CC BY
16
М.: Академия, 1996. - 173 с. Стаття надшшла до редакцп 1.10.2014
B. Zolotukhin, G. Anikina, A. Shaihatdinov
MASS EFFECT OF CULTURE ON THE SOCIO-CULTURAL ENVIRONMENT
The article highlights the impact of popular culture through media in socio-cultural environment. The concepts, structure and elements of popular culture and its manipulation of mass consciousness and psychology of modern man.
Key words: popular culture, fashion, consciousness, media
УДК 78.1
B. В. Марченко
C. В Виткалов
РЕГЮНАЛЬНИЙ КУЛЬТУРНИЙ ПРОСТЕР УКРА1НИ ЯК ФАКТОР АКТИВ1ЗАЩ1 МИСТЕЦЬКО1 1Н1Ц1АТИВИ
Анал1зуються причини активгзацп регюнального культурного чинника в сучасних умовах I на 1х тл1 розкрито творч1сть сучасного представника образотворчого мистецтва Р1вненщини Вттора Гвоздинського.
Клю^о^^ слова: регюнальна культурно-мистецька практика, образотворче мистецтво, творч1сть, виставкова д1яльн1сть.
Незважаючи на вкрай несприятливий для творчосп стан, обумовлений вшною на Сходi краши, непопулярними економiчними кроками нового Уряду, культурне життя, здаеться, навпаки активiзувалось на уах його щаблях i виступае свщченням здорового нащонального коду Украши.
Тож репональний культурний проспр сьогодш е тсею цариною, що найбiльш активно розробляеться у сучаснш краш, оскiльки саме регiони являють собою низку оригiнальних культурних шщатив; саме там зосереджено яскравi пам'ятки нащонально'1 архiтектури чи скульптури; являе штерес цей простiр i з точки зору наявносп творчих особистостей, яю активно змiнюють сьогоднi репональну культурну площину. Становить iнтерес дослщниюв i аналiз сутностi мiсцевого художника, який в сучасних умовах займаеться не лише мистецтвом, але й змушений сумщати власну творчу дiяльнiсть з бiзнесом, викладацькою працею тощо, що також певним чином дае шшу iнформацiю стосовно сутност художньо'1 практики, адже така дiяльнiсть несе на собi вiдбиток широких шокультурних контакт1в зi сферою бiзнесу чи педагогики, психологи чи юриспруденцп.
Упм, узагальнюючо'1 лiтератури про регiональну культурну практику, п специфiку, форми репрезентаци у сучасних умовах, мiжкультурнi взаемини тощо, небагато. Це переважно розвщки мюцевих авторiв (переважно краезнавцiв або молодих науковщв-педагогiв ВНЗ) та першi дисертацiйнi дослiдження: I. Ян (Харювщина), I. Бермес, В. Дутчак (Львiвщина), Г. Карась (Львiвщина), О. Легкун (Тернопшьщина), Г. Борейко, С. Виткалова, Т. Смирново'1, М. Ясшського (Рiвненщина), В. Охманюка, Л. 1гнатово'1 (Волинь) та iн., якi згодом, сподiваемося, знайдуть утiлення у монографiчних дослiдженнях. Причому цi
дослiдження присвяченi як висв^ленню сучасного культурного простору, так i аналiзу регiонального культурно-мистецького життя в iсторичнiй ретроспективi. Про актуальшсть ще'1 (регюнально'1) проблематики свiдчать i численнi всеукрашсью та мiжнароднi конференцп, якi проводяться щорiчно у ВНЗ ^вне, Харкiв, Кшв, Луганськ, Дрогобич, Луцьк та ш.).
Чимало щкавого матерiалу про регiональний культурний проспр можна почерпнути i з наукових збiрникiв, що друкуються в репональних ВНЗ, обласних краезнавчих музеях та нащональних iсторико-культурних чи меморiальних заповщниках.
Ще однiею характерною рисою сьогодення е й актуалiзацiя наукового пошуку не лише на регiональному (чи, хоча б обласному), але й на районному рiвнях. Свщченням чого е чимало публшацш з характеристики культурно-мистецького життя в юторичнш ретроспектив^ вмiщених останнiм часом, примiром, на сторшках фахового наукового перiодичного видання - «Украшська культура: минуле, сучасне, шляхи розвитку»: науковi записки РДГУ. Адже захщноукрашсью мiстечка (Дубно, Острог, Клевань, Пересопниця, Корець, Кременець, Дрогобич та ш.) свого часу були крупними культурними центрами, в яких i сьогоднi зосереджено чимало щкавих архiвiв та пам'яток нацiонального значення.
1накше кажучи, актуальнiсть окреслено'1 проблематики очевидна.
Метою дано'1 статтi е характеристика одного з пом^них представниюв волинського образотворення Вiктора Гвоздинського, на прикладi аналiзу творчостi якого можна скласти достатньо повне уявлення про репональних захщноукрашських майс^в пензля.
Кожен тип суспшьства, до якого належать люди, базуеться, як вщомо, на певнш системi цiнностей, що знаходять свш вiдбиток у його культур^ а надто - п художньому вектора Цей цiннiсний ряд, звюно, формуе низка факторiв, серед яких найбшьш помiтною е освiта та п художня складова, система традицiй, вiрувань, власне, культурне середовище i ще безлiч iнших складникiв, яю немае потреби навiть перераховувати. З шшого ж боку, - яю i не можна врахувати повною мiрою, оскiльки вони належать до такого емного, складного i маловивченого поняття, як ментальнiсть етносу.
Важливою складовою, причетною до згаданого вище поняття «культура», е постатi, тобто - репрезентанти ще'1 культури, у творчш дiяльностi яких i вщбиваеться певною мiрою ця складна духовна система. Саме щ люди й формують те культурне середовище, у якому зростае нова генеращя ^ власне, сам митець. I вщ того, хто щ люди, що сповщують вони у свош творчш або повсякденнш працi, як часто експонуються, спшкуються з молоддю i настiльки 1'х твори входять у свщомють цих спiвгромадян, залежатиме наше майбутне, визнання Украши державою, яка откуеться духовнiстю, чи вона й надалi залишатиметься крашою, творчий розвиток громадян яко'1 мало хвилюе п очiльникiв.
«...Мюце в юторп для кожного народу визначаеться одним критерiем - вiдзначав перший Голова обласного вщдшення вже Нащонально'1 Спiлки художниюв Украши Костянтин Маркович Литвин у 1995 рощ, виступаючи з доповщдю з нагоди Шевченювських свят, - розвитком культури. I тшьки твори мистецтва, що залишаються в чаа, стверджують це мiсце» [2].
Одним iз таких е помiтний представник рiвненського образотворення, живописець, графiк, ствроб^ник художньо-промислово'1 майстернi, член Нащонально'1 спшки художникiв Украши (з 1985 р.) та активний громадський дiяч - Вштор В'ячеславович Гвоздинський.
Вiктор Гвоздинський - один iз небагатьох рiвненських художниюв, який хоча й мае майже мюцеве корiння, принаймнi йому близька i зрозумiла ментальнiсть населення Захщно'1 Украши (адже народився вiн 1951 р. у м. ВолодимирьВолинському Волинсько'1 обл.). Утiм, спецiальну середню (художне училище, 1966-1970 рр.) i вищу освiту (художньо-промисловий iнститут, 1970-1975 рр.) здобув в шшому шокультурному середовищi -
росiйськомовному мiстi Харковi i мав би всотати вщ оточення, сво'1'х викладачiв, достатньо пом^них у республiканському образотворчому мистецтвi - професорiв С. Беседiна, А. Константинопольського та О. Мартинця, - росшську символiчну i семантичну гамму чи, принаймш, 11 урбанiзований слобожанський колорит. Однак вш залишився спiвцем переважно захщноукра'шського пейзажу, чи ширше б сказати - культурного простору, в якому втшюе найпотаемнiшi сво! задуми.
Його творча бiографiя, як i бiографiя кожного митця будь-яко! доби, рiзнопланова i творчо насичена. Як сшвроб^ник художньо-промислових майстерень, покликаних мистецьки забезпечувати обласний центр, вш виконуе низку проектив, спрямованих саме на художне облаштування мiста. У цьому зв'язку вщзначимо його розробку першого проекту художнього оформлення нового (тепершнього - авт.) примiщення Рiвненського обласного краезнавчого музею (1978 р.), пробуючи себе у рiзних видах художшх технiк та формах. Цю роботу вш виконував спiльно з Ф. Бобриком.
Упм, змiнювався час, а з ним i форми художньо! дiяльностi та роль митця у суспшьств^ а надто - ставлення до цього митця держави та широкого загалу.
Якщо у попереднш суспшьно-пол^ичнш формацп професiоналiзм художника значною мiрою визначала творча Спiлка, приналежшсть до яко! забезпечувала йому реалiзацiю його власних художнiх творiв, бшьш-менш активну виставкову дiяльнiсть, державнi почесш вiдзнаки тощо, а сам митець повинен був лише активно працювати над творчим самовдосконаленням, особливо не експериментуючи з художньою формою та виконуючи сощальне замовлення, то в наш час стимулююча роль творчих спшок, принаймш на регюнальному рiвнi, звелася нашвець i обмежуеться часто виршенням невеличкого кола оргашзацшно-творчих питань, пов'язаних, як правило, з виконанням художнього оформлення адмшютративних будiвель та iнших тотожних завдань, а також наданням свое!' виставково! зали для, як правило, ювшейного експонування.
Тож кожен митець намагаеться сьогодш сам органiзовувати сво! експонування, брати участь у рiзноманiтних «збiрних» виставках чи шших, як правило, рiзновекторних проектах, займатися викладацькою дiяльнiстю та паралельно вникати в сутшсть сучасного бiзнесу, часто далекого вiд мистецтва тощо, обмежуючи та розпорошуючи свш час. I досить часто участь митця у тому чи шшому експонуванш визначаеться не лише яюстю його власних творiв, а суто оргашзацшно-фшансовими чинниками. Тому переважна бшьшють мiсцевих майстрiв пензля органiзацiю персонально!' виставки розглядае як важливу форму власно! презентаци, незважаючи на фшансовий чинник, який часто лягае на плечi самого експонента. З шшого боку, саме такий стан речей мае й певш переваги - адже у мистецга залишаються лише т^ хто не бачить свого подальшого життя без цього виду художньо! творчост1. Така форма юнування сучасного митця дае, на нашу думку, й бшьш загострене сприйняття самого життя, i проблеми розвитку мистецтва художнику вже бачаться в шшому ракурс^ обумовлеш взаемодiею художньо! творчост1 i бiзнесу чи шших форм, яю стримують мистецьку самореалiзацiю особи.
Як зазначаеться у передмовi до його власного каталогу «...Останш роки творчiсть митця природно i невимушено продовжуе кращi мистецькi традицii укр^'^ського пейзажного живопису, закладенi П. Левченком, С. Васильювським та М. Бурачеком» [3, с. 2], яю, як вiдомо, експериментували зi свалом [5].
Достатньо переглянути у цьому зв'язку його роботи останшх роюв, де домiнуючим виступае символiчне блакитне тло: «Осшнш парк» (п/о, 63х82, 2009 р.), «Межирицький монастир» (п/о, 59х59, 2007 р.), «Городоцький передзвш» (п/о, 65х83, 2009 р.), «Городок. Благовют» (п/о, 62х82, 2007 р.) та iншi подiбноi iсторико - сакрально!' проблематики. I саме як пейзажист вш пом^ний на культурному видноколi Укра'ни.
Вiктор Гвоздинський належить до активних членiв мiсцевоi Спшки художникiв
НСХУ, оскiльки, починаючи з 1973 року, часто експонуеться. При цьому 24 його експонування припадае на радянську добу (6 з яких - персональних) i 34 - на сучасний перюд (11 персональних). При цьому вщзначимо, якщо першi його експонування вщбулися у достатньо престижних культурних центрах, якими е Москва, Мшськ, Баку, Харюв, Кшв, Львiв, Запорiжжя, Прага, Мост, Шумперк, то у сучасну добу його виставкова дiяльнiсть розгортаеться переважно у польських та чеських культурних центрах - виставкових залах Пйотркув-Трибунальського, Праги, Мосту, Gсенiка, або Рiвного, Луцька, Острога, Чернiвцiв та шших мiст Украши, як i участь у 9 пленерах (Хотин, Кам'янець-Подшьський, Острог, 1вано-Франювськ, Кременець, Буковель, Пересопниця, Хелм та iн.) [8].
Його улюбленим центром експонувань е Чехiя. Саме там ним проведено декшька персональних виставок: мюта Прага (1988, 1990 рр.), Шумперк (1989, 1991 рр.), Мост (199 0, 1992 рр.), Ссешк (1993, 1995, 1997, 1999 рр.). Вщбулися також його персональш художш презентаци й у м. Рiвному (1985, 1986, 2010-2013 рр.), Львовi (1985 р.), Луцьку (2012 р.) та ш. Пом^ною е його участь й у низщ збiрних тематичних експонувань («Над Горинню», м. Рiвне, 2000 р., м. Мшськ; «Барви Полiсся», 2003 р., Пйотркув-Трибунальський; рiзноплановi експонування у Луцьку та Тернопол^ проведенi у 2006-2008 рр.; «Барви Украши» - м. Ольштин, Польща, 2008 р., збiрнi виставки «настрою», посвячена натюрмортам мюцевих майстрiв (у В. Гвоздинського експонувався «Натюрморт iз ромашками» та ш.), експонування украшських та польських художникiв (2004 р., Польща), ювшейш, до 20-рiччя державно'1 незалежностi Украши (Львiв, Вiнниця, Iвано-Франкiвськ), де його творчi здобутки були також належним чином вщзначеш колегами та художньою критикою. Сьогодш цi експонування, ^м усього iншого, е й достатньо фшансово витратними заходами для самих майстрiв. А загалом для творчо'1 самореалiзацii мiсцевих майстрiв пензля чи рiзця значною мiрою сприяе започатковане вщ 2003 року 1'х творче стажування, оргашзоване для представникiв образо творення у живописному мют Пйотркув-Трибунальському, скульптурнi пленери - у Вежбищ та Сейне (Польща), живописно-фотографiчнi - у Пряшевi (Словаччина), а також численш iншi, проведенi на Сумщиш, Iвано-Франкiвщинi, Богуславщинi на Волинi, Тернопiллi i Трипiллi, де не лише природш чинники, але й творче спшкування багато додають до формування художнього досвiду i смаку митщв.
Не можна не згадати у цьому зв'язку й низку подiбних заходiв, започаткованих ще у 2006 рощ в област пiд назвою «1сторичш та природнi перлини Рiвненщини», якi також е ефективною формою творчо'1 самореалiзацii особистосп. Традицiйним у кра'1 стало проведення л^ньо!' творчо! мандрiвки «Стежками Острожчини» - ще одше! творчо! зустрiчi художникiв, представниюв регiонального мистецтва, де продовжуеться практика мистецьких дискусш i народжуються оригшальш твори.
Подiбну форму чимало роюв використовувала кшвський мистецтвознавець i художник Ольга Петрова, збираючи молодих майстрiв пензля на пленери до святогорсько! Успенськоi Лаври та п околиць, i таким чином не лише прилучаючи молоду генеращю до нових форм бачення мистецтва через професюнальне спiлкування, споглядання художнiх творiв, але й поповнюючи мистецьку колекщю Лаври сучасними зразками в^чизняного образотворення, заземленого на природу Оверського Дiнця. Отже, все це дае змогу не лише побачити рiвненським митцям шший символшо-семантичних ряд, природу чи пам'ятки культури, але й долучитися до шших культурних техшк, вивчати шшу творчу манеру, вщчути конкурентний дух середовища, поспшкуватися у творчому оточенш та побачити ще безлiч того, чого перебуваючи лише в одному мют! чи мютечку нiколи не набути. Та й певш менеджерсью навички стосовно просування власного культурного продукту в подiбному середовищi набуваються значно скорее й ефективнiше. Як зазначав свого часу в^чизняний фшософ Григорiй Сковорода, «^якщо оволодiти мистецтвом спшкування i зустрiти тотожну душу, то людина може бути не лише щасливою, але й найщаслившою».
Власне, ще одна з пом^них персональних виставок Вштора Гвоздинського, за тематикою яко'1 можна вщслщковувати певну еволюцiю творчост митця, його символiчного ряду, вiдбулася у м. Рiвному 25 лютого 2011 року у виставковш залi обласного краезнавчого музею, де традицшно експонуються мiсцевi митцi та вiдбуваються презентацп творчого доробку науковцiв. 11 проблематика, як i завжди, була достатньо широкою i давала змогу поглянути на черговий життевий етап художника у його вщтворенш на полотш чи паперi. Зокрема, тут був представлений i його проект реконструкцп вщомо!' пам'ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення, розташований у смт. Гоща i пiдготовлений ним ще у 2000 рощ.
Цшавими видаються i його натюрморти: «На Маковiя» (60х80, п/о, 2008 р.), «Зимовий вечiр» (50х70, п/о, 2011 р.), «Натюрморт iз полуницями» (80х60, п/о, 2011 р.), «Натюрморт урочистий» (98х86, п/о, 2011 р.), «Укра'нська керамша» (97х102, п/о, 2011 р.), «Прийшов мiсяць червень» (60х47, п/о), «Липневий натюрморт» (п/о, 80х60, всi - 2011 р.) та ш., професшно виконанi у стриманiй кольоровiй гамь
Бiльшiсть його картин, навiть при поверховому знайомсга з ними, експонованих на цш виставцi, мае достатньо нескладний сюжет. Це вiдмiчають i всi т!, хто вiдвiдуе його експонування постшно, i тi, хто лише береться аналiзувати цi твори: «Зима. Зус^ч з весною» (50х70, п/о), «Межиричi» (63х85, п/о), «Похмурий день» (50х70, п/о, 2011 р.), «Церква с. Вишневець» (п/о, 50х70, 2010 р.) тощо.
Його пейзаж захоплюють кольоровою гамою i це пом^но на чималiй кiлькостi картин: «Весняний пейзаж» (55х58, п/о, 2009 р.), «Долинами i луками» (63х83, п/о, 2010 р.), «Мiнлива осшня пора» (50х70, п/о, 2011 р.), «Синьоока осiнь iде навмання» (70х90, п/о, 2011 р.). Чимало його художшх картин навiянi карпатськими мотивами: «Тиха осшь у Карпатах» (63х83, п/о, 2010 р.), «Карпатськi далi» (60х80, п/о, 2009 р.), «Зима. 2009» (50х70, п/о) та ш., або мiсцевою проблематикою: «Вулиця Симона Петлюри» (45х 60, п/о, 2009 р.). Вражають своею безпосередшстю серед експонованих й картини «Мрш про небо» (71х75, акварель, 1983 р.), на якш зображена внучка художника на тл аеропорту та лiрична замальовка «У дощовий день» (50х60, п/о, 2011 р.), де зображено хлопчика, що ховае вiд дощу маленького лелеку.
Майже у кожного художника е проблематика, яка рщко вириваеться «на свт> i стае доступною широкому загалу, упм не полишае його творчо'1 натури i е, так би мовити, другим я. Це пов'язано з низкою факторiв, серед яких психолопчш надломи упродовж життя, яскравi негативнi враження тощо. Адже рух дорогою, пiд назвою «Життя» також накладае сво'1' вщбитки на творчiсть, ракурс бачення мистецьких проблем та й сам зовшшнш вигляд митця.
Стосовно В. Гвоздинського, то найбшьше вражають у цьому контекст його моторошш картини-символи: «Вщлуння. 1998» (п/о), «Вiдлуння 1995» (60х80, п/о, 1998 р.), «Плин часу» (60х80, п/о, 1996 р.), «Коло життя» (п/о), «Особисте» (99х89, п/о, 1999 р.) -твори, в яких вщчутне неначе переплетшня душ поза реальним св^ом, що начебто намагаються вирватися з тшей свого тша, чи про щось нам розповюти [4]. До речi, вщомий фiлософ кiнця XIX - початку ХХ сгашття М. Бердяев високо оцшював роль символiзму як у художнш творчосп, так i в житп кожного з нас загалом, ще на початку XX ст. зазначав: «у символах даш не умовш знаки душевних переживань людини, а обов'язковi знаки першожиття, самого духу в його першореальносп, даш шляхи, що пов'язують св^ природний i свiт духовний» [1; с. 71]. Символiсти початку минулого стшття вважали, що «рух i гра смислових вщтшюв створюють нерозгаданiсть, таемницю символу. Якщо образ виражае одиничне явище, то символ та'1'ть у собi низку значень - почасти протилежних, рiзноспрямованих» [7]. Ут1м, загалом творчють Вiктора Гвоздинського лiрична i достатньо оптимiстична, насичена пружним ритмом. I остання виставка (початок 2014 р.) митця це
пiдтвердила.
Досить активна i помина в середовищi митщв та мистецтвознавцiв виставкова дiяльнiсть художника сьогодш сприяла тому, що його рiзнoплaнoвa твoрчiсть викликае зaцiкaвлення не лише впчизняних шaнувaльникiв мистецтва, але й закордонних. Тож, його твори сьогодш знаходяться у приватних колекщях Украши, Росп, Пoльщi, Чехи, Австрп, США, Австралп, Ггалп тощо. Розмщено його роботи й у мистецькому aльбoмi «Художники Прикарпаття» (2009 рш). Чимало рoбiт подаровано Рiвненськoму обласному краезнавчому музею, який також формуе свою колекщю представниюв мiсцевoгo образо творення [4]. Шкода лише, що вщсутшсть певно! плaнoвoстi в оргашзацп виставково! дiяльнoстi в кра! та й Укрш'ш загалом, а також поглибленого вивчення ще! спадщини в навчальних закладах, не дае змоги доносити цю шформащю до споживача.
А ще Вiктoр В'ячеславович - активний громадський дiяч, що очолюе Кoмiтет з культури i духовност Рiвненськoi громадсько! ради, зусиллями якого, спoдiвaемoся, м. Рiвне таки отримае примiщення пiд Худoжнiй музей i буде мати яскрaвi худoжнi колекцп, принaймнi, живопису та скульптури малих форм 60-початку 80-х рoкiв ХХ столбя, якi сьoгoднi активно реaлiзуються за кордоном.
Тож спoдiвaемoся, що цей складний час стимулюватиме появу узагальнюючих праць про регioнaльну культурну практику, яка, поза сумшвом, складе яскраву сторшку культурного поступу Украши кшця ХХ - початку ХХ1 стoлiття.
Список використано1 л1тератури
1. Бердяев Н. Диалектика божественного и человеческого / Н. Бердяев. - М. : Фолио, 2003. - 624 с.
2. Виткалов С. В. Рiвненщинa : культурно-мистецький потенщал в парадигмах сучасносп : моногр. / Сергш Виткалов. - Рiвне : ППДМ, 2012. - 416 с., ш.
3. Вiктoр Гвоздинський : живопис : альбом. - Рiвне, 2009. - 24 с.
4. З штерв'ю С. Виткалова з художником В. Гвоздинським, проведеним 23 березня 2013 р. // Приватний aрхiв автора.
5. Лобановський Б. Б. Украшське мистецтво друго! половини Х1Х - початку ХХ ст. / Лобановський Б. Б., Говдя П. I. - К. : Мистецтво, 1989. - 206 с.: ш.
6. Нордау М. Психо-физиология гения и таланта / М. Нордау. - К. - Харьков, 1898.
7. Символизм / Електр. ресурс: http : // www.krugosvet.ru/enc/ kultura_i_obrazovanie /literatura/SIMVOLIZM.html.
8. Художники Рiвненщини. Альманах Рiвненськoi обласно! оргашзацп Нащонально! спшки художниюв Украши. - Рiвне : ВАТ Рiвненськa друк., 2008. - 100 с.
Стаття нaдiйшлa до редакцп 18.11.2014
V.V. Marchenko S.V. Vytkalov
REGIONAL CULTURAL SPACE OF UKRAINE AS FACTOR OF ACTIVATION
OF ARTISTIC INITIATIVE
Reasons of activation of regional cultural factor are analysed in modern terms and on their background work of modern representative of fine art of Р1вненщини Victor Gvozdinskiy is exposed.
Key words: regional cultural and art practice, fine art, work, exhibition activity.
