CC BY
46
О. С. Сердюк
МЕТОДИЧНИЙ П1ДХ1Д ДО ОЦ1НКИ ДЕРЖАВНИХ ВУГЛЕДОБУВНИХ ШДПРИСМСТВ З ТОЧКИ ЗОРУ ДОЩЛЬНОСТ1 IX ЕКСПЛУАТАЦ11
На сьогодшшнш день у державному ceKTopi вугшьно! га-лузi Укра1ни спостер^аеться ч^ка тенденцiя до падiння вироб-ничо-економiчних показникiв. Складнi гiрничо-геологiчнi умо-ви, низька якiсть вугiлля, недостатне державне фшансування призвели до ситуаци, коли низка пiдприемств (38 шахт) функ-цiонують на рiвнi рентабельной! меншим нiж мiнус 50% [1]. Частина з цих шахт тдлягають лшввдацп [2], але у зв'язку з вщсутшстю фiнансування знаходяться в черзi на закриття та продовжують роботу. Слiд зазначити, що низька рентабельшсть не е ключовим фактором, який об'ективно характеризуе поточ-ний стан та потенщал вугледобувного тдприемства. Врахуван-ня iнших чинникiв е не менш важливим при прийнятт рiшення щодо визначення перспектив подальшого розвитку. Таким чином, постае питання про пошук системи ощнки вугледобувних пiдприемств, що комплексно характеризуватимуть !х поточний стан.
Питаннями комплексно! ощнки вугледобувних пщпри-емств займалися авторитетш вiтчизнянi науковцi, такi як О.1. Амоша, В.1. Саллi, М.О. Ьльяшов. У роботi «Системний аналiз шахти як об'екта швестування» [3] вони запропонували ком-плексний пiдхiд до ощнки вугледобувних пщприемств, що ба-зуеться на використаннi трьох основних показникiв:
коефiцiента технолопчно! надiйностi (Kmt) - вiдображае пропускну спроможнiсть виробничих ланок;
коефiцiента економiчного рiвня (Kejt) - вiдображае вщно-шення середньо! собiвартостi до проектно!;
коефiцiента геолопчно! надiйностi (Kst) - характеризуе можливий строк експлуатацп шахти.
© О.С.Сердюк, 2014
У юнцевому пщсумку на основi приведених показникiв визначаеться коефiцieнт економiчноl надшност (КеМ), що на думку авторiв, у загальному виглядi характеризуе вугледобувне пщприемство. Головним недолiком запропоновано1 моделi е те, що коефiцiент економiчноl надiйностi характеризуе пщприем-ство з точки зору його швестищйно1 привабливоси, тодi як у сучасних економiчних умовах (вiдсутностi iнтересу з боку приватного бiзнесу до швестування коштiв у розвиток вiтчизняних вугледобувних пщприемств) логiчнiшим було б розглядати вуг-ледобувнi пiдприемства с точки зору доцшьност !х подальшо! експлуатацп. Тобто визначати шахти, якi найбшьш негативно впливають на результати дiяльностi державного сектору, з метою подальшого !х ранжування за прюритетшстю лшвщаци.
С й iншi слабю моменти. Так, коефiцiент економiчноl на-дiйностi як показник доцiльностi функщонування вугледобувних пiдприемств (автори пропонують шахти з коефiцiентом економiчноl надшност 0,6-0,9, визнати як такi, що пщлягають лжвщаци) не дае певних результатiв, бо мае недолiки, що при-вносять складовi, на основi яких вiн мае розраховуватися:
коефщент технолопчно1 надiйностi (Кт) свiдчить бшьше про потенцiал, нiж про поточний результат. При потощ вугiлля, що його здатна пропустити найслабша виробнича ланка, шахта може мати цшком задовiльний результат;
коефiцiент економiчного рiвня (К^) не повною мiрою в> дображае фiнансовий результат: адже при високш собiвартостi (яка залежить вщ обсягу видобутку) показник може мати вщно-сно невеликий негативний вплив на формування загального фi-нансового результату:
коефщент геолопчно1 надiйностi (Кг{) не враховуе мож-ливого збшьшення обсягiв виробництва.
За певних обставин швестицшний потенцiал можна розглядати як показник, що характеризуе доцшьшсть експлуатацп вугледобувних пщприемств. Але у випадку з дослщжен-ням «Системний аналiз шахти як об'екта швестування» [3] недостатньо пщстав для сприйняття роботи у даному контекстi.
Дослщник Н.В. Розумна у робой «Управлшня швестицш-ним потенцiалом вугледобувних пщприемств» [4] також ощнюе вугледобувнi тдприемства з точки зору ïx швестицшно1' при-вабливостi. Але на вiдмiну вiд попереднix дослiдникiв, вона взяла до уваги бшьший спектр показниюв, що характеризують як потенцiал, так i результат дiяльностi пiдприемства. Н.В. Розумна запропонувала методику ощнки, направлену на встанов-лення iндексу потенцiалу пiдприемства шляхом зведення до за-гального значення групи показниюв виробничого, сощально-економiчного та ринкового потенщалу. Запропонований пiдxiд мае ряд недолив, а саме:
показник ринкового потенщалу не е важливим з точки зору ощнки загального потенщалу державного вугледобувного тдприемства, адже в Укрш'ш фактично вщсутнш ринок вугшля
[5];
невiрно визначено коефщенти значимостi: адже показник соцiально-економiчного потенщалу (0,5) апрiорi не може пере-вищувати показник виробничого потенцiалу (0,17);
для визначення коефщента значимостi групи показниюв використано метод Сааи, що передбачае встановлення важли-востi кожного критерш на iнтуïтивному рiвнi;
некоректно представлено ряд коефщенив, таких як: вщ-ношення собiвартостi до щни вугiлля; фiнансовоï стабiльностi; рентабельностi основноï дiяльностi. Данi коефiцiенти е взаемо-залежними i тому нелогiчно розглядати ïx як самостiйнi;
недооцiнено показник виробничоï потужностi, адже його представлено як один з багатьох показниюв, що формують ви-робничий потенщал. Таким чином, у загальному результат ш-вельовано значимiсть виробничоï потужностц
не враховано промисловi запаси вугшля, що е надзвичай-но важливим при ощнщ потенцiалу вугледобувних пщпри-емств.
Таким чином, запропонований Н.В. Розумною пiдxiд до оцiнки iнвестицiйного потенщалу вугледобувних пщприемств не повноюй мiрою вiдповiдае об'ективностi.
У сучасних економiчних умовах питання розробки систе-ми оцiнки вугледобувних пщприемств, що мае за основу вияв-лення ступеня !х впливу на загальний результат сектору, набу-вае все бшьшо1 актуальностi. Виокремлення групи шахт, що за сукупнiстю сво1х показникiв найбiльш негативно впливають на дiяльнiсть державного сектору, е основною метою даного дос-лiдження. У перспективi результати оцiнки слiд розглядати як важливий iнструмент у формуванш стратеги реструктуризаци державного сектору вугшьно1 галузi.
Сьогоденна нагальна потреба в реструктуризаци виклика-на рiзким загостренням кризи в галузi. Унаслiдок невдало1 дер-жавно1 полiтики щодо втизняних вугледобувних пiдприемств збитки сектору за останне десятил^тя збiльшились майже в 14 разiв (з 1,015 млрд грн у 2005 р. до 13,868 млрд грн у 2013 р.) [6; 7; 8; 9; 10; 11; 12; 13; 14]. Компенсащя збитюв повшстю ля-гае на державний бюджет, негативно впливаючи на економiч-ний розвиток краши. Таким чином, при теперiшньому сташ ву-гшьно1 галузi кожен платник податюв в Укра1ш щорiчно витра-чае близько 40 дол. США на И утримання [15].
Сучасний кризовий стан вугшьно1 галузi певним чином обумовлений неефектившстю процесiв реструктуризаци попе-реднiх рокiв. Першорядною причиною дано1 ситуаци е неспро-можшсть держави профiнансувати заходи з лжвщацп вугледобувних пiдприемств у повному обсязь Держава вимушена i доа фiнансувати реструктуризацiйнi процеси на об'ектах, лжвщащя яких мала здiйснитися багато роюв тому. Крiм того, передача найбшьш рентабельних та потенцшно перспективних пiдпри-емств у приватну власшсть призвела до поглиблення кризи в державному секторi вугiльноl галузi. Якщо ранiше частина зби-ткiв могла компенсуватися за рахунок найбiльш рентабельних пщприемств, то тсля 1хньо1 приватизаци державний сектор втратив основнi джерела доходiв.
Поряд iз застарiлим шахтним фондом та низькою якiстю видобутого вугшля на поглиблення кризи в державному секторi вугiльноl галузi також впливае непропорцiйне зростання серед-ньо! заробiтноl плати працiвникiв (рис. 1). За умов повшьного
зростання виробництва та помiрних темпiв шфляци рiвень за-роб^но! плати необгрунтовано пiдвищуeться, зменшуючи таким чином рентабельшсть вуглевидобутку. Аналiзуючи рис. 1, можна зробити висновок, що для зростання зароб^но! плати працiвникiв державного сектору вугшьно! галузi не було пщ-став.
видобутку та зарплаты, % (розроблено за даними джерел [6; 7; 8; 9; 10; 11; 12; 13; 14; 17])
Подальше поглиблення кризи в державному секторi вугшьно! галузi неминуче призведе до потреби у масовому за-критт вугшьних шахт. На тепершнш час, за попередшми ощн-ками, частка вугледобувних пiдприeмств, що потребують не-гайно! лшвщацп, не перевищуе 35% вiд загально! кiлькостi. У подальшому перiодi, у зв'язку з вщпрацюванням запасiв та вщ-сутшстю належного фiнансування, ця частка неодмшно збшь-шуватиметься. Таким чином, держава рано чи тзно буде виму-шена розпочати активний процес закриття вугшьних шахт, але рiзниця полягатиме у витратах, адже зi збшьшенням кiлькостi безперспективних пiдприeмств зростатиме загальний бюджет лiквiдацiйних заходiв. Тому зволжання з процесом лшвщаци найменш рентабельних та безперспективних вугледобувних пiдприeмств на користь збшьшення обсягiв державних дотацш
сьогодш призведе до тяжких соцiально-економiчних наслщюв у майбутньому. 1з цього витшае, що на даному етапi доцшьно спрямувати зусилля на лiквiдацiю найслабкших ланок сектору. Тобто тих шахт, що завдають найбшьших збиткiв сектору та не мають перспектив для подальшого розвитку. З метою ефектив-ного використання наявних фiнансових ресурсiв у процесi реструктуризаци слщ визначити вугледобувнi пщприемства, дiяль-нiсть яких найбiльш негативним чином позначаеться на робой державного сектору, та ранжувати !х за прюритетшстю до лш-вщаци.
Згщно теори кожна економiчна система мае пщроздши, результат дiяльностi яких значною мiрою непропорцiйний (мае велике вщхилення у бiльшу або меншу сторону) витраченому ресурсу. Зазвичай !х частка становить меншють у загальнiй структур^ але вони корiнним чином впливають на результат дiяльностi системи. Дана закономiрнiсть мае назву «Принцип Парето 80/20» на честь ^алшського економшта Вiльфредо Па-рето. Принцип сформульовано таким чином: «Невелика частка причин, вкладених кошив або докладених зусиль, вщповщае за бiльшу частку результаив, вироблено1 продукци або зароблено1 винагороди» [18]. За основу принципу Парето взято стввщно-шення 80/20, що умовно демонструе вiдсоткову диспропорцiю мiж ресурсом та результатом. Показник 80/20 не е принципо-вим, варiацil спiввiдношення можуть мати рiзний вигляд. Головною умовою вщповщноси принципу Парето е значна кшьюсна диспропорщя, i тому вiдсоткове спiввiдношення може мати рiз-ний вигляд.
Принцип Парето е ушверсальним i може застосовуватися в рiзних напрямках дослщжень. Наприклад: 80% вiдсоткiв елек-троенерги, що виробляеться у свiтi, споживаеться 15% населения; 80% св^ового багатства належить 25% населення; на частку 5% приватних iнвесторiв у США припадае приблизно 75% вах активiв тощо [18]. Таким чином, слщ зазначити, що принцип Парето е доцшьним для застосування в умовах оцшки еконо-мiчноl системи за рiзними факторами дiяльностi.
Таким чином, з метою пщтвердження гшотези про наяв-шсть у складi вугiльноï галузi шахт, дiяльнiсть яких найбшь-шим чином впливае на поглиблення кризи у державному секто-pi, було проаналiзовано ряд факторiв на вiдповiднiсть принципу Парето:
на 36% шахт закладено 62% вщ загальноï виpобничоï по-тужностi сектору;
27% шахт наносять 76% вщ загального збитку державного сектору;
на 30% шахт задiяно 55% пpацiвникiв; на 24% шахт залягае 68% промислових запасiв вугiлля. У розрахунок взято державш вугледобувнi пiдпpиемства пiвнiчно-схiдних райошв Донбасу та Львiвсько-Волинського вугiльного басейну, що були включенi до «Проекту Деpжавноï цiльовоï економiчноï програми реформування вугiльноï проми-словостi на 2015-2020 роки».
Пpоаналiзованi фактори визначено як таю, що у свош су-купностi комплексно характеризують доцiльнiсть експлуатацп вугледобувних пщприемств, осюльки:
виробнича потужшсть (С) - е показником, що характеризуе пщприемство з точки зору потенщалу до нарощування об-сягiв виробництва;
збиток (L) - осюльки бшышсть державних вугледобувних пiдпpиемств е нерентабельними, збиток було визначено як фактор, що характеризуе ступшь негативного впливу на загальний економiчний результат дiяльностi державного сектору;
юльюсть пращвниюв (W) - показник, що, з одного боку, розглядаеться з точки зору юлькост працевлаштованого насе-лення, з шшого - як фактор, що характеризуе вартють лiквiдацiï пщприемства, адже вивiльнення бiльшоï кiлькостi пращвниюв потребуе бшьших витрат на сощальну допомогу;
промислов1 запаси вугшля (fi) - характеризуе перспекти-внiсть експлуатацп родовища.
На основi проведеного аналiзу можна зробити висновок, що дiяльнiсть державного сектору вугiльноï галузi вщповщае принципу Парето. Таким чином, доцшьно проводити реструк-
туризащю шахтного фонду «точковим» методом - шляхом вщ-сiчi найбiльш слабких елементiв сектору, тобто шахт, що най-бiльш негативно впливають на загальний результат розвитку та функщонування галузi, зокрема И державного сектору.
Враховуючи те, що на основi аналiзу окремих чинникiв не можна сформувати об'ективно! оцiнки, що характеризуе до-цiльнiсть подальшо! експлуатаци вугледобувних пiдприeмств у рамках економiчно! системи (державного сектору вугшьно! га-луз^, постае питання про визначення штегрального показника, який сукупно враховуе наведет фактори.
Для бшьшо! об'ективностi до розрахунку доцiльно додати показник, що характеризуе якють вугшля (кд) Видшяють чо-
тири основнi показники якоси, це: сiрка, зольнiсть, вологiсть, вихщ летючих речовин. Кожен з них слщ перевести у коефще-нтне значення з метою встановлення штегрального показника якость Для досягнення ще! мети рекомендовано перевести кожен показник у коефщент, що характеризуе його вщхилення вiд максимально можливого
, (1)
^тах
де ; _- - показник фактичний; ;' ,.,. _.. - показник максимальний.
Таким чином, показники якост приводяться до коефщ-ентних значень, на основ1 яких визначаеться штегральний показник (кц)
кц = У кз * кс * кЛ* к/ , (2)
де кз ~ коефщент, що характеризуе вм1ст арки; кс ~ коефщ-ент зольностц к}г - коефщент вологостц к/ - коефщент вихо-ду летючих речовин.
Отже, на першому етапi розрахунку штегрального показника, що характеризуе дощльшсть подальшо! експлуатаци вугледобувних тдприемств, необхiдно ранжувати шахти за кожним фактором, у спаднш послiдовностi. Найбшьш доцiльно
розподшити ix у гiпеpболiчному виглядi, спираючись на закон Ципфа-Парето [19]
^ _ Я max ^
де qr - значения елемента, що мае ранг г у спад Hi й послщовио-CTi; qriax - максимальне значения елемента ряду; b - показник ступеня; т - ранг, який е властивим елементу певно!' сукупиостг
Сутнiсть закону Ципфа-Парето полягае у неpiвномipностi pозподiлу на основi принципу найменшо! ди, що проявляеться як результат ди протилежно направлених сил - «сили, що штов-хають до одноманiтностi, i сили, що штовхають до piзноманiт-тя» [20; 21]. Тобто економiчна система складаеться з двох час-тин, одна з яких сприяе, а шша гальмуе ïï розвиток. Вiдносно державного сектору вугшьно! галузi закон Ципфа-Парето ви-глядае таким чином: перша група пщприемств несе на собi ос-новний тягар виpобничоï дiяльностi, позитивно (маеться на ува-зi вiдносний вплив, що позитивним чином впливае на форму-вання загального результату) впливаючи на основнi показники сектору; друга група шахт, через низью виpобничi показники, завдае великих збитюв сектору (станом на 2013 р. 20 шахт державного сектору завдали збитюв на 10 млрд грн, що склало 72% вщ загальних збиткiв галузi), обмежуючи таким чином можли-востi для розвитку першог Кpiм того, згщно iз законом Ципфа-Парето шнуе тенденцiя до збiльшення питомоï ваги елеменив, що вже володiють бшьш високою частотою поширення [22]. Тобто пщприемства, що мають високi показники у певному ас-пектi дiяльностi, мають тенденцiю до 1'х збшьшення. Таким чином, можна зробити висновок, що лшвщащя групи вугледобувних пщприемств, яю у свош сукупноси максимальним чином негативно впливають на загальний результат, е основною умо-вою оптимiзацiï дiяльностi державного сектору.
Ранжування вугледобувних пщприемств окремо за кож-ним фактором (рис. 2-6), свщчить про неpiвномipнiсть 1'х стану. Апpоксимацiя одержаних залежностей дае пiдстави для виснов-кiв про можливiсть застосування до них закону Ципфа-Парето.
О 5 10 15 20 25 30
Рис. 2. Ранжування шахт за виробничою потужтстю, млн т (розроблено за даними джерела [14])
\ q = 865,62r1'417
♦н
0 5 10 15 20 25 30
Рис. 3. Ранжування шахт за збитковктю, тис. грн (розроблено за даними джерела [14])
Рис. 4. Ранжування шахт за ктьюстю пращвниюв, чол. (розроблено за даними джерела [14])
Рис. 5. Ранжування шахт за промисловими запасами вугыля, млн т (розроблено за даними джерела [14])
Шляхом ан^зу ранжування встановлено, що частина вугледобувних пщприемств е провщними за певними факторами, маючи при цьому значний вщрив вщ шших. Тому доцшьно виключити !х iз подальшого розрахунку, адже маючи високi показники у певнш сферi, вони не можуть пiдпадати пiд першо-чергову лшвщацш. До цих пiдприемств вщносяться: ш. iм. О.Г. Стаханова; ш. Степова; ДП "ВК Краснолиманська"; ш. Швденно-
0,9 -
т ▼ф
0,7 ' Фж рг-ПЙЛТ
0,5 0,4 0,3 0,2 0,1
5 10 15 20 25 30
Рис. 6. Ранжування шахт за iнтегральним показником якостi вугыля (розроблено за даними джерела [14])
донбаська №3; ДП ш/у Швденнодонбаська 1; ш. № 1/3 Ново-гродiвська; ш. мРосiям; ш. Курахiвська; ш. Укра1на.
Кожен iз розглянутих факторiв мае власну одиницю вимь ру, тому для розрахунку iнтегрального показника, що у загаль-ному виглядi характеризуе доцшьшсть експлуатацп вугледо-бувних пщприемств, слiд кожен iз показникiв перевести у за-гальну числову форму. Для виконання дано! конвертаци запро-поновано застосувати функцiю бажаностi Харршгтона.
Функцiя бажаностi була вперше запропонована у 1965 р. Едвiном Харршгтоном як метод оцiнки якостi продукту. Науко-вець дiйшов висновку, що «якють промислово! продукцп рiдко визначаеться одшею характеристикою. Скорiше якiсть - це композищя характеристик, якi дуже часто взаемопов'язаш i майже завжди вимiрюються в рiзних характеристиках» [23, с. 494]. Виходячи з цього постало питання про визначення единого показника, що вщображав би узагальнену характеристику об'екта оцiнки [23; 24]. Таким чином, Харршгтоном була роз-роблена функщя, що конвертуе рiзнi характеристики у едину одиницю вимiрювання.
Функцiя бажаностi Харрiнгтона е ушверсальним шстру-ментом оцiнки виробничо-економiчних процесiв, адже за И до-
помогою можна конвертувати будь-який кiлькiсний показник, у коефщент, що вимiрюeться в рамках дiапазону 0,0-1. Чим ближчим е коефiцieнт до одиницi, тим позитившшим з точки зору мети ощнки е дослiджуваний критерiй. Таким чином, при-ведення групи ощнок (що були встановленi за рiзними факторами виробництва в рамках дослщжувано! економiчноl систе-ми) до загального значення дозволяе встановити показник, що комплексно характеризуе дослщжуваний об'ект.
Отже, в рамках дослщження запропоновано кожен iз по-казникiв, що характеризують доцiльнiсть подальшо! експлуата-ци вугледобувних пiдприемств, конвертувати в коефщенти шляхом 1х проещювання на функщю бажаност1 Харршгтона (рис. 7). Також показник бажаносп (с!) можна розрахувати за формулою 4. У результат чого буде отримано показник, що у загальночисловому виглядi характеризуе шахту вщносно
с1
1,00 0,90 0,80 0,70 0,60 0,50 0,40 0,30 0,20 0,10 0,00
вщмшно
добре
задовщьно нормативне
значення
погано /
дуже У
погано
I .
I
I
Рис. 7. Функщя бажаност1 Харртгтона
шших пщприемств державного сектору. Тобто кожнш шахтi буде наданий коефiцiент, що визначае И мiсце серед шших, за певним фактором виробництва.
де е - логарифм! чна константа, яка приблизно дор1внюе 2,71828....; У' - результат лшшно! трансформаци змшно! характеристики.
Враховуючи те, що головною метою дослщження е вста-новлення коефiцiента, який характеризуе прюритетшсть, а от-же, вщповщно бажанiсть лшввдацп певних вугледобувних пщприемств, його наближення до одинищ свiдчитиме про пщви-щення прюритетност до лшввдацп з точки зору певного фактора. Коефщент зростатиме вщповщно до наближення фактичного показника до мшмального, адже низью показники за ви-робничою потужшстю, кiлькiстю персоналу, запасами та якютю свiдчать на користь доцiльностi лшввдацп оцiнюваного вугле-добувного пiдприемства. Виключення становить показник збитковостi, адже низька збитковють позитивно характеризуе пiдприемство. Тому при визначенш коефiцiента за даним пока-зником одиниця за шкалою бажаност повинна вiдповiдати мак-симальшй збитковост1 (1шах).
Отже, для встановлення штегрального показника, що комплексно характеризуе доцшьшсть експлуатацп вугледобув-ного пщприемства, необхiдно отриманi за кожним фактором коефщентн привести до загального значения (Еех)
(5)
де к:р - коефщент виробничо! потужност1; кы - коефщент кшькосп пращвншав; к! - коефщент збитковостц кс1 - коефь щент запасов; кд - коефщент якостг
Для державних вугледобувних пщприемств, що мають по-зитивний р1вень рентабельности коефщент збитковост1 (к!) за умовчанням становить 0. У всiх шших випадках величина кое-фiцiентiв залежить вiд ступеня його вiдхилення вщ максимального значення (за максимальне значення приймаеться найви-
193
щий показник у рамках державного сектору) на функцп Хар-рiнгтона.
Таким чином, шляхом використання приведеного методичного тдходу до оцiнки доцшьност експлуатацп вугледобув-них пiдприeмств видшено ряд шахт державного сектору вугшь-но! галузi, якi пiдлягають першочерговш лшвщаци, та ранжова-но 1х за прiоритетнiстю до лшвщацп (табл. 1).
Ощнку iнтегрального показника за шкалою Харршгтона здiйснено з точки зору бажаност до лшвщаци. Тобто показник «вщмшно» свiдчить про найвищий прiоритет до лшвщацп. Таким чином, пщприемства розподiляються на групи, кожнш з яких властивий певний показник бажаност^ Остаточну прюри-тетшсть визначено на основi iнтегрального показника, що ха-рактеризуе доцiльнiсть експлуатацп пiдприeмств у рамках дос-лщжувано! економiчноl системи.
За результатами дослщження встановлено, що з 33 шахт державного сектору 18 тдлягають термшовш лшввдацп. Iншi пiдприeмства також мають вiдносно невисокi показники, що характеризують доцiльнiсть експлуатацп, але саме дiяльнiсть
Таблиця 1
Державт вугледобувт тдприемства, що тдлягають л1кв1даци
Прюритет-нiсть Вугледобувш пщприемства 1нтегральний показник Ощнка за шкалою Харршгтона
1 ш. Карбошт 0,80494 Вщмшно
2 ш. № 1 "Нововолинська" 0,778443 Добре
3 ш. Червоноградська 0,705466
4 ш. Зарiчна 0,607366 Задовшьно
5 ш. Вiдродження 0,599065
6 ш. Торецька 0,589066
7 ш. Родинська 0,569806
8 ш. N° 9 Нововолинська 0,540103
9 ш. iм. Ф.Е. Дзержинського 0,534662
10 ш. Швденна 0,472832
11 ш. Пiвнiчна 0,448703
12 ш. Тошювська 0,366612 Погано
13 ш. Межирiчанська 0,321681
14 ш. Димитрова 0,316679
15 ш. Центральна 0,26543 Дуже погано
16 ш. Люова 0,220203
17 ш.Золоте 0,205798
18 ш. Новодружеська 0,161242
зазначених 18 пщприемств у сво!й сукупностi найбiльш негати-вним чином впливае на роботу та перспективи розвитку державного сектору. Таким чином, можна припустити, що вщповщно до закону Ципфа-Парето саме дiяльнiсть ще! групи пiдприемств призводить до поглиблення кризи у державному секторi вугшьно! галузi.
З метою перевiрки об'ективностi розрахункiв отриманi результати було перевiрено на вiдповiднiсть «Проекту Державно! цшьово! програми реформування вугшьно! промисловостi на 2015-2020 роки» (табл. 2).
Таблиця 2
Перелгк тдприемств, що тдлягають лгквгдацгг та консерваци зггдно гз «Проектом Державног щльовог програми реформування вугыьног промисловост1 на 2015-2020 роки»
Шахти, що шдлягають лшшдаци Шахти, що шдлягають консерваци
ш. Пiвнiчна ш. Димитрова
ш. Швденна ш.Золоте
ш. Родинська ш. Тошювська
ш. Зарiчна ш. Новодружеська
ш. № 1 "Нововолинська" ш. Привольнянська
ш. N° 9 Нововолинська
За результатами ан^зу встановлено, що з 11 пщприемств, яю згщно iз «Проектом Державно! цшьово! програми реформування вугшьно! промисловост на 2015-2020 роки» пщ-лягають лiквiдацi! та консервацi!, 10 ствпадають iз результатами дослщження. Одна шахта, а саме «Приволянська», яка згiдно з державною програмою пiдлягае консервацi!, не була визначе-на у дослiдженнi як така, що потребуе негайно! лiквiдацi!, оск> льки за показниками якостi вугшля та фiнансового стану вона займае першi позицi!. Таким чином, можна зробити висновок, що проект було розроблено з урахуванням обмежених можли-востей держави щодо фшансування реструктуризацiйних захо-дiв. Тому список шахт, яю пiдлягають лжвщаци та консервацi!, е значно меншим, нiж того вимагае ситуацiя, що склалася в державному секторi вугшьно! галузь
Якщо припустити можливiсть того, що держава в най-ближчий час зможе профшансувати закриття декiлькох вугледобувних пщприемств (за проектом передбачено видшення 580 млн грн на лшвщацш шiстьох шахт), то доцiльнiшим е розпод> лення коштiв мiж проектами лжвщаци шахт першо! прюритет-ност (див. табл.1). Що стосуеться консерваци (адже проектом передбачена консервацiя п'яти шахт), це питання е предметом окремого дослщження, адже на доцшьшсть лжвщаци вплива-ють iншi чинники.
Сучасш економiчнi умови вимагають активних дiй щодо реструктуризаци державного сектору вугшьно! галузi. Попере-днi урядовi програми, спрямованi на оптимiзацiю роботи галузi шляхом роздержавлення пiдприемств, не набули широко! реал> заци, адже державш вугiльнi шахти мають низький рiвень шве-стицшно! привабливостi. 1з цього випливае, що на сьогодшшнш день единим ефективним механiзмом покращення показникiв галузi е активнi дп щодо лшввдацп вугледобувних пiдприемств, дiяльнiсть яких найбiльш негативним чином позначаеться на робот сектору. Розроблеш в рамках дослщження методичш пiдходи дозволяють об'ективно встановити вугледобувнi пщ-приемства, якi у сво!й сукупностi найбшьш негативно вплива-ють на дiяльнiсть та перспективи розвитку державного сектору.
Лггература
1. Основнi показники роботи вугшьно! промисловост Укра!ни за ачень-вересень 2014 р. / ДП «Вугшля Укра!ни»; Мш-во енергетики та вугшьно! пром-ст Укра!ни. - Маковка: ВП «Галузевий iнформацiйно-розрахунковий центр», 2015. -145 с.
2. Про затвердження Програми «Укра!нське вугiлля»: Постанова Кабiнету Мiнiстрiв Укра!ни вiд 19 вересня 2001 р. № 1205 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http: // zakon2.rada.gov.ua.
3. Системный анализ шахты как объекта инвестирования / А.И. Амоша, М.А. Ильяшов, В.И. Салли / Ин-т экономики пром-сти НАН Украины. - Донецк, 2002. - 68 с.
4. Розумна Н.В. Управлшня швестицшним потенщалом вугледобувних пiдприeмств I Н.В. Розумна II Hаyкoвi працi ДонНТУ. - 2012. - №41. - С.бВ-75.
5. Стариченко Л.Л. Щодо поширення ринкових вiднoсин у вyгiльнiй промисловост Украши I Л.Л. Стариченко, Д.Ю. Череватський, Д.Д. Чейлях II Уголь Украины. - 2014. -№ 10.- С. 12-17.
6. Основш показники роботи вугшьно!' промисловост Украши за ачень-грудень 2005 р. I ДП «Вугшля Украши»; Мш-во енергетики та вyгiльнoï прoм-стi Украши. - Макивка: ВП «Галузевий шформацшно-розрахунковий центр», 2006. - 145 с.
7. Основш показники роботи вyгiльнoï промисловост Украши за сiчень-грyдень 2006 р. I ДП «Вугшля Украши»; Мш-во енергетики та вyгiльнoï пром-ст Украши. - Маковка: ВП «Галузевий шформацшно-розрахунковий центр», 2007. - 145 с.
В. Основш показники роботи вyгiльнoï промисловост Украши за ачень-грудень 2007 р. I ДП «Вугшля Украши»; Мш-во енергетики та вyгiльнoï пром-CTi Украши. - Макивка: ВП «Галузевий шформацшно-розрахунковий центр», 2008. - 145 с.
9. Основш показники роботи вyгiльнoï промисловост Украши за ачень-грудень 2008 р. I ДП «Вугшля Украши»; Мш-во енергетики та вyгiльнoï пром-CTi Украши. - Макивка: ВП «Галузевий шформацшно-розрахунковий центр», 2009. - 145 с.
10. Основш показники роботи вyгiльнoï промисловост Украши за ачень-грудень 2009 р. I ДП «Вугшля Украши»; Мш-во енергетики та вyгiльнoï пром-CTi Украши. - Макивка: ВП «Галузевий шформацшно-розрахунковий центр», 2010. - 145 с.
11. Основш показники роботи вyгiльнoï промисловост Украши за ачень-грудень 2010 р. I ДП «Вугшля Украши»; Мш-во енергетики та вyгiльнoï пром-CTi Украши. - Макивка: ВП «Галузевий шформацшно-розрахунковий центр», 2011. - 145 с.
12. Основш показники роботи вyгiльнoï промисловоси Украши за ачень-грудень 2011 р. I ДП «Вугшля Украши»; Мш-во енергетики та вyгiльнoï пром-CTi Украши. - Макивка: ВП «Галузевий шформацшно-розрахунковий центр», 2012. - 145 с.
13. Основш показники роботи вугшьно! промисловост Укра!ни за сiчень-грудень 2012 р. / ДП «Вугшля Укра!ни»; Мш-во енергетики та вугiльно! пром-ст Укра!ни. - Макi!вка: ВП «Галузевий iнформацiйно-розрахунковий центр», 2013. - 145 с.
14. Основш показники роботи вугшьно! промисловост Укра!ни за ачень-грудень 2013 р. / ДП «Вугшля Укра!ни»; Мш-во енергетики та вугшьно! пром-CTi Укра!ни. - Макивка: ВП «Галузевий iнформацiйно-розрахунковий центр», 2014. - 145 с.
15. Управлшня потоками вугшьно! продукци та стшким функцiонуванням збиткових шахт Укра!ни / О.В. Трифонова, О.Ю. Кравець; М-во осв^и i науки Укра!ни; Нац. прн. ун-т. -Днiпропетровськ, 2014. - 201 с.
16. Про структурну перебудову вугшьно! промисловостк Указ Президента Укра!ни вiд 7 лютого 1996 р. № 116/96 [Елек-тронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua.
17. Индекс инфляции / Финансовый портал «Минфин». [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://minfin.com.ua/.
18. Living the 20/80 way / R. Koch; Nicolas Brealy Publishing. - London, 2004. - 192 p.
19. Амоша А.И. Диалектика инновационного развития общества / А.И. Амоша, Ю.С. Залознова, Д.Ю. Череватский, В.Ф. Черкасов // Глюкауф. - 2013. - №1. - С.58-62.
20. Делас Н.И. Негауссово распределение как свойство сложных систем, организованных по типу цензов / Н.И. Делас, В.А. Касьянов // Восточно-европейский журнал передовых технологий. - 2012. - №3/4(57) - С. 27-32.
21. Human behavior and the principle of least efforts / G.K. Zipf; Addison-Wesley Press. - Cambridge, 1949. - 574 p.
22. Электронная энциклопедия «Академик» [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://dic.academic.ru.
23. Harrington E. The Desirability Function / E. Harrington // Industrial Quality Control. - 1965. - April. - Р. 494-498.
24. Шутяк Ю.В. Використання функци бажаност для оцшки економiчно! безпеки пщприемства / Ю.В. Шутяк // Нау^ студи. - 2010. - №7. - С.147-154.
НадШшла доредакцП27.10.2014р.
