Family maladaptive co-dependency in women whose men are suffering from alcohol dependence: analysis of components, types and relationship Текст научной статьи по специальности «Клиническая медицина»

РОДИННА ДЕЗАДАПТИВНА СПШЗАЛЕЖШСТЬ У ДРУЖИН ЧОЛОВ1К1В, ХВОРИХ НА АЛКОГОЛЬНУ ЗАЛЕЖН1СТЬ: АНАЛ1З СКЛАДОВИХ, ТИП1В I

взАемозв'язкш

Ярий В.В.

Кшвсъка мюъка нарколог1чна клШчна лгкарня «Соцютератя», м. Кшв

Маркова М.В.

Хартвсъка медична академ1я тслядипломноИ освти МОЗ Украши

FAMILY MALADAPTIVE CO-DEPENDENCY IN WOMEN WHOSE MEN ARE SUFFERING FROM ALCOHOL DEPENDENCE: ANALYSIS OF COMPONENTS, TYPES AND RELATIONSHIP Yariy V.V Markova M.V.

АНОТАЦ1Я

Для розумшня мшеней терапевтично-реабштацшно! роботи з найближчим оточенням нарколопчних хворих, з метою вивчення стану родинно! дезадаптивно! спiвзалежностi (РДС), асоцiйованою з хворобою родича, на базi Ки!всько! мюько! нарколопчно! ктшчно! лiкарнi «Соцютерап!я» протягом 2012 - 2015 рр. було обстежено 160 дружин чоловшв, хворих на алкогольну залежнiсть (АЗ), та 50 жшок, чоловiки яких не мали алкогольних проблем.

Виявлеш взаемозв'язки клiнiко-психопатологiчних особливостей АЗ у чоловшв хворих та психопатологiчних викри-влень психiчного стану у жшок, як1 призводять до родинно! дезадаптаци (р<0,05). Параметри, якi характеризують залеж-нiсть чоловiка, достовiрно корелюють iз змiною психiчного стану ж1нок, що з часом стае пiдгрунтям формування РДС (р<0,05). Також встановленi взаемозв'язки мiж клiнiко-психопатологiчними особливостями АЗ у чоловшв та психосошаль-них предикторiв формування РДС у ж1нок (р<0,05).

Виявлено, що «психоемоцшному неблагополуччю у родиш» як фоновому чиннику РДС, вщповщають патологiчнi моти-ви вживання алкоголю у чоловiка та високш рiвень психоемоцiйного стресу у жшки. Фоновому чиннику «спадкоемшсть» вiдповiдае родинна деструк^ суспiльних вiдносин у суспшьста та iндивiдуально-особистiснi особливостi чоловiка та жшки.

Виявлено, що у б№шосп родин усi складовi РДС юнували у комплексi, що свiдчило про подiбнiсть дезадаптацiйних проблем в родиш. Введено поняття «Потеншал вiдновлення» як складову, яка характеризуе збереженiсть (сприятливють до ввдновлення) родинних вiдносин та на якш будуеться уся система допомоги даним родинам. Потеншал родини з РДС класифшовано за видом та динашкою. Виявлено три рiвня РДС, де наявнiсть III рiвня - умовно «здорового» - е «кшцевою метою надання допомоги». Надано характеристику конгруентному, взаемозалежному та компенсацшному типам РДС, як основним мшеням психотерапевтично! роботи зi спiвзалежними дружинами хворих на АЗ чоловшв.

ABSTRACT

On the basis of the Kyiv city narcological hospital "Sociotherapy" from 2012 to 2015 years were examined 160 wives of men with alcohol dependence (AD) and 50 women whose husbands didn't have alcohol problems in order to study the status of family maladaptive co-dependency (FMC) which is associated with the disease and to understand relative therapeutic and rehabilitation targets of narcological patients and their close relatives. The study identified the cause of familial maladjustment in the relationship of clinical and psychopathological features of AD men and psychopathological distortions of the mental condition in women (p <0.05). The parameters that characterize the dependence of man significantly correlated with change in mental state of women and eventually become the basis for the formation of FMC (p <0.05). The relationship between clinical and psychopathological features of AB men and psychosocial predictors of forming FMS women also installed in the study (p <0.05).

The paper found that "psycho-emotional distress in the family" as a background factor of FMS associates with pathological motives of alcohol consumption in men and high level of emotional stress in women. Background factor "continuity" corresponds to the destruction of family social relations in society and the individual personality traits of men and women.

The study found that in most families all FMS components existed together and indicated the similarity of maladaptive problems in the family. The paper introduced the concept of "Potential recovery" as a component that characterized survival (favorable to recovery) and family relationships and on which basis the whole system of care given to families. The potential of the family with FMS was classified by types and dynamics. The paper identified three levels of FMS, where the presence of the third level - relatively "healthy" - is the "ultimate aim of help." The paper provided characteristics for congruent, codependent and compensated types of FMS as the main targets of psychotherapeutic work with co-dependent wives whose men have AD.

Ключовi слова: родинна дезадаптивна сшвзалежшсть, дружини, алкогольна залежшсть.

Keywords: family maladaptive co-dependence, wives, alcohol dependence.

XiMi4Ha, зокрема, алкогольна залежшсть (АЗ) - амейне захворювання. £ теорп, що розглядають xiMi4Hy залежшсть як симптом дисфункцп cîm'ï. Для тдкреслення специфiч-носп родини, в якш один з родичiв хворie на АЗ, в науковш лiтератyрi зус^чаються дефшщп «алкогольна ам'я», «подружня АЗ» та in «Алкогольна ам'я» - наявнють АЗ у одного з подружжя, виникнення у шшого з подружжя пси-холопчно! «сшвзалежносп»; алкогольш проблеми стають

стрижневими i визначають поведшку i дiяльнiсть вае! родини. «Подружня АЗ» - окремий варiант «алкогольно! ам'!», коли на АЗ страждають обое з подружжя; виникнення пси-хобюлопчно! «сшвзалежносп» [1 - 3].

На тепершнш час визначаеться, що «сшвзалежшсть -це специфiчний стан, що характеризуемся сильною зану-решстю i стурбовашстю, а також вираженою емоцшною, сошальною, а iнодi i фiзичною залежшстю вщ людини або

предмета, яка стае патолопчним станом, що впливае на yci pÍBHÍ життедiяльносri та стосунк1в суб'екта» [4].

До тепершнього часу механiзми формування ствза-лежно! поведiнки залишаються нез'ясованими. Так, деяш автори основний наголос роблять на наявнiсть деяких ней-рохiмiчних i нейрофiзiологiчних механiзмiв; iншi автори, орiентованi на психологiчнi моделi аддикцп, виявляють осо-бистiснi механiзми формування сшвзалежносп. Крiм того, деяк1 автори розглядають мiжособистiснy спiвзалежнiсть як первинну, яка пiзнiше може трансформуватися в шшу, на-приклад, субстантну [1].

З огляду на наведене, для розумшня можливих мiшеней комплексно! терапевтично-реабштацшнох роботи з даним контингентом, з метою визначення змютовного наповнен-ня спiвзалежностi як патологiчного стану, на базi Кшвсько! мюько! нарколопчно! клшчно! лiкарнi «Соцiотерапiя» про-тягом 2012 - 2016 рр. було обстежено 160 чоловшв, хворих на АЗ, iа 1х дружин, а також 50 подружшв, ж1нок, чоловiки в яких не мали алкогольних проблем.

В залежносл вiд типу АЗ у хворих, дiагностованих за класифiкацiею T. F. Babor [5 - 7], дружини пащенпв були розподiленi на двi групи: групу А, в яку увшшли 80 1х дружин хворих на АЗ типу А (група родичiв А, ГРА), i групу Б, яку склали 80 дружин оаб з АЗ типу В за T. F. Babor (група родичiв Б, ГРБ). Групу порiвняння (ГП) склали 50 одруже-них жшок, чоловiки яких не страждали на АЗ. Критерiем включения в групи дослiдження була вщсутшсть клiнiчно окреслено! АЗ у жшки.

За думкою T.F. Babor, розвиток АЗ типу А зумовлений впливом сощально-середовищних факторiв, а виникнення АЗ типу Б обумовлено впливом шдиввдуально-генетичних чинник1в.

Обстеження чоловiкiв включало комплексне клшшэ-пси-хопатологiчне та психодiагностичне дослiджения з вико-ристанням тесту AUDIT та опитувальника В.Ю.Завьялова «Мотиви вживания алкоголю» [8].

Обстеження жшок включало комплексне клшшэ-психо-патологiчне та психодiагностичне дослiджения, з викори-станням батаре! AUDIT-подiбних тестiв, розроблених ко-лективом авторiв пiд керiвництвом I. В. Лшського [9, 10], а також шкал тривоги i депресп М. Гамшьтона HDRS i HARS

[11], шкали оцiнки рiвню психосощального стресу Л. Рвдера

[12] та методики визначення стресостшкосп та сощально! адаптацп Холмса i Раге [13]. Психосощальш особливостi фyнкцiонyвання ж1нок вивчали психодiагностичним методом з використанням методики «Визначення рiвню суб'ек-тивного контролю» Дж. Роттера (в адаптаци £.Ф. Бажина)

[13] та опитувальника «Способи долаючо! поведшки» S. Folkman, R. Lazarus (в адаитацй' Л. И. Вассермана, Е. А. Трифоновой) [14]; притаманш обстеженим властивосп родин-ного фyнкцiонyваиия встановлювали за допомогою методики «Аналiз амейно! тривоги» Е. Ейдмiллера, В. Юстщшса [15] та шкали стуруктурованого штерв'ю для щентифтацп типу родини В.А. Абрамова зi спiвавт. [16].

Здобуп данi було оброблено методом математично! статистики за допомогою програми MS Ехсе1 v.8.0.3. та про-грами SPSS 10.0.5 for Windows. Для статистично! обробки даних використовували параметричний - t-критерiй Стью-дента, та непараметричний - кутове перетворення Фiшера, методи [17].

Попереднiми дослщженнями [18, 19] у дружин чоловЫв, хворих на АЗ, встановлено наявшсть дезадаптивних станiв

piзноl виpаженостi i клшшного наповнення, на в1дм1ну в1д дружин «нарколопчно здоpовиx» чолов1к1в.

Видшено три клiнiчниx ваpiанти дезадаптацй: псжое-моцiйна (25,6%), поведiнкова (30,6%), комбшована (43,8%). Для псиxоемоцiйноï дезадаптацй' xаpактеpними виявилось наявнiсть депpесивниx та/або тривожнт симптомоком-плекс1в з високим стресовим навантаженням та низькою здатнiстю до стpес-опоpy, з амплiтyдою виpаженостi в1д мозаИчн^ окpемиx прояв1в, до клш1чно окpеслениx псжо-патологiчниx стан1в. 1зольований псиxоемоцiйний вар1ант дезадаптацй виявився притаманним 30,0% ж1нок ГРА i 21,3% ГРБ, з нт легкий стутнь дезадаптацй спостер1гався y 5,0% обстежениx ГРА i 3,8% ГРБ, пом1рний - y 10,0% ГРА i 5,0% ГРБ, виражений - 15,0% ГРА i 12,5% ГРБ. Для цього ваpiантy притаманними виявились поpyшення псжоемо-цiйноï сфери обстежениx, без викривлення ïx аддиктивного статyсy.

Для поведшково! дезадаптацй притаманними 6ули прагнення до аддиктивноï pеалiзацiï на р1вн1 небезпечного вживання, або залежного стану за широким колом об'ек-т1в поведiнковоï залежност1, насамперед, в1д "ж1, чаю/кави, шоп1нгу та роботи, а також тютюнопалшням. 1зольований («чистий») поведшковий вар1ант дезадаптацй 6ув визначе-ний у 18,8% респонденток ГРА i 42,5% ГРБ, з нт легкий стутнь дезадаптацй мав м1сце у 3,8% ос1б ГРА i 8,8% ГРБ, пом1рний - у 6,3% ГРА i 15,0% ГРБ, виражений - 8,8% ГРА i 18,8% ГРБ. Даний вар1ант xаpактеpизyвався вираженими аддиктивними феноменами на тл1 ^значн^ псжоемо^^ ниx зм1н.

Комб1нований (зм1шаний) вар1ант дезадаптацй д1агно-стовано у 51,3±5,0% ж1нок ГРА i 36,3±4,8% обстежениx ГРБ, з ниx порушення легкого ступеню встановлен1 у 11,3% ос1б ГРА i 6,3% ГРБ, пом1рного ступеню - у 15,0% ГРА i 11,3% ГРБ, вираженого ступеню - 25,0% ГРА i 18,8% ГРБ. При цьому вар1ант1 дезадаптацй спостер1гались як псжоемо^^ н1 порушення, так i напружен1сть аддиктивного статусу.

Отже, псиxiчний стан жшок ГРА i ГРБ мав ус1 ознаки дезадаптивного стану р1зного ктшчного наповнення i ви-раженост1, в1д мозаï'чниx прояв1в до кл1н1чно окреслент псиxiчниx i поведiнковиx розлад1в кластеру F43.2 - адапта-ц1йн1 розлади, з ниx:

• пролонгована депресивна реакц1я F43.21 та зм1ша-на тривожно-депресивна реакц1я F43.22 - у 25,6% ytix об-стежениx;

• адаптацшний розлад з переважанням порушення поведшки F43.24 - у 30,6% жшок;

• адаптацшний розлад з1 зм1шаним порушенням емо-ц1й та поведшки F43.25 - у 43,8% обсрежен^.

Також було виявлено диференщацш аддиктивного i пси-xоемоцiйного статус1в у ж1нок в залежност1 в1д генезу АЗ у ïx чоловшв (соц1ально-середовищна або шдив1дуально-ге-нетична), а саме, б1льша вар1ативн1сть клiнiчниx прояв1в та виражен1сть патологiчниx аддиктивниx феномешв, а також б1льша тяжк1сть псиxопатологiчниx тpивожииx i депресив-ниx прояв1в у дружин чолов1к1в з генетично обумовленою АЗ.

Взаемозв'язок клiнiко-псиxопатологiчниx особливост1 xвоpиx на АЗ та псиxопатологiчниx особливостей псж1ч-ного стану ix^x дружин в1дображено у табл. 1, дат якоï св1дчать, що зазначеш взаемозв'зки е передбачуваними та такими, як1 у значному ступен1 вираженосп призводять до pодинноï дезадаптацй (р<0,05). У свою чергу, параме-

три, яш характеризували залежшсть чоловша, достовiрно корелювали iз змiною психiчного стану ж1нок, що з часом ставало тдгрунтям формування «родинно! сшвзалежносп» (р<0,05). Цiкавим виявився тiй факт, що, власно, сам дiагноз хворих не був навантаженням для змши психiчного стану ж1нок. У свою чергу, так1 показники, як змша форми

сп'янiння, як1сть решси та мотиви вживання алкоголю, були найбшьш травмуючими для ж1нок (р<0,05). Особливе мю-це у рейтингу психотрамуючих чинник1в займали, власно, мотивi вживання алкоголю, серед яких найбшьш травматичного та вражаючого впливу завдавала група патологiчних мотивiв.

Ктшко-психопатолопчш особливосп хворих Клшшэ-психопатолопчш особливосп жшок

I II III IV V

Дiагноз за МКХ-10: F10.20 F10.24 F10.25 F10.26 1 1 1 1 1

1 1 1 1 1

1 1 1 2 2

1 1 1 2 2

Форма сп'яншня: без змши ютерична, дисфорична, експлозивна депресивна iз тривожним афектом агресивна iз руховим збудженням 2 2 2 1 1

1 1 1 2 2

1 1 1 1 2

1 1 1 2 2

Як1сть ремiсi! АЗ: Повна Неповна iз наступною корекцiею Постiйнi «зриви» iз зловживанням 2 2 2 1 1

1 1 1 2 2

1 1 1 2 2

Вiк дебюту АЗ (у роках): < 20 20-25 26-30 > 30 1 1 1 1 1

1 1 1 1 2

1 2 2 2 2

2 2 2 2 2

Стаж вживання: < 1 1-5 6-10 > 10 2 2 2 1 1

2 2 2 1 1

1 1 1 2 2

1 1 1 2 2

Середня доза: < 150 151-500 501-1000 > 1000 2 2 2 1 1

1 1 1 1 1

1 1 1 2 2

1 1 1 2 2

Сошально-психолопчш традицшш мотиви субмиавш вживання: псевдокультурш 2 2 2 1 1

1 1 1 2 2

1 2 2 2 2

Таблиця 1

Взаемозв'язок клшшэ-психопатолопчних особливостi хворих АЗ та психопатолопчних особливостей псих1чного стану жшок як клшчного фактору формування родинно! дезадаптивно! сшвзалежносп (РДС)

Продовження таблиц 1

Оcобиcтicно-значущi гедошстичш 1 1 1 2 2

мотиви атарактичнi 1 1 1 2 2

вживання: гшерактивацп поведшки 1 1 1 2 2

Патологiчнi абстинентн 1 1 1 2 2

мотиви аддиктивш 1 1 1 2 2

вживання: самоушкодження 1 1 1 2 2

Примггки: I - Наявшсть аддикци за батареею теслв AUDIT (1 - так, 2 - Hi). II - Депресш (1 - малий депресивний еш-зод; 2 - тяжкий депресивний ешзод). III - Тривога (1 - тривожний стан; 2 - тривожний розлад). IV - PiBeHb психосощально-го стресу (1 - середнш, 2 - високий). V - Рiвeнь cтрecоcтiйкоcтi (1 - межовий, 2 - низький).

Взаемозв'язок клiнiко-пcихопатологiчних особливостей ки виявились такими, що у значному ступеш призводять до хворих на АЗ та психосощальних прeдикторiв формування РДС, р<0,05). РДС у ж1нок вщображено у табл. 2 (виявлeнi взаемозв'яз-

Таблиця 2

Взаемозв'язок клiнiко-пcихопатологiчних особливосп хворих на АЗ та психосощальних прeдикторiв формування РДС

у жшок

Клшшэ-психопатолопчш особливосп хворих Психосощальш предиктори

I II III IV

Ддагноз за МКХ-10: F10.20 F10.24 F10.25 F10.26 Е К В Е

Е Д В Е

Е УВ В НД

Е УВ В НД

Форма сп'яншня: без змши ютерична, дисфорична, експлозивна депресивна iз тривожним афектом агресивна iз руховим збудженням I С Т Г

Е Д В Е

Е Д В НД

Е Д В НД

Як1сть решси АЗ: Повна Неповна iз наступною корекщею Поcтiйнi «зриви» iз зловживанням I ПВП Н Г

Е К В Е

Е ПП В НД

Вк дебюту АЗ (у роках): < 20 20-25 26-30 > 30 Е Д Т П

Е Д Т НД

Е К Н НД

I ПВП В НД

Стаж вживання: < 1 1-5 6-10 > 10 I ПВ Т С

I С Т П

Е УВ Н Е

Е УВ В НД

Продовження таблиц 2

Середня доза: < 150 151-500 501-1000 > 1000 I ПП Т П

I ПП Т С

Е К Н НД

Е Д В НД

Сощально-психолопчш традицшш мотиви субмиавш вживання: псевдокультурнi I С Н Е

Е Д В НЛ

Е Д В НД

Особистiсно-значущi гедонiстичнi мотиви атарактичш вживання: гшерактиваци поведiнки I С Н С

Е Д Т Е

Е К Т Г

Патолопчш абстинентн мотивiв аддиктивнi вживання: самоушкодження Е ВУ В П

Е Д В НЛ

Е К В НД

Примггки: I. - PiBeHb суб'екгивного контролю (Е - екстернальний, I - штернальний).

II. - Кошнг-стратегп (К - конфронтащя, Д - дистанцiювання, С - самоконтроль, ПСП - пошук сощально! пiдтримки, ПВ - прийняття вiдповiдальностi, ВУ - втеча-уникнення, ПВП - планування вирiшення проблеми, I II I - позитивна перео-цiнка).

III. - Омейна тривога (В - вина, Т - тривожнють, Н - напруга).

IV.- Тип родини (Е - Емоцшно-ввдчуждений, Г - Гиперпротективний, НД - Напружено-дисоцiативний, С - Симбютич-ний, П - Псевдосолщарний, Г - Гармонiйний).

Взаемозв'язки мiж клiнiко-психопатологiчними особ-ливостям психiч-ного стану та психосоцiальними ризика-ми РДС у жшок виявились досить щкавими (табл. 3). Так, напружешсть аддиктивного статусу була тiсно пов'язана з екстернальнiстью, конфронтацieю, тривогою та емоцшною

вiд-чуженiстю. У свою чергу, палiтра параметрiв, як1 коре-лювали з розвитком психоемоцшно!, поведшково! або ком-бшовано! дезадаптацiями, виявилась такою, що охоплювала майже усi характеристики, яш формували РДС.

Таблиця 3

Взаемозв'язок клшшэ-психопатолопчних особливостей псих1чного стану та психосошальних предикторiв РДС у жшок

Клшшз-психопатолопчш особливостi жшок Психосоцiальнi пред^ори

I II III IV

Напружешсть аддиктивного статусу Е К Т Е

Депрес1я: малий депресивний ешзод тяжкий депресивний ешзод Е Д Н Г

Е ВУ В НД

Тривога: тривожний стан тривожний розлад Е С Т П

Е ВУ В НД

Рiвень психосоцiального стресу: середнiй високий I С Т С

К Д В НД

Рiвень стресостiйкостi: межовий низький I С Т П

К К Н НД

Дезадапташя: психоемоцiйна легка психоемоцiйна середня психоемоцшна важка поведiнкова легка поведiнкова середня поведшкова важка комбiнована легка комбшована середня комбiнована важка I С Т Г

I Д Н С

Е ВУ В НД

I К Т Г

I С Н С

К ВУ В НД

I С Т Г

I ВУ Н Е

К ВУ В НД

Примггки: I. - Рiвень суб'ективного контролю (Е - екстернальний, I - штернальний).

II. - Кошнг-стратегп (К - конфронтацiя, Д - дистанцшвання, С - самоконтроль, ПСП - пошук сошально! пiдтримки, ПВ - прийняття вiдповiдальностi, ВУ - втеча-уникнення, ПВП - планування виршення проблеми, ПП - позитивна перео-цiнка).

III. - Сiмейна тривога (В - вина, Т - тривожшсть, Н - напруга).

IV.- Тип родини (Е - Емоцшно-ввдчуждений, Г - Гиперпротективний, НД - Напружено-дисошативний, С - Симбютич-ний, П - Псевдосолщарний, Г - Гармоншний).

Взаемозв'язок напруженостi аддиктивного статусу iз торами РДС у жшок також е передбачуваними та такими, що

психосошальними предикторами РДС у жшок вщображе- ввдображають !! загальну картину.

но у табл. 4, яка демонструе, що виявлеш взаемозв'язки Розподш загальних та фонових чиннишв РД) ввдображе-

iмовiрностi розвитку аддикцп iз психосоцiальними предик- но на рис. 1.

Таблиця 4

Взаемозв'язок напруженостi аддиктивного статусу iз психосоцiальними предикторами РДС у жшок

Об'ект вживання Психосоцiальнi предик-тори

I II Iii IV

1жа Е К Т Е

Секс Е Д Н Г

Робота(навчання) Е Д В НД

Телебачення Е ВУ В С

1нтернет (без гри) Е ВУ Т НД

Азартш iгри Е Д Н С

Комп'ютернi iгри Е ВУ В П

Шоппиiг Е ВУ В НД

Читання Е Д Т НД

Алкоголь Е К Н Е

Тютюн Е Д В Г

Чай, кава Е Д В НД

Канабю1ди Е ВУ Т Е

Летючi розчинники - - - -

Седативно-снодiйнi Е Д В Е

Психостимулятори - - - -

Ошо1ди - - - -

Галюциногени - - - -

Примiтки: I. - PiBeHb суб'екгивного контролю (Е - екстернальний, I - штернальний).

II. - Кошнг-стратегп (К - конфронтащя, Д - дистанцiювання, С - самоконтроль, ПСП - пошук сощально! пiдтримки, ПВ - прийняття ввдповщальносп, ВУ - втеча-уникнення, ПВП - планування вирiшення проблеми, ПП - позитивна перео-цiнка).

III. - Омейна тривога (В - вина, Т - тривожнють, Н - напруга).

IV.- Тип родини (Е - Емоцшно-ввдчуждений, Г - Гиперпротективний, НД - Напружено-дисоцiативний, С - Симбютич-ний, П - Псевдосолщарний, Г - Гармонiйний).

З даних рис. 1 видно, що розподш загальних та фонових чинник1в розвитку РДС мае деякi особливостi. Так, «психо-емоцiйному неблагополучию у родиш» як фоновому чинни-ку ввдповщають патологiчнi мотиви вживання алкоголю у чоловша та висок1й рiвень психоемоцшного стресу у ж1нки, що е щлком зрозумiлим. У свою чергу, фоновому чиннику «спадкоемнiсть» вiдповiдае родинна деструкцiя суспiльних ввдносин у суспiльствi та iндiвiдуально-особистiснi особли-востi чоловша та ж1нки, що також е щлком логiчним. Коло причино-наслвдкових зв'язшв РДС у ж1нок вiдображено у рис. 2.

З даних рис. 2 видно, що коло причино-наслщкових зв'язшв РДС будувалося на шдстав взаемопов'язаних елеменлв. Проте, треба зазначити, що у жшок ГРБ, дане коло, внаслщок впливу бюлопчно! складово!, формувалося значно скорiше за часом та глибше за виражешстю в усiх його проявах. Дане

твердження тдгверджуеться наявнiстю бiльш мщного коре-ляцiйного зв'язку мiж причино-наслщковими категорiями, у порiвняннi iз обстежуваними ГРА. Схема-характеристика рiвнiв ризику РДС ввдображено на рис. 3. Як зазначалося ранше, за результатами дослщження виявлено дек1лька зон ризику ви-никнення РДС. Данi зони (рис. 3) сформован за результатами аналiзу взаемозв'язшв показник1в та виходя-чиз рекомендацп авторiв системи AUDIT-подiбних тестiв. Так, I зона ризику склала 0-7 балiв, зона II - 8-15 балiв, зона III - 16-19 балiв, зона IV - 20-40 балiв. Кожнiй ввдокремлено! зонi вщповщають маркери РДС, як1 складаються з загальних та фонових чиннишв. Кшцевим результатом застосування схеми-характеристики е ршення щодо надання допомоги родинi та ввдповщно глибiнi цiй допомоги.

ncHxoeMO^HHe He-

ojraronojryHHH y poAHHi

OOHOBi HHHHHKH

CnagKOBiCTb

PHC. 1. 3ara^bm Ta $OHOBi HHHHHKH po3BHTKy P,3,C

phc. 2. Ko.ro npHHHHO-Hac^igKOBHx 3b'33k1b P^C y ®1hok

Рис. 3. Схема-характеристика рiвнiв ризику РДС у жшок

Структуру РДС вщображено на рис. 4, яка наочно де-монструе, що РДС за структурою мае декшька складових як1 можуть незалежно iснувати так й у комплекс з шшими. У бiльшостi родин усi складовi РДС iснували у комплексi, що свщчило про подiбнiсть дезадаптацiйних проблем в ро-динi у якш чоловiк страждае на алкогольну залежнють. На наш погляд, параметр «потенщал вщновлення» е однiею з важливих складових, так як на його збереженосп (сприят-ливiсть до вщновлення) будуеться уся система допомоги даним родинам.

Сшввщношення рiвнiв РДС та «потенщалу родини» вь дображено на рис. 5. З метою побудови системи комплекс-

но! допомоги сшвзалежнш родиш, у якш хворий страждае на АЗ, за результатами проведеного дослщження, потеншал родини з РДС класифшэвано нами за видом та динамшою. Також, для ефективно! допомоги РДС, родинна дезадаптацiя розглядаеться нами на трьох рiвнях. З представленого рисунку можна зазначити важливий аспект - це наявнiсть III -умовно «здорового» рiвня. Даний рiвень е так званою «кш-цевою метою надання допомоги», його важливють у тому, що його не можливо фiксувати лише за одним показником. Тобто, даний рiвень можна фшсувати лише у в динамщ як змiну бiльшостi параметрiв в бiк вiдновлення родинно! адаптаци та стiйко! ремiсi!' щодо залежносп.

3a BigHO-CHHaMH y pognm

3a igeo^ori-ero

(cnmtHa gyMKa rnpgo MaftSyT-Hboro)

3a cipyKTy-poro (cnmKy-BaHHa)

phc. 4. OrpyKrypa P,3,O 3a CKnagoBHMH Ta ix 3MicTOM

«noTeH^an pogHHH 3 P,3,C»

B - ^yHK^OHantHO-3a6e3nenyroHHH (eMO^HHO-BigKpHTHH)

CnpH^T^HBHH

PHC. 5. 3B'30K piBHM P^O Ta noTeHniany poguHH

Ha 0CH0Bi aHani3y Ta y3aranbHeHHa pe3ynbraTiB gocnig-®eHHH mogo naTOreHeraHHux B3aeM03B'a3KiB Mi® 6ionorin-hhmh, KniHinHHMH, ncuxonoriHHHMH Ta conianbHHMH CKnago-

bhmh P^O, HaMH BugineHO Tpu ii Tunu, mo MaroTb, 3 ogHoro 6oKy, cnopigHeHi naToreHeraHHi MexaHi3MH, a 3 iHmoro - pi3-Hy naToreHeTHHHy cnpaMoBamcrb, TaK 3BaHy "3MicroBHy Ha-

повнешсть" РДС: конгруентний, взаемозалежний або ком-пенсацiйний типи.

1. Конгруентно-асиметричний тип РДС (схожесть або iнодi копшвання поведiнкиових патернiв чоловiка) - 17,5% жшок ГРА, 11,3% жшок ГРБ. В основi - бажання ж1нки "ввд-повiсти" чоловiку на "його мовi", подолання внутрiшнього дискомфорту через "змагання" з чоловiком у виглядi реаль зацп будь-якого (насамперед, не хiмiчного) типу залежно! поведшки, як хибний спосiб самоствердження.

2. Взаемозалежний тип РДС - 22,5% жшок ГРА, 5,0% жшок ГРБ. Головною рисою даного типу е обов'язковий обоюдний вплив подружив один на одного. Бажання жшки збалансувати взаемовщносини у родиш. За неможливютю шшого варiанту - досягнення гармони у родиш та подолання внутршнього дискомфорту, викликаного вживанням алкоголю чоловшом, ж1нка вибирае шлях «залежносп» як засiб змiни себе. Даний вибiр е пiдсвiдомий для «вщповвд-ностi чоловiку». Палiтра залежностi у жшки обов'язково представлена хiмiчним типом, до якого можуть бути долу-ченi iншi.

3. Компенсацiйний тип РДС - 60,0% жшок ГРА та 83,8% жшок ГРБ. Проявляеться активною дiяльнiстю, як елемент компенсацп порушених взаемовщносин у родинi. Неусввдомлена спроба подолання власних «реальних або вигаданих» недолiкiв. Палiтра залежностi у жшки у б№-

Отриманi даш лягли в основу розробки специфiчних те-рапевтичних заходiв, спрямованих на оптимiзацiю психо-соцiального i родинного функцюнування, в комплексному лiкуваннi та психотерапевтичному супроводи спiвзалежних дружин хворих на АЗ чоловшв.

Лiтература

1. Бисалиев Р.В. Созависимое поведение как психопатологический феномен: концептуальное видение пробле-

шосп включае нехiмiчнi типи залежносп (робота, фiтнес, шопiнг та т.ш).

Вiдмiнностi в кiлькiснiй представленосп рiзних типiв РДС, а саме, превалюванш компенсацiйного типу особливо серед жшок ГРБ, й незначну представлешсть у них кон-груентно-асиметричного та взаемозалежного типiв, можна пояснити б№ш тяжким перебiгом АЗ у !х чоловiкiв, нега-тивний приклад яких змушуе жшку шукати шший спосiб швеляцп внутрiшньособистiсного конфлiкту та реалiзацi! аддиктивного потенцiалу через б№ш "сошально-прийнят-нi" форми реагування, серед яких перше мюце займае су-блiмацiя в поведiкових (умовно схвалених суспшьством) залежностях.

Данi, наведенi в табл. 5, дають змогу зрозумiти представлешсть кожного виду дезадаптацп в кожному тит РДС, та !х загальний розподiл серед обстежених жшок Так, в кожному тит РДС найбшьшу представлешсть мала комбшована де-задаптацiя (43,8%), яка характеризувалася поеднаннням ад-диктивних i афективних порушень. При цьому питома вага комбшованого виду дезадаптацп при конгруентно-асиме-тричному типi РДС складала 71,4% ввд загально! кiлькостi випадшв в ГРА i 33,3% - в ГРБ; при взаемозалежному типi РДС - 61,1% в ГРА й 50,0% в ГРБ; компенсацшному тиш РДС - 41,7% в ГРА i 35,8% в ГРБ.

Таблиця 5

мы / Р.В. Бисалиев, В.Д.Неклюдова, А.С. Кубекова // Veda a technologie: krok do budoucnosti, Praha, 2012. - P. 74 - 77.

2. Ярий В. В. Сшвзалежшсть у родинах хворих на ncrni4-Hi i поведiнковi розлади внаслiдок вживання алкоголю: сфера компетенцil нарколопчно! допомоги / В. В. Ярий // Ма-терiали XVI Украшсько! науково_практично1 конференцil з мiжнародною участю «Довженшвсьш читання: Редукцiя вживання алкоголю - нова нарколопчна парадигмам», при-свячено! 97-й рiчницi з дня народження Заслуженого лiкаря

Розподiл тишв РДС та видiв дезадаптацi! у дружин чоловшв з АЗ

Тип РДС / вид дезадаптаци Групи

ГРА ГРБ

N % ±m N % ±m

Конгруентно-асиметричний 14 17,5 3,8 9 11,3 3,2

комбшована 10 71,4 4,5 3 33,3 4,7

психоемоцшна 3 21,4 4,1 2 22,2 4,2

поведiнкова 1 7,1 2,6 4 44,4 5,0

Всього 14 100,0 - 9 100,0 -

Взаемозалежний 18 22,5 8,8 4 5,0 9,7

комбшована 11 61,1 4,9 2 50,0 5,0

психоемоцшна 7 38,9 4,9 2 50,0 5,0

поведшкова 0 0,0 0,0 0 0,0 0,0

Всього 18 100,0 - 4 100,0 -

Компенсацшний 48 60,0 4,9 67 83,8 3,7

комбiнована 20 41,7 4,9 24 35,8 4,8

психоемоцiйна 14 29,2 4,5 13 19,4 4,0

поведiнкова 14 29,2 4,5 30 44,8 5,0

Всього 48 100,0 - 67 100,0 -

Всього 80 100,0 - 80 100,0 -

Украши, Народного лшаря СРСР О.Р. Довженка (7 - 8 квггня 2015 р.). - Харк1в: Видавництво «Плеяда», 2015. - С. 272 -274.

3. Markova M.V. Neurobiological basis of mutual influence of stress burden and alcohol addiction: Review of data / M.V. Markova, A. M. Kozhyna, K. D. Gaponov // European Psychiatry. The Journal of the European Psychiatric Association. - 2016. -vol. 33. - P. 364 - 365.

4. Wegscheider-Cruse Sh. Another Chance: Hope & Health for the Alcoholic Family (2-nd ed.) / Sh. Wegscheider-Cruse. -Palo Alto, Calif: Science & Behavior Books inc, 1989. - 324 р.

5. Types of alcoholics: concurrent and predictive validity of some common classification schemes / Babor T. F., Dolinsky Z. S., Meyer R. E., Hesselbrock M., Hofmann M., Tennen H. // Br J Addict. - 1992. - Vol. 87. - P. 1415-1431.

6. Types of alcoholics, I. Evidence for an empirically derived typology based on indicators of vulnerability and severity / Babor T. F., Hofmann M., DelBoca F. K., Hesselbrock V., Meyer R. E., Dolinsky Z. S., Rounsaville B. // Arch Gen Psychiatry. -1992. - Vol. 49. - P. 599-608.

7. Types of alcoholics, II. Application of an empirically derived typology to treatment matching / Litt M. D., Babor T. F., DelBoca F. K., Kadden R. M., Cooney N. L. / Arch Gen Psychiatry. - 1992. - Vol. 49 (8). - P. 609 - 614.

8. Завьялов В. Ю. Психологические аспекты формирования алкогольной зависимости / В. Ю. Завьялов. - Новосибирск: Наука, 1988. - С. 164 - 183.

9. Метод комплексной оценки аддиктивного статуса индивида и популяции с помощью системы AUDIT-подобных тестов / [Линский И. В., Минко А. И., Артемчук А. Ф. и др.] // Вюник психiатрii та психофармакотерапи. - 2009. - № 2 (16). - С. 56 - 70.

10. Аддиктивный статус и метод его комплексной оценки при помощи системы AUDIT-подобных тестов / [Линский И. В., Минко А. И., Артемчук А. Ф. и др.] // Психическое здоровье. - 2010. - № 6(49). - С. 33 - 45.

11. Подкорытов В. С. Депрессии (Современная терапия) / В. С. Подкорытов, Ю. Ю. Чайка. - Харьков: Торнадо, 2003.

- 350 с.

12. Оцшка психосошальних чиннишв ризику розвитку хвороб системи кровооб^ у пащенпв первинноi' ланки ме-дико-санiтарноi допомоги (методичш рекомендаций / В. М. Корнацький, М. В. Маркова, Н. М. Степанова, В. В. Бабич.

- Кшв, 2007. - 14 с.

13. Практическая психодиагностика. Методики и тесты. Учебное пособие / Под ред. Д. Я. Райгородского. - Самара: «Бахрах-М», 2001. - 672 с.

14. Методика для психологической диагностики способов совладания со стрессовыми и проблемными для личности ситуациями: Пособие для врачей и медицинских психологов / Вассерман Л. И., Иовлев Б. В., Исаева Е. Р. [и др.].

- СПб., 2009. - 33 с.

15. Системная семейная психотерапия / Под ред. Э. Г. Эйдемиллера. - Москва - Харьков - Минск: «Питер», 2002.

- С. 83 - 95.

16. Абрамов В. А. Психосоциальная реабилитация больных шизофренией: Монография / В. А. Абрамов, И. В. Жигулина, Т. Л. Ряполова. - Донецк: Каштан, 2009. - 584 с.

17. Лапач С. Н. Статистические методы в медико-биологических исс-ледованиях с использованием Excel / С. Н. Лапач, А. В. Чубенко, П. Н. Бабич. - Киев: Морюн, 2000.

- 320 с.

18. Ярий В. В. Напружешсть аддиктивного статусу i порушення психоемоцшного стану в генезi дезадаптацп дружин чоловшв, хворих на алкогольну залежтсть / В. В. Ярий, М. В. Маркова // Укра1нський вюник психоневрологи.

- 2016. - Том 24, випуск 2 (87). - С. 107 - 112.

19. Markova M. Behavioral addiction as a codependence's manifestation of wife men with alcohol dependence / M. Markova, V. Yariy // WPA Congress «Psychiatric epidemiology meets genetics: the public health consequences», 29.03 -01.04.2016, Munich. Book of Abstracts. - P. 54 - 55.