CC BY
16
В.А. Кучер, д.е.н.
МЕТОДИЧН1 ОСНОВИ ОЦ1НКИ ЕФЕКТИВНОСТ1 ШВЕСТИЦШНО1 Д1ЯЛЬНОСТ1 З РОЗШИРЕНОГО В1ДТВОРЕННЯ ПОТУЖНОСТ1 П1ДПРИСМСТВА
Подальший розвиток економжи Укра!ш потребуе ефективно! швестищйно! полiтики, ство-рення сприятливого швестицшного клiмaту. Докорiнно мае змiнитися дiяльнiсть iнвесторiв в умо-вах ринкового розпод^ створюваного нaцiонaльного багатства.
У першу чергу ринковi перетворення мають вiдбутися в iнвестицiйнiй сферi, що вiдiгрaе ключову роль в економщ. Комплекс галузей i виробництв, що утворюють iнвестицiйну сферу, по-кликаний у найкоротший термiн забезпечити стабшзащю економiки й розширене вiдтворення. 1с-тотно на iнтенсифiкaцiю вiдтворювaльного процесу мае вплинути iнвестицiйний ринок, що в Укра-!ш тiльки формуеться.
Ефективнiсть роботи пiдприемств значною мiрою обумовлюеться масштабами шновацшно! дiяльностi, устшне здiйснення яко! дае можливiсть тдвищення продуктивностi прaцi, збiльшення обсягiв виробництва, забезпечення економiчного зростання, а також сприяе створенню додаткових робочих мшць.
Методичним положениям щодо оцiнки ефективност реaлiзaцil iнвестицiйних проектiв на ву-гледобувних пiдприемствaх присвячено багато роб^ видатних учених-економiстiв. Серед основних i3 них варто назвати роботи О. Алимова. О. Амош^ В. Сaллi [1-3]. Ц та деякi iншi прaцi створили теоретичну базу швестищйно! дiяльностi вугледобувного пiдприемствa. Але практична складова визначення доцiльностi реaлiзaцil проекив iз вiдтворення виробничо! потужностi шахти залиша-еться вiдкритою i зараз.
У робой [4] справедливо зазначено, що стан i низька ефектившсть використання дiючого ви-робничого потенщалу свiдчaть про необхiднiсть вжиття комплексу зaходiв для пiдвищения техшч-ного рiвня, у першу чергу виробничого апарату. Ц заходи мають носити ршучий i активний характер i здiйснювaтися негайно на основi економiчного державного регулювання. Нaдiя на те, що пе-рехiд на ринковi вiдносини всiх сфер народного господарства автоматично виршить проблеми те-хнiчного розвитку виробничого потенцiaлу, е оманою. У роботi [5] наголошуеться, що пасивне че-кання "економiчного дива" призведе до остаточного старшня виробничих основних фондiв i пода-льшого спаду виробництва. Сдиний вихщ iз становища, що створилося, - найшвидше зупинити спад виробництва, закласти передумови полiпшення iнвестицiйного клiмaту i створити умови для наступного пщйому економiки.
Особливо складна проблема забезпечення ефективно! швестищйно! дiяльностi низькорента-бельних i збиткових вуглевидобувних пiдприемств у державнш пiдтримцi в iнвестицiйних, а останш в оперaцiйних витратах. Таким чином, тема дано! статп е досить актуальною, до того ж во-на мае стратепчне значення для виходу економiки Укра!ни з кризи i подальшого розвитку.
Метою статп е розробка планування реaлiзaцi! iнвестицiйно! стрaтегi! вуглевидобувного пiд-приемства.
У системi вiдтворения, незалежно вiд його суспшьно! форми, iнвестицiям належить найваж-ливiшa роль у спрaвi поновлення i збiльшения виробничих ресурсiв, а отже, i забезпечення певних темтв економiчного зростання. Якщо представити суспшьне вiдтворювaния як систему виробництва, розпод^, обмiиу i споживання, то швестици, головним чином, стосуються першо! ланки виробництва, i, можна сказати, становлять мaтерiaльну основу його розвитку.
Економiчнa дiяльнiсть окремих суб'екив господарювання i кра!ни в щлому значною мiрою характеризуеться обсягом i формами здiйснювaних iнвестицiй. Термiн «швестицп» походить вiд латинського слова «invest», що означае «вкладати». У найбшьш широкому трaктувaннi iнвестицi! являють собою вкладення кaпiтaлу для наступного його збшьшення. При цьому прирiст катталу мае бути достaтнiм для того, щоб компенсувати iнвестору вiдмовлення вщ використання наявних зaсобiв на споживання в поточному перiодi, винагородити його за ризик, вщшкодувати втрати вщ iнфляцi! в майбутньому перiодi [6, 7].
Структурний тдроздш шахта «Роая» - пiдприемство з видобутку вугшля знаходиться у сфе-рi управлшня Мiнпaливенерго Укра!ни у склaдi державного тдприемства «Селидiввугiлля». Воно е типовим тдприемством сучасно! гaлузi, яке потребуе значних державних дотaцiй, але мае певш
запаси корисно! копалини. За умови ре^заци iнвестицiйного проекту з пiдготовки ново! лави пщ-приемство може стати рентабельним. Проектна потужшсть шахти - 1,8 млн. т рядового вугшля в рш. Теперiшня виробнича потужшсть - 700 тис. т. Д^ наведемо практичний приклад впрова-дження такого проекту.
Фiнансово-економiчна ощнка проекту розвитку гiрничих робп для збiльшення вуглевидобу-тку полягае в такому. На пiдставi ан^зу технiчного рiвня шахти та потреб у розвитку прничих ро-бп розроблено план швестицшно! дiяльностi шахти.
План поточних i перспективних заходiв щодо пiдвищення технiчного рiвня шахти наведено в табл. 1.
Для вщтворення виробничих запасiв i збiльшення вуглевидобутку за швестицшним проектом пропонуеться ввести нову лаву, а саме 1 твденну лаву пласта 11 пiвнiчного ухилу й оновлення парку прохщницьких машин, а саме впровадити прохщницький комбайн 4ПП-2.
Таблиця 1
Заходи щодо тдвищення техтчного р1вня шахти
Захвд Термш реал1заци Ефект в1д реал1зацп
Введения в експлуа-тацш ново! 1 твденно! лави пласта 11 твшчного ухилу 2011 р. Шдтримка виробничо! потужно-ст1, зростання ефективносп ви-добутку, збшьшення продукти-вносп пращ, зменшення штату
Упровадження про-х1дницького комбайна 4ПП-2 2011 р. Зб1льшення швидкосп прове-дення прничих виробок, зменшення витрат та штату
Науково-теоретичт положення, використанi при розробцi бiзнес-плану вводу 1 твденно! лави пласта 11 пiвнiчного ухилу, складалися з таких основних структурних елементiв:
1. Загальна характеристика виймально! дiльницi 1 твденно! лави пласта 11 твшчного ухилу.
2. Розробка плану оргашзаци гiрничих робiт.
2.1. Органiзацiя робп у ремонтно-пiдготовчу змiну.
2.2. Ведення ремонтних робiт на дiльницi.
2.3. Оргашзащя робiт iз пiдготовки ново! лави.
2.4. Планування чисельностi робпниюв 1 твденно! лави пласта 11 пiвнiчного ухилу.
3. Крiплення й управлшня покрiвлею.
4. Розрахунок добового навантаження на 1 пiвденну лаву твшчного ухилу пласта 11.
5. Визначення витрат за перюд вiдпрацювання 1 твденно! лави твшчного ухилу пласта 11 .
6. Упровадження прохiдницького комбайна 4ПП-2;
7. Фiнансово-економiчна оцiнка проекту розвитку прничих робп для збiльшення вуглевидо-бутку.
Ощнка ефективностi iнвестицiй у розширення потужност пiдприемства мае здiйснюватись вiдповiдно до вимог фшансового й економiчного аналiзу. 1нвестування з фшансово! та економiчноl точок зору е довгостроковим вкладенням економiчних ресурсiв задля створення й одержання чистого прибутку в майбутньому, при цьому головним аспектом е перетворення фшансових ресурсiв на продуктивш активи.
Головним критерiем фшансового аналiзу iнвестицiйних проектiв шахти е прибуток на вкла-дений каштал. Але через те що промислове iнвестування е не тiльки довгостроковим вкладенням економiчних ресурсiв, але й перетворенням фшансових ресурав на продуктивш активи, прибуток на вкладений каштал е не единим критерiем ощнки iнвестицiй.
Сьогоднi в усьому свт як стандарт використовуеться концепцiя технiко-економiчного обгру-нтування iнвестицiйних проектiв, розроблена ЮН1ДО - М^жнародною спецiалiзованою оргашзащ-ею ООН з промислового розвитку. Дана методика використовуеться як при оцшщ швестицш у но-вi пiдприемства, так i при оцшщ iнвестицiй у розширення, оздоровлення, модершзацш та переп-рофiлювання iснуючих пщприемств. 1! найбiльш доцiльно використовувати i при оцiнцi ефектив-ностi швестицшних проектiв на вугледобувних шахтах. У табл. 2 наведено вихщш даш, що харак-теризують економiчну ефектившсть роботи лави
Таблиця 2
Вихгдш дат, що характеризують економгчну ефективтсть роботы лави
Показники Позна-чення Значення показнишв
Плановане навантаження на очиснш вибш Осут 638 т/доб.
Промислов1 запаси вугшля Ппр 186 тис. т
Термш вщпрацювання лави Т уг 14 мю.
Обсяг проведения тдготовчих виро-бок 1120 м
Витрати на проведення вс1х щдготов-чих виробок Зп 3991 тис. грн.
Витрати на проведення монтажно-демонтажних робгг З 500 тис. грн.
Витрати в очисному вибо! за весь перюд його експлуатаци Иоч 3549 тис. т
Каштальш витрати на придбання очисного устаткування й шшого дь льничного устаткування (з ПДВ) К 8497 тис. грн. 10196 тис. грн.
Нормативний термш служби устаткування Тоб 6 рошв
Фактичш витрати на видобуток вугшля З 78694 тис. грн.
Фактичш сумарш витрати по вс1х добувних дшьницях Здоб 18747,8 тис. грн.
Фактичш сумарш витрати по вс1х щдготовчих д1льницях Зподг 10946 тис. грн.
К1льк1сть очисних 1 тдготовчих дшь-ниць п 6
Перюд, за який приймаються витрати Т 14 мю.
Планована кшькють робочих дтв у рощ N 355 дшв
Проектована цша 1 т вугшля Ц 731,91 грн.
Основними ланками, за якими визначаеться виробнича потужшсть шахти, е: фронт прничих робп, пiдземний транспорт, пiдйом, технолопчний комплекс на поверхнi, вентиляцiя.
За кожним iз наведених чинникiв окремо визначаються виробничi можливостi або пропускш здатностi, причому виробнича потужнiсть шахти вщповщае мiнiмальному значенню одного з чин-никiв.
Виробничу потужнiсть шахти „Роая" за укрупненою методикою станом на 01.01.2011 р. подана в табл. 3.
Таблиця 3
Пропускш здатностг основних ланок
Чинник Пропускна здатнють, тис.т/р1к
Фронт прничих роб1т 1464,7
Шдземний транспорт 1451,2
Шдйом 1436,3
Технолопчний комплекс на поверхш 1425
Вентилящя 1411,8
Планове завдання з виробництва i реашзацл продукци (Дпл) можна визначити за формулою
Дпл = ВП
де ВПш - виробнича потужшсть шахти за рш, тис. т;
Квп - коефiцiент використання виробничо! потужностi (0,8-0,85). Отже, плановий видобуток становитиме:
Дпл= 1411,8 ■ 0,84 = 1185,9 (тис.т/рiк).
Таким чином, е сенс юнуючий рiчний видобуток пiдвищити до планового (на 25,74%). Тому необхщним е розробка заходiв, якi б сприяли цьому пiдвищенню. Заходи щодо пiдвищення техшч-ного рiвня шахти „Роая" наведено в табл. 1.
Результати впливу цих заходiв на чисельшсть робiтникiв пiдприемства та собiвартiсть готово! ре^зовано! продукцi! подано в табл. 4 та 5.
Вплив наведених заходiв на iншi технiко-економiчнi показники роботи шахти, основш показ-ники з указiвкою абсолютних та вщносних вiдхилень значень показникiв за швестицшним проектом вiд планових подано в табл. 4.
Таблиця 4
Планування чисельност1 робтнитв тдприемства, чол.
Види дiяльно-сп, групи персоналу, структурш пiдроздiли Чисельнiсть пращвниюв за планом пiдприемства Фактори i заходи, що впливають на змшу чисельносп пращвниюв Розраху-нок змши чисельнос-т пращвниюв у плановому перiодi Чисельшсть пращвниюв за швестицшним проектом
постш-ний штат змшний штат усього постш-ний штат змшний штат усього
Дiльниця .№1 126 132 258 Упровадження комбайна -18 126 126 252
Дiльниця №2 139 144 283 139 138 277
Дшьниця .№3 146 160 306 146 154 300
Дiльниця .№4 Введення ново! лави +131 59 72 131
Разом робгт-ники основного виробниц-тва 411 436 847 +113 470 490 960
РГВ 37 75 112 37 75 112
Зв'язок 22 68 90 22 68 90
ВШТ 38 72 110 38 72 110
ЗМО 20 40 60 20 40 60
УПС 46 88 134 46 88 134
БВР 24 66 90 24 66 90
ВТВ 21 69 90 21 69 90
Техшчна комгая 13 50 63 13 50 63
РГШО 19 51 70 19 51 70
Господарча цiлянка 54 98 152 54 98 152
ОТК 37 75 112 37 75 112
Транспортний цех 46 86 132 46 86 132
Охорона пращ 27 48 75 27 48 75
Iншi робгтни-ки 78 210 288 78 210 288
Разом робгт-ники допоми-жних шдроз-дiлiв 482 1096 1578 482 1096 1578
1ТП 322 322 322 322
Непромислова група 104 123 227 104 123 227
Усього персонал 1319 1655 2974 1378 1709 3087
Таблиця 5
Планування соб1вартост1 готовог реал1зованог продукцп
Елементи витрат Витрати за планом шдприемства Фактори i заходи, що впливають на змшу величи-ни витрат Розраху-нок зм> ни витрат у плановому перiодi Плановi витрати за швестицшним проектом
постшш змшш усього постшш змшш усього
1. Матерiа-льш витра-ти: 29872,7 36511,0 66383,7 +2301,4 29872,7 38812,4 68685,1
у т.ч. мате-рiали 19417,2 23732,2 43149,4 Введення ново! лави Упровадження комбайна +553,1 +1363,8 19417,2 25649,1 45066,3
паливо 1941,7 2373,2 6638,4 Упровадження комбайна +121,3 1941,7 2494,5 4436,2
Електрое-нерпя 388,3 474,6 13276,7 Введення ново! лави Упровадження комбайна +263,2 388,3 737,8 1126,2
Послуги виробничо- го характеру 8125,4 9931,0 3319,2 Упровадження комбайна 8125,4 9931,0 18056,4
2.Витрати на оплату пращ 8755,8 10701,5 19457,3 Введення ново1 лави Упровадження комбайна +1192,6 -163,9 8755,8 11730,21 20486,0
3 .Вщрахув ання на сощальш заходи 2575,2 3147,5 5722,7 Введення ново1 лави Упровадження комбайна +417,5 -54,1 2575,2 3510,90 6086,1
4. Аморти-защя 6180,5 7554,0 13734,6 Упровадження комбайна +204,6 6180,5 7758,60 13939,2
5. Iншi 4120,4 5036,0 9156,4 4120,4 5036,00 9156,4
6. Усього 51504,6 62950,0 114454,6 51504,6 66848,1 130211,8
У результат розрахунюв визначено, що економiчний ефект (прибуток) по виймальнiй дшь-ницi за весь перiод тдготовки й експлуатацп становитиме 12188 тис. грн. Термш окупностi вкла-дених швестицш становить 1 piK. За методом ЮН1ДО оцiнено, що можлившть фiнансування проекту за рахунок позикових кошив становитиме 1 рш. Даний метод грунтуеться на використанш по-няття чистого сучасного значення вартост (Net Present Value). Чиста дисконтирована вартють проекту показуе величину прибутку, отриманого вщ pеалiзацil проекту, наведену на даний момент часу. Очевидно, що чиста дисконтована вартють проекту становила 348372 грн., це бшьше 0, це свщ-чить, що проект потpiбно прийняти.
Остаточне впровадження вищезазначених заходiв привело до утримання на тому ж piвнi piч-ного режиму роботи шахти, середньомюячно! зарплати одного пращвника ВПП та цiни 1 т вугшля, до зниження собiваpтостi 1 т вугiлля (на 9,53%) i до зростання всiх шших технiко-економiчних по-казникiв роботи шахти, у тому чи^ обсягу виробництва в натуральному вираженш (на 25,74%).
Висновки
1. Через те що шахти е досить кашталомкткими об'ектами, залученню кошив недержавних iнвестоpiв у вугшьну пpомисловiсть перешкоджае низька швестицшна пpивабливiсть об'ектiв кат-таловкладень, насамперед високий стушнь ризику втрати вкладень, значний часовий лаг i важко-прогнозований piвень вiддачi капiталiв.
2. Джерелом приросту кашталу й рушшним мотивом здiйснення iнвестицiй е одержуваний вiд них прибуток. Оpiентацiя на недержавш капiтали не нова й може мати piзну глибину реашзацл.
3. Для збiльшення видобутку вугiлля на шахтах необхiдно впроваджувати швестицшш про-екти з введення в експлуатащю нових вшмкових полiв i використовувати при цьому новi сучасш технологи обладнання вибо!в.
4. Доцшьшсть i можливiсть залучення у вугшьну промисловють Украши недержавних iнвестицiйних кошив не викликае сумнiвiв. Але pеалiзацiя тако! полiтики потребуе розробки комплексу галузевих, pегiональних i державних нормативно-методичних актiв, що формують середо-вище активiзацil дiяльностi приватних i корпоративних пiдпpиемцiв.
Л1тература
1. Алымов А.Н. Сбалансированность производственного развития: Региональные и отраслевые проблемы / А.Н. Алымов, Ф.Д. Заставный, Д.К. Прейгер. - К.: Наук. думка, 1986. - 224 с.
2. Амоша А.И. О развитии угледобычи в центральном районе Донбасса / А.И. Амоша, Д.Ю. Череватский, О.Ю. Кузьмич // Уголь Украины. - 2007. - № 2. - С. 19-21.
3. Кухарев В.Н. Надежность технологических схем вскрытия и подготовки шахтных полей с вскрытыми пластами / В.Н. Кухарев, В.И. Салли, В.Ф. Комиссаров. - М.: Недра, 1985. - 244 с.
4. Байсаров Л.В. О путях решения проблемы привлечения инвестиций в угольную отрасль / Л.В. Байсаров, В.Н. Логвиненко // Уголь Украины. - 2002. - №12. - С. 21-26.
5. Лесик Л.С. Обгрунтування оптимального строку корисного використання прничошахтного устаткування / Л.С. Лесик // Социально-економiчнi дослщження в перехщний перюд. -Транскордонне сшвробпництво, ринкова шфраструктура та фшансово-швестицшна дiяльнiсть. -Львiв: 1РД НАН Украши, 2002. - Вип. VI (37). - С. 600-608.
6. Бланк И.А. Антикризисное финансовое управление предприятием / И.А. Бланк. - К.: Экслибрис, 2006. - 672 с.
7. Бланк И.А. Инвестиционный менеджмент / И.А. Бланк. - К.: МП „Интем" ЛТД, 1995. - 448
с.
