CC BY
9
5. ОСВ1ТЯНСЬК1 ПРОБЛЕМИ ВИЩО1 ШКОЛИ
ISSN 1994-7836 (print) ISSN 2519-2477 (online)
УДК 7.071.1(19/20) Article info
Received 16.03.2017 р.
С. Л. Шлемкевич
НЛТУ Украши, м. Львiв, Украша
ПАМ'ЯТ1 ВЕЛИКОГО ХУДОЖНИКА
Розглянуто життя та творчють визначного украТнського художника, лауреата НацюнальноТ премй iм. Т. Г. Шевченка Володимира Йосиповича Патика. Засобами мистецтвознавчого ан^зу виявлено головнi складовi компоненти його творчого стилю, ушкальнють якого визначаеться гармонiйним поеднанням традицшно'Т автентичностi та модерноТ концептуальностi. Ще пiд час навчання у Державнш Мистецько-промисловiй школi, а попм у Львiвському iнститутi прикладного та декоративного мистецтва, художник звертався до народного традицшного мистецтва, його символ^, смислового коду як основи творчого методу. Разом з тим, гешальш педагоги, шд орудою яких формувався Володимир Патик як художник, орiентували на грунтовне освоения урокiв модерного захщноевропейського мистецтва. Цей симбюз i виз-начив статус В. О. Патика як ушкального самобутнього художника, якому притаманна блискуча технiка та широка палггра жаирiв. Вивчення його спадщини, уиiкальноТ манери письма, широкого дiапазону ви-ражальних засобiв, особливого фшософського осмислення буття засобами мистецтва е потрiбною скла-довою частиною пiдготовки молодив мистецьких кадрiв нашоТ краТни. Адже основною метою вищоТ школи на сучасному етапi повинна стати орiентацiя освиньо-виховного процесу на парадигму творчосп, яке осмислюеться як формою самобудiвництва особистостi, розвитку ТТ самобутностi. Таке розумiния створюе сприятливий суспiльний фон для самореалiзацiТ творчоТ особистостi, що е умовою усшшного розвитку украТнського суспiльства.
Ключоег слова: культура; духовна спадщина; образотворче мистецтво; навчальний процес.
Мистецтво - це ядро духовного багатства наци, зав-дяки якому ввдбуваеться освоення досвiду минулих по-колiнь та всезагальних цiнностей культури. Творча спадщина видатних укра!нських дiячiв культури та мистецтва е важливим чинником процесу становлення осо-бистостi, реашзацп 11 творчого потенцiалу, потрiбним елементом процесу шдготовки майбутнiх представни-юв творчих професiй, зокрема спецiалiстiв, яких готу-ють у стiнах НЛТУ Украши (ландшафтних архиекто-р1в, дизайнеров). Серед базових компетентостей, що формуються у процесi навчання фахiвцiв названих творчих спецiальностей, особливе мiсце посщае здат-нiсть всебiчно осво!ти надбання свiтового мистецтва та культури, творчо його переосмислити та втшити у життя новi оригiнальнi мистецьк проекти.
Укра!нська земля подарувала людству багато тита-н1в Духу - генш мистецтва свiтового масштабу, життя та творчкть яких стали прикладом служшня своему на-родовi, ввдданосп своему покликанню. Одне з найпо-чеснiших мiсць у цьому списку належить визначному укра!нському художнику Володимиру Йосиповичу Па-тику - народному художнику Украши, лауреату Нащ-онально! премп 1м. Т. Г. Шевченка.
28 серпня 2016 р., у переддень свого 90^ччя, Воло-димир Йосипович вiдiйшов у вiчнiсть, залишивши для нащадкiв величезний мистецький доробок. Як склада-лася творча бiографiя цього майстра, чим зумовлена не-ординарнiсть його творчо! манери?
Вщповщь на цi запитання знайдемо, осмисливши унiкальнiсть життево! долi художника, реальности у якiй вiн жив, формувався, працював. Адже дослвджу-
ючи творч1сть геннв, пом1чаемо, що кор1ння 1хньо1 кре-ативносп приховане у певних фактах бюграфи, особли-вих перипепях дол1. Все це впливае на характер талано-вито1 людини, обов'язково проявляеться у творчш спад-щиш, набуваючи певного художнього осмислення. Са-ме тому кожна талановита особиспсть е неповторною, адже вона формуеться у вщповщному середовищ1 та шд впливом специф1чних умов.
Володимир Патик прожив довге та щкаве життя. На-родився вш у 1926 р. в сел1 Чорний Остр1в, що на Льв1вщиш, у великш багатодинш родиш З самого ди-тинства Володимир захопився малюванням, що викли-кало здивування у його батьюв, як протягом всього життя займалися т1льки тяжкою селянською працею. М1ж тим, дитина старанно вчилася i не полишала свого захоплення, намагаючись використати будь-яку можли-вкть вiдтворити лiнiею свою зачарованiсть свиом. Та-кий перебiг подiй дитинства художника дае шдстави ще раз переконатися у тому, що вроджене почуття гармони та схильшсть до творчо1 самореашзацп притаманне ментальностi укра1нського народу. Зазначимо, прина-гiдно, що биьшкть видатних укра1нських художникiв, письменниюв, талант яких був подарований Богом, а характер виплеканий силою народного Духу - це вихщ-щ з простих селянських родин. Долаючи труднощi долi, завдяки таланту, напруженш працi, волi до здiйснення мети, вони увшшли до сонму генив свiту.
Юнi роки В. Патика припали на складний перiод Друго1 Свiтово1' вiйни. У 1942 р., шсля зак1нчення семи класiв, Володимир вступив до Державно! мистецько-промислово! школи. Цей навчальний заклад було вщ-
Цитування за ДСТУ: Шлемкевич С. Л. Пам'ят великого художника / С. Л. Шлемкевич // Науковий вюник НЛТУ Украши. - 2017. - Вип. 27(3). - С. 195-198
Citation APA: Shlemkevych, S. L. (2017). To the Memory of the Outstanding Artist. Scientific Bulletin of UNFU, 27(3), 195-198. Retrieved from: http://nv.nltu.edu.ua/index.php/journal/article/view/374
крито на баи Льв1всько! художньо-промислово! школи. Попри в« труднощi окупацiйного режиму, завдяки дос-вiдченим викладачам, сформованiй на професшнш ос-новi навчальнiй програш, можливостi вести навчання укра!нською мовою, вдалося налагодити процес форму -вання молодих талановитих кадр1в. За словами самого Володимира Йосиповича, перебування у художнш шкот були часом становления його як художника, як осо-бистосп iз вiдповiдальними ставленням до свое! роботи.
З 1947 по 1953 рр. Володимир Патик навчався у Льв1вському iнститутi прикладного та декоративного мистецтва. Найвагомший вплив на формування твор-чого обличчя художника мали видатнi творчi особис-тостi - Роман Сельський, Вггольд Манастирський та iн. Саме вони змогли розвинути природний дар художника, зорiентувавши на вироблення досконалих технiчних прийом1в. Одначе одше! техшки, навiть досконало!, за-мало для народження повноцшно! творчо! одиницi. Важливим чинником е цiлiснiсть естетичних поглядiв, вироблення творчого кредо. Досвiдченi педагоги i тала-новитi художники скеровували сво!х учнiв до плiдного освоення методологи модерних напрямкiв захвдноевро-пейського мистецтва, не нав'язуючи свого бачення, а власними творами та силою аргументаци розкриваючи мистецьку вартiснiсть сучасного мистецтва. Однак ви-роблення шдивщуального почерку, за !х переконанням, було неможливим без повернення до першоджерел, без усвiдомления свое! мки бути представником i глашатаем свого народу. Саме тому головним взiрцем, на який зорiентовували молодих художников, було укра-!нське народне мистецтво у всш його неповторностi та емоцшнш пiднесеностi.
Така концепцiя навчання е шдставою для осмислен-ня процесу пiдготовки сучасно! творчо! молод^ зокрема дизайнер1в мебл1в, яких готують у НЛТУ Укра!ни. Майбутнiх дизайнерiв, представникiв професи, призна-ченням яко! е створення естетичного середовища, у спiвзвуччi утилiтарного та декоративного, потрiбно у процесi навчання зорiентувати на освоення засад тради-щйного, народного мистецтва з його подальшим твор-чим переосмисленням. Тiльки у такий споиб можна за-безпечити оригшальшсть власного творчого результату. Традищю, в цьому разi, визнають як елемент сощ-окультурного досвiду народу (наци), що забезпечуе ду-ховний iнформацiйний зв'язок як по вертикалi (через поколiния), так i горизонтам (на рiвнi одного поколiния чи окремо! особистостi). Традицiйне мистецтво, яке вщ-творюе архетип того чи шшого народу, виступае своерiдним шдгрунтям професiйного мистецтва, його основою. Для Укра!ни, як зрештою, для биьшосп евро-пейських народ1в, зв'язок з минулим, з народною тради-щею, е нагальною потребою, невiд'емним елементом нацюнально! ще!. Закономiрно, що в новш ситуацп по-лиично! незалежносп укра!нське мистецтво передусiм повернулося до народно! музики, танцю, декоративно-ужиткового мистецтва.
Але при цьому треба пам'ятати: щоб традицiя вико-нала свою комунiкативно-iнформацiйну функцiю, важ-ливо не тiльки !! зберегти, вщновити, але й творчо розвинути, осмислити як ввдповщь на актуальш питання сьогодення. Такий пiдхiд унеможливлюе фетишизацiю
традицi!, всього культурного надбання нацi! як "освяче-ного минулого".
Творча спадщина Володимира Патика - модернового за стишстикою та зорiентованого на традицiйну ав-тентичшсть, е яскравим свiдчениям дiевостi культурного дiалогу мiж традицiйним i новаторським, який визна-чав стиль художника. В. Й. Патик волод1в бездоганною техшкою, використовував широку паштру жанр1в, зав-жди прагнучи, насамперед, цiлiсно вiдтворити укра-!нську культурну iдентичнiсть.
Однiею з найвiдомiших робщ яка засвiдчила зрь лiсть творчого почерку художника, е натюрморт " Ве-с1льний коровай", що збертаеться сьогоднi в експозицi! Нацюнального музею у Львовi (рис. 1). У картиш, як i в багатьох шших роботах цього перюду, художник вико-ристовуе художню стишстику, близьку народному обрядовому фольклору. _
Рис. 1. Картина "Весшьний коровай". 1966 р. 92x59, п., о.
Автор звертаеться до сюжету, сповненого оптишзму та молодечого завзяття. Недарма ж "Весшьний коровай" - як надiя на ввдкриття ново! сторшки, утверджен-ня нового життя, якого у складних сощально-полиич-них реалiях 60-х рок1в прагнула свiдома укра!нська ш-телiгенцiя. Емоцшний порив художника втiлюеться у загостренш формi: через контрастнiсть кольор1в, ршу-чiсть лiнiй. Експресивними, фактурними мазками художник творить фантазшний свщ основою якого е гли-боко вкоршена у свiдомостi нацiональна символша: об-рази енергi! Вогню та затишку Дом1вки. Зазначимо, що саме енергетична складова компонента манери художника, яка проявлялася через вiдмову ввд натуралктич-ностi, через колiрнi сшвзвуччя-контрасти, визнаеться
головною домшантою художнього мислення Володи-мира Патика.
Ключовим жанром, в якому плекалася своерiднiсть художнього методу мистця, став пейзаж. Смiливi ком-позицiйнi рiшення витворювали величну фiлософiю простору. Прикметою пейзажiв художника стала об'емшсть горизонту в поеднанш з точною деталiзацiею складових, емоцшно-смислове середовище завжди вщ-творювало гармошю Природи.
У творчому доробку художника особливе мiсце займають полотна на тематику творiв Т. Г. Шевченка. Митець присвятив значну частину свое! творчосп дос-лiдженню спадщини Тараса Григоровича, ввдввдуючи мiсця, де жив чи творив Великий Кобзар. Це ще одна важлива грань таланту художника: потреба всмоктати атмосферу, пройти, прожити сюжет, щоб наповнити твiр живим почуттям, глибоким ф1лософським змктом.
Кожна картина "шевченкiани", яку створив В. Па-тик, передае всю шпульсившсть Володимира Йосипо-вича, його жагу до життя та любов до рвдного краю. Кожне полотно дае нам змогу вщчути те, що ввдчував митець тд час його написания. Для прикладу, зверне-мося до полотна "Земля Шевченка - одше! з робгг прог-рамного малярського циклу, створеного упродовж 8090-х рок1в i вiдзначеного у 1999 р. Нацюнальною пре-м¡по ш. Т. Г. Шевченка (рис. 2).
Рис. 2. Картина "Земля Шевченка". 1981. 90x120, п., о.
На перший погляд, зображене не е цитатою з поези Кобзаря чи ввдтворенням конкретного краевиду. Мiж тим ми поринаемо у всесви узагальненого метафоричного образу омр1яно! Шевченком Батькiвщини-Землi: складний рельеф, глибина простору, насичешсть кольо-р1в з несподiваними кольоровими зблисками, активно
виписаний переднш план i далечшь, що веде у безкь нечшсть.
Особливi почуття у художника викликали милi оку краевиди Карпат. Атмосферою емоцшно! пiднесеностi, молодостi, енерги сповнений пейзаж "Гора Тростян" 1983 р. (рис. 3). Завдяки градаци синього у всiх його вiдтiнках, картина шби повниться морозним прозорим прським повiтрям. Строката юрма людей на передньо-му планi вимальовуеться узагальненим силуетом на тлi сонячних спалахiв, вiддзеркалених снiгом. Гора Тростян об'еднуе в гармоншне цше людей i природу, спов-нюе глядача оптишзмом та енергiею. У сво!й щедростi художник даруе можливiсть вщчути його захопленiсть життям, закоханiсть у рвдний край i в людей, як його населяють.
Рис. 3. Картина "Гора Тростян". 1983. 150x120, п., о.
Сьогодш, звертаючись до творчосп В.Й. Патика, визнаемо, що вш - класик i творець кторп мистецтва, який бездоганно володiв сучасною мовою образотвор-чого висловлювання. Шанувальники мистецтва завжди з пошаною будуть вивчати його спадщину, пам'ятаючи його як гешального художника i легендарну особис-тiсть.
С. Л. Шлемкевич
ПАМЯТИ ВЕЛИКОГО ХУДОЖНИКА
Рассмотрены жизнь и творчество видающегося украинского художника Владимира Иосифовича Патыка. Посредством искусствоведческого анализа определены основные составляющие его творческого стиля, уникальность которого определяется гармоническим сочетанием традиционной аутентичности и модерной концептуальности. Еще во время учебы в Государственной Промышленно-артистической школе, а потом во Львовском институте прикладного и декоративного искусства, художник обращался к народному искусству, его символике, смысловому коду как основе творческого метода. Вместе с тем, гениальные педагоги, под руководством которых Владимир Патык формировался как художник, ориентировали на глубинное освоение уроков современного западноевропейского искусства. Этот симбиоз и определил статус В. Патыка как уникального самобытного художника, которому свойственны блестящая техника и широкая палитра жанров. Изучение его наследия, уникальной живописной манеры, широкого диапазона выразительных средств, особого философского осмысления бытия средствами искусства, является необходимой составляющей подготовки молодых творческих кадров нашей страны. Ведь основной целью реформирования высшей школы на сегодняшний день является ориентация учебно-воспитательного процесса на парадигму творчества,
Науковий вкник НЛТУ УкраТни, 2017, т. 27, № 3
которое выступает формой самосозидания личности, развития ее самобытности. Такое понимание создает благоприятный фон для самореализации творческой личности, условием успешного развития украинского общества. Ключевые слова: культура; духовное наследие; изобразительное искусство; учебный процесс.
S. L. Shlemkevych
TO THE MEMORY OF THE OUTSTANDING ARTIST
Volodymyr Patyk is an outstanding Ukrainian painter, National Artist of Ukraine, (1996) and a laureate of Shevchenko National Prize (1999). The paper aims at studying life and work of this prominent artist. In course of the research we have analysed main stages in the artist's formation applying art analysis tools. Firstly we have found that Volodymyr Patyk was born in 1924 in the village of Chornyy Ostriv, Lviv region, in a large family. The period of Volodymyr Patyk's younger years coincided with the difficult period of the Second World War. In 1942 he entered Lviv State Art-Industry School. From 1947 to 1953 Volodymyr Patyk was studying in The Lviv National Academy of Arts. Such outstanding creative personalities as Roman Selsky, Vitold Monastirsky and others have had the most significant influence on the formation of the creative personality of the artist. The main components of Volodymyr Patyk's creative style were formed under their influence. The author of the article proves that the painter turned to the traditional folk art, its symbolism, semantic code as the basis of the creative method. At the same time, he thoroughly mastered the foundations of modern Western art. The artist's works combine traditional authenticity and modern conceptuality. Volodymyr Patyk emerged as an original artist, who is characterized by a brilliant technique and a wide range of genres. Volodymyr Patyk's favourite genres were landscapes and still-lives, imbued with folk motifs. Volodymyr Patyk died on the 28-th of August 2016, just before his 90-th anniversary. The author concludes that the study of Volodymyr Patyk's heritage is a necessary component of forming young creative talent of our country. The main purpose of the higher school at the present stage should be the orientation of educational process on the paradigm of creativity, and the development of abilities. This understanding creates a favorable social background for self-realization as creative personality, which is a condition of Ukrainian society's successful development.
Keywords: culture; spiritual heritage; fine arts; learning process.
1нформащя про автора:
Шлемкевич Свгглана Любомиршна, канд. фтософ. наук, доцент, НЛТУ Укра'ши, м. Львiв, Украша. Email: [email protected].
