CC BY
26
УДК 379.822(477)
Ю. С. Борисенко
КУЛЬТУРНО-ДОЗВШЛеВА Д1ЯЛЬН1СТЬ СКАНСЕН1В УКРА1НИ: СУЧАСНИЙ СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ
В статт1 розглянуто д1яльн1сть скажете (музегв просто неба) Украгни, як центргв популяризаци культурного надбання украгнського народу шляхом проведення культурно-дозвшлево'г д1яльност1. Шдкреслено, що зважаючи на в1дсутн1сть у втчизнянт ¡сторюграфгг наукових публтацщ присвячених вказант проблемг, вона е доволг актуальною та мае наукову новизну. Розкрит1 основт напрямки функцюнування скансетв, серед яких: органгзацгя концертной та фестивальной д1яльност1, етно-шоу; проведення культурно-мистецьких та культуролог1чних заход1в, майстер-клаЫв; постановка театралгзацгй. Розглянуто сучасний стан та перспективи культурно-дозвшлево'г д1яльност1 скансетв Украгни, а також надано гх класифтащю в1дпов1дно до форм власностг (державнг, приватт). Висвтлено та охарактеризовано форми роботи з в1дв1дувачами у даному тип музейного закладу. Зазначено, що одним з найважливших завдань роботи згаданих заклад1в, е збереження I в1дродження народних традицт та включення гх у сучасний культурний контекст.
Клю^о^^ слова: скансен; музей просто неба; культурно-дозвшлева д1яльн1сть; класифтащя скансетв; форми роботи з в1дв1дувачами; стан; перспективи.
В умовах сучасно! глобалiзащi та европе!'заци досить нагальним завданням залишасться збереження автентичних традицш, обрядiв, звича!в. Скансени Укра!ни е осередками популяризаци культурно! спадщини через залучення музейно! аудитори до реашзацп культурно-дозвшлево'! функцп дiяльностi музейного закладу. Бшьшють укра!нських скансешв опинились в складному матерiальному становищi та згткнулись з основною проблемою - залученням вiдвiдувачiв шляхом культурно-дозвшлево! роботи. Сьогодш укра!нський скансен - це не просто експозищя, доповнена тематичною чи оглядовою екскураею, але й розважальний, культурно-дозвшлевий центр, мюце зус^чей, вщпочинку, театралiзованих вистав, осередок популяризаци нащонально! культурно! спадщини. Зважаючи на це, заявлена проблема е актуальною.
Мета дослщження - розкрити стан та перспективи культурно-дозвшлево! дiяльностi скансешв Укра!ни, класифшувати музе! просто неба, з'ясувати форми роботи з вщвщувачами та окреслити перспективи подальшого функцюнування.
Феномен дозвшля загалом розглядали Р. Азарова, О. Бойко, В. Юрсанов, I. Петрова, В. Шча та ш. Культурно-дозвшлевих аспекпв дiяльностi музейних закладiв в укра'шськш юторюграфи торкалися А. Данилюк, Л. Водяник, Г. Зеленюк, Л. Полiщук.
Над проблемою типолопзаци скансенiв Укра!ни працювали Д. Кадшчанський, О. Афанасьев. Однак, згадаш дослiдження, позначенi фрагментарнiстю i не надають цшсно! картини реашзацп культурно-дозвшлево! дiяльностi в скансенах Укра!ни. З того приводу, обрана нами тематика е доволi важливою i потребуе окремого розкриття.
На сучасному еташ, скансени поступово стають складовою шдустри розваг, де культурно-дозвiллeва дiяльнiсть ввдграе важливу роль у функцiонуваннi музею. Серед напрямюв культурно-дозвшлeвоi дiяльностi скансешв Украши можемо видшити такi, як:
- вщтворення iсторичних реконструкцiй;
- оргашзащя музейних квестiв;
- проведення фестивалiв;
- тдготовка етно-шоу;
- постановка театралiзацiй;
- запровадження пiзнавально-розважальних iгор;
- оргашзащя арт-клубiв;
- проведення ярмарюв культурних iнiцiатив;
- впровадження штерактивних соцiальних заходiв;
- налагодження дiяльностi творчих майстерень;
- презентацiя майстер-клаав;
- пiдготовка та проведення культуролопчних заходiв.
Для усшшно" штеграци сучасного скансену в шдустрш дозвiлля необхщно, щоб вiн вiдповiдав вимогам сьогодення:
- вчасно i якiсно задовольняв запити населення;
- був сощально-значимим, актуальним та змiстовним;
- передбачав використання сучасних методiв i форм [5, с. 73].
На сьогодш в Укра'ш функцiонуe бiльше десяти великих скансешв. За формою тдпорядкування розрiзняють: нацiональний - Музей народно'' архiтектури та побуту «Пирогово», регюнальш - Переяслав-Хмельницький музей народно'' архггектури та побуту, Львiвський музей народно'1' арх^ектури та побуту «Шевченювський гай», обласш - Закарпатський музей народно'1 арх^ектури та побуту, Чернiвецький обласний державний музей народно'1 арх^ектури та побуту, Музей ютори сiльського господарства Волиш, Музей народно'1 архiтектури, побуту та дитячо'1 творчостi тощо [4, с. 130].
Загалом виокремлюють таю типи музе'в просто неба (за Д. Кадшчанським) [4, с. 130-135]: державш скансени, заклади скансенiвського типу та локальш скансени. На нашу думку, така типолопзащя скансенiв не повною мiрою ураховуе "х специфшу. З того приводу вважаемо за потрiбне у нашiй статтi розглянути таю типи скансешв, як приватного типу власносп (класифшащя за формами власносп), а також iсторико-анiмацiйнi скансени (класифшащя за формами роботи з вщвщувачами).
Варто бiльш детально розглянути особливост культурно-дозвшлево" дiяльностi державних скансешв.
Так, музей народно'' арх^ектури та побуту «Пирогово» вщзначаеться тим, що на його територи оргашзовуються рiзноманiтнi свята, особливо релiгiйнi - Рiздво, Водохреща, Масниця, Великдень, 1вана Купала, а також рiзноманiтнi ярмарки, на яких народш майстри демонструють вироби традицiйних промислiв [3, с. 41].
Львiвський музей народно'' архггектури та побуту «Шевченювський гай» виступае осередком вщпочинку мешканцiв та гостей мюта. На базi скансену проводиться ряд святкувань та культурно-мистецьких заходiв: День мюта, фестиваль «Ствоче поле», «Казка у гаю», Свято Матерi [4, с. 132].
Переяслав-Хмельницький музей народно'' арх^ектури та побуту е оргашзатором рiзноманiтних майстер-класiв, урокiв-мандрiвок, лекцiй, культурно-мистецьких проектiв, творчих зус^чей, культурологiчних заходiв, наприклад: «Заповiт Великого Кобзаря», «Кобзарський майдан», «Музейнi гостини з археологом», «Сшорсьм читання» [10].
Чершвецький обласний державний музей народно'' архггектури та побуту практикуе майстер-класи з рiзних ремесел, що властивi буковинському краю, де
вiдвiдувачi можуть не лише подивитись на готовий вирiб, а й спостер^ати за процесом його виготовлення та взяти в ньому участь [6].
Сарненський iсторико-етнографiчний музей проводить науково-практичш конференци, свята народного мистецтва, зокрема традицшне полюьке свято «Водiння Куста» [4, с. 135].
Музей ютори сiльського господарства Волиш (с. Рокинi, Волинська обл.) -единий в Укра'ш «живий музей», специфiка дiяльностi якого полягае в тому, що працiвники музею водночас е i його жителями. Тобто, в музе'' в реальному час вщтворено побут селян минулого столгття. Цiкаво, що кожен бажаючий може вiльно долучитися до господарства, стати повнощнним учасником експозици музею. На базi музею проводять свята, ярмарки, конференци, дiе молодiжна оргашзащя «Школа козацького гарту» [6].
Отже, як бачимо, скансени державного типу власносп активно залучають рiзноманiтнi нетрадицшш форми роботи з вiдвiдувачами. Однак, основною метою дiяльностi даних скансешв залишаеться виявлення, збереження та експонування пам'яток народно'' архiтектури.
На сьогодш також функцiонуе ряд закладiв скансешвського типу. Це культурно -освпта комплекси, в яких будiвлi не е автентичними, а лише збудоваш за зразками давшх споруд. До культурно-освптах комплексiв скансенiвського типу належать: культурно-освгтнш комплекс «Мамаева слобода» (м. Ки'в), iсторико-культурний комплекс «Запорiзька Оч» (м. Запорiжжя), iсторико-архiтектурний комплекс «Гетьманська резиденцiя гетьмана Богдана Хмельницького, в СуботовЬ», скансен «Гелон» (с. Бшьське, Полтавська обл.), мiсто-музей трипiльцiв «Аррати-Орiяни» (м. Ржищев, Ки'вська обл.), етнографiчний комплекс просто неба «Бессарабське село Фрумушика-Нова» (с. Весела Долина, Тарутинський р-н Одесько'' обл.). Найближчим часом плануеться створення закладiв скансенiвського типу у Тернопол^ Харковi, Днiпрi, Одеа, Коростенi та Кам'янцi-Подiльському [4, с. 130].
Звернемось до аналiзу специфши роботи таких музе'в на прикладi культурно -освiтнього комплексу «Мамаева слобода», який пропонуе вщвщувачам оргашзащю передвесiльних та весiльних обрядiв в етшчно-украшському стилi, хрестин, святкувань ювше'в та днiв народження. В програмi музейного закладу е корпоративний квест «У пошуках козацького скарбу», рiзноманiтнi майстер-класи для дiтей «Посвята у ковалi свого щастя», театралiзований урок народознавства для школярiв, рiзноманiтнi козацьк забави [7].
Загалом, дiяльнiсть закладiв скансенiвського типу вiдрiзняеться, в першу чергу, низкою нетрадицшних форм роботи з вщвщувачами, поеднанням унiкальних експонатсв з природно-ландшафтними умовами експонування та наявнютю видовищного елементу i широкими можливостями неформального спшкування (пiд час оргашзацп змагань, обрядiв, театралiзованих вистав, ярмарюв, виступiв фольклорних колективiв). В цьому плаш важливою е ашмацшна складова дiяльностi скансенiв, коли наживо демонструються особливосп традицiйних ремесел певних регюшв, наприклад: гончарство, ковальство, паачництво, теслярство [5, с. 72].
Пщсумовуючи сказане вище, можна констатувати, що заклади скансешвського типу - це своерщш культурно-дозвiллевi центри, основною метою яких е пропагування культурно'' спадщини шляхом залучення ашмацшно" дiяльностi.
Новими перспективними музейними установами можна назвати також локальш скансени. Мережа даних скансешв постшно зростае, 'х доцшьно створювати при краезнавчих, громадських, обласних музеях. Мережа локальних скансешв зосереджена на Закарпатп, де створено окремi хати-музе'' в с. Антонiвка Ужгородського р-ну, с.
Зубiвка Мукачiвського р-ну, с. Осш 1ршавського р-ну, «Ремюничий ху^р Плугаки» на Рiвненщинi, с. Горшчове, Стеблiвка Хустського р-ну., у с. Петрове Виноградiвського р-ну вщтворено комплекс будiвель угорського села [1, с. 82].
Скансени локального типу - вщносно нове явище в розвитку музейного туризму. Проте, це ушкальш соцюкультурш комплекси, якi виконують рекреацшно-оздоровчу, естетичну та культурно-дозвiллеву функци.
В Укра!ш також функцiонуе ряд приватних скансешв, серед яких: «Рщне село» (АРК Крим), «Козацькi землi Укра!ни» (с. Веремивка, Черкаська обл.), «Укра!нська слобода» (с. Писарiвка, Харювська обл.).
Основна мета дiяльностi приватних скансешв е «оживлення» експонатiв та максимальне !х залучення до музейно! комушкаци.
Етнографiчний комплекс «Укра!нське село» (с. Бузова, Ки!вська обл.) характеризуеться тим, що крiм екскурсiй адмшютращя музею органiзовуе майстер-класи з традицшних ремесел (гончарство, ковальство, писанкарство, етнотреншги, святкування урочистих подiй та народних свят). Скансен е оргашзатором майстер-клаав («Дерев'янi ^рашки», «Витинанка», «Випiкання з тiста», «Вовняна акварель», «Картини з круп», «Квшнг», «Ковальство», «Чумацький кулiш», «Яворiвський розпис», «Петрикiвський розпис», «Народний оберiг» та ш.), корпоративних квестiв, розважальних програм для дней та дорослих. На територи етнографiчного парку вiдбуваються народш гуляння, виступи фольклорних колективiв, оргашзовуються свята для дiтей, активний вщпочинок у формi квестiв, виставки сучасних ремюниюв. Особливiстю скансену е проведення етнотреншпв, якi дозволяють поеднати вщпочинок з освгтньою складовою [3, с. 41]. Вщбуваеться також органiзацiя весшь, хрестин, народних святкувань iз наданням можливосп проживання та харчування.
На базi скансену «Рiдне село» (АРК Крим) функцюнуе Культурно-розважальний центр украшсько! етнографii i мистецтв «Обер^». Центр пропонуе наступнi майстер-класи: «Розпис писанки», «Виготовлення оберегу домашнього вогнища», «Гончарне мистецтво» [9].
Скансен «Козацью землi Укра!ни» - перший в Укра!ш приватний скансен, в основу якого покладена концепщя «живого музею» (на територи музею проживае декшька амей, якi дотримуються козацьких традицш). На базi скансену вщбуваються виставки музейних i приватних колекцш, проводяться науковi iсторичнi та мистецью конференц11, художнi пленери, фестивалi етшчно! музики, ярмарки образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва. В музе! кожен бажаючий мае змогу пожити кшька дшв, поринути в життя i побут козаюв, пiдкувати коня, запрягти волiв у мажi, з'!здити волами до млина, змолоти борошно i випекти хлiб у печi за стародавшми рецептами [6].
Етнографiчний музей просто неба «Ху^р Савки» (с. Новi Петрiвцi, Ки!вська обл.) проводить рiзноманiтнi майстер-класи: «Витинанка», «Гончарство», «Лялька-мотанка», «Свiчникарство», «Соломоплетiння»; культурно-освiтнi заходи. Мистецькi проекти спрямоваш на вiдродження укра!нських нацюнальних традицiй [8]. Згаданi заклади музейного типу створювались неймовiрними зусиллями ентузiастiв, котрi займаються збиранням, зберiганням та популяризащею культурно! спадщини укра!нського народу. Разом з тим, музе! активно залучають вiдвiдувачiв шляхом застосування нових форм роботи за допомогою проведення юторичних, мистецьких, наукових конференцш та фестивалiв.
Однак дана мережа скансешв та закладiв скансешвського типу повноцшно не репрезентуе тисячолiтню iсторiю нашо! держави. Вважаемо доцiльним створення ще одного типу таких музе!в - юторико-ашмацшних скансенiв [6].
На нашу думку, яскравим прикладом такого скансену е Центр культури та icropiï Ки'1всько1 Рус «Парк Кшвська Русь». Сфера його дiяльностi культурно-просвiтницька робота (лекцГï, майстер-класи), створення рекреащйноï зони (повноцiнний центр вщпочинку), органiзацiя дiлових i розважальних заходiв, акцiй, тематичних програм для дней та молодi [3, с. 42].
Актуальним завданням культурно-дозвiллевоï дiяльностi даного типу скансенiв, залишаеться реалiзацiя проекту iсторичноï реконструкци трипiльського протомюта-скансену та Скiфського скансену у напрямi пропагування активного туризму та ашмацшних фестивалiв.
Слiд зазначити, що украшським археологом М. Ф. Рожком розроблена проектна документащя щодо вщродження унiкальноï наскельно'1' давньорусько'1' фортецi Тустань у Карпатах (с. Урич, Львiвщина). Не менш цiкавим е проект оргашзаци давньоруського скансену на базi залишкiв давньоруського городища - Бшгорода (с. Бiлогородка, Кшвська обл.) [6].
Таким чином, юторико-ашмацшш скансени можуть бути потужним туристично -рекреацшним ресурсом та осередком збереження i популяризацп нематерiальноï культурноï спадщини, шляхом реалiзацiï нетрадицiйних форм дозвiллевоï роботи з вщвщувачами.
В Укра1ш функщонуе ряд скансенiв, вiдмiнними ознаками яких е форма власносп (державнi, приватш). Основним завданням дiяльностi згаданих закладiв окреслюеться збереження i вiдродження народних традицш та включення ïx у сучасний культурний контекст, з елементами сцешчного показу. За результатами дослщження можна видшити наступнi типи скансешв: скансени державного типу власностi, заклади скансешвського типу, локальнi, скансени приватного типу власносп, юторико-анiмацiйнi скансени.
Маемо зазначити, що скансени державного типу власносп менш активно залучають нетрадицшш форми роботи з вщвщувачами, що пояснюеться недостатнiм фiнансуванням та застаршими концепцiями роботи з вщвщувачами. Скансени приватного типу виступають здебшьш як заклади розважального чи ашмацшного характеру, завдяки чому iнтегруються в шдустрш дозвiлля, створюючи певний симбюз науково-просвiтницького закладу з розважально-анiмацiйним. Звюно, актуальним е питання «оживлення» експозицш та автентичностi свят i обрядiв, якi повиннi базуватися на народних традищях, бути пов'язаними iз звичаево-побутовою культурою украïнцiв.
Оскiльки основною метою дiяльностi скансенiв в Украïнi е збирання, збереження та популяризащя культурноï спадщини, на сьогоднi робота будь-якого украшського скансену, незважаючи на форму власносп, спрямована, перш за все, на реалiзацiю культурно-дозвшлевого чи ашмацшного напряму. Саме цей напрям функщонування музе1в просто неба вiдкривае перспективи для ïx подальшого розвитку, е найбiльш цiкавим та змiстовним для роботи з рiзними категорiями вiдвiдувачiв.
Список використаноУ л1тератури
1. Афанасьев О. В. Скансени Украши як важливий туристичний ресурс / О. В. Афанасьев, С. В. Бурлака, Ю. М. Маркша // Туристична шдус^я: сучасний стан та прюритети розвитку : матер. IV Мiжнар. науково-практ. конф., м. Луганськ, 6-7 травня 2009 р. - Луганськ : ДЗ «ЛНУ ím. Т.Г. Шевченка», 2009.- С. 80-84 ; Afanasiev O. V. Skanseny Ukrainy yak vazhlyvyi turystychnyi resurs / O. V. Afanasiev, Ye. V. Burlaka, Yu. M. Markina // Turystychna industriia: suchasnyi stan ta priorytety rozvytku : mater. IV Mizhnar. naukovo-prakt. konf., m. Luhansk, 6-7 travnia 2009 r. -Luhansk : DZ «LNU im. T H. Shevchenka», 2009.- S. 80-84.
2. Водяник Л. Ю. Скансени Украши: географiя та туристсько-рекреацшне значення / Л. Ю. Водяник // Географiя та туризм. - 2012. - Вип. 19. - С. 149-155 ; Vodianyk L. Yu. Skanseny Ukrainy: heohrafiia ta turystsko-rekreatsiine znachennia / L. Yu. Vodianyk // Heohrafiia ta turyzm. - 2012. - Vyp. 19. - S. 149-155.
3. Зеленюк Г. А. Сучасш тенденци у культурному дозвiллi етнографiчних паркiв Киева / Г. А. Зеленюк // Вюник [Кшвського нацiонального унiверситету культури i мистецтв]. Мистецтвознавство - 2014. - Вип. 30. - С. 38 - 43 ; Zeleniuk H. A. Suchasni tendentsii u kulturnomu dozvilli etnohrafichnykh parkiv Kyieva / H. A. Zeleniuk // Visnyk [Kyivskoho natsionalnoho universytetu kultury i mystetstv]. Mystetstvoznavstvo - 2014. -Vyp. 30. - S. 38 - 43.
4. Кадшчанський Д. А. Використання юторико-культурно!' спадщини Украши в туризмi на прикладi скансенiв / Д. Каднiчанський // Краезнавство. - 2012. - № 1. -С. 18-137 ; Kadnichanskyi D. A. Vykorystannia istoryko-kulturnoi spadshchyny Ukrainy v turyzmi na prykladi skanseniv / D. Kadnichanskyi // Kraieznavstvo. - 2012. - № 1. - S. 18137.
5. Полщук Л. О. Ашмащя в дiяльностi закладiв культури Украши / Л. О. Полщук // Культура i мистецтво у сучасному свт. - 2014. - Вип. 15. - С. 71-76 ; Polishchuk L. O. Animatsiia v diialnosti zakladiv kultury Ukrainy / L. O. Polishchuk // Kultura i mystetstvo u suchasnomu sviti. - 2014. - Vyp. 15. - S. 71-76.
6. Шлепакова Т. Л. Скансени Украши як перспективш об'екти музейного туризму та осередки збереження етнобуття в умовах глобалiзацiï [Електронний ресурс] : (оглядова довщка за матерiалами преси, 1нтернету та неопублшованих докумеш^в 2011-2013 рр.) // Нащональна бiблiотека Украши iменi Ярослава Мудрого. - Режим доступу :
http://www.nplu.org/storage/files/Infocentr/Tematich_ogliadi/2013/muzei_prostoneba.Pdf ; Shlepakova T. L. Skanseny Ukrainy yak perspektyvni obiekty muzeinoho turyzmu ta oseredky zberezhennia etnobuttia v umovakh hlobalizatsii [Elektronnyi resurs] : (ohliadova dovidka za materialamy presy, Internetu ta neopublikovanykh dokumentiv 2011-2013 rr.) // Natsionalna biblioteka Ukrainy imeni Yaroslava Mudroho. - Rezhym dostupu : http://www.nplu.org/storage/files/Infocentr/Tematich_ogliadi/2013/muzei_prostoneba.Pdf
7. Мамаева слобода [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://mamajeva-sloboda.ua/ ; Mamaieva sloboda [Elektronnyi resurs]. - Rezhym dostupu: http://mamajeva-sloboda.ua/
8. Музей етнiчноï культури [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://xutir-savky.com.ua/ : Н Muzei etnichnoi kultury [Elektronnyi resurs]. - Rezhym dostupu : http://xutir-savky.com.ua/азва з екран у; Xutir Savky (2015), available at: http://xutir-savky.com.ua/. (accessed 22 August 2017)
9. Музей под открытым небом «Рщне село» («Родное село») [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://poluostrov-krym.com/dostoprimechatelnosti/muzei-kryma/muzey-rodnoe-selo.html : Muzey pod otkrytym nebom «Ridne selo» («Rodnoe selo») [Yelektronniy resurs]. - Rezhim dostupu: http://poluostrov-krym.com/dostoprimechatelnosti/muzei-kryma/muzey-rodnoe-selo.html
10. Нащональний iсторико-етнографiчний заповiдник «Переяслав» [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://niez.com.ua/ ; Natsionalnyi istoryko-etnohrafichnyi zapovidnyk «Pereiaslav» [Elektronnyi resurs]. - Rezhym dostupu: http://niez.com.ua/
Стаття надшшла до редакцГï 14.09.2017
Yu. Borysenko
CULTURAL AND RECREATIONAL ACTIVITY OF THE UKRAINAN SKANSENS: THE CURRENT STATE AND THE PROSPECTS
The aim of the work is to reveal the main directions of cultural and recreational activities of Ukraine's skansens in accordance with their classification. The main directions of cultural and recreational activities of Ukraine's skansens are singled out and among them: the organization of concert and festival activities, ethno-shows, cultural and artistic activities, staging various theatrical performances and performing master classes. The distinctive feature of them is the form of ownership (public or private). The current state and the main prospects of the cultural and recreational activities of Ukraine's skansens are analysed. The forms of work with the visitors in this type of museum institutions are highlighted and among them: master classes, quests, ethno-shows, theatrical actions, entertaining-cognitive games, festivals, and various cultural events. The main objective of the activities of the mentioned institutions is to preserve and revive folk traditions and incorporate them into the modern cultural context, with elements of the stage display. The scientific novelty of the article is to determine the state and the possible prospects for the further development of skansens in accordance with the specifics of cultural and leisure activities. Skansens of Ukraine are centres of popularization of cultural heritage through attraction of the museum audience to the implementation of cultural and leisure functions of the museum institutions.
The object of the article is the museum institutions of the skansen of Ukraine. The subject is the cultural and leisure activities of skansens at the present stage and in the future.
The objectives of the article are to highlight the main directions of cultural and leisure activities of skansens in Ukraine at the present stage, to classify open-air museums, to find out the forms of work with visitors and outline the prospects for further functioning.
Since the main purpose of the skansen activity in Ukraine is the gathering, preservation and popularization of the cultural heritage, the work of any Ukrainian skansen today, regardless the form of ownership is primarily aimed at the realization of cultural-entertainment or animation directions. It is this direction of the activity of museums in the open air that opens the prospects for their further development; it is the most interesting and meaningful form for working with different categories of visitors.
Consequently, we can identify the main directions of cultural and leisure activities of Ukrainian skansens, among which: the organization of concert and festival activities, ethno shows, cultural and artistic events, the staging of various theatricals and performing workshops.
Key words: classification of skansens; cultural and recreational activities; forms of work with visitors; open-air museum; prospects, skansen; state.
УДК 792/2(477)(045)
Ю. О. Гапчук
СТАНОВЛЕНИЯ, РОЗВИТОК ТА СУЧАСНИЙ СТАН АНТРЕПРИЗНИХ ТЕАТР1В В КУЛЬТУРНОМУ ДИСКУРС УКРАШИ
У cmammi розглянуто icmopm становления та розвитку антрепризних meampie у культурному пpосmоpi Украгни. Визначено стан дiяльносmi сучасних антрепризних
