CC BY
41
ГУМАН1ТАРНА OCBITA В СИСТЕМ1 ВИЩ01 ШКОЛИ
HUMANITARIAN EDUCATION IN HIGHER SCHOOL
УДК 58:75 (477)
Берко Й.М., д.б.н., професор ©
Лъв\всъкий нацюналъний ушверситет еетеринарног медицины та б1отехнологт iмет С.З. Гжицъкого, м. Лъвгв, Украта
БОТАН1ЧНИЙ АСПЕКТ МИСТЕЦЬК01ТВОРЧОСТ1 ТАРАСА
ШЕВЧЕНКА
3 боташчног точки зору викладаетъся анал1з р1зножанрових мистецъких meopie Тараса Шевченка, створених художником nid час навчання в Академп мистецтв, перебування в Украж, в роки заслання та в останши nepiod життя, в композицп яких зображення рослин е присуттми як мистецъка деталь або як Иосновнии об'ект.
Ключое1 слова: Шевченко Тарас, nepiodu життя, мистецъю твори, рослини
Мистецька, як i поетична, творчють Тараса Шевченка, нашого гешального художника i поета, невщдшьна вщ св1ту рослин. Його взаемини з цим св!том, як1 започаткувалися ще в дитяч1 роки серед чудово! укра!нсько1 природи, набули осмислено! ц1леспрямованост1 у роки навчання в Петербурзькш Академ11 мистецтв, розвинулися, поглибилися i ур1зноман1тнилися впродовж рок1в його професшно! творчо! д1яльност1, стали важливим чинником формування його ф1лософських, щейних, естетичних i загалом св1тоглядних погляд1в щодо сприйняття навколишнього св1ту в усьому його розма1тт1 та складностг
Про характер цих взаемин наглядне узагальнене уявлення надае нам таблиця, у як1й наводиться к1льк1сне сшввщношення твор1в художника, в яких е присутн1ми зображення рослин р1зних життевих форм - дерев, кущ1в, наземних i водяних трав, виконаних ним у pi3Hi пер1оди його стражденного життя i мистецько! творчост1 та в р1зних адм1н1стративних i географ1чних м1сцях перебування.
© Берко Й.М., 2013
346
Як видно з ще! таблиц!, ¿з 830 Шевченкових твор1в, описаних I репродукованих за оригшалами у його чотирьохтомнш «Мистецькш спадщиш» [9], зображення рослин серед них знаходимо в 205 творах, що становить 24,7 % вщ 1х загально! кшькостг Ус1 щ твори з боташчним компонентом виразно розподшяються на дв1 групи. До першо! з них належать твори, у яких рослини е деталлю у мистецькому твор1, знаходячись не тшьки в загальнш його композици, але й перебуваючи у ткному лопчному та щейному взаемозв'язку з уЫма шшими И компонентами.
На противагу першш груш твор1в, друга 1х група е тематично ч1тко окресленою I включае твори, в яких рослини е основним I единим 1х зображувальним об'ектом.
Кожна ¿з двох груп твор1в, у свою чергу, розподшяеться на окрем1 пщгрупи, залежно вщ характеру та змюту кожного твору. Так, у першш груш твори роздщено на три жанрово вщмшш пщгрупи, а саме: жанров! композицп, пейзаж! (краевиди) та арх1тектурш пейзажг Натомшть у другш груш розподщ твор1в здшснено за бюморфолопчними ознаками рослин, що у них вони зображеш, тобто за належшстю 1х до вщповщно! категори життевих форм -деревних чи трав'яних рослин. Твори ¿з зображенням у них дерев подщено на дв1 пщгрупи за кшьккною ознакою, за якою окремо видшеш твори ¿з зображенням груп дерев та твори ¿з зображеннями одиноких, але чимсь оригшальних за сво!м виглядом чи структурою крони, дерев або окремих 1х частин - гшок, фрагмешгв стовбур1в з гшками, як1 привернули на себе з1рке око художника.
Подш твор1в, що мютять зображення трав'яних рослин, здшснено, навпаки, за яюсною ознакою, зокрема за еколопчними особливостями цих рослин, на основ! чого 1х роздщено на наземш (суходшьш) та водяш трави.
Щодо автобюграф1чно1 перюдизацп Шевченкових твор1в ¿з наявними у них зображеннями рослин, то вона здшснена за хронолопчними перюдами, як1 подаються у його «Мистецькш спадщиш» [9]. Таких перюд1в у нш видщено чотири, а саме: а) перший перюд, яких охоплюе 1830 - 1847 роки (твори, виконаш до початку та пщ час навчання в Академи мистецтв, а також пщ час перебування в Укра!ш до першого арешту), б) другий перюд - 1847 - 1850 роки (твори, виконаш пщ час перебування в Оренбурз1 та в Аральськш описовш експедици), в) третш перюд - 1850 - 1857 роки (твори, виконаш в Новопетровському укршленш) таг) четвертий перюд - 1857 - 1861 роки (твори, виконаш теля повернення ¿з заслання).
Виклавши основш принципов! тдходи до розпод1лу мистецьких твор1в Тараса Шевченка, в композици яких вщповщне мкце поещають кв1тков1 рослини р1зних життевих форм, перейдемо тепер до 1х кшьюсно! характеристики залежно вщ часу I мюця перебування 1х автора, в яких його творчими зусиллями вони були виконаш.
347
Таблиця
Кшьккне стввщношення мистецьких TBopiB рпних жанр1в Тараса _Шевченка за наявшстю у них зображень рослин__
Твори р1зних жанр1в, у Твори i3 зображенням
яких рослини е виключно рослин Р13НИХ
Хронолопчна мистецькою деталлю житгевих форм
перюдизащя твор1в Т. Шевченка та перетк м1сць його перебування Жанров1 композици Пейзаж (краевиди) Архиектурний пейзаж Групи дерев Одиноке дерево, частини дерева Наземш (суходшьш) трави Водят трави Разом
I. 1830 - 1847
а) навчання в Академп 9 - - - 2 2 - 13
б) перша подорож в Украшу 7 6 4 3 2 - - 22
в) друга подорож в Украшу 2 25 25 3 1 - - 56
Разом 18 31 29 6 5 2 91
II. 1847 - 1850
а) в Аральськш 36
експедицп - 34 - - 2 - -
б) в Оренбурз1 1 - - - - - 1 2
Разом 1 34 2 1 38
III. 1850 - 1857
а) в Каратауськш 20
експедицп 1 6 - 12 1 - -
б) в Новопетровському укршленш 13 6 - - - 7 1 27
Разом 14 12 12 1 7 1 47
IV. 1857 - 1861
а) подорож Астрахань -Петербург 7 3 6 - - - - 16
б) третя подорож в Украшу - 3 - 4 3 2 1 13
Разом 7 6 6 4 3 2 1 29
Разом за 4 перюди, в 40 83 35 22 11 11 3 205
тому числ1 у вгдсотках 19,5 40,5 17,1 10,7 5,4 5,4 1,4 100
Розглянемо спочатку першу групу твор1в, у композици яких, про що вже згадувалося вище, зображення рослин е лише у них мистецькою деталлю. Представлен! щ твори жанровими композищями \ пейзажами, в тому числ1 й арх1тектурними. Кожен ¿з цих жанр1в художшх твор1в у кшьюсному вим1р1 е
348
достатньо вщмшними м1ж собою, а !х абсолютш значения суттево залежать вщ життевого перюду творчосп Шевченка I сощального становища, в яких йому доводилося перебувати, здшснюючи свою творчу д1яльшсть.
Так, якщо розглядати твори, що належать до жанрових композицш, то, як це видно з таблиц!, виразно кидаеться у в1ч1 два перюди у жита Шевченка, пщ час яких вш найбшьше придщяв уваги у свош творчост! саме цьому жанру. Перший з цих перюд!в - це час навчання в Академи мистецтв I дворазове перебування в Укра!ш, яке завершилося першим арештом 5 кв1тня 1847 року.
За цей вщтинок його творчо! д!яльносп ним було створено 18 жанрових композицш, яю чисельно переважають таю ж твори, створеш художником у кожному з наступних перюд!в свого життевого шляху. 3 твор1в цього перюду назвемо лише деяю з них, що наводяться в першому том! першо! книги «Мистецько! спадщини» [9], зокрема, «Хлопчик з собакою в лю», «Циганка -ворожка», «Катерина», «На пасщЬ, «Селянська родина».
Другим перюдом, пщ час якого Шевченко активно працював над створенням жанрових композицш, е роки, проведен! ним в Новопетровському укршленш, куди його за доносом одного з офщер!в про порушення ним царського указу було арештовано I в жовтн1 1850 року направлено для вщбування заслання. За цей час ним було намальовано 13 жанрових композицш з присутшми у них зображеннями р1зномаштних рослин, яю е важливим елементом не тшьки сюжету, але й засобом конкретизац11 зм1сту твор1в. Таким творами, як1 наводяться у третьому том1 «Мистецько! спадщини» [9], е «Телемак на остров! Кал1псо», «Роб1нзон Крузо», «Самаритянка», «М1лон Кротонський», «Нарцис та шмфа Ехо», «Д1оген» та деяю шшг
У другому та четвертому перюдах творчого життя Шевченко придщяв менше уваги створенню жанрових композицш, що, очевидно, було зумовлено умовами навколишнього оточення, в якому йому доводилося перебувати. Так, пщ час перебування в Оренбурз1 I в Аральськш експедици вш практично не займався цим видом творчост1 I лише, повернувшись п1сля заслання в Петербург створюе 7 тематично в1дм1нних жанрових композиц1й, серед яких «Русалки», «Старець на кладовищ1», «Дв1 д1вчини» та ще чотири шших, що подаються у четвертому том1 «Мистецько! спадщини» [9]. Усього ж художником було створено 40 жанрових твор1в з присутн1ми у них зображеннями рослин, що вщ загально! к1лькост1 твор1в цього типу, тобто 205-ти, становить 19,1 %.
Натомють б1льш, н1ж у дв1ч1 пор1вняно з творами попереднього жанру створено Шевченком твор1в, як1 являють собою пейзаж! багатьох, дуже часто таких р1зко в1дм1нних за своею природою мкцевостей, в яких йому довелося побувати не т1льки з власно!, але ще б1льше з чужо! вол1.
Одразу зауважимо, що мова йде про пейзаж!, включаючи й твори з с1льським пейзажем, в яких вщтворено м1сцевост1 з гармон1йним поеднанням у них рослинного компоненту з ¿ншими компонентами живо! I неживо! природи. Таких пейзажних твор1в, як це видно з таблиц!, Шевченком створено 83, що становить 40,5 %, тобто !х кшьюсть е в!дносно близькою до половини ус!х його
349
205 твор1в, у яких наявш зображення рослин. Варто зауважити, що ця законом1ршсть цщком зб1гаеться ¿з законом!ршстю щодо сшввщношення кщькосп иейзажних твор!в Шевченка до усього створеного ним мистецького доробку, яке дор1внюе теж майже його половин! [3].
Найбщьш плщними i фактично р1внозначними за кшькктю створених пейзажних твор!в у творчост! Шевченка - художника було два перюди, а саме: а) пщ час першого, а особливо другого перебування в Укра!ш теля закшчення Академи мистецтв та б) пщ час першого заслання в Оренбург i перебування у склад! Аральсько! описово! експедици. Як за перший, так i за другий перюди ним було створено впродовж кожного з них вщповщно 31 та 34 пейзажних твори. Така ix кщькють у творчост! Шевченка цих перюд!в спричинена певними об'ективними обставинами. У першому перюд! - його роботою в Кшвськш археограф!чнш KOMicii', за завданням яко! вш вшжджав у низку кра!в Укра1ни -на Полтавщину, Ки1вщину, Черн1г1вщину, Под1лля та Волинь.
Чудов1 краевиди цих кра!в не могли не залишити байдужою до них вщ народження закохану у природу душу художника i як наслщок такого глибокого почуття появилось чимало пейзажних твор1в, виконаних в ол1вщ та аквареллю. Серед них назвемо окрем1 твори, що репродуковаш в nepmift та друг1й книгах першого тому його «Мистецько! спадщини» [9]. Цими творами е пейзаж! «На Орел1 (село)», «XyTip на УкрашЬ, «Пов1дь» (кн. 1), «АндрушЬ), «Чигирин з Субот1вського шляху», «На околищ», «Урочище Ст1нка», «Урочище Бщик» (кн. 2), у яких невщ'емним ix компонентом виступають угруповання деревно-трав'яно! pocлиннocтi.
Щодо другого nepiofly, то як уже згадувалося вище, це час перебування Шевченка у статуа художника в Аральськш експедици, впродовж якого ним були 3apncoBaHi численш краевиди ocTpoeiB та 6eperiB Аральського моря з i'x флористично бщною прибережною i cyxoдiльнoю трав'яною, а також кущовою pocлиннicтю. Назви цих пейзажних TBopiß, що вмiщeнi у другому TOMi «Мистецько! спадщини» [9] , говорять caMi за себе про i'x гeoгpaфiчнe знаходження: «Берег острова Нжолая», «Гористий берег острова Нжолая», «niBfleHHHft берег nieocTpoBa Куланди», «Шатро експедицй' на ocTpoei Барса -Кельмес», «Крутий берег Аральського моря», «OcTpiB Чикита - Арал» та rnmi.
Стосовно двох шших nepiofliß TB0p40CTi художника, зокрема перебування в Новопетровському yкpiплeннi та теля повернення ¿з заслання в Петербург, то для них характерне поступове зменшення його уваги до жанру пейзажу з зображенням природно! мюцевоси, компонентом яко! е рослини. Певною спонукою для Шевченка у створенш пейзажних TBopiß стало перебування його у CKnafli Каратаусько! експедицй', пщ час яко! ним створено 8 таких твор!в -«Ханга - Баба», «СкелЬ, «Туркменськ! Аби», «Чиркала - Tay» (т. Ш) [9], на яких лише де-не-де пом!тними е зображення небагатьох рослин, що виживають у цих пустельних безводних умовах. На дек!лькох пейзажах, наприклад, «Сад б!ля Новопетровського укр!плення», Шевченком змальовано навколишню природу цього укршлення, частково облагороджену його мешканцями.
350
Найменше пейзажних твор1в з присутшстю у них рослин створив художник теля повернення i3 заслання в Петербург i пщ час третьо! подорож! в Украшу. Пливучи по Волз1, вш змалював краевиди пщ час стоянки пароплава бия Саратовсько! набережно! («Поблизу Саратова»), а також вигляд на Волгу навпроти м. Казань («Проти Казаш») i на м. Балаково та пристань на л1вому 6epe3i njei рки («Балаково») (т. IV) [9].
Подорожуючи втрете по Укра1ш, Шевченко створив три пейзаж! з околиць Лихвина, Корсуня та Канева, що репродуковаш в четвертому том1 його «Мистецько! спадщини» [9]. На кожному з двох перших твор1в, зокрема, «В Лихвиш» та «В Корсуш» вщтвореш у веш свош Kpaci групи дерев з добре розвиненими кронами, що ростуть понад ставком, i силуети яких вщдзеркалюються у його прозорш водг
Поруч з пейзажними творами, яю мютять художне зображення мюцевостей з «широким вщкритим oöpieM», узятим «вщ краю i до краю -наскшьки сягае око художника» [10], у творчост1 Шевченка значне мкце поещае мкький арх1тектурний пейзаж. I зовс1м не випадково. За словами С.А. Таранущенка [6], це зумовлено тим, що «Шевченко любив мистецтво арх1тектури, в1дчував красу И форм i в cboix рисунках виразно i ефектно подавав арх1тектурну пам'ятку, доносив до глядача И характер».
Завдяки цьому, як пише дал1 С.А. Таранущенко, «художник ум1в вибрати виг1дну точку, таку, зв1дки арх1тектурний образ виявляеться найповшше i найясн1ше. 3 великою майстершстю вкомпоновував в1н арх1тектурний мотив в природне оточення, пов'язував характер арх1тектури, И ритм з рельефом мкцевост1, ум1ло «розкладав» в малюнку св1тло й TiHi. Bei його рисунки на арх1тектурш мотиви 3irpiTi то почуттям милування ¿нтимною затишн1стю будови, то п1дкресленням урочисто! величност1 пам'ятки. У кожному рисунку арх1тектура пройшла через активну творчу св1дом1сть художника. Холодно!, безлико! арх!тектури в творах Шевченка не знайти».
Таку ж високу оц!нку Шевченка щодо сприйняття ним арх!тектурних твор!нь знаходимо також у пращ Mapierm Шаг!нян [8]. На !! думку, глибоке розумшня Шевченком цього виду мистецтва пов'язане з його роботою в Кшвськш археограф!чн!й KOMicii, за дорученням яко! в1н багато подорожував по Укра1ш, змальовував пам'ятки старовини, що сприяло набуттю ним величезного досв1ду в арх1тектурних стилях.
Докладно «з гетевською сумл1нною i розумною точн1стю, з величезною культурою бачення i запам'ятовування» описував Шевченко арх1тектурш споруди в cboix пов1стях, що дало пщетави М. Шаг1нян дшти висновку про те, що й «дос1 немае жодного письменника, який залишив би в сво!й л1тературнш спадщин1 так багато i так старанно зроблених арх1тектурних спостережень, як Шевченко».
Вщзначимо, що до створення твор1в жанру м1ського арх1тектурного пейзажу, в яких у переважнш ix 61льшост1 зображена багато розвинена деревна рослинн1сть в поеднанн1 з спорудами р1зних арх1тектурних стил1в, художник звертаеться фактично лише дв1ч1: у 1845 - 1846 роках в основному пщ час
351
другого перебування в Укра!ш теля закшчення навчання в Академи мистецтв, тобто на початку свое! творчо! бюграфи та наприюнщ И, коли вш повертався ¿з заслання, зупинившись у Нижньому Новгород!.
Працюючи в Кшвськш археограф1чнш комки I маючи, як вщомо, завдання замальовування пам'яток старовини, Шевченко створив 25 арх1тектурних пейзаж1в, зберкши на папер! для нащадюв творшня !х кторичних попередниюв. Серед них назвемо таю, як «Аскольдова могила», «Поча!вська лавра з заходу», «Церква вах святих у Киево-Печерськш лавр!» «Вид на околищ з тераси Поча!всько! лаври», (т. I, кн.. 1) [9], «Мотрин монастир», «Чигиринський д1вочий монастир», «Вознесенський собор в ПереяславЬ», «Богданов! ру!ни в Суботов!», «У Васил!вц!» та низка шших (т. 1, кн. 2) [9].
Пщсумовуючи к!льк!сну характеристику трьох жанр!в твор!в першо! групи, в яких рослинний компонент е лише деталлю !х композиц!!, в!дзначимо, що вони е найб!льш чисельними серед уЫх 205 твор!в Шевченка, на яких присутш зображення рослин. У сум! - це 158 твор!в, або 77,1 %.
На «ботан!чн!» твори друго! групи, композиц!йна побудова яких представлена виключно зображеннями рослин, припадае, таким чином, лише 47 ¿з них, або 22,9 %.
Як видно з таблиц!, переважають серед твор!в ц!е! групи т!, на яких художником змальоваш групи дерев. Чисельно вони становлять практично половину у ах !! твор!в, тобто 22 або 10,7 %. Найбщьше !х було створено Шевченком п!д час його перебування у Каратаусьюй експедици, сер ¿я яких ¿з 12 твор!в об'еднана сп!льною назвою «Мангишлакський сад» (т. III) [9]. Решту твор!в з зображенням груп дерев вш створив виключно п!д час першо! ! друго! («Узл!сся», «У Киев!», «Дерева» та шт) та третьо! подорожей по Укра!н! («У Лихвиш», «Дерева», «В Межир!чч!», «Узл!сся»). Практично ус! вони композицшно ! жанрово являють собою доб!рку пейзажних твор!в.
Окр!м груп дерев, Шевченко замальовував також одинок! дерева чи !х окрем! фрагменти. Таких твор!в е небагато, лише 11, що становить фактично половину пор!вняно з творами попередньо! п!дгрупи. Дещо б!льше, зокрема 6, зарисував !х художник пщ час перебування на р!дн!й земл!, зокрема, «Дерево» (1846), «Дуб» (1859), «Дерево» (1859), а також оригшальш з них знаходив ! зарисовував, перебуваючи в Аральськ!й експедиц!! («Джангис - агач», «Куян -Суюк»).
Малюнк!в наземних трав Шевченко виконав ст!льки, що й малюнк!в одиноких дерев чи !х фрагмент!в, тобто 11, або 5,4 % вщ уах твор!в з наявними у них зображеннями рослин. Бшьша половина з них, а саме ам, виконан! в Новопетровському укр!пленн!. Це, окр!м одного начерка, етюди культурних («Соняшник», «Гарбузиння», «Городн! рослини», «Декоративш рослини») ! дикорослих, здеб!льшого двор!чних («Будяк») та багатор!чних («Очерет») рослин (т. Ш) [9].
Чотири ¿нш! твори виконан! Шевченком п!д час першого та четвертого перюд!в свое! мистецько! д!яльносп, при чому в кожному з них в!н створив
352
лише по два малюнки. Так, перш1 два з них припадають на час навчання в Академи мистецтв, коли вш ходив з товаришами малювати, за його висловом, «лопухи» на Смоленському кладовищ1 в Петербурзг В результат! цих поход1в зарисований «Куток Смоленського кладовища в ПетербурзЬ) (т. !, кн.. 1) та зроблено начерк двох р1зних вид1в рослин пщ спшьною назвою «Бур'яни» (т.1, кн. 2) [9]. Щодо двох шших малюнюв, зокрема «Лопухи», «Лопухи та шш1 начерки» (т. IV) [9], то вони виконат Шевченком, коли вш утрете в своему жита теля Петербурга перебував в Укра1т.
I насамкшець про водят рослини, як1 теж привертали увагу Шевченка, однак аж не дуже значну. Пщставою для такого висновку е те, що серед твор1в з виключно рослинною тематикою таких е лише три. Перший з них - це начерк «Латаття», час створення якого не е визначеним I вш умовно датуеться «хронолопчними рамками альбома - 1846 - IV 1850 рр.», в який увшшли рисунки, «виконат частково на Укра!т та переважно на заслант - в Оренбурз1 I пщ час Аральсько! експедицп» [11]. Другим твором е етюд «Водят кв1ти» (т. III), який Шевченко намалював вл1тку 1856 року, перебуваючи в Новопетровському укршлент, а трет1м - начерк «Латаття» (т. IV) [9], виконаним теж вл1тку, але вже 1859 року пщ час третьо! подорож! в Укра!ну.
Вщомостями про ц1 три твори з зображеними в них водяними рослинами можна було б I завершити узагальнюючу к1льк1сну характеристику ус1х твор1в Тараса Шевченка, як1 мають у свош композицшнш побудов1 рослинний компонент. Одначе така характеристика виявиться неповною, оск1льки в н1й е вщеутшм такий важливий к1льк1сний показник, яким е чисельн1сть мистецьких твор1в художника у кожному з чотирьох перюд1в його життевого шляху I творчо! д1яльност1. Значения цього показника дае об'ективне I зриме уявлення про напругу творчо! думки художника I його роботу ол1вцем та пензлем, результатом яких е поява все нових малюнк1в, етюд1в, еск1з1в та начерк1в, в яких вщображено соц1альн1, культурн1, ¿сторичн1, моральн1 та духовт аспекти життя р1дного йому народу, не вгасае в1ра в його щасливе майбутне, п1дн1маються проблеми загальнолюдського вим1ру, в1дтворюеться велич I краса навколишньо! природи.
Повертаючись пщ цим кутом зору до таблиц!, бачимо, що найпродуктивн1шим у творчш д1яльност1 Тараса Шевченка був перший перюд його життевого I мистецького шляху, який охоплюе 1838 - 1847 роки, коли вш навчався в Академ11 мистецтв I дв1ч1 подорожував по Укра!н1, при цьому другий раз вже як професшний художник. Впродовж цього пер1оду ним, повного молодих сил I творчих задум1в, було створено 91 тв1р р1зних жанр1в, або 44,4 % вщ ус1х 205 твор1в, що мютять зображення рослинного компоненту в 1х сюжетних композиц1ях.
Звичайно, бшьшу половину з них становлять твори, що належать до жанр1в пейзажу та арх1тектурного пейзажу. I це не випадково, адже саме в цей час, про що уже згадувалося вище, молодий художник був зарахований до складу Ки!всько1 археограф1чно! ком1с11, робота в як1й, безеумшвно, давала можлив1сть йому побувати в багатьох м1сцях I м1сцевостях Украши, вивчити I
353
зарисувати кторичш пам'ятки старовини свого народу, розкрити I проявити набут! пщ час навчання фахов! знания та вмшня.
Важливою особливютю початкового перюду його творчо! д!яльносп було також ! те, що зд!йснювалася вона в умовах вол!, яку в!н недавно отримав ! ще не натшившись як сл!д нею, зл! сили !! небавом знову забрали на довп 10 рок!в, ироведених у засланш поза межами р!дно! земл!, «у степу безкра!м за Уралом». За щ 10 арештантських роюв доля складаеться для Шевченка таким чином, що, незважаючи на заборону писати ! малювати, в!н все-таки не випускае з рук пера, ол!вця ! пензля ! постшно творить.
Справд!, за час цих 10 роюв заслання, як! хронолопчно ! за умовами життя та творчост! подщяються на два перюди, зокрема другий ! трет!й, що охоплюють в!дпов!дно 1847 - 1850 роки, проведен! в Оренбурз!, Орську ! в Аральськ!й експедиц!!, та 1850 - 1857 роки перебування в Новопетровському укр!пленш, Шевченко виконав 85 твор!в р!зних жанр!в, як! чисельно незначно поступаються його мистецькому доробку першого пер!оду.
Звичайно, наводячи цю сумарну цифру про творчу працю художника в жорстких умовах заслання, мусимо перш за все вщдати належне його мужност! ! невсипущому потягу до творчост!, який не п!ддався занепадницьким настроям, а вистояв, збер!г силу духу ! в!ру в перемогу сил добра, що дозволило йому вщчутно поповнити сво! художн! надбання.
Четвертий перюд творчо! бюграфи Шевченка, як вщомо, припадае на роки, прожит! ним теля звщьнення ¿з заслання. Характерний цей пер!од, окр!м шшого, подальшим зац!кавленням художника рослинами ! !х в!дображеннями у створених ним творах. Хоч к!льк!сть таких твор!в за роки цього перюду була меншою пор!вняно ¿з творами попередн!х перюд!в (лише 29 або 14,1 %), проте ус!м !м властива р!зножанровкть, яка, до слова, характерна тщьки першому, початковому пер!оду його творчост!. Звичайно, в цьому можна вбачати певну символ!чн!сть у так!й мистецькш под!бносп початкового ! прик!нцевого перюд!в життевого ! творчого шляху митця, визначальною причиною чого, напевно, е те, що впродовж обох цих перюд!в Шевченко жив ! творив як вщьна, в!ддана мистецтву, людина.
Насамк!нець не можемо не вщзначити, що розглянут! вище узагальнююч! вщомост! про к!льк!сну характеристику твор!в Шевченка з присутн!ми у них зображеннями рослин як детал! чи як основного об'екту твору ц!лком грунтуеться, у чому немае сумн!ву, на ф!зичному як людини ! професшному як художника сприйнятт! !х автором св!ту цього ун!кального зеленого феномену планети у всьому безмежж! його габ!туального р!зноман!ття та незбагненно! краси.
Звичайно, узагальнен! особливост! взаемин Шевченка ¿з св!том рослин найкраще виявляються у тих творах, у яких рослини були основним ! единим об'ектом зац!кавлення художника з метою вщтворення !х образу на полотш чи папер!. Таких, умовно скажемо, чисто «ботан!чних» твор!в ним створено, як вщомо уже з вище викладеного, 47 ¿з тих 205-ти, у яких е т! чи шш! зображення рослин. Зм!ст твор!в ц!е! категор!! переконливо св!дчить, що Шевченка щкавили
354
рослини р1зних життевих форм - дерева, кущ1, наземш та водяш трави, однак перевагу вш надавав все ж таки зображенню дерев, причому таких, що ростуть трупами в навколишньому ландшафт!. Таких твор1в Шевченко створив у дв1ч1 бшьше, шж твор1в ¿з зображенням одиноких дерев, а разом щ твори у дв1ч1 переважають т1, на яких зображеш р1зш види дикорослих I культурних наземних чи водяних трав.
Природно, у зв'язку з цим виникае запитання щодо тако! уваги художника до ще! життево! форми рослинного св1ту. Певну вщповщь на нього знаходимо в Б.С. Бутника-С1верського, який, анал1зуючи пейзаж! Тараса Шевченка, створеш ним у перюд вщ закшчення Академи мистецтв до заслання, вказуе, що в цих «пейзажах, виконаних аквареллю чи ол1вцем, переважае замилування просторами, затишними куточками й особливо деревами з 1хшм вибагливим I складним рисунком» [2].
Цей же автор, анал1зуючи твори з краевидами Мангишлацького саду, що виконаш художником в умовах заслання пщ час перебування в Каратауськш експедицп, вказуе, що «вони мають характер студш дерева I нагадують малюнки дерев, зроблеш Шевченком ще до заслання, тшьки тут 1х дано значно в1льн1шим штрихом у незр1внянно складшших поворотах г1лля» (с. XXV) [10].
На нашу думку, така особлива увага Шевченка до зображення дерев зокрема, в 1х груповому розташуванн1, не е випадковою I може бути поясненою тим, що вш, як художник, вбачав сво!м профес1йним завданням серед в1дносно! под1бност1 представник1в ц1е! життево! форми видшити так1 з них, що р1зко дисонують ус1м ¿ншим, як1 з ними ростуть I розвиваються. Таким деревам, як звичайно, притаманний якийсь незвичний вигляд, своер1дна композиц1я крони, дивовижна форма росту I просторового розташування, що нер1дко зумовлеш ¿снуванням в екстремальних умовах 1х оселищ. Зображення дерев под1бного типу знаходимо в понад 20 творах Шевченка.
Однак дивовижн1, незвичн1 для людського ока дерева, ц1кавили Шевченка
не
тшьки завдяки цим, властивим 1м ознакам. Вони були для нього ще й своер1дними «рослинами - натурниками». Зарисовування таких рослин вимагало в1д художника ретельного вивчення 1х будови, а найб1льш системи розгалуження стовбура, форми та характеру облиствлення крони як важливо! запоруки отримання правдивост1 зображуваного предмету.
3 шшого боку, таке зарисовування дерев ставало для художника школою вдосконалення професшно! майстерност1, як1й в1н не переставав прцщляти уваги впродовж усього свого творчого життя, досягнувши результапв надзвичайно високого р1вня. Саме завдяки цим пост1йним студ1ям дерев, як вказуе Б.С. Бутник-С1верський, для малюнюв Шевченка ¿з зображенням цих рослин «вражае в1ртуозна техн1ка виконання та безпомилкова в кожному штриху робота ол1вцем I тушшю або т1льки пером» (с. XXXII) [9].
Окр1м дерев, як в1домо, Шевченко займався також студ1ями трав, правда, бшьше наземних, н1ж водяних, серед яких вибирав не будь-як1, а особливо характерш за морфолог1ею листюв, зокрема, за формою I розм1рами листкових
355
пластинок та формою !х кра!в, а також за напрямом росту стебла (прямостояч!, витю, чшю). За окремими винятками, уЫ вони е етюдами I використовувалися 1х автором як деталь до тих чи шших створених ним наступних твор1в.
Наголошуючи на цш звичнш для професшно! роботи художника технолог!! використання етюд!в як рисунюв допом!жного характеру, не можемо не в!дзначити з цього приводу двох таких речей. По-перше, саме етюдш рисунки з зображенням не деревних, а р!зних вид!в трав'яних рослин найбшьше знаходили використання у заюнчених творах, головним чином, у жанрових композищях, б!льш!сть з яких були створен! художником п!д час навчання в Академ!! мистецтв, у подорожах по Укра!н! та на засланш в Новопетровському укр!пленн!.
Другою р!ччю, при цьому чи не найбшьш характерною для мистецько! д!яльност! Шевченка е виразна еволюц!я змши його погляд!в на використання з певною метою етюд!в морфолог!чно р!зних рослин як деталей для створення художн!х твор!в. Суть !х полягае в тому, що ще навчаючись в академ!!, в!н ходив з товарищами на Смоленське кладовище в Петербурз! рисувати рослини, серед яких його найбщьше вражали сво!ми великими розм!рами листки лопуха. Як вш говорив, рисунки таких рослин е «дуже пригоже на картин!», а якщо !х «змалювать на передньому стан!, то воно дуже гарно» [1].
Як бачимо, Шевченко у роки навчання на картини, як! вш буде створювати в майбутньому, коли стане дипломованим художником, дивився ще очима романтика й естета. Зображення на передньому «стан!» приземно! розетки великих листюв лопуха чи шших рослин, на його тодшню думку, мало пщвищити !! емоцшне та естетичне сприйняття. Так! погляди на мистецтво Шевченка - учня ще не виходили за меж! пануючих в часи його навчання в академи щеалютичних естетичних принцишв, вплив яких в!н не м!г не в!дчути на соб!. Академ!зм як класичний стиль в мистецтв! являв собою, як пише С. Гординський, «напрямок ¿з змаганням до педантичности й сухости, що кладе головний натиск на сам! прийнят! мистецьк! форми й правила, а не так на вшьну й самост!йну творч!сть» [4].
Свое! позици зображати рослини на передньому план! картин Шевченко дотримувався, створюючи !х низку в академ!чний пер!од творчо! д!яльностг У цьому переконуемось, розглядаючи його малюнки «Католицький чернець», «Циганка-ворожка», «Суворов наварт!» (т.1, кн. 1) [9].
Згодом, зак!нчивши Академ!ю мистецтв, подорожуючи по Укра!н!, перебуваючи на засланш, знайомлячись з укра!нською ! загалом св!товою л!тературою, сп!лкуючись з осв!ченими людьми того часу, глибше п!знаючи життя покр!паченого р!дного народу, його фольклор, звича!, традиц!!, славну минувшину, у Шевченка в!дбуваеться суттева трансформац!я його св!тогляду, започатковуеться поступовий перех!д в!д романтичних погляд!в на образотворче мистецтво на позиц!! утвердження в ньому принцип!в реал!зму, народност! та загальнолюдських щеал!в.
П!д впливом цих погляд!в у його творах, найперше у жанрових композиц!ях на кторичш, м!фолог!чн! та б!бл!йн! теми, створених особливо пщ
356
час перебування на засланш в Новопетровському укр1пленш (т. III) [9], використання у них зображень рослин е зовЫм шшим I суттево вщмшним вщ твор1в академ1чного перюду, коли 1х автор ще перебував у лош романтичних уявлень про високе мистецтво.
Створена ним у цьому укршленш сер1я тематично р1зних жанрових малюнюв вщзначаеться включениям у 1х композицш зображень рослин як деталей не стшьки для надання 1м естетично! привабливост1, скшьки з метою виконання ними вщповщних символ1чних функцш, що оргашчно впл1таються в сюжет твору, посилюють його щейне звучания або ж чпташе виявляють позицш автора щодо зображуваних в ньому геро!в.
Так, у твор1 «Самаритянка», герошя якого вщмовилася вщ сво!х в1рувань, а перейняла шш1, на його передньому плаш помщено чомусь зображення рослини не з лагщним зовшшшм виглядом И листюв, а, навпаки, з колючими листками, яю символ1зують, як можна думати, критичну оцшку И вчинку;
на малюнку «Дюген», герой якого пропов1дував в1дмову вщ цив1л1зац11 I повернення до «природного стану» життя, зображено чомусь перед ним, лежачим в бочщ, на поверхш земл1 г1лочку не з нейтральною формою листк1в, а з1 списовидною, а весь правий нижнш б1к малюнку «декорований» колючими листками будяка та й в додачу до них намальовано жука з рогами, наставленими супроти мешканця бочки;
на малюнку «Св. Себаст1ян» поруч з його героем, що засуджений на жорстою тортури за сво! переконання I розш'ятий на дерев! та ще пронизаний стр1лою, зображено ч1пку з кволим стеблом рослину з вусиками, життевий стан яко! фактично приречений I тотожний стану св. Себастьяна: щоб нормально жити I розвиватися вона повинна обов'язково сво!ми вусиками чшлятися за якусь опору, а И немае, бо стовбур дерева, бшя якого вона виросла, товстий I гладкий I вусиками за нього не вчепитися;
на малюнку «Програвся в карти» його героя, який в азартнш картярськ1й гр1 програв «останню сорочку» I залишився нап1вголим, зображено на третьому плат дерево чомусь не з пишною облиствленою кроною, а дерево з покрученим стовбуром I такими ж покрученими голими, безлистими г1лками. У додачу до цього рослинного символу Шевченко ще подае за спиною героя твору зображення свиш, що символ1зуе у повн1 м1р1 його поведшку I стиль життя;
на малюнку «Серед розбшниюв» зображено чомусь не звичне у переважн1й бшьшост1 «нормальне» дерево з прямим стовбуром I розвиненою кроною, а дерево з дугопод1бно з1гнутим стовбуром та безлистими покрученими гшками, що ктотно посилюе траг1зм зм1сту цього твору.
Як бачимо з наведених приклад1в, зображення рослин на цих малюнках зд1йснене 1х автором саме у символ1чному ключ1 з метою якнайповшшого розкриття зм1сту малюнка.
Багато й р1зноман1тно представлений св1т рослин у пейзажних творах Шевченка, включаючи й твори арх1тектурного пейзажу. I в цьому немае шчого дивного, оскшьки пейзаж, як в1домо, в мистецькому доробку художника пос1дае ч1льне мкце. Таке ж м1сце пос1дае цей жанр, а це майже 60%, серед твор1в, в
357
яких з т1ею чи шшою иовиотою е присутшми зображення рослин чи !хшх угруиовань.
Найбщьш плщними роками творчост! Шевченка у жанр! пейзажу були т1, коли вш перебував в Укра!ш (перша I друга подорож!) та коли як художник брав участь в робот! Аральсько! описово! експедици. Його пейзажш твори, незалежно вщ мкця !х створення I територ1ального приурочения зображувано! в них навколишньо! природи, е под1бними за своею фшософською сутшстю I творчо шдив1дуальними. 1накше кажучи, вони е продуктом споглядання об'ективно! природно! реальное^, И осмислення та трансформаци через суб'ективне мистецьке «Я».
На цш особливост! творчо! манери художника у вщтворенш у його творах навколишнього св!ту ставить особливий наголос О.Т. Новицький, який вважае, що Шевченко « малюе натуру, як вона есть, ан! трохи не «пщправляючи» !!, але вм!е розгляд!ти в нш якусь щею, заложену в кожшм дан!м мотив! й передати се в сво!м малюнку».
I дал! вш в!дзначае, що художник «жив одним життем з натурою, розум!в шепотанне струмочк!в та шетт листочка, шумливе колиханне травиц!», ! як в поез!!, у якш «вм!в у двох - трьох словах дати ц!лу чар!вну картину» природи, так ! в малюнках «ум!в вибрати такий пункт для погляду, таке зробити осв!тленне, в таких небагатьох рисах уловити усю красу, всю поез!ю дано! мкцевости, яка часом здавалася б, на перший погляд, нав!ть невдачною для се! мети, ...» [6].
Хоч Шевченко критично ставився до натурал!зму в мистецтв!, однак це аж н!як не означае, що вш зовс!м абстрагувався в!д насл!дування багатогранного у сво!й крас! та велич! образу природи. Художник розум!в, як про це стверджуе 1.Д. Назаренко [5] у сво!й розв!дц! про його фшософсью погляди, що тщьки насл!дуючи природу, можна лише у такий споаб створити щось прекрасне. Але це насл!дування, на його ж думку, не повинно перейти межу розумного, не перетворитися у звичайний натурал!зм, який виключае справжне мистецтво ! творч!сть.
Отже, резюмуючи все викладене вище, можемо дшти загального висновку, що багатий ! р!зноман!тний св!т рослин навколишньо! природи у мистецькш творчост! Шевченка поещае важливе м!сце ! мае не менш важливе сусп!льно - просв!тницьке значения. Змалювавши його з натури чи то окремою якоюсь прикметною рослиною, або ц!лими !х угрупованнями в гармон!йн!й композиц!! природних краевид!в, в!н, художник Тарас Шевченко, створив високохудожш твори, що являють собою зупинену й ув!ков!чену мить в!чно живо!! в!чно невпинно! у своему рус! чи то йому рщно!, а чи не рщно! природи, якою завжди, спостер!гаючи !!, будуть милуватися, задумуватися, насолоджуватися ! задовольняти сво! естетичн! смаки сучасш та наступи! покол!ння шанувальник!в прекрасного.
Л1тература
1. Б!ограф!я Т.Г. Шевченка за спогадами сучасник!в. - К.: Вид-во АН УРСР. 1958. - С. 32.
358
2. Бутник-С1верський Б.С. Мистецька спадщина Т.Г. Шевченка // Шевченювський словник. Т. 1. - К.: Гол. ред. УРЕ, 1978. - С. 401.
3. Бутник-Оверський Б.С. Пейзаж Т.Г. Шевченка // Шевченювський словник. Т. 2. - К.: Гол. ред. УРЕ, 1978. - С. 88.
4. Гординський С. Тарас Шевченко - маляр, 1814 - 1861. - Краюв: Льв1в: Украшське видавництво, 1942. - С. 10.
5. Назаренко 1.Д. Фшософськ1 погляди Т.Г. Шевченка // Шевченювський словник. Т. 2. - К.: Гол. ред. УРЕ, 1978. - С. 305
6. Новицький О.Т. Тарас Шевченко як маляр. - Льв1в - Москва: Накладом Наук. Т-ва ¿мениШевченка, 1914. - С. 33.
7. Таранущенко С.А. До питания про арх1тектуру в творчост1 Тараса Шевченка // Мистецька спадщина Тараса Шевченка. (Матер1али, присвячеш дослщженню творчост1 Шевченка - художника). Вип. 1. - К.: Вид-во АН УРСР. 1959.- С. 159
8. Шапнян м. Тарас Шевченко. - К.: Дшпро, 1970. - С. 50.
9. Шевченко Тарас. Мистецька спадщина у чотирьох томах. - К.: Вид-во АН УРСР, 1961 - 1964.
10. Шевченко Тарас. Мистецька спадщина у чотирьох томах. Т.1, кн. I. -К.: Вид-во АН УРСР, 1961. - С. XXVI.
11. Шевченко Тарас. Мистецька спадщина у чотирьох томах. Т. II. - К.: Вид-во АН УРСР, 1963. - С. 40.
Summary J. M. Berko
BOTANICAL ASPECTS OF ARTISTIC CREATION OF TARAS SHEVCHENKO
From botanical point of view we give analysis of different artistic works of Taras Shevchenko in compositions of which plants are presented as artistic item or as main object.
359
