CC BY
37
УДК 636.22/28:612.015.3:636.22/28.087.7
Грибан В.Г., д.б.н., професор©, Милостива Д.Ф., астрант
Днтропетровський державный аграрно-економ1чний утверситет, м. Днтропетровськ, Украгна
ЗАБ1ЙН1 ЯКОСТ1 ТА Х1М1ЧНИЙ СКЛАД ЯЛОВИЧИНИ ЗА ЗБАГАЧЕННЯ РАЦ1ОНУ М1КРОЕЛЕМЕНТАМИ
В статт1 приведенг дат дослгджень продуктивност1, забтного виходу морфолог1чного складу туш фгзико-хгмгчний склад яловичини та г поживну цттсть, одержанг за корекцгг рацютв вгдгодгвельного молодняку великог рогатог худоби украгнськог м'ясног породи дефщитними мжроелементами (м1ддю, кобальтом та марганцем). Наведен оптимальт ргвнг неоргашчних форм мжроелемент1в для тварин забтного вгку, якг сприяють тдвищенню р1вня гхньог продуктивност1, збшьшенню забтного виходу г морфолог1чного складу туш, покращенню якгсних показникгв яловичини, забезпечуючи гг поживну цттсть. Анал1з одержаних результат1в показав, що у всгх дослгдних групах бугайц1в, яким згодовували дефщитнг мжроелементи у вигляд1 мтеральних солей, але найкращ1 забгйнг якост1 в\дм\чались за впливу марганцю та сумш мжроелемент1в. Мтеральна пгдгодгвля вгдгодгвельного молодняку дослгдних груп сприяла тдвищенню маси парног туш1 та внутршнього жиру, що вгдповгдно тдвищило забтний вихгд (на 8,25; 6,40; 13,19 г 11,66 %). Такг данг обумовлен быьш повною реал1зац1ею генетичного потенщалу та фгзгологгчних резерв1в оргашзму. Також додавання до основного рацюну вгдгодгвельног худоби сприяло тдвищенню морфолог1чного складу туш г хгмгчних показникгв м 'яса. Кращ1 результати були отримат в1д тварин IV г V дослгдних груп, яким згодовували сульфат марганцю г сумгш мгкроелементгв.
Ключовi слова: мжроелементи, кобальт, м\дь, марганець, продуктивтсть, украгнська м'ясна порода, забгйнг показники, склад туш, х1м1чний склад, морфолог1чний склад, яловичина.
УДК 636.22/28:612.015.3:636.22/28.087.7
Грибан В.Г., д.б.н., професор, Милостивая Д.Ф., аспирант Днепропетровский государственный аграрно-экономический университет,
г. Днепропетровск, Украина
УБОЙНЫЕ КАЧЕСТВА И ХИМИЧЕСКИЙ СОСТАВ ГОВЯДИНЫ ПРИ ОБОГАЩЕНИИ РАЦИОНА МИКРОЭЛЕМЕНТАМИ
В статье представлены данные исследований продуктивности, убойного выхода, морфологического состава туш, фгзико-химический состав говядины и ее питательную ценность, полученные при коррекции рационов откормочного молодняка крупного рогатого скота украинской м 'ясний породы дефыцитными микроэлементами (медью, кобальтом и марганцем). Приведены оптимальне дозы неорганических форм микроэлементов для животных убойного возраста, которые способствуют повышению уровня их
© Грибан В.Г., Милостива Д.Ф., 2014
45
продуктивности, увеличению убойног выхода и морфологического состава туш, улучшению качественных показателей говядины, обеспечивая ее питательную ценность. Анализ полученных результатов показал, что во всех опытных группах бычков, которые скармливали дефыцитные микроэлеменеты в виде минеральных солей, но наилучшие убойные качества отмечалисьпод влиянием марганца и смеси микроэлементов. Минеральная тдкормка откормочного молодняка опытных групп способствовала увеличению массы парной туши и внутреннего жира, что соответственно звеличило забойний выход (на 8,25; 6,40; 13,19 i 11,66 %). Такие данные обусловлены болем погной реализацией генетического потенциала и физиологических резервов организма. Также добавка к основному рацюну откормочного скота способствовало повышению морфологического состава туш и химических показателей м'яса. Лучшие результаты были получены от животных IV и V опытных групп, которым скармливали сульфат марганца и смесь микроэлементов.
Ключевые слова: микроэлементы, кобальт, медь, марганец, продуктивность, украинская мясная порода, убойные показатели, состав туш, химический состав, морфологический состав, говядина.
UDC 636.22/28:612.015.3:636.22/28.087.7
Gryban V.G., Mylostiva D.F.
Dnepropetrovsk State Agrarian-Economic University, Dnepropetrovsk, Ukraine
BUTCHERING CHARACTERISTICS AND CHEMICAL COMPOSITION
OF BEEF UNDER ENRICHMENT OF DIET WITH MICROELEMENTS
The article deals with the data on the investigation of productivity, butchering outcome, morphological composition of carcass, physical and chemical composition of beef and its energy value which have resulted from the correction of diet of cattle youngsters of Ukrainian meat breedwith deficient microelements (copper, cobalt, manganese)in the period of fattening. Optimal levels of inorganic forms of microelements for animals of the slaughtering age are presented, whichfavour the increase in their productivity, butchering outcome and morphological composition of carcass as well asimprove qualitative indices of beef, providing its high energy value. The analysis of received data showed that in all groups ofbull-calves,which were fed with deficient microelements in the form of mineral salts, the best butchering characteristics have become more apparent under the influence of manganese and the mixture of microelements. Extra mineral nutrition of fattening cattleyoungsters under study has contributed to the increase of weight of fresh-killed meat and inner fat, which made upbutchering outcome 8,25; 6,40; 13,19 and 11,66% accordingly. Such data are caused by more complete realization of genetic potential and physiological reserves of the organism. Also the addition of microelements to the main diet of fattening cattle increased the morphological composition of carcass and chemical indices of meat. The best results have been received from animals of experimental groups IV and V, which were fed with manganese sulphate and a mixture of microelements.
Key words: microelements, cobalt, copper, manganese, productivity, Ukrainian meat breed, butchering characteristics, composition of carcass, chemical composition, morphological compound, beef.
46
Вступ. М'ясне скотарство в Укра!ш посщае важливе мкце серед шших галузей тваринництва. Стратепя його розвитку у перспективi повинна грунтуватися на ефективному i стабiльному виробництвi яккно! яловичини, що гарантуватиме полiпшення продовольчо! безпеки кра!ни, насичення ринку доступними для вЫх верств населення м'ясними продуктами харчування [4].
Це можна досягнути за рахунок бшьш повного використання фiзiологiчних особливостей оргашзму тварин при забезпеченш !х повноцiнним рацiоном за основними поживними та бюлопчно активними речовинами. Вщсутшсть, нестача або надлишок окремих мшеральних елементiв у його складi спричинюють зменшення ефективностi використання поживних речовин корму, порушення процесiв метаболiзму i зниження продуктивностi тварин [2]. Одним iз шляхiв корекци мшерального живлення е використання як балансуючих кормових добавок, так i введення окремих дефщитних мiкроелементiв (МЕ) до ращону годiвлi [1, 7]. Вивчення !х ефективностi мае практичне значення, а питання щодо впливу цих речовин на яюсть яловичини е малодослщженим [3, 5]. Зазначене е предметом наших дослщжень i визначае актуальшсть дано! роботи.
Матер1ал 1 методи. Метою роботи було з'ясувати вплив дефiцитних мiкроелементiв на забшш якостi 15-мiсячних бугайцiв украшсько! м'ясно! породи, морфологiчний та хiмiчний склад яловичини. Дослщження проводились у державному пщприемста дослiдному господарствi 1нституту сшьського господарства степово! зони Укра!ни НААН "Поливашвка" Магдалинiвського району Дншропетровсько! области Шляхом аналiзу рацiонiв годiвлi i вмiсту МЕ у кормах господарства за висновком ДПТЦ "Облдержродючкть" (м. Днiпропетровськ), виявлено низький рiвень (нижче фiзiологiчних потреб органiзму) мiдi, кобальту та марганцю. Тому вони були введет до основного ращону вiдгодiвельного молодняку (схема дослщу, табл. 1).
Таблиця 1
Схема проведення дослщу_
Група Кшьшсть тварин у груш, гол. Тривал1сть дослщу, д1б Дозування мжроелеменпв, мг/кг маси тша
I - контрольна 13 30 ОР (основний рацюн)
II - дослщна 13 30 ОР + Си804 - 0,346
III - дослщна 13 30 ОР + СоС12 - 0,343
IV - дослщна 13 30 ОР + Мп804 - 1,857
V - дослщна 13 30 ОР + сумш МЕ: Си804 - 0,346; СоС12 - 0,343; Мп804 - 1,857
Тварин-аналопв вирощували в однакових умовах утримання i годiвлi. Забшш показники бугайщв вивчали за методиками, наведеними у працях В.С. Козиря, А.1. Свеженцова [6]. Бюметричну обробку даних здшснювали на ПЕОМ за допомогою програмного забезпечення MS Ехсе1 з використанням вбудованих статистичних функцш. Вiрогiднiсть рiзницi середнiх показникiв визначали за критерiем Ст'юдента.
Результати дослщження. Шсля завершення дослiду був проведений забш бугайцiв та обвалювання !х туш. Аналiз одержаних результатiв показав (табл. 2), що у вЫх дослщних групах бугайцiв, яким згодовували дефiцитнi мiкроелементи у виглядi мшеральних солей, одержано кращi забiйнi якост1
47
HayKoeuü bíchuk ^HYBMET ÍMeni C.3. f^ицbкого
TOM 16 № 3 (60) Hacmuna 4, 2014
TaK, 3a nepeg3a6mHoro ®HBoro Macoro 6yrañ^ II, III, IV i V aoc^íahhx rpyn nepeBa^anu KoHTpo.bHux TBapuH BignoBigHo Ha 4,98; 3,14; 6,99 i 5,81 %. OflHOHacHO y hhx 6y.a 6i.bme Maca napHoi' Tymi Ha 7,57; 5,91; 11,97 i 9,97 %, a Maca BHyTpimHboro ^upy 36i.bmyBa.acb Ha 2,5; 1,8; 4,7 i 5,5 Kr. Einbma Maca napHoi' Tymi Ta BHyTpimHboro ^upy mgBH^H.H 3a6iñHy Macy 6yrañ^B goc.igHHx rpyn BignoBigHO Ha 8,25; 6,40; 13,19 i 11,66 %. Be.HHHHa 3a6iñHoro Buxogy y цнх TBapHH 6y.a BH^oro BignoBigHo Ha 2,3; 2,2; 4,6 i 4,2 %. TaKHM hhhom, 36i.bmeHHa 3a6iñHoro Buxogy Big6yBa.oca aK 3a paxyHoK 3pocTaHHa Macu Tymi, TaK i BHyTpimHboro ^upy.
Та6nицн 2
3a5ÍHHÍ noRa^HHKH 6yrañ^B 3a Bn^HBy MÍKpoe.neMeHTÍB (M±Sx; n=3)
rpyna TBapuH
noKa3HHK I II III IV V
KoHTpo.bHa goc.igHa goc.igHa goc.igHa goc.igHa
nepeg3a6ÍHHa ®HBa Maca, Kr 320,7±9,2 337,5±7,2 331,1±8,7 344,8±7,8 340,5±8,4
Maca napHoi' Tymi, Kr 194,1±6,4 210,0±4,1 206,3±4,6 220,5±3,8** 215,6±4,9**
Maca BHyTpimHbo-ro ®npy, Kr 10,5±0,12 13,0±0,23* 12,3±0,2 15,2±0,2** 16,0±0,21**
3a6ÍHHa Maca, Kr 204,6±4,24 223,0±3,31* 218,6±4,2 235,7±4,4** 231,6±3,3**
Buxig Tymi, % 60,5±0,23 62,2±0,51 62,3±0,5 64,0±0,4 63,3±0,6
Buxig BHyTpimHbo-ro ®npy, % 3,3±0,11 3,9±0,23 3,7±0,09 4,4±0,2 4,7±0,08
3a6iHHHH Buxig, % 63,8±0,64 66,1±0,36 66,0±1,0 68,4±0,8 68,0±1,2
npuMÍTKa: *P<0,05 i **P<0,01 nopÍBHHHo go Kompo.bHoi rpynu.
Та6nицн 3
_XÍMÍgHÍ noK*a?HHK*H HafiaoBmoro M'«3a cnHHH (M±m; n=3)_
rpyna TBapuH
noKa3HHK I II III IV V
KoHTpo.bHa goc.igHa goc.igHa goc.igHa goc.igHa
3ara.bHa Bo.ora, % 77,2±0,11 73,7 ± 0,09 74,4 ± 0,16 73,6±0,08 73,9±0,07
Cyxa penoBHHa, % 22,8±0,34 26,3 ± 0,23 25,6 ± 0,34 26,4±0,31 26,1±0,19
npoTeiH, % 17,9±0,10 20,8 ± 0,10 20,3 ± 0,08 20,9±0,09 20,3±0,12
®up, % 4,0±0,04 4,3 ± 0,06 4,2 ± 0,02 4,4±0,11 4,6±0,07
3o.a, % 0,9±0,08 1,2 ± 0,07 1,1 ± 0,02 1,1±0,04 1,1±0,06
Ka.opmmcTb, K^^/100 r 464,9±3,2 507,1 ± 5,41 497,2 ± 3,15 512,2±5,4 519,6±4,7
Kope^ia MiHepa.bHoro ^HB.eHHa 6yrañ^B 3a ge^^HTHHMu
MiKpoe.eMeHTaMH no3Hanu.acb Ha xiMiHHoMy cK.agi M'aca (Ta6.. 3). ^ npoaBH.oca y 36i.bmeHHi y HboMy BigcoTKa cyxoi' penoBHHH, npoTeiHy Ta ^upy. y M'aci Mo.ogHaKy II, III, IV i V goc.igHux rpyn nopiBHaHo 3 kohtpo.bHHMH poBecHHKaMH bmíct npoTeiHy 36i.bmuBca Ha 2,9; 2,4; 3,0 i 2,4 %, a bmíct ^upy - Ha
48
0,3; 0,2; 0,4 i 0,6 %. Вщповщно зростала калоршшсть м'яса: у II rpyni - на 42,2; III - на 32,3; IV - на 47,3 i у V rpyni - на 54,7 кДж/100 г.
AHani3 результат дослщжень показав, що за рахунок корекцп мжроелементного живлення вiдгодiвельних бyгaйцiв пiдвищились забшш якостi, покращився моpфологiчний склад туш i хiмiчнi показники м'яса. Кpaщi результати були отpимaнi вiд тварин IV i V дослiдних груп, яким згодовували сульфат марганцю i сyмiш мiкpоелементiв.
Висновки. Коpекцiя ращошв вiдгодiвельних бyгaйцiв укра!нсько! м'ясно! породи дефщитними мiкpоелементaми у виглядi неоргашчних солей у дозах (мг/кг маси тша) CuSO4 - 0,346; CoCl2 - 0,343; MnSO4 - 1,857, а також згодовування сyмiшi цих МЕ шдвищуе зaбiйнi якостi, збшьшуе вихiд яловичини та покращуе !! хiмiчний склад. При цьому кpaщi результати одеpжaнi при збaгaченнi ращону сульфатом марганцю i сyмiшшю МЕ.
Перспективи подальших досл1джень. Перспективою подальших дослiджень буде вивчення мiкpоелементiв на захисш мехaнiзми оpгaнiзмy вiдгодiвельно! худоби укра!нсько! м'ясно! породи.
Л1тература
1. Козирь В.С. Адресш бaлaнсyючi коpмовi добавки для свиней в умовах степу Укра!ни: Моногpaфiя / В.С. Козирь, А.Н. Майстренко, К.Я.Качалова. -Дншропетровськ: Делгга, 2011. - 167 с.
2. Кравщв Р.Й. Вплив бюлопчно активних речовин на продуктившсть тварин, зaбiйнi показники та морфолопчний склад туш бyгaйцiв симентальсько! i полюько! м'ясно! породи / Р.Й. Кравщв, Г.М. Коваль // Науково-техшчний бюлетень iнститyтy бiологi! тварин i ДНДКI ветпpепapaтiв та кормових добавок. - Львiв, 2008. - Вип. 9, № 1-2 - С. 39-42.
3. Кравщв Р.Й. Технолопчна ощнка хiмiчного складу яловичини при застосуванш мiкpоелементних добавок / Р.Й. Кравщв, М.З. Паска, М.Г. Личук // Hay^i пpaцi. - Одеса, 2006. - Вип. 28. - Т. 2. - С 34-36.
4. Логоша Р.В. М'ясне скотарство Укра!ни: стан, тенденци та напрямки його штенсифкаци / Р.В. Логоша // Збipник наукових праць ВНАУ: Сеpiя: Економiчнi науки. - 2012. - №1 (56). Том 2. - С. 90 - 96.
5. Паска М.З. Бшково-якюний показник яловичини збагачено! бюлопчно-активними речовинами / М.З. Паска, I.C Ромашко // Збipник наукових праць ВНАУ «Безпека пpодyктiв харчування та технолопя переробки». - 2012. - № 3 (61). - С. 170-175.
6. Практические методики исследований в животноводстве. / Под. ред. Козыря В.С., Свеженцова А.И. - Д.: Арт-Пресс, 2002. - 354 с.
7. Vlizlo V., Hurskij R. Spurelementmangel (Cu, Co, Zn, Mn) beim Rind im Karpatenregion der Ukraine // IV. Fortbildungsveranstaltung: Der Wieder^uer und seine Probleme. Wien, 2006. - S. 103 - 104.
Рецензент - д.с.-г.н., професор Щсарик О.Й.
49
