CC BY
6ТИПОЛОГ1Я ШДИВЩУАЛЬНО - ПСИХОЛОГ1ЧНИХ ПАТЕРН1В ПОДРУЖЖ1В В РОДИНАХ Ж1НОК З Р1ЗНИМ СТАНОМ АДДИКТИВНО1 ПОВЕД1НКИ ТА ЗДОРОВ'Я С1М'1
Савша М.В.
кан. мед. н., доцент
Харювський нацюнальний yHieepcumem iM. В. Н. Каразта МОН Украти
TYPOLOGY OF INDIVIDUAL PSYCHOLOGICAL PATTERNS OF SPOUSES IN THE FAMILY WOMEN WITH DIFFERENT ADDICTIVE BEHA VIOR AND FAMILY HEALTH
Savina M., MD, PhD, Associated Professor, Department of Psychiatry, Narcology, Neurology and Medical Psychology, V. N. Karazin Kharkiv National University
АНОТАЦ1Я
На 0CH0Bi клшшэ-психолопчного i психодiагностичного обстеження 421 подружньо1 пари, серед яких у 321 подружньо! пари дiагностованi порушення амейних стосуншв та аддиктивна поведшка (АП) у жiнок, у iнших 50 пар - порушення здоров'я сш'1, i 50 гармонiйних пар, визначеш !х iндивiдуально-осо-бистiснi патерни.
У подружж1в з порушенням родинних стосуншв мало мюце превалювання негармонiйних осо-бистiсних рис та дезадаптивнi комбшацп !х поеднань, на вiдмiну вщ гармонiйних ПП.
Встановленi особистiсних властивосп типологiзованi нами у три кластери iндивiдуально -психо-логiчних патернiв, що мали рiзне наповнення та прояви. В гармоншних парах мав мюце адаптивний варiант поеднання особистiсних рис. У подружж1в з порушенням родинних стосуншв встановлено два варiанта дезадаптивних комбiнацiй особистiсних рис: деструктивно-конгруентний та дезштеграцшний. Деструктивно-конгруентний виявився характерним для амей, в яких у жшок не було аддиктивних проблем, дезштеграцшний - для родин жшок з АП, незалежно вщ його типу.
Можна припустити, що дезштеграцшна комбiнацiя iнтрапсихологiчних властивостей ставала пато-пластичним фактором виникнення АП у жшок з порушенням здоров'я родини, яке формувалось як пато-лопчний спосiб каналiзацil психоемоцiйного напруження, що виникало у них внаслщок деформаци амей-них ввдносин. Мiж тим, деструктивно-конгруентний варiант поеднання особистiсних рис, патогно-монiчний для подружж1в з порушенням родинних стосуншв, в яких жшки на мали аддиктивних проблем, обумовлював iншi шляхи патологiчного реагування на патогенну сiмейну ситуацiю, яка реалiзовувалась в рамках родини, тдвищуючи рiвень амейно1 напруги деструкцп подружшх вiдносин.
Отриманi данi були покладеш нами в основу при розробщ системи психолопчно1 корекци та психо-профшактично1 пiдтримки здоров'я ам'1 за наявносп АП у ж1нок.
ABSTRACT
Based on the clinical and psychological survey of 421 married couples, among which 321 married couples diagnosed abuse of family relationships and addictive behavior (AB) women in the other 50 pairs - a violation of family health, and 50 harmonious couples, their individual personality patterns were identified.
The couple in violation of the relationship has been a far from harmonious prevalence of maladaptive personality traits and combinations of their combinations, as opposed to harmonic families.
Established personal property typology us in three clusters of individual psychological patterns that have different content and displays. In harmonious pairs occurred adaptive version of the combination of personality traits. The couple in violation of the relationship are two variants of combinations of maladaptive personality traits: destructive-congruent and disintegration. Destructive-congruent was typical for families in which women were not addictive problems, disintegration - for families with AB in women, regardless of its type.
We can assume that the combination of psychological disintegration properties became pathoplastyc factor of the AB in women in violation of the health of the family, which was formed as a pathological way of sewage emotional stress that they arise due to strain family relationships. Meanwhile, destructive-congruent variant combination of personality traits, pathognomonic for couples in violation of the relationship in which the woman haven't addictive problems, conditioned other ways pathological response to pathogenic family situation, which was realized within the family, increasing the level of family stress degradation marital relations.
The data were put in the basis to develop the system of psychological correction and psychoprophylactic support family health in the presence of AB in women.
Ключовi слова: iндивiдуально-психологiчнi патерни, аддиктивна поведшка, жшки, порушення здоров'я сш'1.
Keywords: individual psychological patterns, addictive behavior, women, family health disorders.
На сьогодтшнш день у всьому свт ввдбу-ваеться криза шституту сш'1 [1 - 3]. Ом'я пережи-вае складний етап у зв'язку з трансформащею роле-статусних позицш подружжя, що в деяких випадках
веде до ввдсутносп прагнення створювати ам'ю або здшснювати зусилля по ll збереженню i змщненню. 1нтерес до вивчення ще1 тематики, що здавна залучав увагу дослщнишв, е зрозумшим, осшльки саме
шститут ам'1 е однieю з основ будь-якого суспшь-ства. Усшшшсть здоров'я ам'1 складаеться не тшьки з соматичного, псих1чного i сексуального здоров'я кожного з 11 члешв, а передбачае також адаптащю на вах рiвнях взаемоди. Зпдно з результатами наукових дослщжень науково! школи акаде-мiка В. В. Кришталя, порушення здоров'я ам'1 обу-мовлюеться, перш за все, дезадаитащею подружжя на рiзних рiвнях взаемоди [4 - 6].
Дезадаптацiя - порушення пристосування лю-дини до умов сощального середовища. Дезадапта-щю розглядають також як психiчний стан, що ви-никае в результата невiдповiдностi психологiчного або соцiопсихологiчного статусу людини. Залежно вiд природи, характеру i ступеня прояву розрiзия-ють патогенну, психiчну, соцiальну i подружню дезадаптацiю. Дезадаптацiя бувае стiйкою, або мати межовий характер. Вивчення причин та ме-ханiзмiв порушення подружньо! адаптацп, як ос-нови розвитку порушень здоров'я ам'1, а також ро-зробка ефективних методiв и дiагностики i ко-рекцп, представляють собою актуальну медичну i психолопчну проблему.
Здоров'я ам'1 являе собою складний феномен, який мае багатофакторне забезпечення, i може бути досягнуте тiльки за умови узгоджено! взаемоди подружжя на вах рiвнях - соцiaльному, психолопч-ному, содiaльно-психологiчному, бiологiчному. Вiдповiдно до дього, порушення здоров'я ам'1 мае складний генез, вивчення якого вимагае системного шдходу, так само як його дiaгностикa i корекдiя. Оск1льки здоров'я ам'1 та його порушення е вельми актуальною медико-психологiчною та содiaльною проблемою, вона привертала увагу багатьох до-слвднишв, в роботах яких висвилеш рiзномaнiтнi причини i полiморфнi клшчт прояви дього феномена [7 - 12]. Однак складшсть проблеми значно зростае при нaявностi аддиктивних розлaдiв у дру-жини. Захворювання ж1нки на aддиктивнi розлади вщбиваеться на тiльки на 11 психопатолопчному стaнi, рiвнi содiaльного функдiонувaння та якосп життя, а й, в першу чергу, на сташ здоров'я 11 ро-дини.
Враховуючи вищезазначене, робота, спрямо-вана на вивчення взаемозв'язшв мiж мехaнiзмaми формування й реaлiзaцil аддиктивно1 поведiнки (АП) у жшок та феноменом здоров'я ам'1, е важли-вою проблемою медично1 психологи.
Метою дано1 роботи було вивчення iндивiду-aльно-психологiчних пaтернiв подружж1в з рiзним станом здоров'я ам'1 та залежно1 поведiнки у ж1нок, для виявлення мiшеней подальшо1 психоко-рекцшно1 роботи.
Контингент i методи дослщження. Для до-сягнення поставлено1 мети на основi шформовада1 згоди з дотриманням принципiв бiоетики i деонто-логп обстежено 321 подружню пару (ПП), як1 звер-нулися за допомогою з приводу порушення амей-них стосуншв та АП у жшок (дослiджувaнa група, ДГ). Додатковими критерiями включения в до-слвдження були: скарги на «сощально-прийнятш» форми АП, ввдсутшсть в aнaмнезi псих1чних i по-ведiнкових розлaдiв, а також тяжких соматичних
захворювань, наявшсть дитини. В якостi груп порiвняння також обстежено 50 ПП з порушенням здоров'я родини, в яких у жшок не було проблем аддиктивного характеру (група порiвняння 1, ГП1), та 50 умовно гармоншних ПП (група порiвняння 2, ГП2).
Спираючись на попереднi результати вивчення аддиктивного статусу обстежених [13], отримаш з використанням батаре! АUDIT-подiбних теспв, ро-зроблених колективом авторiв тд керiвництвом I. В. Лiнського [14], жшки ДГ були роздiленi нами в залежносп вiд типу АП:
- ДГ1 - ж1нки з хiмiчною аддикцieю (вживания алкоголю, тютюну, психостимуляторiв, кана-бшощв, седативно-снодшних препаратiв) - 33,3% (107 ПП);
- ДГ2 - ж1нки з поведшковою аддикцieю (надмiрне захоплення роботою, шотнгом, переглядом телебачення, штернетом, читанням, комп'юте-рними або азартними крами) - 34,6% (111 ПП);
- ДГ3 - ж1нки з фiзiологiчною аддикцieю (надмiрне захоплення !жею, сексом, чаем/кавою або фiтнесом) - 32,1% (103 ПП).
До^дження iндивiдуально-психологiчних па-тернiв подружж1в здiйснювалось за допомогою Фрайбургзького особиспсного опитувальника (FPI) [15], результати якого були шддаш обробщ методами первинно! та вторинно! (кореляцшно! та варiацiйноl) статистики [16].
Результати дослвдження та ix обговорення. Досл1джеш ж1нки та чоловiки ДГ1, ДГ2, ДГ3 харак-теризувалися нестiйкiстю емоцiйного стану, що проявлялося в частих коливаннях настрою, шдви-щено! збудливостi, дратiвливостi, недостатньо! са-морегуляци. Жiнки мали погану саморегуляцiю психiчних станiв, нестiйкий емоцiйний стан, почасту були не здатш до роботи, що вимагала вщомо! напруги, бiльш високого рiвия контролю за дiями, вольових зусиль, концентраций, зiбраностi. Ситуацп iз високою мiрою невизначеносп чоловiки переносили погано, легко впадали у ввдчай та агреаю. Гос-тро переживаючи свiй неустх, могли разом iз реак-щями самозвинувачення демонструвати ворож1сть по вщношенню до навколишнiх осiб.
При визначенш вiдмiнностей мiж ж1нками ДГ1, ДГ2, ДГ3 та ГП1 можна зазначити, що жшки ГП1 виявились найбшьш неврiвноваженими, дратiвливими з високою спонтанною i реактивною агресивнiстю. Цi риси, у сполученш з такими же у !х чоловiкiв, ставали основою для розвитку порушення здоров'я родини, однак, саме вони i визна-чали спосiб каиалiзацi! психоемоцшно! напруги i фрустрацiйних реакцiй, вщмшний ввд аддиктивного, притаманного жшкам дослвдницьких груп.
До^дженим ж1нкам та чоловшам ГП1 власти-вою виявилась наявнiсть схильностi до психопати-заци, агресивного ставлення до соцiального ото-чення, прагнення до домiнувания зi схильнiстю до афектацп. Вони були iмпульсивнi, вiдрiзиялися не-терпимiстю, схильнютю до ризику, високим рiвнем домагань. Для них було характерно виражене вщ-чуття суперництва в м1жособистюних ввдносинах,
прагнення до домшуючо! позици, а також «застря-гання» на негативних емощях i переживаннях. Невмiння стримувати свiй гнiв i роздратування, у вщсутносп контролю за iмпульсивнiстю власних вчиншв, призводило до схильностi в учасл у сварках i скандалах. Також констатовано збiльшення емоцшно! лабiльностi та зменшення врiвноваже-носп ж1нок та чоловiкiв протягом зб№шення часу життя з порушенням здоров'я родини.
Дослвдженим ГП2 було властиво прагнення до довiрливо! та вщверто! взаемоди з навколишнiми людьми при високому рiвнi самокритичностi (вiдкритiсть); добра захищешсть до ди стресс-факторов звичайних життевих ситуацiй, що базувалася на упевненосп в собi, оптимютичносп i активностi, вiдсутнiсть внутршньо! напруженосп, свободу вiд конфлiктiв, задоволеностi собою i сво!ми успiхами (врiвноваженiсть); наявшсть виражено! потреби в спiлкуваннi i постiйнiй готовностi до задоволення ще! потреби. Багатство i яскравiсть емоцшних про-явiв, природнiсть i невимушешсть поведiнки, го-товнiсть до сшвпращ, чуйне, уважне вiдношення до людей. Так дослiдженi мали широкий круг друзiв, знайомих, легко сходяться з людьми (товарись-к1сть). Цим особам була властива екстраверто-ванiсть, що виявлялося у активностi, лiдерствi. Так1 особи не випробовали утруднень у спшкуванш, у встановленнi контактiв, охоче брали на себе го-ловнi ролi у взаеминах з оточенням.
Для визначення значущих вiдмiнностей мiж жшками та чоловiками усiх досл1джуваних груп, по сформованостi показник1в використано ф-критерш кутового перетворення Фiшера.
У жшок ДГ1 значимi вiдмiнностi були вияв-ленi по шкалi «депресившсть» (ф=3,49; р<0,001). Встановлено, що у жшок ДГ1, була схильнiсть до попршення психiчних станiв убiк депресивностi, що сввдчило про !х меншу адаитовашсть. У чо-ловiкiв ДГ1 була достовiрно менша сформована здатнiсть до протистояння негативним проявам ад-дикцп ж1нки, що впливало на !х психоемоцiйний стан та вмiння саморегуляцп.
У подружж1в ДГ2 виявлено вщмшносл по по-казникам сором'язливостi (ф=2,92; р<0,001), дратiвливостi (ф=2,44; р<0,001), неврiвноваженостi (ф=1,67; р<0,05), невротичностi (ф=2,75; р<0,001) та емоцшно! лабiльностi (ф=2,35; р<0,001).
У дослiджених ДГ3 виявлено ввдмшносп по показникам невротичностi (ф=2,59; р<0,01), со-ром'язливостi (ф=2,34; р<0,01) та емоцшно! лабшь-ностi (ф=2,29; р<0,001). Зниження емоцiйно! лабiльностi та врiвноваженостi можна трактувати як розвиток явищ дезадаптацi!.
При порiвняннi iндивiдуально-психологiчних особливостей у дослвджених ДГ1, Д3 та ДГ2 було виявлено вiдмiнностi по шкалам невротичносп (ф=2,55; р<0,01), депресивносп (ф=2,82; р<0,01), дратiвливостi (ф=1,31; р<0,001), врiвноваженостi (ф=1,80; р<0,01), сором'язливостi (ф=1,95; р<0,05) та реактивно! агресивностi (ф=2,59; р<0,05). При-чому, за уама вищеперел1ченими шкалами, окрiм реактивно! агресивносп i дратiвливостi, рiвень !х
виражносп у ж1нок ДГ1 i ДГ3 був значно бiльшим, нiж у ДГ2, а за цими показниками - навпаки.
Аналiз розподiлу та вираженосп iндивiду-ально-психологiчних характеристик серед обстеже-них подружж1в з проведениям кластерного аналiзу дозволив видiлити три кластери особистiсних особ-ливостей, характерних для даного контингенту (вiдмiнностi дост^рш, р<0,01):
• деструктивно-конгруентний патерн (поедна-ння у подружж1в високих показнишв спонтанно! та реактивно! агресивностi, драпвливосп i емоцiйно! лабiльностi) - виявився характерним для подруж-ж1в Г1;
• дезттегращйний патерн (сполучення в 1111 невротичносп, дратiвливостi, емоцiйно! лабшь-ностi, сором'язливостi, вiдсутнiсть врiвноваже-ностГ) - його варiацi! були притаманш ПП до-сл1дницьких груп, причому, рiзницi м1ж типами АП не виявлено;
• адаптивний патерн (наявшсть у подружж1в ввдкритосп i врiвноваженостi) - властивий подруж-жям Г2.
Висновок. Таким чином, у подружж1в з порушенням родинних стосуншв мало мюце превалю-вання негармонiйних особистiсних рис та дезадап-тивнi комбiнацi! !х поеднань, на вiдмiну в1д гар-монiйних ПП.
Встановленi особистiсних властивосп типо-логiзованi нами у три кластери iндивiдуально-пси-хологiчних патернiв, що мали рiзне наповнення та прояви. В гармоншних парах мав мюце адаптивний варiант поеднання особистiсних рис. У подружж1в з порушенням родинних стосуншв встановлено два варiанта дезадаптивних комбiнацiй особистiсних рис: деструктивно-конгруентний та дезштеграцш-ний. Деструктивно-конгруентний виявився харак-терним для сiмей, в яких у ж1нок не було аддиктив-них проблем (Г1), дезштеграцшний - для родин ж1нок з АП, незалежно вiд його типу.
Можна припустити, що дезiнтеграцiйна комбшащя iнтрапсихологiчних властивостей ставала патопластичним фактором виникнення АП у ж1нок з порушенням здоров'я родини, яке формува-лось як патолопчний спосiб канал1зацп психое-моцiйного напруження, що виникало у них вна-сл1док деформацп сiмейних вiдносин. Мiж тим, де-структивно-конгруентний варiант поеднання особистiсних рис, патогномошчний для подружж1в з порушенням родинних стосуншв, в яких жшки на мали аддиктивних проблем, обумовлював iншi шляхи патологiчного реагування на патогенну сiмейну ситуацiю, яка реалiзовувалась в рамках родини, тдвищуючи рiвень сiмейно! напруги де-струкци подружнiх в1дносин.
Отриманi данi були покладеш нами в основу при розробщ системи психологiчно! корекцi! та психопрофшактично! пiдтримки здоров'я сiм'! за наявносп АП у ж1нок.
Лггература
1. Маркова М. В. Загальний погляд на проблему формування та функцiонування сiм'! / М. В.
Маркова, Т. Г.Ветрила // Укра1нський вюник психоневрологи. -2009. - Т. 17, вип. 1 (58). - С. 89 - 92.
2. Маркова М. В. До проблеми трансформаци шституту ам'1' / М. В. Маркова // М1жнародний псих1атричний, психотерапевтичний та психо-аналтгичний журнал. - 2007. - № 1. - С. 91-94.
3. Маркова М. В. Криза шституту ам'1' як „дзеркало" загально1 трансформаци сустльства / М. В. Маркова // Актуальш питання медично1 психологи та психотерапи. Мaтерiaли науково-прак-тично1 конференци, присвячено1 45-рiччю кафедри психотерапи Харшвсько1 медично1 академи тсля-дипломно1 освiти. - Харшв-Ялта, 2007. - С. 27-28.
4. Кришталь В. В. Системный подход к диагностике, психотерапии и психопрофилактике нарушения здоровья семьи / В. В. Кришталь, И. А. Семенкина // Международный медицинский журнал. - 2000. - №1., Т.6. - С. 11-15.
5. Кришталь В. В. Системная семейная психотерапия нарушений здоровья семьи / В. В. Кришталь // Медицинская психология. - 2007. - Т.1, №2. - С. 38.
6. Кришталь В. В. Сексолопя: навчальний поабник: в 4-х ч. / В. В. Кришталь, £. В. Кришталь, Т. В. Кришталь - Харшв: Фолю, 2008. - 990 с.
7. Агарков С. Т. Супружеская дезадаптация / С. Т. Агарков. - М.: Едиториал УРСС, 2004. - 256с.
8. Агишева Н. К. Психологическая несовместимость и конфликтологическая некомпетентность в супружеской жизни / Н. К. Агишева // Меж-дунар. мед. журнал. - 2007. - № 4., Т. 13. - С.6 - 9.
9. Бшобривка Р. I. Порушення сексуального здоров'я та функцюнування сш'1 при афективних розладах у чоловшв (медико-психолопчш ас-пекти) : Автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-
ра мед. н. : спец. 19.00.04 «Медична психолопя» / Р. I. Бшобривка. - Харшв. 2011. - 31 с.
10. Каденко О. А. Супружеская дезадаптация и внебрачные сексуальные связи: Монография / О. А. Каденко. - Хмельницкий: ХНУ, 2006. - 239 с.
11. Семёнкина И. А. Супружеская дезадаптация при нарушении функций семьи и ее психологическая коррекция: Дис. на соискание уч. степени канд. психол. наук : спец. 19.00.04 «Медицинская психология» / И. А. Семёнкина. - Харьков, 2001. -278 с.
12. Скрипшков А. М. Порушення сексуального здоров'я подружжя i функцюнування сш1 при розладах особистосп у чоловта i !х психотерапевтична корекщя : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора мед. н. : спец. 14.01.16 «Псих1а^я» / А. М. Скрипшков. — Харшв, 2001. — 35с.
13. Савша М. В. Структурш й феноменолопчш особливоси аддиктивно! поведанки у жшок з пору-шенням амейно! взаемоди / М. В. Савша // Укра!н-ський вюник психоневрологи. - 2016. - Т. 24, вип. 1 (86). - С. 111 - 115.
14. Аддиктивный статус и метод его комплексной оценки при помощи системы AUDIT-подобных тестов / [Линский И. В., Минко А. И., Артемчук А. Ф. и др.] // Психическое здоровье. - 2010. - № 6(49).
- С. 33 - 45.
15. Карвасарский Б. Д. Клиническая психология / Б. Д. Карвасарский, М. Пере; под ред. Б.Д. Карвасарского. - [2-е изд.]. - СПб. : ПИТЕР, 2007. -960 с.
16. Лапач С. Н. Статистические методы в медико-биологических исследованиях с использованием Excel / С. Н. Лапач, А. В. Чубенко, П. Н. Бабич.
— К.: Морион, 2000. — 320 с.
SKIN PLASTY AREA OF THE PERINEUM OF PATIENTS AFTER REPEATED NECRECTOMY, AIMED AT COMBATING THE ANAEROBIC INFECTIONS OF PATIENTS WITH ACUTE
PARAPROCTITIS
Sergatskiy K.I.,
PhD, senior lecturer of Surgery Department of Medical institute of PSU.
Nikoisky V.I.,
MD, Prof., professor of Surgery Department of Medical institute of PSU.
Budachev S.A.
Student of 5 course of Medical institute of PSU.
Medical Institute, Penza State University, Russian Federation
ABSTRACT
Acute paraproctitis of anaerobic etiology is one of life-threatening diseases. During anaerobic extensive soft tissue infections primary task is saving the patient's life. After elimination of of anaerobic infections and stabilization of the patient, we must eliminate postoperative perineal skin defects. There are two clinical observations of successful perineal skin plasty in patients who underwent anaerobic paraproctitis. If there is the remaining flap of skin of a scrotum at the root of penis, then authors recommend the use of this flap to form neoskrotum. If there is the total absence of the skin of a scrotum and penis after acute anaerobic abscess, then we should perform a modified operation of B.A.Vitsin, with the installation of subcutaneous expander for penis skin plasty. Demonstrated results of plastic surgery confirm the correctness of the chosen surgical interventions.
Keywords: Acute anaerobic paraproctitis, plastic of the perineum, plastic of the scrotum
