CC BY
9
УДК 08.35.7
С. В. Виткалов
НАУКА ЯК КОМПОНЕНТ КУЛЬТУРНО! Д1ЯЛЬНОСТ1 У СУЧАСНИХ УМОВАХ: ЗА МАТЕРИАЛАМИ XII МЕЖНАРОДНО1 НАУКОВО-ПРАКТИЧНО1
КОНФЕРЕНЦП У М. Р1ВНЕ
Розглядаеться важлив1сть I стан оргатзаци науковог д1яльност1 в умовах сучасног Украгни на приклад1 поведеног 10-11 листопада в м. Р1вне м1жнародно'г науково-практичног конференцгг «Культурний вектор розвитку Украгни початку ХХ1 столття: реалгг та перспективи»ю. Анал1зуеться склад учасниюв I тематичний ряд гх виступгв. Наголошено на ефективност1 стльного пошуку у розв 'язант культурно-мистецьког проблематики науковцями-представниками ВНЗ р1зних р1втв.
Клю^о^^ слова: наукова д1яльн1сть, м1жнародна науково-практична конференщя, Украгна, культурно-мистецька, освгтня I дозвшлева сфери.
Науковий пошук завжди був не лише окрасою будь-яко! дiяльностi людини, але й свщченням вщповщного !! квалiфiкацiйного рiвня, оскшьки саме цей вид людсько! життeдiяльностi е характерною ознакою того, що особа мае певш знання, опанувала вщповщш навички пошуку матерiалу та мае непереборне бажання змш. I його актившсть та iнтенсивнiсть засвщчуе також тi акценти, якi розставляе суспшьство пiд час планування свого подальшого розвитку. Пiдтвердженням цього е факт активiзащi наукового пошуку в укра!нських ВНЗ (достатньо переглянути, примiром, тематичний ряд наукових конференцiй Нащонального унiверситету iм. Т. Шевченка (Ки!в), ХНУ iм. В. Каразiна, Марiупольського державного унiверситету, Ки!вського унiверситету культури i мистецтв, 1нституту культурологи НАМУ чи НАКККiМ), що попри вщсутшсть фактичного фiнансування науки, продовжуе давати оригшальш знахiдки у цiй цариш та демонструе широку зацiкавленiсть науковщв розробкою наукових проблем. Вiн засвщчуе i бажання до активного спшкування, базованого на обговореннi конкретних наукових проблем, що можливо пiд час проведення рiзноманiтних науково-практичних конференцш.
Метою статтi е побiжний аналiз представницького складу, що взяв участь у робот XII мiжнародноi науково-практично! конференци, проведено! на базi кафедри культурологи i музеезнавства, та тематичного ряду виступiв !! учасникiв.
Отже, проведення на базi кафедри культурологи i музеезнавства РДГУ чергово!, XII мiжнародноi науково-практично! конференци «Культурний вектор розвитку Укра!ни початку XXI сташття: реали i перспективи» [1] i е переконливим свiдченням здорового розвитку укра!нського соцiуму, його бажання, попри ус економiчнi, полiтичнi та iншi негаразди, намагатися продовжувати формувати у собi стiйке бажання здiйснювати пошук нових знань, шукати новi шляхи свого духовного розвитку, пам'ятати юторш i не роботи помилок, яю цей розвиток значною мiрою загальмували, або унеможливили реалiзацiю вiдповiдних духовних iнтенцiй.
У пiдтвердження наведемо декшька переконливих аргументiв: на анонсований захщ подали заявки 425 дослiдникiв iз 88 науково-дослiдних, навчально-освiтнiх структур, зокрема й 68 ВНЗ рiзних рiвнiв акредитаци (з яких 25 мають статус нацiональних), чимало! кшькосп експериментальних закладiв, що традицiйно знаходяться на вiстрi пошуку нових форм художньо! дiяльностi з молоддю, у т .ч. i з дтми. С серед них i корифе! в^чизняно! науки, що сформувалися понад стшття тому,
а е й молод^ що лише починають свою презентащю на культурнiй мапi сучасно'1 Украши. У цьому зв'язку потрiбно назвати 1нститут мистецтвознавства, фольклористики та етнологп iм. М. Рильського (НАНУ), 1нститут культурологи та 1нститут проблем сучасного мистецтва Нацюнально'1 академп мистецтв Украши, а також низку науково-дослщних структур НАПН Украши в особi 1нституту проблем виховання та 1нституту педагопчно'1 освiти i освiти дорослих тощо, в яких проходять свое наукове становлення i представники окремих кафедри РДГУ та названих вище ВНЗ, переносячи свiй науковий пошук, сформований пiд керiвництвом вiдомих науковщв, у студентськi аудитора.
Назвемо, до прикладу, в ряду потужних науково-осв^шх органiзацiй сучасно'1 краши Нацiональну академп музичного мистецтва Украши iм. П. Чайковського, Львiвську нацiональну музичну академп iм. М. Лисенка, Одеську нацюнальну музичну академiю iм. А. Нежданово!, Кшвську мунiципальну академiю естрадно-циркового мистецтва та Кшвський iнститут музики iм. Р. Глiера, якi завжди тримали перед у пiдготовцi високояюсних фахiвцiв у сферi музичного мистецтва не лише в Укра'1'ш, а й мали представниюв з шоземних музичних факультетiв, якi згодом передавали набуп в Укршш навички високого художнього вишколу у свое культурне середовище, формували поколiння митцiв-виконавцiв та мистецтвознавщв для сво'1'х нацiональних спшьнот.
У цьому ряду знаходяться i Нацiональна академiя образотворчого мистецтва i архiтектури, Державний iнститут декоративно-прикладного мистецтва i дизайну iм. М. Бойчука (Кшв), Львiвська нацiональна академiя мистецтв, Придншровська державна академiя будiвництва та архггектури та iн., а також Нацюнальний унiверситет театру, кiно i телебачення iм. I. Карпенка-Карого, яю мають славну iсторiю, сформовану блискучими професорами та випускниками, яю засвщчили наявнiсть нацiональних мистецьких шкiл в Укра'1'ш оригiнальними художнiми зразками на сценах оперних театрiв свiту та й створенш самих цих театрiв, кiнофiльмами, яскравими зразками архiтектурних споруд, упровадження у мiське середовище та мщне затвердження у ньому численних зразкiв ландшафтного дизайну, як i дизайну вiтчизняного одягу, втiленого у безлiчi мiжнародних експонувань, що змусили св^ову мистецьку спiльноту згадувати про Украшу. I цей ряд яскравих ВНЗ, представники яких стали учасниками згадано'1 вище науково-практично'1 конференцп, можна продовжувати.
Не менш оригiнальний освiтянський, як i науковий досвiд, репрезентували представники класичних ВНЗ нашо'1 краши, якими, поза сумшвом, е Нацiональний ушверситет «Львiвська полiтехнiка», Нацiональний педагогiчний ушверситет iм. М.Драгоманова, Полтавський нацiональний педагопчний унiверситет iм.
B. Короленка, Кжинський державний унiверситет iм. М. Гоголя, Чершвецький нацiональний унiверситет iм. Ю. Федьковича, Микола'1'вський нацiональний унiверситет iм. В. Сухомлинського, Дрогобицький (iм. I. Франка), Мел^опольський, Житомирський (iм. I. Франка) та ш. ВНЗ краши, представникам яких що сказати в обговоренш актуальних проблем сучасно'1' культурно'1' практики.
Не можна обiйти увагою у цей складний час i представникiв укра'1'нських ВНЗ, якi в силу обставин знаходяться поза межами впливу держави, або розташоваш в районах бойових дш, де не лише вести науковий пошук, але й жити е досить складно. Згадаю у цьому зв'язку представниюв Кримського шженерно-педагопчного ушверситету та Кримського факультету культури i мистецтв КНУЮМ, Донецько'1' музично'1' академii iм.
C. Прокоф'ева, Марiупольського державного унiверситету, яю не лише надiслали заявки на участь у нашому заходi, але й надюлали сво'1 науковi розвщки до наукових
збiрникiв кафедри культурологи i музеезнавства, на базi яко! й органiзовано цей захiд.
Традицшно поважну групу серед ВНЗ Укра'ни, що е учасниками наших заходiв, складають представники гумаштарно-мистецько! сфери мереж нацiональних технiчних унiверситетiв, розташованих у Вшнищ, Одесi, Луцьку, Львовi, зокрема й Нацюнальний Лiсотехнiчний унiверситет, де чимало роюв формуеться потужний осередок не лише профшьних фахiвцiв, але й мистецтвознавщв, якi з устхом реалiзують себе у численних мистецьких бiенале, або iнших мистецьких експонуваннях, у тому чист i в нашому мють Адже саме !х дослiдники вже чимало рокiв успiшно репрезентують культурно-мистецькi здобутки сво!х регюшв у наших наукових збiрниках, беручи участь i в обговореннi нагальних проблем культурно-мистецького життя Укра'ни тд час подiбних наукових конференцiй.
Цшавим видаеться й науковий доробок та дослщницью методики спiвробiтникiв ново! мереж ВНЗ, що сформувалася або трансформувалася в кра!ш, оперативно реагуючи на запит сучасного життя. Йдеться про Львiвський державний унiверситет телекомушкацп, Львiвський державний унiверситет внутрiшнiх справ, Ушверситет митно! справи та фiнансiв (м. Дншро), Мiжнародний гуманiтарний унiверситет (м. Одеса) та ш., а також Микола'вська спецiалiзована школа «Академiя дитячо! творчосп», що входить у коло наукових штереав НАПН Укра'ни, академiчний склад яко'1 е координатором численних художшх експериментiв розвитку дитини та оргашзацп низки Лiтнiх Шкiл педагопчно! майстерностi (спiльно з представниками ще! оргашзацп) для керiвникiв художнiх колективiв, якi проводяться спiльно з представниками укра!нсько! академiчноi спiльноти та профшьних академп колишнiх республiк СРСР - Молдови, прибалтшських кра!н та окремих науково-дослщних установ Татарстану, В'етнаму, Росшсько! Федерацп тощо.
Для професорсько-викладацького та студентського складу РДГУ, а надто -художнiх кафедри ушверситету, важливим е також спiлкування з представниками укра'нських культурологiчних закладiв, яю за системою органiзацii навчального процесу та наукового пошукуе е близькими, оскшьки ознайомлення з !'х тематичним рядом, як i системою наукового пошуку, втiленого у наступних публшащях, викликають особливий iнтерес у рiвненських молодих дослiдникiв. Йдеться про представниюв Харкiвськоi державно!' академii культури, Ки'вського нацiонального унiверситету культури i мистецтв, Нацюнально! академii керiвних кадрiв культури i мистецтв, а також Дншропетровського i Микола'1'вського iнститутiв пiслядипломноi педагопчно!' освiти, що брали участь у захода
Захiдна Укра'1'на, як вщомо, е скарбницею унiкальних культурно-мистецьких зiбрань, зосереджених у музейних, архiвних установах, нацiональних iсторико-культурних i меморiальних заповiдниках та iнших центрах, де подiбнi речi концентруються упродовж сотень роюв i так само детально вивчаться. Адже щ заповщники сформованi на пiдставi реконструйованих колишшх резиденцiй, мiсць колишнiй вiйськових протистоянь, де не лише арх^ектурний стиль нагадуе про минулу славу, втшену у писемнш, архiтектурнiй, образотворчiй чи шшш художнiй формi, але й сам дух установи чи п прилегло!' територii зберiгае в собi все те, що можна вкласти в емний термш «нацiональна юторико-культурна спадщина».
На цей раз представники Нацюнального iсторико-меморiального заповiдника «Поле Берестецько!' битви», Кременецько-Поча!'вського державного iсторико-арх^ектурного заповiдника, Культурно-археологiчного центру «Пересопниця» та Сарненського iсторико-етнографiчного музею спробували тдняти завiсу над складними сторiнками нашо! iсторii. Адже i «Козацькi могили» у с. Пляшева, як i унiкальнi речi, зокрема колекцiя iз майже 100 Бiблiй мовами народiв свiту, зiбрана у
Пересопницi, та ще безлiчi надзвичайних речей, вiднайдених на цш територп, не кажучи вже про ушкальну колекцiю нацiонального регюнального вбрання, зiбраного на Волинському Полюа, вартi уваги не лише широкого загалу, а й можуть защкавити представниюв св^ово! науки.
Також постшно у наших заходах беруть участь i представники шоземно! науково! спшьноти. Сьогоднi - це представники з Китаю (провшщя Сичуань), Нiмеччини (м. Мюнхен та м. Байройт), Бшорусп (м. Мшськ), Росшсько! Федерацп (м. Москва, Орел та Красноярськ), а також представники Вiрменського товариства культурних зв'язюв з Укра!ною. Вони так само традицшно, по завершенню заходу надсилають власш науковi розвiдки, за якими можна не лише прослщкувати систему оргашзацп науково! дiяльностi в цих кра!нах, проблематику наукового пошуку, але й звернути увагу на мовно^алектний чинник висловлення авторсько! думки, джерельну базу тощо.
Вiдмiнною рисою цьогорiчного заходу е й те, що в ньому брали участь (безпосередню чи надюлавши вiдповiднi матерiали до наукових збiрникiв) представники середньо! спещально! осв^ньо! ланки (10 закладiв), що надзвичайно важливо, адже засвщчуе широкi форми сучасно! спiвпрацi ВНЗ Ш-ГУ рiвнiв акредитаци, де з оргашзащею науково! дiяльностi немае особливих проблем i вона е важливою складовою навчального процесу, та закладiв Х-П рiвнiв акредитаци, де науковий пошук використовуеться поодиноко. Упм, серед тих, хто постшно бере участь у наших науково-практичних конференщях, це питання також остаточно розв'язане i особливих проблем у його подальшш оргашзацп не виникае. Та й викладацький склад колишшх училищ i коледж1в, як правило, складае основний контингент мапстратури та аспiрантури укра!нських ВНЗ. Причому в його кращш якостi, оскшьки мае достатнiй практичний досвщ для розгортання широких дослщжень не лише у рамках спещальносп 13.00.04 - «Теорiя та методика професшно! осв^и», але й для поки що нових для них спещальностей напряму 26.00.01 - «Теорiя та iсторiя культури». А благодатний юторичний чи загалом практичний матерiал !м надае наша нацiональна культурна спадщина, що збер^аеться у вже згаданих музейних i архiвних установах регюну.
Сюди ж слiд зарахувати i представникiв регiонального шкiльництва, репрезентованого на конференцп вчителями загальноосвiтнiх шкш (13 закладiв). Частина цих ЗОШ розташована в унiкальному етнографiчному регюш, де ще зберiгаються традицii високо! художньо! практики та звичаево! культури, зокрема «серпанкового» ткацтва, функцiонують вщповщш музе!, проводяться численнi майстер-класи з рiзних видiв народного рукомесла (с. Крупове, Орв'яниця -Дубровицького району Рiвненщини), або юнують оригiнальнi художш зiбрання меморiального характеру, як це наявне, примiром, в НВК «Асканья-Нова-Гiмназiя», загальноосвiтнiй школi м. Красноярська (РФ) чи Заболотськш ЗОШ I-П ступешв Рокитнiвщини, що на Рiвненщинi. Це можна сказати i про оргашзацшно-творчу дiяльнiсть Богуславсько! (Ки!вська обл.) чи Рiвненськоi художнiх шкiл, чи! представники також брали участь у згаданш мiжнароднiй науково-практичнiй конференцii. А Микола!вська спецiалiзована школа «Академiя дитячо! творчостi», на базi яко! сформувався мунiципальний Академiчний коледж, вже давно стала притягальним центром для д^ей зi всього свiту, оскiльки 19 мiжнародних фестивалiв дитячо! творчостi «Золотий лелека», проведених на узбережж1 Чорного моря, не лише переконали осв^янську спшьноту в ефективностi творчого експерименту, оргашзованого понад 20 рокiв тому НАПН Укра!ни стосовно позашкiльноi роботи з дтми, базованiй на художньому чинников^ але й сформували стшку мотивацiю у батькiвському середовищi твдня Укра!ни стосовно обов'язково! участi д^ей у
рiзноманiтних формах художньо'1 дiяльностi, яка, поза сумшвом, сформуе у них значно краще ставлення не лише до навчання, майбутньо'1 професшно'1 cамореалiзащi, але й до держави загалом. Вона сформуе повноцшних, патрютично налаштованих громадян, здатних тдняти крашу. А згаданий вище коледж поступово починае продукувати якюних фахiвцiв, здатних цi традицп зберегти i примножити.
I виступи на пленарному засщанш предcтавникiв органiв державно'1 влади -начальниюв обласних профiльних управлшь культури i туризму, оcвiти i науки, молодi i спорту тдтвердив щире бажання мсцево'1 влади тдтримувати yci починання наyковцiв, а виступ начальника управлшня культури i туризму Рiвненcького мicьквиконкомy Т. Максименка, який не лише окреслив потенщал мюта i програму культурно-мистецьких його заходiв на найближчу перспективу, але й акцентував увагу на вже розпочатш культурнш дiяльноcтi, внic чимало сенсацшних аcпектiв, адже наголошувалося, що вже проведет на територп м. Рiвне археологiчнi розкопки i ix щентифшащя значно розширюють icторичнi меж часу перших поселень на цш територп i «зупиняються» на меж 17 тис. роюв до н. е.
Одним словом, проведений захщ вкотре стимулював науковий потенцiал професорсько-викладацького, докторантського, астрантського i магicтрантcького складу багатьох ВНЗ та науково-дослщних установ, чш учасники взяли участь у цьому науковому зiбраннi.
Таким чином, навт побiжно проаналiзований тематичний ряд представниюв наукових i оcвiтнix установ та оргашзацш, що надicлали сво'1 заявки до оргком^ету XII мiжнародноi науково-практично'1 конференцп «Культурний вектор розвитку Украши початку XXI cтолiття: реалп i перспективи» м. Рiвне, або взяли безпосередню участь у цьому заxодi та його представництво заcвiдчило бажання науково'1 громадcькоcтi Украши й надалi продовжувати власну творчу cамореалiзацiю, попри черговi негаразди в кра'1ш, обумовлеш вiдcyтнicтю ч^ко'1 програми виходу краши з кризи та глобалiзацiйними викликами, на яю потрiбно шукати вщповвд.
Список використано1 л1тератури
1. Культурний вектор розвитку Украши початку XXI сташття: реалп i перспективи : програма XII мiжнар. наук.-практ. конф., м. Рiвне, 10-11 листоп. 2016 р. / укл. : С.В. Виткалов, В.Г. Виткалов. - Рiвне : РДГУ, 2016. - 35 с. ; Kulturnyi vektor rozvytku Ukrainy pochatku KhKhI stolittia: realii i perspektyvy : prohrama KhII mizhnar. nauk.-prakt. konf., m. Rivne, 10-11 lystop. 2016 r. / ukl. : S.V. Vytkalov, V.H. Vytkalov. -Rivne : RDHU, 2016. - 35 s.
Стаття надшшла до редакцп 17.10.2016
S. Vitkalov
SCIENCE AS A COMPONENT OF CULTURAL ACTIVITIES IN MODERN CONDITIONS: BASED XII INTERNATIONAL SCIENTIFIC CONFERENCE IN RIVNE CITY
Considered the importance and condition of the organization of scientific activity in modern Ukraine. Attention is focused on research activities on an example of international scientific conference on "Cultural vector of Ukraine XXI Century: Realities and Perspectives", held November 10-11 at the Department of Cultural Studies and Museology Rivne State Humanitarian University.
Analyzes the composition of its participants and thematic series of speeches in the light of their messages sent to the Organizing Committee.
Considered the effectiveness of such events for guests and conference organizers, was revealed the impact of scientific search and results of its publication for student academic environment of modern higher education establishments.
Analyzed the cultural potential of certain institutions of culture and art of the western region and the attention is focused on the activities organized there, in the light of performances of scientific presentations organizers of the international event in order to raise interest of the scientific community Ukraine to such issues.
The article deals with directions of scientific search of foreign researchers, who for several years participating in such events, organized by the Department of Culture and Museology. Attention is paid to the widespread use of materials of archives and source base in general in articles that have been sent, for reliability of scientific search.
Emphasized the cultural potential of Rivne, which was discussed in the speech of the head of the Department of Culture and Tourism of the city, and attention is focused on possible promising types of cultural activities related to changes in current approaches to the ability to present each region not only in the local media but also create appropriate "cultural map" of Ukraine with a wide representation of tourist attractions.
Trends are identified also in the organization of scientific search in Ukraine on the examples of the theme of performances of the participants this event, which were received.
Emphasized the effectiveness of joint scientific search of investigators in solving the issues of cultural and artistic problematics by academics - university representatives of different levels of accreditation. Attention is focused to the need to involve representatives of scientific research institutions of culture and art of middle management because there are many in their activities such which will be have a mutual interest. And such contacts will create an effective tandem in modern scientific high school of Ukraine and will help to young researchers in the terms of secondary special institutions to join in research activities.
Keywords: scientific activity, international scientific conference, Ukraine, cultural and art, educational and leisure spheres.
УДК 008:316.7:130.2(477)
С. А. Думасенко, А. О. Копилова
ПИТАННЯ СВОБОДИ ТВОРЧОСТ1 У СУЧАСНОМУ УКРАШСЬКОМУ ХУДОЖНЬО-КОМУШКАЦШНОМУ ПРОСТОР1
Розглядаються питания свободи meopnocmi та проявiв цензури у сучасному украгнському художньо-комуткацтному просторi з правовой та фтософсько-культурологiчноi позицИ. Проблему до^джено на конкретних прикладах, що мали мiсце у втчизняшй культурi. Проаналiзовано i визначено випадки, коли обмеження права на свободу творчостi та застосування цензури е доречними, незважаючи на законодавчi гаранты держави щодо прав i свобод громадян у творчт дiяльностi.
Клю^о^^ слова: свобода творчостi, цензура, художнт твiр, право, мораль.
Права, свободи та обов'язки громадян визнаються та гарантуються державою, Конститущею i законодавством Украши. Одним з ключових щншсних орieнтирiв демократичного сустльства е питання свободи творчосп. «В умовах шформацшного сустльства, - наголошуе Н. Бочарова, - свобода творчост закршлюеться як найважливша конституцшна щншсть. Свобода творчост - це те право, без реалiзащi
