CC BY
20
Стаття надiйшла до редакци 05.05.2018
O. Syvak, V. Miroshnik
THE USAGE OF RASTER GRAPHICS IN PHOTO PROCESSING
Computer graphics as a scientific trend is under consideration in the present article. The authors were aimed at identifying the differences and characteristics of vector and raster graphics as well as to determining the areas of the use of each graph.
The raster graphics editors, as the means of editing photos not by professional users (but amateur users as well) are analysed by the authors. To organize various information about the applications, the authors made comparative characteristics based on general information andfile formats that support software.
The comparative analysis of raster graphics editors that are freely available online, including «The GIMP», «Adobe Photoshop», «Paint.NET», «PhotoInstrument» is presented in the article. The authors pay their attention to the mentioned software because the editors are the most popular to use, and are in the free access in the Internet.
To identify the capacity and efficiency of each of the editors the following criteria are chosen: the time for opening the photo software, the number of actions to replace the tooth on the photos, the number of actions to remove red-eye, the function "to remove red eye", the time necessary to process the photos (min.), the volume of pictures after the treatment and concerns that appear during the use of the software.
For practical results, the authors conclude that the graphic editor "Adobe Photoshop" has become the best one among the selected software. The second place was taken by the graphic editor "Pain.NET". «PhotoInstrument» graphic editor occupies the third place. The last place was occupied by "The GIMP" software.
As a result of comparative characteristics it becomes clear that the chosen raster graphics editors, for amateur users, are a public, free tool to edit photos, to create layouts and site graphics with great colours. The results of the comparison of the applications give the authors an opportunity to describe the differences between the editors and to define effective programs for amateurs.
The results can be used in the latest manifestations of culture, and painting. The products created with the help of the selected photo editors can be placed in advertising, mass media, libraries, museums, exhibition halls, archives, etc.
Key words: «Adobe Photoshop», culture, «The GIMP», graphics, graphic editors, «Paint.NET», «PhotoInstrument», photography, raster graphics.
УДК 069.01-027.31(477.74-21 Одеса)''20"(045)
Р. В. Ткаченко, К. О. Кулешова
ЛОКАЛЬН1 ТЕНДЕНЦП НОВИХ ФОРМ МУЗЕЙНО1 Д1ЯЛЬНОСТ1 В СУЧАСН1Й УКРА1Н1 НА МАТЕР1АЛ1 ОДЕСИ
У cmammi розглянутг локальш процеси запровадження нових форм музейног д1яльност1 в сучаснт Украш. Аналiзуючи чинники соцюкультурних змт автори беруть до уваги твденний регюн, де на матерiалi роботи одеських музегв простежуються i визначаються основн тенденци «глокалiзацiг» в культурному життi укра'гнщв.
Клю^о^^ слова: музейна дiяльнiсть, украгнська культура, глокалiзацiя, арт-проект, перформанс, хаб.
Останшм часом ми спостер^аемо активний розвиток i оновлення укра'нських музе'1'в, що запозичують значною мiрою закордонний шлях i доcвiд i застосовують його на рiдних теренах. У свт модернiзaцiйних перетворень сучасно'1 культури постае питання як мшливють зовнiшнiх впливiв i cуперечливicть внутршшх трендiв виявляе себе у cферi музейно'1 дiяльноcтi в Укра'1ш. Вгтчизняш музе'1 та '1х прaцiвники переймають новi форми та методи роботи у музейнш cпрaвi на Заходу але ведуть пошук свого мюця в сучасних cоцiокультурних умовах. Тому е доцшьним розглянути локaльнi тенденци запровадження нових форм музейно'1 дiяльноcтi на приклaдi одеських музе'1в.
Бшьшють вiтчизняних та зaрубiжних доcлiдникiв вщзначають безcумнiвний вплив на cучacнi процеси в суспшьсга трьох чинникiв - складових - глобaлiзaцiю, масову культуру та сучасне мистецтво [1; 3; 6; 7; 8; 10; 11; 18; 19; 20; 22]. € роботи присвячеш зокрема кожному з цих феномешв у музеологи [6; 8; 9; 10; 18; 20], але малодослщженим залишаеться вплив який вони мають на запровадження та розвиток нових форм музейно'1 дiяльноcтi. Також потребують бшьш детального розгляду тенденци «глокaлiзaцii»: якi з них швидкоплинш, а якi набувають перманентного характеру, чи caмi видозмшюються.
Метою cтaттi е розгляд сучасних тенденцш у регiонi i aнaлiз локально'1 cпецифiки Одеси в запровадженш нових форм музейно'1 дiяльноcтi.
Наш час демонструе штенсифшащю впливу масово'1 культури, як складово'1 глобaлiзaцii, на суспшьну cвiдомicть. Це виявляе себе у aктивiзaцii процеciв icтотних змш психологи сприйняття та цiннicних орiентирiв в пiдходi до мистецтва, а також художнього смаку сучасно'1 публши. Разом з виникненням нових видiв сучасного мистецтва змiнюетьcя укра'1нський вщвщувач музе'1в i його cвiтобaчення. Музе! наближують cвiй концепт до масового споживача, i це надихае '1х до запровадження нових креативних форм i культурних проектiв. Фaхiвцi музейно'1 гaлузi придiляють багато уваги i часу вирiшенню проблеми залучення вiдвiдувaчiв у cтaрi i новi музейш зали.
Акцiя «Нiч музе'1в» спочатку потрапила до нас як апробована форма европейcькоi музейноi дiяльноcтi, пройшла довгий шлях i трансформувалась пiд впливом часу та рiзномaнiтних cоцiокультурних фaкторiв. Можна проcлiдкувaти як вона змшювалась в музеях Одеси.
У 2013 роцi вiдвiдувaчi Дома Блещунова побачили роботи створеш авторами трьох крaiн (Укрaiни, Грузи та Вiрменii) в рамках мiжнaродного проекту «Нове дихання культури: мистецтво вщтворюе спадщину». Концепцiя проекту була покликана штерпретувати музеi приватних колекцш як арт-об'ект-колаж предметiв. Куратор проекту Олена Афанасьева пояснила, що тема колажу вибрана не випадково: це один з найбшьш розповсюджених глобальних та концептуальних видiв contemporary art. Недаремно принцип колажносп вважаеться свого роду засновником багатьох феномешв cучacноi культури-вщ комп'ютерноi грaфiки до клшового мислення [14].
«Нiч музеiв» 2016 року виявилась дуже плщною на розважальш заходи в рамках проекту: в Музеi сучасного мистецтва вщкрили виставку «Лихi 90-тi», в домi-музеi Блещунова проходила aкцiя з вжторинами та концертом акторов ТЮГа. Дом-музей Рерiхa показав кiно, присвячене темi вогню в творчоcтi художника i влаштував концерт фортепiaнноi музики. В Литературному музеi зачитували оповщання I. Бабеля, а також артисти виконували ари вiдомих опер. Особливютю цiеi ночi став авторський перформанс Володимира та Олени 1льчевих в рамках арт-проекту «Панчохи». I на останок Музей ц^во'! науки представляв електричне шоу для вах бажаючих [13]. Не секрет, що одшею з основних цшей aкцii в Укра'ш було залучення нових вiдвiдувaчiв
та позитiвiзацiя iмiджу музе'1'в.
Проте, у 2017 роцi директор Одеського мунiципального музея особистих колекцш Свiтлана Остапова декларуе у вщеопроекл «Кофе-брейк», що «Концерту не буде!» [21]. Вона пояснюе це тим, що останшм часом помiтила, як люди приходять, сщають на стшьчики та очiкують що i'x розважатимуть.
Соцюлопчш дослiдження, проведенi в музеях краш Захщнох Свропи на початку 1980-х роюв, з'ясували, що мотиващя вiдвiдування музехв у суспiльствi «непомгтно змiнилась»: бiльшiсть людей приходять у музей не отримати знання, а щкаво провести дозвшля. В результат цього в европейських музеях поступово змшились акценти музейнох роботи в бж комерцiалiзацii та анiмiзацii. Дослщження 1990-х рокiв пiдтвердили, що понад 80% потоку вiдвiдувачiв европейських музехв формують туристи у рамках проведення вщпочинково-дозвшлевих заходiв [17]. Але ми бачимо, що соцюкультурна ситуацiя у 2000-х знов змшюе напрям. Сьогодш людина схильна розвивати себе i отримувати новi знання, тому що це в новому шформацшному суспшьсга найкраща iнвестицiя на майбутне. Але музей не може давати знання силомщь i тут постае проблема як щ знання донести переачному глядачу, який звик тiльки розважатись i перестав самостiйно думати i сприймати.
Тому вiце-президент Украшського нацюнального комiтета ICOM - International Council of Museums Свгтлана Остапова прагне пщкреслити, що музей - не розважальний заклад. В музе'1 люди мають замислитись над тим, що для них важливо, проаналiзувати це та подшитись сво'1'ми судженнями. Кожен музей як мюце для експеримен^в мае свiй формат залежно вщ iнструментарiю, який допомагае створити умови аби люди не тшьки прийшли, поспiлкувались, знайшли однодумцiв, щоб в майбутньому змогли якнайповшше зорiентувати себе i виявити свою громадянську позицш. У 2017 роцi ICOM задае своечасну тему «НочЬ» - «Музей i суперечлива iсторiя. Говоримо о невимовному в музеях». I так «невимовне» очiкуе вiдвiдувача в кожному зал^ йому пропонуеться «зануритись в юторш», але, з новою програмою в якiй дiалог можливий за будь-яких обставин [21].
Тенденци змшюються, змiст комунiкацiйних процесiв значно поглибився, а диспропорщя мiж освiтньою, виховною та рекреацшною функцiею вирiвнялась.
Аналiзуючи сучасну соцiокультурну ситуацiю, доводиться незаперечно погоджуватись з юнуванням взаемодii глобальних та локальних тенденцш, що мають вплив на ва сфери життя, i на сферу культури зокрема. Так вгтчизняний дослiдник М. Б. Кушнарьова при оглядi основних тенденцш масово'1 культури Укра'1'ни в контексл глобалiзацii вiдмiчае, що лише мала частина населення держав, яю штегруються до GC, сприймають «космополiтичнi цшносп», тодi як переважна бiльшiсть (бшьш 85% згiдно з опитуваннями) щентифшуе себе з локально-регiональними цiнностями та орiентацiями. Це свiдчить о надзвичайно складнш ситуацii, коли «разом з штенсивними процесами свiтовоi iнтеграцii, формування глобальних економiчних, полiтичних, екологiчних та культурних асоцiацiй, вiдбуваеться не менш активний процес фрагментизацii свiту, зростання нацюнально'1 самосвiдомостi, посилення культурно'1 диференщаци, вiдродження етнiчно-нацiональних цiнностей» [7, с. 6].
Глобальний свгт вимагае пошуку нових пiдходiв до вирiшення завдань збереження культурно'1 iдентичностi. Звiдси очевидно, що музейна дiяльнiсть набувае бшьшого соцiокультурного значення: зростае роль музе!в у збереженнi й iнтерпретацii культурно! спадщини. Минуле стае важливим фактором розвитку самотзнання [18, c. 150].
В УкраНш також спостерiгаеться зрушення в бiк локальних тенденцiй. Цю ситуащю ми можемо спостерiгати на прикладi Одеського бiенале. Продовжуючи
трaдицiю сучасного мистецтва, бiенaле 2017 року пропонуе вiдомим художникам з Укра'ни, Польщi, Румуни створення простору для налагодження всеукраХнського, а як наслщок, i мiжнaродного культурного дiaлогу. Концепцiя проекту «Зона турбулентносп» поставила перед художниками проблему перманентно!' невизнaченоcтi, актуальну для Украши i не тiльки [4]. Вочевидь тема бiенaле була задана локальними тенденщями, а форма ii вираження запозичена з мiжнaродного, нaвiть cвiтового тренда - венещанського. Тaкi художнi форми сучасного мистецтва як шсталящя або перформанс нaвiянi змiнaми cвiтоcприйняття глядача, але як ще свого часу зауважив Ж. Базен [12, с. 203], пщвищений штерес теперiшньоi публши до тимчасових виставок безумовно вщображае ii потяг до миттевого, а не до вiчного; до того ж преса та телебачення привчила людей реагувати виключно на сьогодення.
Можна прослщкувати як сучасна cоцiокультурнa ситуащя пiдштовхуе музей до генераци нових знань, cвiжих iдей та пошуку cвоерiдноcтi в мiнливому cвiтовому просторь Поступово музей перетворюеться на явище культури, яке надае cуcпiльнiй свщомосп динaмiку розвитку. Це проявляе себе через цшнюш орiентири сучасних музейних експозицш сфокусованих на новизнi штерпретацш музейного зiбрaння i оригiнaльноcтi подaчi виставкового мaтерiaлу куратором проекту. На думку росшського музеезнавця О. М. Мастенищ «тaкi культурно-оcвiтнi проекти стають результатом як культурного дослщження, так i iндивiдуaльного творчого пошуку» [11, c. 139].
Пiд впливом вах вищезазначених чинникiв народжуються двi концепци в музеезнавчому cередовищi Украши. Музеi у cучacнiй Украт подшяються на тi, що активно запроваджують новгтш форми музейноi дiяльноcтi i тi, що принципово дотримуються традицшних методiв. Спробуемо розiбрaтиcь в цьому питанш, проcлiдкувaвши нещодавню cитуaцiю з призначенням директора Одеського художнього музею.
На цю посаду претендували двi яcкрaвi постав одеcитiв - О. Ройтбурд та В. Абрамов. Традицшний пвдхщ концепци класичного музею ми бачимо в позицп В. Абрамова, вщомого мистецтвознавця, наукового cпiвробiтникa, прихильника перюдизаци та юторично'! реконструкци колекцш та зiбрaнь [1]. Представники клacичноi концепци музею хочуть бачити в його залах тдготованого вiдвiдувaчa.
Серед широкого кола мистецтвознавщв та музейниюв думки роздiлилиcь. Молоде поколiння представлене волонтерською Ыщативою «Museum for change» [5] притримуеться поглядiв, що у випадку коли вщвщувач нiчого не знае про колекцш, то задача музею його прошформувати i защкавити. Вони наголошують, що у ситуацп з укрaiнcькими музеями, замовник - не музей, замовник - суспшьство. Ця думка пiдкрiпленa не лише новими викликами всередиш cуcпiльcтвa, але й глобальними вимогами часу.
Якщо рашш було прийнято традицшно вважати музеi продуктом «безмежного честолюбства, вияву «комплексу фараошв», мicцем, де все занадто серйозно, значимо й урочисто», як зазначав хорватський музеолог Томислав Шола [22], то з плином часу, розвитком суспшьства i його демокрaтизaцiею в сучасне уявлення про музей вносяться cуттевi корективи, часом протилежш сталим твердженням.
При згткненш двох концепцш, коли одна з них базуеться на певному «консервуванш» старих пiдходiв та методiв роботи, на фош загальноевропейських тенденцiй, прогрaмнi тезиси художника О. Ройтбурда бшьш вiдповiдaють запитам сучасного украшського cуcпiльcтвa в умовах евроштеграцшних процеciв.
Сучасна €вропа бере курс на популяризацш музеiв серед молодь Практично ва гaлереi оргашзовують безлiч виставок, перформенciв та майстер-клаав вiд метрiв
сучасного мистецтва. Нового технологи роблять твори мистецтва бшьш доступними для огляду, що допомагае залучити нову музейну аудиторш.
У свош програмi О. Ройтбурд зазначае, що хоче зробити Одеський Художнш музей ствзвучним часу, а хiпстери «яких сьогоднi цiкавить аби штани були з поворотами» повиннi бути споживачами та ноаями культури. Також художник плануе створення на базi музею культурного хаба з освггшми та видавничими центрами, мае переглянути графш роботи, зробити його бшьш зручним для школярiв та студенев [ 2].
Не тшьки вiтчизнянi, але i зарубiжнi музе'' ведуть пошук свого мiсця у новому культурному просторь Наприклад, ще у травш 2000 року були окресленi новi завдання перед британською музейною политикою. Прiоритетами стали соцiальна спрямованiсть музейних закладiв, забезпечення широкого доступу громадськосп до колекцiй; використовування новiтнiх технологш для забезпечення доступностi зiбрань; наявнють каталогiв в Iнтернетi; надання послуг у робот музе'в та галерей. Також музе'1 та галере'' повинш консультувати людей з ризиком сощально! вiдчуженостi, розвивати проекти, спрямованi на покращення 1х життя i по можливосп вiдображати культурне i сощальне розмшття реально!' та потенщально'' аудитора. Як бачимо,прагнення О. Ройтбурда ствпадають з цiлим рядом суспiльних,соцiальних та сощокультурних запитiв.
Галерист О. Ройтбурд також «прогресивно» ставиться до музейних фондiв та експозицiнування в цшому. Мистецьке середовище транслюе запит на змшу формату та методiв музейно'1 експозици. Завдяки новацiям в експозицшному образотвореннi вiдбуваеться перебудова уае'' системи музейно'1 комунiкацГi. Проте, необхiдно розвивати i далi комунiкативнi можливостi музею, залучати рiзноманiтнi форми дiяльностi [9, а 75].
Повертаючись до обрання кандидатури О. Ройтбурда на посаду директора Одеського Художнього музею слщ також зазначити, що вш бачить першочерговим завданням формування поняття украшсько''' iдентичностi цивiлiзованим шляхом, створюючи ефективну сучасну «культурну машину» [15]. Мода на музе'-осередки освiти та науки грае важливу роль в мшливому та глобалiзованому свiтi оскшьки саме вони забезпечують доступ до нащональнох, культурно'' та природно'' спадщини людям рiзного вiку та фаху. На думку вгтчизняного науковця О. Кузьмук, «вагомють ще'' ролi базуеться на спроможносп музе'в надавати громадськосп iнтерактивну, предметну й iдейну платформи для глибшого пiзнання свое'' етшчно'' iдентичностi, нац^' та всього свгту» [6].
Оскiльки етнiчне i нащональне питання залишаеться дуже важливим i болiсним, проблема актуалiзацii' нацiональних традицш музейними засобами останнiми роками набувае нового акценту. З одного боку на сучасному етат перед кра'ною сто'ть завдання сприяти збереженню щентичносп i в той же самий час бути активними учасниками процесу глобальних сощогумаштарних трансформацш. З шшого - дуже перспективним для музе'в стае вивчення i впровадження музейно'' iнтерпретацii' нових iдентичностей в рамках свгтовш глобалiзацii' [18, c. 156].
Отже, можна констатувати неоднорщний вплив глобалiзацiйних процесiв, масово' культури, та сучасного мистецтва на запровадження нових форм музейно'' дiяльностi. Цi чинники проявляють себе залежно вiд юторичних умов, рiвня суспiльноi' свiдомостi та сощокультурно'' ситуацii'.
Стандартизуя соцiально-культурне життя людина починае придшяти бiльш уваги етнокультурним ознакам i демонструе зростання нащональнох самосвщомосп. Для суспiльства i людини залишаеться вагомою необхiднiсть формування ставлення до традицш, переосмислення старих i засвоення нових цшнюних установок, що е дуже важливим для трансляци культурного досвщу. Музей мае задовольняти суспшьш та
ISSN 2518-1343 (Online), ISSN 2226-2849 (Print) BIСHИК MAРIУПОЛЬСЬКОГО деРЖАННОГО УHIBEРСИТEТУ СТРШ: ФШОСОФШ, КУЛЬТУРОЛОПЯ, СОЦЮЛОПЯ, 2018, B^. 15
iндивiдyальнi потреби але без запровадження та вдосконалення нових форм музейно'1 дiяльностi вiн не зможе виконувати поставленi перед ним сyчаснi завдання. Спираючись на новi форми роботи регюнальш музе'1 виконують глобальний запит сyспiльства на збереження культурно'1 iдентичностi, iнтерпретацiю культурно'1 спадщини i набувають ще бiльшого соцiокyльтyрного значення в сучасному свт.
Список використаноУ лiтератури
1. Абрамов B. Иван Ираклиевич Курис (1840-1898) [Электронный ресурс] / B. Абрамов // Одесские деловые новости. - 1996. - № 28. - Режим доступа : http://ofam.od.ua/pdf/article/abramov-kyris.pdf ; Abramov V. Ivan Iraklievich Kuris (18401898) [Elektronnyy resurs] / V. Abramov // Odesskie delovye novosti. - 1996. - № 28. -Rezhim dostupa : http://ofam.od.ua/pdf/article/abramov-kyris.pdf
2. Адлер И. Хаб, новая хронология и работа по вечерам: Ройтбурд обещает преобразить Художественный музей [Электронный ресурс] / И. Адлер // Думская. -2017. - 6 декабря. - Режим доступа : http://dumskaya.net/news/hab-novaya-hronologiya-i-rabota-po-vecheram-royt-080165/ ; Adler I. Khab, novaya khronologiya i rabota po vecheram: Roytburd obeshchaet preobrazit Khudozhestvennyy muzey [Elektronnyy resurs] / I. Adler // Dumskaya. -2017. - 6 dekabrya. - Rezhim dostupa : http://dumskaya.net/news/hab-novaya-hronologiya-i-rabota-po-vecheram-royt-080165
3. Бондаренко B. I. Культурна глобалiзацiя як феномен сучасносп рлектронний ресурс] / B. I. Бондаренко, Д. B. Суворова // Наука в информационном пространстве : IX Междунар. науч.-практ. Интернет конференция, 10-11 октября 2013 г. - Режим доступу : http://www.confcontact.com/2013-nauka-v-informatsionnom-prostranstve/po4_bondarenko.htm ; Bondarenko V. I. Kulturna hlobalizatsiia yak fenomen suchasnosti [Elektronnyi resurs] / V. I. Bondarenko, D. V. Suvorova // Nauka v ynformatsyonnom prostranstve : IKh Mezhdunar. nauch.-prakt. Ynternet konferentsyia, 10-11 oktiabria 2013 h. - Rezhym dostupu : http://www.confcontact.com/2013-nauka-v-informatsionnom-prostranstve/po4_bondarenko.htm
4. Кац И. Турбулентность и человечность: в Одессе открылась биеннале современного искусства [Электронный ресурс] / И. Кац // Biкна-Одеса. - 2017. - 26.авг. - Режим доступа : http://viknaodessa.od.ua/news/?news=144446 ; Kats I. Turbulentnost i chelovechnost: v Odesse otkrylas biennale sovremennogo iskusstva [Elektronnyy resurs] / I. Kats // Vikna-Odesa. - 2017. - 26.avg. - Rezhim dostupa : http://viknaodessa.od.ua/news/?news=144446
5. Ковальчук А. Eora нет запроса-не нужно причинять добро [Электронний ресурс] / А. Ковальчук; бес. вела А. Суворова // Худкомбинат. - 2018 - 23 февр. - Режим доступа : http://hudcombinat.com/2018/02/23/kovalchuk/ ; Kovalchuk A. Yesli net zaprosa-ne nuzhno prichinyat dobro [Elektronniy resurs] / A. Kovalchuk; bes. vela A. Suvorova // Khudkombinat. - 2018 - 23 fevr. - Rezhim dostupa : http://hudcombinat.com/2018/02/23/kovalchuk/
6. Кузьмук О. Роль музе'1'в у соцюкультурному та економiчномy житл краши: зарyбiжний досвщ. Аналгтична записка рлектронний ресурс] / О. Кузмук // Нацюнальний шститут стратепчних дослщжень. - Режим доступу : http://old.niss.gov.ua/Monitor/January2010/04.html ; Kuzmuk O. Rol muzeiv u sotsiokulturnomu ta ekonomichnomu zhytti krainy: zarubizhnyi dosvid. Analitychna zapyska [Elektronnyi resurs] / O. Kuzmuk // Natsionalnyi instytut stratehichnykh doslidzhen. -Rezhym dostupu : http://old.niss.gov.ua/Monitor/January2010/04.html
7. Кушнарьова M. Б. Основш тенденци розвитку масово'1 культури у сучаснш Укра!ш в контексп глобалiзацiï. Аналгтичний огляд рлектронний ресурс] / М. Б. Кушнарьова // Туризм Гуцульщини. - Режим доступу :
http://tur.kosiv.info/tourism-and-culture/104-основнi-тенденцiï-розвиткy-масовоï-кyльтyри-в-сyчаснiй-yкраïнi-в-контекстi-глобалiзацiï-аналiтичний-огляд.html ;
Kushnarova M. B. Osnovni tendentsii rozvytku masovoi kultury u suchasnii Ukraini v konteksti hlobalizatsii. Analitychnyi ohliad [Elektronnyi resurs] / M. B. Kushnarova // Turyzm Hutsulshchyny. - Rezhym dostupu : http://tur.kosiv.info/tourism-and-culture/104-основш-тенденцп-розвитку-масовох-культури-в-сучаснш-украхш-в-контекст^ глобалiзацiï-аналiтичний-огляд.html
8. Макдональд Дж. Музей будущего в глобальной деревне / Дж. Макдональд // Museum International. - 1987, - № 155. - С. 87-95 ; Makdonald Dzh. Muzey budushchego v globalnoy derevne / Dzh. Makdonald // Museum International. - 1987, - № 155. - S. 87-95.
9. Маньковська P. Сучасш музейш комушкаци та перспективи ïx розвитку [Электронний ресурс] / Р. Маньковська // Kраезнавство. - 2013. - № 3. - С. 75-84. -Режим доступу : http://history.org.ua/JournALL/kraj/kraj_2013_3/13.pdf ; Mankovska R. Suchasni muzeini komunikatsii ta perspektyvy yikh rozvytku plektronnyi resurs] / R. Mankovska // Kraieznavstvo. - 2013. - № 3. - S. 75-84. - Rezhym dostupu : http://history. org.ua/JournALL/kraj/kraj_2013_3/13. pdf
10. Мастеница E. H. Музей в условиях глобализации [Электронний ресурс] / E. H. Мастеница // Bестник Санкт-Петербургского государственного университета культуры и искусств. - 2015. - № 4. - С. 118-122. - Режим доступу: http://www.bvahan. com/museologypro/muzeevedenie.asp?li2= 13 &c_text= 146 ; Mastenitsa Ye. N. Muzey v usloviyakh globalizatsii [Elektronniy resurs] / Ye. N. Mastenitsa // Vestnik Sankt-Peterburgskogo gosudarstvennogo universiteta kultury i iskusstv. - 2015. -№ 4. - S. 118-122. - Rezhim dostupu: http://www.bvahan. com/ museologypro/muzeevedenie. asp?li2= 13 &c_text= 146
11. Мастеница E. H. ^вые тенденции в развитии музея и музейной деятельности [Электронний ресурс] / E. H. Мастеница // Триумф музея. - Санкт-Петербург, 2005. - С. 138-145. - Режим доступа : http://museumstudy.ru/wp-content/uploads/2015/12/MastenicaEN.pdf ; Mastenitsa Ye. N. Novye tendentsii v razvitii muzeya i muzeynoy deyatelnosti [Elektronniy resurs] / Ye. N. Mastenitsa // Triumf muzeya. -Sankt-Peterburg, 2005. - S. 138-145. - Rezhim dostupa : http://museumstudy.ru/wp-content/uploads/2015/12/MastenicaEN.pdf
12. Мистецтвознавство ХХ столптя : хрестоматя-довщник : навч. поаб. / кол. авт. : А. Баканурський та ш.; упоряд. А. Бшик, С. Думасенко. - Херсон : ОЛДЬПЛЮС, 2017. - 424 с. ; Mystetstvoznavstvo KhKh stolittia : khrestomatiia-dovidnyk : navch. posib. / kol. avt. : A. Bakanurskyi ta in.; uporiad. A. Bilyk, S. Dumasenko. - Kherson : OLDI-PLIuS, 2017. - 424 s.
13. №чь музеев в Одессе: «Лихие-90 е», квесты в катакомбах и электрошоу [Электронный ресурс] / Сегодня. - 2016. - 18 мая. - Режим доступа : https://www.segodnya.ua/regions/odessa/noch-muzeev-v-odesse-lihie-90-e-kvesty-v-katakombah-i-elektroshou-716508.html ; Noch muzeev v Odesse: «Likhie-90 e», kvesty v katakombakh i elektroshou [Elektronnyy resurs] / Segodnya. - 2016. - 18 maya. - Rezhim dostupa : https://www.segodnya.ua/regions/odessa/noch-muzeev-v-odesse-lihie-90-e-kvesty-v-katakombah-i-elektroshou-716508.html
14. «Мочь музеев» одесский Дом Блещунова отметит колажами [Электронный ресурс] // Таймер. - 2013. - 18 мая. - Режим доступа : http://timer-odessa.net/anonsi/noch_muzeev_odesskiy_dom_bleschunova_otmetit_kollajami_182.html ; «Noch muzeev» odesskiy Dom Bleshchunova otmetit kolazhami [Elektronnyy resurs] // Taymer. - 2013. - 18 maya. - Rezhim dostupa : http://timer-odessa.net/anonsi/noch_muzeev_odesskiy_dom_bleschunova_otmetit_kollajami_182.html
15. Ройтбурд А. Мне понятны взгляды украинских националистов [Электронний ресурс] / А. Ройтбурд; бес. вела А. Курина // Украшська правда. - 2010. - 27 квгтня. -Режим доступу : https://life.pravda.com.ua/society/4bd5961485106/ ; Roitburd A. Mne poniatny vzghliady ukraynskykh natsyonalystov [Elektronnyi resurs] / A. Roitburd; bes. vela A. Kuryna // Ukrainska pravda. - 2010. - 27 kvitnia. - Rezhym dostupu : https://life.pravda.com.ua/society/4bd5961485106/
16. Рудик Г. «Музейна людина»: колективний портрет украшщв, яю вщвщують музеi [Электронний ресурс] / Г. Рудик // Украшська правда. - 2013. - 15 липня. - Режим доступу : http://www.istpravda.com.ua/articles/2013/07/15/130138/ ; Rudyk H. «Muzeina liudyna»: kolektyvnyi portret ukraintsiv, yaki vidviduiut muzei plektronnyi resurs] / H. Rudyk // Ukrainska pravda. - 2013. - 15 lypnia. - Rezhym dostupu : http://www.istpravda. com.ua/articles/2013/07/15/130138/
17. Рутинський М. И. Музеезнавство : навч. поаб. / М. И. Рутинський, О. В. Стецюк. - Кшв : Знання, 2008. - 428 с. ; Rutynskyi M. Y. Muzeieznavstvo : navch. posib. / M. Y. Rutynskyi, O. V. Stetsiuk. - Kyiv : Znannia, 2008. - 428 s.
18. Салата О. О. Еволющя музею як соцюкультурного шституту в умовах процесу глобaлiзaцii [Электронный ресурс] / О. О. Салата // Сумська старовина. - 2013. - № XL.
- Режим доступу : http://starovyna.sumdu.edu.ua/evolution-of-museum-as-a-cultural-socio-in-the-conditions-of-process-of-globalization/ ; Salata O. O. Yevolyutsiya muzeyu yak sotsiokulturnogo institutu v umovakh protsesu globalizatsii [Elektronnyy resurs] / O. O. Salata // Sumska starovina. - 2013. - № XL. - Rezhim dostupu : http://starovyna.sumdu.edu.ua/evolution-of-museum-as-a-cultural-socio-in-the-conditions-of-process-of-globalization/
19. Селивёрстова К. Н. Украинское музееведение в процессе евроинтеграции [Электронный ресурс] / К. Н. Селивёрстова // Все о туризме - образовательный туристический портал. - Режим доступа : http://tourlib.net/statti_tourism/seliverstova.htm ; Seliverstova K. N. Ukrainskoe muzeevedenie v protsesse evrointegratsii [Elektronnyy resurs] / K. N. Seliverstova // Vse o turizme - obrazovatelnyy turisticheskiy portal. - Rezhim dostupa : http://tourlib.net/statti_tourism/seliverstova.htm
20. Хадсон К. Бесполезный музей / К. Хадсон // Museum International. - 1989. -№ 162. - С. 50-51 ; Khadson K. Bespoleznyy muzey / K. Khadson // Museum International.
- 1989. - № 162. - S. 50-51.
21. Швець А. «Концерта не будет!» или Как пройдет одна ночь в одесском музее? [Электронный ресурс] / А. Швець // Одесская жизнь. - 2017. - 16 мая. - Режим доступа : http://odessa-life.od.ua/article/8048-Koncerta-ne-budet-ili-Kak-proydet-odna-noch-v-odesskom-muzee-FOTO-VIDEO ; Shvets A. «Kontserta ne budet!» ili Kak proydet odna noch v odesskom muzee? [Elektronnyy resurs] / A. Shvets // Odesskaya zhizn. - 2017. - 16 maya. - Rezhim dostupa : http://odessa-life.od.ua/article/8048-Koncerta-ne-budet-ili-Kak-proydet-odna-noch-v-odesskom-muzee-FOTO-VIDEO
22. Шола Т. Предмет и особенности музеологии / Т. Шола // Museum International.
- 1987. - № 153. - С. 49-53 ; Shola T. Predmet i osobennosti muzeologii / T. Shola // Museum International. - 1987. - № 153. - S. 49-53
Стаття надшшла до редакци 15.04.2018
R. Tkachenko, K. Kulieshova LOCAL TRENDS OF NEW FORMS OF MUSEUM ACTIVITY IN MODERN UKRAINE, BASED ON ODESSA MATERIALS
The article describes the heterogeneous influence of globalization processes, mass
culture, and contemporary art on the introduction of new forms of museum activity. The analysis of the processes taking place is presented on the example of the museums of the South of Ukraine. The study and introduction of museum interpretation of new identities within the framework of world globalization is shown.
New forms of museum activity determine the creation of programs and projects that provide for independent study of the museum space, interactive compositions and the development of museum techniques aimed at overcoming passive-survey forms, and their implementation allows the visitor to choose the route of movement, to build their own associations. European and national museums actively interact with visitors and they are dedicated to the development and implementation of long-term cultural programs.
The process of glocalisation transforms the model of a classic public museum and adapts it to the realities of Ukrainian culture. There is a change in the model of the museum and we can observe the dynamics of its functions in modern conditions on the materials of Odessa. The well-known European trends of new forms of museum activity, such as Night Museums and the Venice Biennale, not only reflect the world, but also actualize regional tendencies. With the development of society and its democratization significant adjustments are made in the modern conception of the museum, sometimes the opposite one of the image of the "temple of arts"; the museum is increasingly perceived as a place that is in continuous development. The information society expects the most informational and emotional influence from this socio-cultural institution.
Standardizing the socio-cultural life, a person begins to pay more attention to ethno-cultural features and demonstrates the growth of national self-consciousness. For society and man, the need to form the attitude towards traditions, rethinking the old and assimilating new value systems remains crucial; that is very important for the transfer of cultural experience. The museum must meet social and individual needs, but it will not be able to perform the modern tasks that are set before it without the introduction and improvement of new forms of museum activity. Relying on new forms of work, regional museums fulfil the global demand of society for preserving cultural identity, interpreting the cultural heritage and gaining even greater socio-cultural significance in the modern world.
Key words: art project, hub, glocalisation, museum activity, performance, Ukrainian culture.
УДК 070.422-057:654.197
В. П. Федоренко
КЛЮЧОВ1 ПОСТАТ1 ВЕДУЧИХ В АВТОРСЬКИХ ТЕЛЕВ1З1ЙНИХ
ПРОГРАМАХ
Сучасне телебачення, зазнае суттевих трансформацт та в1дшукуе noel форми впливу, серед яких чшьне мгсце належить авторським програмам. В xodi анал1зу колишнього радянського тформацтного процесу, його впливу на становлення сучасного укратського авторського телебачення, аналiзуються ютит причини, як1 сприяли переосмисленню запозичених телепрограм, народженню нацюнальних видiв авторського телебачення. До^джуються зв'язки появи телевiзiйниx ведучих рiзниx рок1в i становлення авторського ведення телепрограм, що призводить до профестного збагачення пoдачi тформацтного матерiалу i впливу на сустльну свiдoмiсть телеглядачiв. У xoдi розмежування юторичних постатей телевiзiйниx ведучих,
