CC BY
94
Г.А. Дорофеева, А. О. П'янова
ПРАКТИКА ЗД1ЙСНЕННЯ РЕСТРУКТУРИЗАЦИ ШДПРИСМСТВ: В1ТЧИЗНЯНИЙ ТА ЗАРУБ1ЖНИЙ ДОСВ1Д
На сьогоднiшнiй день фшансово-еко-номiчна криза в кра!ш, якщо не викликана, то в будь-якому разi не спадае через нерегульоване управлшня як на рiвнi держави, так i на рiвнi пiдприемств. Стан пiдприемств можна охарактеризувати як «некеровашсть» або «неефективне управлшня». Оскшьки коренi проблем бiльшостi укра!нських пiдприемств лежать у невмiннi працювати на ринку, тобто в невмшш iдентифiкувати потреби споживачiв, iдентифiкувати ринок, тому ддачим iнструментом виведення тдприемства iз кризи е впровадження радикальних змiн, якi дозволяють створити гнучке пiдприемство, що миттево реагуе на змши зовнiшнього середовища.
В умовах становлення ринково! економiки реструктуризацiя е засобом антикризового управлшня й обумовлена потенцшним банкрутством тдприемства, недостатньою ефектившстю видiв його дiяльностi та спрямована на забезпечення його виживання. З шшого боку, реструктуризацiя е засобом стратепчного управлiння i спрямована на забезпечення ефективного функцюнування та розвитку тдприемства.
Зарубiжнi й вiтчизнянi вчеш-економю-ти, зокрема I. Акiмова, О. Амоша, I. Ансофф, С. Довбня, Л. Кальнiченко, Г. Клейнер, М. Кизим, I. Мазур, I. Марина, А. Мендрул, Т. Мiзерна, С. Покропивний, В. Пономарен-ко, О. Терещенко, Н. Треньов, Р. Холл, М. Хохлов, З. Шершньова, всебiчно розглянули й охарактеризували теоретичнi аспекти реструктуризаци пiдприемств, проаналiзували й обгрунтували пiдходи до реструктуризаци як до виршення проблем антикризового управлiння та приватизаци пiдприемств. Разом iз тим залишаються окремi питання й аспекти, яю е недостатньо дослiдженими. Незважаючи на iснування
широко висв^лено! теоретично! бази про реструктуризащю, дослiдженню конкретно! практики здшснення реструктуризацi! пiдприемств за рiзних сощально-економiчних умов, а головне, в умовах кризи, придшяетъся недостатня увага.
Метою дано! статп е дослiдження й узагальнення досвщу реструктуризацi! пiдприемств в Укра!нi та за кордоном, формування рекомендацiй, висновюв про можливе використання цього корисного досвiду за нинiшнiх умов господарювання.
Реструктуризацiю пiдприемства можна визначити як комплекс оргашзацшно-еконо-мiчних, правових, технiчних заходiв, спрямованих на змшу структури пiдприемства, його управлiння, форм власност^ органiзацiйно-правових форм, здатних привести шдприемство до фiнансового оздоровлення, збшьшити обсяг випуску конкурентоспроможно! продукцi!, шдвищити ефективнiсть виробництва [6].
Дослщження вiтчизняного досвiду дае можливiсть видшити такi основнi недолiки практики реструктуризаци тдприемств:
вiдсутнiсть необхiдного методичного обгрунтування ефективних моделей реструктуризаци об'екпв;
переважне використання пiдходiв, що базуються на розподiлi пiдприемств на окремi частини, без належного розгляду альтернативних варiантiв реструктуризацi!;
недостатне обгрунтування економiчних наслiдкiв реструктуризацi! об'ектiв;
вщсутшсть механiзмiв залучення iнвестицiй у процес реструктуризацi!;
невизначенiсть фiнансових джерел реструктуризаци;
невиршешсть соцiальних питань при розробщ планiв реструктуризацi!.
Серед основних мотивiв проведення реструктуризацi! можна визначити таю: кризове становище тдприемства або галузц
© Дорофеева Ганна Андрпвна - кандидат економ1чних наук, доцент; П'янова Анна Олександр1вна - студент. Донецький нацюнальний ушверситет.
ISSN 1562-109X
неможливють досягнення цiлей
пiдприeмства; новi цш та завдання пiдприeмства; пiдвищення ефективносп роботи пiдприeмства; реакцiя на змшу ринково1 ситуаци.
На жаль, сьогодш в Укра1ш на вiдмiну вщ розвинених кра!н свiту основним мотивом реструктуризаци е криза, що загрожуе виживанню пiдприемства, або банкрутство шдприемства. Неминучiсть та необхiднiсть реструктуризаци сучасних украшських пiдприемств зумовлена дiею чинниюв, що змiнюють орiентацiю нашо! економши, тому що майже кожне шдприемство сьогоднi мае набiр типових проблем: спад обсяпв виробництва та рентабельносп продажу; втрата традицiйних ринкiв збуту й ускладнення пошуку нових; недостатня компетентнiсть та узгодженiсть у дiях вищого ланцюга управлiння; вiдсутнiсть ч^ко визначено! промислово! полiтики; недостатнiсть шновацшного та
iнвестицiйного потенцiалу; некомпетентнiсть фшансово! полiтики. 1снування типових та низки специфiчних для конкретного пiдприемства й галузi проблем потребуе здiйснення комплексу кардинальних змiн, а саме проведення реструктуризацшних заходiв.
Пiд час фiнансово-економiчноl кризи в Укра1ш досить популярним об'ектом реструктуризаци виступають пiдприемства вугшьно! галузi, яка е однiею з домiнуючих складових промисловостi. Необхiднiсть реструктуризаци пояснюеться тим, що переважна бшьшють вугiльних шахт та розрiзiв е збитковими, що незадовшьно впливае на стан галузi в цiлому. Основними проблемами вугшьно1 промисловостi е: складнють гiрничо-геологiчних умов видобутку вугiлля, низький техшчний рiвень вугледобувних та вуглепереробних пiдприемств, значний стушнь фiзичного i морального зносу основних фоцщв, обмеженiсть iнвестицiйних ресурсiв, неефективна система управлшня галуззю й вщсутнють ринкового механiзму
цiноутворення на вугшьну продукцiю.
За iснуючим спiввiдношенням обсяпв видобутку вугшля, фiнансових ресурсiв, яю дотуе держава в галузь, i нинiшнiх
показникiв стану й оновлення шахтного фонду (44% шахт у Донецькш област функцiонують вiд 30 до 50 роюв, 22% -понад 70 рокiв) можна розраховувати на те, що впродовж 15-20 роюв вугiльнi пiдприемства ще зможуть забезпечувати енергетикiв та коксохiмiкiв вугшьною продукцiею [9]. Тому дуже важливо запровадити i провести комплекс кардинальних змш, щоб запобiгти процесу занепаду та згортання вуглевидобутку в Укрш'ш.
Зупинити стрiмке зростання збиткiв вугледобувних шдприемств можна лише дво-ма шляхами: або приватизувати щ шахти, переклавши всi проблеми на нових власниюв -потенцiйних iнвесторiв, або поступово виводити !х з експлуатаци переважно шляхом консерваци з подальшою модернiзацiею чи лiквiдацiею. Доцшьно встановити мiнiмально допустимий рiвень використання виробничо1 потужностi та максимально допустимий рiвень збитковостi, за межами яких шахти не мають експлуатуватися. Це створило б дiеву конкуренцiю мiж шахтами за право на виживання. Крiм того, необхщно вдосконалювати механiзм надання держпiдтримки, надавши йому
стимулюючого характеру. Шахти, що залишилися в експлуатаци, могли б, отримуючи держпiдтримку в належних розмiрах i на стимулюючих засадах, не тiльки зберегти нишшнш обсяг виробництва вугшьно1 продукци, але й наростити його [9].
Прикладом ефективно проведено1 реструктуризаци вугшьно1 промисловост е досвiд Польщу Близько 20-25 рокiв тому польський уряд закривав нерентабельш шахти, скоротивши кшькють зайнятих у вуглепромi бшьш нiж удвiчi. Шахтарям, яким залишилось працювати до пенси п'ять роюв, запропонували на цей час тти у спецiальну вiдпустку, що оплачувалась до 75% ставки. Компенсаци шахтарям, яких скоротили, становили в середньому 12 тис. дол. Держава також погасила всю заборгованють вугiльних пiдприемств. Ще одним прикладом дiевоl реструктуризаци е досвщ Велико1 Британи. Так, у 80-х роках Маргарет Тетчер, незважаючи на масовi страйки, закрила бшьшють нерентабельних
шахт краши. Сьогодш в галузi зайнято близько 7 тис. оаб, у той час як 1985 р. - 220 тис. Кожен звшьнений шахтар отримував до 5 тис. фунпв компенсаци. Також було розроблено технолопю «чистого вугшля», що передбачае зниження викидiв. У процес проведення подiбних реформ, до 2018 р. уряд Шмеччини мае намiр закрити вгам шахт, у результатi чого без роботи залишиться 35 тис. шахтарiв. Уряди цих кра1н залишали працювати тiльки тi шахти, видобуток вугшля у яких був на рiвнi 3 млн. т/рш. В Укра!ш ж шахт iз таким рiвнем виробництва налiчуеться всього близько десяти, по 1 млн. т вугшля видобувають не бшьше 20 шахт [3].
Мехашчно застосовувати в нас стандарти Польщi, Велико1 Британи чи Шмеччини не можна, оскшьки значна кiлькiсть укра1нських шахт е мютоутворюючими. У випадку масштабних скорочень !х наслiдки будуть не менш масштабними. Закриття шахт i, як наслщок -звiльнення шахтарiв призведе до виникнення масового безробiття, що негативно вщб'еться на рiвнi життя населення та розвитку нацюнально! економши в цiлому.
Для надання допомоги украшськш вугiльнiй галузi за проханням уряду Укра1ни експертами €врокомiсil буде розроблено стратепю реформування галузi, у якш передбачено узагальнення й адаптащю евро-пейського досвiду до сучасних умов укра1нських реалiй. Цi рекомендаци буде вiдображено у «Стратеги розвитку вугшьно! промисловостi Укра1ни» у рамках проекту ТАС1С, метою яко! е сприяння виходу галузi з нишшнього, близького до критичного, становища. Програма робить акцент на оновлення технолопчно! бази вiтчизняних шахт, а також на полшшення соцiальних та еколопчних умов !х роботи. При цьому И дiя буде поширюватися як на приватш, так i на державш пiдприемства.
Рекомендаци евроекспертiв передано Мшютерству вугшьно! промисловостi, а заходи, передбачеш програмою, плануеться виконати до 31 грудня 2010 р. Основш кошти за Програмою, вартють яко! становить 8,939 млн. евро, будуть спрямоваш на реалiзацiю двох пшотних проектiв iз будiвництва «безпечних шахт» i технологи забору метану, а також на роботу юрисив.
Програма несе, перш за все, рекомендацшний характер, тому передбачеш нею кошти будуть спрямоваш на шдвищення квалiфiкацi! втизняних фахiвцiв, випуск iнформацiйних матерiалiв, оцiнку стану вугшьно! промисловостi та проведення консультацш.
Реформи в галузi почалися лише в кiнцi 90-х роюв, коли низка нерентабельних шахт була закрита, а прибуткових -приватизована. Сьогоднi на приватнi вугшьш пiдприемства припадае вже близько 40% вугшля, що видобуваеться. За даними прес-служби Мiнвуглепрому, на 1 шчня 2008 р. в Укрш'ш працювало понад 120 шахт, проте на 72 iз них рiвень видобутку був нижче 500 тис. т/рш, а за таких обсяпв шдприемство рентабельним бути не може. У рамках реоргашзаци галузi малi шахти були включенi до складу великих держхолдинпв, а 18 фактично непрацюючих - зовсiм закритi. Таким чином, до 1 шчня 2009 р. залишилося 30 офiцiйно зареестрованих шахт, видобуток вугшля на кожнш iз них був не менше 500 тис. т/рш.
Незважаючи на часткову
реструктуризацiю галуз^ И збитки продовжують зростати. За першi п'ять мiсяцiв 2009 р., за даними Мшвуглепрому, вугледобувнi шдприемства зазнали збитюв у розмiрi 2,6 млрд. грн. (без облшу кош^в, отриманих у виглядi держпiдтримки), що у швтора рази бiльше, шж за аналогiчний перiод минулого року.
«Стратепя» буде готова тiльки 2011 р., але й тодi вона дасть вщповад далеко не на вш питання. Gвропейськi експерти акцентують увагу на сощальних та еколопчних питаннях, проте виршити !х окремо, без комплексно! реструктуризаци та модершзаци галуз^ не вдасться. Для реалiзацil цього масштабного завдання в Укрш'ш поки що немае нi кош^в, нi необхiдноl полiтичноl свободи [12].
Оскшьки реструктуризащя е унiверсальним шструментом управлiння пiдприемством, вона здiйснюеться на шдприемствах рiзних галузей промисловостi.
Наприклад, у I пiврiччi 2009 р., незважаючи на складну фiнансово-економiчну ситуацiю, пiдприемства морського та рiчкового транспорту продемонстрували стабiльну роботу та
впевнеш фiнансовi показники. Це пов'язано iз проведенням реструктуризацi!
органiзацiйно! структури, а саме оргашв управлiння галуззю. Так, за I пiврiччя 2009 р. морсью торговельнi порти Укра!ни переробили 52,782 млн. т, що на 21% менше, нiж 2008 р. - 67,14 млн. т. Разом iз тим прибутки портiв за даний перюд зросли та склали 4,687 млрд. грн. (порiвняно з 2,931 млрд. грн. 2008 р.). Усього по Укрморрiчфлоту за I пiврiччя прибутки склали 5,929 млрд. грн., коли у 2008 р. -3,803 млрд. грн., тобто прибутки шдприемств морського i рiчкового транспорту зросли на 56% порiвняно з аналопчним перюдом 2008 р. Чистий прибуток за даний перюд становив 1,133 млрд., 2008 р. - лише 297,909 млн. грн. Збшьшення таких основних показниюв, як прибуток i чистий прибуток, свщчить про усшшну господарську дiяльнiсть
шдприемств водно! галуз^ Здiйснення ефективно! тарифно! пол^ики, проведено! новим керiвництвом, збшьшило виплати до держбюджету, якi становили 889,641 млн. грн. порiвняно iз 944,745 млн.грн. 2008 р. За результатами дiяльностi пiдприемств морського i рiчкового транспорту в I пiврiччi 2009 р. було освоено каштальних iнвестицiй на суму 421,6 млн. грн., що бшьше показника 2008 р. удвiчi. За наявшстю високих прибуткiв галузi з'являються новi можливостi та вiдкриваються певнi перспективи розвитку. Так, у I пiврiччi 2009 р. наказами Мштрансзв'язку були затверджеш програми розвитку 4 морських торгових пор^в: Iллiчiвського, Пiвденного, Микола!вського та Херсонського [10].
Крiм того, на даному етапi розвитку кра!ни е пiдприемства, на яких реструктуризащю ще не проводили, але !! необхiднiсть доведена й економiчно обгрунтована. Прикладом цiе! ситуацi! е ВАТ «Черншвський завод радiоапаратури». Чистий збиток даного шдприемства на кiнець 2008 р. збшьшився втричi до 47,7 млн. грн. Оборот компани скоротився на 3% - до 65,8 млн. грн., а активи на 18,7% до 193,3 млн. грн. Заборгованють компани зросла на 28,6% - до 54,4 млн. грн. У свил незадовшьних фiнансово-економiчних
показниюв акщонери ухвалили рiшення про переобрання персонального складу наглядово! ради товариства, а також
визначили основнi напрями подальшого розвитку пiдприемства. Одним iз положень програми розвитку е шдготовка та проведення реструктуризацi! виробництва компани. Для тдготовки проекту реструктуризацi! компашя плануе залучити консультантiв Нацiонального космiчного агентства Укра!ни. Задля погашення борпв пiдприемства та його розвитку необхщно залучити iнвестицi! у розмiрi 30 млн. евро [1].
Останшм часом у зв'язку з наявнiстю заборгованостей iз заробiтно! плати, пiдприемства почали використовувати майнову реструктуризащю (у даному випадку продаж майна), яка набула в Укра!ш досить специфiчних властивостей: продаеться черговий цех - i людям частково виплачують зарплату. На сьогоднi лише Харювський регiон - единий в Укра!ш мае позитивну динамiку в погашены заборгованостей iз заробiтно! плати [8].
Одшею з найбшьш комплексних програм, що здiйснюеться Урядом Укра!ни за пiдтримки СБРР з метою економiчного розвитку пiдприемств та регюшв Укра!ни, е спiльний проект Всесв^нього банку та Уряду Укра!ни мРеструктуризацiя пiдприемств та розвиток приватного сектору" (далi - Проект). Проект реалiзуеться Укра!нським центром реструктуризацi! шдприемств та розвитку приватного сектору (УЦРП РПС), що був створений Постановою КМУ № 1736 вщ
3 листопада 1998 р. Учасниками Проекту також е Державний комтот Укра!ни з питань регуляторно! пол^ики та тдприемництва, Мiнiстерство фiнансiв Укра!ни й на рiвнi проектних регiонiв - обласш державнi адмiнiстрацi!.
Стратегiчною метою проекту "Реструктуризащя пiдприемств та розвиток приватного сектору" е становлення сильного i конкурентоспроможного приватного сектору шляхом створення сприятливого клiмату для: зростання пiдприемницько! активностi; вiдновлення виробництва, розвитку перспективних напрямiв бiзнесу; створення нових робочих мiсць та шдвищення ефективностi роботи
реструктуризованих пiдприемств.
Основш напрями (компоненти) реалiзацi! даного Проекту:
реструктуризащя шдприемств -проведення заходiв, спрямованих на полiпшення фiнансово-економiчного стану та тдвищення конкурентоспроможностi укра!нських приватизованих шдприемств через використання менеджментом комплексу заходiв з адаптаци системи управлшня бiзнесом до постiйно мшливих ринкових умов;
пiдготовка управлiнського персоналу пiдприемств-учасникiв - навчання i пiдвищення квалiфiкацil управлшського персоналу пiдприемств як в Укра!ш, так i за И межами, з метою набуття ними досвщу ведення ефективного бiзнесу в ринкових умовах, розширення на цiй основi кола прихильникiв економiчних реформ, яю здiйснюються Урядом Укра!ни на центральному та мюцевому рiвнях;
полiпшення регуляторного
середовища - створення необхщно! бази для проведення дослщжень регуляторно! пол^ики, використання даних цих дослiджень для вдосконалення регуляторно! полiтики. Становлення i розвиток ефективного дiалогу мiж суб'ектами приватного бiзнесу та регулюючими органами, посилення iнституцiйно! спроможностi органiв, яю здiйснюють регуляторну полiтику на регюнальному рiвнi;
монiторинг та iнституцiйне забезпечення проекту - органiзацiя здiйснення Проекту, у тому чи^ вiдбiр областей та шдприемств-учасниюв, органiзацiя i контроль за впровадженням заходiв щодо реструктуризацп тдприемств-учасникiв, нагляд за реалiзацiею Проекту, органiзацiя навчання тощо. Для реалiзацi! проектiв реструктуризацi! на тдприемствах будуть запрошенi мiжнароднi консультацiйнi компани, якi мають досвiд роботи у кра!нах iз перехвдною економiкою, а також провщш укра!нськi консультанти, вибраш за результатами тендерного вiдбору.
Даний проект реалiзуеться у два етапи.
I етап Проекту - 2003-2007 рр. Протягом цього перюду здшснена реструктуризащя 160 шдприемств, навчання 350 менеджерiв шдприемств i 600 консультант у проектних регiонах Укра!ни. Досвщ попереднiх етапiв, метою яких була шдготовка до Проекту "Розвиток приватного
сектору", свщчить про успiшнiсть обраного тдходу.
Як успiшнi приклади впровадження проекту "Розвиток приватного сектору" можна назвати:
ТОВ "Чершвецький меблевий комбшат". Прирiст виручки вiд реалiзацii за перюд упровадження Проекту становив 95%. Заборгованють перед бюджетом скоротилась на 1,5 млн. грн., що втричi перевищуе витрати, якi були здшснеш для впровадження Проекту на шдприемств^
ВАТ "Крок" (взуттева галузь, м. Житомир). Прирют виручки вiд реалiзацii за перiод упровадження Проекту становив 213%. Скорочення дебггорсь^' та кредиторсько!' заборгованостi за пiвроку з початку впровадження Проекту вщповщно на 40 i 50%. Полiпшено показники лшвщносп.
ВАТ "Завод огороджувальних конструкцiй" (будiвельна галузь, м. Житомир). Прирют виручки вщ реалiзацii за перюд упровадження Проекту становив 62%. Введено систему фшансового прогнозування та бюджетування, проводиться автоматизацiя пiдприемства, проведено детальний маркетинговий аналiз ринку.
У рамках II етапу Проекту "Розвиток приватного сектору" (2007-2010 рр.) набутий досвщ з реструктуризацп шдприемств у рамках зазначеного Проекту поширено на iншi регюни Украши.
Ще одним проектом, у рамках якого украшське шдприемство отримуе допомогу з боку Свропи, е надання Свропейським банком реконструкци та розвитку (СБРР) забезпеченого кредиту на суму до 50 млн. дол. ЗАТ "Оболонь", одному iз провщних украiнських виробникiв пива. Залученi кошти спрямованi на часткове рефiнансування короткострокового боргу та фшансування програми тдвищення енергетичноi ефективностi.
Передбачаеться, що завдяки фшансовш допомозi "Оболонь" проведе заходи щодо реструктуризацп балансу й тдвищення енергоефективносп переважно за рахунок модершзаци котельноi та
електророзподiльноi системи, а також оптимiзацii виробничих процесiв.
"Оболонь" 2008 р. збшьшило виробництво пива майже на 4% порiвняно з
2007 р. - до 113,3 млн. декалг^в. Його частка в загальному виробнищга пива в Укра1ш за шдсумками минулого року становила 35,4%, на внутршньому пивному ринку - 30,4%. ЗАТ 2008 р. одержало чистий збиток у розмiрi 451,57 млн. грн., тодi як 2007 р. - чистий прибуток 159642 тис. грн. Його чистий дохщ за минулий рш збiльшився на 22,3% - до 3,2 млрд. грн. Компашя за минулий рш збшьшила сво! довгостроковi зобов'язання на 96,8% - до 624 млн. грн., поточш - на 81%, до майже 2 млрд. грн.
"Оболонь" уже двiчi сшвпрацювало з СБРР. Зокрема, 1997 р. банк видшив шдприемству перший кредит на суму 40 млн. дол. для модершзацн та збшьшення виробничих потужностей, а 2004 р. - 10 млн. дол. револьверного кредиту для поповнення оборотного катталу, зокрема для закупiвлi ячменю.
Загальний обсяг дiяльностi СБРР в Украïнi на початок 2009 р. становив 4,1 млрд. евро у рамках 170 проектов. При цьому минулого року обсяг швестицш банку вирю на 29,1% порiвняно з 2007 р. - до рекордно високих 835 млн. евро, а цього року банк очшуе його зростання ще на 15% [5].
Наведемо ще декшька прикладiв iз досвiду реструктуризацiï американських та европейських пiдприемств. У серединi 90-х роюв. найбiльша американська компанiя The Whirlpool Corporation оголосила про початок програми реструктуризации У своïй стратеги вона зробила акцент на розвиток основного напряму дiяльностi - випуску великогабаритноï побутовоï технiки. При цьому цiльовi показники розвитку були вираженi категорiею "економiчноï додано].' вартосп", яка бшьш точно вiдображае структуру капiталу й характер створювано1' пiд керiвництвом менеджерiв вартостi. Змiни торкнулися всiх шдроздшв The Whirlpool Corporation у рiзних крашах свiту. Було проведено реоргашзащю спiльних пiдприемств з азiатськими партнерами. Частина виробництв в Азiï та Сврош припинила свою дiяльнiсть. Незважаючи на невизначенiсть перших крокiв The Whirlpool Corporation, швестори позитивно
вщреагували на ухвалення ново].' стратегiï, i вже через два тижнi шсля оголошення про
початок реструктуризацii акци The Whirlpool Corporation зросли майже вдвiчi.
Другий приклад типовоi icTopii американського ycnixy - бiографiя Лоренса Тиша. Вш став мiльярдером шсля реструктуризаци у 80-х роюв i продажу найбiльшоi американськоi телекомпанii CBS. Купивши 25% ii акцiй 1985 р. за 800 млн. дол., шсля дев'яти роюв управлшня вш продав компанiю за 5,4 млрд. дол., збагативши не тiльки себе, але й iнших акцiонерiв. Методи, якими вiн дiяв, самi американщ називають методами
"калькулятора i скальпеля". Радикально скоротивши на початковому етат витрати, Тиш взявся за реструктуризащю активiв i видiлення непрофiльних бiзнесiв. Так, було продано видавничий шдроздш,
звукозаписувальну компанiю CBS Music Group. У цшому продаж непрофiльних активiв принiс грyпi CBS бiльше 2,5 млрд. дол.
Ще один приклад - це вдала стратепя зростання вартосп за допомогою переорieнтацii бiзнесy, яку використовували компанii США високотехнолопчних галузей у кiнцi 90-х роюв. Усiм вiдома корпорацiя Intel перейшла з випуску комп'ютерно].' пам'ятi на випуск мiкропроцесорiв. Сьогоднi Kodak плануе провести рестрyктyризацiю компанii з метою шдвищення конкyрентоспроможностi у сферi художньо].' фотографii.
Серед европейських компанiй також вiдомi випадки рiзкого збiльшення капiталiзацii завдяки стратегii експансii на ринку. Так, одним з основних засобiв здшснення стратегii розвитку е здшснення одного з рiзновидiв рестрyктyризацii, а саме поглинання тдприемств. Стратегiя вщомо1' пивно1' компанii Heineken була довгий час спрямована на поглинання дрiбних европейських виробниюв пива i, зрештою, сприяла майже подвiйномy зростанню щн акцiй Heineken. Тiльки за останш п'ять рокiв угоди з кyпiвлi щороку пiдвищyвали ii цiнy на 12%. Особливо високо щни злгали пiсля оголошення про чергове поглинання [3].
У практищ украшських пiдприемств 98% поглинань е недружшми, оскiльки у вiтчизняномy законодавствi технологда цивiлiзованого поглинання не прописано, тобто фактично вiдбyваеться захоплення
компанш. Недружш поглинання
здiйснюються щодня, проте статистикою враховуються лише одиницi. Наприклад, захоплення «Оболош» компанieю «Сармат», молококомбшату «Придшпровський»
компанieю «Галактон», скандальний перехвд активiв <^внеазоту» i Пiвнiчнодонецького «Азоту» тощо. Дослiдження швестицшно1 компанп "Dragon Capital" засвщчило, що обсяг украшського ринку поглинань щорiчно оцiнюeться на рiвнi 3 млрд. дол. США [7].
Проблеми поглинання компанш спричиняють найгострiшi дискусп з приводу дощльносп подiбноl реструктуризацп: з одного боку, така реструктуризащя е джерелом тдвищення результативносп компанп, а з шшого - лише вiдображення владних шстинкпв менеджерiв, чи! прагнення знижують, а не шдвищують ефективнiсть компанп.
Дослщження вiтчизняного досвiду дае можливiсть видшити такi основнi недолiки практики реструктуризацп шдприемств:
вщсутшсть необхiдного методичного обгрунтування ефективних моделей реструктуризации
переважне використання пiдходiв, що базуються на розподш пiдприемств на окремi частини, без належного розгляду альтернативних варiантiв реструктуризацп;
недостатне обгрунтування економiчних наслiдкiв реструктуризацп об'екпв;
вiдсутнiсть механiзмiв залучення швестицш у процесi реструктуризации
невизначенiсть фшансових джерел реструктуризации
невирiшенiсть соцiальних питань шд час розробки планiв реструктуризацп.
На основi узагальнення досвiду реструктуризацп шдприемств в Укра1ш та свт варто зазначити, що вибiр видiв реструктуризацп пiдприемств та механiзмiв !х реалiзацil здiйснюеться залежно вщ соцiально-економiчних умов, що склалися на певному еташ економiчного розвитку краши. Пiдприемства, якi правильно обрали стратепю та напрями розвитку, досягли значних результат. Важливим чинником успiху реструктуризацп окремих
пiдприемств е iндивiдуальний характер змш. Вiн виявляеться в можливосп пiдприемства серед розмаггтя форм, методiв, напрямiв реструктуризацп обрати той метод i напрям,
який е найбшьш доцiльним iз точки зору поставлених завдань i фiнансування якого шдприемство може собi дозволити. 1снування морально!' й фшансово1' пiдтримки з боку держави, iнвесторiв та всесвiтнiх оргашзащй вiдiграе не останню роль.
Отже, розглянутий досвщ
реструктуризацiй на вггчизняних та зарубiжних пiдприемствах свiдчить про розмаггтя напрямiв та видiв реструктуризацп в щлому, доводить ефективнiсть використання реструктуризащйних заходiв за рiзних умов господарювання та для рiзних шдприемств у сучасних умовах.
Л^ература
1. Акционеры ОАО "ЧеЗаРа" планируют привлечь инвестиции в размере 30 млн. евро на погашение долгов и развитие предприятия // ПРАЙМ-ТАСС БИТ / Бизнес. Информатизация. Телекоммуникации [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://www.bit. prime-tass.ru/index.asp.
2. Боровецю Р. Трансформащя шдприемств в умовах ново! економши / Р. Боровецю // Вюник КНТЕУ. - 2008. - № 4. -С. 32-39.
3. Влияние реструктуризации на рост стоимости компании [Электронный ресурс]. -Режим доступа: http://www.raexpert.ru/resear-ches/restructuring/.
4. Гриценко Н.В. Свгговий досвщ реструктуризацii пiдприемств / Н.В. Гриценко // Актуальш проблеми економки. - 2007. - № 6 (72). - С. 67-72.
5. ЕБРР выделит "Оболони" кредит 50 млн. дол. // Рынки&Бизнес - новости бизнеса и экономики Украины [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http: //rynok .biz/rss/a/
2009/08/10/EBRR_videlit_Oboloni_kr#Рынки & Бизнес.
6. Закон Украши «Про вщновлення платоспроможносп боржника або визнання його банкрутом» ^з внесеними змшами та доповненнями) // Урядовий кур'ер. - 2002. -13 квгг.
7. Кириченко О.А. Деяю аспекти злиття та поглинання компанiй у свiтлi побудови ново! iнтеграцiйноi системи економши // О.А. Кириченко, О.В. Ваганова / Актуальш проблеми економши. - 2009. -№ 2 (92). - С. 45-56.
8. Лидерство, которое не радует // ВРЕМЯ. - 16 сентября 2009 г. [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://timeua.info/ 160909Z8080.html.
9. Непобедимое вредительство. Донецкий взгляд // Остров [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://ostro.org/.
10. Предприятия морской отрасли продемонстрировали рост финансовых показателей [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://www.tans-port.com.ua/index.php? newsid=3606.
11. Совместный проект Мирового банка и Правительства Украины «Реструктуризация предприятий и развитие частного сектора» - шаг к будущему для украинских предприятий [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://www.inna.com.ua/ru/press/rele-ases/273/.
12. Украинский углепром: Запад нам поможет? // Бизнес-портал о реальном секторе экономики [Электронный ресурс]. -Режим доступа: http://www.ugmk.info.
