Научная статья на тему 'Эффективное управление производственными ресурсами как предпосылка инвестиционной привлекательности угольных шахт'

Эффективное управление производственными ресурсами как предпосылка инвестиционной привлекательности угольных шахт Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

CC BY
68
46
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Аннотация научной статьи по экономике и бизнесу, автор научной работы — Трифонова О.В.

Розглянуто підходи до управління виробничими ресурсами вугільних шахт виходячи з рівня ефективності їх використання з метою забезпечення адресного інвестування в основні технологічні ланки.Рассмотрены подходы к управлению производственными ресурсами угольных шахт исходя из уровня эффективности их использования с целью обеспечения адресного инвестирования в основные технологические звенья.The article considers approaches to managing productive resources on coal mines proceeding from their effective use in order to provide address investment in basic technological units.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Текст научной работы на тему «Эффективное управление производственными ресурсами как предпосылка инвестиционной привлекательности угольных шахт»

О.В. Трифонова

ЕФЕКТИВНЕ УПРАВЛ1ННЯ ВИРОБНИЧИМИ РЕСУРСАМИ ЯК ПЕРЕДУМОВА ШВЕСТИЦШНО1 ПРИВАБЛИВОСТ1

ВУГ1ЛЬНИХ ШАХТ

Управлiння процесом формування швестицшнох привабливостi вугiльних шахт вiдбуваeться на та скорочення фшансовох пiдтримки держави й лiмiтiв виробничих ресурсiв, яю видiляються. Однieю з основних умов формування швестицшнох привабливостi е тдтримка потужностi шахт за рахунок концентраци ресурсiв, адресностi iнвестування в основш технологiчнi ланки, а також перерозподшу ресурсiв на користь перспективних шахт.

Специфжа вугiльного виробництва, яка виявляеться у високому ступеш концентраци трудових та шших виробничих ресурсiв в одинищ корисно'1' копалини, не знаходить свого адекватного вiдбиття у вщповщних методах технiко-економiчного впливу. Пов'язано це з тим, що питома вага цих витрат у загальнш 1'х структурi значно перевищуе аналопчш показники iнших галузей i '1'х мiнiмiзацiя ускладнена в межах юнуючих способiв видобування корисних копалин. Уже спочатку тд-приемства вугшьнох галузi перебувають у нерiвних економiчних умовах порiвняно з пiдприемствами iнших галузей, що е серйозним бар'ером для досягнення таких результат, яю забезпечували б необхщний рiвень швестицшнох привабливосп шахт.

Питання управлiння ресурсами прничих пiдприемств i проблеми рацiонального 1'х використання як передумови ефективно! роботи вугшьних шахт та 1'х швестицшно! привабливостi привертали увагу багатьох дослщниюв, серед них такi, як О.1. Амоша,

О.С. Астахов, О.С. Галушко, А.1. Кабанов, Б.Л. Райхель, В.1. Саллi та iн.

Застосування для тдвищення ефективностi роботи пiдприемств вугшьно! галузi важелiв, основаних на ринкових мехашзмах, якi одержують поширення в шших галузях, ускладнено через багаторiчну п збитковiсть. Особливостi оргашзаци вугшьного виробництва, у тому числi використання трудових ресурав, створюють об'ективнi передумови, що звужують межi застосування ринкових економiчних важелiв. Тому питання управлшня виробничими ресурсами вугiльних шахт, яким присвячена дана стаття, е актуальними.

Група шахт регюну, об'еднана будь-якою управлiнською структурою, може розглядатися як складна виробничо-природно-економiчна система, що характеризуеться матерiальною основою, оргашзацшною структурою й певною сукупнiстю зв'язюв мiж окремими пiдсистемами. Природно, що виробничо-господарська дiяльнiсть шахт заснована на використанш системи виробничих ресурав.

Як вiдомо, виробничi ресурси можна роздшити на унiверсальнi, якi можуть бути використаш тiею чи шшою мiрою рiзними пiдприемствами (швестици, мюью територи, трудовi ресурси та ш.), i спецiалiзованi, напрям рацiонального використання яких однозначно визначено (запаси вугшля). Найбшьшою мiрою поняттю

унiверсального ресурсу вщповщають кошти, наприклад капiталовкладення, як

© Трифонова Олена Васил1вна - кандидат економ1чних наук. Нацюнальний прничий ушверситет, Дшпропетровськ.

ISSN 1562-109X

пщприемство може використати на свш розсуд. Однак ця властивють далеко не характерна для виробничих засобiв, особливо тих, яю створенi за централiзовано прийнятими рiшеннями i проектами. Трудовi ресурси також далеко не завжди мобшьш, що особливо виявляеться при проведенш пiдземних гiрничих робiт. У вугшьнш промисловостi природнi ресурси займають одне iз центральних мiсць i мають свою чiтко виражену специфжу.

Серед науковцiв досить поширена думка, яку з вщомою часткою узагальнення можна сформулювати як ращональне використання ресурсiв i пщ-тримку тдвищення обсягiв видобутку. Цей пщхщ базуеться на такому: у собiвартостi товарного вугiлля бiльшу частку становлять умовно-постшш витрати, стiйке зростання обсяпв видобутку приводить до !х вщносного зниження i як наслiдок - зниження собiвартостi та пiдвищення рентабельносп виробництва.

1ншою вiдмiнною особливiстю пiдприемств прничо! промисловостi е залежнiсть технiчних показниюв i кiнцевих результатiв дiяльностi вщ природних умов, вiдповiдно до чого складаеться iмовiрнiсний характер параметрiв, що визначають побудову топологiчних мереж прничих виробок, рiвень концентраци робiт тощо. Як вiдзначено в роботi [1], попршення гiрничо-геологiчних умов (поглиблення прничих робгг, пiдвищення питомо! ваги шахт iз великою багатоводнiстю) спричиняе тдвищення питомих капiтальних витрат на тдтримку рiвня видобутку вугiлля.

1з теоретично! точки зору ресурси, що вившьняються пiд час звужування фронту робгт, здебiльшого мають достатню мобiльнiсть, щоб бути переданими дiючим вибоям i пiдвищити

ефективнiсть !х роботи. Але на практищ при закриттi шахт досить важко розподшити вивiльненi ресурси на користь найбшьш перспективних тдприемств через вiдсутнiсть науково обгрунтованого мехатзму цього розподiлу. Крiм того, такий пщхщ не виршуе проблеми збереження потенщалу галузi.

Традицiйне управлiння

матерiальними ресурсами, до яких належать i енергетичнi, зводиться до пошуку шляхiв зниження витрат на матерiали. Цей пошук вiдбуваеться за такими напрямами: удосконалення нормування витрат матерiалiв, полшшення оргашзаци приймання матерiалiв i забезпечення !х збереження до початку виробничого споживання, економiя матерiалiв у процеа виробничого споживання, продовження термiнiв служби матерiалiв

довгострокового використання, повторне використання матерiалiв, оргашзащя матерiального заохочення працiвникiв за економш. Усi перелiченi вище дослiдження мають одну загальну мету -забезпечити мЫмально достатнш рiвень витрат матерiалiв для видобутку вугiлля.

Управлiння ресурсами,

перспективне календарне планування прничих робгт набувають усе бшьшо! значущостi, тому що у використанш резервiв виробництва у сполученнi з оптимальними техшчними параметрами шахт закладена економiчна ефективнiсть вуглевидобутку. У ринковш

трансформацГ! економiки в рядi випадюв при побудовi комплексних програм гнучкого управлшня пiдприемством доцiльно розглядати деяю основнi технiко-економiчнi параметри роботи шахти як ресурси для забезпечення заданого рiвня ефективностi виробництва та швестицшно! привабливостi пiдприемства.

Крiм загальновщомого трактування виробничих ресурсiв, ми вважаемо за доцiльне розглядати ряд параметрiв шахт як ресурси для забезпечення заданих рiвнiв видобутку. У цш статтi розглянуто три з них: мюячна продуктивнiсть працi робгтника з видобутку (Р), мiсячне посування лши очисних вибо'1'в (V) i основний параметр концентраци гiрничих робгт - сумарна довжина лши очисних вибо'1'в (L).

Дiйсно, крiм трудових i матерiальних ресурсiв (робоча сила, матерiали, електроенергiя та iн.), участь яких у виробницт 1 т вугшля очевидна, можна розглянути як ресурси таю технiко-економiчнi параметри, як мюячне посування лав Vi (м/мю.), продуктивнiсть працi робiтника з видобутку Pi (т/мiс.), основний параметр концентраци гiрничих робiт - сумарну довжину лши очисних вибо'1'в Li (м). Вплив рiвня концентраци гiрничих робгт на економiчну надiйнiсть шахти та й iнвестицiйну привабливiсть

дослiджувався автором окремо [2].

Дослщження аналiтичних

залежностей мiж собiвартiстю видобутку й параметрами Р, V, L показали (рис. 1),

що по деяких шахтах (наприклад, Степова, Новодонецька) зi збшьшенням швидкостi посування лав собiвартiсть тдвищуеться, що суперечить

класичному уявленню про взаемозв'язок мiж факторами, як i зростання собiвартостi при збiльшеннi

продуктивносп працi (Степова, Самарська, Добропiльська й ш), а також зменшення собiвартостi при збiльшеннi деконцентрацй робiт.

Як видно з рис. 1, у розглянутому дiапазонi даних лшшна форма залежносп собiвартостi е адекватною, про що свщчить iстотне значення коефщента детермшацп. Це доводить, що обрана лшшна форма рiвняння регресй не е причиною помилково'1' тенденцй взаемозв'язюв. Оскiльки всi дослiджуванi

вуглевидобувнi тдприемства належать до групи перспективних шахт зi схожими прничо-

геологiчними умовами, то одшею з найбiльш вiрогiдних причин визначеного впливу е рiзниця в управлiннi шахтою, у тому чист в управлiннi виробничими ресурсами.

145

105

х а и

65

25

у = 1,4х + 2,8 R2 = 0,45 •У.

♦ ♦ ж

▲ ______

А_________ ▲ ▲ у = 0,6х + 22,1 R2 = 0,42

40

50

60

70

80

90

100 п. м

♦ Шахта «Степова»

^ Шахта ««Новодонецька»

Рис. 1. Залежнгсть собгвартостг вгд мгсячного посування очисног лгнгг по шахтах «Новодонецька» ДП «Добротллявугшля» та «Степова» ВАТ «Павлоградвугыля»

Неадекватнють отриманих результат також значною мiрою пояснюсться недостатньою вiдповiднiстю технологiй, що застосовуються, сучасним тенденцiям у вуглевидобутку (навпъ на передових шахтах), як зазначено у робот [3] стосовно шахт Украши. Насамперед, ця невiдповiднiсть полягае в обмеженостi розмiрiв вшмкових полiв (1000-1500 м) проти 2000-3000 м в шших крашах. Це свщчить як про недостатнiй рiвень планувальних технолопчних рiшень, так i про недостатню енергонасиченiсть i надiйнiсть вшмкових машин. Кiлькiсть комплексних вибо'в, яю працюють iз низькими навантаженнями (менше 600 т на добу), становить майже 55, а рiвень

проведення виробок комбайнами становить лише 38%.

Найбшьш важливим е виршення питань, пов'язаних зi змшою технологи видобутку вугiлля, шляхом збшьшення довжини очисних вибо'1'в i темтв посування лав. Слiд зазначити, що таю кроки мають здiйснюватись дуже виважено, оскiльки можуть не принести бажаного ефекту. Як показано на рис. 2 та 3, збшьшення очисного фронту на шахт понад 900 м або збшьшення посування очисно'1 лшп понад 120 м/мю. призводить до зменшення

продуктивносп пращ робгтника з видобутку, тобто до зменшення ефективносп використання трудових ресурсiв.

70 60

50 » 40

§

й 30 20 10

-- - У = -5Е-05х2 + 0,088х + 6,312

R2 = 0,2628

" ^ " -I-

Уг --.. г -

м

200

400

600

800

1000

1200

1400

0

0

Рис. 2. Залежнгсть продуктивностг працг робтника з видобутку вгд середньодгючог лтгг очисних вибогв по шахтах ВАТ «Павлоградвугыля»

Рис. 3. Залежмсть продуктивност1 пращ робтника з видобутку вгд швидкостг посування лти очисних вибогв по шахтах ВА Т «Павлоградвугыля»

Рiч у тому, що i збшьшення довжини очисно'1 лшп, i нарощування швидкосп посування вимагають iстотних змiн в оргашзацп працi в очисних вибоях та залучення додатковоi кiлькостi робгтниюв. Цей факт непрямо пiдтверджуeться досить невисокими значеннями коефщента детермшацп, який свщчить про наявнiсть iстотного впливу неврахованих чинниюв, у тому чист органiзацiйних.

Висновки

На рiвень економiчноi ефективносп видобування вугiлля впливае концентра-щя гiрничих робiт, яка передбачаеться перспективним i календарним планом розвитку прничих робiт i вiд яко'1 значною мiрою залежить рiвень витрат на виробництво. Концентращя гiрничих робiт мае бути визначальним чинником обсяпв видобутку вугшля. Аналогiчний пiдхiд е необхщним i для оцiнки приросту посування лав на 1 м/мю. або скорочення лшп очисних вибо'1'в на 1 м.

Установлено, що на рядi найбшьш перспективних у галузi шахт Захщно-Донбаського та Добропшьського регiонiв Донбасу при зростаннi продуктивносп працi та швидкостi посування лав

собiвартiсть збiльшуеться, а при збшьшенш довжини очисно'1' лшп (тобто зростанш деконцентраци робiт) собiвартiсть зменшуеться, що суперечить класичному уявленню про взаемозв'язок мiж цими показниками. Залежностi мiж собiвартiстю видобутку на вугiльних шахтах i основних технiко-економiчних параметрах неадекватно вщбивають сучаснi тенденци пiдвищення

ефективносп вуглевидобутку, i тому не можуть бути використаш

як вихiднi даш при моделюваннi проце-сiв управлшня виробничими ресурсами шахт.

Л1тература

1. Алымов А.Н., Федорищева А.Н. Воспроизводство и использование производственных фондов в угольной промышленности. - К.: Наук. думка, 1972. - 292 с.

2. Трифонова О.В. Рiвень концентраци прничих робп як вимiрювач швестицшно! привабливостi шахти // Економiчний вiсник НГУ. -2005. - № 3. -С. 35-42.

3. Воспроизводство шахтного

фонда и инвестиционные процессы в угольной промышленности Украины /

Г.Г. Пивняк, А.И. Амоша, Ю.П. Ященко и др. - К.: Наук. думка, 2004. - 311 с.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.