CC BY
30
sociology and the author of one of the widely known versions of the philosophy of history was set.
The representatives of the so-called Prussian school, playing the idea of building a new cultural synthesis, focused their attention on the actual political and constitutional history. The most prominent representative of the new direction was the German historian J.G. Droysen. Droysen considers the historical method as the development of arts of understanding and interpretation of the voluntary actions of the historical figures and the historical processes. The attention of Droysen was mainly aimed at the sector of the national history. It is quite obvious for his penchant for factual and experiential details. The dialectic of the world history, Droysen, creates a continuous growth of common historical meaning in the historical process of the relay exposed for each other peoples. The dialectic refers to the intuitive way "of being, that arises".
V. Dilthey carried out the analysis of this particular act of understanding that allows the historian to interpret all forms of cultural creativity as a manifestation form of the basis of ideology. The historical-philosophical theory of Dilthey found its further development in the development of the methodology of historical knowledge of the representatives of the Baden school of neo-kantianism W. Windelband and H. Rickert.
The critical philosophy of history of Dilthey and the representatives of the Baden school of neo-kantianism laid the foundation for further theoretical developments of the methodology of knowledge in the field of historical science (G. Collingwood).
In the fundamental ontology Heidegger, in a circle of categorical definitions of history, made the historical concept of human nature.
In postmodernism self-sufficient process came in the place of a single historical process.
New cultural history focuses on the discursive aspect of social experience in the broadest sense. The reorientation of social and cultural history, "social history of culture to cultural history of social".
The author outlined the prospect of a new cultural synthesis and a new intellectual history, which study the problem of historical memory, historical imagination and the development of the concept of a basic level of historical consciousness. Also we traced the development of a cultural component of historical consciousness in the context of its historical transformations, identifying the heuristic possibilities of cultural understanding of history.
Key words: historical consciousness, historical memory, history, methodology of historical knowledge, postmodernism.
УДК 008:316.422(477)
С. А. Куцак
СТРАТЕГИЯ РОЗВИТКУ КУЛЬТУРНО-ДОЗВШЛСВИХ ПРОГРАМ У КОНТЕКСТЕ ТРАНСФОРМАЦ1Й ДОЗВ1ЛЛСВИХ ПРАКТИК: ПРОБЛЕМИ I ПЕРСПЕКТИВИ
У cmammi проблеми моделювання культурно-дозвшлевих програм розглянуто Kpi3b призму сучасного розумтня феномену дозвшля й мюця в ньому культурно-дозвшлевоi дiяльностi. Виявлено, що nidxid до таког дiяльностi як важливого складника та тдикатора сустльного добробуту, поширений у розвинених кратах свту,
забезпечуе и органгзацгйний / науково-методичний супровгд з боку держави й сустльства. Проаналгзовано сучасний стан розв'язання цих проблем в Украш1 та запропоновано можливост1 його покращання.
Клю^о^^ слова: культурно-дозв1ллев1 програми, трансформаци дозвшля, державна культурна полтика у сфер1 дозвшля, дозв1ллев1 послуги, сустльний добробут.
У надскладних умовах, в яких опинилася сьогодш укра!нська держава, змушена розв'язувати проблеми кардинально! трансформаци усього суспшьного життя в ситуацп вшськово! агресп проти не!, одним з найнагальшших завдань сьогодення постае формування свщомого громадянина - члена укра!нсько! спiльноти. Лише людина, глибинним духовним стрижнем яко! е нащональна культура й европейськi цiнностi, здатна усвщомлювати й плекати свою належшсть до нащонально! спiльноти, виборювати право нацп на самоствердження та водночас толерувати 1ншого. А отже, поставлене ниш державне завдання консолщацп укра!нського суспiльства заради гiдного майбутнього у сво!й незалежнiй державi розв'язуеться, в тому чист, й iнструментальними засобами культурно! пол^ики, покликано! не лише забезпечувати задоволення культурних потреб громадян, а й слугувати потужним виховним джерелом. У такому контекст! слщ розглядати й потреби й можливосп цшеспрямованого розвитку культурно-дозвшлево! дiяльностi населення, й проблеми та перспективи моделювання культурно-дозвiллевих програм як !! частини.
На жаль, за вае! численностi й багатоманiтностi вiтчизняних наукових дослщжень само! сфери дозвiлля та !! трансформацiй у глобалiзованому свт проблематика моделювання та «пол^ики розвитку» культурно-дозвшлевих програм у нашiй кршш на сьогоднi на науковому рiвнi взагалi не розглядаеться. Поодинокi публшацп з ще! тематики мають оглядовий характер i стосуються скорiше загальних основ та закономiрностей створення культурно-дозвшлевих програм, подаючи здебiльшого ту чи шшу !х класифiкацiю та типолопзащю з уже iснуючих i вщомих.
Дещо краще виглядае ситуацiя в сусщшх Росiйськiй Федерацп та Республщ Бiлорусь, де до ще! проблематики звертаються переважно соцiальнi педагоги -А. Д. Жарков, С. С. Трюдш, педагоп й практики в галузi туризму та екскурсшно! роботи - Ю. Д. Дмiтриевський, Б. В. Смельянова, К. В. Кулаев, В. С. Сенш, фахiвцi з сощально-культурних технологiй - А. П. Байко, Т. П. Бiрюкова, Л. I. Козловська,
A. А. Корбут, М. М. Королев, В. В. Криштаносов, О. О. Макарова, I. О. Малахова,
B. П. Прокопцова, О. В. Рогачова, С. В. Рябова, В. Ф. Савша, Н. В. Самерсова,
0. I. Смолик, О.М. Шаройко. Саме щ автори спрямовують свою увагу на виховний потенщал культурно-дозвшлево! дiяльностi в цшому та окремо - на виховш й рекреацшш можливосп культурно-дозвшлевих програм. У такому контекст розглядаються й питання трансформаци процесу !х створення й використання, !х тематики, форм i жанрiв.
Окремi науковцi (культурологи та юторики) присвятили сво! роботи проблемам юторичних трансформацiй дозвiлля й функщонування культурно-дозвiллевих програм з переважним наголосом на розвитку !х юторичних форм - К. В. Авдеев, Б. Р. Вшпер,
1. М. Д'яков, В. I. Кузищин, Б. I. Рiвкiн, Г. I. Соколов. Слщ також вщзначити окрему групу роб^ росiйських та бiлоруських авторiв, в яких розглядаються особливостi культурно-дозвшлевих програм, притаманних сферi туризму та екскурсшно! дiяльностi.
Особливостям сучасних культурно-дозвшлевих програм, орiентованих на дитячу та пщл^кову аудиторiю, та !х типологл присвячено роботи Л. Б. Железново!, О. В. Юреево!, I. В. Петрово!; загальним принципам створення культурно-дозвшлевих
програм та !х режисурi - працi Т. П. Неклюдово!, Е. Б. Плаксшо'!; дослiдженню окремих видiв культурно-дозвiллeвих програм - статп Н. Г. Новосад (сюжетно-рольовi ^и), Н. А. Дм^иево! та В. С. Садовсько! (сучаснi типи програм).
А проте, у сучасному свт, принаймш в захiднiй його частиш - краТнах СС, США, Канад^ Австралп феномен дозвiлля вже давно переосмислено i пiддано аналiзу в значно ширшому контекстi - як базову складову й водночас шдикатор суспшьного добробуту. Вiдповiдно, цiлеспрямоване моделювання й створення сучасних культурно-дозвшлевих програм, актуальних i затребуваних з позицш поточних суспшьно-полiтичних, соцiально-економiчних, культурних завдань, що стоять перед суспшьством, як невщ'емно! частини забезпечення культурно-дозвшлево! дiяльностi фактично перетворилися на вагомий складник державно! культурно! пол^ики, що потребуе свого органiзацiйного, наукового та методичного забезпечення й отримуе його. Вщповщним чином спрямованi дослщження не лише складного, багатовимiрного, комплексного феномену дозвшля - Д. Годб^ К. Р. Еджинтон, Т. С. Мак, К. Рожек, Р. А. Стеббшс, П. Чен та ш., а й культурно-дозвшлевих програм як одного з шструменпв його здшснення. У такому ключi побудовано роботи Д. Джерi (Австралiя), А. М. Муда та Р. Дж. Крауса (США) [13; 14], Д. Перкумене та Д. Клейшене (Литва), предметом яких е, серед шшого, i зв'язок суспшьних змш та трансформацш культурно-дозвiллевих програм у сучаснш реальностi i завдання, якi мають розв'язувати на нинiшньому етапi творщ й органiзатори таких програм - фахiвцi в галузi оргашзацп дозвшля.
А отже, мусимо констатувати вщсутшсть у в^чизнянш науковiй лiтературi дослщжень з проблем створення, трансформацiй, модифшацш та функцiонування культурно-дозвiллевих програм як невщ'емного iнструменту державно! культурно! пол^ики в галузi культурно-дозвшлево! дiяльностi i водночас - окремо! сфери послуг, та потреб, умов i можливостей !! органiзацiйно-iнформацiйного, теоретичного, методичного тощо забезпечення.
Вiдтак метою ще! роботи е виявлення особливостей розвитку та функщонування культурно-дозвiллевих програм у сучасних умовах як складника державно! культурно! пол^ики i окремо! сфери послуг. Така мета зумовлюе розв'язання наступних завдань: концептуалiзацii новггшх теоретичних поглядiв на сутнiсть дозвшля, визначення мюця культурно-дозвiллевих програм у ре&шзацл дозвiлля в сучасному свт; аналiзу особливостей новiтнiх практичних пiдходiв до цiлеспрямованого планування й досвщу розбудови дозвiллевого складника державно! культурно! полггики в розвинених краТнах; виявлення специфши украТнсько! ситуацп з розвитком культурно-дозвшлевих програм; окреслення потреб та можливостей моделювання культурно-дозвшлевих програм на сучасному етат суспшьних трансформацш в УкраТш.
Починаючи з середини минулого сташття провiднi науковцi свiту - фшософи, культурологи, соцiологи тощо розглядають феномен дозвiлля та трансформацп дозвшлево! дiяльностi в контекстi фундаментальних змш у суспшьному розвитковi та нав^ь у самiй структурi людського буття. Науково-технiчний прогрес людства ХХ -початку XXI ст. та поширення й поглиблення глобалiзацiйних процесiв забезпечили не лише вившьнення певно! частини робочого часу людини, принаймнi в розвинених кра!нах свiту, а й змшили саму структуру !! буденних занять. Як вщзначають у сво!х публiкацiях укра'шсью вченi - культурологи та фшософи I. В. Петрова, Т. О. Метельова, О. М. Любченко, В. О. Чебан та ш., услщ за такими авторитетними дослщниками св^ового рiвня як Р. Арон, Д. Белл, К. Еджинтон, Дж. Келл^ Е. Тоффлер, Ф. Фукуяма, с^мкий розвиток шформацшних технологий, змiна в iнформацiйному, технiчному та соцiально-економiчному забезпеченнi функцiонування iндустрiальних
суспiльств та !х перехщ до постiндустрiального стану, поява яюсно нових за об'ектами докладання зусиль i способами дiяльностi соцiальних рухiв (транснацiональних -мереживих, транспарентних i не iнтегрованих вертикально) iстотно вплинули i на саму дозвiллеву дiяльнiсть людини. Вiдзначуване Е. Тоффлером розмивання кордонiв мiж роботою та шшими видами життедiяльностi людини, ототожнення продукування та споживання, злиття продуктивного й вшьного часу «супроводжуються змiною стосунюв людини з часом, простором та знанням» [8, с. 224]. Вщбуваеться трансформацiя буденного - i виробничого, i приватного - життя людини i збiльшення в нiй, в людськш продуктивнiй дiяльностi, ступеня свободи, якою донедавна i вирiзнялася власне культурна сфера. А отже «вихщ людини з потоку цившзащйного-шститущонального буття потребуе !! культуровiдродження, здобуття культурно! всеосяжностi» [6, с. 426].
Це, своею чергою, означае докоршну змшу структури й характеру самого дозвшля, яке перетворюеться на нас^зний елемент продуктивно!, осв^ньо! й навчально! дiяльностi людини та джерело формування сощального капiталу й консолщаци спшьнот [11, с. 219], «життевий стиль» i «життеву полiтику» (термiни К. Рожека), «споаб побудови власно! щентичносп, засiб пiдтвердження статусно! належностi» [2, с. 75] особи.
Усе це надзвичайно актуалiзуе виховний, педагопчний, осв^нш i - бiльше -св^оглядноутворювальний, креативний потенцiал дозвiлля i перетворюе його параметри на один з визначальних iндикаторiв сощального добробуту. Адже «дозвiллевi практики, виконуючи рекреащйну та андрагопчну, освiтянську функцп, здiйснюють вщчутний вплив на формування культурного довкшля й сутнiсних ознак само! людини» [4, с. 48]. Саме з таких позищй i в такому контекст уможливлюеться iнновацiйний i продуктивний тдхщ до розумiння ролi й значення культурно-дозвiллевих програм як шструменту ефективного залучення особистостi до сучасних дозвшлевих практик i реалiзацii комплексного потенцiалу дозвiлля в усьому розма!тп його функцiй - рекреащйно!, компенсащйно!, комушкативно!, соцiалiзацiйноi, цiннiсно-орiентацiйноi, культуротворчо!, тзнавально!, педагопчно-виховно! [10; 11].
Разом з тим важко погодитися з Н. О. Максимовською, яка наголошуе на зростанш актуальностi виключно соцiально-педагогiчноi функцii дозвшлево! дiяльностi, що, за !! твердженням, включае в себе всю решта функцш [5, с. 266]. На наш погляд, не коректно зводити все функщональне багатство культурно-дозвшлево! дiяльностi до яко!сь однiе функцii. Якщо ж i вибудовувати якiсь прюритети та !х iерархiю, надавати перевагу однш з них, то такою базовою функщею е пiдстави визнавати комушкативну, адже, як справедливо висновуе Т. О. Метельова, комушкащя як процес специфiчного iнформацiйного обмiну в уах його формах е «первинним, вихiдним, единим чуттево сприйманим св^ом, у якому твориться, виникае, формуеться, здшснюеться свiт людини» [7, с. 236]. I та специфiчна комушкативна нiша, яку донедавна обiймала дозвшлева дiяльнiсть, - унiкальна нiша не-детермшованосп з-зовнi, свободи, можливостi щлковито розпоряджатися собою, i була вродовж донедавньо! iсторii людства власне цариною культури, яка ниш, однак, втрачае локалiзованiсть i поширюеться на весь життевий св^ людини. Яке ж мюце в реалiзацii сфери свободи / культури / дозвшля посщають культурно-дозвiллевi програми?
За визначенням Л. Б. Железново!, культурно-дозвiллева програма е формою рекреащйно-розвиваючо! дiяльностi, змiст яко! включае в себе комплекс спещально вiдiбраних i синтезованих видiв культурно! активносп особистостi в просторi дозвшля [3]. Проспр дозвiлля, його структура й особливосп визначають i меж1 варiативностi комплексу видiв активностi - культурно-дозвшлевих програм. Змiна простору дозвшля,
вiдтак, потребуе адекватних змш iнструментарiю оргашзацп дозвiлля, змш у змют i CTpyKTypi пропозицiй на ринку дозвшлевих послуг i шщше таю змiни, що, експiлкyючись у площину кyльтyрно-дозвiллевих програм, набувають ознак шновацшносп.
Характеризуючи дозвiллевi шновацп I. Белецька визначае ix, як «таю явища цiеi сфери життедiяльностi, яких не було на попереднш стадп розвитку сyспiльствa, але якi виникли i знайшли свiй прояв або в абсолютно нових формах дозвшлево'1' дiяльностi, або в трaнсформaцiйниx формах, що юнували рашше...» [1, с. 72]. У змютовнш роботi В. О. Чебан, присвяченш розгляду нов^шх тенденцiй у сферi дозвiллевиx практик у сучасному свт, зроблено обгрунтований висновок, що сучасне дозвiлля «дедaлi бiльше стае соцiaльно орiентовaним, доступним i iнтерaктивним, коли учасник дозвшлево'1' дiяльностi е не об'ектом надання послуг, а повноправним ii суб'ектом. Головною ознакою сучасних дозвiллевиx зaклaдiв е продуктивна iнтегрaцiя сучасних технологий у сферу дозвiлля, побудована на взаемодп i взаемодоповнення yчaсникiв-aгентiв шновацшного дозвiллевого простору» [11, с. 225]. А отже характер сучасних дозвшлевих практик створюе сприятливу основу для ширшого шновацшного застосування потенцiaлy культурно-дозвшлевих програм, якi за своею природою й вимагають «взаемодп i взаемодоповнення учасниюв».
З iншого боку, слщ враховувати, що кyльтyрно-дозвiллевi програми е продуктом, який потребуе й мае свого споживача. I як продукт, що реaлiзyеться у сферi дозвшлевих послуг, вш потребуе маркетингового супровщу та дослщжень. На такий - ринковий -бш проблеми звертають увагу теоретики й практики культурно-дозвшлево'1 сфери у крашах «зaxiдного св^у», розв'язуючи ii на основi розгляду цього «продукту» в контекст його значущост для соцiaльного добробуту населення. Йдеться про створення соцiологiчниx i статистичних «стартових умов» для формування шновацшно'1' спрямовaностi у моделювaннi культурно-дозвшлевих програм. Умов, як цiлеспрямовaно забезпечуються державною культурною полiтикою багатьох краш свiтy й уможливлюють своерiднi «мaркетинговi дослiдження», необxiднi для плaномiрного й цшеспрямованого розвитку кyльтyрно-дозвiллевиx програм.
Для прикладу розглянемо структуру щорiчниx анал^ичних оглядiв Нaцiонaльноi статистично'1' агенцп Австрали АВС «Мiрилa aвстрaлiйського прогресу» (Measures of Australia's progress), де у вщповщному роздш «Культура i дозвшля» (Culture and Leisure) чiтко зазначено, що параметри культурно-дозвшлево'1' дiяльностi населення слугують шдикаторами показника соцiaльного добробуту, адже «участь у культурнш та рекреацшно'1' дiяльностi е формою сощально'1' yчaстi, яка може принести користь добробуту людини» [15, р. 56], а «ступшь нашо'1' yчaстi в культурнш i дозвiллевiй дiяльностi може слугувати вкaзiвкою на наш потенщал для здiйснення цих зaxодiв i рiвень вaжливостi, який ми надаемо 1'хньому внеску в наш добробут» [15, р. 56]. У цьому документ наводяться цифровi показники вщвщуваносп музе'1'в, теaтрiв, кiнотеaтрiв, пaркiв розваг, спортивних та шших кyльтyрно-дозвiллевиx зaxодiв та зaклaдiв в ix динамщ рiк за роком, в 1'хньому вшовому, освiтньомy, регiонaльномy тощо розрiзax. Як iлюстрaцiю не можна не навести кшька цитат: «Кiнотеaтри були представлеш як культурне мiсце з найвищими показниками вiдвiдyвaностi в обидва роки [розглядаеться динамша вiдвiдyвaностi з 1995 по 2005 рш - авт.] (70% людей в 2002 р. i 60% в 1995 р.). Близько 40% з тих, хто вщвщував бiблiотеки у 2002 р., вщвщували ix протягом року понад 10 рaзiв, проте бшьшють вiдвiдyвaчi музехв та мюзиклiв i опер, були там лише один раз за рш» [15, р. 56]. «У 2002 р. 7 млн. оаб вщ 18 роюв i старше (42% дорослого населення) вщвщували хоча б один спортивний захщ. Вщвщувашсть спортивних зaxодiв зросла в перюд з 1995 по 2002 рр., при цьому 5,6
млн. oci6 вiдвiдували спортивш заходи (за винятком автомобiльних видiв спорту) в 1995 р. i 6,5 млн. - у 2002 р.» [15, р. 57].
Таким чином, зiбрана, згрупована й структурована статистика мае для органiзаторiв культурно-дозвшлево'1' дiяльностi та творцiв культурно-дозвiллевих програм величезне значення, дозволяючи наочно виявити тенденцп i перспективи змiн споживацького попиту на культурно-дозвiллевi послуги, побачити закономiрностi й залежностi у динамщ таких змiн. А отже, й орiентуватися на перспективу. В анал^ичному оглядi вказуеться на можливi зсуви в культурно-дозвшлевих уподобаннях населення та ix кореляцiю з демографiчними змшами (зокрема, з тенденцiею на прогресуюче старiння населення). Вiдзначено з6iльшення потягу австралшщв до волонтерства у сферi культурно-дозвшлево'1' дiяльностi: «Кшькють часу, який люди добровшьно вiддають культурним i розважальним органiзацiям або групам, розповють нам про цiнностi, яку австралшське населення надае цiй дiяльностi. Заняття спортом/вiдпочинком становили майже третину (34%) вае'1 добровшьно'1' роботи в Австралп в 2000 р. - добровольщ в цих типах органiзацiй внесли загалом 147,7 млн. годин свого часу на тдтримку цих заxодiв. Волонтери в органах культури вщпрацювали 33,6 млн. годин (6% вщ загального учасп волонтерiв)» [15, р. 58]. Це також е вагомим показником i орiентиром для формування культурно-дозвшлевих програм та залучення до ix реалiзацii вiдповiдниx верств населення. Кожен наведений показник та його окреслена динамша е шформативними й корисними для створення ч^кого уявлення про чинних та потенцiйниx споживачiв культурно-дозвiллевиx програм.
Такий же характер носять анал^ичш доповiдi в Канадi «Дозвшля i культура. Доповiдь Канадського шдексу добробуту» («Leisure and Culture». A Report of the Canadian Index of Wellbeing (CIW)»), започаткованi 2011 р. Фондом Аткшсона i здшснюваш пiд егiдою Унiверситету Ватерлоо. Спираючись на офiцiйнi данi Статистичного управлшня Канади, доповiдь зорiентована на виявлення тенденцiй у розвитку сфери культури i дозвiлля в крш'ш. Огляд основних показниюв за перiод з 1994 по 2009 рр. дозволив виявити важливi тенденцп, зокрема, те, що загальна кiлькiсть учасникiв культурно-дозвшлево'1 дiяльностi за цей час знизилася. Так, «хоча вiд 45 до 60% канадщв повiдомляють, що вони беруть участь у сощально значущому дозвiллi щодня, частка участi в останш роки знизилася, особливо серед жшок» [14, с. 17-18]. Причому зниження це спостершалося за практично вама показниками. У доповiдi показаш зв'язки та кореляцп динамiки учасп в рiзниx формах дозвшлево'1' дiяльностi та рiзниx категорiяx населення, обгрунтовуються можливi причини зниження ii рiвня, надаються прогнознi оцiнки та практичш рекомендацп щодо виправлення ситауцii.
Такий пщхщ до аналiзу структури дозвшлево'1 дiяльностi та ii динамiки в крш'ш уможливлюе й формування ч^кого уявлення про державнi потреби в рiзниx ii секторах та можливосп ринкового попиту на тi чи iншi дозвiллевi послуги, що е основою для визначення перспективних напрямiв моделювання культурно-дозвiллевиx програм та ix прюритетних форм, жанрiв i сфер застосування. Вщтак дослiдження стану, динамши й перспектив змiн дозвiллевиx уподобань рiзниx соцiальниx су6'ектiв е нагальною потребою розвитку як у цшому культурно-дозвiллевоi сфери сучасного суспiльства, так i ii вагомого складника - культурно-дозвшлевих програм, диференцшованих залежно вщ соцiальниx, демографiчниx, регiональниx тощо ознак споживачiв культурних послуг.
Разом з тим у втизняному статистичному i сощолопчному масивi даних ми не знайдемо вщповщних показникiв, якi б формували обгрунтовану картину ринку дозвiллевиx послуг. Жодних аналогiв комплексним аналiтичним оглядам, наведеним
вище, не iснуе. Дослщження культурно-дозвшлево! сфери представлено окремими статтями соцiологiв, присвяченими розгляду якогось одного зрiзу (переважно вiкового i переважно молодi або ж iще вужче - студентсько! молодi), iндикатори й маркери, за якими здшснюються вимiри, мають довiльний i часто суб'ективний характер. Так, за останш 8 роюв лише 2 статтi з наближеною тематикою надруковано в перюдичних збiрниках соцiологiчних дослiджень «Соцiальнi вимiри»: А. Домаранська «Стратифiкацiя практик дозвшля» (2013 р.), О. В. Трофименко «Дозвшля укра!нсько! молодi» (2006 р.). На тл здобуткiв у дослщженнях феномену любовi, феномену гомосексуалiзму та цшшсних орiентацiй мiгрантiв ^ландп шнорування потреб культурного розвою кра!ни видаеться, м'яко кажуч^ дивним. У щорiчних випусках iншого перiодичного видання - «Укра!нське суспiльство: монiторинг соцiальних змш» аналiз отримуваних результатiв соцiологiчних дослщжень у галузi культурно-дозвшлево! дiяльностi населення укра!ни також вiдсутнiй, однак у Додатках пщ назвою «Таблиц монiторингового опитування «Укра!нське суспiльство» за кожен рш нарештi мiститься певний статистичний матерiал. А проте, параметри вiмiрювання мають переважною мiрою характер суб'ективних ощнок опитуваних власного стану i можливостей та !хнього ставлення до того чи того явища. Результати опитувань важливi для виявлення динамiки суспшьно! думки з того чи шшого приводу, однак не демонструють об'ективного стану речей.
Певний прогрес у цьому сена демонструе Державна служба статистики Укра!ни, у рiчних статистичних зв^ах яко! присутш деякi мiнiмальнi кiлькiснi показники, що стосуються культурно-дозвшлево! сфери: загальна кшьюсть вiдвiдувачiв (на кожнi 100 оаб) музе!в (з розподiлом за репонами - областями Укра!ни з 2013 р., за профшем (з 2014 р.), театрiв (з 2013 р. з розподшом за жанрами) i кiнотеатрiв по роках (з 2013 р.). До 2013 р. даних про диференщащю за ознаками вiдвiдувачiв (демографiчними, регiональними, освiтнiми тощо) узагалi не було. Як не було й дос немае аналiзу статистичних даних, що наводяться. На загал державш статистичш звiти у своему масивi й досi зорiентованi на шформащю, що характеризуе установи культури та, певною мiрою, !хню дiяльнiсть з погляду ефективност бюджетних витрат на них, однак практично не характеризуе культурно-дорзвiллевi уподобання та попит населення i тому е непридатною як орiентир для цiлеспрямованого впливу на розвиток культурно-дозвшлево! сфери. Натомють сучаснi потреби розвитку укра!нсько! культури в цiлому й адаптацп культурно-дозвiллевих програм до сучасних вимог, зокрема, потребують згадано! супроводжувально! роботи, можливють здiйснення яко! перебувае поза межами власне i розробникiв програм, i культурологiв.
Починаючи з друго! половини минулого столiття й до сьогодш феномен дозвiлля пiддано глибокому переосмисленню i аналiзу не лише в науковш лiтературi, а й у державнш практицi провiдних кра!н св^у. Сьогоднi вiн розглядаеться як базова складова й водночас шдикатор суспшьного добробуту в контекст1 глобальних зрушень у комунiкативнiй, iнформацiйнiй та техшко-виробничш структурi суспiльств. Унаслiдок того цшеспрямоване моделювання й створення культурно-дозвiллевих програм, актуальних i востребуваних з позицш поточних суспiльно-полiтичних, соцiально-економiчних, культурних завдань, що стоять перед суспшьством, перетворилися на вагомий складник державно! культурно! пол^ики.
Розглядаючи дозвшлеву дiяльнiсть взагалi та !! частину - культурно-дозвiллевi програми як важливий складник та шдикатор сощального добробуту державнi органи та науковi заклади провiдних кра!н свiту забезпечують органiзацiйний, науково-методичний та статистичний супровщ i тдтримку тако! дiяльностi, розробляють референтнi показники та здшснюють репрезентативнi i шформацшно змiстовнi
соцiологiчнi та статистичнi 3aMÍp^ Отримана таким чином iнформацiя сприяе формуванню умов для створення шновацшних культурно-дозвiллeвих програм i пiдвищуe ефектившсть та позитивного впливу культурно-дозвшлево1 дiяльностi на розв'язання актуальних суспiльних проблем. А отже запозичення й запровадження тако"1 практики сьогодш е вкрай актуальним для Украши i ïï органiзацiя е державним завданням.
Список використаноУ л1тератури
1. Белецька I. В. Сучасна соцiокультурна ситуацiя у сферi дозвiлля молодi / I. В. Белецька // Вюник Луганського нащонального унiверситету iм. Т. Шевченка. -2010. - № 9. - С. 71-76 ; Bieletska I. V. Suchasna sotsiokulturna sytuatsiia u sferi dozvillia molodi / I. V. Bieletska // Visnyk Luhanskoho natsionalnoho universytetu im. T. Shevchenka. -2010. - № 9. - S. 71-76
2. Гришина А. А. Досуг в обществе потребления: основные тенденции восприятия / А. А. Гришина // Социально-культурная деятельность в условиях модернизации России : сб. ст. по матер. всерос. науч.-практ. конф., г. Санкт-Петербург, 24-25 янв. 2013 г. - Санкт-Петербург : Изд-во СПбГУКИ, 2013. - С. 75-79 ; Grishina A. A. Dosug v obshchestve potrebleniya: osnovnye tendentsii vospriyatiya / A. A. Grishina // Sotsialno-kulturnaya deyatelnost v usloviyakh modernizatsii Rossii : sb. st. po mater. vseros. nauch.-prakt. konf., g. Sankt-Peterburg, 24-25 yanv. 2013 g. - Sankt-Peterburg : Izd-vo SPbGUKI, 2013. - S. 75-79
3. Железнова Л. Б. Особенности разработки культурно-досуговой программы в учреждении дополнительного образования детей [Электронный ресурс] : презентация. - Режим доступа : http://ppt-online.org/148585 ; Zheleznova L. B. Osobennosti razrabotki kulturno-dosugovoy programmy v uchrezhdenii dopolnitelnogo obrazovaniya detey [Elektronnyy resurs] : prezentatsiya. - Rezhim dostupa : http://ppt-online.org/148585
4. Любченко О. М. Державна полггика у сферi дозвшля як складова захисту нащонально'' культури: досвщ Канади / О. М. Любченко // Вюник Нащонально'' академп керiвних кадрiв культури i мистецтв. - 2017. - №. 2. - С. 46-51 ; Liubchenko O. M. Derzhavna polityka u sferi dozvillia yak skladova zakhystu natsionalnoi kultury: dosvid Kanady / O. M. Liubchenko // Visnyk Natsionalnoi akademii kerivnykh kadriv kultury i mystetstv. - 2017. - №. 2. - S. 46-6
5. Максимовська Н. О. Сучасний стан дозвшлево'' сфери в Укра'ш: сощально-педагопчний аспект / Н. О. Максимовська // Вюник Харювсько'' державно'' академп культури. - 2011. - Вип. 33. - С. 264-272 ; Maksymovska N. O. Suchasnyi stan dozvillievoi sfery v Ukraini: sotsialno-pedahohichnyi aspekt / N. O. Maksymovska // Visnyk Kharkivskoi derzhavnoi akademii kultury. - 2011. - Vyp. 33. - S. 264-272
6. Метельова Т. О. Людина в юторп: пошук системних закономiрностей / Т. О. Метельова. - Кшв : Украшська книга, 2003. - 445 с. ; Metelova T. O. Liudyna v istorii: poshuk systemnykh zakonomirnostei / T. O. Metelova. - Kyiv : Ukrainska knyha, 2003. - 445 s.
7. Метельова Т. О. Св^оглядно-антрополопчш основи захщноевропейсько1 фшософп: вiд архшки до модерну/ Т. О. Метельова. - Кшв : Украшська книга, 2003. -280 с. ; Metelova T. O. Svitohliadno-antropolohichni osnovy zakhidnoievropeiskoi filosofii: vid arkhaiky do modernu/ T. O. Metelova. - Kyiv : Ukrainska knyha, 2003. - 280 s.
8. Метельова Т. О. Трансформацп щентичносп у свт, що глобалiзуеться / Т. О. Метельова // Науковi записки [Нащонального ушверситету «Острозька академiя»]. Сер. : Фшос^я. - 2012. - Вип. 11. - С. 222-232 ; Metelyova T. O. Transformatsiyi identichnosti u sviti, shchto hlobalizuyetsya // Naukovi zapysky [natsyonalnoho unyversyteta «Ostrozka akademiya»]. Ser. : Filosofiya. - 2012. - Vyp. 11. -
S. 222-232.
9. Петрова I. В. Дозвшля у теоретичних рефлекаях : моногр. / I. В. Петрова. -Кшв : НАККЮМ, 2012. - 296 с. ; Petrova I. V. Dozvillia u teoretychnykh refleksiiakh : monohr. / I. V. Petrova. - Kyiv : NAKKKiM, 2012. - 296 s.
10. Петрова I. В. Дозвшля в зaрyбiжниx кранах / I. В. Петрова. - Кшв : Кондор, 2008. - 408 с. ; Petrova I. V. Dozvillia v zarubizhnykh krainakh / I. V. Petrova. - Kyiv : Kondor, 2008. - 408 s.
11. Чебан В. О. Новггш тенденцп та шновацп у трансформацп культурно-дозвшлевих практик / В. О.Чебан // Культурно-дозвшлева дiяльнiсть у сучасному свт : кол. моногр. / ред. кол. : I. В. Петрова та ш. - Кшв : Видавництво Лiрa-К, 2017. -С. 209-225 ; Cheban V. O. Novitni tendentsii ta innovatsii u transformatsii kulturno-dozvillievykh praktyk / V. O.Cheban // Kulturno-dozvillieva diialnist u suchasnomu sviti : kol. monohr. / red. kol. : I. V. Petrova ta in. - Kyiv : Vydavnytstvo Lira-K, 2017. - S. 209225
12. Kraus R. G. Recreation Today; Program Planning and Leadership / R. G. Kraus. -New York : Appleton-Century-Crofts, 1966. - 451 p.
13. Kraus R. G. Recreation program planning today / R. G. Kraus. - New York : -Person Scott Foresman, 1985. - 324 p.
14. Leisure and Culture. A Report of the Canadian Index of Wellbeing (CIW) [Electronic resource]. - Mode of access : https://uwaterloo.ca/canadian-index-wellbeing/reports/2016-canadian-index-wellbeing-national-report/leisure-and-culture - Title from the screen
15. Measures of Australia's progress. АВС, 2006 [Electronic resource]. - Mode of access :
http://www.abs.gov.au/AUSSTATS/abs@.nsf/DetailsPage/1370.02006%20(Reissue)?0penD ocument
Стаття надшшла до редакцп 15.04.2017
S. Kutsak
THE STRATEGY OF CULTURAL AND LEISURE PROGRAMS DEVELOPMENT IN THE CONTEXT OF THE TRANSFORMATION OF LEISURE ACTIVITIES: PROBLEMS AND PERSPECTIVES
In the modern world there are processes of fundamental transformation of the person's life world. As a result of the scientific and technological revolution, the structure of production is changing, the production and consumption are being identified, the productive and free time is being merged. These processes entail a radical change in the structure and nature of leisure. A leisure is transformed into an end-to-end element of productive, educational and everyday activities of a person, a source of social capital formation and consolidation of societies, and a way of building one's identity and confirming the status of a person.
That is why from the second half of the last century to this day the phenomenon of leisure is the subject of profound rethinking and analysis not only in scientific literature, but also in the state practice of the leading countries of the world. Today, it is considered as a basic component and at the same time as an indicator of public welfare in the context of global shifts in the communicative, informational and techno-industrial structure of societies. As a result, the purposeful modelling and creation of cultural and leisure programs, which are relevant and challenged from the standpoint of the current socio-political, socio-
economic, and cultural tasks facing the society, have become a significant component of state cultural policy.
The leisure activity as a whole and cultural-leisure programs as its' part are considered as an important component and an indicator of social welfare. The state bodies and scientific institutions of the leading countries of the world provide organizational, scientific-methodical and statistical support of such activity, develop reference indicators, carry out representative sociological and statistical measures and obtain the qualitative informational content. The information, which is acquired by this way, contributes to the formation of conditions for the creation of innovative cultural and leisure programs and increases the efficiency and positive impact of cultural and leisure activities on solving actual social problems. Therefore, borrowing and introducing such practices today are extremely relevant for Ukraine and its organization is of state significance.
Key words: cultural and leisure programs, leisure services, leisure transformations, public welfare, state cultural policy in the sphere of leisure.
УДК 379.8+008:004
е. О. Малюк
В1ДЕО1ГРИ НА КОМП'ЮТЕРАХ «РАДИО-86РК» та «ФАХ1ВЕЦЬ»: КУЛЬТУРНИЙ КОНТЕКСТ
У cmammi np0anmi30eaH0 oco6nueocmi любительських проект1в на перших радянських домашнх комп'ютерах. Виявлено, що майже eci izpoei проекти, створен на початку icнування шрово'г ЫдустрИ в СРСР, були зосереджет на iaровт ди, мало уваги придшяючи iaровт розповiдi, незважаючи на те, що серед свтових проектiв вже давно з'явилися iгровi жанри, в яких первинною була розповiдь. Окреслено оcобливоcтi тогочасних стльнот радiолюбителiв, навколо яких створювалися першi iaри для домашнх комп'ютерiв. Проаналiзовано вклад украгнських iнженерiв та розробник1в шор у розвиток тогочасног шровог шдустрп, визначен найnершi iгровi проекти, створен на територи Украгни. Запропонован подальшi кроки щодо до^дження радянськог та пострадянськог шрово 'г тдустргг.
Клю^о^^ слова: вiдеоiгри, радянська шрова iндуcтрiя, «Радио-86РК», «Фахiвець», iгровi стльноти, iндi-iгри, радiолюбителi.
Захщна ^ова шдус^я за перюд 70-80-х рр. ХХ ст. встигла набрати великих обертсв, пережити «кризу 1983 року»1 та знов опинитися серед лiдерiв розважально'1 шдустрп, тодi як у СРСР шдус^я почала робити сво'1 першi кроки лише всередиш 80-х без жодно'1 пщтримки держави. Першi ж комп'ютери, що стали доступними для широкого загалу, з'явилися лише в середиш 80-х, i разом з ними з'явилася велика кшьюсть вщео^ор, створених ентузiастами. Як не дивно, дослщники вщео^ор шчого не писали про початковий перюд розвитку ^рово'1 шдустрп в СРСР, при тому, що ii розвиток дуже сильно вiдрiзняеться вщ того, що був в Америщ, Швденно-Схщнш Азп чи Захщнш Сврот, про яю юнуе достатньо матерiалiв. Дослщження зародження цього феномену, контенту перших вщео^ор, що були створеш радюлюбителями, аналiз особливостей 1'хньо'1 стльноти е метою даного дослщження.
1 Криза 1983 року - криза ирово! шдустрп, яка призвела до величезних падшь продаж1в в1део1гор в Швтчтй Америщ.
