Украши власними
енергоресурсами, слiд зазначити, що зниження обсяпв видобутку вyгiлля через л^щащю шахт, без вiдновлення виробничих потужностей, призводить до значно бшьших втрат економiки краши, нiж витрати на пiдтримкy роботи шахт.
Крiм того, змiна впливу факторiв зовшшнього середовища, серед яких можна видшити свiтове збiльшення цiн на нафту i газ, буде сприяти змш критерiïв, на пiдставi яких приймаються рiшення щодо збитковостi шахт та ix закриття.
З огляду на те що збитковою на даний час е значна кiлькiсть шахт i щ шахти мають рiзний економiчний потенцiал, доцiльними е дослщження пошуку можливих напрямiв продовження термiнy ïx служби. Для прий-няття рiшень щодо реалiзацiï рiзниx стратепчних альтернатив розвитку збиткових шахт пропонуеться
використовувати матрицю "шновацшний потенцiал - термiн доробки запашв", що дозволяе враховувати ефективнiсть використання капiталовкладень у процесi
[заци та обсяги балансових запасiв (рис. 3).
я я
н
0 с
8 8 58
1 и
О Я Я
« И Виживання Пiдтримка
о 8 м
=8 8 И Закриття Консерващя
со
к
10 рокiв Термiн доробки
Менше 10 рокiв Бiльше 10 р°юв запасiв, рокiв
Рис. 3. Матриця "тновацШний потенщал - терм1н доробки запаыв"
Як один iз критерпв, що дозволяе приймати ршення, пропонуеться
використовувати такий показник, як iнновацiйний потенцiал шахти, що дозволяе оцшити можливiсть i ефектившсть упровадження на вугледобувному
пiдприемствi нових техшко-технолопчних рiшень на всiх шдсистемах i технологiчних ланках шахти, И швестицшну привабливiсть, рацiональне використання ресурсiв, необхiднi обсяги капiтальних вкладень i дотацiй для забезпечення стабiльного функцюнування шахти. Другий критерiй, що характеризуе можливють забезпечення подальшого функцiонування збиткових шахт, обумовлюе час вiдпрацювання промислових запасiв вугiлля у межах прничого вiдведення.
Вертикальна вiсь, що визначае величину шновацшного потенцiалу шахти, i горизонтальна, що характеризуе час вiдпрацювання запасiв, подiленi навпiл. Ыновацшний потенцiал шахт оцiнюеться як високий i низький, а за критерiем термiну служби пропонуеться роздiлити вс шахти на двi групи: iз термiном доробки запасiв до 10 роюв i бiльше.
Вiдповiдно до цих критерпв на полi матриц "iнновацiйний потенцiал - термiн доробки запашв" видiлено чотири сегменти, що характеризують рiзнi функцiонування фiнансово незбалансованих шахт.
Шахти, що розташованi в сегмент "Пiдтримка", мають вiдносно високий шновацшний потенцiал i значнi запаси
вугшля, що дозволяють забезпечити функцюнування шахти протягом тривалого перiоду. Основна мета для шахт цього сектору полягае в забезпеченш можливосп реалiзацil наявного iнновацiйного потенцiалу. Ц вугледобувш пiдприемства за умов використання внутршшх резервiв мають потенцiйнi можливостi забезпечити збалансовану роботу. Досягнення ц1ех мети можливе за рахунок упровадження вщповщних стратегiчних альтернатив, що дозволяють провести вщповщш змiни та забезпечити шдтримку роботи цих шахт як за рахунок внутршшх резервiв, так i за рахунок залучення додаткових ресурсiв. Шахти цього сектору, серед групи збиткових шахт, мають стати першочерговими об'ектами шдтримки державою шляхом надання бюджетних дотацiй на часткове покриття витрат iз собiвартостi продукци та на капiтальне будiвництво й техшчне переоснащення. Перiод реалiзацil свого шновацшного потенщалу i забезпечення стабшьно! роботи шахт, розташованих у сегмеш! "Пiдтримка", визначаеться обсягом капiталовкладень, а також термшом збiльшення фронту очисних робiт i введення нових вибо!в, обладнаних механiзованими комплексами. Залучення приватного катталу для реалiзацil завдань шахт ще! групи е досить складним, тому що в першу чергу значний штерес для приватизацil будуть становити шахти першо! та друго! групи, що мають бiльшу швестицшну привабливють. При цьому кiлькiсть шахт, що можуть бути приватизован1, визначаеться
обсягами вугшля вщповщного марочного складу, необхщного для задоволення потреб великих промислово-фшансових груп i об'еднань з урахуванням зростаючо1 конкуренцп на ринку вугшля.
Сегмент "Виживання" поеднуе шахти, що мають високий iнновацiйний потенцiал, але обмеженi запаси вугiлля в межах шахтного поля. Основне завдання шахт цього сектору полягае в забезпеченш виживання шахт i пошуку шляхiв продовження термiну служби шахт за рахунок збшьшення розмiрiв шахтного поля i вiдповiдно запасiв. За наявносп тако1 можливостi вуглевидобувне пiдприемство за рахунок бюджетних дотацiй може реалiзувати свiй iнновацiйний потенцiал i зайняти позицiю у секторi "Пiдтримка". Якщо вщсутня можливiсть продовження термiну служби шахти таким шляхом, то найбшьш доцшьним варiантом може бути передача шахти в оренду на пшьгових умовах iз метою доробки запашв, що залишилися, i пiдготовки И до закриття. Включення шахт iз невеликими запасами вугiлля в акцюнерш товариства на основi орендного договору дозволить, не обтяжуючи його фшансовою
вiдповiдальнiстю, забезпечити доробку запашв вугiлля без допомоги держави. При цьому орендатор бере на себе зобов'язання iз закриття тако1 шахти i мiнiмiзацil негативних соцiальних i екологiчних наслiдкiв.
Шахти сегмента "Консерващя", що мають значнi обсяги балансових запасiв вугiлля, але низький шновацшний потенцiал, як основне завдання можуть розглядати можливiсть його збереження для того, щоб при змш кон'юнктури ринку мати можливiсть у короткий термш вiдновити видобуток вугiлля. Для шахт цього сектору кращими е стратепчш альтернативи, пов'язанi з консерващею шахт, варiанти яко! залежать вщ багатьох факторiв зовнiшнього i внутршнього середовища. Незалежно вiд застосування рiзних технологiчних схем консерваци, основним И напрямом е скорочення витрат i пiдтримка шахти у працездатному стань Кращим у цьому випадку е "суха" консерващя, реалiзацiя яко! передбачае постшну вщкачку води iз шахти. Св^ова тенденцiя зростання цiн на нафту i газ обумовить розробку нових методичних
пiдxодiв до ощнки доцiльностi вiдпрацьовyвання запасiв i формування нових критерив оцiнки привабливостi шахт. Виходячи з чого в найближчш перспективi шахти цього сектору можуть стати об'ектами швестицш, що дозволить забезпечити ïx подальшу експлyатацiю.
Шахти, розташованi в сегментi «Закриття», у яких вщсутш запаси вyгiлля, а шновацшний потенщал оцiнюеться як низький, не мають перспектив свого розвитку, навт за умови значних каштальних вкладень. Основне завдання у процес реструктуризаци шахт цiеï групи полягае в поступовш пiдготовцi ïx до закриття i зменшенш негативних сощальних i екологiчниx наслiдкiв для регюну, пов'язаних iз ïx лiквiдацiею. Закриття шахт цього сектору дозволить перерозподшити обсяги державних дотацш на часткове покриття витрат iз собiвартостi вyгiльноï продукци серед iншиx шахт. Найбшьш складним завданням у процесi реалiзацiï стратегiчниx альтернатив, пов'язаних iз закриттям шахт, е розробка програм мiнiмiзацiï негативних наслiдкiв ïx лiквiдацiï. Як показуе практика, при закритп шахт сощальш, економiчнi й екологiчнi негативш наслiдки створюють загрози шахтарським регюнам, лiквiдацiя яких потребуе значних фшансових ресyрсiв [8-10]. Досвiд вирiшення подiбниx завдань в iншиx краïнаx дозволяе видшити основнi напрями подолання таких настдюв. При цьому слiд зазначити комплексшсть вирiшення цих проблем iз залученням значних обсягiв фiнансовиx ресурав.
З огляду на обмеженi фiнансовi можливостi держави можна видiлити прюритетшсть i основнi напрями вкладення державних дотацш у розвиток шахт Мшвуглепрому Украши (див. таблицю).
Висновки. Проведет дослщження дозволяють зробити висновок, що юнуючий пiдxiд до вибору стратепчних альтернатив розвитку збиткових шахт потребуе коригування з урахуванням шновацшного потенцiалy та можливостi забезпечення ïx подальшого розвитку.
1з метою визначення перспектив ïx розвитку запропоновано використовувати матрицю "iнновацiйний потенцiал - термш доробки запасiв", що дозволяе серед
збиткових шахт III групи видшити установлена прюритетнють i основнi вугледобувнi шдприемства з рiзними напрями вкладень державних дотацш у можливостями реалiзацil цього потенщалу. розвиток шахт Мiнвуглепрому Украши. Вiдповiдно до видiлених груп шахт
Таблиця. Пр1оритеттстъ 7 основм напрями вкладень державних дотацш у розвиток шахт Мтвуглепрому Украгни
Групи шахт Можливi напрями державних дотацш на шахтах Мшвуглепрому Украши
Каттальне будiв-ництво i техшчне переозброення Часткове покриття витрат на собiвартiсть продукци Реструк-туризащя
Шахти I групи ++
Шахти II групи + +
Шахти III групи, у тому чи^ по секторах:
"Пщтримка" + +
"Виживання" + +
"Консерващя" ++
"Закриття" ++
Запропонований методичний тдхщ дозволить приймати бiльш обгрунтоваш рiшення щодо закриття шахт i ефективно використовувати бюджетнi дотаци з метою забезпечення стшко! роботи шахт у перюд реформування вугшьно! галузь
Лiтература
1. Ямпольская И. Л. Опыт реструктуризации угольной промышленности в странах мира / И.Л. Ямпольская // Теория и практика управления. - 2005. - № 4. - С. 44-56.
2. Амитан В.Н. Экономико-политические и социальные проблемы реформирования угольной промышленности за рубежом / В.Н. Амитан, Ю.Н. Киклевич // Уголь Украины. - 2004. - № 1. - С. 51-55.
3. Радченко В.В. Пути повышения конкурентоспособности угольной отрасли /
B.В. Радченко, П.И. Пономаренко, Д.В. Кабаченко // Уголь Украины. - 2005. - № 1. -
C. 21-26.
4. Пюкунова Н.В. Формування шформацп щодо витрат на виробництво
вугшьно! продукци / Н.В. Пюкунова // Уголь Украины. - 2007. - № 3. - С. 14-16.
5. Долимер Е.Я. Условия повышения конкурентоспособности шахт Донбасса / Е.Я. Долимер // Менеджер. - 1998. - № 2. -С. 126-130.
6. Тулуб С.Б. Состояние и перспективы развития угольной промышленности Украины / С.Б. Тулуб. - К.: УкрНИИпроект, 2007. - 70 с.
7. Ляшко О.Ф. Економiчm втрати вщ до-строкового закриття шахт / О.Ф. Ляшко // Уголь Украины. - 2001. - № 5. - С. 22-24.
8. Социальные последствия закрытия шахт в Украине // Теория и практика управления. - 2005. - № 5. - С. 26-32.
9. Залесов М.Д. Реструктуризация в угольной отрасли и ее последствия / М.Д. За-лесов, А.Ф. Охременко // Регюнальш перспектива - 2003. - № 4-5. - С. 8-10.
10. Бесща МЛ. Виведення з експлуатацп шахт i геолопчне середовище / МЛ. Бесща // Еколопчний вюник. - 2002. -№ 9-10. - С. 14-15.
