CC BY
173
Ukraine is probably one of the European powers, which is rich in national rites and traditions, whose brightness and colourfulness affect the human imagination. Ritual actions accumulated in their beliefs and traditions not only Christianity, which includes the millennial history, but also a more ancient belief - paganism. Hundreds ofpeoples who came from all over the world and settled on the territory of Ukraine left their marks in the rites, traditions and rituals.
Ukrainian family's ritual was studied by historians, ethnologists, philosophers, musicologists, folklorists from different points of view. The use of seemingly unusual, non-traditional methods of study is sometimes capable ofproducing quite productive results.
The aim of the article is to generalize theoretical approaches to Ukrainian family rituals, customs, traditions and rituals and analysis of scientific researches.
Modern scholars in their writings indicate different approaches to a thorough reflection of the development of ceremonies, traditions, customs and rituals. Ritualism reveals the inner meaning of events by forming the corresponding feelings, views, sentiments under the influence of natural factors, pagan and Christian beliefs.
The term "ritual" is often compared to the terms "tradition" or "custom". But the concept of a "rite" is not appropriate to combine with the notion of a "custom", which has a wider meaning.
The ritual by A. Ponomarev is a collection of traditional conditional actions, which in figuratively symbolic form express the established connections of people with nature and among themselves; the set of rites related to the celebration of significant events, mainly of religious content, is a ritual; solemn celebration of significant events, which includes entertainment elements and some ceremonial actions, is a holiday.
Key words: burial-memorial ceremonies, customs, family ritual, peoples, rite, rituals, symbols, traditions, weddings.
УДК 7.079 С. В. Федорова
ПОНЯТТЯ «ФЕСТИВАЛЬ» ТА ЙОГО МИСТЕЦТВОЗНАВЧ1 АСПЕКТИ
Фестиваль, ниш поширений як культурно-мистецьке явище, е частиною сучасного сустльного життя. Вт впливае на розвиток мистецтва, художнього життя, сприяе творчт дiяльностi людей - як iндивiдуальнiй, так i колективнт. Зазвичай фестиваль розглядають в культурологiчному аспектi, адже похiдний вiд свята та святкувань, фестиваль успадкував 1х елементи: тднесену атмосферу, перюдичтсть, традицттсть. Водночас, фестиваль, який належить до характерних проявiв художнього життя, може розглядатися i в аспектi мистецтвознавства. Аналiз цього поняття доводить, що на вiдмiну вiд свята, фестиваль мае визначену тематику та вiдповiдну конкретну спрямоватсть, що вiдрiзняе його вiд тших аналогiчних заходiв. В результатi проведеного до^дження, з'ясовано мистецтвознавчу складову поняття «фестиваль», виявлено його специфту, що вiдрiзняе фестиваль вiд тших культурно-мистецьких подт та явищ. Як приклад розглянуто фестиваль перукарського мистецтва, що належить до специфiчних культурно-мистецьких заходiв з власною тематикою: вт пов'язаний з iндустрiею моди, iмiджем, дизайном. Участь у фестивалi перукарського мистецтва майстрiв-
110
професюнал1в мае на Memi продемонструвати досягнення, в1дстежити появу нових техн1к i технологт, виявити тенденци розвитку можливих mрeндiв та напрямiв.
Клю^о^^ слова: культурно-мистецьк заходи, фестиваль, свято, фестиваль перукарського мистецтва.
Фестивальний рух е сучасним поширеним явищем, яке охоплюе pi3HOMarnTHi сфери дiяльностi.1 Фестивал^ якi проходять у формi видовища, мають також спiльну атмосферу свята, яку створюють органiзатори i до яко'1 долучаються учасники та глядачi [16, с. 112]. Похiдний з нацюнальних свят, фестиваль е проявом вшьного духу народу, що демонструе мехашзм передачi культурних традицiй вщ поколiння до поколiння. Оскiльки на сучасному етат елемент «святковосп» е вагомим фактором культурного обмшу, поширення шформацп та водночас сфери розваг, яю сприятливо впливають на людину в умовах буденних та пол^ичних проблем, актуальним постае питання вивчення фестивального процесу i як феномену свята, i як громадського колективного дшства, i як спецiального заходу.
Попри те, що тематика музичних, кшо-театральних, еттчних фестивалiв досить широко обговорюеться у науковiй лiтературi, юнують явища фестивального руху, якi менше потрапляють до уваги дослiдникiв, як, наприклад заходи дизайну, шдустрп моди, перукарського мистецтва, хоча у фестивальному рус вони мають власне мюце i розширюють аспекти дослiдження фестивального процесу в цшому.
Фестивалям та фестивальному руху присвячено дослщження науковщв: М. М. Близнюка, С. А. В^амшово1, О. А. Домансько1, С. П. Зуев, О. Литовка, А. В. Семенюка, Г. I. Хрома, яю, переважно, вивчають традицшт мистецью фестивалi - музичнi, театральнi, кiнофестивалi тощо. Фестивалi перукарського мистецтва, як е частиною розвитку сучасного дизайну Укра'ни, в них, практично, не розглядаються, хоча фестивальний рух у данш д^нщ сучасного дизайну Укра'ни е достатньо активним як у межах держави, так i на мiжнародному рiвнi.
Мета статтi - розглянути особливосп фестивального процесу, його взаемозв'язок зi святом; простежити спшьшсть рис фестивального руху та шших культурно-мистецьких заходiв; виявити значення фестивального руху на сучасному етат; проаналiзувати вiдповiднiсть теоретичних викладiв та практики явища щодо практики фестивалiв перукарського мистецтва.
Фестивалi нинi проводяться на рiзних рiвнях, що залежно вщ масштабу та географп, дае пщстави розрiзняти 'х як всесв^ш, мiжнароднi, республiканськi, всеукрашсью, обласнi, районн [2, с. 37; 9, с. 190]. Як свщчить свiтовий та втизняний досвiд, фестивалi визначають напрями розвитку мистецтва, продукують новi ще", вiдкривають новi можливостi творчо'' дiяльностi. Фестиваль, назва яких, похiдна вщ французько'' «festival» - свято (вщ лат. festivus - веселий, святковий), фшсуе соцiальне спрямування даного дшства, водночас е практичною перевiркою новацш, визначення прiоритетiв i пошуком неторованих шляхiв розвитку культури та мистецтва [16, с. 112]. Фестиваль е своерщним мехашзмом формування та регулювання естетичних смакiв, поглядiв, iдеалiв. Сучасний втизняний фестивальний простiр, як наголошуе науковець О. Литовка у робот «Фестивальнш рух Укра'ни перiоду ii незалежносп», ставить багато цiлей та завдань, серед яких - пропаганда здорового способу життя, допомога обдарованш молод^ збереження навколишнього середовища, штегращя у единий свiтовий культурний проспр, пiднесення нацюнально! ще1 серед молодь
1 Матер1ал з1брано шляхом вивчення наукових джерел, а також спостереження та безпосередньо! участ1 автора у «Всеукранському фестиваль молодих дизайнер1в зачюки та стилю», що проходить на 6аз1 Факультету 1ндустри моди Кшвського ушверситету культури.
Украшську iдею, зазначае автор, легше передати мовою культури, шж мовою полiтики, за допомогою украшсько1 музики, лiтератури, народних ремесел, яю сприяють щентифшаци людини себе саме iз украшською культурою [16, с. 112].
Вивчення музичних фестивалiв науковцем С. П. Зуевим, який е автором пращ «Музичш фестивалi як явище мюько" культури», дозолило йому не лише простежити походження фестивалiв з феномену свята, складовою якого вш е, а й його еволющю у европейському просторi, де на початку свое1 юторп фестивалi проводилися у великих мiстах з розвиненою iнфраструктурою музично1 сфери, яка забезпечувала резонанс i високий пафос заходу [14, с. 52]. Фестиваль, оргашзований як явище «сакральне», «святкове», «протиставлене буденностi», на думку дослщника, викликае ефект самощентифшацп, наприклад, за типом: «шанувальники академiчного мистецтва» (у протиставленш до любителiв «попси»), «прихильники сучасно1 музики» (у протиставленнi до прихильниюв класики) тощо [14, с. 53]. Звертаючись до феноменологи фестивалю, науковець зауважуе, що його характерна ознака -перюдичшсть, запозичена вщ свята, - спрямована на заснування та збереження традицп, розвиток п в часi [14, с. 53]. Звернення до функцш свята виявляе бажання органiзаторiв фестивалiв зробити захщ «вселенським», охопити якомога бiльшу аудитор^, яка в цiй «святковiй» ситуаци набувае вигляду спiльноти [14, с. 54].
На думку дослщнищ С. А. В^амшово1, яка звернулася до музичних фестивалiв, зокрема та монографiчних концертiв, причинами, що спровокували фестивальний «бум» називае процеси реriоналiзацii та децентралiзацii, розпад колишнього Радянського Союзу, рiзке зубожiння концертного сезону, що призвело до появи ново" культурно1 практики - перехщ в минулому провшцшних та перифершних культурних локуав до усвiдомлення себе як самощнних, а також прагнення задекларувати "х як культурних центрiв. Водночас, зменшення фiнансування сфери культури, внаслiдок чого майже припинилися гастрол^ супроводжувалося дiею певно1 «культурно1 шерцп», обумовлено1 традищями визнано1 в свiтi академiчноi музично1 школи. Момент зламу вiдзначився пошуками нових шляхiв розвитку фестивальних форм юнування мистецтва, зокрема музичного, що на початку 1990-х рр. актуалiзувалося саме у виглядi фестивалiв як альтернативи концертному сезону, вагомого резонансного засобу демонстрацп культурно1 значущост певного просторового локусу [6, с. 37]. Можна стверджувати, що на такш основi з 1990-х рр. активiзувався фестивальний процес у всьому украшському простор^ адже бiльша частина мистецьких подш в Украiнi вiдбуваеться саме в межах фестивалiв, якi проводяться протягом усього календарного року. Фестивалi сформували новий регламент культурного життя, нову модель споживання мистецтва, коли публша вщ режиму «iснування» в концертному сезош гастролей перейшла до режиму вщ фестивалю до фестивалю [6, с. 38].
Аналiз театральних фестивалiв, як свiдчить М. М. Близнюк у робо^ «Театральнi фестивалi як форма культурного спiвробiтництва» показуе, що фестивалi найчастiше формуються за жанрами мистецтва: музичш фестивалi (авторсько1 пiснi, i рок-музики, дитячо" хорово1 музики, джазово1 музики), фестивалi циркового мистецтва, телевiзiйнi фестивалi, фольклорнi фестивал^ театральнi (народних або професiйних театрiв, i молодiжних театральних студiй). Нерщко вони мають присвячення або сощальне значення: важливi iсторичнi дати, юв^е^ що несе виховну та культурно-мистецьку функщю [2, с. 37]. Продовжуючи дану тему, науковець О. А. Доманська щодо театральних фесгиватв вщзначае, що деякi з них обмежуються лише переглядом вистав, iншi мають частину обговорення, дискусiй, вiдзначення премiями рiзних номiнацiй, нагородження дипломами. Одш е визнаними та вiдомими в рiзних кра1нах свiту, iншi менш вiдомими i намагаються залучити бшьше учасникiв [3, с. 190]. Розглядаючи
фестиваль через призму театрального процесу у контексп мистецького життя Украши, О. А. Доманська вважае, що сучаснi фестивалi можуть також бути замшником свята, збираючи лей, яких нщо постiйно не зв'язуе, о^м бажання розважитися: це можна здшснити i з стороннiми ради самого задоволення, гри. Бшьшють свят з початку !х iснування сплетена з грою, зняттям напруги, розвагою, художнiм видовищем, що пов'язано з певним часом i з домшуючою iдеею свята, доповнюючи його об'еднуючу -ритуальну, обрядову, символiчну частину [11, с. 308-309]. Отже, свято стае видовищем для його безпосередшх учасниюв, гостей, зокрема шоземних, для телеглядачiв та телеглядачiв. Регулярно оргашзовуваш видовища, розважальнi, масовi культурнi заходи, фестивал^ як помiчено спостерiгачами, перетворюються на мiжнароднi свята [11, с. 309]. Дослщжуючи «Фольклорш фестивалi аматорського мистецтва в контексп розвитку духовно! культури Укра!ни», А. В. Семенюк зазначае, що фестивальний рух в Укра!ш е не лише чинником культурно-мистецького розвитку регюшв, формування духовносп й нацюнально! свiдомостi укра!нського народу, а й презентуе його як самобутню нащю, прискорюе процес штеграцп в^чизняно! культури до свiтового культурно - шформацшного простору [19, с. 133]. Мiжнароднi фестивалi - це не тшьки показ найкращого, а насамперед спорщнешсть та спiльнiсть творчих пошукiв митцiв. Мiжнародне театрально-фестивальне життя - це «зус^ч однодумцiв, спшкування митцiв, еднання працi цехiв ^ найголовнiше, обмiн досвщом» зазначае О. А. Доманська у робот про «Фестиваль як самостшний та самодостатнш суб'ект театрального процесу» [10, с. 64].
Розглядаючи фестиваль як рiзновид нащонального свята, Г. I. Хрома зазначае, що свято з моменту його виникнення е постшним джерелом кожно! конкретно! культури. Науковець стверджуе, що перюдичш кризи тих чи шших форм, титв свят та святкувань, оргашчно пов'язанi з перюдичними кризами цiнностей, навколо яких оргашзоване колективне буття людей. Проте зрушення не зменшують нi суспшьно! потреби в свят, ш його культурно! роль В перюд нацiонального вщродження святкування акцентують такi цiнностi, як традицп, твори народного мистецтва, культурш надбання як коди юторп народу, нацп. Нацiональнi свята у виглядi сучасних фестивалiв окресленi нацiональними рисами, що виявляеться в мистецьких жанрах, формах, яю несуть у собi народнi традицii, обряди, ритуали, тобто «дух народу, який святкуе» [28, с. 204]. Оновлюючи цшносп, нагадуючи важливi подii, свято е мехашзмом передачi культурних традицiй вiд поколшня до поколiння, здiйснення культурно! само щентифшацп, включно iз нацiональним самоусвщомленням. Свято забезпечуе необхiдну адаптацiю цшностей групи, 11 культурних традицiй до сучасносп, служить приводом для осмислення майбутнього, створення зразка iдеального суспшьного стану, що е суттевою частиною розвинено! культури [28, с. 205].
Багатограншсть явища фестивалю спонукае також розглянути його поряд iз такими формами, як олiмпiада, видовище, свято як таке, адже компоненти цих форм зазвичай бувають представлеш на фестивалях у рiзноманiтних поеднаннях [2, с. 37]. Отже, при розглядi фестивального руху в сучаснш УкраЛш науковцем Д. В. Зубенком зазначено вщмшш риси фестивалю вiд свята як такого, що на його думку полягае у обов'язковш присутносп конкретно! тематики, i за наявносп певного суб'екта-органiзатора, одного або декшькох. Отже, фестиваль можна визначити як оргашзований захiд з елементом святковосп, що мае тематичну визначешсть у виглядi однiеi або кшькох тем [13, с. 111].
Узагальнюючи, можна тдсумувати, що фестивалi - це своерщш нацiональнi свята, яю iсторично та на сучасному етат належать до видовищ, що виступають важливим мехашзмом передачi культурних традицш вiд поколiння до поколiння. Як
феномену свята фестивалю притаманш Bei елементи святковостi: атмосфера, перюдичшсть, традицiйнiсть, однак вiдмiнною е визначена тематика.
Властивост фестивалю унаочнюють та шдкреслюють його порiвняння з шшими культурно-мистецькими заходами, якi варто розглянути Kpi3b призму термiнологiчного аналiзу.
Так, поширеним культурно мистецьким заходом е форум, назва якого походить вщ латинського «forum» - площа, двiр [18, с. 354], тобто вщкритий простiр для публiчних заходiв в давньоримських мютах. Тут вiдбувалися народш збори, влаштовувалися торги й здшснювався суд [25, с. 723]. У сучасному розумшш назва «форум» - тобто широю представницькi збори [23, с. 173], поеднуе також поняття «зЧзд», «конференщя», «конгрес» [3, с. 700].
Конференцiя - вiд латинсько'1 «сnferentia», де основа «confero» - «збираю в одне мiсце», у добу середньовiччя означало збори, нараду представництв органiзацiй, груп, держав, або окремих оаб, наприклад, вчених для обговорення питань [24, с. 74]. Сучасна конференщя - це захщ для обговорення, переважно, конкретних, «вузьких» наукових або пол^ичних тем.
Конгрес - «kongress», назву якого взято з шмецького лексикону, на латинськш основi «congressus» - зустрiч, збори - це зЧ'зд, нарада, здебшьшого мiжнародного значення [25, с. 272; 5, с. 563]. Сучасш конгреси найчаспше присвячують культурi, науцi, полчищ. З'1'зд - збори представникiв яких-небудь оргашзацш, груп населення [25], вважають слов'янським синонiмом до понять зборiв, конгресу, форуму [21]. Вiдтак, конференщю, конгрес, зЧ'зд можна вiднести до варiацiй поняття форум як представницьких зборiв-обговорень.
До наукових заходiв вщносять також симпозiум, назва якого мае греко-латинську основу «symposium», грец. «symposion», буквально - бенкет. Ниш це нарада з якого-небудь спещального, головним чином наукового, часто мiжнародного питання [7, с. 211; 22, с. 150]. Його штерпретуе науковець С. П. Зуев, автор роботи «Музичш фестивалi як явище мюько!' культури». Вiн наголошуе, що симпозiум означав свято, святкове спiлкування i спiввiдносить цей термiн iз термшами Ф. Шлегеля -фестивальнiсть, убраншсть - Festivalität, Urbanität, якi молодшi романтики, гейдельберзького швабського кола, тлумачили «у дус фольклорностi сiльського або провшцшного стилю», з нашаруванням архшчносп, а старшi - з орiентацiю «на публiчнiсть, форми духовного зв'язку, святковi столичнi зiбрання» [1, с. 20-21; 14, с. 52].
До культурно-мистецьких заходiв належать також форми публiчних зiбрань, що мають зазву «виставка». Це демонструють декiлька значень поняття «виставка»: 1) показ, основна мета якого полягае в ознайомленш публши шляхом демонстрацп засобiв, наявних у розпорядженш людства для задоволення потреб [17, с. 152]; 2) публiчний показ спещально пiдiбраних предметв чи продукцп та мiсце його проведення [12, с. 455; 5, с. 154]; 3) сукупнють предметв, виставлених для огляду [5, с. 154]; 4) специфiчна форма реклами, стимулювання продажiв, при якiй на вщносно невеликiй за розмiрами i вщповщно обладнанiй територiï демонструються для продажу зразки нових товарiв, науково-техшчш i виробничi досягнення [24, с. 57]. Залежно вщ того, що демонструють, розрiзняють книжковi, мистецькi, промислов^ сiльськогосподарськi виставки; постiйно дiючi (як, наприклад, Нащональний комплекс «Експоцентр Украши»), i перiодичнi [12, с. 455]. Розрiзняють мiсцевi, нацiональнi, мiжнароднi i всесв^ш виставки, загальнi та спецiалiзованi (художнi, промисловi, сiльськогосподарськi, iн.). Вперше виставкою було назване зiбрання у Паризькш школi мистецтв, яке вщбулося 1763 року, де першою промисловою виставкою стало зiбрання
1798 року, яке вщбулося також у Париж [4, с. 224; 8, с. 74-75].
Характерними властивостями культурно-мистецьких заходiв, таких, як форум, конгрес, конференщя, зЧ'зд, симпозiум е вiдсутнiсть в них елементсв святковостi, що вiдрiзняe ïx вщ фестивалю. Виставки, якi передбачають наявшсть такого елементу, е апрiорi меншими за масштабом, однак можуть бути частиною мистецького фестивалю. В такому сена приналежшстю свята-фестивалю е концерти чи перфоменси. Концерт, назва якого похщна вщ латинського «concentus», тобто cum и canere - ствати, французькою - concert, iталiйською - concerto, шмецькою - concert,) - це твiр, написаний для будь-якого шструменту; гра або спiв перед публшою [20]. Перфоменс/перформанс (вiд англ. performance - уявлення) - мистецька акщя, реалiзована на основi певно'1' концепцГï, яка вiдображае iдейно-стильовi особливосп авторiв; вид художньо'1' творчостi, що поеднуе театр з образотворчим мистецтвом [27].
Фестиваль, покликаний вщкривати новi iмена, в цiлому щось нове [4, с. 113], мае в такому сена вщношення до поняття чемтонату або конкурсу, що у реальносп часто е ïx супутником. Чемтонат (франц. Championnat) - змагання на першють з якого-небудь виду спорту серед колективiв, спортсмешв, команд тощо, переможець якого дютае звання чемпiона [3, с. 1597; 25, с. 749]. Конкурс (лат. Concursus) - зус^ч, зiткнення, вщ concurro - «зус^чаються»; «суперничають» - це змагання, покликане виявити найкращих учшв, артистiв, xудожникiв тощо, а також найкращi роботи [25, с. 374; 3, с. 565]. I чемтонат, i конкурс передбачають активну участь глядачiв, яю оцiнюють, вболiвають, судять виступи конкурсантiв. На цю сторону фестивалю, в канву якого часто входить конкурсне змагання, звернув увагу дослщник Д. В. Зубенко. Розглядаючи розвиток фестивального руху в сучаснш Укрш'ш, вiн вiдзначив, що тд час мистецьких фестивалiв дуже важлива взаемодiя артиста i глядача, тому що, саме вона, на вщмшу вщ окремих концертiв, виставок, кiнопоказiв забезпечуе можливiсть поеднання в единому просторi широко'1' та рiзноманiтноï аудитора та артиста. Це дае можливють долучитися до естетично'1' реальносп, що створюеться фестивалем, сприйняти та ощнити твори мистецтва, запропонованi в презентацшнш частинi, в деяких випадках взяти участь у творчш дiяльностi. У такий спосiб фестиваль забезпечуе доступшсть до мистецтва широкому загалу [13, с. 112-113], скорочуе вщстань мiж творцем i глядачем, сприяе творчому спшкуванню в будь-яких проявах -вщ суперництва до ствроб^ництва. За висловом Г. Хромо'1', кожен фестиваль е «потужним каталiзатором креативного процесу» [29, с. 196]. У висловлених пiд час фестивалю нових щеях, створених нових спiльниx проектах, учасники фестивалiв -митцi, науковщ, виробники певно'1' продукцiï обмiнюються досвщом, пiдвищують професiйний рiвень, заявляють про себе в межах конкретно'1' цшьово'1' аудиторiï [13, с. 113]. Вщтак , фестивальний рух вiдiграе важливу роль у збереженш та розвитку культури в регюнах Укра'1'ни, вихованш соцiальноï вiдповiдальностi, толерантностi, поваги до традицшних етичних та культурних цшностей;у пiдтримцi та розвитку медiаосвiти; у створенш умов для мiжетнiчного дiалогу та спiвпрацi; у сприяннi розвитку культурного туризму; у знайомст глядача з розмшттям, багатством культурно'1' спадщини Укра'1'ни, ïï досягнень [9, с. 191]. Фестивальний рух е показником i своерщним каталiзатором iнтенсивностi та якосп мистецького життя будь-яко'1' краши, найбiльше - у розвинутих европейських державах, де фестиваль залучае мюце його проведення до об'ект1в св^ового культурного простору, культурних центрiв [4, с. 112]. Фестиваль стае «етцентром» культурних подш, на який публша завчасно зорiентована як на полiмистецький заxiд, де вона може задовольнити ва сво'1' естетичнi потреби [15, с. 26]. Включення у програму мистецьких фестивалiв майстер-класiв, навчально-виховна функщя яких мае значення для розвитку творчого потенщалу
особистостi - як молод^ так i старшого поколiння, дае можливють для вiдпочинку як форми змши дiяльностi зi звично! щоденно!, обумовлено! професiйною приналежнiстю, на нову - творчу [13, с. 113].
Прикладом фестивалю, творча складова якого дозволяе реалiзувати зазначеш риси е фестиваль перукарського мистецтва, у якому приймають участь майстри, защкавлеш з одного боку продемонструвати сво! професшш досягнення, з iншого вiдстежити появу нових технiк i технологiй, виявити оригшальш трендовi тенденцп, ознайомитися з останшми направленнями моди, що водночас завдяки майстер-класам стають доступними як професюналам, так i любителям. Специфшу фестивалiв перукарського мистецтва складае той факт, що експонентами таких фестивалiв зазвичай е роботи, яю вщповщають останнiм iмiджево-образним пропозицп i активiзують iнтерес до фестивалiв перукарського мистецтва не лише з боку дизайнерiв. У чист присутнiх на видовищних заходах фестивалiв перукарського мистецтва значну юльюсть складають майстри бьютЫндустрп, iмiджмейкери, iндивiдуальнi вiдвiдувачi, якi зацiкавленi у отриманш навикiв самостiйного створення власного iмiджу. 1х поеднуе iнтерес до нових способiв вираження i подачi людсько! iндивiдуальностi за допомогою мистецького образно^мщжевого перетворення, зокрема, перукарського.
Розглядаючи фестивалi перукарського мистецтва через призму фестивального процесу загалом, можливо зазначити, що таю заходи, о^м загального розвитку мистецтва формувати новi ще!, е важливим фактором пропаганди мистецтва, розвитку культурних зв'язкiв мiж народами, висування молодих талантв на мiжнародному, мiжрегiональному, всеукрашському рiвнях. Мiжнароднi фестивалi перукарського мистецтва, якi мають своею метою визначити напрями розвитку перукарського мистецтва на певний, переважно, близький термш, визначають модш тенденцп i е фундаментом, на якому виникають новi конструктивнi ще!, уявлення i про перспективи цього виду культурно! дiяльностi. Як видовищне дiйство, фестивалi перукарського мистецтва е також заходами естетичного розвитку, пщвищення вимог до естетичного смаку. Специфiчною рисою фестивалiв перукарського мистецтва е також його значення як своерiдного вiдпочинку, психолопчного «розвантаження» в умовах спостереження за урочистим представленням роб^ майстрiв перукарського мистецтва в процес розгортання конкурсно! програми та майстер-класiв.
Таким чином, фестиваль вносить вагомий внесок у життя сучасного суспшьства. Вiн мае вплив на вид мистецтва, до якого належить, як такий, що продукуе ще", вщкривае новi можливосп творчо! дiяльностi. Фестиваль е тюно пов'язаний з феноменом свята, йому притаманш всi елементи святковостi: атмосфера, перюдичнють, традицiйнiсть, але на вщмшу вiд свята вiн мае визначену тематику - одну або деюлька.
Фестиваль, який складае серцевину фестивального руху, мае властивосп, якi поеднують його з шшими культурно-мистецькими заходами, однак розглянут через призму термшолопчного аналiзу, виявляють значеннево-смисловi розбiжностi. В результат проведеного аналiзу визначено, що бшьшють культурно-мистецьких заходiв, таких, як форум, конгрес, конференцiя, з'!зд, симпозiум, тяж1ють до обговорення наукових питань; також вони позбавлеш елементiв святковосп, що вiдрiзняе "х вiд фестивалю; виставка в залежносп вiд масштабу може включати мистецький фестиваль, або, навпаки, бути його частиною. Таю заходи, як концерт чи перфоменс, пов'язаш iз святом, належать до вузькопрофшьних, а чемтонати та конкурси, часпше за все е !х супутниками.
Окремий напрям складають фестивалi перукарського мистецтва, яю поеднують демонстрацiю майстерносп та професiйних досягнень, вiдстеження та вироблення нових техшк i технологий, виявлення трендових модних тенденцii, ознайомлення з
останнiми стилiстичними напрямками. Фестивалi перукарського мистецтва е видовищним дшством, яке поеднуе естетичне виховання та релаксащю, позначену глядацьким спостереженням за урочистим представленням роб^ майстрiв перукарського мистецтва за конкурсною та позаконкурсною програмою, у майстер-класах. Перспективи подальших дослiджень полягае у висвггленш теоетико-практично'1' проблематики оргашзацп та проведення фестивалiв перукарського мистецтва з урахуванням особливостей розвитку дизайну та шдустри моди.
Список використаноУ л1тератури
1. Берковский Н.Я. Романтизм в Германии / Вступ, статья А. Аникста. -Ленинград : Художественная литература, 1973. - 568 с. ; Berkovskiy N.Ya. Romantizm v Germanii / Vstup, statya A. Aniksta. - Leningrad : Khudozhestvennaya literatura, 1973. -568 s.
2. Близнюк М. М. Театральш фестивалi як форма культурного ствроб^ництва / М. М. Близнюк // Культура i мистецтво у сучасному свт. - 2010. - Вип. 11. - С. 3541 ; Blyzniuk M. M. Teatralni festyvali yak forma kulturnoho spivrobitnytstva / M. M. Blyzniuk // Kultura i mystetstvo u suchasnomu sviti. - 2010. - Vyp. 11. - S. 35-41
3. Великий енциклопедичний шюстрований словник / В. В. Богатиренко, Т. I. Зав'язкша, Ю. С. Меженко. - Донецьк : ТОВ «ВКФ «БАО», 2012. - 768 с. ; Velykyi entsyklopedychnyi iliustrovanyi slovnyk / V. V. Bohatyrenko, T. I. Zaviazkina, Yu. S. Mezhenko. - Donetsk : TOV «VKF «BAO», 2012. - 768 s.
4. Велика сучасна енциклопедiя в 10-ти т. / уклад. А. С. 1вченко. - Харюв : Клуб сiмейного дозвiлля, 2012. - Т. 2 : Б - Г, 2012. - 351 с. ; Velyka suchasna entsyklopediia v 10-ty t. / uklad. A. S. Ivchenko. - Kharkiv : Klub simeinoho dozvillia, 2012. - T. 2 : B - H, 2012. - 351 s.
5. Великий тлумачний словник сучасно'1' украшсько'1' мови 250 000 : А-Я / [уклад. i голов. ред. В. Т. Бусел. - Кшв : 1ртнь : Перун, 2007. - 1719 с. ; Velykyi tlumachnyi slovnyk suchasnoi ukrainskoi movy 250 000 : A-Ya / [uklad. i holov. red. V. T. Busel. -Kyiv : Irpin : Perun, 2007. - 1719 s.
6. В^амшова С. А. Фестивальний рух та монографiчнi концерти / С. А В^амшова. // Харюв у контексп св^ово'1' музично'1' культури: поди та люди : матерiали мiжнар наук.-теор. конф., м. Харкiв, 3-4 квггня 2008 р. / заг. ред. В. М. Шейка ; вщп. ред. I.I. Польська. - Харюв : ХДАК, 2008. - 172 с. ; Vitaminova S. A. Festyvalnyi rukh ta monohrafichni kontserty / S. A Vitaminova. // Kharkiv u konteksti svitovoi muzychnoi kultury: podii ta liudy : materialy mizhnar nauk.-teor. konf., m. Kharkiv, 3-4 kvitnia 2008 r. / zah. red. V. M. Sheika ; vidp. red. I I. Polska. - Xarkiv : KhDAK, 2008. - 172 s.
7. Гунаре М. Толковый словарь актуальных социокультурных терминов / М. Гунаре, И. Маркина. - Рига : БМА, 2007. - 299 с. ; Gunare M. Tolkovyy slovar aktualnykh sotsiokulturnykh terminov / M. Gunare, I. Markina. - Riga : BMA, 2007. - 299 s.
8. Дизайн : слов.-довщ. / за ред. М. I. Яковлева ; упоряд.: Ю. О. 1ванченко та ш. -Кшв : Фенкс, 2010. - 382 с. ; Dyzain : slov.-dovid. / za red. M. I. Yakovlieva ; uporiad.: Yu. O. Ivanchenko ta in. - Kyiv : Feniks, 2010. - 382 s.
9. Доманська O. A. Театральш фестивалi як форма мистецького життя в сучаснш укра'1'ш / O. A. Доманська // Мистецька осв^а та мистецтво осв^и в контексп формування сталого суспiльства : зб. матер. Всеукр. наук.-практ. конф., м. Кшв, 12-13 трав. 2005 р. - Кшв, 2005. - Ч. 1. - С. 190-193 ; Domanska O. A. Teatralni festyvali yak forma mystetskoho zhyttia v suchasnii ukraini / O. A. Domanska // Mystetska osvita ta mystetstvo osvity v konteksti formuvannia staloho suspilstva : zb. mater. Vseukr. nauk.-prakt. konf., m. Kyiv, 12-13 trav. 2005 r. - Kyiv, 2005. - Ch. 1. - S. 190-193
10. Доманська О. А. Фестиваль як самостшний та самодостатнш суб'ект
театрального процесу / О. А. Доманська // Духовна культура як домшанта укра!нського життетворення : зб. матер. Всеукр. наук.-практ. конф., м. Ки!в, 22-23 груд. 2005 р. -Ки!в : ДАККЮМ, 2005. - Ч. II. - С. 64-66 ; Domanska O. A. Festyval yak samostiinyi ta samodostatnii subiekt teatralnoho protsesu / O. A. Domanska // Dukhovna kultura yak dominanta ukrainskoho zhyttietvorennia : zb. mater. Vseukr. nauk.-prakt. konf., m. Kyiv, 2223 hrud. 2005 r. - Kyiv : DAKKKiM, 2005. - Ch. II. - S. 64-66
11. Доманська О. А. Театральш фестивалi в контекстi мистецького життя сучасно! Укра!ни / О. А. Доманська // Питання культурологи : зб. наук. ст. - 2004. - Вип. 20. -С. 309-314 ; Domanska O. A. Teatralni festyvali v konteksti mystetskoho zhyttia suchasnoi Ukrainy / O. A. Domanska // Pytannia kulturolohii : zb. nauk. st. - 2004. - Vyp. 20. - S. 309314
12. Енциклопедiя Сучасно! Укра!ни / НАН Укра!ни, Наук. т-во iм. Шевченка, 1н-т енциклопед. дослщж. НАН Укра!ни. - Кшв : 1н-т енцикл. дослiдж. НАН Украши, 2005.
- Т. 4 : В - Вог. - 699 с. ; Entsyklopediia Suchasnoi Ukrainy / NAN Ukrainy, Nauk. t-vo im. Shevchenka, In-t entsykloped. doslidzh. NAN Ukrainy. - Kyiv : In-t entsykl. doslidzh. NAN Ukrainy, 2005. - T. 4 : V - Voh. - 699 s.
13. Зубенко Д. В. Розвиток фестивального руху в сучаснш Укрш'ш / Д. В. Зубенко // Вюник Нащонального техшчного ушверситету «Ки!вський полiтехнiчний шститут». Полгголопя. Соцiологiя. Право. - 2011. - № 4. - С. 111-114 ; Zubenko D. V. Rozvytok festyvalnoho rukhu v suchasnii Ukraini / D. V. Zubenko // Visnyk Natsionalnoho tekhnichnoho universytetu «Kyivskyi politekhnichnyi instytut». Politolohiia. Sotsiolohiia. Pravo. - 2011. - № 4. - S. 111-114
14. Зуев С. П. Музичш фестивалi як явище мюько! культури / С. П. Зуев // Теоретичш питання культури, осв^и та виховання. - 2007. - Вип. 32. - С. 51-54 ; Zuiev S. P. Muzychni festyvali yak yavyshche miskoi kultury / S. P. Zuiev // Teoretychni pytannia kultury, osvity ta vykhovannia. - 2007. - Vyp. 32. - S. 51-54
15. Зуев С. П. Фестивальний дiалог мистецтв / С. П. Зуев // Теоретичш питання культури, осв^и та виховання. - 2003. - Вип. 25. - С. 25-28 ; Zuiev S. P. Festyvalnyi dialoh mystetstv / S. P. Zuiev // Teoretychni pytannia kultury, osvity ta vykhovannia. - 2003.
- Vyp. 25. - S. 25-28
16. Литовка О. Фестивальний рух Украши перюду !! незалежносп / О. Литовка // Вюник КНУЮМ. Серiя : Сощальш комушкацп. - 2013. - Вип. 2. - С. 111-115 ; Lytovka O. Festyvalnyi rukh Ukrainy periodu yii nezalezhnosti / O. Lytovka // Visnyk KNUKiM. Seriia : Sotsialni komunikatsii. - 2013. - Vyp. 2. - S. 111-115
17. Мунш Г. Б. Термшолопчний словник туризму (термши та визначення, яю використовуються в туризмi та сумiжних видах дiяльностi) / Г. Б. Мунш, В. П. Деншевський, З. I. Тимошенко ; шд заг. ред. М. В. Поповича. - Кшв : Кондор, 2010. -974 с. ; Munin H. B. Terminolohichnyi slovnyk turyzmu (terminy ta vyznachennia, yaki vykorystovuiutsia v turyzmi ta sumizhnykh vydakh diialnosti) / H. B. Munin, V. P. Denilevskyi, Z. I. Tymoshenko ; pid zah. red. M. V. Popovycha. - Kyiv : Kondor, 2010.
- 974 s.
18. Оксфордская иллюстрированная энциклопедия в 9-ти тт. : пер. с англ. - 2-е изд. испр. - Москва : Издательский Дом «ИНФРА-М», Издательство «Весь Мир», 2000.
- Т. 3 : Всемирная история. С древнейших времен и до 1800 года. - 408 с. ; Oksfordskaya illyustrirovannaya entsiklopediya v 9-ti tt. : per. s angl. - 2-e izd. ispr. - Moskva : Izdatelskiy Dom «INFRA-M», Izdatelstvo «Ves Mir», 2000. - T. 3 : Vsemirnaya istoriya. S drevneyshikh vremen i do 1800 goda. - 408 s.
19. Семенюк А. В. Фольклорш фестивалi аматорського мистецтва в контексп розвитку духовно! культури Укра!ни / А. В. Семенюк // Духовна культура як домшанта
украшського життетворення : зб. матер.в Всеукр. наук.-практ. конф., Кшв, 22-23 грудня 2005 р. - К.: ДАККЮМ, 2005. - Ч. II. С. 130-134 ; Semeniuk A. V. Folklorni festyvali amatorskoho mystetstva v konteksti rozvytku dukhovnoi kultury Ukrainy / A. V. Semeniuk // Dukhovna kultura yak dominanta ukrainskoho zhyttietvorennia : zb. mater.v Vseukr. nauk.-prakt. konf., Kyiv, 22-23 hrudnia 2005 r. - K.: DAKKKiM, 2005. -Ch. II. S. 130-134
20. Словарь иностранных слов русского язика [Электронный ресурс]. - Режим доступа : http://dic.academic.m/dic.nsШic_fwords/20529/КОНЦЕРТ ; Slovar inostrannykh slov russkogo yazika [Elektronnyy resurs]. - Rezhim dostupa : http://dic.academic.ru/dic.nsf/dic_fwords/20529/КОНЦЕРТ
21. Словарь синонимов [Электронный ресурс]. - Режим доступа : http://dic.academic.ru/dic.nsf/dic_synonims/174914 ; Slovar sinonimov [Elektronnyy resurs]. - Rezhim dostupa : http://dic.academic.ru/dic.nsf/dic_synonims/174914
22. Современная украинская энциклопедия. - Харьков : Клуб семейного досуга, 2007. - Т. 13 : Св-Ст. - 414 с. ; Sovremennaya ukrainskaya entsiklopediya. - Kharkov : Klub semeynogo dosuga, 2007. - T. 13 : Sv-St. - 414 s.
23. Современная украинская энциклопедия. - Харьков : Клуб Семейного Досуга, 2007. - Т. 15. - 416 с. ; Sovremennaya ukrainskaya entsiklopediya. - Kharkov : Klub Semeynogo Dosuga, 2007. - T. 15. - 416 s.
24. Современная украинская энциклопедия. - Харьков : Клуб Семейного Досуга, 2004. - Т. 7. - 416 с. ; Sovremennaya ukrainskaya entsiklopediya. - Kharkov : Klub Semeynogo Dosuga, 2004. - T. 7. - 416 s.
25. Сучасний словник шшомовних ошв : Близько 20 тис. сл. i словосполучень / уклад. О. I. Скопненко, Т. В. Цимбалюк. - Кшв : Довiра, 2006. - 789 с. ; Suchasnyi slovnyk inshomovnykh sliv : Blyzko 20 tys. sl. i slovospoluchen / uklad. O. I. Skopnenko, T. V. Tsymbaliuk. - Kyiv : Dovira, 2006. - 789 s.
26. Толковый словарь Ожегова [Электронный ресурс]. - Режим доступа : http://dic.academic.ru/dic.nsf/ogegova/237878 ; Tolkovyy slovar Ozhegova [Elektronnyy resurs]. - Rezhim dostupa : http://dic.academic.ru/dic.nsf/ogegova/237878
27. Учебный словарь терминов рекламы и паблик рилейшенз [Электронный ресурс]. - Режим доступа : http://advertising_pr.academic.ru/324/Перформанс_Перфоманс ; Uchebnyy slovar terminov reklamy i pablik rileyshenz [Elektronnyy resurs]. - Rezhim dostupa : http://advertising_pr.academic.ru/324/Перформанс_Перфоманс
28. Хрома Г. I. Фестиваль як рiзновид нащонального свята / Г. I. Хрома. // Культура i мистецтво у сучасному свт. - 2002. - Вип.3. - С .199-205 ; Khroma H. I. Festyval yak riznovyd natsionalnoho sviata / H. I. Khroma. // Kultura i mystetstvo u suchasnomu sviti. - 2002. - Vyp.3. - S .199-205
29. Хрома Г. Деяю особливост сучасних молодiжних фестивалiв / Г. Хрома // Матерiали до украшського мистецтвознавства. - 2003. - Вип. 3. - С. 194-200 ; Khroma H. Deiaki osoblyvosti suchasnykh molodizhnykh festyvaliv / H. Khroma // Materialy do ukrainskoho mystetstvoznavstva. - 2003. - Vyp. 3. - S. 194-200
Стаття надшшла до редакцп 23.05.2017.
Ye. Fedorova
THE CONCEPT "FESTIVAL" AND ITS ART ASPECTS
The festival, now described as a cultural and artistic phenomenon, is a part of modern social life. It affects the development of art and artistic life, promotes the creative activity of
people - both individually and collectively. Festival is a spectacle to its direct participants and guests, including foreign ones, and for viewers. Regularly organized entertainments, mass cultural events, festivals, as seen by observers, become international holidays. During the period of national revival the celebration emphasizes values, such as traditions, works of folk art, cultural heritage as codes of history of the peoples of the nation. National holidays in the form of modern festivals have outlined national features, are manifested in art genres and forms that carry the traditions, ceremonies, rituals, meaning "spirit of the people who celebrate".
Usually it was considered that a festival has cultural aspects, derivedfrom holidays and celebrations. The inherited element of a festival is its sublime traditional atmosphere. However, the festival, which refers to the characteristic manifestations of artistic life, can be viewed in terms of art history. The analysis of this concept proves that unlike the holiday, the festival is themed and relevant by a specific focus that distinguishes it from other similar entertainments. The festival is now held at different levels, depending on the scale and geography, it gives reason to distinguish them as global, international, national, nationwide, regional, and district. The festival is a unique mechanism of formation and regulation of aesthetic tastes, beliefs, and ideals. Summarizing, we can conclude that the festival is a kind of a national holiday that is historical and nowadays it belongs to the spectacle that is an important mechanism of transmission of cultural traditions from generation to generation. As the phenomenon, the festival has all the elements: festive, atmosphere, frequency, and traditional themes.
The study describes the art component of the concept of "festival", its specificity that distinguishes the festival from other cultural events and phenomena. Such cultural events as a forum, a congress, a conference, a symposium tend to discuss scientific issues; as they lack elements of conviviality that distinguish them from the festival; exhibition depending on the scale may involve a cultural festival, or, conversely, to be part of it. Entertainments, such as a concert or a performance, are associated with a holiday and belong to narrow and a championship and a competition often are their companions.
As an example, we consider the festival of hairdressing belonging to a specific cultural event with its own theme: it is associated with the fashion industry, image, and design. Participation in the festival of hairdressing masters-professionals aims to present achievements to track the emergence of new techniques and technologies, to identify trends and areas of possible trends.
Key words: cultural events, festivals, festival of hairdressing, holidays.
УДК 791.2215(73):343.123.12 С. В. Яблоков
ШТАМПИ В АМЕРИКАНСЬКОМУ ДЕТЕКТИВНОМУ СЕР1АЛ1
Стаття присвячена тем1 такого домшуючого на сьогодт виду телевiзiйного продукту, як телесерiал. Автор розглядае вплив медiапростору i медiапродуктiв на свiдомiсть i пiдсвiдомiсть людини, роль медiапродукту в життi глядача, «яюсшсть» -«неяюстсть» того чи тшого медiапродукту. В статтi проаналiзованi причини популярностi телесерiалiв, зокрема американських детективних телесерiалiв. Автор також виявляе найбшьш поширет штамповi аудiовiзуальнi дискурси в американських детективних телесерiалах, що зустрiчаються найчастше, та визначае причини наявностi штамтв в контентi цього медiапродукту.
