CC BY
26
УДК 379.8 Л. О. Гончар
ФУНКЦЮНАЛЬНЕ СПРЯМУВАННЯ КУЛЬТУРНО-РОЗВАЖАЛЬНО1 Д1ЯЛЬНОСТ1 В1ТЧИЗНЯНИХ РЕСТОРАН1В
У статт1 досл1джено I проанал1зовано культурно-розважальну д1яльн1сть сучасних ресторатв Украгни. Окреслено гг основн1 завдання. Сформульовано визначення, роль та основний змгст понять «функщя» I «форма» для розважальних заход1в ресторанних тдприемств. Визначено функцгг, як1 повинн виконувати дозв1ллев1 програми в ресторанах. Розглянуто форми розважальног д1яльност1 сучасних ресторанних заклад1в Украгни.
Клю^о^^ слова: культурно-розважальна д1яльн1сть, ресторан, дозвшля, функщя, форма, принцип, розважальш програми.
Протягом останшх десятил^ь пщ впливом рiзних економiчних, пол^ичних та сощокультурних факторiв ставлення украшщв до ресторашв суттево змшилося, вiдповiдно трансформувалася i концепцiя самих закладiв.
Сучаснi украшсью ресторани пропонують своерiдну модель комплексного вщпочинку, сутнiсть якого полягае в поеднанш активних культуротворчих i комушкативних форм спецiально оргашзовано'1 культурно-розважально'1 дiяльностi. Щоправда, сьогоднi цей процес ускладнюеться нерозробленiстю теоретичного пiдrрунтя, вiдсутнiстю нових методик i технологiй впровадження розважальних програм у практику ресторанно'1 дiяльностi Украши, адже популярнiсть та прибутковють ресторанiв зумовлена багатьма чинниками.
Щоб здобути прихильнiсть i зацiкавленiсть гостя вщвщати ресторанний заклад, недостатньо простого задоволення його смакових чи кулшарних потреб. Устшшсть дiяльностi сучасного ресторану досягаеться за умови оргашчного поеднання якюного обслуговування гостя для задоволення його вподобань у харчуванш та активному вщпочинку одночасно. Тому, о^м потужно'1 матерiальноi бази, одним iз факторiв залучення нових й розширення контингенту постiйних споживачiв е професiоналiзм в оргашзацп анiмацiйних програм, зокрема вивчення дощльносп 1'х проведення залежно вщ чинникiв зовнiшнього середовища.
Уже сьогодш ресторани Украши пропонують рiзноманiтнi послуги (сомелье, години фортуни, щасливi години для гостей, гастрономiчнi шоу та презентацп, сигарний кейтеринг, розваги на вод^ iнтелектуально-розважальнi та рольовi iгри), перелiк яких нескiнченний. О^м традицiйних, з'являеться величезна кiлькiсть спецiалiзованих ресторанiв, основне завдання яких полягае у створенш настрою та вщповщно'1 атмосфери шляхом оргашзацп вiдповiдних розважальних та ашмацшних програм.
Роботу ресторану вивчають науковцi рiзних галузей, зокрема, сощологи, економiсти, технологи, рекреологи. Аспекти сучасних форм оргашзацп технологи продукцп, обслуговування та управлшсько'1 роботи у ресторанному бiзнесi знайшли свое вiдображення у працях В. Антоново'1 «Стратегическое развитие ресторанного бизнеса: теория и методология исследования» (Донецьк, 2008), Н. Воробйово'1 та В. Карсекша «Управлшня рекламною дiяльнiстю на пiдприемствах ресторанного господарства» (Донецьк, 2009), Г. П ятницько'1 «Ресторанне господарство Украши: ринковi трансформаций шновацшний розвиток, структурна переорiентацiя» (Кшв, 2007), В. Топольник «Квалиметрия в ресторанном хозяйстве» (Донецьк, 2008) та шших вчених.
Розваги як складову дозвшля в цшому аналiзували зарубiжнi дослiдники М. Каплан «Leisure: Theory and policy» (N. Y., 1975), Дж. Келлi «Recreation business» (New York, 1985), С. Паркер «Group Life: Individual Interests and Social Purposes» (Lisbon, 1994), Дж. Шиверс «Leisure and recreation concepts: a critical analysis» (Boston.: Allyn and Bacon, 1981) та украшсью науковщ - В. Юрсанов «Социально-педагогические проблемы организации досуга за рубежом» (Харюв, 1998), «Теоретико-метолопчш та методичш засади педагопчно1 дiагностики оргашзацп дозвiлля» (Кшв, 2006), I. Петрова «Дозвшля в зарубiжних кранах» (Кшв, 2008), iншi науковцi.
Соцiально-педагогiчний аспект i виховний потенцiал сучасного стану дозвшлево1 сфери в Укршш аналiзували у сво'х працях О. Кравченко «Креативний потенцiал рекреативно! дiяльностi» (Кшв, 2004), Н. Максимовська «Сучасний стан дозвшлево1 сфери в Укршш: сощально-педагопчний аспект» (Харкiв, 2011), «Анiмацiя дозвшля як зааб соцiального розвитку особистосп в соцiумi, що глобалiзуeться» (Харюв, 2012), С. Шостак «Дозвiлля як фактор сощально! iдентичностi» (Кшв, 2004).
Дозвшля в туристичнш шдустри, зокрема в закладах ресторанного господарства як ii складовш, дослiджували С. Гуткевич i М. Габа «Органiзацiя ашмацшного туризму у сiльськiй мiсцевостi» (Чершвщ, 2010), В. Матюхiн та О. Кобзева «Сфера розваг як складова маркетингово1 стратеги туристичного бiзнесу» (Донецьк, 2007).
Водночас, культурно-розважальна дiяльнiсть ресторашв Украши займае вкрай незначну частку у загальному контекст культурологiчних дослщжень. Основною причиною такого стану речей е вщсутшсть всебiчного грунтовного теоретико-методологiчного дослiдження ще1 проблематики.
Тому метою дослщження визначено аналiз культурно-розважально1 дiяльностi сучасних ресторанiв Украши.
Зважаючи на високий рiвень конкуренцп та динамiчного розвитку ринку ресторанного бiзнесу, рестораторам необхiдно чiтко орiентуватись у сферi надання послуг, зокрема культурно-розважальних. Тому виникае необхщшсть у створенш рiзноманiтних анiмацiйних служб безпосередньо при закладах ресторанного господарства Украши, завдання яких полягатиме у впровадженш, обгрунтуванш та реалiзацii цих програм.
Для бшьш грунтовного вивчення розважально1 дiяльностi укра1нських ресторанiв, як складово1 культурно-дозвiллевоi сфери, розглянемо основнi аспекти шдустри дозвiлля в цiлому.
Н. Максимовська зауважуе, що сфера дозвшля як повноправна сощальна складова будь-якого сощуму також трансформуеться в сучасних умовах, вона належить до гумаштарно", людинотворчо", отже, впливае на розвиток особистосп, набуття нею певних соцiальних щнностей та якостей як представника сучасносп [5, с. 272].
Н. Максимовська зазначае, що культурно-дозвшлева дiяльнiсть характеризуе постшний рух людини на шляху щншсного вдосконалення себе й сощуму [4, с. 267]. Тому головне завдання культурно-розважальних програм у закладах ресторанного господарства полягае в удосконаленш якосп обслуговування гостя; залученш його до рiзноманiтних дозвшлевих заходiв, а також оргашзацп ефективного вщпочинку, сприянш оптимiстичному настрою, вiдновленнi духовних та фiзичних сил людини.
Як зазначають ресторатори, головною метою проведення ашмацшних програм в цiлому та святкових акцш зокрема, е не стшьки залучення нових клiентiв, скiльки пщвищення лояльностi постiйних гостей [2]. Зважаючи на вищезазначене, розважальнi програми в ресторанах, як складова шдустрп дозвшля, повинш виконувати певнi функцii. Також важливим елементом в оргашзацп культурно-розважальних програм ресторашв е правильний пiдбiр заходу вщповщно до свят, пори року, тенденцш моди,
контингенту вiдвiдувачiв тощо. Тому для грунтовного аналiзу дозвшлево'1 дiяльностi сучасних ресторанiв доцiльно дослщити форми, в яких вона оргашзовуеться.
Ураховуючи мету дослiдження, доцiльно здшснити сутнiсний аналiз понять «функцiя» та «форма» у контекст 1'х застосування для культурно-розважальних програм сучасних украшських ресторанiв.
Найпроспше визначення функцп випливае iз походження цього слова вщ латинського functio - виконання, здшснення. В академiчному тлумачному словнику украшсько'1 мови функцiя трактуеться як:
- явище, яке залежить вiд шшого, е формою його виявлення i змiнюеться вiдповiдно до його змш;
- робота кого-, чого-небудь, обов'язок, коло дiяльностi когось, чогось;
- призначення, роль чого-небудь [10, с. 653].
Науковець В. Гриньова розглядае таю найпоширенiшi визначення поняття «функщя» [1]:
- функщя як дiяльнiсть, обов'язок, зобов'язання, робота; зовшшнш прояв властивостей певного об'екту в данш системi вiдносин, тобто виконання яко'1-небудь дп об'ектом;
- функцiя як характеристика об'екта, що розкривае його призначення;
- функщя як прояв властивостей матерiального об'екту, що полягае в його ди (сприянш чи протидп) на змiну стану шших матерiальних об'ектiв;
- функцiя як дiя або можливiсть дп, спрямована на задоволення потреби споживача (при певних умовах i в певних межах).
Водночас, автор зазначае, що функщю часто ототожнюють iз призначенням, станом аналiзованого обекта, його здатнютю до дп, впливу, задоволенню потреб [1].
Спираючись на вищезазначене, можна сформулювати визначення, роль та основний змют поняття «функщя» для розважальних заходiв у закладах ресторанного господарства. Орiентуючись на конкретного споживача, функцп дозвiлля сучасних украшських ресторанiв з урахуванням змюту культурно-розважальних програм визначаються основними 1'х завданнями. Вони повиннi мати чiтко визначений змiст, опрацьований мехашзм здiйснення i конкретну структуру, в межах яко! завершуеться п органiзацiйне вiдокремлення. Також функцп визначають змютову специфiку дозвiллевоi дiяльностi та тюно пов'язанi з iншими категорiями дозвiлля, зокрема з формами дозвiллевоi дiяльностi.
Визначення поняття «форма» дуже рiзноманiтнi, що зумовлено багатим лексичним значенням слова та його вживашстю у будь-якш сферi людсько!' дiяльностi. Зокрема, у сферi дозвiлля найчаспше поняття «форма» використовуеться у значенш:
- рис духовного життя суспшьства, що iсторично склалися (полiтичнi i правовi iдеi, фiлософiя, мистецтво, релшя тощо);
- способу iснування змюту, його внутрiшньоi структури, органiзацii та зовшшнього виразу;
- системи художшх засобiв як способу вираження змюту творiв лiтератури й мистецтва;
- сукупностi прийомiв, елементiв технiки виконання, якi використовуються при створенш мистецького твору;
- виду, жанру, рiзновидiв творiв лгтератури й мистецтва;
- способу здшснення, виявлення 6удь-яко1 дii;
- способу, характеру викладу думки, пропозицп, повщомлення тощо [9, с. 617].
I. Петрова, проаналiзувавши стан дозвшля в зарубiжних кра!нах, стверджуе, що головними його функщями е рекреацiйна, комунiкативна, соцiальна, творча, щншсно-орiентацiйна, пiзнавальна та виховна [7, с. 32]. Автор зазначае, що щ функцп не е стабшьними i змiнюються залежно вщ культурно-iсторичних, полiтичних, соцiальних, економiчних та щеолопчних чинникiв конкретно! держави [7, с. 40-41].
На нашу думку, для задоволення потреб споживача прюритетними функщями культурно-розважальних програм в укра!нських ресторанах можна визначити шформащйно-комушкативну, рекреащйну (релаксащйну), розважальну, соцiальну, цiннiсну, гносеолопчну (пiзнавальну), креативну. Спробуемо спроектувати дiапазон впливу кожно! з них безпосередньо на задоволення потреб споживачiв ресторанних послуг та дослщити, в яких формах дозвiлля вони проявляються в закладах м. Киева уже сьогодш.
Ыформацтно-комуткативна функщя дозволяе розширити можливосп для спiлкування, обмiну думками, щеями. Спiлкування як процес повинно постшно пiдтримуватися творчими зусиллями усiх його учасниюв за допомогою рiзних шформащйних та мультимедiйних засобiв. Ця функщя найяскравше виявляеться у таких формах культурно-дозвшлевих заходiв, як вечори вщпочинку, конкурснi та розважальнi програми. Наприклад, в готельно-ресторанному комплекс «Дача» пропонуються комфортнi умови для замiського вщпочинку ваею сiм'ею: свiже повiтря, ^ова кiмната, анiматори, дитяче меню.
Мета рекреацтног (релаксацтног) функци - сприяння фiзичному та психологiчному вiдпочинку гостей закладу, вщтворення емоцiйних сил шляхом здшснення iгрових, розважальних програм, проведення вечорiв вiдпочинку, масових свят, видовищних заходiв. Вона яскраво виявляеться у таких формах розважально! роботи в ресторанах, як фестивал^ свята й ритуали, що забезпечують релаксацiю для групи людей. Наприклад, з 1 по 17 лютого 2015р. в ресторан «Camorra» вщбулося традицiйне iталiйське костюмоване свято. Протягом тижня гост були оточеш веселощами, смiхом, магiею радостi, яку пришс iз собою один iз найпопулярнiших карнавалiв не тiльки в крш'ш сонця i вина, а й у всьому свт. Для вiдвiдувачiв було органiзовано костюмоване обслуговування, карнавальне меню, сюрпризи, подарунки, пригощання. Усi охочi мали змогу зануритись в атмосферу неповторно! Венецп, вщчути на смак магiю чарiвностi, насолодитись музикою та отримати незабутш враження.
Розважальна функщя допомагае вщволштися вiд щоденних проблем i просто вiдпочити. Вона яскраво вщображаеться у всiх формах дозвшля за винятком вечорiв пам'ят та подiй такого характеру, коли будь-яю розваги просто недоречнi. Так, в рестораш «Solomia» пiд гаслом «Вся жизнь - театр, а люди в ней - актеры...» представлено театр-караоке, в якому госп за допомогою яскравих аксесуарiв, зокрема рiзнобарвних костюмiв, перук, фотобутафорй, абсолютно безкоштовно можуть проявитися в тому амплуа, про яке давно мрiяли, вщчути себе тим, ким бажають.
Социальна функщя задовольняе можливють самощентифшацп гостя, дозволяе вщчути свою приналежшсть до певно! спiльноти. Вона пов'язана iз соцiально-культурними й рекреащйними проектами i яскраво проявляеться пщ час органiзацi! тематичних вечорiв для рiзних груп населення, спецiальних програм, орiентованих на певну категорiю споживачiв. Наприклад, щонедiлi з 13:00 до 17:00 ресторан «Фламбер» запрошуе маленьких гостей в незвичайну школу юних ледi i джентльменiв, де !х навчатимуть ресторанному етикету. Крiм цього, гостям для веселого та щкавого вщпочинку пропонуються таю розваги, як лшка, малювання та приготування страви власноруч; для д^ей - безкоштовне пригощання i подарунки, а для дорослих - знижка
на Bci страви i3 меню ресторану.
Щншсна функщя передбачае формування цiннiсних орieнтацiй гостя вщповщно до естетичних, моральних, гастрономiчних та економiчних життевих цiнностей. Вона зумовлюе вибiр розважальних програм вщповщно до типу та класу закладу ресторанного господарства i категорп та щншсних орiентацiй гостя, а також проявляеться у так званих акцшно-дозвшлевих та маркетингових програмах ресторашв («години фортуни», «щасливi години для гостей», «зав^айте - отримайте подарунок» та ш.). Наприклад, в ресторанi «Каве дель Вино» дiе мобiльна пропозищя Loyverse, яка дозволяе користуватися прившеями програми лояльностi, отримуючи подарунки, додатковi бонуси, а також завжди знати про актуальш акцп закладу.
Гносеологгчна (тзнавальна) функщя дозволяе задовольнити потреби споживачiв у додатковш шформацп i яскраво проявляеться у таких формах ресторанного дозвшля, як тематичнi виставки, гастрономiчнi шоу, презентаци. Слiд зазначити, що сьогоднi переважна бiльшiсть ресторашв зосередила увагу на проведенш рiзноманiтних майстер-класiв для рiзновiкового споживача:
- у рестораш «Дача» для справжшх гурманiв i для всiх, хто полюбляе готувати, функцiонуе гастрономiчний клуб, який е одночасно кулшарною школою;
- арт-готель «Баккара» i ресторан «Гранд Шано Кафе» створили проект Travel kids, що уособлюе ам iмпровiзованих мандрiвок для маленьких туриспв, протягом яких дiти дiзнаються багато щкавого про крашу, в яку подорожують (нацiональнi традицп i символи, географiчне розташування краши, ii рослинно-тваринний св^);
- ресторан «Панорама» представляе ART-Party в нестандартному, але творчому формат - майстер-класи з живопису вщ сучасних украшських художниць - Анни Валiевоi та 1рини Шевельово'1;
- кулiнарна школа чорноморського ресторану «Баркас» започатковуе нову серш майстер-клаав «Кулiнарнi мандрiвки» на борту «Баркаса».
Креативна функщя передбачае шновацшний творчий пщхщ до оргашзацп i проведения культурно-розважальних програм у сучасних украшських ресторанах. Наприклад, в рестораш «Три вилки», о^м щотижневих кулiнарних майстер-клаав для малечi, проводиться конкурс дитячого малюнка вiд енота Семена «Хочу стати поваром»: д^и повиннi виявити свою творчють та зобразити Семена в образi повара. Автори найкращих картин отримають подарунок вiд закладу. В рестораш «МуракамЬ» у кв^ш 2015 року розпочався Караоке-battle «Голос Муракамi 2015», переможцi кожного з чотирьох турнiрiв змагатимуться за головний фшальний приз - нагороду «Золотий мiкрофон» i безлiмiтну карту на постшне безкоштовне вiдвiдування караоке залiв мережi «Муракамi».
Змiст усiх вищеперерахованих функцiй та наведених форм культурно-розважальних програм, яю органiзовуються у ресторанах Украши, зводиться до задоволення основно'1 потреби гостя закладу - забезпечення яюсного культурного вiдпочинку. Слщ зазначити, що у закладах ресторанного господарства дозвшлева дiяльнiсть в основному зводиться до пасивного або розважального вщпочинку i дуже рiдко - до тзнавального дозвiлля.
Суть пасивного вщпочинку полягае у задоволенш потреб гостя звшьнитися вiд виробничо'1 та психолопчно'1 перевтоми. Дозвiлля такого рiвня виявляеться в повсякденному вiдвiдуваннi ресторану i не потребуе спланованих розважальних заходiв, а, тим паче, безпосередньо'1 участi в них гостя закладу. Наприклад, протягом кв^ня щотижня в понедшок i вiвторок на великому екраш ресторану «Вiлла Рив'ера»
демонструються шедеври свiтового кшематографа, до того ж кiно щеально поеднуеться з неповторною атмосферою i вишуканою кухнею закладу, що створюе умови для iдеального вiдпочинку пiсля насиченого робочого дня.
Для розважального дозвшля в ресторанах, навпаки, характерш видовищш шоу, рекреацiйнi заходи, рольовi ^и, конкурснi програми тощо. Сприяючи емоцшнш та фiзичнiй розрядцi гостя, розважальне дозвшля вимагае вщ нього певно! пiдготовки, вольових зусиль. Наприклад, заклад «Шатер Султана» е ушкальним поеднанням ресторану, караоке та шчного клубу, де за бажанням гостей оргашзовуються святкування рiзних подiй (весiлля, дш народження, романтичнi вечори), влаштовуються презентацп, трансляцп спортивних турнiрiв на великому екраш, веселi вечори в компанп друзiв за караоке тощо.
Шзнавальне дозвiлля формуе свiтогляд людини, сощальш зв'язки та уподобання i передбачае активну участь гостя у дозвшлевш дiяльностi. Тому в ресторанах культурно-розважальш програми досягають такого рiвня дозвшля тшьки в спецiалiзованих закладах. Наприклад, в ресторан «Crazy BBQ» щонедш школа «Crazy-поварята» вiдкривае новi кулiнарнi таланти: у закладi з'явилися постшш маленькi гостi, якi майже самостшно (пiд наглядом BBQ-майстрiв) можуть приготувати серйозш страви на радють сво!м батькам. Також у «Crazy BBQ» для малечi органiзована творча майстерня, де професшний художник (няня Уля) навчае д^ок малювати та конструювати рiзнi вироби.
Окресливши основн функцп ресторанно! розважально! дiяльностi, можна визначити загальн принципи обслуговування гостей в ресторанах. Слщ зазначити, що серед науковцiв рiзних галузей немае единого твердження та визначення принцитв, на яких повинна базуватися дозвшлева сфера в цiлому та культурно-розважальна дiяльнiсть украшських ресторанiв зокрема.
Н. Максимовська стверджуе, що основними принципами дозвшля е його добровшьшсть та защкавлешсть особистосп процесом дiяльностi, власний вибiр людини, водночас пiдкреслюючи, що з давшх-давен дозвiлля розглядалося також як фактор регулювання сощального життя [4, с. 264-265].
С. Шостак, спираючись на думку сощолопв, розглядае дозвшля як складову споживання, обгрунтовуючи це тим, що «.. .споживання, глобалiзуючись як у фiзичному просторi (поглинаючи все бшьше суспiльств), так i в просторi життевого свiту шдивща (поглинаючи все бiльше його вшьного часу), пiдпорядковуе собi дозвiлля» [8, с. 297]. Автор також паралельно зазначае, що сучасне дозвшля - не додаток до пращ, а самодостатнш феномен, чим зумовлюе зовам шший тдхщ до визначення основних його принцитв.
Найвлучшше визначеш принципи дозвшлевого обслуговування у туристичних комплексах, складовою яких е заклади ресторанного обслуговування, у пращ I. Петрово!, серед яких науковець видшяе шдивщуальний тдхщ, комплекстсть в оргашзацп розважальних заходiв, систематичнiсть та цiлеспрямованiсть "х проведення, свободу вибору та добровшьшсть учасп, театралiзацiю, синтез усiх видiв мистецтв [7, с. 126].
Зважаючи на культурш, полiтичнi, економiчнi аспекти, на яких грунтуеться дозвiллева дiяльнiсть ресторанних пiдприемств, до принципiв туристичного дозвшля, визначених I. Петровою, можна додати безпосередньо т, на яких повинш базуватися культурно-розважальнi програми сучасних ресторашв Укра!ни, а саме - принципи диференщацп, доступностi та якосп дозвiллевих послуг, "х вiдповiдностi мюцевим вимогам.
Суть принципу диференцiацii полягае у врахуванш вiкових, матерiальних та
духовних особливостей рiзних верств споживачiв, на яких орiентуеться заклад. Принцип доступностi та якост дозвiллевих послуг застосовуеться для задоволення потреб гостей i потребуе систематичного вивчення !'хшх бажань та вподобань, за умови оргашчного поеднання з економiчними, полiтичними, культурно-освiтнiми, сощально-практичними та етнiчними ознаками розвитку регюну (принцип вiдповiдностi мiсцевим вимогам).
Отже, здшснене нами дослiдження дозволяе дшти таких висновкгв.
Проаналiзувавши культурно-розважальну дiяльнiсть сучасних ресторанiв Украши, окреслено ii основнi завдання, що полягають в удосконаленш якостi обслуговування гостя, залученш його до рiзноманiтних дозвiллевих заходiв, а також оргашзаци ефективного вщпочинку, сприяннi оптимiстичному настрою, вiдновленнi духовних та фiзичних сил людини.
Спираючись на специфшу культурно-розважально'1 дiяльностi ресторашв та враховуючи здiйсненi дослiдження науковцями рiзних галузей, нами проаналiзовано функци, якi повиннi виконувати дозвiллевi програми в ресторанах. Серед них виокремлено шформацшно-комушкативну, рекреацшну (релаксацiйну), розважальну, сощальну, цiннiсну, гносеологiчну (пiзнавальну), креативну. Проектуючи дiапазон впливу кожно'1 функци культурно-розважальних програм безпосередньо на задоволення потреб споживачiв ресторанних послуг, дослiджено, в яких формах дозвшля вони проявляються в закладах м. Киева уже сьогодш.
Обгрунтовано загальнi принципи обслуговування гостей в ресторанах, серед яких прюритетними визначено шдивщуальний пiдхiд, комплексшсть в оргашзаци розважальних заходiв, систематичшсть та цiлеспрямованiсть 1'х проведення, свободу вибору та добровшьшсть участi, театралiзацiю, синтез усiх видiв мистецтв, принцип диференщаци, доступностi та якостi дозвшлевих послуг, 1'х вiдповiдностi мiсцевим вимогам.
Список використано1 л1тератури
1. Гриньова В. М. Функцiонально-вартiсний аналiз в шновацшнш дiяльностi пiдприемства [Електронний ресурс] : моногр. / В. М. Гриньова. - Режим доступу : http://moodle.ipo.kpi.ua/2.1.htm.
2. Дозвшля в закладах ресторанного господарства [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://koma.ua.
3. Кравченко О. В. Креативний потенщал рекреативно! дiяльностi [Електронний ресурс] / О. В. Кравченко. - Режим доступу :
http://tourlib. net/ statti_ukr/kravchenko17.htm.
4. Максимовська Н. О. Сучасний стан дозвiллевоi сфери в Укршш: сощально-педагопчний аспект / Н. О. Максимовська // Вюник Хар^сь^ державноi академii культури. - 2011. - Вип. 33. - С.264-272.
5. Максимовська Н. О. Ашмащя дозвшля як зааб сощального розвитку особистостi в соцiумi, що глобалiзуеться / Н. О. Максимовська // Вюник Харкiвськоi державноi академп культури. - 2012. - Вип. 35. - С.268-278.
6. Новости дня [Електронний ресурс] // Лучшие рестораны Украины. - Режим доступу : http://www.restoran.ua/kiev/news/novosti.
7. Петрова I. В. Дозвшля в зарубiжних крашах / I. В. Петрова. - К. : Кондор, 2008. - 408 с.
8. Шостак С. Л. Дозвшля як фактор соцiальноi щентичносп / С. Л. Шостак // Вюник КНУЮМ. Педагогика. - 2005. - Вип. 12. Ч.1 : Матерiали мiжнародноi науково-практичноi конференцii мПедагогiчнi та рекреацiйнi технологи в сучаснiй iндустрii
дозвшля" - С. 297-299
9. Форма // Словник украшсько1 мови : в 11-ти т. — Кшв : Наукова думка, 1979. -Т. 10. - С. 617.
10. Функщя // Словник украшсько1 мови : в 11-ти т. - Кшв : Наукова думка, 1979. - Т. 10.- С. 653.
Стаття надшшла до редакцп 18.03.2015
L. О. Gonchar
FUNCTIONAL REFERRALS CULTURAL AND ENTERTAINMENT ACTIVITIES OF NATIONAL RESTAURANTS
The article studies and analyzes cultural and entertainment activities of modern Ukraine restaurants. Main tasks are outlined. Defined the role and the basic meaning of "function" and "form" for the entertainment of restaurants.
Specified functions of leisure programs in restaurants such as informative, communicative, recreation (relaxation), interactive, social, valuable, epistemological (cognitive), creative. Determined range of influence of each function to the customer satisfaction by restaurant services.
The important element of the organization of cultural and entertainment programs in restaurants is correct selection of animations according to holidays, seasons, fashion trends, contingent of guests. We consider and investigated forms of modern entertainment programs in Ukrainian restaurants. Justified principles on which it is based.
Key words: cultural and entertainment activities, a restaurant, leisure, function, form, principle, entertainment programs.
УДК 792(477.64-2)» 1849/1943 »(045) О. О. Демщко
ТЕАТРАЛЬНЕ МИСТЕЦТВО ШВНШНОГО ПРИАЗОВ'Я: БЕРДЯНСЬКИЙ ТЕАТР (XIX - ПЕРША ПОЛОВИНА XX СТ.)
Статтю присвячено становлению та розвитку бердянського театру у XIX -першт половит XX ст. Висвтлено особливост1 репертуару, благодтног д1яльност1 трупи та визначено найбшьш характерн проблеми театру. Значну увагу придшено творчим пошукам акторського колективу та гастролюючи трупам. Розкрито роль бердянського театру в громадському та культурному житт1 населення регюну.
Клю^о^^ слова: Бердянський театр, Швтчне Приазов'я, культурно-мистецький простгр, афша, репертуар.
Вивчення репональних традицш театрального мистецтва е одшею з актуальних проблем сучасного украшського мистецтвознавства. В останш десятил^я активiзувалася потреба поглиблених, докладних дослщжень мистецьких процеав рк. акт ких х простору окремих репошв Украши. Основною причиною подiбного штересу слщ вважати визнання високого статусу мистецьких явищ регионального мистецтва поряд з культурними реалiями столичних центрiв. Внаслщок цього важливе мюце посщае дослщження внеску, культурно-мистецьких надбань окремих репошв у загальнонащональну культурну скарбницю.
Розвиток громадських та сощально-культурних процеав на сучасному етат
