CC BY
41
УДК 338.242.4.025
Олександр Сергшович Сердюк
1нститут економши промисловостi НАН Укра!ни, Ки!в
ДЕРЖАВНО-ПРИВАТНИЙ КОНСОРЦ1УМ ЯК ОРГАНВАЦШНО-ЕКОНОМ1ЧНИЙ МЕХАН1ЗМ Л1КВ1ДАЦП ВУГЛЕДОБУВНИХ ШДПРИСМСТВ
У сучасних економ1чних умовах проблема подальшо! ефективно! реструк-туризацп в1тчизняно! вугшьно! галуз1 на-бувае все бшьшо! актуальность Складт прничо-геолопчт умови, моральна та ф1зична застаршсть техшчного устатку-вання, недостатне фшансування заход1в щодо вщновлення та нарощування виро-бництва призводять до поглиблення кри-зового стану галуз1, що проявляеться у щор1чному тдвищент р1вня збитковосп державних вугледобувних тдприемств. Таким чином, постае питання про пошук та подальше впровадження ефективних реструктуризацшних заход1в, спрямова-них на мшмзащю видатюв вуглевидо-бутку.
Упродовж остантх 20 рок1в урядом Укра!ни було прийнято ряд програм з ре-структуризацп вугшьно! галуз1 («Про структурну перебудову вугшьно! проми-словосп» 1996 р.; «Укра!нське вугшля» 2001 р.; «Концептя розвитку вугшьно! промисловосп» 2005 р.; «Концептя реформування вугшьно! галузЬ» 2008 р. [1-4]). Ус вони переважно були спрямо-ват на тдвищення р1вня рентабельности вугшьно! галуз1 за рахунок лшвщацп найбшьш збиткових та роздержавлення потенцшно перспективних вугледобувних тдприемств. Прийнятою у 1997 р. програмою «Закриття неперспективних вугшьних шахт» [5] була передбачена лшвщащя 104 тдприемств галуз1, 40 з яких уже перебували у стадп закриття з 1996 р. Але заплановаш програмою л1к-вщацшш заходи були профшансоваш лише на 45%, що звело нашвець оч1кува-ш результати реструктуризацп. Як насль
док, частина шахт, що визначеш як непе-рспективн та тдлягають лшвщацп, про-довжують функцюнувати на сьогодтш-нш день, тим самим щор1чно збшьшуючи державн видатки на утримання вугшьно! галуз1.
На необхщносп л1кввдацп неперспективних вугледобувних тдприемств наголошують науковт Д.Ю. Череватсь-кий та Л.Л. Стариченко [6], але як джере-ло фшансування вони розглядають ви-ключно державний бюджет. Ураховуючи сучаст економ1чт умови та попереднш досвщ реструктуризацп, слщ зазначити, що видшення з державного бюджету не-обхщно! суми кошт1в на лшвщащю вугледобувних тдприемств е малоймо-в1рним. Учет Г.Г. Ивняк, П.1. Пшов, М.С. Пашкевич, Д.О. Шашенко [7; 8] за-пропонували впровадження нових вид1в виробництв на територп шахт 1з подаль-шим припиненням вуглевидобутку. Тоб-то як альтернативу лшвщацп тдприемств вони запропонували диверсиф1катю ви-робництва. Але зважаючи на низьку по-тенцшну рентабельтсть проект1в дивер-сиф1каци, можна зробити висновок, що дана концептя не матиме перспективи реал1зацп. Таким чином, постае питання про пошук додаткових джерел фшансування заход1в, спрямованих на л1квщатю вугледобувних тдприемств.
Мета статп полягае в обгрунтуван-ш оргатзацшно-економ1чного мехатз-му, який дозволив би максимально ефек-тивно реал1зувати проект лшвщаци вуг-ледобувного тдприемства.
У сучасних умовах дефщиту державного бюджету надзвичайно! важли-
© О.С. Сердюк, 2015
вост набувае питання пошуку дieвих ме-ханiзмiв швидко'1' та ефективно'1' лшвщацп вугледобувних пiдприемств, що не мають можливостi досягнення беззбиткового рiвня функщонування. Як i на початковiй стадп реструктуризации головною перепоною на даному шляху е обмежеш мож-ливостi держави щодо фiнансування лш-вiдацiйних заходiв. Вирiшенням дано! проблеми може стати залучення приватного ресурсу до виконання роб^ iз лшвь дацп вугледобувних пiдприемств. З ура-хуванням неспроможностi держави про-фiнансувати роботу приватних оргашза-цш у повному обсязi виникае потреба у пошуку нефшансових активiв та стиму-люючих чинникiв, що спонукатимуть !х до виконання лiквiдацiйних заходiв. Як нефiнансовi активи, що можуть бути передаю приватнiй оргашзаци у виглядi оплати за виконання певного спектру ль квiдацiйних роб^, можна розглядати внутрiшнi ресурси вугледобувного тдп-риемства, такi як: поверхнева територiя шахти (земля); будинки та споруди на територи (адмiнiстративнi примщання, цехи); виробниче устаткування (очиснi та прохщницью комбайни, механiзоване крiплення, стащонарш машини); матерiа-
ли (арочне кршлення, рейки, трубопро-води, кабелi). Стимулюючими чинника-ми можуть бути державш податковi та фiнансовi пiльги, що надаватимуться приватним тдприемствам, задiяним у виконанш лiквiдацiйних заходiв.
Зважаючи на велику собiвартiсть робiт iз лшвщацп вугiльних шахт (рис. 1), слщ припустити, що внутрiшнiх ресурсiв тдприемства буде недостатньо для ком-пенсаци витрат приватно! оргашзаци, не кажучи вже про и фiнансовi вигоди вщ реалiзацii даного проекту. Виходячи з цього до виконання лшвщацшних роб^ доцiльно залучити також i державний ка-пiтал. Таким чином, держава вiзьме не себе частину витрат, стимулюючи цим приватнi оргашзаци до ствпращ. У даному випадку частка державного капiта-лу виступатиме спонукальним чинником для приватного бiзнесу, адже матерiальнi вигоди вщ реалiзацii проекту (земля, бу-дiвлi, устаткування, матерiали) належа-тимуть тшьки йому. Тобто, на вщмшу вiд iнших форм державно-приватного партнерства, даний тип ствпращ не передба-чае розподшення продукту, отриманого в процес реалiзацii проекту, мiж сторонами-партнерами.
1000 900 800 700 600 500 400 300 200 100 0
1995 1996 1998 2000 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2013
Рис. 1. Передбачене проектом фтансування заход1в, спрямованих на л1кв1дац1ю вугледобувних тдприемств, млн грн [9]
- Економгка промисловостг Экономика промышленности -
На пщготовчш стадп проекту учас-ниюв слiд об'еднати в едину оргашза-цiйну структуру, в рамках яко! будуть розподiленi сфери повноважень та обов'язюв сторiн. Заважаючи на склад-нiсть та неоднорiднiсть лiквiдацiйних за-ходiв, доцiльно створити державно-приватний консорщум, де: приватна сторона представлена кшькома учасниками, якi спецiалiзуються на виконаннi певних спектрiв роб^; державна сторона представлена одшею компанiею, що вiзьме на себе ту частину лшвщацшних заходiв, у виконанн яких приватнi оргашзацп най-менше зацiкавленi; лiдером консорцiуму е державний уповноважений представ-ник, що координуе спшьну дiяльнiсть учасниюв та контролюе якiсть виконання робт Таким чином, на основi партнерсь-ко! спiвпрацi досягаеться спiльний пози-тивний результат.
Як правило, консорщуми створю-ються з метою реалiзацii складних проек-тiв спiльними зусиллями учасникiв, яю спецiалiзуються на виконаннi певних специфiчних робiт [10]. В умовах вугшь-но! галузi використання консорцiумiв не набуло широкого впровадження, адже добувн роботи зазвичай реалiзуються комплексно в межах одше! оргашзацп, без залучення стороншх структур (виня-тком е залучення пщрядних органiзацiй до проходки виробок). Проекти лшвщацп вугледобувних тдприемств апрiорi е безприбутковими, тому не викликають iнтересу з боку приватного катталу. Таким чином, використання наведено! мо-делi державно-приватного консорцiуму у сферi закриття вугiльних шахт в Укра!ш може стати радше iнструментом мшмь заци державних лiквiдацiйних витрат, нiж шляхом досягнення спшьно! фшан-сово! вигоди.
Розподшення обов'язкiв та повноважень мiж сторонами-учасниками мае ключове значення при формуванш кон-сорцiуму. Складшсть даного процесу по-
лягае в тому, що заходи щодо лшвщацп вугледобувних пiдприемств е взаемо-пов'язаними, тому на стадii встановлення перелшу робiт та вiдповiдно витрат у ре-сурсно-матерiальному еквiвалентi вини-катимуть певш труднощi. Для вирiшення дано! проблеми на попередньому етат формування консорщуму слiд чiтко ви-значити перелш необхiдних лiквiдацiй-них заходiв. Вiтчизняний досвiд закриття вугледобувних тдприемств свщчить про невиконання повного комплексу лшвща-цiйних заходiв, що максимально мшмь зуе можливiсть виникнення негативних екологiчних та соцiальних наслiдкiв [1113]. Таким чином, перелiк необхщних лiквiдацiйних заходiв слiд розглядати значно ширше, шж це представлено в програмi закриття шахт в Укра!ш.
Видiляють три основних види захо-дiв, що реалiзуються у процеа закриття вугледобувних пiдприемств: роботи, спрямоваш на фiзичну лiквiдацiю шахти; забезпечення еколопчно! безпеки; подо-лання сошальних наслiдкiв [11; 14]. В Укршш у зв'язку з виконанням обмеже-ного комплексу лiквiдацiйних робiт (не-обхiднi роботи не були передбачеш про-грамою лiквiдацii) та недостатшм фiнан-суванням необхiднi заходи були виконаш тiльки частково. Як наслщок, постали проблеми економiчного, екологiчного та сошального характеру. Ураховуючи ев-ропейськш досвiд закриття вугiльних шахт [15; 16] та помилки попереднього перюду [11-13], з метою мiнiмiзацii негативних наслщюв запропоновано перелiк лшвщацшних заходiв (див. таблицю).
Виходячи з досвщу закриття вугледобувних тдприемств в Укршш, слiд за-значити, що деяю з наведених заходiв не були передбаченнi програмою лшвщацп, зокрема, такi важливi, як: буршня дегаза-цiйних свердловин - спрямоване на запо-бiгання концентрацГ! метану на поверхш; закладка виробленого простору - реаль зуеться з метою недопущення деформацп
Таблиця
Перелж лiквiдацiйних захоЫв
Заходи щодо ф1зично! лшвщацп Еколопчт заходи Сощальш заходи
Демонтаж устаткування та за-гальношахтних машин; демонтаж кршлення прничих виробок; демонтаж комуткацш та рейко-вого шляху; комплекс робп гщрозахисту; буршня дегазацшних свердло-вин; закладка виробленого простору; лшвщатя стовбур1в 1 техтчних свердловин Переробка прничих вщвал1в; озеленення територш; рекультиващя земель; лшвщащя ставюв вщ-стшниюв Погашення заборгованосп щодо зарплати; виплата вихщно! допомо-ги; створення нових робочих мюць; надання одноразового без-вщсоткового кредиту вившьненим шахтарям; перенавчання пращвниюв; передача об'ект1в сощаль-но! сфери
поверхш земл1 та як наслщок руйнування буд1вель, розташованих у межах шахтного поля; переробка прничих вщвал1в -мае на мет очищення поверхнево! тери-тори та зменшення шкщливих викид1в в атмосферу; надання безвщсоткового кредиту вившьненим шахтарям - реал1зуеть-ся з метою стимулювання колишшх вуг-ляр1в до б1знесово! д1яльносп. Унаслщок цього в рамках тдприемств, де зпдно з планом лшвщацшш заходи були викона-н на сто вщсотюв, спостер1гаються еко-лопчт та сощальш проблеми.
Отже, на основ1 встановленого пе-релшу необхщних лшвщацшних заход1в слщ визначити порядок !х розподшення м1ж сторонами-учасниками консорщуму. Головним критер1ем вибору приватних компанш, що будуть включен до складу консорщуму, слщ вважати спещал1защю або досвщ виконання вщповщних робгг. До реал1зацп заход1в щодо демонтажу кршлення, комуткацш, устаткування доцшьно залучати сектори приватних ву-гледобувних тдприемств, що спещаль зуються на погашенн прничих виробок (дшьнищ РГВ). До закладки виробленого простору, лшвщацп стовбур1в слщ залучати приватн шахтобуд1вт оргатзацп. Виконання робп з переробки прничих
вщвал1в доцшьно покласти на приватш компанп, що волод1ють збагачувальними фабриками. З урахуванням даного тдхо-ду та можливих спонукальних чинниюв запропоновано модель консортуму з 4 учасниками, з яких 3 - приватн та 1 -державний (рис. 2). Реал1затя наведено! модел1 позитивно вплине на якють л1квь дацшних робп 1 сприятиме мш1м1зацл видатюв на !х виконання.
Згщно з наведеною моделлю державно-приватного консорщуму кожна сторона мае певний штерес до реал1зацп зазначених заход1в. Умовно представлена приватна компашя №1 у раз1 виконання покладених на не! завдань отримае у вла-стсть виробниче устаткування та поб1ч-ний продукт (вугшля, видобуте з цшиюв, метал та рейки, вийнят в результат! л1к-вщацп виробок). Приватна компатя №2 за виконану роботу отримае у власнють дшянку земл1 з розташованими на нш промисловими спорудами та шфраструк-турою. Для стимулювання приватно! компанп до оргатзацп виробничо! д1яль-ност на данш територп слщ надати пода-тков1 каткули для б1знесу, що реал1зува-тиметься на цш дшянщ. З метою отри-мання позитивного сощального ефекту вщ реал1зацп дано! модел1 слщ встановити,
Рис. 2. Умовна модель державно-приватного консорцгуму (розроблено автором)
що податковi кашкули можуть бути на-данi лише за умови працевлаштування не менш нiж 10% вивiльнених з вугледобу-вного пiдприeмства шахтарiв. 1нтерес приватно! фiрми №3 полягае в отриманш продукту переробки гiрничих вiдвалiв. Вмют вугiлля у гiрничих вiдвалах в Укра-i'нi складае 5-30% [17], що разом iз мож-ливютю ви'мки рiдкоземельних металiв робить процес переробки потенцшно ви-гiдним. Спонукальним чинником до ви-конання даних роб^ може стати держав-ний безвщсотковий кредит, наданий компанп з метою придбання вщповщного устаткування.
Виходячи з того, що активи вугле-добувних пщприемств мають рiзну кшь-кiсть та щну, слiд зазначити, що !'х зага-льно!' вартостi може не вистачити для за-безпечення прибутку приватно!' оргашза-
цп. Таким чином, з метою пщвищення швестицшно' привабливосп проекту державно-приватного консорцiуму (з точки зору приватно'' оргашзацп) необхщно передбачити можливiсть збiльшення час-тки державного катталу.
З метою стимулювання приватних органiзацiй до участi у проектах лшвща-цп вугледобувних пщприемств слщ гара-нтувати 'м вщповщну норму прибутку. Для цього необхщно встановити мжма-льно гарантований вщсоток рентабельно-стi проекту (Яш), у ролi якого запропо-новано прийняти штегральний показник рентабельностi приватних компанш, за-дiяних у прничодобувнш сферi :
1 На основ1 анал1зу показник1в д1яльносл приватних компанш, зад1яних у прничодобувнш сфер1 у перюд 2005-2010 рр. [6], встановлено: Ят=18,5%.
ят = п^
а =
де г - середнш вiдсоток рентабельности приватних компанiй, що функцiонують у прничодобувнш сферi;
п - перюд.
Таким чином:
якщо проект доцшьний до реаль заци Рп > Сп,
тодi за умови
'Р Р -100
V К
\
< я
рiзни-
У
ця Я -
Р
Л
-100
/
- компенсусться дер-
V1п У
жавою.
де Рп - чистий прибуток;
Сп - чистi витрати;
1п - чистий дохiд.
З метою недопущення зловживання державною часткою капiталу (завищення виробничих витрат та затягування часу з боку приватно! оргашзацп) у процес ре-алiзащi проекту необхiдно виконати ощ-нку тривалосп робiт, тобто встановити дiапазон часу, впродовж якого приватна оргашзащя зобов'язана завершити вико-нання покладених на не! завдань. Через велику трудомютюсть та високу ймовiр-нють впливiв зовнiшнiх факторiв на пе-ребiг лiквiдацiйних заходiв застосування методу нормативних розрахунюв е недо-цшьним, адже результат може мати висо-кий рiвень похибки. Таким чином, з метою визначення очшуваного перюду три-валостi робiт (Точ) слiд використати метод експертно! оцiнки.
Метод експертно! оцiнки базуеться на детальному аналiзi аналопчних проце-сiв та визначеннi на !х основi тривимiр-них показникiв тривалосп робiт: оптимь стичний (Ттгп), песимютичний (Ттах), найвiрогiднiший (Тйм). Кожнiй ощнщ тривалостi призначаеться ваговий коефь щент, що зазвичай дорiвнюе 1 [19]. На основi сукупно! тривалостi робгг, за трьома оцiнками часу, визначаеться ймо-вiрний строк реалiзацii проекту (Точ):
Отп + + 30т 8
де 0тЫ - мшмально можлива тривалiсть робiт;
О тех - максимально припустима тривалiсть робiт;
О - найймовiрнiша тривалiсть ро-
бiт.
Отже, Точ е граничним значенням, починаючи вiд якого держава повинна зменшувати частку капiталу (компенса-цiя спрямована на досягнення приватною оргашзащею 19% рентабельностi) в кон-сорцiумi. Даний процес слiд реалiзовува-ти поетапно, в мiру наближення реального часу до показника максимально при-пустимо! тривалостi робiт (Ттах). Для визначення ймовiрностi виконання проекту за час, вщмшний вщ Точ, та встановлення на цш основi вiдсоткiв, на якi буде зни-жено державний капiталу у певний про-мiжок часу в дiапазонi [Точ - Ттах], необ-хiдно визначити стандартне вiдхилення (а) вщ Точ:
0_ - 0»
а = -
8
На основi отриманого вiдхилення дiапазон \Ттт - Ттах] подшено на вiсiм рiвних частин. На кожному кроку вщхи-лення в дiапазонi \Точ - Ттах] державний капiтал передбачений на покриття рiзни-цi мiж реальним та гарантованим вщсот-ком рентабельностi доцшьно знижувати на 25% (рис. 3). Таким чином, приватна компашя буде защкавлена у швидшому завершеннi покладених на не! завдань.
Ч^ке розподшення завдань та стро-кiв !х виконання мiж учасниками е клю-човою умовою ефективного функщону-вання державно-приватного консорщуму. Адже процес лшвщацп вугледобувних пiдприемств потребуе злагоджено! дп мiж сторонами, вiдповiдальними за реа-лiзацiю певних заходiв. Таким чином, ро-зробка органiзацiйно-економiчного меха-шзму державно-приватного консорцiуму
Ймовiрнiсть
Рис. 3. Графт гмовгрног тривалостг проекту лгквгдацИ вугледобувного тдприемства [19]
у сферi тквщацп вугледобувних тдпри-емств мае вiдбуватися з урахуванням га-лузево'' специфiки та потенцшних мож-ливостей приватних компанiй, залучених до даного процесу.
На етап впровадження державно-приватного консорщуму у процес лшвь дацп вугледобувних пiдприемств необ-хiдно виконати ряд таких заходiв:
розробка Мшютерством енергетики та вугшьно'' промисловостi державно'' програми реструктуризацп вугшьно'' га-луз^ що передбачае лiквiдацiю нерента-бельних та безперспективних вугледобувних тдприемств шляхом застосування механiзму державно-приватного консорщуму;
правове забезпечення штереав уча-сникiв консорцiуму (розробка Закону про особливосп державно-приватних консо-рцiумiв у сферi лшвщацп вугледобувних пiдприемств);
формування Мшютерством енергетики та вугшьно'' промисловостi консор-цiуму за таким алгоритмом:
1) ощнка внутрiшнього ринку пр-ничодобувних послуг (маеться на ув^ аналiз приватних компанiй, дiяльнiсть яких пов'язана з виконання прничих та збагачувальних робiт);
2) ощнка дiяльностi зарубiжних гiрничодобувних компанiй та розгляд можливосп 'х включення до складу консорщуму;
3) формування пропозищй та ви-значення ряду защкавлених компанiй;
4) формування портфеля потенцшних учасниюв консорцiуму;
5) розробка моделi консорцiуму на основi оцiнки можливостей потенцiйних учасникiв;
6) проведення конкурсу щодо ви-значення найбшьш оптимальних пропо-зицiй з боку приватних компанш (реаль зуеться за наявносп декiлькох претенде-нт1в, зацiкавлених у виконаннi певних роб^);
7) розподiлення завдань та обов'язюв мiж сторонами-учасниками;
8) юридичне оформлення консорць
уму.
Традицiйно процес лшвщацп вугледобувних тдприемств потребуе значних витрат, адже для мшмзацп негативних сошальних та еколопчних наслiдкiв не-обхщна реалiзацiя ряду трудомiстких за-ходiв. Використання внутрiшнього кат-талу вугледобувного тдприемства як за-собу оплати дасть змогу частково профь нансувати виконання лшвщацшних робiт приватною компатею. Але враховуючи те, що вартост внутрiшнього капiталу недостатньо для покриття лiквiдацiйних витрат у повному обсяз^ слiд визнати неминучiсть залучення додаткових дер-жавних коштiв.
Таким чином, для реалiзацii проекту закриття вугледобувних пiдприемств
доцшьно створити державно-приватний консорщум, де мiж сторонами-учасни-ками буде розподiлено комплекс зо-бов'язань щодо виконання лшвщацшних робiт. Ключовою особливiстю даного консорщуму е те, що послуги приватно! сторони оплачуються за рахунок внутрь шнього капiталу шахти. На основi цього буде вирiшено проблему нестачi держав-них коштiв на виконання повного комплексу лшвщацшних заходiв. Для досяг-нення даного позитивного ефекту слщ максимально ефективно використати на-явний капiтал тдприемства, тобто враху-вати кожний матерiальний елемент, що може бути використаний як зааб оплати.
У подальшш перспективi доцшьни-ми будуть дослщження щодо вдоскона-лення моделi державно-приватного консорщуму; визначення катталу вугледо-бувного пiдприемства, що може бути використаний як зааб оплати; розробки но-вих механiзмiв учасп державного та приватного катталу в консорщуму
Л1тература
1. Про структурну перебудову вугь льно! промисловосп: Указ Президента Украши вiд 07 лютого 1996 р. № 116/96 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua.
2. Про затвердження Програми «Украшське вугшля»: Постанова Кабь нету МЫс^в Украши вiд 19 вересня 2001 р. № 1205 [Електронний ресурс]. -Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua.
3. Про схвалення концепцп розвит-ку вугшьно! промисловостi: Розпоря-дження Кабiнету Мiнiстрiв Украши ввд 07 липня 2005 р. № 236-р [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon2. rada.gov.ua.
4. Про схвалення концепцп рефор-мування вугшьно! галузi: Розпорядження Кабiнету Мiнiстрiв Украши вiд 14 травня 2008 р. № 737-р [Електронний ресурс]. -Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua.
5. Про хщ структурно! перебудови вугшьно! промисловосп: Постанова Ка-бшету Мiнiстрiв Укра!ни вiд 28 березня 1997 р. № 280 [Електронний ресурс]. -Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua.
6. Стан, основн проблеми i перс-пективи вугшьно! промисловосп Укра!-ни: наук. доп. / О.1. Амоша, Л.Л. Стари-ченко, Д.Ю. Череватський; НАН Укра!-ни, 1н-т економiки пром-сп. - Донецьк, 2013. - 44 с.
7. Пивняк Г.Г. Post-mining: технологический аспект решения проблемы / Г.Г. Пивняк, АН. Шашенко, ПИ. Пилов // Труды международного симпозиума «Неделя горняка - 2012». - 2012. - № ОВ1. -С. 20-31.
8. Ивняк Г.Г. Synchro-mining: ци-вшзоване виршення проблеми сталого функцюнування прничодобувних репо-шв / Г.Г. Ивняк, П.1. Плов, М.С. Пашкевич, Д.О. Шашенко // Науковий вюник нацюнального прничого утверситету: економiка та управлшня зб. наук. пр. -Дншропетровськ: НГУ, 2012. - № 3. -С. 131-138.
9. Управлшня потоками вугшьно! продукци та стшким функцюнуванням збиткових шахт Укра!ни / О.В. Трифонова, О.Ю. Кравець; М-во осв^и i науки Укра!ни; Нац. прн. ун-т. - Дншропет-ровськ, 2014. - 201 с.
10. Смешанная собственность в корпоративном секторе: эволюция, управление, регулирование / Г.Н. Маль-гинов, А.Д. Радыгин; Консорциум по вопросам прикладных экономических исследований; Канадское Агентство по международному развитию, ИЭПП. - Москва, 2007. - 636 с.
11. Кравцова О.М. Негативн нас-лiдки закриття шахт / О.М. Кравцова // Наyковi прат ДонНТУ. Серiя: економiч-на. - Донецьк: ДонНТУ, 2005. - № 97. -С.185-194.
12. Амоша О.1. Особливосп лшвь дацп вyгiльних шахт у старопромислових
регюнах / О.1. Амоша, А.В. Бардась // Економша промисловостi. -2009. -№ 46(3). - С. 34-38.
13. Панишко А.И. Пути решения проблемы закрытия угольных шахт / А.И. Панишко, А.Ю. Еременко, Н.В. Хозяйкина // Сучасш ресурсоенергозберь гаючi технологи гiрничого виробницт-ва. - Кременчук: КрНУ, 2013. - № 2. -С. 166-174.
14. Технология закрытия (ликвидации) угольных шахт / И.Ф. Ярембаш, И.Г. Ворхлик, В.И. Стрельников; Дон-НТУ. - Донецьк, 2004. - 238 с.
15. Restructuring the Coal Mining Industry: an Interdisciplinary Approach / edited by J. Dvoracek, E. Martyakova. -Czech Republic, Ostrava: VSB - Technical University of Ostrava, 2013. - 205 p.
16. Likvidace hlubinneho dolu zakla-danim po ukonceni banske cinnosti pro snizeni bezpecnostnich a ecologickych
rizik / V. Slivka, J. Dvoracek, J. Ciganek, V. Hudecek, A. Grmela, P. Zurek. - M.: VSB - Technicka univerzita Ostrava, 2007. - 100 s.
17. Филиппенко Ю.Н. Промышленные отходы угольных предприятий пути их использования и улучшения экологической обстановки / Ю.Н. Филиппенко, П.Т. Скляр, Е.В. Харлова // Збагачення корисних копалин. - Дншропетровськ: НГУ, 2012. - № 50(91). - С. 71-78.
18. Формування та реалiзацiя державно!' пол^ики стосовно вугшьно! про-мисловосп з урахуванням штеграцп Ук-ра!ни у св^ову економшу: монографiя / О.1. Амоша, Л.Л. Стариченко, Д.Ю. Чере-ватський та ш.; НАН Укра'ни, 1н-т еконо-мши пром-стг - Донецьк, 2013. - 196 с.
19. Управлшня проектами / Л.В. Нозд-рша, В.1. Ящук, О.1. Полотай. - К.: Центр учбово!' лiтератури, 2010. - 432 с.
Надшшла до редакцИ 06.05.2015 р.
