CC BY
19
Л.М. Солодовник, О.М. Грибшенко
1НВЕСТИЦ1ЙНА СКЛАДОВА ПРИВАТИЗАЦ1ЙНОГО РЕЙТИНГУ
ВУГ1ЛЬНИХ ШАХТ
Незважаючи на державну пiдтримку вугшьно! промисловосп, фiнансовий стан бiльшостi вуглевидобувних шдприемств залишаеться критичним. Практично всi вуглевидобувш пiдприемства, за винятком декiлькох шахт, не мають власних оборотних кошлв. Головними причинами важкого фiнансового стану вуглевидобувних шдприемств е не тшьки недостатш обсяги державно! пiдтримки, а й попршення гiрничо-геологiчних умов вщпрацювання запасiв, вичерпання якiсних запасiв, шдвищення цiн на устаткування й електроенерпю.
Головним е те, що визначальна частина коштiв на оновлення технологи
вуглевидобутку направляеться тiльки на фiзичну замшу устаткування й на каштальне будiвництво. Однак недостатнi обсяги капiтальних вкладень не дозволили зупинити процес скорочення кiлькостi очисних i комплексно-механiзованих вибо!в i завершити будiвництво iнших черг вуглевидобувних шдприемств. Це призводить до поступового згортання будiвництва нових i реконструкцп дiючих шахт, низьких темшв модершзаци та технiчного переоснащення вугiльного виробництва [1].
Таким чином, кризовий стан одше! з базових галузей нацюнально! економiки потребуе вживання кардинальних заходiв, спрямованих на економiчне вiдродження вугшьно! промисловостi на основi добору досить необхщно! кшькост потенцiйно життездатних пiдприемств в умовах твердо! обмеженосп розмiрiв бюджетного фшансування.
При цьому рiшення про необхщшсть лiквiдацi! або доцiльнiсть подальшо! експлуатаци тiе! або iншо! шахти мае прийматися не тiльки з позици фактично! ефективностi !! функцiонування, але i з позицi! !! потенцшних можливостей, у
контекстi забезпечення енергетично! незалежностi держави i забезпечення усталено! роботи ПЕК. Це можливо за наявност комплексного пiдходу до обгрунтування форм власностi й механiзму, що дозволяе змiнювати форму власностi вугшьних пiдприемств у рамках дiючого законодавчого поля.
Можливють iснування альтернативних форм власносп у вугiльнiй промисловостi вщкривае широкi можливостi залучення ш-вестицш у галузь i, в остаточному шдсумку, буде сприяти зниженню енергетично! залежност Укра!ни вiд iнших кра!н.
Таким чином, на сучасному етат стан економiки Укра!ни формулюе мету приватизаци пiдприемств галузi як створення передумов для розвитку вугiльно! промисловосп й забезпечення на цiй основi енергетично! безпеки держави. Паралельно стане можливим пiдвищення
конкурентоспроможностi вугшля як товарно! продукцi! на внутршньому та зовнiшньому ринках i полшшення фшансово-економiчного стану вуглевидобувних шдприемств.
Щодо вибору перспективно! групи шахт, моделювання комплексу економiчних параметрiв, корпоративних форм
вiдпрацювання запасiв необхiдно вщзначити нижченаведене.
Визначення основних напрямiв розвитку шахтного фонду е головною передумовою забезпечення гарантiй переводу шахт до приватизаци. Важливо, що недержавне швестування для будь-якого регюну мае свою специфшу. 1ншими словами, слiдуючи правильнш полiтицi приватизацi! в окремих регюнах i по вiдно-шенню до окремих шахт, можна досягти реальних структурних зрушень у галузi.
Вiдомо, що фактичш термiни експлуатацi! механiзованих комплекшв i комбайнiв значно перевищують нормативш i,
© Солодовник Леонвд Максимович - доктор техшчних наук, професор; Грибшенко Ольга Миколавна - старший викладач. Нацюнальний прничий ушверситет, Дшпропетровськ.
ISSN 1562-109X
^м того, частина очисного устаткування не вщповщае гiрничо-геологiчним умовам. Переоснащення шахт 'Именною" технiкою -найважливiша умова шдвищення ефективностi виробництва до рiвня беззбитковостi. Разом iз тим придбання сучасного устаткування потребуе значних швестицшних коштiв, обмеженiсть яких i диктуе обов'язкову адресшсть !х розмiщення. Саме iз ще! причини необхiдна ощнка швестицшно! привабливостi окремих шахт, видшення тих, якi готовi до шновацш iз щонайвищою вiддачею.
Загальноприйнятий порядок ан^зу стану шахтного фонду передбачае розподш шахт на окремi групи за наслщками експертного аналiзу технiко-економiчних параметрiв. При цьому першорядне значення мае динамша процесу, причому не у формальному своему проявi (статистика по роках), а у плат полшшення показниюв за наслiдками швестщшно -шновацшно!
дiяльностi.
1ншими словами, у процес аналiзу стану шахт будь-якого репону Донбасу е важливою вщповщь на таке питання: чи коректно робити ощнку стану шахт тшьки на основi аналiзу технiко-економiчних показниюв. Тобто спробувати визначити значення розкиду технiко-економiчних показникiв шахт i припустити, чи можуть шахти, характеристики яких значно вщстають одна вщ одно!, у результатi розподiлу виявитися зарахованими до одше! групи. Якщо таке можливо, то допустимi припущення, що шахти, якi входять до групи, можуть по^зному реагувати на шновацшш заходи. Разом iз тим необхщно не тiльки обгрунтувати правомiрнiсть приеднання шахти до яко!-небудь групи, але й передбачити цей процес у динамiцi, тобто можливiсть переходу шахт в шший економiчний стан шд впливом направлено! швестицшно! пол^ики.
1з таких позицiй доцiльнiше розбити шахти на окремi групи не тшьки за ознаками схожють i вiдмiннiсть технiко-економiчних показникiв, але й можливого вщнесення пiдприемств до шшого iнвестицiйного режиму.
Спочатку передбачаеться, що шахти
пiдроздiляються на три групи:
перспективы шахти або новобудови на вшьних розвiданих дiлянках;
шахти, що потребують тiльки адресно! iнвестицiйно! пол^ики для змiни параметрiв у техшщ й технологi! видобутку для шдвищення ефективносп роботи;
шахти з вщносно запущеним гiрничим господарством, складною тополопею мережi та iн.
Процедуру вщнесення шахт до визначено! групи можна здшснити методами кластерного аналiзу. Оскшьки стан шахти в часi, як правило, змшюеться, то мають мюце вiдмiнностi в групуваннях шахт за рiзними роками.
Комплексний метод оцiнки стану шахтного фонду при виробленш шновацшно-швестицшно! стратегi!
пiдтримки потужностi шахт регюну передбачае переоснащення очисних вибо!в високопродуктивною технiкою,
удосконалення технологi! пiдготовки нових лшш очисних вибо!в.
Виходячи зi стереотипiв, що склалися, а часпше через вiдсутнiсть належних коштiв, можна зробити висновок, що на шдприемствах iснуе певний стереотип застосування мехашзованих комплексiв у гiрничому виробництвi.
Перевага вщдаеться випробуванiй i вживанiй на шахтах техшщ. Нововведення i змши в технiчному та технологiчному забез-печеннi гiрничодобувних процесiв сприйма-ються з великими побоюваннями. Про це свщчить аналiз основних показникiв роботи мехашзованих комплекшв: обсяг рiчного видобутку вугшля, грошове вiдображення реалiзованого вугшля, рiзниця мiж реалiзацiею вугiлля i витратами на придбання устаткування i термiн окупностi устаткування [2].
Як правило, змша технологiчних пара-метрiв проведення гiрничих робiт при впровадженш устаткування нового технiчного рiвня е ефективним способом шдвищення швестицшно! привабливосп шахт як до !х приватизаци, так i до застосування корпоративних засобiв вiдпрацювання запасiв. Кiлькiсна ощнка шновацш виконана за такими параметрами:
стушнь оновлення основних фондiв; ступiнь модершзаци основних фондiв; ступiнь завантаженостi виробничих потужностей; ступiнь задоволення потреб ринку.
Розрахунок штегрального показника iнновацiйного рiвня I здiйснюеться як серед-не зважене значення таким чином:
У Ко
/ 1 г г
Уо
г=1
де К - коефiцiент, що характеризуе рiвень шновацшно! активностi шахти; -
значущють («вага») коефiцiента Кг; г - iндекс коефiцiента, за яким ощнюеться iнновацiйна активнiсть пiдприемства.
Коефiцiент оновлення основних фондiв вiдображае процес формування активно! час-тини основних фондiв. Коефiцiент оновлення продукцi! характеризуе здатшсть шахти реагувати на змiни потреб ринку i !! можливiсть упроваджувати новi технологи. якi залишаються прогресивними значно довше, нiж саме устаткування. На основ1 пiдсумовування рангiв за допомогою методу послiдовних переваг визначаються вагов1 коефiцiенти.
Залежно вiд вибраних типiв промисло-вого устаткування бшьшють вугiльних шахт Донбасу потужнiстю 1-1,5 млн. т на рш штегральний показник мае низький рiвень шновацшно! активност - вiдповiдно 0,2 i 0,6, що е результатом впливу ряду об'ективних чинникiв: низького рiвня технiко-технологiчного розвитку, низьких характеристик устаткування, через брак коштiв у шдприемства. I лише при використанш 'Именно!" високопродуктивно! технiки нового рiвня, змiнi параметрiв пiдготовки шахтного поля рiвень iнновацiйно! активностi досягне допустимого рiвня - 0,7.
Потрiйний характер шахти як технолопчно!, економiчно! системи й об'екта приватизаци дае тдставу для висновку про те, що показник, який ощнюе шахту в рядi iнших, мае узагальнювати !! триедину суть. Як такий показник може бути запропонований приватизацiйний рейтинг
шахти. Пропоноване визначення об'еднуе в собi чинники технологiчнi (обсяг виробництва або пропускна спроможнiсть), економiчний потенщал i ступiнь забезпеченостi запасами. З огляду на те що шахта становить динамiчну систему, в не! не може бути <жчних» ощнок: будь-яка з них дшсна лише в деякому часовому штерваль
Використовуючи цю характеристику, установлюють обсяги швестицш, що забезпечують заданий рiвень економiчного потенцiалу шахти, ураховуючи при цьому вiдмiнностi в математичнш i економiчнiй природi цих характеристик.
Показник приватизацшного рейтингу потенцiйно характеризуе рiвень iнвестицiй, якi будуть потрiбнi для збереження i подальшо! роботи шахти. Мала величина цього параметра вказуе на необхщшсть велико! суми швестицш для шдтримки i тим бшьше збiльшення потужностi шахти.
Останшми роками набули поширення iншi вимiрювачi стану шахт, зокрема економiчний потенщал та економiчна надiйнiсть [3].
З огляду на те що шахта становить просторову систему, розвиток !! в чаш приз-водить об'ективно до зниження резервiв. Припустимо, що шахта була введена в експлуатацiю з певною потужнютю, !! основнi виробничi пiдсистеми дозволяли не тшьки забезпечити вiдповiдно до юнуючих вимог необхiдний обсяг видобутку, але й мiстили деякий регламентований резерв. У мiру видобутку корисних копалин зростала довжина виробок, знижувався рiвень концентрацi! робiт i, як наслщок, вичерпувалися i передбаченi проектом резерви. Останне об'ективно потребуе все бшьшого обсягу кош^в на розв'язання вузьких мiсць щодо пропускно! спроможность
Стан резервiв шахти, особливо по основних виробничих процесах, що безпосе-редньо впливають на обсяг видобутку, впливае на економiчнi результати роботи шахти, хоча останш залежать не тшьки вщ цього.
Для шдвищення об'ективностi порiвняльно! паспортизацi! стану шахт можна рекомендувати сумiсне використання
складових показника економiчноi надiйностi [3] i ряду наперед вiдiбраних економiчних характеристик, властивих шахтам даного регюну.
Ранжирування шахт виконано в даному дослщженш з використанням методичного пiдходу, запропонованого в робот [4], але з подальшим моделюванням вибору перспективних з точки зору приватизаци шахт.
Як об'ект дослiдження вибраш антрацитнi шахти Донбасу. Тут економiчна ситуацiя бiльш напружена, шж в iнших регiонах басейну. Багато шахт у Торезько-Сшжнянському та Шахтарському регiонах у даний час практично вщпрацювали балансов! запаси i вимушенi перейти до видобутку гiрших пластiв, тому звичне пониження рiвня ведення гiрничих робiт тут супроводжусться ускладненням мережi виробок, зниженням рiвня концентрацii гiрничих робiт.
1з визначення показника паспорту стану шахти випливае, що вiн мае мютити технологiчнi й економiчнi компоненти, об'еднаш деяким чином. Вiдповiдно до цього вихвдний параметр паспорту шахти складаеться з трьох елементiв, або складових частин: собiвартiсть видобутку (as ), мюячне посування лав (ау) i продуктивнiсть працi робiтника з видобутку (ар). Крiм того, дуже важливим е комплексний показник економiчноi нaдiйностi шахти, побудований на основi синтезу ймовiрностноi складово1 нaдiйностi технолопчних ланок, економiчного рiвня технiко-економiчних показниюв i геологiчноi бази, що визначае залишковий термiн служби шахти.
Для достатньо однозначних висновюв,
Початков7 пока
що стосуються aдресностi швестування, необхiдно виробити кiлькiсну оцiнку ступеня сприятливосп шахти, iнaкше кажучи -ощнити привaтизaцiйну прiоритетнiсть.
При кшькюнш оцiнцi ступеня прива-тизaцiйноi прюритетносп враховуеться невизнaченiсть цього поняття, i тому вважа-емо за доцшьне скористатися таким визначенням. Привaтизaцiйнa
прюритетнють кiлькiсно характеризуе внутрiшнiй стан шахти i визначаеться на фонi аналопчних пiдприемств регiону для забезпечення недержавного швестування в технолопчш ланки шдприемства, виходячи з доцiльностi корпоративних форм вщпрацювання зaпaсiв.
Привaтизaцiйнa прiоритетнiсть шахти характеризуемся геологiчною базою й рiвнем розвитку виробничих чинникiв, отже, i показник привaтизaцiйноi прiоритетностi мае враховувати оби^ цi склaдовi.
Анaлiз шновацшно! aктивностi на шахтах в умовах приватизаци та переорiентaцii економiки на використання досягнень нaуково-технiчного прогресу набувае особливого значення. У зв'язку iз цим запропонована комплексна iнновaцiйнa складова, яка разом iз вiдомим параметром економiчноi нaдiйностi шахт утворюе рiвень привaтизaцiйного паспорту. Розрахунки за деякими перспективними антрацитними шахтами порiвняно з пiдприемствaми Зaхiдного Донбасу подаш в табл. 1 i 2. Як оцiннi параметри розглянутк собiвaртiсть видобутку (as), мюячне посування лав (ау) i продуктившсть прaцi робiтникa з видобування (ар),
Таблиця 1
и роботи шахт
Шахта Продуктившсть пращ, Р, т/мю. Посування лав, V, м Середньодобове навантаження на лаву, D, т Собiвaртiсть 1 т, грн. Можливе навантаження на лаву, т/добу
Червоний партизан 62,0 79,3 2200 252,1 2500
Должанська-Каштальна 61,2 81,5 2350 270,2 2800
1м. Вахрушева 36,5 86,2 869 583,7 1350
№ 81 46,7 115,3 1217 581,0 1000
«Кшвська»
1м. Герош Космосу 38,6 82,2 975 253,2 1400
1м. Сташкова 32,3 82,0 984 276,8 1500
Самарська 40,2 79,5 1545 287,4 1500
Таким чином, шдтверджуетъся висновок, що ан^зоваш вище шахти, якi мають високий piBeHb економiчноl надiйностi, залишаються на високих позицiях i за рiвнем iнновацiйного iндексу. Слiд вважати, що для втизняних вугiльних шахт рiвень приватизацiйного паспорту,
наведений у табл. 2, е найвищим. Можна стверджувати, що зниження рiвня приватизацiйного паспорту пояснюеться значним термiном служби шахт i, як наслiдок, станом прничого господарства (складнiстю топологи мереж виробок).
1нновацтна складова приватизащйного рейтингу шахт
Таблиця 2
Шахта as Oy Op Комплексна шновацшна складова Параметр економiчноl надшноси Рiвень приватизаци паспорту
Червоний партизан 1,19 1,22 1,09 1,58 1,32 2,90
Должанська-Каштальна 1,39 1,40 1,25 2,43 1,50 3,93
1м. Вахрушева 1,18 1,18 1,10 1,53 1,31 2,84
№ 81 «Кшвська» 1,08 1,09 1,05 1,23 1,22 2,45
1м. Герош Космосу 1,19 1,20 1,11 1,59 1,57 3,16
1м. Сташкова 1,14 1,15 1,08 1,43 1,48 2,91
Самарська 1,18 1,19 1,22 1,55 1,45 3,00
Запропонована система показниюв визначення приватизацшного паспорту разом iз показниками економiчноl надiйностi й економiчного потенцiалу може бути використана в рейтинговш системi оцiнки приватизацшно! привабливосп шахт i 1'х здатностi працювати в беззбитковому режимi.
Висновки
1. Вщ iнновацiйних рiшень за кшьюстю лав у шахтному полi, типу виймально! технiки, обсягу видобутку i якостi прсько! маси залежатиме прогресившсть системи гiрничого господарства шахти (довжина шдтримуваних виробок, надiйнiсть провiтрювання тощо).
2. Виходячи iз традицiй, що склалися, i вiдсутностi належних кош^в на шахтах iснуе певний стереотип застосування механiзованих комплекшв. Тому залежно вiд ступеня прогресивносп iнновацiй змiнюеться рiвень шновацшно! активности вiд 0,2 до 0,7. Це шдтверджуетъся аналiзом змiни обсягiв рiчного видобутку вугiлля, обсягами реалiзацil i термiнами окупностi
устаткування.
3. Рiвень приватизацшного паспорту 2,8-3,5 можна вважати найвищим для шахтного фонду вугшьно! промисловост Украши. На старих шахтах та шахтах мало! потужносп такий рiвень може бути здiйснено на умовах приватного швестування лише за рахунок збшьшення рiвня концентраци очисних робгт i темпiв посування лав.
Лiтература
1. Амоша О.1. Перспективи розвитку та реформування в^чизняно! вугшьно! промисловостi на фош свiтових тенденцiй: Наук. доп. / О.1. Амоша, А.1. Кабанов, Л.Л. Стариченко / 1ЕП НАН Украши. -Донецьк, 2005. - 32 с.
2. Поддержание мощности шахт и инвестиционные процессы в угольной промышленности Украины / Г.Г. Пивняк, А.И. Амоша, Ю.П. Ященко и др. - К.: Наук. думка, 2004.-312 с.
3. Амоша А.И. Системный анализ шахты как объекта инвестирования /
А.И. Амоша, М.А. Ильяшов, В.И. Салли / ИЭП НАН Украины. - Донецк, 2002. - 68 с.
4. Павленко I.I. Вдосконалення системи комплексно! ощнки iнвестицiйноi привабливостi вугшьно! шахти / I.I. Павленко, О.В. Трифонова // Схщ. Аналiтично-iнформацiйний журнал. - 2005. -№5 (71).-С. 26-29.
