CC BY
22
11. Fromm E. Niech si§ stanie czlowiek. Z psychologii etyki / E. Fromm. - PWN, Warszawa-Wroclaw, 1999.
- 207 p.
12. Kozielecki J. Czlowiek wielowymiarowy / J. Kozielecki. - Wyd. Akademickie "Zak", Warszawa, 1996. - 290 p.
13. Kujawinski J. Tworczosc metodyczna nauczyciela / J. Kujawinski. - Wyd. Naukowe Uniwersytetu im. A. Mickiewicza w Poznaniu, Poznan, 2001. - 199 p.
14. Kuleta M. Czlowiek jako kreator zmian w swoim zyciu, In. D. Kubacka-Jasiecka (ed.), Czlowiek wobec zmiany. Rozwazania psychologiczne / M. Kuleta. - Wyd. Uniwersytetu Jagiellonskiego, Krakow, 2002. -PP. 21-37.
15. Kuzma J. Odrodzenie czlowieka przez edukacji, In. I. Wojnar (ed.), Ten swiat i czlowiek w tym swiecie. Obszary sprzecznosci edukacyjnych, Komitet Prognoz "Polska 2000 Plus" / J. Kuzma. - Wyd. ELIPSA, Warszawa, 2003. - PP. 88-95.
16. Kwiecinski Z. Socjopatologia edukacji / Z. Kwiecinski. - Wyd. Wszechnicy Mazurskiej, Olecko, 1995. - 284 p.
17. Kwiecinski Z. Zap^tlenie kwestii edukacyjnej w sytuacji gwaltownej zmiany jej kontekstu / Z. Kwiecinski // Forum Oswiatowe. - 1997. - №1-2. - PP. 267-275.
18. Mendecka G. Rodzina a rozwoj aktywnosci tworczej / G. Mendecka // Prace Naukowe Wyzszej Szkoly Pedagogicznej w Cz^stochowie, Psychologia, vol. VII, R. Derbis (ed.). - Wyd. WSP, Cz^stochowa, 1998.
- PP. 77-96.
19. Obuchowski K. Psychologia d^zen ludzkich / K. Obuchowski. - PWN, Warszawa, 1983. - 298 p.
20. Popek S. Kwestionariusz tworczego zachowania KAHN / S. Popek. - Wyd. UMCS, Lublin, 1990. - 91 p.
21. Przetacznik-Gierowska M., Makiello-Jarza G. Psychologia rozwojowa i wychowawcza wieku dzieci^cego / M. Przetacznik-Gierowska, G. Makiello-Jarza. - WSiP, Warszawa, 1992. - 390 p.
22. Pufal-Struzik I. Aktywnosc tworcza czlowieka i jej zwi^zek z samoocen^. jakosci zycia, In. A. Banka, R. Derbis (eds.), Psychologiczne i pedagogiczne wymiary jakosci zycia / I. Pufal-Struzik. - Wyd. "Gemini", Poznan-Cz^stochowa, 1994. - PP. 97-105.
23. Rewera M. Autorytety w swiadomosci mlodziezy licealnej / M. Rewera. - WZNoS w Stalowej Woli, KUL Jana Pawla II, Stalowa Wola, 2008. - 340 p.
24. Rewera M. Rodzina w systemie wartosci mlodziezy polskiej (na podstawie wybranych wynikow badan z lat 1995-2010, In. B. Wi^ckiewicz, M. Klimek (eds.), Wspolczesna rodzina w dobie przemian spoleczno-kulturowyc / M. Rewera. - Wydawnictwo KUL, Lublin, 2012. - PP. 89-115.
25. Schulz R. Tworczosc spoleczne aspekty zjawiska / R. Schulz. - PWN, Warszawa, 1990. - 361 p.
26. Seligman M. Co mozesz zmienic, a czego nie mozesz (ucz^c si§ akceptowac siebie). Poradnik skutecznego samodoskonalenia si§ / M. Seligman. - Media Rodzina, Poznan, 1994. - 439 p.
27. Stras-Romanowska M. Jakosc zycia w swietle zalozen psychologii zorientowanej na osob^, In. M. Stras-Romanowska, K. Lachowicz-Tabaczek, A. Szmajke (eds.), Jakosc zycia w badaniach empirycznych i refleksji teoretycznej, "Kolokwia Psychologiczne" / M. Stras-Romanowska. - Instytut Psychologii PAN, Warszawa, 2005. - PP. 261-266.
28. Strozewski W. W kr^gu wartosci / W. Strozewski. - Wyd. Znak, Krakow, 1992. - 175 p.
29. Strozewski W. O wielkosci. Szkice z filozofii czlowieka / W. Strozewski. - Wyd. Znak, Krakow, 2002. - 318 p.
30. Sujak E. Zyc lepiej / E. Sujak. - Instytut Wydawniczy PAX, Warszawa, 2002. - 241 p.
31. Szewczuk W. Psychologia w sluzbie zycia / W. Szewczuk. - WSiP, Warszawa, 1982. - 319 p.
32. Tomaszewski T. Slady i wzorce / T. Tomaszewski. - WSiP, Warszawa, 1984. - 211 p.
33. Wojnar I. Humanistyczne intencje edukacji / I. Wojnar. - Wyd. Akademickie "Zak", Warszawa, 2000. - 315 p.
34. Zaborowski Z. Problemy psychologii zycia / Z. Zaborowski. - Wyd. Akademickie «Zak», Warszawa, 2001. - 309 p.
35. Zimny Z. M. Jakosc rozwoju osobowosci czlowieka a jakosc jego zycia, In. R. Derbis (ed.), Jakosc rozwoju a jakosc zycia / Z. M. Zimny. - Wyd. WSP, Cz^stochowa, 2000. - PP. 33-38.
УДК 159.954: [374+379.8]
Л. А. ЯРЕМЕНКО
РЕАЛ1ЗАЦ1Я ФУНКЦ1Й ОРГАШЗАЦИ ДОЗВ1ЛЛЯ I ФОРМУВАННЯ ТВОРЧИХ ЗДШНОСТЕЙ ОСОБИСТОСП УЧНЯ В ПОЗАШК1ЛЬНШ ОСВ1Т1
np0aHani30eaH0 дозвтьну di^bmcmb, суть яко1 визначаеться свободою вибору особистiстю своеi поведтки вiдповiдно до наявних у Hei потреб й ттереав. Вiдзнaчено, що завдяки цьому вiдбувaеться повно^нний розвиток учтв в позашюльних закладах освти не тыьки впродовж нaвчaльноi дiяльностi, а й nid час активного дозвтля. Показано, що за умов позaшкiльноi освти з функщею оргатзацп дозвiлля нерозривно пов'язана функщя формування творчих здiбностeй дитини, адже творчiсть передбачае
цтеспрямовану креативну дiяльнiсть iHdueida, яка завершуеться створенням чогось нового, що мае сустльну цттсть. З огляду на це встановлено, що кожен етап формування в особистостi креативного мислення потребуе оргатзаци педагогiчно продуманих дш з урахуванням вiкових можливостей дтей.
Ключовi слова: людина, освта, творчiсть, свобода, функци позашкыьноi освти, функщя оргатзаци дозвшля, функщя формування творчих здiбностей особистостi.
Л. А. ЯРЕМЕНКО
РЕАЛИЗАЦИЯ ФУНКЦИЙ ОРГАНИЗАЦИИ ДОСУГА И ФОРМИРОВАНИЯ ТВОРЧЕСКИХ СПОСОБНОСТЕЙ ЛИЧНОСТИ УЧЕНИКА ВО ВНЕШКОЛЬНОМ ОБРАЗОВАНИИ
Проанализирована деятельность во время досуга, сущность которой определяется свободой выбора личностью своего поведения соответственно с имеющимися в ней потребностями и интересами. Отмечено, что благодаря этому происходит полноценное развитие учащихся во внешкольных учреждениях образования не только в учебной деятельности, но и во время досуга. Показано, что в условиях внешкольного образования с функцией организации досуга неразрывно связана функция формирования творческих способностей ребенка, поскольку творчество предусматривает целенаправленную креативную деятельность индивида, которая завершается созданием чего-то нового, что имеет общественную ценность. В связи с этим установлено, что каждый этап формирования в личности креативного мышления требует организации педагогически продуманных действий с учетом возрастных возможностей детей.
Ключевые слова: человек, образование, творчество, свобода, функции дополнительного образования, функция организации досуга, функция формирования творческих способностей личности.
L. А. YAREMENKO
IMPLEMENTATION OF FUNCTIONS OF LEISURE ORGANIZATION AND FORMATION OF INDIVIDUAL'S CREATIVE ABILITIES IN NONFORMAL
EDUCATION
Nature and purpose of leisure activities, essence of which is determined by the individual's freedom to choose their own behavior in accordance with its existing needs and interests have been analyzed. Due to this full development of students in nonformal educational institutions takes place not only during learning activities, but also during active leisure. Therefore, in conditions of nonformal education function of leisure is inextricably linked to the function of forming creative abilities of the individual. After all, it is creativity that involves purposeful creative activity of the individual, which ends with the creation of something new that is of socially useful value. With this in mind every step of forming individual's creative thinking needs organization of pedagogically-considered actions, taking into account age abilities of children.
Keywords: human, education, creativity, freedom, function of nonformal education, function of leisure organisation, function of forming individual's creative abilities.
Навчання учшв в школi та позашкшьних закладах освии е ефективним, якщо щ заклади устшно реалiзують функци оргашзацп дозвшля. Дозвшля - це частина вшьного часу, який витрачаеться за бажанням особистосп для задоволення li духовних потреб у спшкуванш, засвоенш й створент щнностей культури, розваг i розвитку творчих здiбностей. Сфера дозвшля становить своервдну зону ввдпочинку, ввдновлення духовних i фiзичних сил, вшьного спшкування й розвитку штереив в середовищi одноликш, з якими дитина вважае себе псно пов'язаною. Вона здобувае тут норми, цшносп, установки для власно! поведшки [8, с. 76]. Як своервдна форма позаурочного часу дозвшля може бути використане учнями для поглиблення сво!х знань з уих навчальних предмепв, задоволення i розвитку штереив, запипв, нахилiв, духовного зростання, вдосконалення фiзичних якостей та ввдпочинку [5, с. 73].
Мета стати - розкрити й охарактеризувати сутшсть реалiзацil оргашзацп дозвшля учшв, етапи формування в дтай i шдл^шв творчих здiбностей у закладах позашкшьно! осв^и.
Дозвшьну д1яльшсть шдиввд вибирае згщно зi сво!ми потребами й штересами, не гад тиском зовнiшнiх обставин. Проте ця вiльна даяльтсть, на думку Ю. Бардашевсько!, не е безконтрольною: адже якщо дозвiльна даяльтсть не спрямовуеться педагогом, то дитина чи гадалок може опинитися
щд впливом негативних факторш. За таких умов р1зко зростають вимоги до педагопчних прац1вник1в щодо посилення уваги до оргатзацц дозвшьно! даяльност1 учшв.
Демократичне правове суспшьство, в якому людина вважаеться найвищою цшшстю, висувае ниш нов1 тдходи у вихованш. Вони грунтуються на загальнолюдських засадах, що встановлюють конструктивш ввдносини людини з природою, людини з людиною, наповнюють життя пдним змютом, роблять його значущим. Застосований вмшо й ефективно виховний потенщал дозвшля длей i тдтткш за умов професшного здшснення педагопчно! ди на основ1 гумашстичного тдходу до них може стати важливим засобом у формуванш сввдомих громадян. Однак цей потенщал часто використовуеться у навчально-виховному процеа несповна, про що сввдчать так проблеми: вшьний час школи заповнюеться нещкавими, формал1зованими виховними заходами, на як учш приходять примусово, а не за бажанням; чимало форм виховно! роботи е застаршими i не ввдповвдають сучасним запитам молод^ не застосовуеться шдиыдуальний шдхвд [2, с. 8-9].
Зазначеш проблеми педагоги позашк1льних заклад1в мають вир1шувати спшьно з громадськ1стю i батьками учшв, оск1льки дозвшля мае дво!стий характер: з одного боку, протягом цього часу зменшуеться контроль з боку школи за даяльшстю д1тей, а з другого -зростае контроль родини за !х д1ями. Ращональне використання дльми, шдлггками дозвшля, передуем максимальне включения до нього ф1зкультурно-спортивних заход1в, сприяе формуванню, змщненню !хнього здоров'я [14, с. 198]. Цього можна досягти лише у лснш сшвиращ педагопчного колективу та батьк1в.
Однак це не применшуе ввдповвдальносп педагопв. Описуючи д1яльшсть таких позашк1льних заклад1в, як дитяч1 оздоровч1 табори денного перебування, Н. Казакова звертае увагу на деяк проблеми в реал1зацп ними функци оргашзацп дозвшля. Ц заклади впродовж майже всього часу функщонують завдяки робот адмшютрацш шкш i вчител1в початково! ланки. В учшв старших клас1в цей перюд сшвпадае з юпитами й практикою, тому вчитель предметники приходять працювати в дитячих оздоровчих таборах денного перебування лише на невеликий час. Зрозумшо, що розраховувати на велику творчу енергш та ентуз1азм учителя тсля завершення навчального року не доводиться. Для цього необидно зам1нити повсякденну рутинну роботу творчою, всюди бачити позитив, не вшкидати жодно! щкаво! та корисно! пропозици в оргашзацп табору, не зводити оздоровлення учшв лише до посиленого харчування, прогулянок на св1жому повпр й денного сну з читанням книжок. Важливими умовами устшного функцiоиування пришкольного табору досл1дниця визначае: спрямування змюту виховно! роботи на збереження здоров'я, штелектуальний, духовний i соцiальний розвиток молодших школярiв; забезпечення виховного характеру дiяльностi в оргашзащйний, основний та заключний перюди табiрноl змiни, врахування вiкових особливостей дiтей [10, с. 145].
Як свiдчить практика, повноцiнний розвиток дитини у позашкшьних закладах вiдбуваеться не лише протягом навчально! дiяльностi, а й тд час активного дозвшля, адже одна з головних потреб дитини - досягнення успiху в значущш для не! дiяльностi. Кожний успiх дитини мае бути ввдзначений. Це означае, що вона мае бачити, переживати сво! успiхи. Оргашзащя дозвiлля в позашкiльнiй освiтi дае широкий проспр застосуванню нестандартних методiв i форм розвитку дитячих здiбностей [8, с. 77].
Однiею з таких форм дозвшля, безперечно, е ^ова. Гра - це найперший вияв активно! дiяльностi дитини, яка постае для не! важливим засобом тзнання навколишнього свiту. 1гри дуже позитивно впливають на дитячий оргашзм, змiцнюючи нервово-м'язову систему, полiпшуючи дихання, кровообiг, травлення. Участь в правильно оргашзованих iграх розвивае в длей вольовi якостi, творчу iнiцiативу, винахвдливють, вiдчуття товариства. Дитина стае дисциплшованою, у не! виховуються самовладання, вмшня стримувати сво! его!'стичш пориви. Завдяки колективним iграм розвиваються органiзаторськi здабносп дiтей, !х наполегливiсть у досягненш мети, вiдповiдальнiсть за сво! ди. Рухливi iгри, особливо на свгжому повiтрi, дають можливiсть дiтям активно ввдпочити пiсля навчання, покращуючи !х здоров'я [9, с. 29].
Про устшне використання iгрових форм в сучаснш системi позашк1льно! освiти свiдчить дiяльнiсть Херсонського Палацу дитячо! та юнацько! творчостi. В ньому дiе центр масово! роботи та оргашзацп дозвiлля, основна мета якого - створення такого освiтнього середовища у творчих колективах, яке допомагае дитиш стати особистiстю, а також методичне забезпечення
гуртив, клуб!в, творчих об'еднань щодо оргашзацп змютовного дозвшля. Центр е найбшьш мобшьним шдроздшом у структур! палацу, що ор!ентуеться на потреби учшвсько! молодо В ньому працюють гуртки сощально-реабштацшного (сощально-виховш й дозвшьш об'еднання) та художньо-естетичного напрям!в.
Нагромаджений досввд дав змогу скласти комплексну програму оргашзацп дозвшля д!тей р!зних вшових категорш. Основною и метою е розвиток кращих традицш та нових форм ¿грово!, дозвшьно! д!яльносп як над1йного й ефективного засобу сощал!зацп, навчання, ф1зичного розвитку, реабштацп, оргашзацп корисного дозвшля датей [ тдлптав, !х р1зноб1чно! шзнавально!, штелектуально!, творчо! активност! Основш напрямки вказано! програми -правове, естетичне, ф1зичне виховання, виховання на народних традищях, громадянське самоусввдомлення, економ1чна та комп'ютерна об!знашсть, профшьна спрямовашсть. Для реал!зацп зазначених напрям1в у Херсонському Палащ дитячо! та юнацько! творчост використовують р!зш форми оргашзацп дозвшля: ¿гров! програми (шзнавальш, розвивальш, розважальш, ¿гри-уроки); штелектуальш при (економ!чш туршри, брейн-ринги, дебати); конкурси КВК; фестивал! художньо! самод!яльносп [ дитячо! творчостц акци; бесвди, уроки, лекци, треншги; вистави, шоу-програми; л!тш табори ввдпочинку [8, с. 78-79].
Як бачимо, з функщею оргашзацп дозвшля в умовах позашкшьно! осв1ти нерозривно пов'язана функщя формування творчих зд1бностей особистосп. Творчють е цшеспрямованою дгяльшстю людини, яка завершуеться створенням чогось нового з метою вдосконалення знарядь пращ, технолопчних процеив, планування пращ, конструкцп вироб1в тощо, тобто нового, яке мае суспшьну щншсть. Ввдповвдно творчою особиспстю може бути названа людина, котра виявила творчий шдхвд у певнш д!яльносп, реал1зувала сво! можливосп, ввдкрила для себе свгг духовного самовдосконалення. Вона мае постшно перебувати у сташ творення, передуам творення свое! особистосп. Певш внутр!шш чинники, сввдомий виб1р моральних ¿деал!в повинш допомогти людиш перебороти себе на шляху самовдосконалення [ самореал!зацп як особистосп творчо! [11, с. 57].
Творча д!яльшсть учшв характеризуеться тими ж законом1рностями, що й творча дгяльшсть дорослих людей, а саме: все, що створюеться д1тьми, незалежно ввд суспшьного значения насладив пращ, е результатом коттко! напружено! д!яльностц творчють учшв наближаеться до творчо! даяльносп дорослих [ за значенням у процес !! основних псих1чних компоненив; творча д!яльшсть учшв характеризуеться тими ж етапами, що й в дорослих.
«У позашкшьному педагопчному процес дитина не просто вадтворюе те, що засвоюе. Завдяки сво!й ушкальносп [ неповторност! вона доповнюе, удосконалюе те, що засво!ла, чого навчилася рашше. Саме у цьому полягае закон творчо! поведшки й особливють методики позашк1льного педагопчного процесу», - зазначае Т. Цв1рова [13].
Вивчення насладив творчо! пращ учшв у позашк1льних навчальних закладах доводить, що !х творча д!яльшсть мае певш особливостк
- за невеликим винятком, учш створюють нов! продукти, що не мають суспшьного значення, тобто створюють нове для себе, тод1 як суспшьству це нове вже ведомо. Отже, таке нове мае суб'ективний характер. Проте з погляду психолог!!' така праця учшв не позбавлена творчого характеру, оскшьки в !! процес вони роблять для себе певш вадкриття, хоча для розвитку зд1бностей учшв, навчання !х творчост! характер новизни не мае виршального значення;
- навчальний характер творчост! висувае на перший план не результати творчо! д!яльносп, а тдготовку до не! в майбутньому у виробничих умовах. Основним джерелом творчо! д!яльносп д!тей мае бути досвад, нагромаджений у ц!й галуз! й переданий доступно в процеа навчання;
- творча д!яльн!сть учшв перебувае на нижчому р!вн! самостшносп [12].
Творч!сть, як прояв активност й самост!йност! особистост!, починае формуватися в дитинств!. У цей вшовий пер!од творча д!яльн!сть спрямована на створення дитиною певних ц!нностей у р!зних сферах життя. Однак для цього потр!бно створити в!дпов!дн! умови. Батьки мають дбати про залучення сво!х д!тей до дитячих об'еднань за штересами, заохочувати !х до учасп в концертах, конкурсах, змаганнях, виставках й шших заходах. Щоб визначити сфери
штересш i можливостей дитини, необхiдно спостер^ати за нею, виявляти !! защкавлешсть до уподобань, пiдтримувати i стимулювати творчiсть [13].
Головними умовами оргашзаци творчо! дiяльностi учнiв в позашкшьних навчальних закладах е:
• створення необхiдноi' обстановки для самостшних дiй учшв у процес пращ. Загальновiдомо, що формування всiх якостей i властивостей особистосп вiдбуваеться в процесi дiяльностi. Це стосуеться i розвитку творчих сил та здабностей. Дiяльнiсть у позашкшьних навчальних закладах для виконання цих завдань мае забезпечувати високий рiвень iнтелектуально! активностi, що передбачае можливють для самостiйних дiй учнiв в процес працi. На заняттях гуртив це завдання може бути устшно вирiшено способом формулювання трудових знань, за якого виключаеться повна регламентащя дiй учнiв;
• пiдведения учшв до творчо! iде! або пряма постановка перед ними творчих питань i завдань. В умовах дiяльностi людей у сферi матерiального виробництва творча iдея чи завдання виникае пiд впливом запилв громадського життя в нових продуктах працi. У навчальнш робот в позашк1льних закладах освли учнi також можуть школи самостiйно усвiдомлювати наявнiсть тих чи шших завдань, вирiшения яких сприяе розвитку !х творчих сил i здiбностей. Разом з тим бшьшосп учнiв важко самостiйно усвiдомлювати там завдання. Т завдання, як1 перед ними постають, дуже часто мають випадковий характер. Тому учнiв треба не тшьки включати в дiяльнiсть, що мiстить у собi можливосл вияву самостшних дiй, а й тдводити !х до усвiдомлення ще! можливостi, стимулювати !х до того, щоб закладена у трудовому завданш можливiсть була ними використана;
• стимулювання до мобiлiзацi!' та застосування загальнотеоретичних i полiтехнiчних знань для виршення творчих завдань. Як ввдомо, творча дiяльнiсть стае можливою на основi певних знань, умiнь i навичок. Проте учнi не завжди вмiють застосовувати сво! знання на практищ, а отже, iнколи не можуть самостшно долати труднощi при виконанш трудового завдання. Застосування рiзних педагогiчних прийомiв мае сприяти встановленню в учнiв зв'язк1в мiж !хшми знаннями та завданнями, якi треба виршити;
• застосування рiзних педагопчних прийомiв стимулювання iнтелектуально! активностi учшв для виконання ними завдань творчого характеру. Вивчення трудово! дiяльностi показало, що за дотримання зазначених вище умов рiвень активност учнiв не завжди е однаковим. Це пов'язано з тим, що вони, зазвичай, неоднаковою мобшзують сво! психофiзичнi сили для виршення завдань творчого характеру; зокрема, легко вдаолшаються, вольовi дп в них iмпульсивнi, iнтереси не дуже стал^ Все це негативно позначаеться на !хнш дiяльностi. Застосування ж спещальних педагогiчних прийомiв сприяе тому, що дли, тдттки бшьш защкавлено виконують завдання, стають уважшшими пiд час роботи, докладають бшьше зусиль для подолання труднощiв, яю виникають у процесi працi. Внаслвдок цього результати роботи стають значно кращими [3, с. 16-17].
Вивчення практично! дiяльностi позашкшьних навчальних закладiв дае тдстави стверджувати, що побудова навчально-виховного процесу та дозвiльно! дiяльностi гуртк1в, творчих об'еднань на засадах особиспсно орiентовано! освiти, суб'ект-суб'ектно! взаемоди, технологiй спiвробiтництва, спiвтворчостi педагога-позашк1льника i його вихованц1в у процесi улюблено! пiзнавально! або творчо! дiяльностi забезпечують: творчу спрямован1сть особистостi дитини, усввдомлення нею значення творчих, гуманiстичних потреб, мотивiв, цiлей як провiдних в !! саморозвитку i життедiяльностi; розвиток творчих рис характеру особистосп учня (цiлеспрямованостi, iнiцiативностi, наполегливост1, самостiйностi, винахвдливосп, оригiнальностi, органiзованостi, працелюбностi); розвиток творчих якостей штелекту всiх учасник1в позашкшьного навчально-виховного процесу (логiчного, дiалектичного та цшсного сприйняття дiйсностi, творчо! уяви та фантази, iнту!цi!, уваги, пам'яп, що сприяе формуванню вмiння спшьно визначати i вирiшувати життевi завдання, розробляти творчi проекти); творчу самосввдомють педагога-позашк1льника та його вихованцiв, що виявляеться у самопiзнаннi й адекватнш самооцiнцi, самоорганiзацi!, самореалiзацi!', самовдосконаленнi творчо! особистостц постiйне зростання потенцiалу творчо! дiяльностi - бажання систематично здобувати новi знання, набувати вмiння, навички, творчо !х використовувати; формування психiчних якостей творчо! особистостi, !! темпераменту, властивостей нервово! системи (чутливостi, пластичносп,
працездатносп), доцшьного шдив!дуального стилю д!яльносп й поведшки, у процес яких використовуються найкращ! I коригуються слабк1 (зпдно з вимогами творчо! д!яльност!) якосп нервово! системи конкретного вихованця та педагога [6].
Процес формування креативного мислення у дитини складаються з таких етатв: 1) мотивац!йно-ц!льового (створення основи у формуванн! креативних умшь). Мотивац!я е основним моментом у формуванн! мислення, вона посилюе устх ! в!дчуття дитиною гордост! за устшно виконану справу; 2) змютовно-операцшного (власне розвиток дивергентного мислення, коли пошук йде одночасно за р!зними напрямами, не п1дпорядковуючись един!й лопщ, через застосування метод!в активно! творчо! д!яльностг метод!в дискус!!, гри, розгляду ситуац!й, експериментально-досл!дно! роботи тощо); 3) результативно-оцшного (вдосконалення креативного мислення у процес! творчо! д!яльносп, включення дией у розробку завдань, як1 сприяють формуванню творчих зд!бностей) [7].
Кожний етап формування креативного мислення у дитини потребуе орган!зац!! педагог!чно продуманих д!й з урахуванням !! вшових можливостей. Так, на першому етап! пропонуеться створення умов для проникнення дитини за меж! в!домого та формулювання проблеми у форм! питань. Для цього використовуеться спещальна система завдань, до яких входять нестандарта! завдання, завдання-парадокси, завдання ¿з застосуванням метафор, присл!в'!в, приказок, народних прикмет й ш.
Другий етап - це самостшний пошук виршення проблеми, створення проекту. Впровадження методу проекпв ефективно впливае на актив!зац!ю творчо! д!яльносп учн!в, розвиток !х зд!бностей. Основною метою проектного навчання е набуття та поглиблення учнями знань ! вм!нь у процес! планування ! виконання практичних завдань. Отже, тд проектом як орган!зац!йною формою й методом в умовах реал!зацп функци творчост! в закладах позашкшьно! осв!ти маеться на уваз! навчальне завдання практичного характеру - не лише задум, а ! його реал!защя учнем або групою за визначеним планом.
Суть проектно! технолог!! полягае в стимулюванш штересу учшв до виршення певних проблем, що передбачае оволодшня необх!дною сумою знань через проектну д!яльн!сть. Залежно вад класиф!кац!йно! ознаки проекти визначають: за характером контакпв - внутр!шн! (оргашзоваш всередин! одного гуртка або м!ж гуртками навчальних заклад!в, рег!ону, кра!ни) ! м!жнародн! (за участю представнишв р!зних кра!н); за к1льк1стю учаснишв - одноос!бн!, парн!, групов!; за тривалютю проведення - короткотривал!, середньотривал!, довготривал! [4].
Позитивною ознакою методу проекпв стосовно реал!зац!! позашк1льними закладами функци творчост! е те, що знання та навички учн! здобувають не суто теоретично в готовому вигляд!, без практики, а тд час виконання конкретного завдання. Оргашзовуючи роботу над проектом у процес! реал!зацп методики позашк!льно! осв!ти, учн! самостшно визначають мету, складають план, практично його реал!зовують, оц!нюють ! представляють. П!д час роботи вони оволод!вають теоретичними ! прикладними знаннями, прийомами творчо! д!яльност!. Отож, робота над проектом сприяе формуванню в дией, п!дл!тк1в творчих зд!бностей ! !х практичного застосування. Через проект ввдбуваеться засвоення знань, формування вмшь визначати ! знаходити шляхи виршення проблем, що сприяе розвитку творчост! й вшповвдальносп.
Роботу над проектом за умов реал!зацп методики позашкшьно! осв!ти варто зд!йснювати впродовж трьох етап!в: 1) концептуального; 2) основного; 3) тдсумкового. Концептуальний етап передбачае визначення об'екта досл!дження, постановку мети ! завдань, виб!р методики, необхвдних для реал!зац!! проекту ресурс!в; також треба оформити ввдповвдну документац!ю. На основному етат зд!йснюеться безпосередня реал!защя проекту, коригування й уточнення плану, контроль за ходом роботи, фшсащя результапв. П!дсумковий етап включае обговорення ! презентац!ю результат!в, визначення об'екта й теми наступного проекту [4].
Устшна реал!защя будь-якого творчого проекту в позашкшьних закладах осв!ти можлива за комплексного ! глибокого вивчення учнями основних ¿дей, проблем, тем, пов'язаних з ним. Для цього розробляються творч! завдання, яш можуть систематично використовуватися для формування креативних навичок. Це найкраще ввдбуваеться тд час трен!нг!в [7].
На третьому етап! пропонуеться рефлекс!я (здатн!сть людини не лише мислити, в!дчувати, а й осмислювати сво! думки ! почуття), застосовуючи метод «незак1нчених речень» з
метою особиспсного i суспiльного оцiнювання результапв власного пошуку для подальшого переходу доформулювання нових проблем. Виникнення рефлексп е початком розвитку людини як розумно! iстоти, який не фшсуеться в морфологiчних змiнах (мозок, пряма хода, розвиток руки тощо), а характеризуеться усввдомленням свого буття у Свт, що набувае спочатку форми ввдносин «Я - Ти»; це - початок самознаходження i самосприйняття Людини у Свiтi [1, с. 7].
Отже, рiзнi функцi! позашкшьних закладiв освiти мають комплексний характер. Серед них не можна визначити головш й другорядт. Становлення рiзнобiчно розвинено! особистостi нинi з необхвднютю передбачае розвиток креативностi. В зв'язку з цим реалiзацiя творчих здiбностей учнiв е важливим завданням педагопв позашк1льних навчальних закладiв. Вона ввдбуваеться шляхом здiйснения певно! працi, що реалiзуе завдання трудового виховання особистосп. Вiльний вибiр дiтьми, пiдлiтками закладiв позашк1льно! освiти, в яких сповна можуть бути розкрип !х здiбностi, мае поеднуватися з вiдповiдальнiстю за результати власно! дiяльностi.
Л1ТЕРАТУРА
1. Арсеньев А.С. Глобальный кризис и личность (размышления философа) / А. С. Арсеньев // Мир психологии и психология в мире. - 1994. - № 10. - С. 4-26.
2. Бардашевська Ю. О. Подготовка майбуттх учтшпв до органвавд дозвшлево! дшльносп старшокласниюв: автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.04 / Ю. О. Бардашевська. - Вшниця, 2007. - 20 с.
3. Биковська О. В. Психолого-педагопчш засади творчо! дiяльностi учшв у позашкшьних навчальних закладах / О. В. Биковська // Педагопка i психолопя формування творчо! особистоста: проблеми i пошуки. - Заж^жжя, 2006. - Вип. 37. - С. 13-20.
4. Биковська О. В. Творчий етап реалiзацi! компетентшстного тдходу в позашкiльнiй освт [Електронний ресурс] / О. В. Биковська. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: ши'ш.пЬиу. gov.ua/portal/soc_gum/pfto/2010_10/£Ие8/р 1010_07.pdf
5. Брилш Б. А. Педагопчш проблеми оргашзацп вiльного часу / Б. А. Брилш // Психолопя i педагогiка. - 1996. - № 4. - С. 72-76.
6. Гаврилюк В. Ю. Суб'ект-суб'ектна взаемодiя як педагопчна умова формування творчо! активносл вихованцiв позашкшьних навчальних закладiв / В. Ю. Гаврилюк. [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/Nar0sv/2008-1/08gvupnz.htm
7. Горшкова О. Г. Формування креативного мислення дитини в позашкшьному закладi / О. Г. Горшкова. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/pfto/2009_5/files/ped905_05.pdf
8. Гусь Т. Й. Оргашзацш змктовного дозвшля у позашкшьному закладi / Т. Й. Гусь, Т. В. Павлова-Сисюк // Тавршський вкник освгти. - 2011. - № 1 (33). - С. 76-82.
9. ермакова Т. Основш напрями формування здорового способу життя школяр1в у навчально-виховному процесi / Т. ермакова // Педагопка, психолопя та медико-бюлопчш проблеми фiзичного виховання i спорту. - 2009. - № 11. - С. 27-31.
10. Казакова Н. В. Нормативно-правове забезпечення дiяльностi дитячих оздоровчих таборiв денного перебування / Н. В. Казакова // Педагопчний дискурс. - 2011. - Вип. 9. - С. 141-146.
11. Каржов С. А. Фiлософiя. Роздши: Фiлософська антропологш, соцiальна фiлософiя, фiлософiя культури: навч. поибник / С. А. Каржов. - Х.: НУЦЗУ, 2011. - 128 с.
12. Сущенко Л. О. Педагопчш орiентири наукового пошуку шляхiв розвитку творчо! активноста особистосп в позашкiльному закладi / Л. О. Сущенко. [Електронний ресурс] - Режим доступу: www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/pfto/2011_16/files/P1611_41.pdf
13. Цвiрова Т. Д. Розвиток дитячо! творчоста в умовах позашкiльного закладу: сторшки iсторi! та сучаснiсть / Т. Д. Цвiрова. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: alma-mater.luguniv.edu.ua/magazines/elect_v/NN9/10ttdits.pdf
14. Шеремет I. Рацюнальна органiзацiя дозвшля як ефективний засiб протидi! алкоголiзацi! старшокласникiв / I. Шеремет // Педагопка, психолопя та медико-бюлопчш проблеми фiзичного виховання i спорту. - 2005. - № 22. - С. 196-199.
