CC BY
42
However, the festival is a modern holiday in the context of revealing the tendencies of globalization and alterglobalism and it emerges as a exaggeration of the holiday component in everyday life. The influence of economic, socio-political factors on festive culture allows us to analyse the festival in the everyday-reflexive planes of «cultural - political - economic» relations. The creative, economic, political and corporate aspects of festive culture are presented in the works of T. Abankina, O. T. Bogomolova, O. B. Dolgin, V. L. Inozemtseva, V. I. Martsinkevich, I. V. Sobolev, T. N. Presikova, V. V. Savchuk, M. A. Khrenova; the globalization project - in the explorations of the domestic scholars V. Kizima, O. Gomilko, T. Lyutoy, E. Andros, R Shulga, as for the context of the civilization aspect (modern industry and cultural practices) - in the works of Z. Bauman, J. Bernanos, N. Luhmann, F. Muret and others.
Key words: appropriator, communication, culture art, festivation, globalization.
УДК 78.079(437.1/.2)
С. I. Бережник
ВПЛИВ МУЗИЧНИХ АСОЦ1АЦ1Й НА РОЗВИТОК ФЕСТИВАЛЬНОГО РУХУ В ЧЕСЬКШ РЕСПУБЛЩ1
Дана стаття присвячена асощащям музичних фестивалгв, як виступають важливим механизмом i компонентом мгжкультурног комушкацИ. Кожен фестиваль, який icнуе сьогодм в Сврот, е складовою загальног культурног панорами своег крагни й формуе гг культурну iдентичнicть. Фестивале як частина мистецького ринку крагни, розв 'язують цту низку соцюкультурних завдань, а саме: вiдтворення новтшх зразшв музичного мистецтва у власшй краш; розвиток традицт й поширення нацюнальног культурног спадщини у свrni; розширення тформативних та творчих зв'язк1в мiж учасниками феcтивалiв; популяризащя окремих сторток нацюнальног культури та wтори. Саме творчi асощаци допомагають фестивалям та гхтм оргатзаторам розвиватися й належно виконувати свог функци.
Клю^о^^ слова: Чеська Республта, музичт феcтивалi, асощаци, мiжкультурнi взаемозв 'язки.
Для кращого розумшня piBra розвитку укра'шського фестивального руху в европейському культурному npocropi доцшьно розглянути практику фестивальних pухiв в найближчих европейських кра'шах, щоб визначити спшьне i вщмшне у фестивальному житл сучасно! Свропи та нашо! краши. Для поpiвняння вибрано одну з европейських краш, а саме Чехш, яка теж проходить свш шлях побудови демократичного суспшьства.
На сьогодш у Чеськш Республщ проходить багато piзних музичних фестивалiв, яю кожного року вщвщуе багатотисячна аудитоpiя шанувальниюв мистецтва. Так у доповщ на веб-сайт http://www.freemusic.cz згадано 260 фестивалiв, що функщонують на територи колишньо! федераци з квггня по вересень щороку. Деяю музичш фестивалi включають багато жанpiв для збшьшення аудитора та прибутку. Музика залишаеться одним з найбшьш затребуваних культурних продуклв у свт. Пщраховано, що один концерт популярно! музики щоpiчно вщвщують 55% чехiв, три концерти 22,9% i що найменше, шють концертв 10,2% чехiв. Музичнi фестивалi також е привабливими з економiчноi точки зору. Згщно з дослiдженням Асощацп чеських музичних фестивалiв,
у 2011 роцi Чеська Республша отримала до бюджету 517 млн. крон вщ фестивалiв, що в 2,4 рази бiльше шж сукупний рiчний дохiд з ПДВ та музично'х' шдустрп в цшому. Рiвень чесько'х' фестивально'х' сцени значно вiдрiзняeться вiд укра'х'нсько'х. Насамперед тому, що в Чехи велию фестивалi можуть отримувати значнi прибутки з членських внесюв i багатих спонсорiв й одержують дотацхх вiд державних установ. Малi фестивалi часто фшансуються приватними пiдприeмцями та створюються коштом державних субсидш. Як правило фестивалi борються за отримання грантiв вщ мiнiстерства культури.
Вивчення чеського фестивального руху, який набув значних обер^в за останне десятилiття i вийшов на загально европейський рiвень, дозволяе передбачити рiзнi варiанти розвитку фестивального процесу в Укра'хш, а отже запоб^и потенцiйним небезпекам та оргашзацшним помилкам й удосконалити процес створення фестивалiв. 1снуе нагальна потреба створення в Укра'хш фестивальних асоцiацiй для зменшення вiдставання вiд европейських музичних фестивалiв, що приносять сво'х'м кра'х'нам не тiльки високий культурний розвиток, а й чималi кошти до державних бюдже^в. Це потрiбно також для входження в глобальний мiжнародний фестивальний процес, який ми спостер^аемо вже твстолпгя, але залишаемось осторонь його.
Музичним фестивалям присвячено багато праць вггчизняних та зарубiжних науковщв. Зокрема С. Зуев та М. Швед розглядали музичш фестивалi в Укра'хш, але не зачiпали аспекти функщонування музичних асоцiацiй. У зарубiжних авторiв проблематика музичних фестивалiв розглянута дещо глибше та з бшьшим масштабом, дехто з зарубiжних авторiв згадуе про фестивальнi асощацп в сво'хх наукових працях, але дос 'хм ще не було присвячено цшсного дослiдження. Бiльшiсть шформацхх про асощацп можна знайти в брошурах та збiрниках, якi асощацхх самi й випускають. Асоцiацiя европейських фестивалiв збирае рiзнi документи i проводить рiзнi дослiдження, якi потiм опрацьовуе i публiкуе у себе на веб-сайп. Це створюе «Фестивальний центр знань», який е корисним для органiзаторiв фестивалiв, наукових дослiдникiв, засобiв масово'х' шформацхх', для державного фшансування, фондiв, потенцiйних спонсорiв. В Укра'хш вiдсутнi сво'х' фестивальнi асощацхх, що негативно впливае на розвиток фестивального руху, та взаемодш органiзаторiв укра'х'нських музичних фестивалiв з агентами зарубiжних виконавцiв.
Мета статтi - на основi документальних даних та включеного спостереження було розглянуто позитивнi та негативш впливи фестивальних асоцiацiй на фестивальш рухи Чесько'1 республiки. Видшено загальнi характеристики рiзних асоцiацiй, проаналiзовано х'хш культурнi здобутки.
Фестивальна асощащя е професiйною органiзацiею, яка об'еднуе на основi прийнятих i встановлених критерив фестивалi. Асоцiацiя Европейських фестивалiв (скорочено АСФ) на сьогоднi об'еднуе 108 мiжнародних музичних фестивалiв з 44 крахи свгту. Так з початку свого заснування невелика закрита оргашзащя, що сформувалась в Центральнш Сврот перетворилась у всесвiтню мiжнародну органiзацiю, до яко'х' навiть увшшли фестивалi з Африки, Пiвденноi Америки та Азп. Поправки до статуту асощаци вiдкрили шлях для подальшого розвитку органiзацii, давши можливiсть активно працювати над створенням нових креативних програм для широкого поширення фестивального руху в свт. АСФ була заснована в 1952 р. в Женевi легендарним диригентом 1горем Маркевгтчем i фiлософом Денi де Ружмоном, щоб побудувати мiст розумiння мiж свiтом знань i суспiльством, та мютки взаемодii мiж окремими особами та громадами, мiж рiзними кра'х'нами, регiонами та континентами. АСФ було засновано як клуб, до якого ввшшли найкращi й найбагатшi европейсью фестивалi. Спочатку це було об'еднання, що складалося з фестивалiв музики, театру i танцю. Але поступово музичш фестивалi почали завойовувати все
бiльшу перевагу над шшими видами фестивалiв. Витiснивши 1'х, музичш фестивалi почали створювати сво'1 окремi професiйнi вузько направленi асощацп та союзи. Насправдi з кiнця 90-х роюв до складу АСФ входять тшьки музичнi фестивалi.
Протягом багатьох роюв асоцiацiя не приймала нових члешв, була закрита i працювала тiльки на себе, i для сво'1'х членiв. На зустрiчах - загальних зборах обговорювалися в основному фшософсью й загально етичнi питання, не беручи до уваги можливють подшитися сво'1'м досвiдом, iдеями, шформащею. Приеднання велико' кiлькостi фестивалiв з Центрально' Свропи призвели до великих трансформацш в оргашзацп, змусили створити Нащональну фестивальну секцiю та новi рiвнi в оргашзацп, що обумовило значш кадровi змiни в комгтеть Надалi асоцiацiя вийшла за межi Свропи, - 11 членами стали фестивалi з iнших континентiв. О^м того була проведена реструктуризацiя загальних зборiв, що пов'язанi з професшними конференцiями, на яких обговорюються поточш найбiльш важливi та цiннi для члешв теми. Асощащя працюе як «майданчик» для неформальних зустрiчей представниюв фестивалiв, неформального обмiну досвiдом тощо. В цiлому, можна вiдзначити, що зараз асощащя стала бшьш вщкритою та демократичною нiж була в недалекому минулому. Змшив керiвництвi асощацп вiдбулися через початок спiвпрацi з членами Свропейського союзу в Брюссель АСФ е сучасною i значущою оргашзащею, яка надае сво'1'м членам важливу шформащю, допомогу, консультаци з експертами й величезну членську базу для встановлення нових контаклв. Актуальну програму Асощацп Свропейських Фестивалiв можна простежити в наступних областях:
1. Створення шформативно'Х бази для члешв асощацп. Основою програми е забезпечення якост професшносл фестивалiв. За останш три роки спостерiгаеться збiльшення фестивалiв. Проте на сьогоднi через вщсутнють достатньо'1 шформаци ми не можемо дiзнатися про 1'хню дiяльнiсть. Асощащя за допомогою експер^в та нових знань в галузi оргашзацп намагаеться заповнити цю прогалину, створюючи дослщження, яю доступнi для кожного в 1нтернет1
Деякi нацiональнi асощацп об'еднують сво'1 зусилля з науково-дослщними центрами, а також спiвпрацюють один з одним. Це не е економiчно вигщно, але практична взаемодiя дае можливiсть для аналiзу роботи в порiвняннi з конкурентами. Члени Свропейсько'1 асоцiацii фестивалiв отримують з перших рук вщ експертiв результати найновших дослiджень, якi ще не опублшоваш, та можливiсть самим долучитись до процесу дослщження для аналiзу власно'1 роботи.
Асоцiацiя Свропейських фестивалiв видала в 2006 роцi працю «EFA booksserie»1. Книга доступна через Фестивальний центр знань. У цьому виданш пщкреслюеться роль мистецтва, культури й фестивалiв в сучасному суспшьсга. Стимулюе широкi професiйнi й полпичш та соцiальнi дебати з питань культури, ролi та статусу фестивалiв. Одночасно до цiеi мiжнародноi дискусп активно залучаються i представники фестивалiв.
2. Фестивальна Академiя. Фестивальна академiя працюе за iнiцiативою Свропейсько'1 асощацп фестивалiв. Бернар Февр де Арсер^ колишнiй директор фестивалю «Бенезiй» сформулював п девiз так: «Справжня роль фестивалю полягае у тому, щоб допомогти митцям набратись смiливостi брати участь в нових проектах».
Академiя пропонуе рiзноманiтнi навчальнi формати з фестивального менеджменту молодим, динамiчним оргашзаторам фестивалiв. Г1 мiсiя полягае в тому, щоб створювати новi пщходи в фестивальному менеджментi з акцентом на основних фестивалях - мистецьких i художшх, торкаючись майже вах дисциплiн останнiх.
1 Ц1 п'ять професшних публ1кац1й, присвячених ф1лософським, етичним, але 1 практичш питання европейського фестивального руху
42
Група вiдомих наставникiв, досвщчених менеджерiв з вiдомих мистецьких закладiв i фестивалiв по всьому свггу створюе програми й дiлиться сво'1'м багатим досвiдом з учасниками у формi лекцiй, семiнарiв, дiалогiв, неформальных переговорiв. Вони дозволяють молодим менеджерам вийти зi свого повсякденного життя i порiвняти свiй досвiд з шшими учасниками Академп. Основна увага придшяеться вiдбору учасникiв i професiоналiв, викладачами з усього свiт. Академiя створюе нову, постiйну i стшку мережеву платформу для фестивальних лiдерiв майбутнього.
3. Свропейський дiм культури. («EDK»). Проект також побудований з шщативи Асощацп Свропейських фестивалiв. Його щею визначив письменник i культурний критик Майкл Земан: «Свропа мае значення тшьки тодi, коли е культура». Свропейський дiм культури пропагуе цю iдею через програми, яю на вiдповiдному сайтi залучають до ствпращ членiв та партнерiв iз за кордону. Таким чином розвивають публiку проводять мiжнароднi форуми й дебати, професшш тренiнги, для обмшу знань i створення мiжнародних проекпв.
Окремi члени «EDK» привносять динамiзм у бачення культурного життя Свропи. Посилюючи цю мiсiю, вони показують свiй вплив, обмiнюються досвiдом i креативними iдеями. Партнери «EDK» е дуже важливою групою, тому, що вони регулярно аналiзують роботу транснащональних корпорацiй i урядових органiзацiй Свропейського Союзу. «EDK» мае вагоме слово тд час переговорiв щодо культури в Сврот (в Свропейському парламент тощо.).
Програма «EDK» залучае широке коло людей до дискуси про шляхи розвитку суспшьства та суспшьну активнiсть через культуру. Посилюе ствпрацю та створюе нову платформу для дискусш з цього питання. Працюе з локальними партнерами для пропагування ще'1 «EDK» та АСФ у всьому свт для пiдтримки демократично'1 дискусп про важливiсть i необхщнють культури й мистецтва, не тшьки для Центрально'1 Свропи. «EDK» служить центром знань для мiжнародного культурного досвщу та обмiну iнформацiею, е джерелом, що надае динамки культурному сектору. Це сприяе европейському культурному i полгтичному життю, презентуе европейсью фестивальнi рухи на високому рiвнi.
4. СФФС (EFFE) - Свропа пщтримуе фестивалi, фестивалi пiдтримують Свропу. Це нова програма для професiоналiв i громадян, що беруть участь в мистецьких фестивалях Свропи. Проект Свропа пщтримуе фестивале фестивалi тдтримують Свропу (далi СФФС) який створила Свропейська асощащя (Асоцiацiя Свропейських Фестивалiв - АСФ). Проект пiдпорядкований Свропейськш комюп. В цiлому СФФС мае на мет тдвищити доступнiсть Свропейсько'1 фестивально'1 сцени для пiдтримки тренду та художньо'1 досконалостi, створення шновацшного фестивального продукту. Мистецтво i культура е найбшьш важливою частиною мюп проекту СФФС у всьому свт, що пщтримуе Свропу - як життевий проспр для культурного розмшття, демократ11, свободи й миру. Проект СФФС дае можливють Свропейському Союзовi дiзнатись та оцiнити роботу, яку фестивалi виконують кожен день по всш Свропi. Головною мiсiею проекту СФФС е бажання об'еднати кращi европейсью фестивалi. Фестивальнi центри виступають в якостi координацiйних центрiв у вах 28 державах-членах СС. Це дае можливють приеднатися до програми митцям, фестивалям, окремим представникам, творчим людям, бiзнесменам та политикам у всш Сврот. В цьому i виражаеться шновацшнють проекту [1, с. 56; 3, с. 14].
Для розумшня вартосп проекту СФФС потрiбно оцiнити програму заходiв з локальних питань СФФС та шформацшно пропагандистську програму. Дослщницький проект мютить монiторинг i оцiнку успiшностi процесу та вплив проекту СФФС у ствпращ з колепальними мережами й утверситетами. Також програма надае
можливiсть навчання для молодих менеджерiв фестивалiв, розробляти концептуальнi матерiали, якi можуть поширюватися через фестивальш центри й семiнари з передово'1 практики, що органiзованi децентралiзованим методом у ствпращ з фестивальними центрами й мережами основних партнерiв. У подальшш перспективi СФФС мае на мет долучити до себе краши, що граничать з GC, яю зможуть укласти угоди про ствпрацю з Свропейською комiсiею в галузi культури.
Процес вiдбору фестивалiв виршуеться фестивальним центром. Журi фестивального центру та мiжнародне фестивальне журi складаеться з вщомих представникiв мистецтва, культури, полггики та бiзнесу. Розгалужена мережа асощацй АСФ та й партнери несуть вщповщальнють за досягнення оргашзацш нацiонального рiвня. Проект СФФС стверджуе, що ствпраця з фестивалями призведе до утворення культурно! коалщй, яко'1 потребуе Свропа. Всi вище зазначеш програми АСФ свiдчать про те, що асощащя стрiмко розвиваеться та швидко реагуе на подй в Сврот. Об'еднавшись зi структурами СС програма тдвищила престиж оргашзацй, збшьшився вплив на деякi тенденцй культурного i художнього розвитку Свропи [4, с. 18].
У 2017 р. вщзнаку вщ СФФС отримали три велик укра'шсью фестивалi -ГОГОЛЬFEST (Кшв), «Файне мюто» (Тернопiль) та «Яворiвська забавка» (Яворiв). Офiцiйна церемошя проголошення переможцiв i володарiв знаку EFFE вщбулася 4 травня 2017 року в Имеччиш [7].
З огляду на перераховаш вище функцй АСФ можна констатувати, що асощащя мае велике значення для розвитку та згуртуванню культурних осередюв Свропи та свгту. Вона генеруе важливi творчi проекти й служить центром знань для культурно! шдустрй.
Асощащя музичних фестивалiв Чехй була створена з шщативи тодiшнього директора фестивалю «Празька Весна» (Prazskejaro) Олега Пщпрного i директора мiжнародного музичного фестивалю Брно (Brno) Мирослава Стехлжа. Вони представляли собою два чеських музичних фестивале яю були членами Свропейсько! асощацй фестивалю. Принципи та ще'1 Свропейсько! асощацй органiзатори намагалися втшити в Чехй, створивши чеську нащональну асоцiацiю. Третiм долучився до ще'1 групи один iз засновникiв мiжнародного музичного фестивалю «Яначекiв май» (Janackuvmaj), його директор Яромир Яворик.
Офщшна справа про створення асощацй викликала вщносно багато iнформацiйного шуму навпъ негативного характеру. Можна сказати, що той фестиваль, який защкавився щеею i принципами асощацй, вiдразу ж згткнувся з думкою тих хто бачив в цьому крощ деяку елгтаршсть. Пiзнiше створенi законодавчi акти й встановлеш принципи членства. Згодом асощащя була зареестрована в Мшютерсга внутршшх справ в якостi громадського об'еднання. Сьогодш асоцiацiя очолюе i представляе провiднi музичнi фестивалi в Чехй. Найважлившою умовою для прийняття до Асощацй е високий професшний рiвень та безперервнiсть фестивалю. Тобто за п'ять роюв дiяльностi одним оргашзатором мае бути проведено, як мЫмум десять концертiв, що вщповщають критерiям якостi та мiжнародного стандарту. Варто вщзначити основнi критерй Асощацп музичних фестивалiв Чехй. Важливим моментом е те, що асощащя поширюеться по всш Чеськiй Республiцi, пропонуючи якiсну музичну культуру в уах ii напрямках не тiльки у великих центрах (Прага, Брно, Острава), але i в невеликих мютах наприклад: 1глава, Гуквальд, Лiтомiсл або Зноймо [6].
Асощащя музичних фестивалiв в Чеськш Республiцi, вiдповiдно до сво'1'х статутiв i полiтики, намагаеться стати професшною асоцiацiею, яка служила б мюцем обмiну досвiдом, шформащею, та взаемно'1 пiдтримки фестивального руху Чехй. Згодом асоцiацiя стала партнером з музичних питань, для Мшютерством культури Чесько'1
Республiки, та почала ствпрацю з 1нститутом Мистецтв (колишнiй Театральний шститут) в Празi. Значення асощацп стрiмко зросло зi збiльшенням числа члешв та пiсля свого публiчного представлення громадськостi. Асоцiацiя не отримуе доходiв вiд держави, управляе тшьки сво'х'ми власними ресурсами, сформованими шляхом членських внесюв. З цих внесюв, якi використовуються в першу чергу для забезпечення функщонування та управлшня органiзацiею, пiсля п'ятнадцяти рокiв виплачуеться допомога одному з члешв на пiдставi ршення загальних зборiв. Для великих фестивалiв дуже важливою е економiчна допомога. Наприклад, фестиваль класично'х' музики «Яначековi Гуквальди», що проходить просто неба на територп замку «Гуквальди» та названий на честь вщомого чеського композитора Леоша Яначека, отримавши цю допомогу, значною мiрою змiг вийти з глибоко'х' кризи [2].
Асощащя музичних фестивалiв Чесько'х' Республiки в 1996 р. стала визнаним колективним членом Свропейсько'х' музично'х' асощацп. Одне з наступних засiдань народно'х секцп АМФ було проведено в 2000 р. в Остравiу межах Мiжнародного музичного фестивалю «Яначеюв май». Бiльш тiсне сшвробгтництво в Свропi, поки гальмуеться через слабю економiчнi можливостi чеських фестивалiв та чесько'1 асощацп. Взаемний обмш iнформацiею та досвiдом ясно показуе, що бшьшють проблем е однаковими. Це, в першу чергу, питання вщвщуваносп фестивалiв можливостi використання внутршнього i зовнiшнього туризму.
Економiчнi проблеми бувають дуже рiзнi, вони прямо пропорцшш економiчноi могутностi кра'х'ни та розвитку культури i мистецтва в цш кра'х'ш. Чехiя не входить до фестивальних лiдерiв Свропейського ринку. В рiзних дослiдженнях дуже часто спостеркаеться тенденцiя розглядати фестивалi з точки зору сощолопчних опитувань: вш i соцiальний рiвень публiки, як вона добираеться на фестиваль, популярнють програми, кшькють вiдвiдуваних концертiв тощо. В той час, як АМФ Чесько'х Республiки об'еднуе виключно фестивалi класично'х музики (винятком е джаз, який можуть включити в програму)2,асощацхх скандинавських кра'х'н часто об'еднують фестивалi класично'х музики, джазу, популярно!' та народно'х музики разом з балетом та юно [4, c. 92].
Якщо порiвнювати укра'х'нсью музичнi фестивалi з чеськими то вони дуже схожi за рiвнем економiчноi потужносп, вони суттево економiчно вiдстають вщ iнших европейських фестивалiв. Однак наявнють асоцiацiй в Чеххх' гарантуе сво'х'м фестивалям економiчну безпеку, що дае 'хм бiльшого фiнансового ресурсу на рекламу i технiчне забезпечення. В той час як вгтчизняш оргашзатори фестивалiв беруть кредити в банках, залишаючись незастрахованими вiд збиткiв у разi виникнення рiзних непередбачуваних ситуацш. Загалом слiд визначити, що робота з засобами масово! iнформацiх та реклама в чеських фестивалiв на бшьш високому рiвнi нiж в Украшь
Музичнi фестивалi е частиною культурного простору, який фшансуеться в Чеськш Республiцi шляхом залучення ресурав приватного та державного сектору. Державш фонди е важливими для фшансування культури, але мiжнародне порiвняння за 2016 р. показало, що частка культурних видатюв з державного бюджету е вщносно низькою - 0,66% [6].
Узагальнюючи вище сказане, доходимо висновку, що европейсью фестивальш асощацп, мають важливе значення, як для члешв цих об'еднань, так i для загального розвитку фестивальних рухiв у Сврот. Асощацп фестивалiв яю юнують в Свропi, позитивно впливають на розвиток культури та економши СС. Вони об'еднують фестивалi в один великий стабшьно працюючий мехашзм в креативнiй iндустрi'х,
2Типовим представником такого профшьного фестивалю в рамках АМФ Чехи е фестиваль класичнох' музики «Струни Осенi»(Strunypodzimu).
45
створюючи мiжнародне фестивальне коло. Чесью фестивальнi асощацп активно ствпрацюють з европейськими структурами допомагаючи таким чином нащональним фестивалям пiдвищити 1хню якiсть з метою виходу на мiжнароднi ринки та залучення шоземних вiдвiдувачiв. Актуальним залишаеться питання створення аналогу асощацп музичних фестивалiв Чехи у нашш кра'шг Це необхщно, в першу чергу, для тдтримки тих авторитетних укра'шських фестивалiв, яю були рушiем побудови незалежностi нашо'1 краши, але зараз заходяться в процес зникнення. Разом зi створенням власно'1 асощацп музичних фестивалiв для вггчизняних фестивалiв вiдкриеться можливiсть стати повноправними членам СФФС, та вийти на новий мiжнародний ринок. Нащональна асоцiацiя зможе не тiльки тдтримувати молодi та вже вiдомi фестивале а й зможе направляти отримаш кошти вiд фестивалiв-членiв асощацп до мюьких бюджетiв, в обхiд корумпованих схем. Це безумовно сприятиме розвитку фестивального руху Украши виводячи його на новий бшьш якiсний европейський рiвень. Отже, для реалiзацii плану евроштеграцп краши актуальним е створення Украшсько'1 асощацп музичних фестивалiв.
Список використано1 л1тератури
1. Bacuvcik R. Kultura a my : vztahy na poptävkove strane trhu kulturnich produktu / / R. Bacuvcik. - Zlin : VeRBuM, 2009. - 200 s.
2. Cernä B. Marketingove komunikace hudebniho festivalu Hrachovka [Electronic resource] / B. Cerna. // Univerzita Tomäse Bati ve Zline, 2009. — Mode of access : http://hdl.handle.net/10563/9779
3. Jaurek J. Festivaly a festivalove asociace / J. Jaurek // Hudebni festival jako fenomen hudebni kultury 20. Stoleti : sbornik z 24. rocniku muzikologicke konference Janäckiana (Ostrava 14. a 15. cervna 2000). - Ostrava : Ostravska univerzita, Pedagogick^ fakulta, 2002 2002. - S. 13-15. ^
4. Mattyasovskä J. Interakce festivalu klasicke hudby s turistickych ruchem v Cr / J. Mattyasovskä // Sbornik z Konference Asociace hudebnich festivalu Cr na tema umeleckych i ekonomickych prinosu festivalu klasicke hudby v CR, Rytirsky säl Valdstejnskeho paläce - Sidlo Senätu PCR. 1. 10. 2015. - S. 18-19. ^
5. Raabovä T. Analyza ekonomickeho dopadu Asociace hudebnich festivalu Ceske republiky 2011 / T. Raabovä. - Praha, 2012. - S. 112. ^
6. Zibura L. Marketing a propagace malych hudebnich festivalu v Ceske republice [Electronic resource] : Bakalärskä präce / L. Zibura; Univerzita Karlova, Fakulta sociälnich ved, Katedra mediälnich studii. - - Mode of access : https://dspace.cuni.cz/handle/20.500.11956/62488
7. Три украшсью фестивалi отримали вiдзнаку европейсько'1 асощацп фестивалiв - EFFE [Електронний ресурс] // МЫстерство культури Укра'1'ни. - 2017. - Режим доступу : http://mincult.kmu.gov.ua/control/publish/article?art_id=245252081 ; Try ukrainski festyvali otrymaly vidznaku yevropeiskoi asotsiatsii festyvaliv - EFFE [Elektronnyi resurs] // Ministerstvo kultury Ukrainy. - 2017. - Rezhym dostupu : http://mincult.kmu.gov.ua/control/publish/article?art_id=245252081
Стаття надшшла до редакци 05.10.2017
ISSN 2518-1343 (Online), ISSN 2226-2849 (Print) BICHHK MAPiynOHLCLKOrO ^EP^ABHOTO YHIBEPCHTETY CEPLS: OLHOCOOLS, KYnLTYPOnOn^, CO^OHOrLS, 2017, BHn. 14
S. Berezhnyk
THE INFLUENCE OF MUSIC ASSOCIATIONS ON THE DEVELOPMENT OF THE FESTIVAL MOVEMENT IN THE CZECH REPUBLIC
This article is devoted to associations of musical festivals, which serve as an important mechanism and a component of intercultural communication. Each festival that exists today in Europe is a part of the overall cultural panorama of its country and forms its cultural identity. Festivals, as a part of the artistic market of the country, resolve a whole range of socio-cultural tasks, namely: the reproduction of the latest samples of musical art in their own country; the development of traditions and dissemination of the national cultural heritage in the world; the expansion of informative and creative ties between the participants of the festivals; the popularization of individual pages of national culture and history. These are creative associations that help festivals and their organizers develop and properly perform their functions.
The associations of festivals that exist in Europe have a positive effect on the development of the EU's culture and economy. They combine festivals into one stable working mechanism in the creative industry, creating an international "festival circle". The Czech festivals associations actively co-operate with European structures, thus helping national festivals improve their quality in order to enter international markets and attract foreign visitors. Comparing the Ukrainian music festivals with the Czechs festivals, we constitute that they are very similar in terms of economic power; they are significantly lagging behind other European festivals. However, the presence of associations in the Czech Republic guarantees its festivals economic security, which gives them more financial resources for advertising and technical support.
Unlike European music festivals organizers, domestic organizers of festivals take loans in banks, remaining uninsured from losses in case of various unpredictable situations. In general, it should be noted that working with media and advertising at Czech festivals is higher than in Ukraine. The question of creating an analogue of the association of musical festivals of Czech Republic in our country remains relevant. This is necessary, first and foremost, to support those authoritative Ukrainian festivals that have been the driving force for building our country's independence but now they are in the process of disappearing. Together with the creation of its own association of music festivals for domestic festivals, there will appear an opportunity for full members of the European Football Federation to enter the new international market.
The National Association will not only be able to support young people and well-known festivals, but it will also be able to send received funds from association festivals to city budgets, bypassing corrupt schemes. This will definitely contribute to the development of the festival movement of Ukraine by bringing it to a new, more qualitative European level. Therefore, for the implementation of the European integration plan of the country, the creation of the Ukrainian Association of Music Festivals is an urgent matter.
Key words: associations, Czech Republic, intercultural relationships, music festivals.
