CC BY
14
КУЛЬТУРОЛОГ1Я
УДК 79.07(477.62-2)"2014/2017"(045)
Г. I. Батичко
МИСТЕЦЬК1 ЗАХОДИ ЯК ЧИННИК КУЛЬТУРОТВОРЕННЯ: РЕГ1ОНАЛЬНИЙ АСПЕКТ
На тдстав1 анал1зу мистецьких заход1в в м. Мар1упол1 2014-2016 рр. виявлен основн1 особливост1 динам1ки культурного простору регюну. Зазначено, що пол1культурн1сть Приазов'я, зумовлена особливостями заселення та розвитку регюну, в умовах активгзаци м1грац1йних процесгв, пов'язаних з «прифронтовим статусом» м1ста,набула нового звучання. Культурний центр регюну - мгсто Мар1уполь - на сьогодт е м1сцем, де сп1в1снують I розгортаються р1зноспрямован1 мистецью тщативи. Нов1 жанрово-видов1 форми мистецьких заход1в у поеднант з традицтними створюють нову культурну платформу, що сприяе культуротворенню на особист1сному р1вн1 та само1дентиф1кацИ м1ста за рахунок тдвищення активност1 мгськог громади.
Клю^о^^ слова: регюнальний культурний простгр, мистецью заходи, культуротворення, культура Приазов'я, Мар1уполь, метамодертзм ,арт-проект, арт-платформа.
Украшська культура на початку ХХ1 столбя переживае системну трансформащю, обумовлену як загальносв^овими процесами (становлення шформацшного суспшьства, глобалiзацiя), так i загостренням внутршшх суспшьно-пол^ичних та економiчних протирiч (револющя Пдносп, бойовi ди на сходi краши, «перезавантаження» економши як реалiзацiя евроштеграцшного вектору розвитку краши). Складшсть i суперечливiсть означених процеав приводить до необхiдностi формування нового св^обачення на основi рештерпретацп культурного змюту (в сенсi творення ново'1 якостi на основi поеднання юторичного i новiтнього культуротворчого досвiду як нащонального, так i свiтового).
Наслщком iстотного ускладнення життя стають есхатолопчш настро'1 як щодо особистого майбутнього, так i краши в цшому. Своерiдним «рятувальним кругом» у цш ситуацп здатне стати мистецтво, тзнання сенсу якого, на думку М. Хайдеггера, можна ствставити хiба що з розв'язанням питання про сенс людського буття. Саме тому культурницью заходи, попри несприятливiсть ситуацп в цшому, останшм часом демонструють тенденщю до значного розширення дiапазону мистецьких пошуюв в прагненнi створити «модерне обличчя» нащонально'1 культури.
Процес творення нового - доволi складний i суперечливий, часто розвиваеться рiзновекторно, що значно ускладнюе не тiльки розумшня художнiх процесiв, але й сприйняття 1'х. Важливим чинником аналiзу сучасно'1 художньо'1 культури е сформованiсть понятiйно-категорiального апарату, що дозволяе виробити тдходи до осмислення явищ сучасного мистецтва. Не випадково, останнiм часом тдсилилася тенденцiя до грунтовного осмислення проблеми культуротворчосп як екзистенцiального самовизначення, способу самореалiзацii особистостi. Показовими у цьому плаш е розвiдки украшських культуролопв як кiнця ХХ столiття (Ю. Афанасьева, О. Воеводiна, В. Суханцево'1'), так i перших десятилiть ХХ1 ст. (Г. Герасимович, О. Домансько'1, Н. Жуково'1, О. Кодьево'1, В. Леонтьевой О. Овчарук).
Aналiз пyблiкацiй останнiх п'яти pокiв демонстpye цiлий спектp pозyмiння кyльтypотвоpчостi як iндивiдyального художнього акту та кyльтypотвоpення як пpоцесy фоpмyвання кyльтypного пpостоpy. Дiапазон pозyмiння кyльтypотвоpчостi коливаеться вiд «pеалiзованого y виконанш людини пpоцесy ^еа^'! та 6уття кyльтypи, ïï збеpеження i вдосконалення», «^одукування кyльтypних явищ» [10, c. 44] до «пош^ення pyxy (i самоpyхy) «пакетизовано!» щншсно! iнфоpмацiï в iндивiдyальнiй людськiй фоpмi [5, c. 132]. Кyльтypотвоpення здебiльшого пов'язyeться з ^оцесом «синтезу iнтелектyального i почуттевого» як засобy кyльтypотвоpення, пpитаманного суто штел^енцп [8, c. 90] як «щншсно! елiти» [7], або pозшиpено як «споаб збеpегти особову щентичшсть за допомогою засвоення татpансфоpмацiï кyльтypних фоpм i оволодiння ствоpеними pанiше кyльтypними смислами [3, c. 150]. Втсм, попpи piзноспpямованiсть пiдходiв до визначення феномену кyльтypотвоpчостi, всi автоpи вважають цей пpоцес ключовим для pозyмiння кyльтypноï динамiки.
Наведенi публшацп мiстять коpисний матеpiал щодо аналiзy та осмислення кyльтypних явищ сьогодення. Водночас, здебшьшого в якост пpикладiв pеалiзацiï теоpетичних положень pозглядаeться художня фактика ХХ столiття. Мистецьке ж життя сьогодення демонстpye пpинципово новi пiдходи та тенденцп, особливо на pегiональномy piвнi, якi потpебyють аналiзy та осмислення. Цими мipкyваннями i обумовлена актуальшсть дано! статтi.
Метою статп е виявлення pолi та значення мистецьких заходiв в ^оцеа кyльтypотвоpення на пpикладi Пpиазов'я, як кyльтypного pегiонy У^аши, i мюта Маpiyполя, як центpy кyльтypного pегiонy, зокpема.
Вибip кyльтypи Пpиазов'я (i Маpiyполя) в якост об'екта кyльтypологiчного аналiзy е не випадковим. Так останшм часом за кiлькiсними паpаметpами пpисyтнiсть цього мiста пiвденного сходу У^аши в медiйномy пpостоpi не поступаеться визнаним кyльтypним центpам. Aвтоp в попеpеднiх пyблiкацiях уже намагався есюзно окpеслити особливостi кyльтypного ^ост^у м. Маpiyполя, визначивши декiлька паpадигм в його iстоpичномy pозгоpтаннi. В публшацп 2014 pокy pеалiï того часу дозволили побудувати доволi оптимютичну модель pозгоpтання ново! кyльтypноï паpадигми - становлення Маpiyполя як eвpопейського мiста [1, c. 18]. Оптимютичшсть цього пpогнозy значно зменшилася тсля обстpiлy Маpiyполя у сiчнi 2015 pокy. Сьогоднi Маpiyполь, опалений вшною, знаходиться у безпосеpеднiй близькостi до театpy бойових дiй i так звано! Донецько'1 наpодноï pеспyблiки (,3HP). Саме тому докоpiнно змiнилося як с^ий^^я мiста, так i pеалiзацiя базового кyльтypницького сценаpiю. Досягнення омpiяноï «eвpопейськостi» вимагае попеpедньоï самощентифшацп мюта в нових умовах.
Як завжди, найбшьш влyчнi хаpактеpистики змiненiй дшсносп дають митцi, що вiдчyвають ix на штуЛтивному piвнi Так, фотогpафи Валеpiй Мiлосеpдов i Дмитpо Сеpгеeвна Книжковому Apсеналi у квiтнi 2016 pокy пpедставили фото бук «WARIUPOL» (вiд «WAR» (англ. вiйна) -тpансфоpмацiя назви Маpiyполь в сенсi мюто, опалене вiйною), до якого увшшли знiмки повсякденного життя в Маpiyполi в атмосфеpi ATO. Aтмосфеpа пpедставленого пpоектy внyтpiшньо напpyжена, попpи вщсутшсть суто военних свiтлин. Pозглядаючи ствоpений аpт-об'eкт, можна погодитися з жypналiсткою О. Gpоxiною, яка ствеpджye, що сьогодш «Маpiyполь - це мюто яке на собi вiдчyло вшну» [6]. В умовах загостpення вщчуття швидкоплинност життя змiнилася система щнностей. Можливо, саме тому i змши у ставленнi до повсякденного буття тут вiдбyваються в пpискоpеномy темт. Дiйсно, конфлiкт спpияв еднанню мюько! гpомади, фоpмyванню толеpантного ставлення до пеpеселенцiв (оскiльки кожний п'ятий з мешканщв сучасного Маpiyполя е таким), тдсилив зацiкавленiсть не тiльки до спостеpiгання, а йдо участ в кyльтypно-мистецькомy життi
мiста.
Означенi прояви потребують осмислення емпiричного матерiалу. Для теоретичного аналiзу культурно'1 динамiки в якост iнструментарiю нами будуть залученi базовi положення концепцп метамодернiзму, теори, що дозволяе пояснити специфiку культурно! динамши на сучасному етапi. В цьому сена слушним е зауваження О. Овчарук щодо ролi людини в сучаснш соцiокультурнiй ситуацп. Як зауважуе автор, «прагнення до самоактуалiзацii утворюе своерiдну «шерщю» руху, трансформацiю життя людини, що «провокуе»до бiльш високих онтологiчних рiвнiв розвитку [13, а 18]. Отже, завдяки культуротворчостi особистють стае активним творцем, що не тшьки наслiдуе уже вiдомi культурш форми, а й бере участь у нов^шх, не зважаючи на недостатшсть досвiду.
Означений феномен мае загальносв^овий вимiр i поступово стае маркером нового столбя. Саме тому i теоретичне осмислення культурних процеав на глобальному рiвнi призвела до обгрунтування ново! теорп культурно! динамши, що отримала назву теорп метамодершзму. Авторами ново! концепцп виступили голландсью фiлософи Тiмотеус Вермюлен та Робш ван ден Аккер, якi розглядають сутнiсть сучасно! культурно'1 динамiки як «розгойдування» (осциляцiю) мiж численними полюсами, що дозволяе реалiзовувати безлiч як колективних, так i iндивiдуальних культурницьких сценарив [2]. Згiдно до означено! концепцп культура являе собою единий «пот1к сенсiв», складових загально! ютини, в якому е мiсце для вах проявiв культуротворчосп, оскiльки кожен з елемешив культури е важливим. В новiй концепцп немае мюця для снобiзму та зверхностi, позаяк розподш на елiтарне i масове стае неактуальним. Внутршш протирiччя ново! системи мислення i забезпечують !! просування шляхом постiйного коливання мiж модерним та постмодерним свiтобаченням, водночас потребують вщ людини нового ставлення до власно! життево! позицп, оскшьки досягнення мети (як шдивщуально! так i суспшьно!) базуеться на творчш реалiзацii особистостi.
Складнiсть суспшьно-пол^ичо! ситуаци в рази пiдсилюе полярнiсть культурного простору, отже й сприяе культурнш динамiцi. Культуротворення - динамiчний процес особистюно! самореалiзацii що впливае на формування та особливостi розвитку культурного простору як середовища культури. Поляризащя ж, в свою чергу, ускладнюеться впливом шформацшних технологiй, що значно прискорюють вс культурно-мистецькi процеси, оскшьки стають впливовим комушкативним iнструментом. Зважаючи на вкрай суперечливий та антиномiчний розвиток культури Укра!нияк в цшому, так i регiональний, саме означена концепщя стае дiевим iнструментом для ощнки та осмислення багатьох сучасних культурних явищ.
Художня культура посщае в цьому процесi важливе мюце, оскiльки спираючись на емоцiйний досвщ, здатна формувати аксiологiчну систему щнностей, яка впливае як на особистюний сценарiй розвитку людини, так i на формування культури наци в цшому. Мистецью заходи - система дш спрямована на формування естетичного смаку, що сприяе самореалiзацii особистосп. В цьому сенсi мистецькi заходи, шщшоваш як офiцiйними установами, так i громадськими органiзацiями, меценатами i волонтерами, професiоналами i аматорами стають реальним чинником впливу на формування культурного простору регюну, обумовлюючи його специфшу.
Спробуемо послщовно розглянути роль мистецьких заходiв на кожному з етатв культурно! динамiки регiону останшх трьох рокiв. Перiод обраний не випадково, оскшьки саме в цей час вщбулися знаковi для мюта поди: проголошення ДНР, а потсм i звiльнення мiста, активiзацiя бойових дш, що призвела до практично повно! iзоляцii мiста - i поступове налагодження нормального життя при активнiй пiдтримцi Збройних
сил Украши.
Точкою бiфуркацii для формування культурного простору мюта стало друге пiврiччя 2014 року, коли напруга зростала кожного дня, а мюто i його мешканщ намагалися жити повсякденним життям в умовах постшно'1 канонади i очшування захоплення. Головним змiстом життя стало намагання вистояти в умовах пщсилення загрози. На перший план виходять створення оборонних споруд, величезнi бетонш тетраподи стають вiзуальною ознакою мюта, що приготувалося до оборони. На чотири мюящ (пiд час головування С. О. Тарути в обласнш адмшютрацп) мiсту судилося навiть стати обласним центром. Здавалося б мистецью заходи не на чаа. В тсм, саме в 2014 р. спостер^аються паростки нового типу культуротворчостг волонтерський рух, еднання мюько'1 громади, прагнення протистояти загрозам i пщтримка iнших регiонiв. Мiсто вiдвiдують знаковi мистецькi колективи (ансамбль iм. Верьовки), а тетраподи, прикрашеш нацiональною орнаментикою, стають своерщними арт-об'ектами.
2015 рш - час поступово'1 стабшзацп мюького життя прагнення до само щентифшацп як украшське мiсто, i навт форпост «украшськосп». Мистецькi проекти цього часу набувають яскраво патрiотичного забарвлення. Напередодш дня мiста Марiупольською мюькою радою був органiзований святковий парад вишиванок, в якому взяли участь бшьше 12 000 жителiв мюта. Вперше в Марiуполi пройшов фестиваль хорових та вокальних колективiв «Украшська пiсня еднае нас», що зiбрав 23 творчих колективи всiх вшових категорiй з Марiуполя та прилеглих селищ, i став справжнiм святом украшсько'1 пiснi. А у вересш 2015 Марiуполь вперше приймав XIV фестиваль украшсько'1 пiснi «Червона Рута», в рамках якого виступило бшя 150 виконавщв зi всiх куточюв Украiни [4]. I кульмiнацieю, своерщним розумiнням свое'1 значущостi стае запис вщео звернення (iнiцiативна група «Вместе» та небайдуш громадяни) «Марiуполь чекае на «Океан Ельзи» (вересень 2015 року), яке призвело до благодшного концерту групи в травш 2016 року. Саме цей захщ став найбшьш масштабним (30000 учасникiв) та очшуваним. Це було випробування i для силових структур, бо забезпечення свята стало 1'хшм обов'язком. Цей мистецький захщ став знаковим для Марiуполя та його мешканщв, яю зрозумiли, що здiйснення нездiйсненого е можливим в умовах творчо'1 пщтримки та консолщацп зусиль.
Поступово Марiуполь стае прихистком для патрiотично налаштовано'1 штел^енцп мiста Донецьк, якi розглядають його як найбiльш наближену до окупованих територiй точку i починають на новому мiсцi облаштовувати життя, вщроджуючи культурницькi проекти, якi уже були втшеш в «довоенному житп». Не випадково, мистецькi проекти, що з'являються завдяки ним стають пом^ними в мют i поступово набувають значення вшьного мистецького простору, стаючи своерщними «творчими лабораторiями».
Одним з таких проекпв е «Izba» кафе-читальня в Марiуполi, проект реалiзований переселенцем з Донецька Богданом Чабаном, шшим - арт-платформа «ТЮ», створена з шщативи донецького графiчного дизайнера Дiани Берг. Обидва проекти е життездатними, мають свою аудиторiю. Створенню мистецько'1 платформи «ТЮ» передували мистецькi акци: проведення виставок просто неба, запрошення до Марiуполя письменникiв та артиспв. Можливо, саме активна позицiя дончанки привернула увагу американсько'1 Агенцп з мiжнародного розвитку UCBI. В своему штерв'ю Д. Берг зазначила, «що площина мистецтва, творчостi, культурна площина -цете мiсце, де можливий ефективний дiалог» [9]. Дiйсно, на сьогодш арт-платформа -це мюце, де можна обговорити важливi теми, зустр^ися з концептуальними митцями, мюце, що вимагае спiвтворчостi вiд глядача, отже й сприяе його самореалiзацii. Перфоменси, нестандарты акцп (на кшталт «монстрацп»), спонукання до активних дискусш, - всi цi якостi дозволяють арт-платформi виконувати роль каталiзатора
кyльтypного пpоцесy.
Вiдчyття фpонтиpностi загостpюe спpийняття мистецьких пpоектiв. ^в^ш пpояви отpимyють пiдтpимкy, стають пом^ними в кyльтypномy пpостоpi мiста, спонукають до тpансфоpмацiï уже тpадицiйниx. Так, за офщшними даними Маpiyпольськоï мюько! pади кiлькiсть мистецьких та кyльтypниx заxодiв за останнi тpи pоки збiльшилася майже вдвiчi. В 2015 pоцi ïx було пpоведено 5300, тодi як лише за шють мiсяцiв 2017 pокy - 8127 [4]. Важливим е не тшьки кшьюсний показник, але й якюний. Tpадицiйними вже стало пpоведення в Маpiyполi фестивалю класично! музики «Музичний листопад», фестивалю yкpаïнськоï музики «Чеpвона Pyта», впеpше влiткy 2017 буде доведено фестиваль попyляpноï музики MRPL.CITY. Камеpний мyнiципальний оpкестp Pенесанс ^инципово оновив свою пpогpамy, додавши pоковi композицп, вийшов за межi концеpтноï зали, здiйснив запис виступу безпосеpедньо в цеху металypгiйного комбiнатy. Вс цi пpиклади - ознака того, що саме мистецька цаpина стае тим сеpедовищем, яке дозволяе ефективно пpостояти воeннiй загpозi i будувати новий кyльтypний пpостip, що дозволяе pозцiнювати Маpiyполь як новий кyльтypний центp Донецькох област [11].
Pеалiзацiя кyльтypницького сценаpiю «Маpiyполь eвpопейський» можлива лише за умови активiзацiï мюькот' гpомади. Залучення мешканцiв мiста до кyльтypотвоpчоï дiяльностi шляхом пpоведення piзноспpямованиx та piзномасштабниx мистецьких заxодiв (за умови збеpеження х'хньо'х полiваpiантностi та вщсутносп пpимyсовоï селекцп) здатне d^pm^ необxiдне пiдrpyнтя для досягнення поставленох мети.
Список використаноУ лiтератури
1. Батичко Г. I. Мистецью об'еднання в кyльтypномy пpостоpi Маpiyполя / Г. I. Батичко// Вюник Маpiyпольського деpжавного yнiвеpситетy. Сеpiя: Фiлософiя, кyльтypологiя, соцiологiя. - 2014. - Вип. 8. - С. 16-24 ; Batychko H. I. Mystetski obiednannia v kulturnomu prostori Mariupolia / H. I. Batychko // Visnyk Mariupolskoho derzhavnoho universytetu. Seriia : Filosofiia, kulturolohiia, sotsiolohiia. - 2014. - Vyp. 8. - S. 16-24
2. Веpмюлен Т. Что такое метамодеpнизм? [Электронный pесypс] / Т. Веpмюлен, P. ден Aккеp; пеp. с англ. H. Зингеp // Двоеточие. - Pежим доступа: https://dvoetochie.wordpress.com/2014/06/19/metamodernism/; Vermyulen T. Chto takoe metamodernizm? [Elektronnyy resurs] / T. Vermyulen, R. den Akker; per. s angl. N. Zinger // Dvoetochie. - Rezhimdostupa: https://dvoetochie.wordpress.com/2014/06/19/metamodernism/
3. Геpасимович Г. Кyльтypотвоpча сутшсть людини як сощальнот' iстоти / Г. Геpасимович// Львiвський нацiональний yнiвеpситет iменi Iвана Фpанка. Сеpiя : Фшософсью науки. - 2010. - Вип. 13. - C. 149-155; Herasymovych H. Kulturotvorcha sutnist liudyny yak sotsialnoi istoty/ H. Herasymovych // Lvivskyi natsionaln yiuniversytet imeni Ivana Franka. Seriia : Filosofskinauky. - 2010. - Vyp. 13. - C. 149-155
4. Депаpтамент кyльтypно-общественного pазвития Маpиyпольского гоpодского совета [Электронный pесypс] - Pежим доступа: http://kultura-mariupol.org.ua/; Departament kulturno-obshchestvennogo razvitiya Mariupolskogo gorodskogo soveta [Elektronnyy resurs] - Rezhim dostupa : http://kultura-mariupol.org.ua/
5. ДоманськаО. A. Кyльтypотвоpча функщя свiдомостi в контекст понять «нацiональне»/ О. A. Доманська //Часопис Hацiональноï музичнот академп Укpаïни iменi П. I. Чайковського. - 2014. - № 4. - С. 129-134; Domanska O. A. Kulturotvorcha funktsiia svidomosti v konteksti poniat «natsionalne» / O. A. Domanska // Chasopys Natsionalnoi muzychnoi akademii Ukrainyimeni P. I. Chaikovskoho. - 2014. - № 4. - S. 129-134
6. Ерохина О. Приграничье: как изменился Мариуполь за два года войны [Электронный ресурс] / О. Ерохина // УНГАН. - Режим доступа:https://www.unian.net/war/1443742-prigraniche-kak-izmenilsya-mariupol-za-dva-goda-voynyi.html;Yerokhina O. Prigraniche: kak izmenilsya Mariupol za dva goda voyny [Elektronnyy resurs] / O. Yerokhina // UNIAN. - Rezhim dostupa : https://www.unian.net/war/1443742-prigraniche-kak-izmenilsya-mariupol-za-dva-goda-voynyi.html
7. Жукова Н. А. Ел^аршсть як компонент культуротворення: досвiд некласично'1 естетики / Н. А. Жукова. - Кшв : ПАРАПАН, 2010. - 244 с.; Zhukova N. A. Elitarnist yak komponent kulturotvorennia: dosvid nekasychnoi estetyky / N. A. Zhukova. - Kyiv : PARAPAN, 2010. - 244 s.
8. Кодьева О. П. Гнтел^енщя: засоби культуротворення / О. П. Кодьева // Гумаштарний часопис. - 2011. - №4. - C84-90;Kodieva O. P. Intelihentsiia: zasobykulturotvorennia / O. P. Kodieva // Humanitarnyi chasopys. - 2011. - №4. - S. 84-90
9. Кострова К. Тю! Из Мариуполя: как сделать людей свободными в военно-патриотическом городе [Электронный ресурс] / К. Кострова //Update. - Режим доступа: http://update.com.ua/istorii_tag924/tiu-iz-mariupolia-kak-sdelat-liudei-svobodnymi-v-voenno-patrioticheskom-gorode_n2870; Kostrova K. Tyu! Iz Mariupolya: kak sdelat lyudey svobodnymi v voenno-patrioticheskom gorode [Elektronnyy resurs] / K. Kostrova //Update. -Rezhim dostupa : http://update.com.ua/istorii_tag924/tiu-iz-mariupolia-kak-sdelat-liudei-svobodnymi -v-voenno-patrioticheskom-gorode_n2870
10. Леонтьева В. Культурологический процесс основания и начала : моногр. / В. Н. Леонтьева, - Харьков : Консум, 2003. - 216 с.; Leonteva V. Kulturologicheskiy protsess osnovaniya i nachala :monogr. / V. N. Leonteva, - Kharkov :Konsum, 2003. - 216 s.
11. Мариуполь - новый культурный центр Донецкой области [Электронный ресурс] // Общественное ТВ Донбасса. - Режим доступа:http://hromadske.dn.ua/stories/1121-maryupol-novyy-kulturnyy-centr-doneckoy-oblasty; Mariupol - novyy kulturnyy tsentr Donetskoy oblasti [Elektronnyy resurs] // Obshchestvennoe TV Donbassa. - Rezhim dostupa : http://hromadske.dn.ua/stories/1121-maryupol-novyy-kulturnyy-centr-doneckoy-oblasty
12. Новостной сайт Мариуполя [Электронный ресурс] // Mariupol. Новостной портал. - Режим доступа:https://mariupol.tv/art/mariupol/Novostnoi sait Maryupolia ; Novostnoy sayt Mariupolya [Elektronnyy resurs] // Mariupol. Novostnoy portal. -Rezhimdostupa : https://mariupol.tv/art/mariupol/NovostnoisaitMaryupolia
13. Овчарук О. Культуролопчш вимiри осмислення людини в постнекласичнш науковш парадигм^ О. Овчарук// Культуролопчна думка. - 2015. - № 8. - С.13-18; Ovcharuk O. Kulturolohichni vymiry osmyslennia liudyny v postneklasychnii naukovii paradyhmi / O. Ovcharuk // Kulturolohichna dumka. - 2015. - № 8. - S. 13-18
Стаття надшшла до редакцп 05.05.2017
G. Batychko
MUSIC ACTIVITIES AS A FACTOR OF CULTURE DEVELOPMENT:
REGIONAL ASPECT
The contradictory nature of cultural processes in the context of changing cultural paradigms leads to the emergence of new theoretical concepts that allow us to comprehend the essence of the cultural dynamics of transitional epochs. One of the viable concepts of
contemporary culture studies is the theory of metamodernism (Timotheus Vermeulen and Robinvanden Akker), according to which the essence of cultural dynamics lies in "rocking" between numerous poles; that allows to implement a multitude of both collective and individual cultural scenarios. The achievement of the goal (individual or social) is based on the creative realization of the individual, which leads to an increase of the role of artistic culture as a factor in the harmonization of contradictory reality. In this sense, artistic events initiated by both official institutions and public organizations, sponsors and volunteers, professionals and amateurs, have a real impact on the formation of the cultural space of the region, determining its specificity.
An important factor in the development of the cultural space of the Azov region is its multicultural nature, due to the peculiarities of the settlement and development of the region. In the conditions of aggravation of the socio-political situation in 2014-2017, the "frontline status" of the city, multiculturalism, amplified by migration processes, gained a new meaning. Today, the city of Mariupol, being the cultural centre of the region, is a place where different artistic initiatives co-exist and unfold: festivals of classical and popular music, film festivals, folk holidays, concerts, professional and amateur art and photo exhibitions, traditional exhibitions (exhibition halls, art galleries). They coexist with the latest forms of presentation of works of art (art spaces, open-air installations, murals) in the city.
Monitoring of cultural and artistic events, based on the official reports of the Department of cultural and social development of Mariupol over the past three years, has shown an increase in the quantitative indicators (from 5000 to 8127 events) and qualitative changes as well (the differentiation of genres and forms). Based on the new organization of cultural space, the newest informal groups are formed, cultural projects are launched (art platform "TYU"), modern cultural spaces (a creative project for the development of youth "Khalabuda"). Strengthening of the differentiation of artistic events is a sign of intensifying the processes of cultural development that can become a catalyst for cultural dynamics, a factor of overcoming the periphery location of the regional cultural space thanks to increasing the activity of the urban community.
Key words: metamodernism, regional cultural space, artistic events, cultural development, Azov region culture, Mariupol, art project, art platform.
УДК 111.852.(4-15)'' 19''(045) М. М. Бровко
ФЕНОМЕН АКТИВНОСТ1 МИСТЕЦТВА В ЗАХЩНОеВРОПЕЙСЬКШ ЕСТЕТИЦ1
Пошуки спрямован на осмислення суттсних параметр1в як сучасного мистецтва зокрема, так i природи мистецтва взагалг приводять до з'ясування його активно-творчих властивостей, що вiддзеркалюють його фундаментальн вимiри. В wтори естетичног думки ми зустрiчаeмо рiзнi концептуальн тдходи до ще'г проблеми. Починаючи з античних чаЫв феномен активностi мистецтва в тт чи тшт формi аналiзувався. Особливо важливими, щкавими i продуктивними е до^дження проблем в ХХ ст. i, зокрема, пращ запдноевропейських вчених. Особливе м^це в цьому напряму е пращ таких рiзних, але надзвичайно щкавих до^днишв як З. Фрейд, К. Юнг i Ортега-i-
