CC BY
11ПОР1ВНЯЛЬНИЙ АНАЛ1З ЗАДОВОЛЕНОСТ1 ФУНКЦ1ОНУВАННЯМ В Р1ЗНИХ СФЕРАХ У ПОДРУЖЖ1В В ЗАЛЕЖНОСТИ В1Д СТАНУ ЗДОРОВ'Я CIM'I ТА АДДИКТИВНО1 ПОВЕД1НКИ У Ж1НОК
Савта М.В.
Харювський нацюнальний yHieepcumem M. В. Н. KapasiHa МОН Украши
COMPARATIVE ANALYSIS OF MARRIED COUPLES' SATISFACTION WHICH PERFORMED IN VARIOUS AREAS OF LIFE DEPENDING ON THE FAMILY HEALTH STATE AND ADDICTIVE BEHAVIOUR IN WOMEN Savina M.V.
АНОТАЦ1Я
На 0CH0Bi клшшэ-психолопчного i психодiагностичного обстеження 421 подружньо! пари, серед яких у 321 подружньо! пари дiагностованi порушення сiмейних стосуншв та аддиктивна поведшка (АП) у жшок, визначенi особливосп рiзних сфер функцiонування подружж1в з рiзним станом здоров'я ам'! та залежно! поведiнки у ж1нок.
Вивчення особливостей фунцiонування подружив в таких сферах, як подружне, професiйне i соцiальне життя, довело !х асиметричне ураження в родинах з рiзним станом здоров'я ам'! та АП у жшок. Встановлено, що для жшок усiх груп найбiльш значущими виявились сiмейнi вiдносини. Причому жшки з АП пiдкреслювали, що викривлення подружнього життя мало суттевий, а iнодi основнiй вплив на формування у них аддиктивних станiв. Однак, у них проблеми виникали i в сiмейних стосунках, i в професшнш дiяльностi, а також у сшлкуванш з родичами, що формувало своерiдну полiморфну «коморбщшсть», як причину аддикци.
Отриманi результати лягли в основу розробки системи психолопчно! корекцп та психопрофшактично! пвдтримки здоров'я ам'! за наявностi аддиктивно! поведшки у ж1нок.
ABSTRACT
421 married couples participated in the clinical and psychological examination and diagnostics. In 321 married couples had been diagnosed family abuse and addictive behavior (AB) in women. The article identified the features of married couples' functioning in various areas of life depending on family health state and addictive behavior in women.
The results showed that the peculiarities of married couples' functioning in such areas as marital, professional and social life have asymmetric lesions in families with different family health state and women with AB.
The work highlighted that the family relationships were found as the most important factor for women in all study groups. Moreover, women with AB stressed that the marriage distortion was significant and sometimes had the dominant influence on the formation of their addictive state. However, problems arose in family relations, in professional activity, as well as in communication. This contributed to the formation of a polymorphic "comorbidity" as the cause of addiction. The results were the basis for developing a system of psychological correction and psychological prophylaxis of addictive behaviors in women and support of health in families.
Ключовi слова: сощальне функцюнування, амейне функцюнування, аддиктивна поведшка, жшки, порушення здоров'я
Keywords: social functioning, family functioning, addictive behavior, women, family health disorders.
На тепершнш час не викликае сумшву, що функцюнування ам'! - це штегративний соцюбюпсихолопчний феномен, який диктуе необхщшсть системного пвдходу до дiагностики, корекцп та профшактики його порушень [1].
Загальноприйнято! класифтацп амейних функцш не-мае, однак юнуе багато спроб класифшувати !х [2, 3]. До ос-новних функцш родини вщносять:
а) репродуктивну — бюлопчне ввдтворення i збереження потомства, продовження роду;
б) виховну — духовне ввдтворення населення. Ом'я фор-муе особис-тють дитини, робить систематичний виховний вплив на кожного члена про-тягом усього життя;
в) господарсько-побутову — пвдтримка фiзичного стану родини, члешв родини похилого в^;
г) економiко-матерiальну — пвдтримка одними членами родини шших: неповнолишх, лигах, непрацездатних;
д) функцш оргашзацп дозвшля — пвдтримка родини як цшсно! системи; змiст i форми проведення дозвiлля зале-жать вщ рiвня культури, нацiональних традицш, шдиввду-альних прихильностей та штереав, вiку членiв родини, !х-шх доходiв;
е) функцiю соцiального контролю — ввдповщальшсть членiв родини за поведшку и членiв у сустльстш, !хня дiяльнiсть; основу, що орiентуе, складають цiнностi й еле-
менти культури, визнаш у всiм чи суспiльствi в соцiальних групах.
На наш погляд, найбiльш повною та вдалою е класифша-цiя, розроблена В.В.Кришталем [4, 5], який видiляе наступ-нi функцii сiм'i:
а) емоцшна функцiя — задоволення потреби члешв родини в симпатп, поваз^ визнаннi, любовi, емоцiйнiй пвд-тримщ, емпатii;
б) духовна (функцiя культурного спшкування) — задоволення потреби в спшьному проведеннi дозвiлля, взаемному духовному збагаченнi, духовному розвитку члешв родини;
в) сексуально-еротична функцiя — задоволення сексу-ально-еротичних потреб подружжя;
г) репродуктивна функщя — задоволення потреби мати дней;
д) господарсько-побутова функцiя — задоволення ма-терiальних i побутових потреб члешв родини;
е) виховна функщя — задоволення iндивiдуальних потреб у батьшвств^ материнству контактi з дгтьми;
ж) функцiя соцiалiзацii' (первинно!, вторинно!, професш-но!) — розви-ток у члешв родини сощабельносп, засвоення й активне вiдтворення iндивiдуумом сощального досвiду, здiйснюваного в спiлкуваннi i дiяльностi;
з) функщя сощального iнтегрування — турбота родини про знахо-дження Н членами мiсця в (професшно1) спшь-ностi;
i) рольова функцiя — задоволення рольово1 потреби в родинц
к) захисна функцiя — задоволення потреби в захище-ностi, включаючи психологiчний, фiзичний i матерiальний захист;
л) функщя збереження здоров'я — забезпечення збе-реження соматичного, психiчного i сексуального здоров'я членiв родини i необхщно1 допомоги при захворюванш;
м) функцiя персоналiзацil — забезпечення представле-ностi в житгeдiяльностi члешв родини i можливостi виявля-ти себе в суспшьному житгi як особистють;
н) психотерапевтична функцiя — забезпечення психоте-рапевтично! допомоги членам родини у важких ситуацiях;
о) реабштацшна функцiя (первинного соцiального контролю) — забезпечення можливосп реатзаци амейно1 i сприяння сощально1 реабштаци, виконання соцiальних норм у випадку захворювання.
Важливiсть реалiзацil сiмейних функцш збiльшуeться багаторазово у випадку нарколопчного захворювання одного з члешв родини, насамперед, жшки - в таких випадках сiм'я з адаптогенного ресурсу може стати патогенним дже-релом дезадаптацп, як провокуючi виникнення наркопатологи, так i запобтаючи И стабшзацп та ремюп, створюючи таким чином порочне коло взаемообтяжуючих впливiв [6]. Захворювання ж1нки на аддиктивш розлади ввдбиваеться на пльки на И психопатологiчному станi, рiвнi сощально-го функцiонування та якосл життя. При цьому головного «удару» зазнае сiм'я хворо1, бо внаслвдок розвитку стану залежностi у жшки, деформацп шддаеться, в першу чергу, функцiонування И родини [7, 8].
Враховуючи вищезазначене, робота, спрямована на вив-чення взаемозв'язк1в м1ж механiзмами формування аддик-тивно1 поведiнки (АП) у жшок та феноменом здоров'я ам'1, е важливою проблемою медично1 психологи.
Метою дано1 роботи було вивчення особливостей рiзних сфер функцiонування подружж1в з рiзним станом здоров'я сш'1 та залежно1 поведiнки у ж1нок, для виявлення мiшеней подальшо1 психокорекцшно1 роботи.
Контингент i методи дослвдження. Для досягнення по-ставлено1 мети на основi шформовано1 згоди з дотриманням принципiв бiоетики i деонтологи обстежено 321 подружню пару (1111). яш звернулися за допомогою з приводу порушен-ня сiмейних стосуншв та АП у ж1нок (дослщжувана група, ДГ). Додатковими критерiями включення в дослвдження були: скарги на «сощально-прийнятш» форми АП, ввдсут-шсть в анамнезi психiчних i поведшкових розладiв, а та-кож тяжких соматичних захворювань, наявнiсть дитини. В якосп груп порiвняння також обстежено 50 1111 з порушен-ням здоров'я родини, в яких у жшок не було проблем аддик-тивного характеру (група порiвняння 1, ГП1), та 50 умовно гармоншних 1111 (група порiвняння 2, ГП2).
Спираючись на попереднi результати вивчення аддик-тивного статусу обстежених [9], отримаш з використанням батаре! АUDIT-подiбних тестiв, розроблених колективом ав-торiв пвд керiвництвом I. В. Лшського [10], ж1нки ДГ були роздшеш нами в залежностi ввд типу АП:
- ДГ1 - жшки з хiмiчною аддикцieю (вживання алкоголю, тютюну, психостимуляторiв, канабшощв, седатив-но-снодiйних препаратiв) - 33,3% (107 ПП);
- ДГ2 - жшки з поведшковою аддикцieю (надмiрне захоплення робо-тою, шопiнгом, переглядом телебачення, штернетом, читанням, комп'ютерними або азартними пра-ми) - 34,6% (111 ПП);
- ДГ3 - жiнки з фiзiологiчною аддикцieю (надмiрне захоплення !жею, сексом, чаем/кавою або фiтнесом) - 32,1% (103 ПП).
Задоволешсть функцюнуванням обстежених (iз використанням опитувальника «Стушнь задоволеностi власним функцiонуванням у рiзних сферах» розробленого I. Karler, в адаптацп Б. Д. Карвасарського [11]) визначали за оцшкою наступних сфер !х життедiяльностi та встановленням дже-рел життевих труднощiв: подружне життя; стосунки з родичами; професшна сфера; соцiальна сфера.
Для статистично! обробки даних використовували про-цедури первинно! та вторинно! (кореляцшно! та варiацш-но!) статистики. Метод полягав у проведенш порiвняльного дослвдження за t-критерiем за традицiйною методикою для параметрично! статистики й критерiем Вiлкоксона - для непараметрично!. Також обробку отриманих даних здшс-нювали за допомогою критерш Ст'юдента для визначення вiрогiдностi розбiжностей мiж групами [12]. Математична обробка результатiв проводилась на персональному комп'ю-терi за допомогою прикладного пакета програм «Statistica for Windows. Release 6.0» та електронних таблиць Excel 7.0, а також програми математично!, ста-тистично! обробки.
Розподш труднощiв функцiонування за джерелами у гру-пах ж1нок та чоловшв представлено, вiдповiдно, у табл. 1, 2.
З даних табл. 1 видно, що труднощi у подружньому жит-тi вiдмiчала переважна бiльшiсть жшок з АП: 93,5 % ДГ1, 91,0 % ДГ2, 95,1 % ДГ3. Проблеми у взаеминах з родичами виявлено у 90,7 %, 88,3 %, 96,1 % жшок вщповщних дослвд-ницьких груп. Проблеми сощального функцюнування виявлено у 82,2 %, 81,1 %, 87,4 % жшок дослщницьких груп, ввдповщно. Професшна сфера виявилась менш ураженою, на думку жшок дослвдницких груп: наявшсть труднощiв в професiйнiй сферi вiдмiчали 65,4 %, 58,6 %, 66,0 %, ввд-повiдно (p<0,05).
Чоловiки ж1нок з проявами АП зазначали наявнiсть проблем у подружньому житл в переважнiй б№шосп випадк1в: 88,8 % ДГ1, 88,3 % ДГ2, 91,3 % ДГ3. Взаемини з родичами як проблемну сферу функцiонування вiдзначали 11,2 %, 12,6 %, 10,7 % чоловшв вщповвдних груп. Професiйну сферу як проблемну розглядали 4,7 %, 6,3 %, 5,8 % чоловiкiв дослвд-ницьких груп, вiдповiдно. Соцiальна сфера не визнавалась ушкошженою бiльшiстю чоловшв жшок з АП (p<0,05).
Таблиця 1
Розподш джерел труднощiв функцiонування у ж1нок та чоловшв груп досл1ження (опитувальник «Ступень задоволе-ностi власним функцiонуванням у рiзних сферах» I. Каг1ег, в адаптаци Б. Д. Карвасарського)
Сфера функцюну-вання Групи ж1нок
ДГ1, n = 107 ДГ2, n = 111 ДГ3, n = 103
N % ± N % ± N % ±
Подружне життя 100 93,5 2,5 101 91,0 2,9 98 95,1 2,1
Взаемини з родичами 97 90,7 2,9 98 88,3 3,2 99 96,1 1,9
Професшна 70 65,4 4,8 65 58,6 4,9 68 66,0 4,7
Соцiальна 88 82,2 3,8 90 81,1 3,9 90 87,4 3,3
Сфера функцюну-вання Групи чоловЫв
ДГ1, n = 107 ДГ2, n = 111 ДГ3, n = 103
N % ± N % ± N % ±
Подружне життя 95 88,8 3,2 98 88,3 3,2 94 91,3 2,8
Взаемини з родичами 12 11,2 3,2 14 12,6 3,3 11 10,7 3,1
Професшна 5 4,7 2,1 7 6,3 2,4 6 5,8 2,3
Сощальна 3 2,8 1,7 4 3,6 1,9 3 2,9 1,7
Таблиця 2
Розподiл джерел труднощiв функцiонування у ж1нок та чоловшв груп порiвняння (опитувальник «Ступень задоволе-ностi власним функцiонуванням у рiзних сферах» I. Каг1ег, в адаптаци Б. Д. Карвасарського)
Сфера функцюнування Групи жшок
ГП1, n = 50 ГП2, n = 50
N % ± N % ±
Подружне життя 47 94,0 2,4 14 28,0 4,5
Взаемини з родичами 33 66,0 4,7 12 24,0 4,3
Професшна сфера 22 44,0 5,0 13 26,0 4,4
Сощальна сфера 20 40,0 4,9 11 22,0 4,1
Сфера функцюнування Групи чоловшв
ГП1, n = 50 ГП2, n = 50
N % ± N % ±
Подружне життя 41 82,0 3,8 8 16,0 3,7
Взаемини з родичами 29 58,0 4,9 10 20,0 4,0
Професшна сфера 12 24,0 4,3 3 6,0 2,4
Сощальна сфера 13 26,0 4,4 2 4,0 2,0
Даш табл. 2 свщчать, що серед жшок ГП1 бiльшiсть (94,0 %) мали проблеми у подружньому житп, 33 % - у взаеминах з родичами. Труднощi в професшнш реалiзацii зазнавали 44,0 % жшок, в сощальнш сферi - 40,0 % (р<0,05). Серед ж1нок ГП2 труднощi в усiх сферах функцюнування ввдзна-чали близько чвертi обстежених - 28,0 % у подружньому, 24,0 % у взаеминах з родичами, 26,0 % у професшнш, 26,0 % - у сощальнш сферах (р<0,05).
Серед чоловшв порiвняльних груп спостерпалась схожа тенденщя. Бшьшють чоловiкiв ГП1 (82,0 %) визнавали под-ружне життя, як найбшьш ушкоджену сферу функцюнуван-ня, 58,0 % вiдмiчали труднощi у взаеминах з родичами, 24,0 % i 26,0 % - у професшному i соцiальному життi, вiдповiдно (р<0,05). Чоловiки з благополучних родин, в цшому, демон-стрували вiдсутнiсть проблем у !хшх сферах функцюнуван-ня (р<0,05).
Узагальнюючи отриманi данi, можна стверджувати на-ступне. Особливостями дезадаптуючих обставин у ж1нок до-
слвдницьких груп ДГ1, ДГ2, ДГ3 був той факт, що вони були здатш чпгсо вiдокремити основну - провщну сферу дезадап-тацii, яка була джерелом психогенii - сферу «подружнього життя», вважаючи Г! причиною виникнення !х АП. Проте, як виявлено, у бiльшостi досл1джуваних жшок проблеми ю-нували у дешлькох сферах функцiонування. Так, проблеми виникали i в сiмейних стосунках (р<0,05), i в професшно! дiяльностi (р<0,05), а також у спiлкуваннi з родичами що, в цшому, формувало своервдну полiморфну «коморбвдшсть», як причину аддикцп (р<0,05). Причому, необхвдно пвдкрес-лити, що частiше дослiдженi жшки як причину «нервового зриву» (так обстежеш називали аддикщю, не визнаючи !! хворобливо! - нарколопчно! - основи), визнавали конфл^-нi стосунки лише у однiй сферi функцюнування, «наполег-ливо» витiсняючи iншi сфери у бш неконфлiктних (р<0,05).
Анал1з вираженостi труднощiв функцiонування в рiзних сферах у обстежених подружж1в представлено в табл. 3, 4.
Таблиця 3
Розподш середнього балу у дослщжених групах ж1нок та чоловiкiв (опитувальник «Ступiнь задоволеностi власним
функцiонуванням у рiзних сферах»)
Сфера функцюнування Групи жшок
ДГ1, n = 107 ДГ2, n = 111 ДГ3, n = 103
Ср.б. Ср.б. Ср.б.
Подружне життя 4,5 4,0 4,5
Взаеминах з родичами 4,0 4,0 4,0
Професшна сфера 3,0 3,5 3,0
Соцiальна сфера 3,0 3,5 3,0
Сфера функцюнування Групи чоловшв
ДГ1, n = 107 ДГ2, n = 111 ДГ3, n = 103
Ср.б. Ср.б. Ср.б.
Подружне життя 4,4 4,1 4,3
Взаемини з родичами 2,0 2,0 2,0
Професшна сфера 1,0 1,5 1,0
Сощальна сфера 1,0 1,5 1,0
Таблиця 4
Розподiл джерел труднощiв функцiонування у групах порiвняння жшок та чоловiкiв (опитувальник «Ступень задово-
леностi власним функцiонуванням у рiзних сферах»)
Сфера функцюнування Групи жшок
ГП1, n = 50 ГП2, n = 50
Ср.б. Ср.б.
Подружне життя 3,0 2,0
Взаемини з родичами 2,5 1,5
Професшна сфера 2,0 1,5
Сощальна сфера 1,0 1,0
Сфера функцюнування Групи чоловшв
ГП1, n = 50 ГП2, n = 50
Ср.б. Ср.б.
Подружне життя 2,1 1,0
Взаемини з родичами 2,2 1,5
Професшна сфера 1,0 1,0
Сощальна сфера 1,0 1,0
З даних табл. 3, 4 видно, що у обстежених жшок серед уах сфер функцюнування, проблеми найбшьшо! вираже-ностi спостертались в сферi поружнього життя, причому у ж1нок дослвдницьких груп вони досягали найбшьш високо-го ступеню (у ж1нок ДГ1, ДГ2, ДГ3 - середнiй бал 4,5, 4,0, 4,5, вшповшно); жiнки ГП1 також вiдрiзнялись наявшстю порушення родинного функцюнування, проте, значно мен-шого ступеню вираженосп (середнiй бал 3,0); у жшок з бла-гополучних амей середнiй показник труднощiв подружньо-го життя склав 2,0, що свщчило про вiдсутнiсть серйозних проблем (р<0,05).
Наступною, за рiвнем вираженостi ураження, сферою функцiонування, у ж1нок з АП виявились взаемини з родичами: середня вираженiсть !х порушення у жшок Д1, Д2, Д3 склала, вiдповiдно, 4,0, 4,0, 4,0 бали (у жшок ГП1 и ГП2 -2,5 та 1,5, ввдповшно) (р<0,05).
Проблеми реал1зацп в професшнш або соцiальнiй сферах були менш вираженi, в цшому, у всiх ж1нок: у обстежених дослщницьких груп середнiй бал порушення функцю-
нування в цих сферах склав по 3,0, 3,5, 3,0, вщповшно; у респоненток ГП1 и ГП2 - 2,5 та 1,5 балiв у професшнш та по 1,0 балу - у сощальнш сферах (p<0,05).
Для чоловшв найбшьш виражеш порушення функцюнування також рееструвалися в сферi подружшх вшносин (середнш бал у чоловшв ДГ1, ДГ2, ДГ3 - 4,4, 4,1, 4,3, вщ-повiдно; в ГП1 - 2,1 бал, а серед ГП2 - 1,0 бал). Отже, навпъ за умови порушення амейного функцюнування, з приводу якого подружжя звернулися по медико-психолопчну допом-огу, чоловiки ДГ1, ДГ2, ДГ3 та ГП1 оцiнювали наявнiсть ю-нуючих проблем менше, нiж !х дружини). Проблеми у спш-куванш з родичами мали однакову невисоку вираженiсть у всiх чоловiкiв (серед дослщницьких груп - по 2,0 бала; в ГП1 - 2,1 бала, в ГП2 - 1,5 бала). Ще менше хвилювали чоловшв труднощi в професшнш або сощальнш сфера! функцюнування (середнш бал був на рiвнi 1,0 бала) (p<0,05).
В цшому для жшок уах груп найб№ш значущими виявились амейш вшносини. Причому жшки з АП пщкреслю-вали, що викривлення подружнього життя мало суттевий,
а iнодi основнш вплив на формування ц них аддиктивних станiв. Крiм того, значущий вплив на клшчну картину АП оказували родиннi взаемини. До них вщнесеш так1 вну-трiшньосiмейнi негаразди, як невiрний розподш амейних обов'язк1в, нехтування чоловiком власних обов'язшв, не включения чоловiка у виховання дiтей, проведения вiльного часу чоловшом у чоловiчих компаиiях, негаразди через рiзне ставлення до грошей i т. iн. У свою чергу, дослiдженi ж1нки почасто, як причину стресу, видели конфлiктнi вщносини iз керiвниками, колегами, друзями, членами родин, неза-доволенiсть фiнансовим станом. Дослщження ускладнень у соцiальнiй сферi показало, що найбiльшi проблеми мали жшки з АП, як1, не дивлячись на наявнiсть родини, «у душi були дуже самотнi».
Таким чином, вивчення особливостей фунцiонуваиия подружж1в в та-ких сферах, як подружне, професшне i со-цiальне життя, довело !х асиметричне ураження в родинах з рiзним станом здоров'я ам'1 та АП у жшок.
Отримаш даиi були покладенi нами в основу при розроб-щ системи психолопчно1 корекци та психопрофшактично! пiдтримки здоров'я ам'1 за наявносп АП у ж1нок.
Лiтература
1. Маркова М.В. Загальний погляд на проблему формування та функцюнування ам'1 / М.В.Маркова, Т. Г.Ветрила // Украшський вюник психоневрологи. -2009. - Т. 17, вип. 1 (58). - С. 89 - 92.
2. Добряков И. В. Семейный диагноз и семейная психотерапия. Учебное пособие / И. В. Добряков, И. М. Никольская, Э. Г. Эйдемиллер - СПб.: Речь, 2007. - 352 с.
3. Лидере А. Г. Семья как психологическая система. Очерки психоло-гии семьи / А. Г. Лидере. — Москва-Обнинск: ИГ-СОЦИН, 2004. - 294 с.
4. Кришталь В. В. Любовь и секс как лечебный фактор / В. В. Кришталь // Медицинская психология - 2006. - № 2. - С. 14 - 19.
5. Кришталь В. В. Системная семейная психотерапия нарушений здо-ровья семьи / В. В. Кришталь // Медицинская психология. - 2007. - Т. 1, № 2. - С. 3 - 8.
6. Markova M. Behavioral addiction as a codependence's manifestation of wife men with alcohol dependence / M. Markova, V. Yaruj // WPA Congress «Psychiatric epidemiology meets genetics: the public health consequences», 29.03 -01.04.2016, Munich. Book of Abstracts. - P. 54 - 55.
7. Жданова М. П. Психотерапия нарушения здоровья семьи при алкоголизме у жены / М. П. Жданова // Украинский вестник психоневрологии. - 2007. - Т.15, №2 (51). - С.60 - 67.
8. Маркова М. В. Роль хiмiчноi залежносп в розвитку внутршньосьмейно! дезадаптаци / М. В. Маркова, Т. В. Се-люкова // Архiв психiатрii. - 2000. - № 3 - 4 (22 - 23). - С. 25 - 26.
9. Савша М. В. Структурш й феноменолопчш особли-восп аддиктивно! поведшки у жшок з порушенням амейно! взаемоди / М. В. Савша // Укра!нський вюник психоневрологи. - 2016. - Т. 24, вип. 1 (86). - С. 111 - 115.
10. Аддиктивный статус и метод его комплексной оценки при помощи системы AUDIT-подобных тестов / [Линский И. В., Минко А. И., Артемчук А. Ф. и др.] // Психическое здоровье. - 2010. - № 6(49). - С. 33 - 45.
11. Карвасарский Б. Д. Клиническая психология / Б. Д. Карвасарский, М. Пере; под ред. Б.Д. Карвасарского. - [2-е изд.]. - СПб. : ПИТЕР, 2007. - 960 с.
12. Лапач С. Н. Статистические методы в медико-биологических ис-следованиях с использованием Excel / С. Н. Ла-пач, А. В. Чубенко, П. Н. Бабич. — К.: Морион, 2000. — 320 с.
