CC BY
41I. Р. Куровська
УДК 787.6.071(477.75)"312"
ОЛЕКС1Й НИРКО -УН1ВЕРСАЛЬНА ОСОБИСТ1СТЬ, ВИЗНАЧНИЙ Д1ЯЧ КОБЗАРСЬКОГО МИСТЕЦТВА КРИМУ
УС
' свггт сyчaсниx поглядiв на pозвиток yкpaïнськоï кyльтypи, музичного мистецтва зокpемa, постала необxiднiсть повеpнення до життя iмен дiячiв та митцiв минyлиx часш та сyчaсностi. ïxнiй життевий та твоpчий шляx e яскpaвим зpaзком для виxовaння нацюналь-но1 сввдомосп молодi, пpиклaдом па^отго-му. Тому ствоpення ново1 експозицй' Музею кобзapствa Кpимy та Кубат iменi Олексш Ниpкa на 6aßi РВНЗ «^имсь^й гyмaнiтap-ний yнiвеpситет» (м. Ялта) e актуальним для сьогодення. Символiчним e й те, що pозpобкa пpоектy почалася 2012 pокy, що був ^оголо-шений Пpезидентом У^аши «Роком культу -pи та в^одження музе1в».
Вiдкpиття ново1 музейно1 експозицй' e, пеpш за все, даниною пaм'ятi Олексiя Федоpо-вича Нщ>ка, (1926-2005), заслуженого npa^-ника кулк^и Укpaïни, педагога-виконавця, дослiдникa кобзapствa Kpnwy та Кубат, ^о-мадського дяча, pезyльтaтом фiксaцiï та збе-pеження його кyльтypологiчноï, педагопчно1, науково1 спадщини .
Олексiй Ниpко - ^одовжувач козацько1 кобзapськоï тpaдицiï на теpенax ^иму. Коpенi його pодy заглиблюються в епоxy Зaпоpiзькоï Сiчi [2, с. 18]. I дшсно, козацький ,nyx допомiг О. HnpRy подолати незчислент життeвi тpyднощi та випpобyвaння. Все життя у його дyшi жила козацька музика: мapшi, думи, iстоpичнi пiснi пpо нapодниx геpоïв та ïxнi безсмеpтнi подвиги.
^ym^^ вивчення питань yкpaïнськоï кyльтypи та кобзapського мистецтва ^иму та Кубаш з iстоpичниx чaсiв i до початку
На церемони вiдкриття: ректор КГУ, д.п.н., профессор, академт НАПН Украши О. Глузман i директор Музею Лес Украшки, к. фш. н. О. Вкич.
ХХ1 ст. О. Нирко розпочав 1964 року, шсля пере-!зду до Ялти на постшне проживания.
1нформацшт блоки (роздши) реекспо-зици Музею кобзарства Криму та Кубан висвiтлюють напрями роботи митця: «Дяль-нiсть Олексiя Нирка в Криму», «Кобзарi та бандуристи Криму», «Кобзарство Кубаш», «В. Сухенко - фундатор професiйного вико-нання на баидурi в Криму», «Ученицi -послвдовниш Олексiя Нирка», «Кобзарський фестивальний рух в Криму», «Ялта - науко-вий центр дослвдження кобзарства», «Народна капела бандуристок iменi С. Руданського: iсторiя та сучаснiсть».
За свщченням О. Нирка, метою створен-ня музею були пошук, збереження та дослвд-ження архiвних, наукових матерiалiв, стати-стичних даних про представниюв кобзар-ського та бандурного мистецтва двох регiонiв: Криму та Кубаш, вивченням яких вiн откувався упродовж всього життя, зби-рання експонапв, докуменпв та свiтлин розпочалося 1964 року.
У Музе! кобзарства Криму та Кубаш зiбрано близько 500 експонапв, зокрема понад
Фрагмент стендовог експозицИ Музею кобзарства Криму та Кубаш шет Олек^я Нирка на 6ü3i РВНЗ «Кримський гумантарний утверситет» (м. Ялта)
20 бандур кустарного виготовлення друго! половини Х1Х-ХХ столть (серед них бан-дури майстрiв О. Корнieвсъкого, К. Шмченка, I. Скляра, С. Турчинсъкого, В. Тузиченка та iнших), а також архiвнi матерiали про майстр1в та виконавщв-бандуриспв дослвд-жуваних регюшв: свгглини, книги, афiшi солiстiв-бандуристiв, капел та ансамблiв; програми концертiв, фестивалiв, аудю касети тощо. Експозищя мiститъ музичш шстру-менти кримсъких кобзарiв, бандуриспв: К. Лудилъника, А. Цемка, М. Ковальського, С. Хутiрного, Ф. Кобзаря; кубанських банду-ристiв В. Лазаренка, М. Телiги, I. Нiмченка, I. Гавриша та iнших. Повний реестр бандур був складений О. Нирком та опублiкований у виданнi НАН Укра!ни «Народна творчiстъ та етнографiя» (2002, № 1-2, с. 70-73).
lншi експонати музею представленi виробами украшського прикладного мистецтва: керашка, у тому числi чотири роботи ялтинського заслуженого майстра народного мистецтва М. Вакуленка; вишитi рушники та серветки рiзних регiонiв Укра!ни; твори образотворчого мистецтва - портрет С. Рудан-
Виступ НародноI капели банду-ристок Кримського гумангтарного унгвер-ситету тд кергвництво к. п. н., доцента I. Шинтятног.
ського художника М. Гаврилюка, „Кобзар" художника Д. Котлинського, портрет- лггогра-фш Т. Шевченка художника Ф. Красицького та ш.
Л1тературне з1брання музею нал1чуе близько 600 притрниюв: це досл1дження з ктори кобзарства, ютори Укра!ни, укра!н-сько! народно! шсш, юторп розвитку украш-сько! культури. Укра!нська художня лтера-тура презентованаа творами С. Руданського, Т. Шевченка, Л. Укра!нки, М. Стельмаха, В. Скурапвського та ш. Також у фондах музею зберпаються книги та нотт видання перюду юнця Х1Х - початку ХХ1 ст.: вокальна та шструментальна музика, хоров1 твори укра!нських композитор1в; твори для солюпв, ансамбл1в та капел бандуриспв.
Кожний з роздшв експозицп Музею кобзарства Криму та Кубаш починаеться з ешграфу - влучних вислов1в О. Нирка, В. Сухенка, Т. Шевченка. Так, стенд №1 «Дяльшсть Олекс1я Нирка в Криму» розпо-чинае лакошчна фраза, що розкривае суттеве наповнення життя педагога-бандуриста: «Моя капела - моя б1ограф1яЬ».
Кобзарська справа Олекая Нирка мае велии мистецьш та культуротворч1 досяг-
нення: ввд створення колектив1в бандуриспв до ввдродження кобзарства на швденному берез1 Криму та на Кубат. Його д1яльтсть у Кримському регют простежуеться у напрямах дальносп: педагопчно-виконавська; науково-дослвдницька; оргатзацшно-громадська.
Педагопчно-виконавська д1яльшсть О. Нирка пов'язана, перш за все, з вихо-ванням виконавщв-бандуриспв у створених ним колективах - ансамблях 1 капелах, а також солюпв-бандуриспв. Перш1 колективи бандуриспв були створет ним у Шкопот (1957-1964 рр.): трю бандуристок, мюька капела бандуриспв «Нжопольчанка». 1964 р. ним була заснована капела бандуристок 1м. С. Руданського при Ялтинському педагогичному училищ1, а у юнщ другого тисячо-лптя, завдяки д1яльносп Олекс1я Федоровича, в Криму кнувало вже с1м колектив1в бандуриспв, яю мали почесне звання «Само-дяльних Народних».
Виховання учтв Олексш Федорович впроваджував на принципах кобзарсько! тра-дицп: «Кобзарський патрютизм - це любов до бандури, рщно! мови, народно! шст й культури; 1 лежить вона у основ1 основ кобзарського мистецтва...» - так стверджу-
Фрагменти стендовое експозицИ Музею кобзарства Криму та Кубаш ¡мет Олекая Нирка (кергвник проекту музею - заслужений художник Укра'ти, доцент С. Мшокумов).
вав О. Нирко [8, с. 15]. I дшсно, улюбленш справ1 вш був вщданий повтстю: «З перших дтв кобзарювання я строго впроваджував професiоналiзацiю самодiяльного кобзар-ського мистецтва як у галузi гри та спiву, так у акторськш виразност! Мо! учнi всi грали по нотах, з професiйною постановкою рук, дотримувались точно! аплiкатури; намага-лись спiвати за всiма вимогами вокально-хорово! технiки; опановували принципи специфiчного кобзарського виконавства...» (з архiвних матерiалiв Музею кобзарства Криму та Кубаш).
З 1980 року О. Нирко розпочав ввдрод-ження кобзарського та бандурного мистец-тва на Кубаш: створив трiо бандуристок у станицях Новомшськш та Сiверськiй; доклав великих зусиль до оргашзаци ансамблiв бандуристiв при Краснодар-ському державному шституп культури, у станицi Уманськ1й, Краснодарському центрi народно! культури Кубанi.
«Олексш Федорович Нирко, - вщзначав Б. Жеплинський, - мае величезнi заслуги як педагог, який щдготував щлу когорту сво!х учнiв-бандуристiв, багато з яких стали про-
довжувачами справи свого вчителя. Про це свщчать численн колективи, створенi його учнями у мiстах i селищах Криму, Кубани, Укра!ни, Приморського краю та ш." [3, с. 149]. «Розлетшись мо! учнi по Свiту, як хмари по небу!» - говорив педагог. Мит його серию учениц живуть i працюють у рiзних мiстах Криму (Сiмферополi, Сева-стополi, Керч^ Бiлогорську, Червоно-гвардiйському, Першотравневому); Укра!ни (Одеа, Дрогобичi), ще дaлi - на Камчатщ, Кушцi, у Приморському краю; Н. Ново-сьолова - у Нiмеччинi, I. Попова - в Япо-нп, навиъ у Марокко живе одна з учениць педагога-бандуриста. Ученицям - послвдов-ницям справи учителя присвячений комплекс музейний стенд № 4.
Сорок два роки свого життя присвятив О. Ф. Нирко викладанню бандури у нашому навчальному зaклaдi. I цiлком впевнено можна назвати його пaIрiотом не тшьки свого улюбленого iнструментa - бандури, а й унiверситету [7, с. 44].
О. Нирко проводив активну дослвд-ницьку роботу: шукав шформацш про кобзaрiв та бандуриспв Криму та Кубаш,
20/3/2
сприяв поширенню укра!нсько! мови, популяризаци укра!нсько! культури, що засвщчують його роботи «KHrno36ipra укра!нсько! громади на Швденному березi Криму», «Ялтинська укра!нська театральна трупам». Зiбранi ним матерiали з кобзарського мистецтва були представлен у численних статтях, як1 лягли в основу фундаментального видання «Кобзарство Криму та Кубанi» (вийшла посмертно).
Б. Жеплинський у творi «Коротка iсторiя кобзарства в Украш» навiв слова О. Нирка: «... я виршив поселитися в Криму i довести, що Крим - це теж Укра1на, де повинна зву-чати не тшьки украшська мова, але й дзвiнка невмируща бандурам» [3, с. 149]. I щ слова були пiдкрiпленi його науковими дослвд-женнями, творчiстю та громадською даяль-нiстю на Кримському пiвостровi.
Усввдомлюючи важливiсть наукового обгрунтування ктори i розвитку кобзарства, Олексш Федорович вщкрив на базi Крим-ського гуманiтарного ушверситету Музей. кобзарства Криму та Кубаш (1984), фонди якого дозволяють стверджувати, що у такий споаб вiн створив науковий центр кобзарського та бандурного мистецтва Криму, на базi якого у червш 2005 р. зiбрав на Першу Мшнародну кобзарську конференцш науковшв з п'яти кра!н свiту.
Слад додати, що О. Ф. Нирко був постшним головою кобзарсько! секци обласного вiддiлення Республiканського музично-хорового товариства, обшмав посаду голови Кримського осередку нащо-нально! спiлки кобзарiв Укра!ни. Результатом його дiяльностi було створення Крим-съко! кобзарсько'1 школи. Щорiчнi кобзарсью фестивалi, як1 започаткував Маестро, почи-наючи з 1992 р., висвгглюють творчi успiхи бандуриспв Криму, а також гостей з рiзних регiонiв Укра!ни та дааспори. 1988 року вiн став одним iз органiзаторiв Ялтинського товариства «Просвета» 1м. Т. Г. Шевченка та першим його головою (1988-1991 рр.).
Розумшчи необхiднiсть створення осередюв укра!нсько! культури у багато-нацiональному курортному мст, у 19671991 рр. вш очолював роботу шщативно! групи зi створення лiтературно-меморiаль-ного музею Леа Укра!нки в Ялтп, встанов-
ленню пам'ятника С. Руданському, ввд-криттю укра!нсько! школи, що сприяло формуванню у людей нацюнально! само-сввдомосп, прилучення !х до джерел украшсько! культури. Так, завдяки невтомнiй громадськ1й дiяльностi О. Нирка украшська громада Ялти отримала можливють зберегти для нащадк1в безцiннi скарби украшсько! культури.
«Безсмертя народу - в ШснИ». Цей ви^в О. Нирка вщкривае роздал експозици, музейно! експозици, присвячений кобзарям та бандуристам Криму. Цей комплекс мктить aнотaцi! до портретних зображень видатних бандуриспв, яю зробили великий внесок у розвиток кобзарського та бандур-ного мистецтва Криму та Укра!ни:
Андрш Павлович Цемко (1887-1956 рр.) -щедро обдарований природою бандурист-бас, скрипаль, оркестровий та хоровий диригент, драматичний актор Ялтинсько! укра!нсько! театрально! трупи, режисер, педагог, громад-ський даяч.
Володимир Рейнгольдович Шалений-Шуер (1890-1980 рр.) - бандурист-тенор, скрипаль, укра!нський актор i режисер, один iз зaсновникiв i активних учaсникiв укра!н-ського драматично-хорового гуртка Прокопа Сапсая та Ялтинсько! професiйно! «Укра!н-сько! трупи», пропагандист укра!нсько! куль-тури у Ялп.
Карпо Кобзар-Лудильник (бл. 1870 р.-1940 р., м. Сгмферополь) - ввдомий у Криму, швденнш Укра!н та Кубaнi; вiртуозний виконавець кобзарських дум, народних п1сень рiзних жанр1в у сво!й iнтерпретaцi!; причетний до створення капели бандуриспв при Укра!нському клубi м. Сiмферополь у 20-х рр. ХХ ст.
Марко Лукич Ковальський (19061986 рр.), який створив у м. Джанко! та Омферопольському район капелу бандуриспв (у Музе! кобзарства знаходиться бандура М. Ковальського за реестровим №2 9).
В1ра 1ларгон1вна Хелемеля (19351983 рр.) - бандуристка з м. Феодов. Все свое життя присвятила вона професiйному становленню бандури у цьому мiстi: 1961 р. вщкрила клас бандури при ДМШ №1; створила капелу бандуриспв при мiському Будинку культури.
Володимир Данилович Сухенко (1937р. н., Краснодарський край) - фундатор професш-ного виконання на бандура бандурист-педагог Криму, актор Укра!нського музич-ного драматичного театру м. Омферополь. Його даяльносп присвячено окремий роздал експозици.
Наступний роздал експозици «Кобзарство Кубат» починаеться цитатою з роботи О. Нирка «Доля укра!нських кобзар1в-банду-риспв на Кубанго»: «На Кубань розселився цвт укратського народу - запор1зьке козацтво...». Ввдсуттсть ф1ксацп ктори кубанського кобзарського руху XVIII-XIX ст. не давала змоги: створити всеохоп-люючу картину його кнування. «Але й наявт дат доводять стшку 1 безперервну кобзарську традицш, И тдтверджують 1 таю автори, як I. Попко, Г. Квпка-Основ'яненко, Ю. Миролюбов та ш. Ввдома одна з кубанських кобзарських династш - динаспя Кравченюв, занурена у лоно Запор1зьких Счей, що прокнувала до новптх чаав [8, с. 153]. О. Нирко ввдзначав, що кобзар-ське вщродження на Кубат почалося на початку XX ст. 1 набуло масового характеру. Про це сввдчать роботи К. Кравченка «Ближайшие задачи и мероприятия в области украинского образования в Кубанско-Черноморском крае» (1920 р.), А. Чорного «История бандуры на Кубани». В. £мець пише, що на Кубат ще до революци 1917 р. були «козаки-бандурники»: «...!х кшьккть так хутко зростала, що за царя мала !х майже кожна станиця» [Там само]. О. Нирко наводив основн обставини, яю сприяли цьому процесу: «Це вщродження стало можливим завдяки трьом факторам: живучосп кобзар-сько! традицп, гастролям по Кубат прослав-лених кобзар1в з Велико! Укра!ни, оргашзацшно-просвггаицькш д1яльносп «бандурного батька» Богуславського Миколи Олексшовича» [8, с. 155].
Слад зазначити, що кубансьш банду-ристи проводили масове навчання гри на бандур1 населення Кубат: при «Просвт» Катеринодара у 1917 р. кобзар 1 педагог Кость Кравченко (1888-1944) працював над оргатзащею Кубансько! капели банду-риспв. У перюд непу утворювались гуртки, студи, ансамбле капели при
Краснодарському клубi «Нацмен», крайово-му клубi промкооперации Будинку пращв-никiв освiти, Робiтфаку. Бандуристи створюють капели й ансамбл1 у станицях 1льсьюй, Канiвськiй, Полтавськ1й кубансьш, а також за межами Кубанського краю: в Аргентит (А. Чорний), у Владивосток (П. Шемет), Мос^ (В. Шевченко), Одесi (К. Шмченко) [8, с. 158]. Кобзарський фестивальний рух в Криму та його наукове шдгрунтя висвiтленi у iнформацiйних блоках № 5 i № 6. Почи-наючи з 1992 р., у Криму (м. Ялта) завдяки ет^азму, творчому натхненню О. Нирка та його соратников, за сприянням Кримського Республшанського центру народно! твор-чосп, втдалу культури Ялтинського мкьк-виконкому, регулярно ввдбувались та ввд-буваються фестивалi кобзарського та бан-дурного мистецтва iм. М. Лисенка «Дзвени, бандуро!».
Найяскравiшими були XV (2006 р.) та XX (2011 р.) ювшейт фестивале 1хньою окрасою стали наступнi колективи: Мунщи-пальна капела бандуриспв м. 1вано-Франк1в-ськ (художнш керiвник та диригент заслуже-ний прац1вник культури Укра!ни М. Шевченко), Львiвська капела хлопщв-банду-риспв «Гамалiя» (художнш керiвник - ввд-мiнник освiти Укра!ни Т. Шаленко), ансамбль бандуристок «Конвалiя» (м. Харшв, художнiй керiвник - кандидат педагопчних наук Н. Роман), Народна капела бандуристок iм. С. Руданського (м. Ялта, художнш кер1вник - кандидат педагопчних наук, доцент Кримського гуманiтарного утверситету I. Шинтятна), дитячий ансамбль бандуриспв «Зорепад» (м. Дншропетровськ, художнiй керiвник -Л. Гончаренко), капела бандуристок «Нат-хнення» (м. Черншв, керiвники - М. Суворова, О. Пшчук).
Обов'язковою формою роботи Кримського фестивалю кобзарського та бандур-ного мистецтва е науково-методична, дослвд-ницька дiяльнiсть, що мае за мету об'еднання виконавсько! майстерностi з науковими розввдками щодо iсторi!' та перспектив розвитку кобзарства як уткаль-ного явища укра!нсько! культури. Семiнари й «круглi столи», до участи в яких
20/3/2
запрошуються науковщ, дiячi громадських оргашзащй та установ, художнi кер1вники колективiв бaндуристiв, aнaлiзують склaднi процеси, що вщбуваються в украшськш культурi. З 2004 р. до 2007 р. куратором науково-методично! роботи фестивалю кобзарства «Дзвени, бандуро!» була доцент Прикарпатського нaцiонaльного ушверси-тету iм. В. Стефаника В. Дутчак (м. 1вано-Франк1вськ). Наукове шдгрунтя фестивaлiв 2009 р. та 2013 р. забезпечила Лауреат мгжнародного конкурсу т. Г. Хоткевича, мистецтвознавець I. Люняк.
У червнi 2005 р. О. Ф. Нирко започатку-вав проведення Першо! науково-практично! конференци з питань генези мистецтва бандуриспв на бaзi РВНЗ «Кримський гума-нiтaрний унiверситет». Дослвдники п'ятьох кра!н (Укра!ни, Росi!, Польщi, Америки, Канади) зiбрaлись задля обмiну досв;ду щодо питань термшологл, ютори, сучасних проблем мистецтва кобзaрiв та бандуриспв: Б. Жеплинський (м. Львiв, Укра!на), А. Гор-няткевич (м. Едмонтон, Канада), В. Дутчак (м. Ьано-Франювськ, Укра!на), Лаура Семмес (м. Бонн, США), В. Мормель (м. Переяслав-Хмельницький, Украгна), Т. Шаленко (м. Льв1в, Украхна), Д. Ковальчук (м. Львiв, Укра!на), Н. Барабаш (м. Кривий Рiг, Украша), С. Зозуля (м. Ки!в, Укра!на), Ольга та Богдан Попович (м. Перемишль, Польща) та iн. Мтжнародт нaуково-прaктичнi конференцii та семiнaри з питань розвитку кобзар-ського та бандурного мистецтва регулярно ввдбуваються на бaзi унiверситету: «Кобзарство - в ютори, лiтерaтурi, культурi та народному епоа» (2005); «Нaуковi читання-2006», присвячеш 80-рiччю вiд дня народження О. Нирка; «Укра!нське кобзарство - iсторiя та сучaснiсть» (2006, 2007); «Украшське кобзарство - iсторiя, сучасшсть та перспективи» (2009, 2011). Науково-практичн заходи супро-воджуються концертами, майстер-класами, щд час яких сво! творчi досягнення презентують солiсти, колективи бaндуристiв та виконавщ на старовинних укра!нських шструментах:
Остaннiй роздiл експозици (стенд №7) присвячений Нaроднiй кaпелi бандуристок iменi С. Руданського: и ктори та сучаснш дiяльностi. «Доки серце б'еться! Ми повиннi
дiяти i боротись!» (I. Франко). Значущою характеристикою капели, засновано! О. Нир-ком 26 вересня 1964 р., впродовж усього часу И юнування е активна концертна дiяльнiсть. Це один з провщних мистецьких сaмодiяльних колектив1в Укра!ни. Капела брала участь у численних мкьких, республiкaнських, всеукра!нських оглядах художньо! сaмодiяльностi, виступала на мтжнародних фольклорних фестивалях-конкурсах: 1979 р. - Нщца; Марсель, Фран-цiя; концертт виступи: 1993 р. - в Угор-щит, 1996 р. - у Польщi. Мaлi групи й солiсти капели концертували у Греци, Туреччинi, Югослaвil.
«Капела - це «aрмiя». Концерти - це бо!, як1 я вигравав або програвав. Довг^, крaщi роки життя я жив перемогами, ради перемог!» - писав Олексш Федорович [2, с. 129]. I дшсно, вш дуже в1дпов;дально ставився до концертних вистутв. Капела нагороджена 5 -ма золотими, однiею срiбною та декшькома пам'ятними медалями; мае понад 100 грамот i диплом1в. Постановою Президи Укра!н-сько1 республiкaнськоl Ради профспiлок ввд 10.06.1970 р. !й присвоено почесне звання «Народна».
З 2005 р. художшм керiвником та хормейстером (з 2002 р.) капели е кандидат педагопчних наук, доцент кафедри теорй, iсторii музики та методики музичного вихо-вання Кримського гумaнiтaрного ушверситету - I. Шинтяпша. Репертуар колективу мютить iнструментaльно-хоровi та шстру-ментaльнi твори, серед яких домшуе укра!н-ська народна пiсня вах жaнрiв: вiд iсторичних до жарпвливих, в обробцi як сучасних композитор1в, так i композитор1в-клaсикiв, а також твори вiтчизняноl та светово! класики.
Урочистим та хвилюючим було ввд-криття ново! експозицii Музею кобзарства Криму та Кубаш 24 травня 2013 р. Шд срiбний дзвiн бандур до Музею завгтали гост1: члени ректорату Кримського гумаш-тарного ун1верситету, виклaдaчi, студенти, представники громадськост1 Ялти. Натхнен-ною промовою розпочав цей довгоочiку-ваний захвд ректор РВНЗ «Кримський гума-нтарний унiверситет» професор О. Глузман. !з словами вiтaння та побажання пладно!
культурно-освгтньо].', науково! дiяльносгi щодо вивчення та використання спадку О. Нирка у вихованш молодi виступила доктор фшолопчних наук С. Кочерга, директор Музею Леа Украшки О. Вiсич, кершник проекту - заслужений художник Украни С. Мiлокумов. Стислий огляд експозицц зробила кандидат мистецтво-знавства I. Куровська. Лунали укранська пiсня у виконант Народно! капели бандуристок iM. С. Руданського, укранське поетичне слово у виступах студентiв кафедри укра!нсько1 фiлологiï.
I можна бути впевненими, що нашi сучасники збережуть ту невичерпну любов до Батькiвщини та украшсько! культури, що ïï протс через все життя видатний педагог, дослвдник кобзарського мистецтва, бандурист Олексш Федорович Нирко.
АНОТАЦИЯ
У стат надано матерiали про творчi досягнення видатного дяча кобзарського мистецтва Криму О. Нирка, проанал1зовано наукову, педагопчну, громадську дiяльнiсть майстра, спрямовану на ввдродження та роз-виток украшсь^' культури регiону та ввд-творену у експозици ушверситетського музею.
Ключовi слова: музей кобзарства, дослвдники, репертуар, кобзар, бандурист, регион, культура.
АННОТАЦИЯ
В статье представлены материалы о творческих достижениях выдающегося представителя кобзарского искусства Крыма А. Нырко, проанализирована научная, педагогическая, общественная деятельность мастера, направленная на возрождение и развитие украинской культуры региона и представленная в университетском музее.
Ключевые слова: музей кобзарства, исследователи, репертуар, кобзарь, бандурист, регион, культура.
SUMMARY
The article contains information about the O. Nyrko - prominent figure of kobza-player art of Crimea, also about his creative achievements and activity; the analysis and synthesis of its scientific, educational, social activities aimed at the revival and development of Ukrainian culture in the region.
Key words: kobza-player, researchers, repertoire, kobza-player, bandura-player, region, culture.
Л1ТЕРАТУРА
1. Смець В. Золоте 50^ччя на службi УкраМ: про козамв-бандурниюв / В. Смець. -Торонто : друкарня о. Василiан, 1961. - 381 с.
2. Жеплинський Б. Кобзарськими стежи-нами / Б. Жеплинський. - Львiв, 2002. - 278 с.
3. Жеплинський Б. Коротка етояя кобзарства в Укра!'ш / Б. Жеплинський. - Львiв : Видавництво «Край», 2000. - 195 с.
4. Кщдрачук О. «Бандура моя мальо-вана...»: незвичайна колекцш музиканта / О.Кщдрачук // Кримська правда. - 1985. -№ 235.
5. Кочерга С. О. Учитель Батьшвщини / С. О. Кочерга // Проблеми педагопки мистец-тва : зб. статей. - Ялта : РВВ РВНЗ КГУ, 2007. - Вип. 2 ; сер. «Кобзарське мистецтво». -С. 83-87.
6. Куровська I. Р. Роль педагопв-бандуриспв Криму у збережент кобзарсько! традицii (друга половина XX - початок XXI ст.) // Проблеми сучасно! педагогично! освпи : зб. статей. - Ялта : РВВ КГУ, 2009. - Вип. 23, ч. 2 ; сер. «Педагопка i психолопя». -С. 132-141.
7. Куровська I. Р. Сучасний стан вико-навства та наукових дослiджень кобзарства Криму / I. Р. Куровська // Вюник Прикар-патського унiверситету : [зб. наук. статей]. -1вано-Франшвськ : ВДВ Ц1Т Прикарпат-ський утверситет iм. В.Стефаника, 2010. -Вип. 19-20 ; сер. «Мистецтвознавство». -С. 278-284.
8. Нирко О. Кобзарство Криму та Кубаш: навч. посiб. для студ. ВНЗ [упор., ред., передм. Н. Сулш] / О. Нирко. - К. : Вид. центр Просвта, 2008. - 480 с., ш.
9. Нирко О. Ф. Ялтинська театральна трупа : юторичний нарис / О. Ф. Нирко. -Ялта : РВВ КГД1, 2004. - 70 с., ш.
10. Яросевич Л. В. Леся Укра!нка i музика / Л. В.Яросевич. - К. : Музична Укра!на, 1978. - 125 с., ш.
