CC BY
36
О. С. Сердюк
1нститут економки промисловостi НАН Украти, м. Кшв
МЕТОДИЧН1 П1ДХОДИ ДО РЕСТРУКТУРИЗУЙ ДЕРЖАВНОГО СЕКТОРУ ВУГ1ЛЬНО1 ГАЛУЗ1
Актуальшсть. На сьогоднiшнiй день експлуатащя бiпьшостi державних вугледобувних пiдприeмств в Ук-ра1ш призводить до поглиблення фшансово еконо-мiчноí кризи у вугшьнш гапузi. Складнi прничо-гео-лопчш умови, застарiпiсть виробничих фондiв, недо-статне фiнансування заходiв з вщтворення виробни-цтва призводять до пщвищення собiвартостi вуглеви-добутку та як наслщок збшьшення збитковостi вугледобувних тдприемств. Реструктуризацiйнi заходи, що проводились в рамках вугшьно! галузi у перюд 19942015 рр. не виршили питання оптимiзацií виробничо-економiчноí дiяльностi сектору, оскльки не були про-фiнансованi державою у необхщному обсязi. Таким чином, набувае актуальноси питання щодо розробки альтернативних пiдходiв до реструктуризацп, що пе-редбачають диверсифiкацiю джерел фiнансування.
Аналiз останн1х дослщжень i публiкацiй. Вагомий внесок у дослщження проблем реструктуризацп вгт-чизняних вугледобувних пiдприeмств зробили так! вичизняш науковцi як: О.1. Амоша, Ф.1. бвдокимов, Ю.С. Залознова, М.О. 1льяшов, М.С. Пашкевич, Г.Г. Швняк, П.1. Плов, Н.В. Розумна, В.1. Саллi, Л.Л. Ста-риченко, О.В. Трифонова, Д.Ю. Череватський, Д.О. Шашенко. Незважаючи на вагомий внесок дослщжень приведених науковцiв у розвиток теоретичних та на-уково-практичних положень щодо реструктуризацп державного сектору вугшьно1 галуз^ питанням дивер-сиф^цп джерел фшансування не було придiлено на-лежно! уваги.
Мета дослiдження — розробка методичних пщхо-дiв до реструктуризацп державного сектору вугшьно1 галузi, що передбачають диверсифiкацiю джерел фь нансування реструктуризацшних процесiв.
Виклад основного матерiалу дослщження. Реструк-туризацiя вугшьно1 галузi представляе собою широко-масштабний, багатовекторний процес, в рамках якого
здiйснюeться трансформащя економiчно-правового механiзму господарювання сектору. Свгговий досвiд показуе [1], що зазвичай процес реструктуризацп не обмежуеться лише заходами з лiквiдацií безперспекти-вних шахт. З метою економiчного оздоровлення щд-приемств галузi, яю згщно програми реструктуризацп були визнанi доцшьними для подальшо1 експлуатацп, реалiзуeться ряд оргашзацшно-правових заходiв, спрямованих на залучення iнвестицiйного капiталу, що використовуеться в рамках даних шахт з метою розвитку виробничо1 дiяльностi. Таким чином, шляхом лiквiдацií слабких та розвитку бшьш потужних ланок сектору, досягаеться ефект оптимiзацií вироб-ничо-економiчних показниюв галузi в цшому. На ос-новi вищезазначеного можна зробити висновок, що мехашзм реструктуризацп державного сектору вугшь-но! галузi Укра1ни, слiд розглядати значно ширше н1ж виключно в контекстi лiквiдацií найбшьш збиткових та неперспективних вугледобувних пщприемств.
На сьогоднiшнiй день в Укра'ш налiчуeться 33 вугледобувнi пщприемства, що фактично пщпорядко-ванi Мшстерству енергетики та вугшьно1 промисло-восп Укра1ни (офiцiйно пiдпорядковано 77 шахт). За результатами дослщження встановлено, що 19 iз них пiдлягають термшовш л^щацп, адже за сукупнiстю показниюв, 1хня дiяльнiсть найбшьш негативним чином позначаеться на робот державного сектору вуп-льно! галузi. Решта 14 тдприемств завдають несутте-вого (порiвняно з iншими) негативного впливу державному сектору, маючи при цьому певний потенщал для розвитку. Виходячи iз цього, зазначенi шахти слщ охарактеризувати як таю, що потребують швестицш-них вкладень. Державною цшьовою програмою ре-формування вугшьно1 промисловостi на 2015-2020 рр. [2] встановлено швестицшш потреби вугледобувних тдприемств (табл. 1).
Таблиця 1
1нвестицшт потреби вугледобувних тдприемств зггдно Державно! цыьовоИ програми реформування
Проектна вар- Потреба в каптальних швестицшх, млн грн
тють рекон-
струкцil,
млн грн 2015 2016 2017 2018 2019 2020
ш. Прська 302,9 64,6 134,3 88,9 87,2 138,5 40,5
ш. Украша 560,6 39,3 76,2 70,5 74,5 74,5 27,0
ш. "Росш" 270,4 31,5 64,4 61,8 234,2 427,8 205,2
ш. 1м. О.Г. Стаханова 2 882,4 74,7 509,2 332,1 435,7 292,8 298,2
ш. № 1/3 Новогрод1вська 367,5 25,4 115,8 471,5 42,3 235,4 210
ДП "ВК Краснолиманська" 1 447,6 32,2 31,4 161 65 104,6 104,6
ш. 1м. Д.Ф. Мельникова 324,9 26,6 73,6 15 16 18,5 20
ш. Курах1вська - 86,3 102,2 121 64,8 65,8 85
ш. Привiльнянська - - - - - - -
ш. Бужанська - 38,7 95,9 10 13,5 0 0
ш. iм. Г.Г. Капустша - 95,1 104,8 26,5 25,1 23,1 23,1
ш. Великомостiвська - 54 6 21,7 126,2 14,8 14,8
ш. Степова - 64,9 328,4 29,5 17,9 22,3 22,3
ДП ш/у Швденнодонбаська 1 - 157 131,9 93,3 113,3 108,5 55,7
ш. Швденнодонбаська №3 - 148,8 83,7 22,1 16,3 89,2 89,2
Загалом даною програмою [2] заплановано вцщ-лення 54 млрд 160 млн грн державних коштав у про-довж перюду 2015-2020 рр. Фiнансування спрямоване на виконання заходiв з реконструкций, модершзацп, лжшдаци та консервацп вугледобувних пщприемств. За результатами реструктуризации очiкуеться певне шд-вищення виробничо-економiчних показниюв дiяльно-стi державного сектору вугшьно! галузi (табл. 2).
Шляхом аналiзу оч^ваних результатiв виконання Державно! цшьово! програми реформування вугшьно! промисловосп на 2015-2020 рр. [2] встановлено суттевi прорахунки та недоопрацювання:
Найбшьш суттевим недолiком приведено! програми е недооцшка цiнових змiн товарно! вугшьно! продукцi!, яка закладена в проеки на найближчi п'ять роив. С чого можна зробити висновок (адже в про-грамi цього не зазначено), що Мiнiстерство енерге-тики та вугшьно! промисловостi не плануе реалiзову-вати у короткостроковш перспективi розпорядження Кабiнету мiнiстрiв Укра!ни №591 вщ 4 червня 2015 р. щодо лiквiдацi! ДП «Вугшля Укра!ни», адже у зворот-ньому випадку (при лiквiдацi! компанi!) у проекп було
На основi ан^зу табл. 3 встановлено, що меха-нiзм формування пiдприемством «Вугiлля Укра!ни» закупiвельно! цiни, не мае гад собою об'ективних шд-став, адже показники ринково! цiни вугшля (в Укра!ш) больше н1ж в два рази перевищують закупiвельнi роз-цшки компанi!. Можна припустити, що у пщсумку ДП «Вугшля Укра!ни» реалiзуе вугшьну продукцiю за на-ближеною до ринково! цiною, адже у зворотньому випадку (реалiзацil за цшою значно нижчою за ринкову), згщно законiв економ теорп про урiвноваження цiн вiдповiдно попиту та пропозицп [3], середня цша вугшля на внутрiшньому ринку Укра!ни була б нижчою.
Згщно статуту ДП «Вугшля Укра!ни» «Прибуток компанi! формуеться з надходжень вщ господарсько!
- необГрунтована рiзниця м1ж видобутим ву-гшлям i товарною вугшьною продукцiею, що стано-вить близько 25%;
- виробнича потужшсть завантажена в серед-ньому на 90%, а це близько 350 млн грн несвоечасних швестицш (лопчно в першу чергу використовувати наявш виробничi потужностi);
- прогнозована цша товарно! вугшьно! продук-цП е занизькою, та не може вщповщати дiйсностi.
Таблиця 2
б закладено (табл. 2) вищу цiну на 1 тонну товарно! вугшьно! продукцп. Згщно статуту ДП «Вугшля Укра-!ни» мае забезпечувати централiзований збут вугшьно! продукцп та провадити ефективну цшову полiтику, але на практищ компанiя встановлюе занижену закутве-льну щну (табл. 3). Не маючи альтернативних джерел збуту продукцi! (адже регламентовано статутом), дер-жавнi шахти вимушенi продавати вугшля ДП «Вугшля Укра!ни». Таким чином, потенцiйнi прибутки державних вугледобувних пiдприемств свщомо занижено.
Таблиця 3
дiяльностi тсля покриття матерiальних та прирiвня-них до них витрат i витрат на оплату працi. Чистий прибуток залишаеться у розпорядженнi компанi!». Якщо припустити, що дохiд вiд посередницько! дiяль-ностi ДП «Вугшля Укра!ни» майже в 2 рази перевищуе витрати, чистий прибуток компанi! (за основу оцшки взято частку витрат на утримання адмшстративного апарату державних пщприемств з видобутку вугшля, без урахування дивiдендiв до державного бюджету) становить 80-90%. Таким чином, частина потенцшних доходiв державних вугледобувних пщприемств переходить на рахунок ДП «Вугшля Укра!ни».
Отже, на основi вищенаведеного можна зробити висновок щодо низько! ефективносп Державно! щ-
Очжуваш результати виконання Державно! цшьово! програми реформування _вупльно! промисловостi на 2015-2020 рр._
Найменування показниюв Одиниця Роки
вимiру 2015 2016 2017 2018 2019 2020
Виробнича потужнiсть млн т 12,18 13,37 15,26 16,14 17,295 17,715
Обсяг видобутку вугшля млн т 9,23 12,22 14 15,3 16,4 16,86
Обсяг товарно! вугшьно! продукцп млн т 5,66 8,43 10,19 11,4 11,97 12,19
Середня цша 1 тонни товарно! вуп- грн 1030 1000,8 1008,5 997,8 1006,5 1011,7
льног продукцп
Собiвартiсть 1 тонни товарно! вугшь- грн 1593,3 1128,6 979,6 913,6 882,5 872,5
но! продукцп
Продуктившсть пращ робггника з видобутку вугшля т/мю 21,3 24,9 32 34,9 37,2 38,1
Державна пщтримка вугледобувних млн грн 3827,9 3206,4 621,5 0 0 0
пiдприемств
Вплив щново! полiтики ДП «Вугiлля Укра!ни» на рiвень доходу державних вугледобувних тдприемств
Марка вугшля Видобуто у 2015 р., тис. т Середня закутвельна цша ДП «Вугшля Укра!ни» у 2015 р., грн за тонну Середня цша на ринку вугшля в Укра!ш у 2015 р., грн за тонну Недоотримання доходу дер-жавними вугледобувними шд-приемств, тис. грн
ДГ 2 304 608,8 1042 998 092
Г 4 005 640 1299 2 639 295
Ж 441 765 1600 368 235
А 106 597 3500 307 718
льово! програми реформування вугшьно! промислово-ст на 2015-2020 рр. [2]. Висока вартють та необГрун-тованiсть кТнцевих результатiв, роблять даний проект швестицшно-ризикованим. У зв'язку з цим, набувае актуальности питання щодо розробки альтернативного мехашзму реструктуризацГ! державного сектору вугшьно! галуз^ головна мета якого полягае у оптимiзацi! виробничо-економiчних показниюв при мiнiмально можливих витратах з боку держави. Задля досягнення поставлено! мети, слщ розробити механiзм реструктуризацГ!, що передбачае максимально можливе викори-стання приватного ресурсу.
Загальний механiзм реструктуризацГ! державного сектору вугшьно! галузi складаеться з окремих проекта (в рамках певних пщприемств), що мають рiзну спрямованiсть, та вщповщно рiвень iнвестицiйно! привабливостi. Встановлено, що в рамках вугшьно! га-лузi Укра!ни доцшьно реалiзовувати проекти спрямо-ванi на лiквiдацiю безперспективних та розвиток по-тенцiйно прибуткових вугледобувних пщприемств. Таким чином, постае питання про використання можли-вих механiзмiв залучення приватного катталу в рамках даних проекив.
Оскшьки кожне вугледобувне пiдприемство мае власний рiвень iнвестицiйно! привабливостi (найчас-тiше невисокий) вiдповiдно до певного проекту, вiро-гiднiсть залучення приватного катталу е нерiвнознач-ною. У даному випадку доцшьно використати принцип коригування iнвестицiйно! пропозицГ!, що зале-жить вiд потенцiйного прибутку, який може бути отриманий внаслщок участi у проектi з лiквiдацi! вугледобувних пiдприемств. Тобто, швестору пропону-еться та частка робГт, за рахунок яко! вiн матиме змогу покрити власнi витрати i забезпечити певний рiвень чистого прибутку. Але даний пщхщ можливий лише за умови, коли юнуе можливють коригування ступеню участi приватного катталу в проекп, i при цьому кш-цевий результат задовольняе спшьним iнтересам сто-рiн. При реалiзацi! проектiв з розвитку вугледобувних тдприемств, таких, як концеая, оренда та спшьна розробка, ступень участi державного катталу дорiв-нюе граничному обсягу iнвестицiй, при залученi яких виробництво приноситиме мшмально можливий по-зитивний ефект. Зазвичай даний ефект трактуеться як ЫРУ = 0, що визначаеться за рiвнянням (1):
X (1 + г) X
и
(1 +г) '
(1)
Рiчний обсяг iнвестицiй при ЫРУ = 0, розрахову-ються за ану!тетним принципом (2)
I =-
(2)
(1 + гУ
Таким чином, при залученш менших за гранич-ний обсяг iнвестицiй, ефект вщ реалiзацi! проекту не задовольнить iнтересiв жодно! з сторiн. За умови залучення бшьшого обсягу швестицш, зиск приватно! сто-рони зростатиме пропорцшно ЫРУ (рис. 1). Державна вигода у даному випадку полягае виключно у можли-восп передачi пiдприемства або частини його активiв до рук iнвестора, з метою !хнього виробничо-еконо-
мiчного розвитку. З чого випливае, що коригування швестицшно! пропозицГ! у даному випадку (що визна-чае ступiнь учасп приватного капiталу) не мае жод-ного сенсу, та не може розглядатися як шструмент шд-вищення швестицшно! привабливосп проекту.
I
С
Рис. 1. Ефективтсть проектiв, що мають функцю граничного обсягу твестицш
Враховуючи недоцшьшсть використання меха-нiзмiв коригування пропозицГ! в умовах проекив, що мають функщю граничного обсягу швестицш, постае питання щодо фшансового забезпечення розвитку вугледобувних тдприемств з низьким рiвнем швестицшно! привабливость Крiм того, актуальним залиша-еться питання щодо максимального залучення приватного катталу до проекив лжшдаци вугшьних шахт.
Поставленi завдання можна виршити шляхом за-стосування комбшованого механiзму реструктуризацГ!, в основу принципу дГ! якого покладено мобiльнiсть внутрiшньошахтного ресурсу, що передбачае використання потенцшних можливостей (майбутнього доходу) перспективних вугледобувних пiдприемств для забезпечення реструктуризацГ! менш швестицшно-привабливих шахт або тих, що лжвщуються. У даному випадку поняття «ресурс» мае опосередкований характер, адже вш виражае потенцiйний прибуток, що може бути отриманий у майбутньому перюдь Таким чином, головне завдання, що постае в процеа реаль зацГ! даного механiзму, е пошук швестора, який про-фiнансуе (або може стати безпосередшм виконавцем) виконання заходiв з реструктуризацГ! ряду вугледобувних пщприемств в рамках единого проекту. Отже, мо-бшьтсть ресурсу у даному випадку, представляе собою трансферт потенцшного доходу в рамках единого проекту, що включае в себе заходи з реструктуризации декшькох пiдприемств.
На стадГ! розробки програми реструктуризации (в рамках запропонованого мехашзму), основна мета державно! сторони полягае у формуванш максимально привабливо! швестицшно! пропозицГ!, що не ще у розрiз з державними штересами. Тобто, внуторшньо-шахтний ресурс (потенцшний прибуток) мае бути розподшений мГж пiдприемствами таким чином, щоб урiвноважити !хш шанси на отримання швестицш. Досягнення даного результату можливе за умови ви-користання комбшовано! iнвестицiйно! пропозицГ!, алгоритм складання яко! виконуеться наступним чином:
1) розподшення шахт за напрямками реструктуризацп (та, що потребують розвитку та тi, що лiквiду-ються);
2) визначення обсягу iнвестицiй необхщних на виконання реструктуризацiйних заходiв;
3) розрахунок ЫРУ проектiв лiквiдацil та розвитку вугледобувних тдприемств;
4) формування комбшовано1 швестицшно1 про-позицп, в рамках яко! високий прибуток вщ реструктуризацп одного пiдприeмства, зможе компенсувати витрати на реструктуризацiю шшого.
Отже, iнвестицiйна пропозицiя повинна мати ви-гляд комбiнованого проекту, де приватна сторона бере на себе зобов'язання з реструктуризацп кшькох вугледобувних тдприемств. З метою стимулювання швес-тора до прийняття умов комбшованого проекту, слщ передбачити можливють впровадження ряду стимулю-ючих фактс^в, таких як:
- звшьнення вщ орендного та концесiйного платежу;
- пшьгове кредитування приватно1 сторони;
- забезпечення ресурсами (метал, деревина, електроенерпя тощо) на пшьгових умовах;
- безкоштовне забезпечення виконавця послу-гами невиробничого характеру (медпункт, баня, спец-одяг, освилювальш прибори тощо).
Стутнь використання стимулюючих факторiв, повинна регламентуватися рiвнем швестицшно1 при-вабливостi комбiнованого проекту. Тобто, при неви-сокш потенцшнш прибутковостi проекту, слiд засто-совувати больший комплекс стимулюючих чинниюв, i навпаки. Мета даного регламентування полягае у спо-нуканнi iнвестора до реалiзацil комплексного проекту, а не його частин (по вщношенню до окремих пщприемств).
Запропонований мехашзм реструктуризацп пе-редбачае тiсну взаемодда держави з iнвестором. Вра-ховуючи те, що учасниками проекту можуть бути де-клька сторiн з рiзною спецiалiзацieю (як фiнансисти
так й вузькопрофшьш виконавцi), найбшьш доцшьно реалiзовувати приведений механiзм на основi дер-жавно-приватних консорцiумiв.
Отже, з метою демонстрацп ефективностi приве-дено1 концепци, розроблено модель реструктуризацп ДП «Льв1ввугшля» та ДП «Волиньвугшля». До складу приведених виробничих об'еднань, входить 10 вугледобувних пщприемств, 7 з яких за результатами досш-дження визнаш як таю, що пщлягають термiновiй ль квщацп. Iншi 3 шахти, потребують фiнансових вли-вань задля досягнення рентабельного рiвня експлуата-цп. Таким чином, на основi результатiв дослiдження складено програму реструктуризацп ДП «Львiввугiлля» та ДП «Волиньвугшля» (табл. 4).
Таблиця 4 Комплексна програма реструктуризацИ ДП «Льв1ввуплля» та ДП «Волиньвуплля»_
Назва пщприемства Завдання реструктуризацп Назва пщприемства Завдання реструктуризацп
ДП «Львiввугiлля» ДП «Волиньвугшля»
ш. Велико-моспвська розвиток ш. Нововолинська № 1 лiквiдацiя
ш. Межирiчан-ська лiквiдацiя ш. Новово-линська №9 лiквiдацiя
ш. Вщродження лiквiдацiя ш. Бужанська розвиток
ш. Люова лiквiдацiя
ш. Зарiчна лiквiдацiя
ш. Червоног-радська лiквiдацiя
ш. Степова розвиток
Отже, в рамках ДП «Львiввугiлля» та ДП «Волиньвугшля» запропоновано створити державно-при-ватний консорщум, де приватна сторона буде представлена двома учасниками, що стануть виконавцями комбшованих проекпв (рис. 2).
Комб1нований проект №1
ш. Великомоспвська — концесiя ш. Люова — повна лiквiдацiя ш. Нововолинська №1 — повна лжвщацш
ш. Нововолинська №9 — повна лжвщацш
ш. М1жр1чанська — лжвщаци виробок
Частка прямих 1нвестиц1й у зага-льний проект реструктуризацп:
31%
Приватна сторона
Державно-приватний консорц1ум
Державний комбшований проект
ш. Мiжрiчанська — завершення лжвщацшних роб1т ш. Вщродження — завершення лжвщацшних роб1т ш. Зар1чна — завершення лжв1-дацшних роб1т
ш. Червоноградська — завершення лжвщацшних роб1т
Частка прямих швестицш у зага-льний проект реструктуризацИ:
13%
Державна сторона
Комбшований проект №2
ш. Степова — конце^ ш. Бужанська — концес1я ш. Вщродження — лiквiдацiя ви-робок
ш. Зар1чна — лiквiдацiя виробок ш. Червоноградська — лжвщащя виробок
Частка прямих 1нвестиц1й у зага-льний проект реструктуризацИ: 56%
Приватна сторона
Рис. 2. Модель державно-приватного консорциуму, дшльтсть якого спрямована на реструктуризацию
ДП «Льв1ввугшля» та ДП «Волиньвугшля»
Згщно приведено! модел^ кожна з сторiн кон-сорщуму мае ряд зобов'язань щодо виконання заходiв спрямованих на реструктуризацiю окремих вугледо-бувних пiдприемств. Зобов'язання скомбшовано в рамках окремих проектiв, що у сво!й сукупностi скла-дують загальний (комплексний) проект з реструктури-зацп ДП «Львiввугiлля» та ДП «Волиньвугшля». Пере-лiк зобов'язань (в рамках проекив) розподшено таким чином, щоб мiнiмiзувати державнi витрати та максимально урiвноважити прибутки приватних сторш.
На основi розрахунюв встановлено, що для реа-лiзацi! запропоновано! моделi необхiдно (з урахуван-ням решвестування) 1 млрд 976 млн грн прямих шве-стицiй, вкладення яких здiйснюватиметься впродовж
Очiкуеться, що за рахунок реалiзацi! заходiв з розвитку виробництва (на шахтах переданих в конце-аю), рiчний обсяг видобутку збшьшиться до: ш. Вели-комостiвська — 450 тис т; ш. Степова — 2 млн 400 тис т; ш. Бужанська — 300 тис т. Збшьшення видобутку призведе до пщвищення виробничих витрат, яю згщно закошв економiчно! теорГ! [3] змшюються непропор-цiйно до виробництва. Таким чином, задля ефективно! оцiнки швестицшних проектiв, слiд визначити обсяг майбутнк витрат вуглевидобутку вiдповiдно до змш обсягiв виробництва.
Для вирiшення поставлено! задачi доцшьно засто-сувати модель Д.Ю. Череватського та О.1. Атабекова [5] щодо визначення витрат видобутку вугшля по шахт на пщставГ виробничо! функцп з полiресурсним екшвалентом. В основу дано! моделi покладено зако-номiрнiсть змiни рiвня видатюв (С) залежно вiд сту-пеня завантаженосп виробничо! потужностi (я) та цши (ю) полi ресурсного екшваленту (г). Вихiднi данi вста-новлюються на основi поточних показниюв вугледо-бувного пiдприемства за формулою (3; 4; 5).
5=1 (3)
5 Р '
де ц — обсяг видобутку вугшля; Р - виробнича потуж-нiсть шахти.
2 роив. Загальний термiн реалiзацi! проекту розрахо-ваний на 10 роив, впродовж яких буде виконано: лж-вщащю глибокозбиткових та безперспективних шахт (3 роки); розвиток та пщтримку потенцiйно рентабе-льних вугледобувних пщприемств на основi концесп (10 роив). Комплекс реструктуризацшних завдань ви-значено на основi iндивiдуальних потреб кожного шд-приемства (табл. 5). Обсяги витрат встановлено вщпо-вщно до Державно! цшьово! програми реформування вугшьно! промисловостi на 2015-2020 рр. [2] та 1нвес-тицшних пропозицш Мiнiстерства енергетики та вуп-льно! промисловостi Укра!ни [4], де приведено вар-тiсть виконання певних титв робiт в рамках конкрет-них пщприемств.
Таблиця 5
г
де С — обсяг видатюв.
г = е(5-1 )/к , (5)
де е — основа натурального логарифма; К — регресш-ний коефiцiент (визначаеться шляхом оцшки вироб-ничо-технологiчного рiвня вугледобувного пiдприем-ства).
На основi апроксимацп фактичних даних на ло-гарифмiчнiй функцп (рис. 3), здiйснюеться прогнозу -вання показника витрат вуглевидобутку (Су) при пев-нiй завантаженостi виробничо! потужноси за формулою (6).
Сг = *№ , (6)
де ту — прогнозований показник полiресурсного еквi-валенту.
Комплекс завдань щодо реструктуризащ? ДП «Льв1ввуплля» та ДП «Волиньвуплля»
Характеристики 1нвести-цп, млн грн Характеристики 1нвес-тицГ!, млн грн Характеристики 1нвести- щй!, млн грн
Комбiнований проект № 1 Комбшований проект №2 Державний проект
ш. Великомоспвська — вихщ на проектну потуж-нiсть 273,5 ш. Степова — пщвищення навантаження на ддачу лаву 42,5 ш. МгжрГчанська — заве-ршення л1квщацшних робгт 71,4
ш. Люова — повна лжвь дащя 144,2 ш. Степова — введення в експлуатащю 4 лав 460 ш. Вщродження — заве-ршення лГквщацшних робгт 78,5
ш. Нововолинська №1 — повна лiквiдацiя 35 ш. Степова — розкриття пласту 271 ш. ЗарГчна — завер-шення лГквщацшних ро-бгт 19,3
ш. Нововолинська №9 — повна лiквiдацiя 36,4 ш. Бужанська - пщвищення навантаження на ддачу лаву 158,1 ш. Червоноградська — завершення лжвщацш-них робгт 76,7
ш. Мiжрiчанська — лжвь дацiя виробок 119 ш. Вщродження — л1кш-дащя виробок 63,4
ш. ЗарГчна — л1квщащя виробок 15,8
ш. Червоноградська — лжвщацш виробок 62,7
Рис. 3 Логарифмiчна функця, що характеризуе змту полiресурсного е^валенту
Таким чином, встановлено, що при повному за-вантаженш виробничо1 потужносп, рiчнi виробничi видатки становитимуть: ш. Великомоспвська — 253 млн грн (563 грн на тонну видобутого вугшля); ш. Степова — 2 млрд 627 млн грн (1109 грн на тонну видобутого вугшля); ш. Бужанська — 151 млн грн (505 грн на тонну видобутого вугшля).
З метою стимулювання швестора до учасп у ком-бшованому проекп, запропоновано звшьнити його вщ сплати концесшного платежу, що розраховуеться згщно Методики розрахунку концесiйних платежiв [6] за формулою (7).
CPi
Кр = 0.07 хРох-— , р СРе
(7)
де Ро — ринкова вартють об'екга концесiï, визначена шляхом проведення незалежно'1 оцiнки (без ураху-вання податку на додану вартiсть), грн; CPi — середня фондовщдача у вщповщнш галузi (визначаеться за да-ними Мшстерства економiчного розвитку i торпкт Украши); СРе — середня фондовщдача нащонально'1 економiки в цiлому.
Встановлено розмiр рiчних концесiйних платеж1в для вугледобувних пщприемств, що згщно запропоновано'! моделi реструктуризацп (рис. 2) передаються у концесiю: ш. Великомоспвська — 32,52 млн грн; ш. Степова — 31,41 млн грн; ш. Бужанська —16,26 млн грн.
Отже, на основi отриманих даних (обсяги швес-тицш, виробничi видатки, концесшш платеж1, ринкова цiна вугшля вщповщно'! марки), складено рух грошових потоков для iнвестицiйних проектiв (рис. 4;
5).
Рис. 4. Рух грошових nomoKie комбтованого проекту №1
Млн
4 000 UAH 3 500 UAH 3 000 UAH 2 500 UAH 2 000 UAH 1 500 UAH 1 000 UAH 500 UAH 0 UAH
2 3 4 5 6 7 ИВитрати ИНадходження
9 10 Перюди проекту
Рис. 5. Рух грошових потомв комбтованого проекту №2
У табл. 6 наведено показники, яю характеризуюсь ефектившсть комбшованих швестицшних проекпв порiвняно з проектами, що ре^зуються в рамках ок-ремих тдприемств.
На основi отриманих результата встановлено, що комбшоваш проекти значно ефективнiшi (з точки зору швестора) шж, проекти, яю реалiзуються в рамках ок-
Висновки. Державно-приватний консорщум е ефективним органiзацiйно-правовим механiзмом шве-стицiйного забезпечення процесiв реструктуризацп вугледобувних пщприемств. Спшьний iнтерес та взае-мовигiдна спiвпраця в рамках консорщуму, сприяють досягненню синергетичного ефекту, що проявляеться у: пiдвищеннi швидкостi виконання лжшдацшних ро-бiт, оск1льки вщ цього залежать обсяги видатюв швестора; зменшенш фiнансових ризиюв, адже в рамках запропоновано1 концепцп передбачаеться гаранту-вання державою мiнiмально допустимого рiвня рента-бельностi проекту (за основу взято середнш рiвень
ремих пщприемств. Це пов'язано в першу чергу з тим, що: по-перше, швестор отримуе з кожно1 шахти (де реалiзуються реструктуризации заходи) певну частку прибутку, що надходить до загально! «скарбнички» комбiнованого проекту; по-друге, вщсутшсть конце-сiйного платежу, позитивним чином позначаеться на загальному показнику NPV проекту.
б
рентабельностi приватних пщприемств, чия дiяльнiсть пов'язана з веденням прничих робiт) при реалiзацiï за-ходiв з лiквiдацiï вугледобувних пщприемств; збшь-шеннi прибутюв швестора за рахунок звшьнення його вщ концесiйних платежiв. Державний iнтерес в рамках консорщуму е очевидний, це: припинення надання державних дотацш сектору; виробничо-технолопчний розвиток вугледобувних пiдприемств (яю пiсля завершення строку договору можуть бути повернет держав^; пiдвищення вщрахувань до бюджету за рахунок ПДВ. С цього випливае, що застосування на практищ запропоновано'1 моделi державно-приватного консор-
Таблиця
Порiвняльна оц1нка ефективностi iнвестицiйних npoeKTÏB_
Проекти реструктуризацп: ш. Великомоспвська; ш. Лiсова; ш. Нововолинська №1; ш. Нововолинська №9; ш. Мiжрiчанська Проекти реструктуризации ш. Степова; ш. Бужанська; ш. Вщродження; ш. Зарiчна; ш. Червоно-градська.
Комбшований проект № 1 Проект концесп ш. Великомоспвська Комбшований проект №2 Проект концесп ш. Степова Проект концесп ш. Бужанська
1, млн грн 608,1 273,5 1 073 773,5 158,1
С, млн грн 3 228 2 593 5 675 3 271 1 653
[ff , млн грн 202,7 136,7 357,8 257,8 52,7
lf2, млн грн 134,7 136,7 357,8 257,8 52,7
If3, млн грн - - 357,8 257,8 34,5
млн грн 337,4 273,5 1 073 773,5 139,9
Pi7, млн грн 68 - - - -
Pi-,, млн грн 202,7 - - - 18,2
п, роюв 10 10 10 10 10
г 0,26 0,26 0,26 0,26 0,26
NPV, млн грн 742 535,2 723,9 253,7 269,5
щуму, дасть змогу виршити питання щодо нестачГ ш-вестицшних коштав для потреб реструктуризацп державного сектору вугшьно! галузь
Список використаних джерел
1. Амоша О.1. Зарубгжний досвщ реструктуризацп вугшьно! промисловоси та результати !! проведення в Укра!ш / О.1. Амоша, Л.М. Рассуждай, В.В. Полян-ський // Економша промисловосп. — 2009. — №5. — С. 162-172.
2. Державна цшьова економГчна програма рефо-рмування вугшьно! промисловосп на 2015-2020 роки [Електронний ресурс]: Проект постанови Кабшету Мшстр1в Укра!ни. — Режим доступу: http://mpe.kmu. gov.ua.
3. 1стс^я eKOHOMi4H^ учень: хрестоматiя / уклад.: В.Д. Базилевич, Н.1. Гражевська, А.О. Маслов.; за ред. В.Д. Базилевича. — К.: Знання, 2011. — 1198 с.
4. Запрошення потенцшних iнвесторiв до участi в тендерi для придбання активiв вугшьновидобувно! галузi, що перебувають у державнш власностi: перелiк шахт [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://mpe.kmu.gov.ua.
5. Cherevatskyi D.Y. Production function of a coal mine and economic efficiency of its operation / D.Y. Cherevatskyi, O.I. Atabyekov // Economic herald of the Donbas. — Donetsk: IEE, 2012. — №4. — P.56-62.
6. Про затвердження Методики розрахунку кон-цесшних платежiв [Електронний ресурс]: Постанова Кабшету Мiнiстрiв Украши вщ 12 кытня 2000 р. № 639. — Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua.
О. Г. Сидорчук
канд. наук з держ. управлння Льв^вський регюнальний тститут державного управлтня Нацюнально1' академи державного управлтня при Президентовi Украти, м. Львiв
МЕХАН1ЗМИ ЗАЛУЧЕННЯ СОЦ1АЛЬНИХ РЕСУРС1В ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСП1ЛЬСТВА У КОНТЕКСТ1 ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СОЦ!АЛЬ^ БЕЗПЕКИ УКРАШИ
Необхщшсть швидкого та докоршного реформу-вання базових сощальних шституив укра!нського суспшьства у поеднанш Гз необхщшстю протистояти вш-ськовш агресп поставили кра!ну та !! регюни, усе наше суспшьство перед найбшьшими викликами з моменту набуття Укра!ною незалежноси. З одного боку, драма-тичш подГ!, що вщбуваються, сприяють згуртуванню \ самоусвщомленню укра!нсько! полиично! нацп, роз-кривають великий потенщал громадянсько! самоорга-шзацп, що юнуе в укра!нському суспшьствь З ш-шого — щ ж самГ под!! ставлять шд загрозу керовашсть процеетв, що вщбуваються у суспшьста та загострю-ють питання забезпечення всГх складових нацГональ-но! безпеки держави та !! регюшв.
ОднГею з таких складових е соцГальна безпека укра!нського суспшьства, як стан захищеноси сощ-альних ГнтересГв особи Г суспГльства вГд загроз, що на них впливають [7, с. 27]. Очевидно, що неможливють захистити навГть базовГ потреби Г Гнтереси громадян створюють сощальну напружешсть та, як наслщок, ре-альну загрозу керованосп внутршшх процеетв в дер-жавГ та можливостям подолання глибоко! системно! кризи, в якш опинилась Укра!на. Тому саме забезпе-чення сощально! безпеки укра!нського суспшьства (яка розумГеться як складова загальнонацюнально! безпеки) доцГльно зробити центральним концептом, навколо якого буде структуруватися дГяльнГсть всГх гГ-лок влади на ветх !! рГвнях, бо саме гарантування як мшмум базового рГвня сощально! безпеки за !! ос-новними складовими е необхГдною передумовою сприйняття суспшьством та устшно! реал!зацп ветх ш-ших реформ.
Виршувати питання забезпечення сощально! безпеки доводиться в умовах вкрай обмежено! ресурс-
но! бази — фшансово!, соцiальноï, кадрово! та îh. Тож необхiдним е пошук та реалiзацiя cnoco6iB мобiлiзацiï та ефективного використання наявного ресурсного потенщалу суспшьства, причому в першу чергу — на регюнальному та мюцевому рiвнi. В цьому контекстi особливого значення набувае досвщ мобiлiзацiï ресур-сiв на основi процесiв сощально! самоорганiзацiï, на-бутий украшським суспшьством протягом останнiх двох рокiв. Саме сощальний потенцiал громадян-ського суспшьства Украши та ïï регiонiв став вирша-льним чинником, що докоршно змiнив вектор роз-витку суспшьства та дозволив витримати першi мюящ збройно! агресп на Сходi. Зважаючи на це, розвиток та залучення цього потенцiалу до процесiв реформу-вання та розвитку суспшьства наразi мае стати одним з основних завдань оргашв державного управлiння. В контексп управлiнськоï дiяльностi це потребуе ство-рення системи вiдповiдних механiзмiв (оргашзацшно-управлiнськi, правовi, економiчнi, шформацшно-ко-мунiкативнi, фiнансовi, кадровi). З урахуванням знач-но! регiональноï специфiки Украши ключовим рiвнем розробки та реалiзацiï таких механiзмiв доцшьно зро-бити регюнальний рiвень.
Вирiшення цього завдання мае два ключовi аспекти: концептуальний (теоретичний) та практич-ний. На концептуальному рiвнi мають бути, по-перше, визначенi та проаналiзованi структура, стан, нащона-льна та регiональна специфша соцiальних ресурсiв украшського громадянського суспшьства в контексп забезпечення сощально! безпеки на нащональному та регiональному рiвнях i, по-друге проаналiзованi основы чинники, що впливають на залучення сощаль-ного потенцiалу iнститутiв громадянського суспшьства. На практичному рiвнi необхщно розробити та
