CC BY
22
УДК 636.2:636.084.52
Швторак Я.1., д. с.-г. н., професор, Мiхур Н.1., астрант© Лье1еський нацюнальний утеерситет еетеринарног медицины та бютехнологт ¡мет С.З. Гжицького, м. Льеге, Украгна
ФОРМУВАННЯ М'ЯСНО1 ПРОДУКТИВНОСТ1 В1ДГОД1ВЕЛЬНИХ БУГАЙЦ1В В ЗАЛЕЖНОСТ1 В1Д Р1ВНЯ ЕНЕРГЕТИЧНОГО
ЖИВЛЕННЯ
У матер1алах публшацп продоежують е1дображатися результати доеготриеалих наукоеих дослгджень проеедених на егдгодгеельних бугайцях украгнськог чорно-рябог молочног породи, е1д народження до 15-18 маячного ету. Голоеною метою дослгджень було еиечення особлиеостей формуеання м 'ясног продуктиеност1 I ятсних показните м 'яса е залежност1 е1д егку та р1еня енергетичного жиелення. В осноеу проеедення дослгджень було покладено быьш поглиблене еиечення етоеого бюх\м\зму м 'язееог тканини молодняку ееликог рогатог худоби. У зе 'язку з цим еажлиео було еияеити т1 перюди тдиегдуального розеитку, коли прояеляеться найеища ¡нтенсиетсть росту м 'язееог тканини, а також еияеити етоеу динамгку при якт бюх1м\чн1 показники м 'яса егдгодгеельних бугайще були найбыьш бажаними за яюстю. Матер1алом для дослгджень тсля забою теарин були: м 'язееа, жироеа, сполучна I тсткоеа тканини з еизначенням еологи, жиру I быку, а також дегустащя м 'яса та бульону.
Проееден1 досл\дження були спрямоеаш на естаноелення найбыьш оптимального р1еня енергетичног забезпеченост1 бугайще на фош малоконцентратного типу рацюше.
Ключовi слова: м'ясна продуктиетсть, ¡нтенсиетсть росту, егкоеа динамта, м 'язееа I жироеа тканини, яюсна I дегустацтна оцтка, енергетична забезпечешсть.
УДК: 636.2:636.084.52
Пивторак Я.И., Михур Н.И.
Льеоеский национальный униеерситет еетеринарной медицины и биотехнологий имени С.З. Гжицкого, г. Льеое, Украина
ФОРМИРОВАНИЕ МЯСНОЙ ПРОИЗВОДИТЕЛЬНОСТИ ОТКОРМОЧНЫХ БЫЧКОВ В ЗАВИСИМОСТИ ОТ УРОВНЯ ЭНЕРГЕТИЧЕСКОГО ПИТАНИЯ
В материалах публикации продолжают отображаться результаты долгоеременных научных исследоеаний проееденных на откормочных бычкое украинской черно-рябой молочной породы, от рождения до 15-18 месячного еозраста. Глаеной целью исследоеаний было изучение особенностей формироеания мясной произеодительности и качестеенных показателей мяса е заеисимости от еозраста и уроеня энергетического питания. В осноеу
© Швторак Я.1., Мхур Н.1., 2014
158
проведения исследований было положено более углубленное изучение возрастного биохимизма мышечной ткани молодняка крупного рогатого скота. В связи с этим важно выявить те периоды индивидуального развития, когда проявляется наивысшая интенсивность роста мышечной ткани, а также выявить возрастную динамику при которой биохимические показатели мяса откормочных бычки были наиболее желанными по качеству. Материалом для исследований после забоя животных были: мышечная, жировая, соединительная и костная ткани с определением влаги, жира и белка, а также дегустация мяса и бульона.
Проведенные исследования были направлены на установление наиболее оптимального уровня энергетической обеспеченности бычки на фоне малоконцентратного типа рационов.
Ключевые слова: мясная производительности, интенсивность роста, возрастная динамика, мышечная и жировая ткани, качественная и дегустационная оценка, энергетическая обеспеченность.
UDC 636.2:636.084.52
Pivtorak Y.I., Mikhur N.I.
Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after
S.Z. Gzhytskiy, Ukraine
FORMATION OF MEAT PERFORMANCE FATTENING CALVES DEPENDING ON THE POWER SUPPLY
The materials publications retained long-term results of research conducted on fattening calves Ukrainian black-motley dairy breed, from birth to 15-18 months of age. The main goal of the research was to study the characteristics of the formation of meat performance and meat quality indicators, depending on age and level of energy supply. The basis of the research was the more in-depth study of age biohimizmu muscle tissue of young cattle. In this regard, it was important to identify the periods of individual development, as manifested by the highest rate of growth of muscle tissue and identify the age at which the dynamics of biochemical indicators of meat fattening bull was the most desirable quality. Material for research after slaughter were: muscular, fat, connective and bone tissue with determination of moisture, fat and protein, as well as tasting meat and broth.
Our studies have been used to determine the optimal level of energy security bull in the background malokontsentratnoho type diets.
Key words: meat productivity, growth rate, age dynamics, muscular and adipose tissue, quality and tasting score, energy security.
Вступ. Одним i3 pe3epBiB збшьшення виробництва яюсно! яловичини, як в нашш кра!ш так i за кордоном е вивчення особливостей формування м'ясно! продуктивное^ оргашзмом вiдгодiвельних тварин в залежност вщ рiвня енергетичного живлення. При проведенш таких дослщжень необхщно бшьш поглиблено вивчати вжовий 6wxiMi3M нагромадження вах видiв тканин, яю забезпечують висою прирости. В зв'язку з цим важливо виявляти т перюди шдивщуального розвитку, коли проявляеться найвища штенсившсть росту
159
м'язево!, жирово!, сполучно! i юстково! тканин, а також той вжовий перiод, при якому бiохiмiчнi показники м'яса вiдгодiвельних тварин е найбiльш бажаними.
В завдання наших дослщжень входило вивчення процесу поступових кшьккних змiн у розвитку м'язево!, жирово!, сполучно! i кктково! тканин, а також смакових показниюв м'ясно! продуктивностi.
Матер1али 1 методи дослщжень. В основу дослщжень покладено завдання оптимiзацi! процесу годiвлi вiдгодiвельних бугайцiв з врахуванням оптимального рiвня забезпечення рацiонiв енергiею на фош малоконцентратно-силосно-сiнажного типу.
Таблиця 1.
Схема проведення дослщу_
Групи шддослщних тварин Кшьшсть тварин у груш, гол. Загальна структура рацюну в залежносп в1д перюду вирощування, %
1 16 Молочний перюд: молоко незбиране, молоко збиране, концкорми - 35%; груб1 (сшо бобово-злакове) - 15%; соковит (сшаж, силос) - 50%. Перюд дорощування: груб1 (сшо злакове) - 30%; соковип (сшаж, силос) - 55%, концентрати (дерть зерна кукурудзи, пшенищ, ячменю, макуха соняшникова) - 15%. 1нтенсивна заключна в1дгод1вля: груб1 (сшо злакове) -25%; соковип (сшаж, силос) - 50%, концентрати (дерть зерна кукурудзи, пшенищ, ячменю, макуха соняшникова) - 25%.
2 16
3 16
4 20
5 20
Науково-господарський дослщ проводився в умовах державного пщприемства дослiдного господарства "Миклашiв" захiдного фiлiалу нацiонального наукового центру 1нституту механiзацi! та електрифiкацi! сшьського господарства НААН Укра!ни Пустомитiвського району Львiвськоl областi. Дослiдження проводилися на 3-х групах (1,2,3) бугайщв-аналопв вщ народження до 15-мiсячного вiку i на 2-х групах (4,5) - вщ народження до 18 мкячного вiку.
Результати досл1джень. Формування м'ясно! продуктивност - це складний процес поступових кшькюних змiн окремих показниюв будови тiла тварин, !х живо! маси, особливостей процеЫв обмiну в органiзмi i розвитку тканин, яю призводять до змiн м'ясно! продуктивности
При перемiнному рiвнi енергетичного живлення з вжом затримуеться розвиток живо! маси, в результат одержують вщносно невеликi за масою тушi. Так, у молодняку 2 групи в 9-мкячному вщ маса тушi була на 41,3 i 44,0% нижчою нiж вiдповiдно у тварин 1 i 3 груп. Пiдвищення рiвня енергетичного живлення з 10-мiсячного вжу сприяло деякому зростанню маси туш^ проте до 15 мiсяцiв вона була на 14,0-16,0% меншою у порiвняннi з групами пiдвищеного рiвня годiвля. Останнi мали дещо вищий забiйний вихщ (табл. 2).
Вивчення особливостей формування туш i !х окремих тканин постнатального перiоду в залежносп вiд енергетично! цiнностi ращошв та вiку (табл. 3) показало, що найбiльш iнтенсивно розвиваеться м'язева i кiсткова тканини в 9-12-мкячному вiцi. Цi тканини забезпечують рухливкть тварини, а в 12-18-мiсячному вщ жирова i сполучна тканини, як регулюючi процеси
160
HayKoeuü bíchuk ^HYBMET ÍMeni C.3. f^ицbкого
TOM 16 № 3 (60) Hacmuna 3, 2014
o6MÍHy. B cH.y ^oro pÍBeHb eHepreTHHHoro ^HB.eHHa Mo®e npHcKoproBaTH a6o ynoBÍ.bHroBaTH, a TaKo® po3TaryBara 3aBepmeHHa ^opMyBaHHa Tym.
Та6nицн 2.
M'acHa npogyKTHBHÍCTb Syra^i Ha $OHÍ pÍ3HOi eHepreTHHHo'í ^HHOCTÍ _p;mioHÍB, (M+m, n=4)._
noKa3HHKH BÍK, MÍQ^ÍB
9 12 15 18
rpyna 1
®HBa Maca nepeg 3a6oeM, Kr 260,1+1,93 306,5+2,04 402,5+2,81 -
Maca Tymi, Kr 133,2+3,23 160,3+3,80 216,1+2,62 -
Maca BHyTpímHboro ®npy, Kr 3,5+0,63 5,5+0,69 13,6+0,92 -
3a6ÍHHHH BHxíg, % 52,5+0,90 54,0+0,72 57,1+0,81 -
rpyna 2
®HBa Maca nepeg 3a6oeM, Kr 181,5+1,76 247,0+1,96 368,0+2,24 -
Maca Tymi, Kr 94,2+2,21 129,5+2,33 189,0+2,72 -
Maca BHyTpímHboro ®npy, Kr 0,5+0,12 2,9+0,44 8,5+0,46 -
3a6ÍHHHH BHxíg, % 52,2+0,90 53,6+0,88 53,8+0,86 -
rpyna 3
®HBa Maca nepeg 3a6oeM, Kr 259,0+1,96 295,0+2,04 407,0+2,68 -
Maca Tymi, Kr 135,7+2,80 157,1+2,94 219,5+2,70 -
Maca BHyTpímHboro ®npy, Kr 1,5+0,43 3,2+0,48 10,8+0,72 -
3a6ÍHHHH BHxíg, % 52,9+0,91 54,3+0,80 56,6+0,82 -
rpyna 4
®HBa Maca nepeg 3a6oeM, Kr 262,0+1,88 307,0+1,94 402,7+2,54 465,0+2,87
Maca Tymi, Kr 135,1+2,90 160,0+3,06 218,2+2,80 247,5+2,94
Maca BHyTpímHboro ®npy, Kr 4,7+0,58 8,5+0,60 9,9+0,59 17,0+0,96
3a6ÍHHHH BHxíg, % 53,4+0,92 54,9+0,96 56,6+0,88 56,8+0,89
rpyna 5
®HBa Maca nepeg 3a6oeM, Kr 257,0+1,84 300,0+1,94 408,0+2,26 473,0+2,90
Maca Tymi, Kr 138,8+2,60 162,4+2,41 220,5+2,61 254,0+2,82
Maca BHyTpímHboro ®npy, Kr 4,9+0,44 5,0+0,72 11,5+0,78 18,0+0,98
3a6ÍHHHH BHxig, % 57,7+0,90 55,8+0,88 56,8+0,86 57,5+0,89
takhm hhhom nomíphhñ píbehb eheprethhhoro ^hb.ehha 3a6e3nehye
PO3BHTOK Hañ6i.bm cKopocni.Hx TKaHHH - M'a3eBoi i kíctkoboi, a po3bhtok ^HpoBoI i cno.yHHoI TKaHHH BÍgcTae. nigBH^eHHa eHepreTHHHoro pÍBHa rogiB.i 6yrañ^B 2-oi rpynu b 10-15-MÍcaHHoMy вiцi cnpHa.no geaKoMy cKopoHeHHro MmrpynoBoi piзннцi 3a Macoro цнх TBapHH. nepeBÍg TBapHH 2-oi rpynu Ha nigBH^eHHH piBeHb ^HB.eHHa BÍgKnagaHHa ®Hpy b nepegHÍñ HacTHHi Tymi 3 9 go 12-MicaHHoro BiKy 3poc.o Ha 72%, a b cepegHÍñ HacTHHi - Ha 35% y nopÍBHaHHÍ 3 ñoro Ki.bKicTro y TBapuH 1,3 i 4 rpyn, xoHa 3ara.bHa KÍ.bKÍcTb ®HpoBoi TKaHHHH y цнх TBapuH b 12 míc^íb 6y.a BH^oro. C.ig 3a3HaHHTH, ^o bhcokhh piBeHb eHepreTHHHoro ^HB.eHHa nporaroM BCboro nepiogy BHpo^yBaHHa 3a6e3nenye 6a®aHe cnÍBBÍgHomeHHa mí® M'a3eBoro i ®HpoBoro TKaHHHaMH go 15-MÍcaHHoro BiKy (6,7-7,0:1) i oco6.hbo y 18-MÍcaHHoMy вiцi (4,9:1).
Ki.bKÍCTb cno.yHHoi TKaHHHH 3HaxogH.aca y B3aeMo3B'a3Ky 3 ®HpoBoro TKaHHHoro. Cno.yHHa TKaHHHa, yTBoproe cÍTKy Ha M'a3eBÍñ, aKa 3 bíkom 3anoBHroeTbca ®HpoBoro TKaHHHoro, i hhm Kpa^e BoHa po3BHHeHa y Mo.oHHoMy вiцi, thm 6i.bme b noganbmoMy BÍgKnagaeTbca MmM'a3eBoro ®Hpy, ^o 3a6e3neHye "MpaMopHÍCTb" M'aca.
161
Таблиця 3.
МорфолоНчний склад туш шддослщннх бугайщв, % (М+т, п=4)
Групи Тканина Вих1д м'яшп на 1 кг исток, кг
М'язева Жирова Сполучна Юсткова
9 м1сящв
1 84,20+1,02 7,32+0,36 5,42+0,33 34,04+0,47 2,85
2 60,25+0,68 3,59+0,21 5,21+0,30 24,81+0,40 2,78
3 87,25+1,12 8,09+0,38 6,51+0,36 32,69+0,39 3,12
4 88,93+1,16 7,84+0,36 5,54+0,30 31,60+0,31 3,24
5 90,91+1,15 7,71+0,35 5,61+0,31 32,88+0,32 3,17
12 м1сящв
1 105,60+1,23 10,80+0,40 6,99+0,30 36,04+0,44 3,42
2 88,65+0,87 6,73+0,28 8,23+0,41 28,59+0,39 3,62
3 105,00+1,13 10,70+0,39 7,57+0,32 36,39+0,45 3,14
4 101,90+1,08 11,00+0,43 7,50+0,32 38,30+0,48 3,14
5 104,79+1,10 9,71+0,41 7,29+0,28 39,07+0,51 3,12
15 м1сящв
1 139,32+1,41 19,59+0,56 10,97+0,44 44,69+0,52 3,80
2 117,73+1,17 16,19+0,50 12,73+0,46 41,00+0,50 3,58
3 144,00+1,48 21,40+0,59 10,55+0,41 41,68+0,50 4,24
4 143,43+1,46 19,93+0,55 10,94+0,38 41,05+0,50 4,14
5 145,10+1,51 21,55+0,61 9,93+0,33 42,17+0,51 4,19
18 м1сящв
1 - - - - -
2 - - - - -
3 - - - - -
4 152,98+1,48 30,79+0,67 13,57+0,48 48,05+0,55 4,10
5 158,28+1,58 31,82+0,68 13,00+0,40 48,90+0,52 4,15
Поживна щншсть м'яса в значнiй мiрi визначаеться його хiмiчним складом, а саме: наявшстю повноцiнних бiлкiв, жиру, стввщношенням жиру i бiлка, а також калоршшстю. З вiком у вiдгодiвельних бугайцiв всiх дослiдних груп вмкт жиру збiльшувався, а вмкт бiлку з 12-мiсячного вiку знижувався (табл. 4). Питома маса м'яса вiдрубiв складала 75-80% при оптимальному сшввщношенш бiлку i жиру.
М'ясо щниться перш за все, як продукт бшкового живлення, тому важливо досягти оптимального спiввiдношення жиру i бiлка в ньому.
Високими смаковими якостями характеризуеться м'ясо калоршшстю 2400-2500 ккал, в якому на одиницю жиру припадае одиниця бiлку [1, 2, 7, 8]. При меншш кшькосп бiлку (0,6-0,7 частин), припадаючих на одиницю жиру, м'ясо користуеться меншим попитом на ринку, воно бшьш жирне i калорiйнiсть його перевищуе 2800 ккал.
Кращим за вщношенням жиру до бiлку було м'ясо пщдослщних бугайцiв груп тдвищеного енергетичного живлення у вiцi 15 мкящв (1:1,21) i у вщ 18 мiсяцiв (1:1,08).
На кращу якiсть яловичини одержано! вiд бугайщв дослщних груп вказують показники дегустаци м'яса та бульйону (табл. 5).
162
Нау^вт вicнuк ЛНУВМБT Шет С.З. fжuцькoгo
Tom 16 № З (60) 4acmuna З, 2014
Taблuця 4.
Яккш noKíVJHHKH i Kanoprnmcib м'яся сеpедньоï npo6n туш пiддослiдниx _бу^йщв у % (M+m, n=4)_
^газники BÍR, мicяцiв
9 12 15 1S
rpyna 1
Вoлora 70,4+0,12 69,1+0,13 66,7+0,11 -
Жиp 7,S+0,06 10,S+0,07 14,2+0,09 -
Б^к 20,6+0,03 1S,9+0,02 1S,0+0,03 -
Kaлopiйнicть, ккaл. 1915,0 2103,3 2375,0 -
rpyna 2
Вoлoгa 72,2+0,13 71,0+0,13 67,6+0,12 -
Жиp 5,6+0,05 5,5+0,05 12,S+0,07 -
Бiлoк 20,5+0,03 19,5+0,03 1S,5+0,03 -
Kaлopiйнicть, ккaл. 1700,5 1919,0 2270,0 -
rpyna 3
Вoлoгa 70,0+0,11 6S,0+0,10 64,9+0,11 -
Жиp 9,5+0,06 12,1+0,07 15,1+0,0S -
Бiлoк 19,9+0,02 1S,7+0,02 1S,3+0,02 -
Kaлopiйнicть, ккaл. 2036,0 2215,4 2477,0 -
rpyna 4
Вoлora 70,4+0,12 66,2+0,09 66,2+0,09 65,3+0,0S
Ж^ S,4+0,07 11,2+0,0S 13,7+0,10 15,3+0,11
Бiлoк 20,3+0,03 19,5+0,04 1S,7+0,03 1S,0+0,07
Kaлopiйнicть, ккaл. 1955,1 2175,5 2316,0 2479,0
rpyna 5
Вoлoгa 69,S+0,13 6S,4+0,0S 65,2+0,10 64,2+0,09
Жиp 9,7+0,0S 11,6+0,0S 15,2+0,12 16,6+0,14
Бiлoк 19,7+0,04 19,0+0,05 1S,4+0,04 1S,0+0,05
Kaлopiйнicть, кгал. 2044,4 21S5,0 2492,0 2603,0
Taблuця 5.
Дегустaцiя бульйону тa м'ясa пiддослiдннx бугaйцiв, сеpеднi дaнi 3a 5__блльною ощнкою (M+m, n=4)__
Гpyпи БУЛЬГОН M'яco вapене M'яco cмaжене В cеpедньoмy
15 мícяцíв
1 3,76+0,0S 4,04+0,06 4,10+0,06 3,97+0,03
2 3,97+0,06 4,20+0,06 4,1S+0,05 4,15+0,03
3 3,S2+0,06 4,14+0,07 4,1S+0,0S 4,0S+0,05
4 3,SS+0,06 4,0S+0,09 4,00+0,09 3,99+0,04
5 3,90+0,01 4,26+0,05 4,06+0,0S 4,07+0,04
1S мюящв
1 - - - -
2 - - - -
3 - - - -
4 3,92+0,04 4,2S+0,05 4,0S+0,0S 4,09+0,03
5 3,9S+0,03 4,12+0,09 3,96+0,07 4,02+0,06
Бyльйoн тa вapене м'яш з ялoвичини дocлiдниx rpyn бyгaйцiв 2-oï тa 4 i 5-oï rpyп oтpимaли нaйвищy oцiнкy.
163
Внсновкн. Отже, формування м'ясно! продуктивност пщдослщних бугайщв в значнш мiрi залежало вщ рiвня енергетичного живлення в рiзнi вiковi перiоди. Найкращими показниками характеризувалися тушi пiддослiдних тварин, якi вщгодовувалися на рацiонах помiрного рiвня енергетичного живлення (до 9 мкящв) та тдвищеного (до 15 мiсяцiв).
Перспектнвн подальшнх дослiджень. Спрямування подальших дослiджень направленнi на оцiнку економiчно! ефективност штенсивно! вiдгодiвлi молодняку велико! рогато! худоби на ращонах з рiзним рiвнем енергетичного забезпечення.
Лiтература
1. Кандиба В.М. Основш пiдсумки обгрунтування теорi! формування м'ясно! продуктивност бичкiв молочних i комбiнованих порiд в онтогенезi / В.М. Кандиба, С.А. Михальченко // Проблеми зоошженери та ветеринарно! медицини: Зб. наук. праць ХДЗВА. - 2001 - Вип.9 (33). - С.26-33.
2. Кандиба В.М. Особливост закономiрностi конверсi! енергi!, проте!ну i сухо! речовини кормiв в енергш, бiлок i суху речовину м'ясно! продуктивност бичкiв основних порiд Укра!ни / В.М. Кандиба // Науковий вкник НАУ. - 2004. - №.74. - С. 79-83.
3. Кудлай 1.М. Вплив рiвня годiвлi на продуктивнi та бiологiчнi особливост тварин укра!нсько! чорно-рябо! молочно! породи / 1.М. Кудлай за ред. Й.З. Орацького- К.: Науковий свгг, 2001. - 92 с.
4. Повозшков М.Г. Продуктивне використання поживних речовин бугайцями тателичками волинсько! мясно! породи при рiзному рiвнi енергетичного живлення / М.Г. Повозшков, С.М. Блюсюк // Вкник Полтавсько! ДАА. - 2004. - №.1. - С. 39-41.
5. Повозшков М.Г. Ефектившсть використання енерги кормiв молодняком мясно! худоби рiзних генотипiв / М.Г. Повозшков // Твариннництво Укра!ни. -2004. - №.3. - С. 27-29.
6. Теорiя i практика нормовано! годiвлi велико! рогато! худоби: монографiя / за ред. В.М.Кандиби, 1.1. Iбатулiна, В.1. Костенка. - Житомир -2012. - 860 с.
7. Цв^ун А.Т. До питання вивчення обмшу речовин в органiзмi тварин / А.Т. Цв^ун, М.Г. Повознiков, С.М. Блюсюк // Науковий вкник НАУ.- 2004. -№.74. - С. 74-78.
8. Янович В.Г. Бюлопчш основи трансформаци поживних речовин у жуйних тварин. / В.Г.Янович, Л.1. Сологуб - Л.: Трiада плюс, 2000. - 384 с.
Рецензент - д.с.-г.н., професор Шаловило С.Г.
164
