CC BY
33ART STUDIES
ТВОРЧИЙ МЕТОД I МОДЕРН-ДЖАЗ ТАНЕЦЬ АЛВ1НА ЭЙЛ1
Погребняк M.M.
Бердянський державний педагоггчний утверситет, кандидат мистецтвознавства, доцент;
1нститут мистецтвознавстава, фольклористики та етнологИ 1мет М.Т. Рильського
НАН Укра'ши, Кшв
ALVIN AILEY'S CREATIVE METHOD AND MODERN JAZZ DANCE
Pogrebnyak M.
Berdyansk State Pedagogical University, Docent, Candidate of Art Criticism, Associate of Professor M.T. Rylsky Institute of Art Studies, Folklore and Ethnology,
NA of Sciences of Ukraine, Kyiv
АНОТАЦ1Я
Стаття присвячена творчосп Алвша Erai - одного з представнишв нових ranpHMiB театрального танцю. Актуальшсть статп обумовлена необхщнютю теоретично! пiдтримки митцiв i навчального процесу у галузi нових явищ хореографiчного мистецтва, зокрема нових щей хореографiв - представник1в сучас-ного балету, як1 поступово просотуються у свiтовий театральний простiр. У статп проаналiзовано творчi методи i окремi авторськ1 хореографiчнi твори балетмейстера Алвша Ейлг Метою дано! науково! розввдки е виявлення особливостей творчого методу, естетики танцю i характерних ознак iндивiдуального балет-мейстерського стилю Алвша Ейлг Методологiя дослвдження грунтуеться на використаннi джерелознав-чого метода для вивчення творчо! дiяльностi балетмейстера Алвша Ейлц аналiтичного - для виявлення особливостей його творчого методу, естетики танцю i характерних ознак iндивiдуального балетмейстер-ського стилю; юторико-типолопчного - для класифiкування авторських творiв балетмейстера. В резуль-татi аналiзу найвiдомiших творчих робiт А. Ейл виявленi характернi особливостi естетики театрального танцю Алвша Ейлг Ними стають: 1) трансформування технжи афрокарибського традицшного танцю, що е основою його iндивiдуального хореографiчного стилю, у поеднанш !! з технiкою тдивгдуальних сти-лгв танцю «модерн» Л. Хортона i М. Грехем i елементами класичного i джаз-танцю; 2) амплиуда, дина-мiчнiсть рух1в у сполученш з текучою пластичнiстю; 3) використання груповог iмnровiзацiiiр1зномантних групових скульптурних побудувань; сольних реплш у полiфонiчному малюнку; пластики ритуальних тан-щв; джазово'1' танцювально'1' iмпровiзацii з елементами африканських ритуальних танцiв (пyльсуючi «contraction» торса, ритуальш оберти, робота з багатошаровою бшою стдницею, притупи); використання прийому «ансамбля, що розпадаеться» у композицп танцю. Крiм того, творчий метод роботи А. Erai з виконавцями, який дозволяв !м привносити свiй власний ушкальний стиль у запропоновану хореографш дае можливють прирiвняти А. Eйлi до джазового режисера i спiввiднести його хореографш з такими формами афроамериканського мистецтва, як бiг-бенд, або джаз.
Поеднання цього творчого методу з естетичними засадами танцю «модерн» (символiзм, неомiфологi-чна спрямованiсть, синтез мистецтв) i одночасне збагачення естетики американського танцю «модерн» виразними засобами африканського джаз-танцю дозволяе зробити припущення про те, що зародження одного з рiзновидiв танцю «модерн» в 1970-х рр. - «модерн-джаз-танцю» пов'язане з творчютю Алвiна Ейлг
ABSTRACT
Relevance of research. The article is devoted to the works of Alvin Ailey- one of the representatives of new directions of theatrical dance. The relevance of the article is due to the need for theoretical support of artists, ballet masters and the educational process in the field of new phenomena of choreographic art, in particular new ideas of choreographers -- representatives of contemporary ballet, gradually penetrating into the world theatrical space. The article analyzes the creative methods and some author's choreographic works by ballet master Alvin Ailey.
The purpose of this scientific exploration is to identify the features of the creative method, the aesthetics of dance and the characteristic features of the individual choreographic style of Alvin Ailey.
The research methodology is based on the using of the source method to study the creative work of choreographer Alvin Ailey; analytical - to identify the features of his creative method, dance aesthetics and characteristic of individual choreographer's style; historical and typological to classify the author's works of the choreographer.
The scientific novelty lies in the discovery of content of the innovations in the composition of modern dance of the ballet master Alvin Ailey.
Results. As a result of the analysis of A. Ailey's most famous creative works the characteristic features of the aesthetics of Alvin Ailey's theatrical dance are revealed. These are: 1) transformation of the technique of Afro-Caribbean traditional dance, which is the basis of his individual choreographic style, in combination with the technique of individual styles of modern dance by Lester Horton and Martha Graham and elements of classical and jazz dance; 2) amplitude, dynamics of movements in combination with fluid plasticity; 3) the using of group
improvisation and various group sculptural constructions; solo replicas in a polyphonic pattern; plastics of ritual dances; jazz dance improvisation with elements of African ritual dances (pulsating contraction of the torso, ritual turns, work with a multi-layered white skirt, blunts); the using of the method of "disintegrating ensemble" in the composition of the dance. In addition, the creative method of A. Ailey's work with performers, which allowed them to bring their own unique style to the proposed choreography, makes it possible to equate A. Ailey to a jazz director and correlate his choreography with such African American art forms as big band or jazz.
The combination of this creative method with the aesthetic foundations of modern dance (symbolism, neomythological orientation, synthesis of arts) and the simultaneous enrichment of the aesthetics of American modern dance with expressive means of African jazz dance suggests that the emergence of one of the types of modern dance in the 1970 s modern jazz dance is associated with the work of Alvin Ailey.
Ключовi слова: балетний театр, балетна вистава, модерн-джаз танець, творчий метод, iвдивiдуаль-ний стиль, авторськ хореографiчнi твори.
Keywords: ballet theater, ballet performance, modern jazz dance, creative method, individual style, author's choreographic works.
Постановка проблеми. Основш стильовi на-прями сучасного театрального танцю (танець «модерн», неокласичний та джаз-танець) мають харак-терну стльну ознаку (принцип) - прагнення до говно! свободи форм, безмежна рiзноманiтнiсть яких обумовлена: 1) свггоглядом митщв (природною не-схожютю свггосприйняття); 2) рiзними принципами формоутворення. Звщси специфiчна для кожного стилю естетика.
Особливютю розвитку стилю «модерн» у хоре-ографп друго! половини ХХ ст. е той факт, що з'яв-ляються новi його рiзновиди, модерн-джаз танець зокрема, новi шдиыдуальт балетмейстерсьш стилi i школи, зокрема Американський центр вивчення юторп та мистецтва балету А. Ейлi (1969-й р.), що розкривають перед нами розма!ття проявiв нова-торсько! художньо! думки, яш збагатили хореогра-фiчне мистецтво й визначили обличчя сучасного балету. Актуальшсть статтi обумовлена необхвдш-стю теоретично! пвдтримки митцiв i навчального процесу у галузi нових явищ хореографiчного мистецтва, зокрема нових щей хореографiв - представ-никiв сучасного балету, яш поступово просоту-ються у свiтовий театральний простiр.
Аналiз досл1джень i публiкацiй. Творчо! д!я-льностi балетмейстера А. Ейлi торкаються на сторь нках сво!х праць Д. Макдонах, £. Вентинк [1, с. 125133]; певну шформацго про дiяльнiсть американсь-кого танцтеатра Алвiна Ейлi («АААЭТ») мiстять сторшки статтi авторiв Зiти Аллен, Джека Мггчел [2, с. 15-16]. Але виявлення особливостей творчого методу, естетики театрального танцю i характерних ознак шдивщуального балетмейстерського стилю Алвiна Ейлi залишаеться поза межами нечисельних дослвджень науковцiв у галузi сучасного танцтеа-тру i нових напрямiв театрального танцю (£. Вентинк, О. Верховенко, О. Левенков, Д. Макдонах, А. де Мшь, В. Малетж, I. Парш-Бергсон, О. Пла-хотнюк, М. Погребняк, О. Чепалов, Д. Шариков та ш.), що зумовлюе актуальнiсть обрано! теми i е метою дано! науково! розвiдки.
Методолопя дослiдження грунтуеться на ви-користанш джерелознавчого метода для вивчення творчо! дгяльносп балетмейстера Алвiна Ейлi; ана-лiтичного - для виявлення особливостей його творчого методу, естетики танцю i характерних ознак
iндивiдуального балетмейстерського стилю; ícto-рико-типологiчного - для класиф^вання авторсь-ких TBopiB балетмейстера.
Виклад основного матерiалу. Авторкою ви-явлено, що джаз-танець, як явище хореографiчноi культури, мае африканське фольклорне корiння i е вираженням мiфологiзованоi' свiдомостi стародав-нiх народiв, якi ще не поеднували мистецтво з фор-мально-логiчним мисленням. Це мистецтво танцю, формотворчим чинником якого е, зазвичай, прояв пристрасних поривiв та тваринних шстинклв. Пройшовши шлях ввд фольклорного i побутового мистецтва, сцетчний джаз-танець, який виник на-пришнщ Х1Х ст. в США, стае одним з нових сти-льових напрямшв театрального танцю, творчим методом якого е iмпровiзацiя у рiзноманiтностi ii рiз-новидiв, що зумовлюе певш естетико-стильовi особливостi: повну свободу форм, породжену iм-провiзацiею як головним формотворчим i художшм методом; активне пересування виконавцiв у прос-торi (по горизонталi i вертикалу); iзольованi рухи окремих частин тша; використання ритмiчно ускла-днених та синкопованих рух!в; ритмiчна полiфонiя танцю; комбтування i взаемопроникнення музики i танцю; iмпровiзацiйнi форми у рiзноманiтностi !х рiзновидiв (сольно!, ансамбльово!, вiльно!, обмеже-но!); необмеженiсть у виборi музичного супроводу.
Без сумшву, естетичнi особливостi рiзноманiт-них форм джаз-танцю тiсно пов'язанi iз свггоглядом хореографiв i виконавцiв, а також !хньо! iнди-вiдуальною виконавською манерою. Так, вищеназ-вана Хелен Тамiрiс була першою американською танщвницею, яка застосувала джаз для серйозно! тематики, здiйснивши постановку дешлькох хорео-графiчних творiв сольно! форми, поеднаних загаль-ною назвою «Three Negro Spirituals». Катрш Дан-хем, поеднувала в co6í чарiвнiсть, i блискучий гу-мор, смiливiсть i гостре почуття допитливостi, проникала в маловивчений свiт традицiйних афри-канських ритуалiв i обрядiв та перетворювала результата сво!х дослiджень у хвилююче театральне видовище.
А дитячi спогади Алвта Ейлг (1931-1989-й рр.), хореографа i танщвника, який представляв так зване «чорне» хореографiчне мистецтво США, бу-вши частиною загальноамерикансько! культури, пов'язаш з вiдвiдуванням недiльно! школи та бап-
тистського Союзу молод^ де на уроках музику-вання виконувалися блюзи, спiрiчуели, релiгiйнi ri-мни, яш ввiбрали в себе особливосп афроамерика-нсько! вокально! культури. Саме цi враження щиро втiлились у композищях балетмейстера в «Сю!тi блюзiв» i його найвизначнiшiй i найввдомшш ро-ботi - балетi «Откровения», який початково замис-лювався як продовження дослвджения негритянсь-кого музичного i культурного спадку, розпочатого у «Сют блюзiв». Його мистецтво базувалося на африканськш фольклорнш спадщит i на традищях америкаисько! гiлки танцю «модерн». Шд впливом вистав росiйського балету i трупи Катрiн Даихем, а також свого вчителя Лестера Хортона Алвш Eйлi оргаиiчно трансформуе техтку афрокарибського традицшного танцю, що е основою його iндивiду-ального хореографiчного стилю, поеднуючи и з те-хиiкою iндивiдуальних стилiв танцю «модерн» Л. Хортона i М. Грехем, а також вплггаючи в пластич-ний малюнок елементи класичного i джаз-танцю.
А. Eйлi протягом свое! дiяльностi в Американ-ському теа^ танцю здiйснюе з його артистами близько вгамдесяти постановок, багато з яких i нинi визнанi класичними. Це так1 твори, як «Одкро-вення» (1960-й р.), «Сю!та блюзiв» (1958-й р.), «Пейзажа» на музику Бели Бартока (1981-й р.), «Hi-чне iстота» на музику Дюка Eллiнгтона (1975-й р.), «Чарлi Паркеру, на прiзвисько «Пташка», - з лю-бов'ю» на музику Ч. Паркера (1984-й р.), монолог «Крик» (1971-й р. у виконанш партнерки i послвдо-вницi - видатно! таицiвницi Джудiт Джемiсон, яка напришнщ 1960-х рр. пiдкорила Нью-Йорк силою впливу на глядача, експресiею передачi сценiчного образу, високою технiчною майстершстю [3, с. 39]. Хореограф i педагог, почесний доктор к1лькох уш-верситетiв, лектор, постановник балетiв в багатьох трупах Америки та Свропи, Джудiт Джемiсон з 1989-го року очолила Американський театр танцю Алвша Eйлi i школу Американського танцюваль-ного центру Алвiна Eйлi.
Проаналiзуемо окремi, найбiльш вiдомi хорео-графiчнi вистави А. Eйлi. На блюз «спираеться» хо-реографiя «Сю!ти блюзiв». На думку Ю. Скота, «... вона сприймаеться як танцювальний «колаж», ви-нахiдливо виконаний, що дае аудиторп миттеве за-доволения [3, с. 39]. Сю!ту-рондо танцюе вся трупа i кожен мае свою характерну партiю, веде власну драматурпчну лiнiю: дружина лае чоловiка, кокетка «водить за тс» кавалера, люди сперечаються, гуляють, танцюють, закохуються. Яскравим прийо-мом «стоп-кадру» вихоплюються з ансамблю вико-навцi, яким даеться право сольно'1' реплiки у полiфо-тчному малюнку. У жанрових сценках використан джайв i суiнга, регтайм i елементи «кантрi данс», вкраплен в технiку танцю «модерн». Виконання всiх артистiв вiдрiзияе незвичайна музичнiсть i по-вна свобода танцювальних форм як засiб вира-жения будь-якого емоцiйного стану. Наприклад, трiо (Eпрiл Беррi, Дебора Маиншг, Деборг Чейс) сумне i драматичне, розповiдае про долю дiвчини: «Моя сестра по!хала далеко .., чи повернеться до-дому? Навколо так багато спокус i горя, злидшв i
безправ'я...» [3, с. 39-40] ця сумна тональшсть змь нюеться гострогротесковим епiзодом комiчно!' бiйки.
У якостi музично! основи «Revelations» («Одк-ровения») А. Erai взяв серiю вибраних спiрiчуелс и госпелс, оброблених Brother John Sellers. Цей спектакль пришс славу не тшьки постановнику, але i всьому колективу i виконавцям, зокрема, Джуди Джемiсон. У «Одкровениях» - одвiчна вдея спшь-ностi i самотностi, покаяния i прощения. Тексти не iлюструються, вони лише привщ для таицю, вть ления його вде!. Ця постановка особливо наочно по-казуе, можливостi акторського самовираження [3, с. 40; 4]. Балет е серiею хореографiчних картин, що торкаються негритянських релiгiйних обрядiв: гру-пова молитва («I've Been Buked») з використанням групово '1' iмпровiзацii i р1зноматтних групових ску-льптурних побудувань; церемошя ритуального хре-щения («Wade in the Water»), насичена пластикою ритуальних танцiв (пульсуючими «соп^ас^оп», обертами и т ш.), а два блакитних рушника, розтя-гнутi мгж кулiсами, падаючи i здiймаючись, ство-рюють ефект бурхливо! течi!' рiчки. Чуттевий i лiри-чний дует «Узри мене, 1сусе» («Fix Me, Jesus»), на-сичений рiзноманiтними пвдтримками у «падаючi» пози, «tour lent» у позах, «tour channe» за участю торса, закшчуеться тдтримкою «поза у I arabeskues» на колш партнера з молитовними руками - звер-нениям до Бога. Монолог - покаяния «Я хочу бути готовим до смерп» («I've Been Buked») тдноситься до фшософських узагальнень духовного очищения. Композицiя таицю розвиваеться меланхолiчно и поступово. Хореографiчний текст побудоваиий зi змiною рiвнiв: пози «arabeskues» i «attitude» у верх-ньому рiвнi переходять в молитовну пластику в ни-жньому рiвнi. Фiнальна картина, що виражае щастя жити i бути на Земл^ здiйснюеться пiд урочистий ств евангелiя «Rocka My Soul in the Bosom of Abraham» [3, с. 39-40; 4; 5].
У вистаи «Шчна ютота», коли туманна громада шчного мiста (спроектована на заднику), нiби готова поглинути людей, вiдступае i розчиняеться, група таицiвникiв починае свое повiльне розгойду-ваиия: чоловiки i жiнки, яких «згуртували» !х при-кростi i радостi, права i безправ'я. Скульптурна структура розпадаеться - танцiвник, танщвниця, пара за парою, кожен розповщае про свое засобами джаз-танцю - ця своервдна сю!та, поставлена в 1975-му рощ на музику реформатора джазу Дюка Еллшгтона, заснована на блюзi i спiрiчуелс. В 1971-му р. Е. Eйлi поставив танцювальне соло «Плач» («Cry») на музику Е. Колтрейна, Л. Шро, Ч. Грiф-фiна, присвячене негритянським жiнкам «особливо матерям» [3, с. 40]. Використана виконавицею до-вга бша ткаиина створюе широкий асощативний ряд символiв. Хореографiчний текст сольно! ком-позицi!' побудований з трансформованих пiруетiв «attitude», «grand jete en tournant», поз «arabeskues» у другш частинi являе собою джазову танцювальну iмпровiзацiю з елементiв африканських ритуальних танцiв (пyльсуючi «contraction» торса, ритуальш оберти, робота з багатошаровою бшою спiдницею,
притупи) [6]. У лiричнiй робот «Пейзаж» на му-зику Третього фортетанного концерту Б. Бартока, в композици танцю балетмейстер використовуе прийом «ансамбля, що розпадаеться». Ансамб-льовi конструкцii розпадаються на соло, трю, квар-тети i групи, якi «перебудовуючись створюють вщ-чуття барвистостi настроiв, примх природи, окре-мих доль» [3, с. 39].
Вистава «For Bird - With Love» («Пташиш - з любов'ю») на орипнальну джазову музику Coleridge-Taylor Perkinson, присвячену гстори життя музиканта-саксофотста, вирiшена повнiстю засобами театрального джаз-танцю.
Висновки. В результатi аналiзу найвщомших творчих робiт А. Ейлi виявлеш характернi особли-востi естетики театрального танцю Алвша Ейлi. Ними стають: 1) трансформування технки афро-карибського традицшного танцю, що е основою його iндивiдуального хореографiчного стилю, у по-еднаннi ii з техшкою iндивiдуальних cmwie танцю «модерн» Л. Хортона iМ. Грехем i елементами кла-сичного i джаз-танцю; 2) амплиуда, динамiчнiсть рухiв у сполученш з текучою пластичнiстю; 3) ви-користання групово'1' iмпровiзацii i р1зномантних групових скульптурних побудувань; сольних реплш у полiфонiчному малюнку; пластики ритуальних танщв; джазово'1' танцювально'1' iмпровiзацii з елементами африканських ритуальних танцiв (пуль-суючi «contraction» торса, ритуальш оберти, робота з багатошаровою бшою спiдницею, притупи); вико-ристання прийому «ансамбля, що розпадаеться» у композици танцю. Крiм того, творчий метод роботи А. Erai з виконавцями, який дозволяв !м привносите свiй власний унiкальний стиль у запропоно-вану хореографiю дае можливють прирiвняти А. Eйлi до джазового режисера i спiввiднести його хо-реографiю з такими формами афроамериканського мистецтва, як бiг-бенд, або джаз [7].
Поеднання цього творчого методу с естетич-ними засадами танцю «модерн» (символiзм, неомь фолопчна спрямованiсть, синтез мистецтв) i одно-часне збагачення естетики американського танцю «модерн» виразними засобами африканського джаз-танцю дозволяе зробити припущення про те, що зародження одного з рiзновидiв танцю «модерн» в 1970-х рр. - «модерн-джаз-танцю» пов'язане з творчютю Алвiна Eйлi.
Лiтература
1. МсDonagh D., Wentink A.M. The Complete Guide to Modern Dance. Washington: Library of Congress Cataloging-in-Publication Data Mcdonagh, 1976. - 639 p.
2. Intarnational Dictionary of Modern Dance / Ed.: Taryn Benbow Pfalzgraf with a pref. by Don Mcdonagh. Detroit, M.I: St. James press, cop. 1998. -891 p.
3. Скотт Ю. Американський театр Алвина Ейли//Журнал «СОВЕТСКИЙ БАЛЕТ», №3, 1991.
4. Alvin Ailey American Dance Theater: Revelations : веб-сайт. URL: https://https://youtu.be/RrPJ4kt3a64 (дата звернення 25.02.2020).
5. Театр танца Элвина Эйли. Alvin Ailey American Dance Theater : веб-сайт. URL: https://https://v-mire-tanca.levejournal.com/3542.html (дата звернення 25.02.2020).
6. Alvin Ailey and the AMAZING Donna Wood in CRY 1982 : веб-сайт. URL: https://https://youtu.be/39cc1D5yd2A (дата звернення 25.02.2020).
7. DeFrantz, Thomas F. Dancing Revelations: Alvin Ailey's Embodiment of African American Culture. New York: Oxford University Press, 2004.
