CC BY
30
УДК 636.033.24/27(477).082.: 637.514
Гладш М. В., д.е.н., професор, академк НААН 1нститутрозведення г генетики тварин НААН Федорович С. I., д.с.-г.н., професор Бабж Н. П., к.с-г.н. © 1нститут б1ологИ'тваринНААН
ЗАБ1ЙН1 ПОКАЗННКП ТА МОРФОЛОГ1ЧНИЙ СКЛАД НАП1ВТУШ БУГАЙЦ1В ПОР1Д Л1МУЗНН ТА В0ЛННСБК01 М'ЯСНО!
В УМОВАХ ПРИКАРПАТТЯ
Наведено резулътати контрольного забою бугайщв р1зного вгку пор1д л1музин та волинськог м 'ясног. Метою дослгджень було вивчити в динамщ формування м'ясног продуктивност1 бугайщв волинськог м'ясног породи. Встановлено, що на м'ясну продуктившстъ значний вплив маютъ порода та вш тварин. Встановлено, що бугайц1 обох пор1д характеризувалися добрими м'ясними якостями. Однак, у всг дослгджуванг вгковг перюди за показниками м'ясног продуктивност1 л1музини переважали ровесников волинськог м'ясног породи. Ця перевага у 18-мгсячному вгцг становила за передзаб1йною живою масою 43,4 кг (Р<0,05), за масою парног туш1 - 28,5 кг, за забшною масою -32,8 кг, за виходом туш1 - 0,3 %, за забшним виходом - 0,9 %. М1ж бугайцями дослгджуваних пор1д спостер1галася р1зниця г за морфолог1чним складом гх туш. За вм1стом м'якотг у натвтушах л1музини переважали волинсъких ровесниюву 9-м1сячному вгцг на 9,8 кг, у 12-м1сячному - на 5,1, у 15-м1сячному -на 11,0 та у 18-мгсячному - на 7,7 кг, за масою кгсток - вгдповгдно на 2,4; 2,9 (Р<0,05), 2,7 (Р<0,05) та 0,7 кг. За вмжтом у натвтушах жиру, вгдсотковим вм1стом гст1вног частини туш1 (м'якотъ+жир), за гндексом м'ясност1, мускулъно-тстковим ствв1дношенням та за виходом м'яса I сорту, навпаки, незначна перевага була на боцг бугаищв волинськог м'ясног породи. У тварин обох пор1д з вгком вихгд м'якот11 сорту вгроггдно збыъшувався: за перюд з 9-до 18-мгсячного вгку у л1музишв вгн вгроггдно зр1с на 9,8 (Р<0,01), а у бугаищв волинсъкогм'ясногпороди - на 11,0 % (Р<0,01).
Ключов1 слова: порода, бугайц1, м'ясна продуктившстъ, забшш показники, ятстъ м'яса.
УДК 636.033.24/27(477).082.: 637.514
Гладий М.В., д.э.н., профессор, академик НААН Институт разведения и генетики животных НААН Федорович Е. И., д.с.-х.н., профессор Бабик Н. П., к.с.-х.н .
Институт биологии животных НААН
УБОЙНЫЕ ПОКАЗАТЕЛИ И МОРФОЛОГИЧЕСКИЙ СОСТАВ ПОЛУТУШИ БЫЧКОВ ПОРОД ЛИМУЗИН И ВОЛЫНСКОЙ мясной
В УСЛОВИЯХ ПРИКАРПАТЬЕ
Приведены результаты контрольного убоя бычков разного возраста пород лимузин и волынской мясной. Целью исследований было изучить в динамике формирования мясной продуктивности бычков волынской мясной породы. Установлено, что на мясную продуктивность значительное влияние
© Гладш М. В., Федорович I., БабжН. П., 2014
42
оказывают порода и возраст животных. Установлено, что бычки обеих пород характеризовались хорошими мясными качествами. Однак, во все исследуемые возрастные периоды по показателям мясной продуктивности лимузины преобладали сверстников волынской мясной породы. Это преимущество в 18-месячном возрасте составило по предубойной живоймассе 43,4 кг (Р<0,05), по массе парной туши - 28,5 кг, по убойной массе - 32,8 кг, по выходу туши -0,3 %, по убойному выходу - 0,9 %. Между бычками исследуемых пород наблюдалась разница и по морфологическому составу их туш. По содержанию мякоти в полутушах лимузины преобладали волынских сверстников в 9-месячном возрасте на 9,8 кг, в 12-месячном - на 5,1, в 15- месячном - на 11,0 и в 18 -месячном - на 7,7 кг, по массе костей - соответственно на 2,4; 2,9 (Р<0,05), 2,7(Р<0,05) и 0,7 кг. По содержанию в полутушах жира, процентном содержанию съедобной части туши (мякоть + жир), по индексу мясности, мускульно-костному соотношению и за выходом мяса I сорта, наоборот, незначительное преимущество было на стороне бычков волынской мясной породы. У животных обеих пород с возрастом выход мякоти I сорта достоверно увеличивался: за период с 9- до 18-месячного возраста в лимузинов он достоверно вырос на 9,8 (Р<0,01), а в бычков волынскоймясной породы - на 11,0 % (Р<0,01).
Ключевые слова: порода, бычки, мясная продуктивность, убойные показатели, качество мяса.
UDC 636.033.24/27 (477) .082.: 637514
Hladiy M. V.
Institute of Animal Breeding and Genetics NAAS Fedorovych E. I., Babik N. P.
Institute of Animal Biology NAAS
SLAUGHTER DATAS AND MORPHOLOGICAL STRUCTURE OF HALF CARCASS BULL LIMOUSINE AND VOLYN MEAT BREED IN THE
PRYKARPATTYA
The results of the control slaughter bulls of all ages Limousine and Volyn meat breed were given . The aim of the research was to study the dynamics of forming meat productivity of bulls Volyn meat breed. It was established that the meat productivity have a significant impact species and age of animals. Established that both bull breeds were characterized by good meat qualities. However, at all ages examined by the indexes meat productivity Limousines dominated peers Volyn meat breed. This is an advantage of 18 months age accounted for live weight before slaughter 43.4 kg (P<0.05) for carcasses meat weight - 28.5 kg, for slaughter weight - 32.8 kg per carcass yield - 0.3 % for slaughter yield - 0.9 %. Between bull breeds studied there was a difference and morphological composition of carcasses. The content of the pulp in half-carcass of Limousines dominated Volyn peers at 9 months of age by 9.8 kg in the 12 -month - 5.1 in the 15 -month - 11.0 and 18 months - 7, 7 kg, at the mass of bones - by 2.4; 2.9 (P<0.05), 2.7 (P<0.05) and 0.7 kg. The content of fat in half-carcass percentage of the edible parts of the carcass (pulp + fat), the meatiness index , muscle - bone ratio and the release of a meat yield of first grade, on the contrary, a slight advantage was on the side of beef calves Volyn breed. The animals of both species with age grade pulp yield significantly increased : between 9 - 18 months of age in the Limousine, it probably increased by 9.8 (P<0.01), and in Volyn bull meat breed - 11.0% (P<0.01).
43
Key words: breed, bulls, meat productivity, slaughtering indices, meat quality.
Вступ. Важливим показником, який характеризуе цший ряд ознак тварин, е 1х м'ясна продуктившсть. Вона обумовлена комплексом морфолопчних особливостей, яю проявляються i розвиваються у результат! взаемоди породних властивостей тварини та умов зовшшнього середовища. Використання законом1рностей ще! взаемоди дае можливкть досягнути високих продуктивних якостей тварин.
У дослщженнях багатьох вчених вщм1чаеться, що picT i розвиток тканин та оргатв в оргашзм! тварин проходить нер1вном1рно i набувае суттевих кшьккних та яюсних змш. При однаковш живш Maci можна отримати Tymi з р!зним розвитком тканин i х1м1чним складом м'яса. Тому бшьш точне i об'ективне уявлення можна отримати лише теля забою, який дозволяе судити про м'ясну продуктившсть тварин як за кшьюсними, так i за якюними показниками [1, 4, 7 - 9].
Матер1али та методи дослщжень. Дослщження проведен! на бугайцях порщ л1музин та волинсько! м'ясно!, вирощених в умовах ФГ «Велес» Жовювського району Льв1всько! области Для оцшки м'ясних якостей тварин проводили контрольний забш бугайщв у 9-, 12-, 15- та 18-мюячному Biu;i по три голови кожно! породи за методикою BITa [3, 6, 10]. При цьому визначали передзабшну живу масу, масу парно! та охолоджено! туш, масу м'ясообр1з1 та внутр1шнього жиру, забшну масу, вих1д Tymi та забшний вих1д. Обвалку правих нап1втуш проводили теля 24-годинного охолодження. У натвтушах визначали масу м'якот1 та И сортовий склад, масу kIctok, жиру та сухожилок.
Для оц1нки м'ясност1 тварин визначали ¿ндекс м'ясност1 (вираховували як в1дношення маси м'язово! та жирово! тканин до маси исток), мускульно-к1сткове сп1вв1дношення (вираховували шляхом дшення маси м'язово! тканини на масу исток) та ¿ндекс м'язово! тканини (визначали шляхом дшення маси м'язово! тканини на сумарну масу юстково!, сполучно! та жирово! тканин) [2].
Тварини вирощеш в однакових умовах год!вл! та утримання. Р!вень год!вл! розраховували зг!дно з нормами BITa.
Статистичну обробку одержаних даних проводили за методикою Н. А. Плохинского [5] з використанням комп'ютерних програм Excel i Statistica 6.
Результата досл1джень. При оц1нц! м'ясно! продуктивное^ молодняку велико! рогато! худоби основне значения мають заб1йн! якост!, як1, як в1домо, залежать вщ породи, в1ку, год1вл! та умов утримання тварин. Нами встановлено, що бугайщ породи л1музин пор1вняно з ровесниками волинсько! м'ясно! породи у Bci досл1джуван! BiKOBi пер1оди характеризувалися кращими заб1йними показниками (табл.1). Так, за передзабшною масою бугайц! породи л1музин у 9-м1сячному Bin;i переважали ровесник1в волинсько! м'ясно! породи на 27,7 (Р<0,001), за масою парно! Tymi - на 22,7 (Р<0,001), за масою охолоджено! Tymi - на 22,0 (Р<0,001), за масою м'ясообр1з1 - на 1,3 (Р<0,05); за масою внутршнього жиру - на 1,1 (Р<0,01), за забшною масою - на 25,4 кг (Р<0,01), за виходом Tymi - на 2,0 (Р<0,01), за забшним виходом - на 2,7 % (Р<0,01); у 12 мкячному в1ц1 ця перевага становила вщповщно 38,7 (Р<0,001), 23,7 (Р<0,001), 21,3 (Р<0,001), 1,4 (Р<0,05), 1,8 (Р<0,01), 27,0 кг (Р<0,01), 0,03, 0,7 %; у 15 м1сячному - 49,3 (Р<0,001), 32,0 (Р<0,001), 29,7 (Р<0,001), 0,93 (Р<0,05), 2,7
44
(Р<0,01), 35,6 кг (Р<0,001), 0,37, 0,94 та у 18-м1сячному - 43,3 (Р<0,001), 28,5 (Р<0,001), 25,3 (Р<0,001), 1,53, 2,8 (Р<0,05), 32,8 кг (Р<0,01), 0,3, 0,9 %.
Таблиця 1
Забшш akoctí бугайщв порщ л1музин та волинськоТ м'ясноУ, М±ш __(n=3 кожного BÍKy)_
Показник Bík тварин, micaui
9 12 15 18
Порода л1музин
Передзабшна маса,кг 322,00±2,08 421,67±1,76 520,33±2,73 590,67±1,45
Маса парно! tymi, кг 195,33±2,40 256,67±3,28 319,33±2,60 365,83±2,95
Маса охолоджено! tymi, кг 190,33±2,60 250,33±3,93 313,00±2,65 359,00±3,00
Maca M'ncoo6pÍ3Í, кг 3,23±0,15 3,60±0,12 3,83±0,12 5,83±0,38
Маса внутршнього жиру,кг 2,17±0,20 3,77±0,26 5,90±0,23 9,33±0,43
Заб1йна маса, кг 200,73±2,52 264,03±3,26 329,07±2,81 381,00±2,24
Вихвд Tymi, % 60,66±0,35 60,87±0,80 61,37±0,36 61,93±0,35
Заб1йний вихвд, % 62,33±0,38 62,61±0,81 63,23±0,39 64,50±0,23
Волинська м'ясна порода
Передзабшна маса,кг 294,33±1,76 383,00±1,15 471,00±1,15 547,33±2,19
Маса парно! Tymi, кг 172,67±1,45 233,00±1,73 287,33±1,45 337,33±3,18
Маса охолоджено! Tymi, кг 168,33±0,88 229,00±1,00 283,33±1,86 333,67±2,85
Maca M'ncoo6pÍ3Í, кг 1,90±0,45 2,20±0,38 2,90±0,17 4,30±0,67
Маса внутршнього жиру,кг 1,03±0,12 1,93±0,23 3,20±0,23 6,53±0,50
Забшна маса, кг 175,6±1,73 237,07±1,46 293,43±1,79 348,17±4,02
Вих1д Tymi, % 58,66±0,15 60,84±0,39 61,00±0,16 61,63±0,34
Забшний вихвд, % 59,65±0,25 61,91±0,35 62,29±0,23 63,61±0,50
За вищеназваними показниками встановлено також м1жв1кову р1зницю. Передзабшна маса у 12-мюячних бугайщв породи л1музин пор1вняно з 9-мкячними зросла на 99,7 (Р<0,001), маса парно! Tymi - на 61,3 (Р<0,001), маса охолоджено! Tymi - на 60,0 (Р<0,001), маса м'ясообр1з1 - на 0,4, маса внутршнього жиру - на 1,6 (Р<0,01) i забшна маса - на 63,3 кг (Р<0,001). У 15-мкячних тварин пор1вняно з 12-мюячними щ показники зросли вщповщно на 98,7 (Р<0,001), 62,7 (Р<0,001), 62,7 (Р<0,001), 0,2; 2,1 (Р<0,01) i 65,0 кг (Р<0,001); у 18-м1сячних пор1вняно з 15-м1сячними - на 70,3 (Р<0,001), 46,5 (Р<0,001), 46,0 (Р<0,001), 2,0 (Р<0,01), 3,4 (Р<0,01) i 51,9 кг (Р<0,001) та у 18-м!сячних пор!вняно з 9-м1сячними - на 268,7 (Р<0,001), 170,5 (Р<0,001), 168,7 (Р<0,001), 2,6 (Р<0,01), 7,2 (Р<0,001) i 180,3 кг (Р<0,001). За виходом туш1 р1зниця м1ж бугайцями р1зного BÍKy була незначною, а за забшним виходом вона була в1рогщною м1ж 15- та 18-м1сячними тваринами, коли цей показник зб1льшився на 1,3 % (Р<0,05). У 18-мюячних бугайц1в пор1вняно з 9-м1сячними забшний вих1д 3pic на 2,2 % (Р<0,01).
Под1бна картина спостер1галася i у бугайщв волинсько! м'ясно! породи. Передзабшна маса 12-м1сячних тварин пор1вняно з 9-м1сячними зб1льшилася на 88,7 (Р<0,001), маса парно! Tymi - на 60,3 (Р<0,001), маса охолоджено! Tymi - на
45
60,7 (Р<0,001), маса м'ясообр1з1 - на 0,3, маса внутршнього жиру - на 0,9 (Р<0,05), забшна маса - на 61,5 кг (Р<0,001); вихщ туш! - на 2,2 (Р<0,01) та забшний вихщ - на 2,3 % (Р<0,01). У 15-мкячних бугайщв пор1вняно з 12-мкячними щ показники зросли вщповщно на 88,0 (Р<0,001), 54,3 (Р<0,001), 54,3 (Р<0,001), 0,7, 1,3 (Р<0,05), 56,0 кг (р<0,001), 0,2 та 0,4 %; у 18-м1сячних пор!вняно з 15-м1сячними - на 76,3 (р<0,001), 50,0 (Р<0,001), 50,3 (Р<0,001), 1,4, 3,3 (Р<0,01), 54,7 кг (Р<0,001), 0,6 та 1,3 % { у 18-мкячних пор1вняно з 9-м1сячними - на 253,0 (Р<0,001), 164,7 (Р<0,001), 165,3 (Р<0,001), 2,4 (Р<0,05), 5,5 (Р<0,01), 172,6 кг (Р<0,001), 3,0 (Р<0,01) та 4,0 % (Р<0,01).
Таким чином, бугайщ обох порщ характеризувалися високими забшними якостями, однак кращими виявилися бугайщ породи л1музин.
Слщ вщм!тити, що при вирощуванш молодняку на м'ясо не варто обмежуватися лише з'ясовуванням його забшних якостей. Не менш важливим е морфолопчний склад туш тварин.
Основним показником, який визначае цшшсть туш!, е маса м'якот! (табл.2). Цей показник у бугайщв 9-м1сячного в1ку породи л1музин пор1вняно з ровесниками волинсько! м'ясно! породи був вищим на 9,7 (Р<0,01), 12-мкячного вку - на 5,1 (Р<0,05), 15-мкячного - на 11,0 (Р<0,01) та 18-мкячного
- на 7,7 кг (Р<0,01), а маса юсток - в1дпов1дно на 2,4, 2,9 (Р<0,05), 2,8 (Р<0,05), 0,7 кг. За масою жиру у натвтушах у вс1 в1ков1 пер1оди та за масою сухожилок у вщ1 9 м1сяц1в незначна перевага була на боц1 бугайц1в волинсько! м'ясно! породи. У вкц 15 та 18 мюящв маса сухожилок була в!рогщно б!льшою у бугайц!в породи л!музин. Проте, сл!д в!дм!тити, що за вщсотковим вм!стом !ст!вно! частини туш! (м'якоть+жир) у вс! вжов! пер!оди перевага була на бощ бугайц!в волинсько! м'ясно! породи.
Встановлено, що порода впливае не тшьки на !нтенсивн!сть росту тварин, вщм!чено !! вплив ! на яккть продукт!в забою. Так, за шдексом м'ясност! у 9-, 12- та 15-мюячному в!ц! бугайц! волинсько! м'ясно! породи переважали ровесник!в-л!музин!в в!дпов!дно на 0,4, 0,9 (Р<0,05) та 0,4, за мускульно-к!стковим сп!вв!дношенням - на 0,3, 0,9 (Р<0,05) та 0,3, за шдексом м'язово! тканини у в!ц! 12 та 15 мюящв - на 0,4 та 0,1. У вс! шш! вжов! пер!оди незначна перевага за цими показниками була на боц! тварин породи л!музин.
Необх!дно зазначити, що у р!зш в!ков! пер!оди морфолопчний склад нап!втуш бугайц!в зм!нювався нер!вном!рно. Так, у тварин породи л!музин маса м'якот! з 9- до 12-мкячного в!ку зб!льшилася на 23,2 (Р<0,001), з 12- до 15-м!сячного в!ку - на 28,4 (Р<0,001), з 15- до 18-мкячного - на 18,3 (Р<0,001) та з 9- до 18-м!сячного - на 70,0 кг (Р<0,001), маса к!сток - вщповщно на 3,3 (Р<0,05), 3,9 (Р<0,01), 1,0 та 8,2 (Р<0,001), маса жиру - на 1,1 (Р<0,05), 1,0 (Р<0,05), 1,0 (Р<0,05) та 3,0 (Р<0,001), маса сухожилок - на 0,9, 0,9 (Р<0,05), 0,3 та 2,1 кг (Р<0,01). У бугайц!в волинсько! м'ясно! породи з 9- до 12-м!сячного в!ку маса м'якот! зросла на 27,9 (Р<0,001), з 12- до 15-мкячного - на 22,5 (Р<0,001), з 15- до 18-мкячного - на 21,7 (Р<0,001) та з 9- до 18-м!сячного вку
- на 72,1 кг (Р<0,001), маса к1сток - в1дпов1дно на 2,8 (Р<0,001), 4,0 (Р<0,001), 3,1 (Р<0,05) та 9,8 (Р<0,001), маса жиру - на 0,4, 0,7 (Р<0,05), 1,0 (Р<0,01) та 2,1 (Р<0,001), маса сухожилок - на 0,3, 0,5, 0,3 та 1,0 кг (Р<0,01).
46
Таблиця 2
МорфолоНчний склад та оцшка м'ясносл натвтуш бугайщв, _М±ш (п=3 кожного в1ку кожно'1 породи)_
Показ ник Вш тварин, м1сящ
9 12 15 18
Порода л!музин
Маса охолоджено! нашвтуш1, кг 95,3±1,45 123,4±2,24 157,7±1,45 178,3±1,76
в тому числ1 м'яшп, кг % 78,7±0,88 82,5±1,21 101,9±1,76 82,6±0,16 130,3±1,20 82,7±0,48 148,7±1,45 83,4±0,06
ИСТОК, кг % 13,7±0,90 14,4±0,75 17,0±0,50 13,8±0,20 20,8±0,55 13,2±0,32 21,9±0,26 12,3±0,03
жиру, кг % 1,1±0,21 1,2±0,20 2,2±0,20 1,8±0,18 3,2±0,20 2,0±0,12 4,1±0,19 2,3±0,08
сухожилок, кг % 1,5±0,29 1,6±0,30 2,4±0,23 1,9±0,17 3,3±0,23 2,1±0,13 3,6±0,23 2,0±0,14
1ндекс м'ясносп 5,9±0,39 6,1±0,10 6,4±0,19 7,0±0,01
Мускульно-шсткове стввщношення 5,8±0,40 6,0±0,10 6,3±0,19 6,8±0,03
1ндекс м'язово! тканини 5,3±0,42 5,3±0,11 5,4±0,19 5,7±0,04
Волинська м'ясна порода
Маса охолоджено! нашвтуш1, кг 84,3±0,67 115,7±0,67 143,3±0,67 169,3±1,20
в тому числ1 м'яшп, кг % 68,9±0,07 81,8±0,69 96,8±0,20 83,7±0,42 119,3±0,88 83,3±0,41 141,0±0,58 83,3±0,42
ИСТОК, кг % 11,3±0,44 13,4±0,43 14,1±0,45 12,2±0,32 18,1±0,38 12,6±0,26 21,2±0,73 12,5±0,35
жиру, кг % 2,3±0,20 2,8±0,22 2,7±0,07 2,4±0,07 3,4±0,15 2,4±0,10 4,4±0,10 2,6±0,07
сухожилок, кг % 1,7±0,15 2,1±0,16 2,0±0,21 1,7±0,17 2,5±0,17 1,8±0,13 2,8±0,15 1,6±0,07
1ндекс м'ясно сп 6,3±0,24 7,1±0,22 6,8±0,17 6,9±0,22
Мускульно-шсткове стввщношення 6,1±0,24 6,9±0,21 6,6±0,17 6,7±0,21
1ндекс м'язово! тканини 5,1±0,23 5,7±0,13 5,6±0,15 5,5±0,15
Щодо мускульно-кюткового стввщношення, шдекшв м'ясносл та м'язово! тканини, то в1рогщно! р1знищ за цими показниками у тварин р1зного вшу обох порщ не спостер1галося (виняток - бугайщ породи л1музин з 15- до 18- таз 9- до 18-м1сячного в1ку).
Бшьш точну характеристику морфолопчних якостей натвтуш бугайщв пщдослщних порщ дае сортовий розподш м'якол в абсолютних та вщносних одиницях (табл.3).
Спостер1галася залежшсть виходу сорлв м'якот1 вщ вжу та породи тварин. Так, бугайщ породи л1музин за виходом м'яса I сорту поступалися ровесникам волинсько! м'ясно! породи у 9-м1сячному вщ1 на 1,7, у 1247
мюячному - на 2,7, у 15-мюячному - на 3,0 та у 18-м1сячному - на 3,0 %; II сорту - навпаки, переважали !х на 3,0; 3,4; 4,7 та 5,4 % вщповщно \ III сорту -знову поступалися на 1,3; 0,7; 1,6 та 2,0 %.
Таблиця 3
Сортовий склад м'якот1 натвтуш бугайщв порщ л1музин та волинсько!
м'ясно'1, М±ш (п=3 кожного в1ку кожно'1 породи)
Показ ник В1к тварин, м1с.
9 12 15 18
Порода л!музин
М'якоть всього, кг 78,7±0,88 101,9±1,76 130,3±1,20 148,7±1,45
в тому числг I сорт, кг 47,2±1,43 64,2±1,07 86,4±1,36 103,6±1,13
% 60,0±1,15 63,0±1,53 66,3±1,20 69,7±0,88
II сорт, кг 20,6±0,68 19,9±0,56 19,2±0,65 18,6±0,60
% 34,3±1,76 31,7±1,67 29,0±1,53 26,7±1,20
III сорт, кг 1,9±0,13 1,7±0,09 1,3±0,03 1,1±0,13
% 5,7±0,67 5,3±0,33 4,7±0,33 4,0±0,58
Волинська м'ясна порода
М'якоть всього, кг 68,9±0,07 96,8±0,20 119,3±0,88 141,0±0,58
в тому числг I сорт, кг 42,5±0,60 63,6±0,72 82,7±2,72 102,5±2,26
% 61,7±0,88 65,7±0,67 69,3±2,33 72,7±1,45
II сорт, кг 19,3±0,36 18,6±1,18 16,9±0,36 15,5±0,68
% 31,3±0,88 28,3±2,03 24,3±0,67 21,3±1,33
III сорт, кг 2,2±0,17 1,6±0,34 1,6±0,48 1,3±0,14
% 7,0±0,58 6,0±1,53 6,3±1,86 6,0±0,58
У тварин обох порщ з вжом вихщ м'якот! I сорту збшьшувався (у л!музишв з 9- до 18-мюячного в1ку - на 9,7 (Р<0,01), у ровесниюв волинсько! м'ясно! породи - на 11,0 (Р<0,01)), а И 1III - зменшувався (з 9- до 18-м1сячного вшу у бугайщв породи л1музин - на 7,6 (Р<0,05) I 1,7 %, волинсько! м'ясно! - на 10,0 (Р<0,01) 1 1,0 % вщповщно).
Висновки. Бугайщ порщ л!музин та волинсько! м'ясно! характеризувалися високими заб!йними якостями. 3 вком у них зб!льшувався вих!д туш! та забшний вих!д. Тварини породи л!музин переважали ровесник!в волинсько! м'ясно! за забшною масою, виходом туш!, забшним виходом. Однак, за вщсотковим вм!стом !ст!вно! частини туш!, сортовим складом та оц!нкою м'ясност! поступалися !м.
Л1тература
1. Бельков Г. И Мясная продуктивность бычков-кастратов симментальской, красной степной пород и их помесей с лимузинской породой / Г. И. Бельков, В. А. Панин // Доклады Российской академии с.-х. наук. - 2010. -№5. - С. 33-35.
2. Каспров Р. В. М'ясна продуктившсть буга!в породи абердин-ангус р!зних генотишв / Р. В. Каспров // Матер!али VII конференци молодих вчених та асп!рант!в 1РГТ. - Ки!в: Аграрна наука, 2009. - С. 49-50.
48
3. Методические указания по сравнительному анализу пород крупного рогатого скота молочного и молочно-мясного направления продуктивности.-Москва, ВИЖ.- Дубровицы, 1986.- 44 с.
4. Панин В. У лимузинов и маса выше, и мясо лучше / В. Панин // Животноводство России. - 2010. - №11. - С. 47-48.
5. Плохинский Н. А. Руководство по биометрии для зоотехников / Н. А. Плохинский - М. : Колос, 1969. - 256 с.
6. Томмэ М.Ф. Методика изучения убойных выходов мяса / М.Ф.Томмэ, Е.И. Панова, Л.Г. Томмэ - Москва, 1956.- 33 с.
7. Фарафонов С. Ж. Вплив р1зних умов утримання на продуктившсть молодняку бугайщв волинсько! м'ясно! породи / С. Ж. Фарафонов // Зб1рник наукових праць Подшьського державного аграрно-техшчного ушверситету. -Кам'янець-Подшьський, 2011. - Вип.19. - С. 181-183.
8. Федорук Р. С. Ф1зюлого-бюх1м1чш показники кров1 та штенсившсть росту бугайщв-помюей першого поколшня волинсько! м'ясно! \ л1музинсько! порщ // Р. С. Федорук, О. Ф. Цап, Ю. В. Потапчук // Наук.-техн. бюл. ¿нет. бюл. твар. УНААН I ДНДК1 ветпрепаралв та корм. доб. - Льв1в, 2007. - Вип. 8, №3,4. - С. 208-212.
9. Швагер О. Оценка мясной продуктивности бычков разных генотипов / О. Швагер // Молочное и мясное скотоводство. - 2008. - №4. - С. 18-20.
10. Шкурин Г. Т. Забшш якост1 велико! рогато! худоби (методики дослщжень) / Шкурин Г. Т., Тимченко О. Г., Вдовиченко Ю. В. — К.: Аграрна наука, 2002. — 50 с.
Рецензент - д.с.-г.н., професор Шаловило С.Г.
49
